Ім'я файлу: Завдання №4 (Тема №4_Закупівельна логістика) РМ-302.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 889кб.
Дата: 23.03.2021

ТЕМА №4. ЗАКУПІВЕЛЬНА ЛОГІСТИКА
1.1. Вибір постачальника
Одна із основних проблем в управлінні закупівлями матеріальних ресурсів
– вибір постачальника. Важливість вибору постачальника пояснюється не тільки тим, що на сучасному ринку функціонує багато постачальників схожих матеріальних ресурсів, але переважно тим, що постачальник повинен бути надійним партнером підприємства в реалізації його логістичної стратегії.
Основні етапи вирішення цього завдання:
1. Пошук потенційних постачальників.
Оголошення конкурсу (тендера); вивчення рекламних матеріалів: каталогів фірм, оголошень у засобах масової інформації тощо; відвідування виставок і ярмарків; листування та особисті контакти з можливими постачальниками.
Завдяки комплексному пошуку формується перелік потенційних постачальників матеріальних ресурсів, за яким проводиться подальша робота.
2. Аналіз потенційних постачальників.
Складений перелік потенційних постачальників аналізується за спеціальними критеріями добору прийнятних постачальників. Таких критеріїв може бути декілька десятків, що не обмежуються ціною та якістю продукції, яку постачають. Можна назвати ще чимало суттєвих критеріїв вибору постачальника, не менш важливих для підприємства.
Критерії оцінки та добору генераторів матеріальних потоків залежать від вимог споживчої логістичної системи і можуть бути різні:
• надійність постачання;
• віддаленість постачальника від споживача;
• терміни виконання замовлень;
• періодичність постачань;
• умови оплати;
• мінімальний розмір партії товару;
• можливість отримання знижки;
• частка постачальника у покритті витрат;
• повнота асортименту;
• умови розподілу ризиків;
• наявність сервісного обслуговування;
• рекламна підтримка;
• репутація постачальника;
• фінансовий стан постачальника, його кредитоспроможність тощо.
Підприємство визначає для себе найзначущіші критерії залежно від специфіки діяльності.
За результатами аналізу потенційних постачальників формується перелік конкретних постачальників, з якими проводиться робота зі встановлення договірних відносин.
3. Оцінка результатів роботи з постачальниками.
На вибір постачальника суттєво впливають результати роботи за укладеними договорами. Для оцінки вже відомих постачальників часто використовують методику ранжування, за допомогою якої розробляється спеціальна шкала оцінок розрахунку рейтингу постачальника. Кожному
експерту пропонують (незалежно і таємно від інших експертів) встановити коефіцієнт значущості кожного критерію в межах від 0 до 1 (можуть бути встановлені межі значень коефіцієнтів від 1 до 5, від 1 до 10 і т. д.).
Приклад
У таблиці 1 наведено приклад розрахунку рейтингу одного з постачальників підприємства. Значущість окремих критеріїв встановлена експертним методом працівниками служби постачання. Розраховуючи рейтинг для різних постачальників і порівнюючи отримані значення, визначають найкращого партнера. Якщо рейтинг джерела постачання нижчий за припустиму величину, то договір постачання за рішенням відповідальних осіб може бути розірваний навіть за умови ініціювання санкцій.
Таблиця 1
Розрахунок рейтингу постачальника
Критерій вибору постачальника
Значущість критерію
Оцінка постачальника за цим критерієм
Добуток значимості критерію на оцінку
1. Ціна
0,25 8
2,0 2. Якість товару
0,2 7
1,4 3. Надійність постачання
0,15 5
0,75 4. Умови платежу
0,15 6
0,9 5. Повнота асортименту
0,1 10 1
6. Віддаленість постачальника
0,1 9
0,9 7. Сервісне обслуговування
0,05 4
0,2
Разом
1,00 7,15
У розглянутому прикладі найвищий рейтинг постачальника свідчить про його перевагу. Однак для розрахунку рейтингу може використовуватися й інша система оцінок, за якої вищий рейтинг свідчить про вищий рівень негативних якостей постачальника. У такому разі перевагу слід віддати тому постачальнику, який має найнижчий рейтинг.
Для аналізу постачальників, з якими підприємство вже співпрацює, можна також використовувати АВС-аналіз, поширений в логістиці. В основі використання цього методу щодо аналізу постачальників лежить припущення, що не всі постачальники характеризуються однаковим впливом на ефективність, через що доцільно інтенсивніше займатися постачальниками, які мають великий обіг.
Класифікація постачальників за методом АВС здійснюється за такою схемою:
1. Збирається інформація про річний обіг кожного постачальника.
2. Розміри обігів записуються за спадною послідовністю.
3. Розраховується частка обігу кожного постачальника у відсотках від загального обігу.
4. Знаходяться акумульовані значення обігу постачальників у відсотках.
Як правило, розрізняють три групи постачальників:
1. А-постачальники – ті, з якими підприємство здійснює приблизно 75 % обігу, такий обіг дають приблизно 5 % постачальників.
2. В-постачальники (20 %) дають переважно 20% обігу.

3. Для С-постачальників (75 %) обіг становить приблизно 5 %.
Приклад
Припустимо, що підприємство працювало з десятьма постачальниками, дані про річний обіг з якими наведено в таблиці 2.
Таблиця 2
АВС-аналіз даних стосовно постачальників
Постачальники
Обіг, тис. грн.
Частка у загальному обігу,
%
Обіг кумулятивний,
%
Група
1 2 300 41,8 41,8
А
2 1 845 33,6 75,4 3
510 9,3 84,7
В
4 345 6,3 91,0 5
260 4,7 95,7 6
90 1,6 97,3
С
7 75 1,4 98,7 8
45 0,8 99,5 9
23 0,4 99,9 10 7
0,1 100,0
Сума
5 500 100,0
-
АВС-аналіз постачальників показує, що найбільший внесок у формування загального обігу (75,4 %) зробили тільки два постачальники, які й склали групу
А. До групи В увійшли три постачальники, на яких припадає 20,3 % сукупного обігу. Інші 4,3 % обігу забезпечували п’ять постачальників – група С.
На основі цього аналізу можна зробити висновок про перевагу роботи з певними постачальниками для цього підприємства. Так, якщо витрати на заходи у сфері закупівель потрібно скоротити, то доцільно приділити увагу насамперед
А-постачальникам, оскільки інтенсивніша робота з ними може вплинути на загальний обіг підприємства.
АВС-класифікацію постачальників можна здійснювати і в розрізі товарів, що закуповуються, насамперед з А-товарами, якщо витрати на заходи, пов’язані
із закупівлями, будуть незначні.
Через виявлення значення окремих товарів для підприємства потрібно досягнути концентрації зусиль на конкретних заходах із закупівлі. Таким чином, можна визначити ключові завдання для системи складування.
Для А-товарів, які закуповуються, можна вжити таких заходів, як: точніший аналіз цін закупівель, детальний аналіз структури витрат, всеохоплюючий аналіз ринку, отримання декількох пропозицій від постачальників, більш жорсткі переговори щодо закупівельних цін, ретельніша підготовка замовлень на постачання, регулярний контроль запасів, точніше визначення страхових запасів тощо.
В-товари – товари, які характеризуються середньо-вартісними величинами.
Залежно від їх значення з ними слід працювати або як з А-товарами, або як із С- товарами.
Через велику кількість і низьку вартість С-товарів, які закуповуються, головне завдання раціоналізації полягає у зниженні витрат на оформлення замовлень і складування. Для цього потребуються такі заходи: спрощення оформлення замовлень, зведені замовлення, застосування простих формулювань
замовлень, телефонні замовлення, спрощений складський облік, великі партії замовлень, спрощений контроль замовлень, встановлення більш високого рівня страхових запасів тощо.
Концентрація зусиль на А-товарах чи А-постачальниках не повинна означати, що В- або С-товари чи постачальники залишаються поза увагою.
Однак їх економічний вплив не буде настільки вирішальним, як для А-класу.
Задача №1
Підприємству необхідно вибрати одного з трьох можливих постачальників комплектувальних вузлів для виробництва вантажних ліфтів. Розрахуйте рейтинги кожного з постачальників, виходячи з додаткових даних, наведених нижче. Зробіть вибір.
А) Критерії, за якими слід оцінювати постачальників, та їх значимість:
Критерій
Експертна оцінка
Частка постачальників
Рейтинг (2 × 3)
1 2
3 4
Якість товарів від 1 до 5 0,25
Ціна
-
0,30
Рівень послуг
-
0,15
Термін поставки
-
0,10
Умови оплати
-
0,20
Загальний рейтинг
1
Б) Дані для розрахунку експертного оцінювання якості виробів:
Постачальники
Обсяг поставки комплектувальних вузлів, од.
Наявність забракованих вузлів, од.
Якість товарів у балах
(2–3)/2–5 балів
Перший
500 20
--
Другий
500
-
Третій
500
-
В) Дані для розрахунку експертної оцінки на комплектуючі кожного з постачальників:
Постачальники
Ціна партії комплектуваль них вузлів, грн.
Знижка,
% до ціни
Вартість доставки партії, грн.
Загальна ціна закупівлі, грн.
Ціна балів мін. ціна/рядок 5·5 балів
Перший
20 000 3
600
Другий
25 000 5
350
Третій
22 000 4
400
Г) Дані для розрахунку оцінки рівня послуг, які надаються безкоштовно:
Постачальники
Вид послуг
Разом надано послуг
Оцінювання за 5-бальною системою
Інформаційні
Заміна бракованих вузлів
Пакування в ящики
Контроль у дорозі
Розшук у разі
Перший
+
+
+
Другий
+
+
+
+
Третій
+
+
+
+

Д) Термін поставки у днях: у першого постачальника – 10 днів, у другого – 9 днів, у третього – 8 днів.
Е) Умови оплати у першого і другого постачальників – за 20 днів до відправлення партій комплектувальних вузлів до споживача, у третього – за 15 днів до відвантаження партії.
Задача № 2
Для оцінки постачальників А, Б, В і Г використано критерії: ціна – 0,5, якість
– 0,2, надійність постачання – 0,3. У дужках зазначено значимість критерію.
Оцінку постачальників за результатами роботи в розрізі зазначених критеріїв
(десятибальна шкала) наведено в таблиці:
Критерій
Оцінка постачальників за критерієм
Постачальник
А
Постачальник
Б
Постачальник
В
Постачальник
Г
Ціна
8 4
9 2
Якість
5 8
2 4
Надійність
3 4
5 10
Кому із постачальників доцільно віддати перевагу на продовження договірних відносин? а) постачальнику А; б) постачальнику Б; в) постачальнику В; г) постачальнику Г.
Задача № 3
Розрахувати рейтинг для різних постачальників, порівняти отримані значення для визначення найкращого партнера, зробити висновки.
Критерій вибору постачальника
Значимість критерію
Оцінка постачальника за критерієм
Добуток значимості критерію на оцінку
1 2
3 4
1 2
3 4
1 2
3 4
1. Ціна
0,25 0,22 0,11 0,18 4
6 7
8 2. Якість товару
0,2 0,21 0,18 0,16 6
8 5
6 3. Надійність поста- чання
0,05 0,11 0,12 0,08 8
7 4
9 4. Умови оплати
0,05 0,13 0,11 0,09 7
5 8
5 5. Повнота асорти- менту
0,2 0,1 0,1 0,09 6
9 8
9 6. Віддаленість постачальника від споживача
0,03 0,07 0,05 0,1 6
4 8
9 7. Сервісне обслуго- вування
0,03 0,07 0,05 0,1 8
9 4
9 8. Фінансовий стан постачальника, його кредитоспроможність
0,02 0,06 0,03 0,17 6
7 3
9
Разом
1,0 1,0 1,0 1,0
Найвищий рейтинг постачальника свідчить про його перевагу.

Задача № 4
Припустимо, що підприємство працювало з десятьма постачальниками, дані про річний обіг з якими наведено в таблиці.
Постачальники
Обіг, тис. грн.
Частка в загальному обігу,
%
Обіг кумулятивний,
%
Група
1 2 800 2
1 930 3
620 4
395 5
299 6
110 7
79 8
53 9
32 10 10
Сума
6 328 100
Розрахувати:
1. Частку обігу кожного постачальника у відсотках до загального обігу.
2. Знайти акумульовані значення обігу постачальників у відсотках.
3. Зробити висновки.
Задача № 5
Припустимо, що підприємство працювало з десятьма постачальниками, дані про річний обіг з якими наведено в таблиці.
Постачальники
Обіг, тис. грн.
Частка в загальному обігу,
%
Обіг кумулятивний,
%
Група
1 2 300 2
1 845 3
510 4
345 5
260 6
90 7
75 8
45 9
23 10 7
Сума
5 500 100 1.2. Визначення економічного розміру замовлення
В основі визначення партії постачання в закупівельній логістиці використовують показник оптимального (економічного) розміру замовлення.
Цей показник виражає потужність матеріального потоку, спрямованого постачальником за замовленням споживача і який забезпечує для останнього мінімальне значення суми двох логістичних складових: транспортно- заготівельних витрат і витрат на формування та збереження запасів.
Визначаючи розмір замовлення, необхідно зіставити витрати на утримання запасів і витрати на подання замовлень. Оскільки середній обсяг запасів дорівнює половині розміру замовлення, збільшення партій замовлення приведе до збільшення середнього обсягу запасів. З іншого боку, чим більшими партіями
здійснюється закупівля, тим рідше доводиться робити замовлення, а отже, зменшуються витрати на їх подання. Оптимальний розмір замовлення повинен бути таким, щоб сумарні річні витрати на подання замовлень і на утримання запасів були найменшими за цим обсягом споживання.
Економічний розмір замовлення (economic order quantity – ЕОQ) визначається за формулою, отриманою Ф. У. Харрісом. Однак у теорії управління запасами вона більш відома як формула Вілсона [2; 4; 16; 25]: де ЕОQ – економічний розмір замовлення, од.; С
0
витрати на виконання замовлення, грн.; Сі – закупівельна ціна одиниці товару, грн.; S – річний обсяг продажів, од.; U – частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.
Приклад
Знайдемо економічний розмір замовлення за таких умов: згідно з даними обліку вартість подання одного замовлення становить 200 грн, річна потреба в комплектуючому виробі – 1 550 шт., ціна одиниці комплектуючого виробу – 560 грн, вартість зберігання комплектуючого виробу на складі дорівнює 20 % його ціни. Визначити оптимальний розмір замовлення на комплектуючий виріб.
Тоді економічний розмір замовлення дорівнюватиме:
Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу, можна округлити оптимальний розмір замовлення у більший бік. Таким чином, оптимальний розмір замовлення на комплектуючий виріб становитиме 75 шт.
Отже, протягом року потрібно розмістити 21 (1 550/75) замовлення.
На практиці у процесі визначення економічного розміру замовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі.
Найчастіше це пов’язано з особливими умовами постачань і характеристиками продукції, з яких можна отримати певний зиск, якщо взяти до уваги такі фактори: знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень, знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель, інші уточнення.
Транспортні тарифи та обсяг вантажоперевезень. Якщо транспортні витрати несе покупець, під час визначення розміру замовлення потрібно враховувати і транспортні витрати. Як правило, чим більша партія постачання, тим нижчі витрати на транспортування одиниці вантажу. Тому за інших рівних умов підприємствам вигідні такі розміри постачань, що забезпечують економію транспортних витрат. Однак ці розміри можуть перевищувати економічний розмір замовлення, розрахований за формулою Вілсона. При цьому, якщо збільшується розмір замовлення, збільшується обсяг запасів, а отже, і витрати на
їх утримання.

Для прийняття обґрунтованого рішення потрібно розрахувати сумарні витрати - з урахуванням і без урахування економії транспортних витрат - і порівняти результати.
Приклад
Розрахуємо вплив транспортних витрат на економічний обсяг замовлення на основі попереднього прикладу з додатковою умовою, що тариф на транспортування дрібної партії становитиме 1 грн за одиницю вантажу, а тариф на транспортування великої партії - 0,7 грн за одиницю вантажу, великою партією вважається 85 одиниць (табл. 3).
Таблиця 3
Вплив транспортних витрат на економічний обсяг замовлення
Витрати, грн.
Обсяг замовлення, од.
75 85
На утримання запасів
75/2*560*0,2 = 4 200 85/2*560*0,2 = 4 760
На подачу замовлень
21 *200=4 200 18*200 = 3 600
Транспортні витрати
75*1 = 75 85*0,7 = 59,5
Загальні витрати
8 475 8 419,5
Отже, за розрахунками, другий варіант привабливіший.
Знижки з ціни залежно від обсягу закупівель. Знижки з ціни залежно від обсягу закупівель розширюють формулу економічного розміру замовлення так само, як і знижки на транспортні тарифи, які визначаються обсягом вантажоперевезень. Включення знижок у базову модель ЕОQ зводиться до розрахунку сукупних витрат і відповідного економічного розміру замовлення для кожного обсягу (і ціни) закупівлі. Якщо за певного обсягу закупівлі знижка буде достатньою, щоб компенсувати зростання витрат на утримання запасів за винятком скорочення витрат на розміщення замовлень, такий варіант, можливо, виявиться вигідним.
Приклад
Підприємство закуповує деталі за ціною 25 грн за одиницю, річна потреба в деталях – 4 800 шт., витрати на зберігання однієї деталі - 5 грн, витрати на організацію одного замовлення – 100 грн.
Знайдемо економічний обсяг замовлення:
Таким чином, економічний обсяг замовлення становитиме 439 деталей, а кількість замовлень на рік – 11 (4800/439). Врахуємо систему знижок (табл. 4).
Таблиця 4
Система знижок, які надає постачальник
Обсяг замовлення, од.
Ціна за одиницю, грн.
0–500 25,0 500–1000 24,8 1000 і більше
24,7

2 𝐴 𝑥 𝑆
𝐼
Визначимо сумарні річні витрати (табл. 5).
Таблиця 5
Розрахунок сумарних річних витрат для різних обсягів замовлень
Витрати, грн.
Обсяг замовлення, од.
400 500 1000
На організацію замовлень
11*100 = 1 100 4 800/500*100 = 960 4800/1000*100 = 480
На зберігання одного замовлення
400*5 = 2 000 500*5 = 2500 1000*5 = 5 000
На придбання запасів для річної потреби
25*4800 = 120 000 24,8*4800 = 119040 24,7*4800 = 118 560
Загальні витрати
123 100 122 500 124 040
Отже, за розрахунками, найкращим буде другий варіант (обсяг замовлення -
500 од.), який забезпечує найменші річні сумарні витрати.
Задача № 7
Компанія “Інтеркомп’ютерсистема”, яка займається продажем комп’ютерних комплектуючих, визначила, що розмір замовлення на комплектуючі не є оптимальним. Вам, як логісту-менеджеру, було доручено знайти оптимальний розмір замовлення, а також порівняти витрати при замовленні та оптимальному замовленні. Після розрахунків визначено, що вартість одного замовлення становить 200 грн., річна потреба в комплектуючих – 1 550 шт., а ціна одиниці комплектуючого виробу - 560 грн. Також було визначено, що вартість зберігання на складі дорівнює 20% від його закупівельної ціни.
Методичні вказівки:
І – витрати на зберігання одиниці запасу; Q – розмір замовлення; Q* - оптимальний розмір замовлення; S – потреба в товарно-матеріальних цінностях за певний період; A – вартість подання одного замовлення.
Витрати (С) на зберігання запасів у певний період складаються з таких елементів:
1. Загальна вартість замовлень (вартість форм документації, витрати на розробку вимог поставки, на каталоги, на контроль за виконанням замовлення та ін.).
2. Ціна замовленого комплектуючого.
3. Вартість зберігання запасу.
Математично витрати можна подати так:
C = A*S/Q + SP + IQ/2, де Р – ціна одиниці замовленого комплектуючого виробу.
Величину витрат необхідно мінімізувати:
С > mіn
Диференціювання дає формулу розрахунку оптимального обсягу замовлення
(формулу Вілсона):
Q* = де Q* - оптимальний розмір замовлення; A – вартість подання одного замовлення; S – потреба в товарно-матеріальних цінностях; I – витрати на зберігання одиниці запасу.

Варіанти для самостійного розв’язання
Варіант
Вартість одного замовлення
(грн.)
Потреба в товарно- матеріальних цінностях за певний період (шт.)
Розмір замовлення,
(шт.)
Ціна одиниці комплектуючо го виробу
(грн)
Витрати на зберігання одиниці запасу (%)
1 220 1 560 170 200 20 2
210 1 467 130 310 20 3
200 1 378 149 210 20 4
190 1 450 104 430 20 5
193 1 790 164 216 20 6
145 1 689 140 211 20 7
189 1 636 129 314 20 8
231 1 309 148 234 20 9
250 1 590 233 124 20 10 219 1 575 159 231 20 11 234 1 384 141 275 20 12 240 1 283 128 319 20 13 241 1 748 131 416 20 14 209 1 379 189 136 20 15 205 1 836 140 324 20 16 199 1 520 180 158 20 17 194 1 245 163 154 20 18 185 1 739 192 148 20 19 167 1 843 179 162 20 20 159 1 429 95 423 20 21 203 1 249 116 321 20 22 206 1 628 128 347 20 23 214 1 493 155 226 20 24 152 1 405 128 222 20 25 238 1 734 130 412 20 26 140 1 902 116 333 20
Задача № 8
Вартість одного замовлення становить 25 грн за одиницю, річна потреба у виробі – 2 000 шт., ціна одиниці виробу – 50 грн, вартість отримання виробу на складі становить 20 % його ціни. Оптимальний обсяг замовлення (одиниць): А)
25; Б) 50; В) 100; Г) 150.
Задача № 9
Надходження і попит окремої групи товарів - 200 000 ум. од. Загальна кількість надходження і попиту товарів – 50 000 ум. од. Визначити частку і відсоток на попит окремої групи товарів.
Задача № 10
Продаж товарів за рік становив 150 000 ум. од.
Кількість підприємств і фірм, які обслуговуються, - 5 000.
Визначити середньомісячний і середньоденний обіг продажу продукції, який припадає на одну фірму.
Задача № 11
Знайдемо економічний обсяг замовлення за таких умов: згідно з даними обліку вартість одного замовлення становить 300 грн, річна потреба в комплектуючому виробі – 2 150 шт., ціна одиниці комплектуючого виробу - 545
грн, вартість зберігання виробу на складі становить 20 % його ціни, тариф на транспортування дрібної партії - 1 грн за одиницю вантажу, а тариф на транспортування великої партії - 0,7 грн за одиницю вантажу, великою партією вважається 90 одиниць. Визначити оптимальний обсяг замовлення на комплектуючий виріб, а також розрахувати вплив транспортних витрат на економічний обсяг замовлення.
Задача № 12
Підприємство закуповує деталі за ціною 35 грн за одиницю, річна потреба в деталях – 5 200 шт., витрати на зберігання однієї деталі - 8 грн, витрати на організацію одного замовлення – 110 грн. Визначити оптимальний обсяг замовлення.
Задача № 13
Вартість одного замовлення становить 85 грн за одиницю, річна потреба у виробі – 10 000 шт., ціна одиниці виробу — 150 грн, вартість отримання виробу на складі - 20 % від його ціни. Визначити оптимальний обсяг замовлення.
Список з задачами та варіантами

Прізвище, ім’я по батькові
Задача №
Задача №7
Варіант № 1
Дрозд Інна Володимирівна
5 1
2
Іваникіна Анастасія Сергіївна
4 2
3
Калюжний Дмитро Олегович
5 3
4
Клименко Яніна Борисівна
4 4
5
Кожевнікова Єлизавета Андріївна
5 5
6
Котєльнікова Олена Сергіївна
4 6
7
Малежик Юліана Юріївна
5 7
8
Нікіфорова Наталія Володимирівна
4 8
9
Олійник Єлізавета Вікторівна
5 9
10
Павелко Вероніка Геннадіївна
4 10 11
Сибірянська Анна Денисівна
5 11 12
Харченко Анастасія Олегівна
4 12 13
Юзьків Владислава Євгеніївна
5 13

скачати

© Усі права захищені
написати до нас