A concept of obligation and its types
Obligation - a legal relationship in which one party (debtor) is obliged to perform on the other party (creditor) a certain action or refrain from a certain action, and the creditor has the right to require the debtor to perform his duty.
On the grounds there are obligations:
1) contractual;
2) non-contractual;
3) unilaterally - volitional.
According to the ratio of rights and obligations, obligations are divided into:
1) unilateral;
2) mutual.
According to economic and legal characteristics, obligations in the literature are traditionally divided into:
1) obligations for paid sale of property (purchase and sale, supply, contracting, mine, lifetime maintenance), supply of energy and other resources through the connected network;
2) obligations for the paid transfer of property for use (property lease, rental of housing, rent, leasing);
3) obligations to transfer property for free use (donation, donation, loan);
4) obligations to perform work (contract, contract for capital construction, performance of research or research and development and technical work);
5) obligations to provide services (power of attorney, commission, storage, protection of the expedition);
6) obligations for transportation (rail, sea, river, air, road, sea and river towing);
7) liabilities from credit settlements (loan, bank crediting, settlement and current account, settlement legal relations, check, promissory note);
8) insurance obligations (property and personal insurance, liability insurance);
9) obligations under joint activities (joint activities of citizens, joint activities of organizations);
10) obligations arising from unilateral lawful actions (public promise of remuneration, conducting other people's business without a power of attorney);
11) security obligations (obligations arising from damage, rescue of property, unjustified acquisition or preservation of property without sufficient legal grounds).
Зобов'я́зання (у цивільному праві) — правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку[1][2].
За підставами виникнення розрізняють зобов'язання:
1) договірні;
2) не договірні;
3) односторонньо - вольові.
За співвідношенням прав і обов'язків зобов’язання поділяють на:
1) односторонні;
2) взаємні.
За економічними і юридичними ознаками зобов'язання у літературі традиційно поділяють на:
1) зобов’язання з оплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання), постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу;
2) зобов’язання з оплатної передачі майна в користування (майновий найм, найм житлового приміщення, оренда, лізинг);
3) зобов’язання з безоплатної передачі майна у власність або користування (дарування, пожертва, позичка);
4) зобов’язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво, виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технічних робіт);
5) зобов’язання з надання послуг (доручення, комісія, зберігання, охорона експедиція);
6) зобов’язання з перевезень (залізничних, морських, річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням);
7) зобов’язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунок, розрахункові правовідносини, чек, вексель);
8) зобов’язання зі страхування (майнове та особисте страхування, страхування відповідальності);
9) зобов’язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій);
10) зобов’язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення);
11) охоронні зобов’язання (зобов’язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного придбання або збереження майна без достатніх правових підстав).
2) Obligations arise on the grounds established by Article 11 of the Civil Code of Ukraine, namely: 1) contracts and other transactions; 2) creation of literary, artistic works, inventions and other results of intellectual, creative activity; 3) assignment of property (material) and moral damage to another person; 4) other legal facts.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
3 Quation
1. The parties to the obligation are the debtor and the creditor.
2. In the obligation on the side of the debtor or creditor may be one or more persons.
3. If each of the parties to the obligation has both rights and obligations, it is considered a debtor in that it is obliged to do in favor of the other party, and at the same time a creditor in that it has the right to demand from it .
4. Quation
1. The obligation is terminated in part or in full on the grounds established by contract or law.
2. Termination of the obligation at the request of one of the parties is allowed only in cases established by contract or law.
3. Peculiarities of termination of obligations under contracts of purchase and sale of securities concluded on the stock exchange shall be established by law.
4. The law may establish cases when the termination of obligations on certain grounds is not allowed.
1. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
2. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
3. Особливості припинення зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством.
4. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов’язань на певних підставах не допускається.
6 Quation
According to Art. 546 of the CCU, the types of security for the fulfillment of obligations include:
penalty;
bail;
guarantee;
deposit.
pledge;
detention;
the right of trust property
other types of security for fulfillment of obligations.
Відповідно до ст. 546 ЦКУ до видів забезпечення виконання зобов'язання належать:
неустойка;
порука;
гарантія;
завдаток.
застава;
притримання;
право довірчої власності
інші види забезпечення виконання зобов'язання.
7 Quation
In case of breach of the obligation there are legal consequences established by the contract or the law (Article 611 of the Civil Code of Ukraine), in particular:
termination of the obligation as a result of unilateral waiver of the obligation, if it is established by the contract or the law, or termination of the contract;
change in the terms of the obligation;
payment of penalties;
compensation for damages and non-pecuniary damage.
Payment of penalties, damages and non-pecuniary damage are measures of liability and are applied, as a general rule, if the offender is at fault.
9 Quation
The testator is an individual whose rights and responsibilities
after death pass to other persons.
Heirs are persons who acquire the right to inherit (persons
who are alive at the time of the discovery of the inheritance, the persons who were conceived
during the life of the testator and were born after the opening of the inheritance, and
also legal entities and the state).
The current legislation of Ukraine provides for two types
inheritance: 1) inheritance by will, 2) inheritance by
by law.
Спадкодавець - це фізична особа, права та обов'язки якої
після смерті переходять до інших осіб.
Спадкоємці - це особи, що набувають право на спадщину (особи,
які є живими на момент відкриття спадщини, особи, що були зачаті
за життя спадкодавця і народилися після відкриття спадщини, а
також юридичні особи та держава).
Чинним законодавством України передбачено два види
спадкування: 1) спадкування за заповітом, 2) спадкування за
законом.
10 Quation
The objects of inheritance are the civil rights and obligations of the testator, which may (have the ability) to inherit.
Об'єктами спадкування є цивільні права й обов'язки спадкодавця, що можуть (мають здатність) переходити в спадщину.
11 Quation
A period of six months is set for the acceptance of the inheritance, which begins from the time of the opening of the inheritance, and the time of the opening of the inheritance is the day of the person's death or the day from which he is declared dead.
Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
12 Quation
Article 1247 of the Civil Code provides general requirements for the form of a will, which must be:
compiled in writing, indicating the place and time of its compilation;
personally signed by the testator, or persons provided for in Art. 207 CC;
certified by a notary or other officials, officials specified in Articles 1251-1252 of the Civil Code.
Violation of these requirements to the form of the will entails its invalidity (Article 1257).
The law provides for the following requirements for the certification of a will by a notary:
a notary certifies a will signed by the testator himself or with the help of generally accepted technical means;
the notary may, at the request of the person, record the will in his or her words or with the help of generally accepted technical means. Such a will must be read by the testator and signed by him. In addition, in these cases, the certification of wills with witnesses is required (Part 2 of Article 1248 of the Civil Code). Article 1253 of the Civil Code provides for other cases of certification of wills by witnesses. The law requires the presence of at least two witnesses when certifying a will. They can be persons with full civil capacity. Cannot be witnesses:
notary or other official, official certifying the will;
testamentary heirs;
family members and close relatives of testamentary heirs;
persons who cannot read or sign the will.
Стаття 1247 ЦК передбачає загальні вимоги до форми заповіту, який має бути:
складений письмово, із зазначенням місця та часу його складання;
особисто підписаний заповідачем, або особами, передбаченими ст. 207 ЦК;
посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, зазначеними у статтях 1251-1252 ЦК.
Порушення зазначених вимог до форми заповіту тягне за собою його нікчемність (ст. 1257).
Закон передбачає такі вимоги щодо посвідчення заповіту нотаріусом:
нотаріус посвідчує заповіт, підписаний власноручно заповідачем або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів;
нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Такий заповіт має бути прочитаний заповідачем і підписаний ним. Крім того, у цих випадках вимагається посвідчення заповітів при свідках (ч. 2 ст. 1248 ЦК). Стаття 1253 ЦК передбачає й інші випадки посвідчення заповітів при свідках. Закон вимагає при посвідченні заповіту присутності не менш як двох свідків. Ними можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю. Не можуть бути свідками:
нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;
спадкоємці за заповітом;
члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.