1 2 3 4 5 Ім'я файлу: Методичка3.doc Розширення: doc Розмір: 413кб. Дата: 01.07.2021 скачати Пов'язані файли: Тема_7_ДОМЕДИЧНА_ДОПОМОГА_ПРИ_НАЙПОШИРЕНІШИХ_НЕВІДКЛАДНИХ_СТАНАХ Переливання крові основні дії і послідовність їх виконання.doc Переливання крові основні дії і послідовність їх виконання.doc lektsyya-5.pdf ЗСІДАННЯ КРОВІ урок (1).docx . 6. Кишковий токсикоз, типи ексикозу, особливості водного обміну у дітей раннього віку, принципи per ідратаційної терапії Кишковий токсикоз — тяжка форма гострого розладу травлення, що супроводжується інтоксикацією, зневодненням, порушенням гемодинаміки функцій ЦНС, нирок, печінки. Кишковий токсикоз і ексикоз спостерігаються головним чином при гострих кишкових інфекціях у дітей раннього віку, однак ризик їх розвитку є у дітей грудного віку при порушенні харчування, перегріванні, ГРВІ та ін., коли з'являється блювота і водянисті випорожнення; це пов'язане з високою проникненістю кишковника щодо отрути і продуктів порушеного розщеплення харчових речовин, схильністю організму до генералізованих реакцій при інтоксикації, напругою та недосконалістю регулювання водно-електролітного обміну. В нормі екскреція води і електролітів з шлунково-кишкового тракту невелика тому, що з каловими масами їх виділяється не більше 5% добового об'єму. При розладах травлення ці втрати різко збільшуються. Функція нирок, що порушується досить швидко, не забезпечує достатню реабсорбцію води і солі в канальцях, бо, навіть в нормальних умовах, їх чутливість до альдостерону недостатня, внаслідок чого нирки дитини «погано економлять воду». Чим менша дитина, тим більший у неї загальний вміст води в процентному відношенні до маси тіла (новонароджена — 80%, дитина 5 років — 62%), в тому числі позаклітинної рідини (новонароджена— 40—50%, дитина 5 років — 22%). Позаклітинна рідина менш щільно фіксована, що сприяє інтенсивному обміну речовин здорового швидко зростаючого організму, а при патології — призводить до швидкої втрати рідини та електролітів з наступним розвитком ексикозу. Суміш реактивів заготовляють заздалегідь, глюкозу зберігають в окремих від інших реактивів пакетах. Перед вживанням розчиняють в 1 літрі прохолодної кип'яченої води; розчин зберігають не більше доби. З сучасних препаратів застосовують «Глюкосолан» (аналог ГС), «Цитроглюкосолан» (аналог ЦС), «Регідрон», «Ора-літ». При відсутності перерахованих препаратів можна застосувати цукрово-солевий розчин (1 чайна ложка харчової солі, 8 чайних ложок цукру, 5 склянок питної води, можна додати 1 чайну ложку питної соди). Первинна регідратація (4—6 годин) скерована на корекцію водно-солевого дефіциту, що має місце до початку лікування; провадиться дрібними порціями, часто (1—2 чайні ложки розчину кожні 10—20 хвилин). Пізніше регідратація направлена на підтримку та відшкодування втрат води і солі, що тривають, забезпечення поточних потреб в рідині до припинення діарейного синдрому і відновлення водно-сольової рівноваги. Кожні 4—6 годин дитині вводять стільки розчину, скільки вона втратила за цей час, з урахуванням об'єму їжі, яку дитина одержує в період обмеження харчування. При неможливості точного підрахунку рідина вводиться після кожної дефекації приблизно: дітям до 2-х років 50,0— 100,0 мл, а після 2-х років— 100,0—200,0 мл водно-сольового р-ну. При бажанні дитину можна поїти кип'яченою водою, чаєм, род-зинковим відваром, каротиновою сумішшю, відваром чорниці і т. ін. При проведенні оральної регідратації дітям перших 3-х місяців життя і з гіпотрофією це питво вводиться обов'язково з сольовими розчинами (в співвідношенні і : 2) для профілактики гіпернатрійемії.
Зараз розширені показання для лікування дітей в домашніх умовах. Вирішуючи це питання враховують вік дитини, важкість та тривалість захворювання, а також можливість забезпечити (необхідний догляд за дитиною в домашніх умовах. Лікування вдома може здійснюватись в таких ситуаціях: — ГРВІ протікає з ураженням верхніх дихальних шляхів з помірними симптомами інтоксикації, субфебрильною або короткочасною (до 3-х днів) фебрильною температурою тіла; — гострі ларінгіти та ларінго-трахеїти, що протікають без ознак стенозу гортані; — гострі бронхіти, включаючи обструктивні форми, що протікають з субфебрильною або короткочасною (до 3-х днів) фебрильною температурою тіла при відсутності симптомів вираженої інтоксикації і дихальної недостатності. 3. Принципи терапії невідкладних станів при ГРВІ у дітей В перебігу ГРВІ у дітей можливий розвиток гіпертермічного, судомного синдромів, синдрому дисемінованого внутрішньосудин-ного згортання (ДВЗ), гостра дихальна, серцево-судинна, надниркова недостатність та абдомінальний синдром. Ці стани можуть розвиватися при ураженні будь-яких відділів ихальної системи, та потребують швидких невідкладних лікуваль- их заходів. Токсична енцефалопатія (синдром нейротоксикозу) — так зва-ий первинний інфекційний токсикоз проявляється лихоманкою гіпертермічний синдром), неврологічною симптоматикою (судом-ий синдром), недостатністю кровообігу, що пов'язана з порушен-ям мікроциркуляції (ДВЗ-синдром), метаболічними зсувами в першу чергу водно-електролітного обміну та КЛС). Генералі-ована реакція може протікати з ураженням будь-якої системи рганів і проявляється у вигляді дихальної, серцево-судинної, над-шркрвої недостатності, абдомінального синдрому. Гіпертермічний синдром характеризується підвищенням температури тіла понад 38,5 °С. Підвищення температури тіла до 38,5 °С захисною реакцією організму на інфікування вірусами, яке забезпечує адекватний інтерфероногенез в організмі, і тому не потребує проведення жарознижуючих заходів, окрім новонароджених та дітей раннього віку з фебрильними судомами в анамнезі. Для проведення патогенетичне обумовленої терапії розрізняють «червону» гіпертермію (висока лихоманка з гіпертермією, сухість шкіри та слизових оболонок, збудження, гіперрефлексія, теплопродукція відповідає тепловіддачі) та «білу» гіпертермію (висока лихоманка з блідо-ціанотичним мармуровим кольором шкіри, млявість, теплопродукція більша за тепловіддачу). а день між прийомами їжі; б) цитопротектори, що активізують природні захисні механізми слизової оболонки: — препарати кореню солодки (ліквірітін, гліцерам), що призначаються дітям до 7 років по 0,01 г 3 рази на день до прийому їжі на протязі 1 місяця; в) інші препарати: солкосерил. даларгін, актовегін, вітаміни А, Е,' групи В (Вь В2, В6, В12), фолієва кислота та ін. Курс лікування протягом 4—6 тижнів. Фізіотерапевтичні засобиТепер застосовуються фізіопроцедури тільки «глибинної дії»: синусоїдальні модульовані токи, ультразвук, КВЧ-терапія, індуктотермія, 10—12 процедур. Існує точка зору про доцільність лікувальних дуоденальних промивань розчинами антисептиків після дуоденального зондування 1 раз на тиждень (М. Ю. Денісов, 1999р.).Корекція вегетативних порушень Вегетотропна терапія повинна призначатися з перших днів лікування, причому перевага надається препаратам рослинного походження в поєднанні з фізіотерапевтичними методами лікування Корекція вегетативних порушень
Причому хворий повинен дотримуватись режиму дня, необхідно підключити до лікування ЛФК, психотерапію. 4. Прогноз захворювання Тільки за умови повної ерадікації Н. pylori дитина може видужати від гастриту В. Всі інші варіанти ХГД характеризуються повільно прогресуючим перебігом, можлива трансформація у виразкову хворобу, рак шлунку. Прогноз щодо виразкової хвороби залежить від індивідуальних можливостей організму дитини, систематичного проведення лікувальних заходів в повному обсязі. У більшості дітей вже перший курс лікування може призвести до загоєння виразки, до повного одужання. Але порушення загального та дієтичного режиму, в подальшому часто призводить до рецидиву хвороби та ускладнення (кровотеча, перферафія, пе-рідуоденіт, стенозування пілородуоденальної ділянки). Схема диспансерного нагляду за хворими на хронічний гастрит, гастродуоденіт
1 2 3 4 5 |