Ім'я файлу: ОП.doc
Розширення: doc
Розмір: 175кб.
Дата: 29.09.2020
скачати
Пов'язані файли:
Проект.doc



4 ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Метою розділу є здійснення атестації робочого місця за умовами праці, яке знаходиться в приміщені, що пов'язане з фахом майбутнього спеціаліста після завершення ВУЗу.

У даному розділі з використанням нормативної літератури проводиться аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів у виробничому приміщенні (описання і класифікація потенційно небезпечних та шкідливих чинників, визначення можливих причини виникнення цих чинників і короткий опис їхньої дії на організм людини); заповнюється карта умов праці (обґрунтування вибору нормованих значень небезпечних та шкідливих виробничих чинників, оцінка факторів виробничого і трудового процесів, гігієнічна оцінка умов праці, оцінка технічного і організаційного рівня, атестація робочого місця); вказуються рекомендації щодо покращення умов праці, здійснюється розрахунок та вибір методів захисту від домінуючого шкідливого або небезпечного фактору виробничого середовища, а також наводяться норми пожежної безпеки.
4.1 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів у виробничому приміщенні
Під час роботи в даному приміщенні, виникають ряд шкідливих та небезпечних виробничих чинників, що класифікуються за [16].

Як правило, всі несприятливі виробничі фактори об’єднують в єдине поняття небезпечний та шкідливий виробничий фактор.

Вказане приміщення характеризується небезпечними та шкідливими виробничими факторами фізичної, хімічної, біологічної та психофiзiологiчної груп [16], які розподіляються таким чином:

1) Фізичні небезпечні i шкідливі виробничі фактори:

  • підвищений рівень інфразвуку, шуму, ультразвуку та вібрації;

  • підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

  • підвищене значення напруги в електричній мережі;

  • понижена або підвищена температура, вологість і швидкість руху повітря робочої зони;

  • підвищена інтенсивність теплового випромінювання;

  • недостатність або відсутність природного освітлення;

  • недостатня освітленість робочої зони;

  • пряма або відбита блискучість.

2) Хімічні небезпечні i шкідливі фактори – шкідливі хімічні речовини.

3) Біологічні небезпечні i шкідливі виробничі фактори – немає.

4) Психофiзiологiчнi небезпечні i шкідливі виробничі фактори:

а) фізичні перевантаження – відсутні.

б) нервово-психiчнi перевантаження:

  • перенапруження аналізаторів;

  • монотонність праці.

Вкажемо можливі причини виникнення вказаних факторів і коротко опишемо їхній вплив на організм людини.

Підвищений рівень шуму і вібрації робочої зони спричиняється роботою таких елементів комп'ютерів, як жорсткий диск, вентилятори блоку живлення, охолодження мікропроцесора, швидкісні CD-ROM (DVD-ROM), механічні сканери, пересувні механічні частини принтера, що може спровокувати швидку стомленість працюючого, погіршення слуху, нервові розлади.

Підвищений рівень інфразвуку спричиняється вентиляторами та іншими рухомими елементами обладнання з частотою рухів менше 20 Гц або 1200 об/хв, що може викликати нездужання типу морської хвороби, нервову втому.

Підвищений рівень ультразвуку може бути спричинений як супутній фактор при експлуатації технологічного і вентиляційного устаткування, що може спровокувати зсуви у станi неpвової, серцево-судинної, дихальної, ендокринної системах органiзму, у обмiнi речовин та терморегуляцiї працівника.

Підвищений рівень електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону спричиняється вимірювальними та контролюючими пристроями, дослідницькими установками, а також ЕОМ, що може спровокувати при постійному впливові стійкі функціональні зміни у центральній нервовій та серцево-судинній системах, а при тривалому впливі – підвищену стомлюваність, дратівливість, головний біль та інше.

Підвищений рівень електромагнітних випромінювань промислової частоти спричиняється струмоведучими частинами працюючих електроустановок, що може спровокувати поляризацію атомів і молекул тіла людини, появу іонних струмів, і як наслідок – нагрівання тканин.

Підвищене значення напруги в електричній мережі спричиняється наявністю електрообладнання, що може спровокувати больовий шок, знепритомніння, одержання опіків при щільному контакті зі струмоведучими частинами.

Понижена або підвищена температура повітря робочої зони спричиняється тим, що робота ПК приводить до підвищення температури в приміщенні, тому що високопродуктивна техніка працює на надвисоких частотах, що викликає сильне нагрівання елементів. Це може спровокувати перегрів або переохолодження організму працівника.

Понижена або підвищена відносна вологість повітря робочої зони спричиняється тим, що при роботі ПК утворене тепле повітря видувають назовні із системного блоку спеціальні вентилятори, що приводить до зниження вологості повітря, що може спровокувати зменшення або збільшення тепловіддачі організмом людини, що сприяє його перегріванню або переохолодженню.

Понижена або підвищена швидкість руху повітря робочої зони спричиняється нераціональними параметрами системи вентиляції або її відсутністю, що може спровокувати порушення реакції терморегуляції організму людини.

Підвищена інтенсивність теплового випромінювання спричиняється теплом, що потрапляє у виробниче приміщення від обладнання, опалювальних приладів, людей тощо, що може спровокувати підвищення температури повітря в приміщенні вище допустимих меж.

Недостатність або відсутність природного освітлення спричиняється відсутністю або недостатніми розмірами віконних пройм, а також наявністю конфронтуючих будинків та споруд. Відсутність або недостатність природного освітлення ускладнює виконання роботи, може призвести до нещасного випадку і захворюванню органів зору працюючого.

Недостатня освітленість робочої зони спричиняється відсутністю або недостатністю природного освітлення, нераціональним розташуванням світильників та ламп штучного освітлення та ін. Недостатня освітленість може стати причиною низької продуктивності праці, оскільки очі працівника перенапружуються, при цьому стає складно відрізнити оброблювані предмети.

Пряма або відбита блискучість спричиняється дзеркальною відбиваючою і неплоскою зовнішньою поверхнею екрану монітора, що може призвести до виникнення астенопічних явищ та функціональних змін ока.

Шкідливі хімічні речовини в повітрі робочої зони спричиняються виділенням такої речовини, як оксид азоту і аероіонізацією в процесі роботи за комп'ютером. Імовірним джерелом оксидів азоту на робочому місці є викиди двигунів внутрішнього згорання, які можуть проникнути в приміщення через відкриті вікна, кватирки і т.д. При роботі ПК з'являється іонізація повітря, що спричиняє фізико-хімічні зміни в структурі речовин. Оксиди азоту чинять подразливу дію на органи дихання, спричиняючи кашель, блювоту, іноді головний біль. Іонізація повітря може викликати невелике підвищення температури тіла під час роботи за комп'ютером.

Перенапруження аналізаторів може бути спричинене інтенсивною роботою за ЕОМ, що призводить до швидкої втоми очей працівника і навіть до погіршення зору.

Монотонність праці може бути спричинена розвитком напівавтоматичного виробництва і автоматизованих систем керування, оскільки основними функціями працівника за таких умов стають нескладні, одноманітні рухи, які повторюються тисячі разів за зміну, або функції спостереження, керування і контролю за роботою системи і призводить до швидкого розвитку втоми в зв’язку з локалізацією м’язових і нервових навантажень, незадоволення роботою і зниження творчої активності працівника. Монотонність викликає також у працівника гіподинамію, підвищену текучість кадрів, розвиток неврозів.

Обґрунтуємо вибір нормованих значень шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

Згідно [17] для такої шкідливої речовини, як оксид азоту, встановлюємо, що вона відноситься до 2-го класу небезпеки і має ГДК = 5 мг/м3.

Враховуючи вид вібрації – локальна, встановлюємо нормований еквівалентний рівень віброприскорення 76 дБ [18].

Враховуючи призначення приміщення – розробка і вид шуму – постійний, встановлюємо нормований еквівалентний рівень шуму 50 дБА [19].

Згідно рекомендацій [23] нормований загальний рівень інфразвуку 110 дБ, нормований рівень ультразвуку 110 дБ.

При частоті електричного поля радіочастотного діапазону 45,4 МГц нормована напруженість електричного поля восьмигодинного робочого дня складає 10 В/м згідно з [20].

Нормована напруженість електричного поля промислової частоти для восьмигодинного робочого дня складає 5 кВ/м [20].

За величиною енерговитрат 107 Вт згідно з [21] встановлюємо категорію важкості робіт за фізичним навантаженням – Iа, для якої в холодний період року для постійних робочих місць допустима температура повітря становить 21…25 С, допустима швидкість руху повітря 0,1 м/с, а допустима відносна вологість повітря не повинна перевищувати 75 %. Інтенсивність теплового випромінювання не повинна перевищувати 140 Вт/м².

За найменшим розміром об’єкта розрізнення 0,87 мм, встановлюємо розряд зорових робіт – 4, для якого нормоване КПО для бокового освітлення складає 1,5 % [22].

Так як приміщення знаходиться в м. Вінниця (2-га група забезпеченості природним світлом), а вікна розташовані за азимутом 237о, то для таких умов нормоване КПО визначатиметься за формулою 22:
еен mN [%], (4.1)
де ен– табличне значення КПО для бокового освітлення, %;

mN –коефіцієнт світлового клімату;

N – порядковий номер групи забезпеченості природним світлом.

За відомими значеннями отримаємо

За співвідношенням контрасту (великий) та фону (темний), встановлюємо підрозряд зорових робіт – в, в межах якого вибираємо нормовану освітленість для загального штучного освітлення – 200 лк.
4.2 Карта умов праці
Для проведення атестації робочого місця за умовами праці потрібна карта умов праці. Атестацію робочих місць виконують за результатами комплексного обстеження і оцінки умов та характеру праці.
4.2.1 Оцінка чинників трудового та виробничого процесів
Оцінювання стану робочого місця за умовами праці виконують з урахуванням впливу на працівників усього комплексу факторів трудового процесу і виробничого середовища, що передбачаються Гігієнічною класифікацією праці [23]. В таблиці 4.1 наведено оцінку чинників виробничого і трудового процесів.

Таблиця 4.1 – Оцінка чинників виробничого і трудового процесів



4.2.2 Гігієнічна оцінка умов праці
Підвищена концентрація шкідливої хімічної речовини 2-го класу небезпеки – 1 ст.

Підвищений рівень шуму – 3 ст.

Підвищений рівень неіонізуючих випромінювань радіочастотного діапазону – 1 ст.

Підвищений рівень неіонізуючих випромінювань промислової частоти – 1 ст.

Знижена температура в холодний період року – 1 ст.

Підвищена швидкість руху повітря в холодний період року – 1 ст.

Підвищена інтенсивність теплового випромінювання – 2 ст.
4.2.3 Оцінка технічного й організаційного рівня
Технічний рівень робочого місця не відповідає нормативним вимогам.
4.2.4 Атестація робочого місця
Робоче місце атестовано за третім ступенем шкідливості.
4.2.5 Рекомендації щодо покращення умов праці
Для забезпечення чистоти повітря робочої зони потрібно використовувати систему витяжної вентиляції.

З метою забезпечення нормованих параметрів шуму в приміщенні необхідно застосувати звукоізоляцію.

З метою забезпечення нормованих параметрів неіонізуючих випромінювань радіочастотного діапазону в приміщенні необхідно застосувати захист часом або відстанню.

З метою забезпечення нормованих параметрів неіонізуючих випромінювань промислової частоти в приміщенні необхідно застосувати захист відстанню.

З метою забезпечення допустимих параметрів температури повітря в приміщенні доцільно застосувати нагрівальні прилади.

Підвищена швидкість руху повітря в холодний період року – 1 ст.

З метою забезпечення допустимих параметрів інтенсивності теплового випромінювання в приміщенні доцільно застосувати механічну загальнообмінну вентиляцію.

4.3 Розрахунок звукопоглинання приміщення
Вихідні дані: розміри приміщення (м): 20  7  3,3.

Засоби звукопоглинання застосовуються для зниження шуму на робочих місцях, які знаходяться в приміщеннях з джерелами шуму або в приміщеннях без джерел шуму, куди він проникає із сусідніх шумних приміщень.

Для розрахунку звукопоглинання необхідно визначити частоту звукових коливань, які генеруються від електродвигуна вентилятора. Ця частота визначається за формулою:
 [Гц], (4.2)
де n = 3000 об/хв – частота обертання валу електродвигуна.

Знаючи габарити приміщення визначимо об’єм приміщення за формулою
 [м3], (4.3)
де а, b, h – довжина, ширина, висота приміщення відповідно, м.

Після підстановки відомих значень у формули (4.2, 4.3) одержимо



За значенням об'єму приміщення та частотою визначаємо постійну приміщення В = 18. Задамося площею звукопоглинального личкування Sлич = 50 м2.

Знайдемо загальну площу огороджувальних поверхонь приміщення
2]. (4.4)
Знайдемо середній коефіцієнт звукопоглинання приміщення
. (4.5)
Визначимо значення звукопоглинання неличкованих огороджувальних поверхонь
A1 (Sогор - Sлич) [м2]. (4.6)
Після підстановки відомих значень у формули (4.4, …, 4.6) одержимо






Приймаємо марку личкувальної плити – "Вініпор" (напівжорсткий) з ревербаційним коефіцієнтом звукопоглинання личкування при частоті f = 50 Гц лич = 0,06.

В якості штучного поглинача приймаємо куб із стороною 400 мм з еквівалентною площею звукопоглинання при частоті f = 50 Гц Ашт = 0,14 м2. Приймаємо кількість штучних звукопоглиначів nшт = 100 шт.

Визначимо значення додаткового звукопоглинання, що забезпечується личкуванням та штучними звукопоглиначами
A = личSлич Aштnшт [м2]. (4.7)
Знайдемо середній коефіцієнт звукопоглинання приміщення після встановлення звукопоглинальних конструкцій
. (4.8)
Знайдемо постійну приміщення після проведення акустичної обробки
2]. (4.9)
Отже, знаходимо максимальне зниження рівня звукового тиску
 [дБ]. (4.10)
Після підстановки відомих значень у формули (4.7, …, 4.10) одержимо







4.4 Пожежна безпека
Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій розглядуваного приміщення наведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Мінімальні межі вогнестійкості приміщення [24]



Примітка. R – втрати несучої здатності; Е – втрати цілісності; І – втрати теплоізолювальної спроможності; М – показник здатності будівельної конструкції поширювати вогонь (межа поширення вогню); М0 – межа поширення вогню дорівнює 0 см; М1 – М  25 см – для горизонтальних конструкцій; М  40 см – для вертикальних і похилих конструкцій; М2 – М  25 см – для горизонтальних конструкцій; М  40 см – для вертикальних і похилих конструкцій, нн – не нормується.

В таблиці 4.3 наведено протипожежні норми проектування будівель і споруд.
Таблиця 4.3 – Протипожежні норми проектування будівель і споруд [25]


4.5 Висновки до розділу
В результаті виконання цього розділу було опрацьовано такі аспекти охорони праці, як аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів у виробничому приміщенні (описання і класифікація потенційно небезпечних та шкідливих факторів, визначення можливих причини виникнення цих чинників і короткий опис їхньої дії на організм працівника); карта умов праці; рекомендації щодо поліпшення умов праці, здійснено розрахунок звукопоглинання приміщення, а також наведено норми пожежної безпеки.



скачати

© Усі права захищені
написати до нас