Ім'я файлу: реферат.docx
Розширення: docx
Розмір: 42кб.
Дата: 24.11.2020
скачати

Зміст
Вступ

1.Місце Закарпатської області в економіці України

2. Природно-ресурсний потенціал області

3.Промисловий і агропромисловий комплекси області

4. Транспорт і зв’язок Закарпатської області

5. Перспективи


Висновки

Список використаної літератури
Вступ
Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низовину, межує на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, а на півночі, заході і півдні з Польщею (протяжність кордону 33,4 км), Словаччиною (98,5 км), Угорщиною (130 км), Румунією (205,4 км).

Через географічні особливості Закарпаття з давніх-давен було зручним з’єднувальним шляхом між державами Північної та Південної, Східної та Західної Європи. За площею і населенням у масштабах України область невелика. Її територія становить 12,8 тис. кв.км, чисельність населення – 1258 тис. чол.

Закарпаття поділяється на 13 адміністративних районів, має 10 міст, з яких 4 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Берегово, Мукачево, Хуст), 20 селищ міського типу, 579 сільських населених пунктів.

Такого національного розмаїття, як у Закарпатті, немає в жодній області України. Тут живуть представники 80 національностей.
1. Місце Закарпатської області в економіці України
За підсумками І півріччя 2010 року Закарпатська область посіла в загальнодержавній комплексній оцінці соціально-економічного розвитку регіонів України 9 загальне місце серед 27 областей і міст держави проти 21-го — у І кварталі 2010 року та 13-го — у січні-червні 2009 року.

Регіон має найвищі в Україні темпи зростання промислового виробництва та найменшу в державі питому вагу збиткових підприємств, ділить із містом Києвом 1-2 місце за динамікою зростання чисельності населення, займає 2 місце за рівнем оплати спожитої електроенергії, знаходиться на третіх місцях в державі за рівнем злочинності та темпами зменшення обсягів непридатних або заборонених до використання пестицидів...

Разом з тим, складною залишається ситуація у галузі тваринництва. Обсяг виробництва продукції тваринництва у першому півріччі поточного року, порівняно з минулорічним періодом, скоротився на майже на 4%, чисельність поголів’я великої рогатої худоби зменшилась майже на 2%.

Кризує й будівництво. Скоротили обсяги будівельних робіт порівняно з відповідним періодом минулого року суб’єкти всіх районів та міст, за винятком Берегівського (167%) та Іршавського (121%) районів. Майже вдвічі зменшили обсяги будівельних робіт підприємства та організації Ужгорода, Мукачева, Рахівського, Свалявського, Тячівського районів.

З огляду на вищезазначене, райдержадміністраціям та міськвиконкомам було дано доручення проводити щоквартальний моніторинг економічної ситуації та вживати заходи щодо покращення соціально-економічного стану; активізувати роботу щодо залучення інвестицій в економіку районів та міст.

2.Природно-ресурсний потенціал
Закарпаття багате на природні та мінерально-сировинні ресурси. Найбільше багатство регіону – ліси. Ними вкрито більше половини його території. За запасами деревини, які оцінюються майже у 200 млн. м3, область займає перше місце в Україні. Більше половини запасів – це цінні породи деревини. В залежності від вертикального поясу переважають дубово-грабові, дубово-букові, букові та хвойні ліси. Загалом твердолистяні породи складають 62,2%, хвойні - 29,9 та 7,9% - інші.

Щорічна заготівля деревини становить близько 1 млн. куб. м., що в основному, дає можливість забезпечити внутрішні потреби, в тому числі потреби лісопереробної, лісохімічної і меблевої промисловості в сировині.

По водозабезпеченості Закарпатська область займає перше місце в державі. Гідроенергетичний потенціал річок області становить четверту частину цього потенціалу України. Область є надзвичайно багатою на водні ресурси, на її території беруть початок 9429 рік, річок і потічків, знаходиться 137 природних і штучних водойм. Загальна площа водного басейну області становить 15 тис. га. Проте проблема питного водопостачання існує майже в кожному місті та селищі.

Земельний фонд Закарпатської області на початок 2006 р. складав 1275,3 тис. га, в т.ч. сільськогосподарські угіддя – 472,3 тис.га, тобто лише третину території. Значну частину території краю займають гори, тому характерною особливістю земель області є невисокий відсоток площ, придатних для виробництва сільськогосподарської продукції. Сільськогосподарська освоєність території області складає 37,0%, а з усіх сільськогосподарських угідь розораними є 44,1%. Ґрунти регіону оцінюються як середньо-родючі з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. У розрахунку на одну особу припадає по 0,36 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,16 га ріллі, що відповідно у 2,4 та 4,3 рази менше, ніж в середньому по країні.

Мінерально-сировинна база налічує 217 розвіданих родовищ більш як 30 видів корисних копалин, серед яких низка нетрадиційних для України - поліметали, алуніт, перліт, ліпарит, цеоліти. Добувна промисловість регіону спеціалізується на видобутку кам'яної солі, перліту, бентонітових глинах, облицювального каменю. Закарпаття – один з найбагатших регіонів світу щодо покладів цеоліту, запаси якого визначаються у 125 млн. тонн та єдиний в державі постачальник перлітової сировини.

Із 23 відомих в області родовищ облицювального каменю експлуатується лише 7, видобувається в основному білий мармур. Загальні запаси облицювального каменю, враховані державним балансом, складають понад 9% загальнодержавних запасів, а його видобуток становить лише 0,5%. Значними є запаси різноманітного будівельного каменю, що представлені андезитами, андезито-дацитами, ліпаритами, базальтами і пісковиками.

Область володіє значними запасами високоякісної кам’яної солі, яка добувається у Солотвино.

Експлуатується єдине в Україні Мужіївське родовище золото поліметалевих руд та готується до розробки родовище Сауляк. Розробляється Берегівське родовище первинних каолінів, придатних після збагачення для фарфоро-фаянсового та паперового виробництва.Великий практичний інтерес становлять барити та бентонітові глини. Розвідане Біганське родовище бариту також єдине в Україні.

Паливно-енергетичні ресурси представлені бурим вугіллям (Ільницьке родовище) та невеликими родовищами природного газу (Солотвинське, Руськокомарівське, Королівське). У районі Солотвино виявлено прояви нафти.

Водні ресурси

Ситуація з очисткою стічних вод на території області продовжує залишатися складною. На території області нараховується 95 споруд очистки зворотних вод різних методів очистки (74 споруди повної біологічної очистки, 14 споруд механічної очистки, 7 споруд фізико-хімічної очистки). Як правило, власниками споруд біологічної очистки є підприємства житлово-комунального господарства, підприємства туристичного та санаторно-курортного комплексів, селищні ради та промислові підприємства.

Спорудами механічної та фізико-хімічної очистки в більшості обладнані підприємства харчової промисловості (переробка овочів та фруктів), підприємства, де розміщені гальвановиробництва та великі підприємства по транспортуванню та зберіганню нафтопродуктів. Більшість очисних споруд на території області на даний час не відповідають паспортним даним, закладеним при будівництві й потребують ремонту. Попадання забруднених стічних вод до водних об’єктів загрожує погіршенням якості поверхневих вод, що створює загрозу забруднення підземних водоносних горизонтів, в тому числі й тих, які містять мінеральні води.

Найбільш несприятлива ситуація склалася у містах Ужгороді та Мукачеве, де було скинуто забруднених вод відповідно 65,1% та 16,4% загальнообласної кількості.

Рівень забезпеченості населення централізованим питним водопостачанням та особливо каналізацією залишається низьким. В області лише міста, в основному, забезпечені централізованим водопостачанням та водовідведенням. У системах каналізації замортизовано і перебуває в аварійному стані 30% мереж. Майже половина існуючих очисних споруд потребує реконструкції із збільшенням пропускної спроможності та введення більш передової технології очищення стічних вод.

Запаси прісних підземних вод на території області складають 401 млн.м3/рік і нерівномірно розподілені по районах. Зокрема, в гірських районах (Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський) запаси підземних вод практично відсутні. За умовами захисту від забруднення, водоносні горизонти підземних вод, що експлуатуються, не захищені (тільки 20% відносяться до умовно захищених). Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними. Якість підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту.

Земельні ресурси

Сільськогосподарські угіддя займають 36% від земельного фонду області. Ліси та інші лісовкриті площі складають 57% території області. На інші види земель та угідь припадає 7% території області.

За останні роки в області спостерігається тенденція до погіршення агрохімічних властивостей ґрунтів. Середньозважений показник вмісту гумусу за останні 5 років зменшився на 0,14%, площа ґрунтів з низьким і дуже низьким вмістом калію збільшилася на 11%, вмістом фосфору – на 1% від загальної. Спостерігається тенденція до збільшення площі земель з кислими ґрунтами та підвищення кислотності ґрунтів.

В області нараховується 8,4 тис. га деградованих та 14,9 тис. га малопродуктивних земель, які потребують консервації. До деградованих відносяться землі, зайняті зсувами, кам’янистими місцями, ярами. До малопродуктивних – змита рілля (9,8 тис. га) та орні землі на схилах більше 10° (5,1 тис. га).

Закарпатський регіон в цілому характеризується високим рівнем небезпеки сукупного прояву небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, селі, бічна річкова і площинна ерозія, карст, підвищена сейсмічність та інші. Закарпатська область є найбільш ураженою зсувними, селевими та ерозійними процесами (61% загальної площі області).

Значної шкоди завдає ґрунтова ерозія. За останні 25-35 років ступінь еродованості орних земель збільшилась на 10-25% в межах гірсько-передгірних районів і на 3-10% на рівнинах. Найбільша частина еродованих земель в Іршавському – 23% (басейн р. Боржава) і Міжгірському – 29% (басейн р. Ріка) районах, середня (11-14%) – характерна для Воловецького і Свалявського (басейн р. Латориця), Рахівського (басейни Чорної і Білої Тиси), Ужгородського (басейн р. Уж) районів, а найменша (біля 1%) – для рівнинних районів Берегівського та Виноградівського районів. В структурі еродованих угідь на слабозмиті ґрунти приходиться 45%, середньозмиті – 37% і сильнозмиті – 18%.

Основними причинами збільшення площі еродованих земель є:

• включення у ріллю земель на схилах, крутіших 7-10°;

• недосконала агротехніка обробітку земель;

• інтенсивний розвиток ерозійних процесів.

Найбільш гострою проблемою для Закарпатської області є захист населених пунктів, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь від затоплення паводковими та повеневими водами р. Тиси та її приток. Паводки та повені на річках Закарпаття відбуваються від 3 до 8 разів на рік, а паводки в листопаді 1998 року та березні 2001 року мали екстремальний характер.

Значних збитків економіці Закарпаття наносять зсувні та селеві процеси в гірській частині області, значну шкоду завдає дія річкової берегової ерозії в долинах рік. Державним управлінням екоресурсів постійно приділяється велика увага заходам захисту земель від підтоплення та ліквідації наслідків повеней 1998 та 2001 років. Щорічно вводяться до дії захисні дамби, проводяться берегоукріплення, очистка берегів річок та струмків, регулюються русла малих річок, розчищаються заплавні території у зонах затоплення.

Останнім часом частота високих паводків невпинно зростає внаслідок збільшення водності, посилення антропогенного навантаження на водні екосистеми, порушення водоохоронного режиму в процесі господарювання, зміни інженерної інфраструктури та забудови території Закарпатської області. Аналіз впливу палео-географічних процесів свідчить: в майбутньому на Закарпатті можна очікувати посилення руйнівної дії паводків. Таким чином постає проблема протипаводкового захисту.

В гірській частині Закарпатської області після катастрофічних паводків 1998 та 2001 років різко активізувались небезпечні екзогенні процеси (зсуви, сходження селевих потоків, річкова бічна ерозія). Дані процеси продовжуються і охоплюють все більші території.

Найбільш активно зсуви проявляються в Тячівському, Хустському, Рахівському та Міжгірському районах. Особливу небезпеку становлять зсуви в зоні Тереблянського водосховища, при сходженні яких може бути пошкоджена гребля, що загрожує знесенням більше тисячі житлових будинків, які знаходяться в селах нижче за течією. Сходження зсувів на трасах трубопроводів загрожує руйнуванням останніх і, як наслідок, потраплянням до навколишнього природного середовища значної кількості органічних забруднювачів.

Значну шкоду завдає ерозія в долинах гірських річок. Фактично долини знаходяться на початку нового геоморфологічного циклу, пов’язаного з перебудовою рельєфу. В результаті досить швидко змінюються надзаплавні тераси. В межах цих терас, як правило розташовані центральні частини населених пунктів, основні транспортні комунікації та орні землі. Крім цього, з терасами пов’язані алювіальні горизонти, за рахунок яких, в основному забезпечується водопостачання населення. Бічна ерозія та пов’язані з нею зміни надзаплавних терас загрожує погіршенням якості питної води та зменшенням величини її експлуатаційних запасів на розвіданих водозабірних ділянках.

В період інтенсивних дощів значну шкоду наносять селі. Селенебезпечними є практично всі притоки основних річок Закарпаття в приводороздільній частині Карпат.

Основними негативними чинниками змін екологічного стану в районах розробок корисних копалин є:

• Зміна природного рельєфу на техногенний.

• Утворення відвалів гірських порід.

• Погіршення природного захисту підземних вод від забруднення внаслідок розробки поверхневих захисних шарів порід.

• Порушення природного режиму поверхневих та підземних вод, що може призвести до зменшення їхніх запасів.

• Активізація екзогенних геологічних процесів, зокрема зсувів, ерозії, та інше.

Важливим еколого-економічним чинником, який в не повній мірі враховується при обґрунтуванні доцільності видобутку сировини, є вилучення під гірничі відводи сільськогосподарських земель. Втрати цих земель в більшості випадків незворотні. Внаслідок розробок, під кар’єрами та шахтами в області нараховується 730 га порушених земель, з них 500 га відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації.

3. Промисловість і агропромисловий комплекси області
Регіон успадкував від колишнього СРСР економічно невиправдану в нових умовах структуру машинобудування: в більшості випадків підприємства галузі одержували комплектуючі деталі з - за меж України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції. Якщо ж врахувати високу мілітаризацію машинобудування, то тепер змінити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.

Легка промисловість карпатських областей, випускає різні види тканин, швейні, панчішний - вироби, шкарпеток, верхній і білизняний трикотаж, взуття і інші товари народного споживання. Питома вага цієї галузі в загальному об'ємі виробництва промислової продукції в Закарпатській області складає - 17,6%.

Хімічне і нафтохімічне виробництво Карпатського регіону включає гірничо - хімічну промисловість (здобич сірки, калійних солей), основну хімію, промисловість хімічних волокон, лакофарбну, хімічних реактивів, пластичних мас і виробів з них. У загальній промисловій продукції Закарпатської області химпродукция займає 1,7%. У будівельному комплексі регіону працює 6. 8% всього зайнятого населення. У структурі капітальних вкладень і введених в дію основних фондів цієї галузі переважає виробнича сфера. Для подальшого вдосконалення структури господарства Карпатського регіону необхідно істотно перерозподілити фінансові і матеріально - технічні ресурси зі всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури - тим, щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і забезпечити нарощування її потенціалу, виходячи з належних соціальних стандартів.

Значний вплив на життєдіяльність краю має транспортна галузь господарства, яка розподілена таким чином: залізниці Закарпаття (Львів - Чіп, Львів - Мукачево, Вузловоє - В. Бичків, Надвірна - Ділове, Берегово - Кушніца; є три виходи на загальнодержавні залізничні мережі України) - 1.476 км; автодороги Закарпаття (Львів - Чіп, Київ - Чіп, Ужгород - Ясиня, Долина - Хуст, Хуст - Чіп) - 3.429 км; повітряні шляхи - аеропорти (міжнародний аеропорт "Ужгород" 4 класи "Г" приймає повітряні судна типу Ан - 12, 24, 26, 32, Як - 40, 42, Мул - 18, має 30 гелікоптерів; військовий аеропорт "Мукачево"); водний транспорт - спортивний слалом на гірських річках Шопурка, Річка, Боржава, Тіса, туристичні річкові сплави по річках Тіса, Боржава, Вже, Латоріца і річковий сплав деревини по річках Ріка, Тіса, Шопурка, Тересва; трубопровідний транспорт (нафтопровод "Дружба", газопроводи "Союз", "Братерство", "Сибір - Європа", етіленопровод).

Зв'язок на Закарпатті забезпечується послугами мобільного, місцевого, міжміського, документального зв'язку, а також бізнес - лініями, відеконференциямі, інтернетом, пейджінгом. Експлуатується 333 АТС: 62 міські і 271 сільська, всього на 140.000 абонентів. Через Закарпаття тягнуться дві волокно - оптичні лінії зв'язку: Ужгород - Словаччина, Ужгород - Угорщина.













4. Транспорт і зв’язок Закарпатської області



Транспортні послуги займають 28,3% експорту послуг області, а в структурі імпорту – 48,6% загальнообласного обсягу, що зумовлено вигідним географічним розташуванням і наявністю автомобільних та залізничних пунктів пропуску через державний кордон.

Шляхи сполучення є з’єднуючими ланками транспортної системи області. Довжина автомобільних доріг загального користування протягом 2014р. не змінилась і становила 3347,8 км, у т.ч. з твердим покриттям – 3337,9 км.

У загальній довжині доріг з твердим покриттям, частка доріг державного значення зайняла одну третину або 1100,4 км, відповідно місцевого значення – дві третини або 2237,5 км.

Загальна регіональна залізнична мережа зв’язує область з Угорщиною, Румунією та Словаччиною і, відповідно, з західноєвропейськими країнами. Область, також, має три виходи на загальнодержавні залізничні мережі через Карпатські перевали. Експлуатаційна довжина залізничних колій становить 598 км, з яких 43,5% з електровозною тягою. Водночас, їх щільність становила на 1 тис.км2 території області 46,7 км, що вище ніж усього по Україні (36,3 км) та серед областей західного регіону (крім Львівської та Чернівецької).

Через природно-географічні особливості Закарпаття, перевезення вантажів та пасажирів у краї здійснюється автомобільним та залізничним транспортом, на відміну від інших регіонів України, де функціонують такі види транспорту, як: електричний, річковий та морський.

У 2014р. транспортним комплексом області перевезено 10,1 млн.т вантажів, що менше, ніж у 2013р. на 6,9%. На залізничному транспорті обсяги вантажних перевезень зменшились на 13,1%, а на автомобільному зменшились – на 6,0%.

Загальний обсяг вантажообороту становив 7312,6 млн.ткм, що більше ніж у попередньому році на 4,8%.

Послугами залізничного та автомобільного транспорту у 2014р. скористалися 49,4 млн. пасажирів, що менше, ніж у 2013р. на 4,5%. На залізничному транспорті, обсяги перевезень зменшено на 2,3%, а на автомобільному – на 4,9%.

Пасажирооборот усіх видів транспорту у 2014р. становив 1315,2 млн. пас.км , що становить 99,6% від обсягу 2013р. Автомобільні перевізники займають майже дві третини загального обсягу пасажирообороту усіх видів транспорту.

У загальноукраїнських перевезеннях автомобільним транспортом частка Закарпатської області становить: у пасажирських перевезеннях – 1,4%, а у вантажних – 0,8%.

Протягом 2014р. у області було скоєно 2131 дорожньо-транспортна пригода (ДТП), що більше, ніж у 2013р. на 0,3%. ДТП з потерпілими зменшились на 1,5% і склали 645 од.

За 2014р. підприємствами пошти та зв’язку області надано послуг споживачам на 801,9 млн.грн. Із загального обсягу доходів майже три чверті або 572,6 млн.грн. припадає на послуги зв’язку наданих населенню, 229,3 млн.грн. – суб’єкти господарювання.

У структурі обсягів за видами зв’язку послуги мобільного становлять 65,3%, комп’ютерного – 9,9%, телефонного міського – 8,4%, поштового – 7,9%, телефонного сільського – 3,0%. На інші види зв’язку у сукупності припадає 5,5%.

Дохід від надання послуг мобільного (стільникового) зв’язку у 2014р. збільшився у порівнянні з 2013р. на 17,7% і склав 523,8 млн.грн., з нього 443,8 млн.грн. отримано від населення.

Доходи від надання послуг комп’ютерного зв’язку за 2014р. зросли на 10,8% і склали 79,0 млн.грн., з нього 94,1% або 74,3 млн.грн. складає дохід від надання доступу до мережі Інтернет. Із загального обсягу доходів від послуг мережі Інтернет 51,3 млн.грн. надійшло від населення, 23,0 млн.грн. – від суб’єктів господарювання.

Дохід від надання послуг телефонного зв’язку склав 106,2 млн.грн., у т.ч. 57,4 млн.грн. або 54,0% – дохід від надання послуг населенню. Дохід від послуг міжнародного телефонного зв’язку склав 7,9 млн.грн.

У 2014р. зменшено доставку телеграм на 51,5%, періодичних видань

– на 23,7%, листів – на 19,3%, надання міжміських телефонних розмов (включаючи міжнародні) – на 16,0%, грошових переказів і пенсійних виплат – на 4,9%. Обсяги доставки посилок зросли на 3,6%.

Телефонна мережа області налічує 154,8 тис. телефонних апаратів, з яких 53,3% на міській телефонній мережі. Із загальної кількості телефонних апаратів – 83,2% або 128,8 тис. – це основні домашні телефонні апарати.

Кількість незадоволених заяв від населення на встановлення домашніх телефонних апаратів становить 11,1 тис., з них – 9,4 тис. припадає на сільську місцевість.

На 100 сімей в області припадає 36 домашніх телефонних апаратів.

У середньому по країні цей показник становить 52 одиниць.

5. Перспективи області

Однією з провідних галузей в економіці міста є промисловість. Обсяги реалізації промислової продукції протягом 2012-2017 рр. зростають (Мал. 2).

У 2016 р. промисловими підприємствами міста реалізовано продукції на 40,5 % більше, ніж у 2015 р. і становило 24,1 % загального обсягу реалізації промислової продукції Закарпатської області.

Обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на душу населення у 2015 р. становив 26216,6 грн. і збільшився порівняно з 2014 р. у 2,4 рази (2014 р. – 10870,3 грн.).

У загальному обсязі реалізованої промислової продукції станом на січень-жовтень 2016 р. добувна та переробна промисловість складала 41,7 %; 40,6 % припадало на реалізацію енергії, 8,3 % – інвестиційних товарів, 9,4 % – товарів проміжного споживання.

У промисловому комплексі міста працюють понад 5тис. суб’єктів господарської діяльності. Пріоритетними галузями промисловості є: хімічна, машинобудування, виробництво електроенергії, газу та води, легка, оброблення відходів, харчова та виробництво меблів.

Промисловість міста є потужною платформою для реалізації інвестиційних проектів. Промисловість є найпривабливішим видом діяльності для прямого іноземного інвестування економіки м. Ужгород. Станом на 31.12.2017 р. в економіку м. Ужгорода залучено 49,5 млн дол. США ПІІ, при цьому 32,7 млн дол. США або 66 % зосереджено у промисловості.
Висновок
Таким чином, можна підсумувати, що Закарпаття має перспективи й ресурси для розвитку туристичної інфораструктури. Те, що туризм є галуззю, що активно розвивається, доводить, що у швидкому майбутньому саме ця галузь буде приносити Закарпаттю більшу частину свого доходу. Отже, пропозиціями для Закарпаття на найближче майбутнє є: 1. Розробка та організація місцевих, регіональних маршрутів. 2. Підвищення якості туристичних послуг, відповідальності туристичних організацій за виконання конкретних програм. 3. Забезпечення доступності туристичних послуг для споживачів з різними матеріальними можливостями, молоді, що навчається, військовослужбовців, ветеранів та інтелигенції. 4. Розвиток місцевої бази регіонального туризму з залученням ресурсів інших галузей господарства та зарубіжних інвесторів. 5. Підвищення уваги до підбору та виховання кадрів для туристичної діяльності. 6. Збільшення числа музеїв, картинних галерей та вистав, які увійдуть до маршрутів, відновлення та реставрація пам’яток історії та культури. Карпатський регіон, володіючи великим туристичним потенціалом, в даний час має порівняно нерозвинену туристичну інфраструктуру, що не дозволяє істотно збільшити розвиток іноземного туризму і залучати туристів з інших регіонів України. Матеріальна база туризму потребує реконструкції, потрібне істотне розширення мережі туристичних об’єктів та послуг.
Список використаної літератури


  1. Стадницький, Ю.І. Розміщення продуктивних сил (теоретичні основи): навчальний посібник / Ю. І. Стадницький, А. Г. Загородній. - К. : Знання, 2008. – 351

  2. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник - Чернівці: Рута, 2009 - 293 с

  3. Заставний Ф.Д. Населення України - Львів : Світ, 2010 - 360 с

  4. Лібанова Е. Ринок праці (демографічні аспекти). - К., 2009

  5. Липень С.В Теорія вивчення трудових ресурсів. М.-2009

  6. Міністерство статистики України. - К., 2009.


МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА имені О.М. БЕКЕТОВА


Реферат на тему

«Стан та перспективи розвитку Закарпатської області»


Виконала

студентка

групи ЕПМГ 2017-1

Чуб О.С.


Перевірив

к.е.н., доцент

кафедри

економіки підприємств,

бізнес-адміністрування

та регіонального розвитку

Гайденко С. М

ХАРКІВ – ХНУМГ – 2019
скачати

© Усі права захищені
написати до нас