4 організаційний план 13 5 правове забезпечення туристського продукту 16

1 2 3 4 5

Ім'я файлу: Рекреація.docx
Розширення: docx
Розмір: 717кб.
Дата: 04.06.2020
скачати
Пов'язані файли:
Документ Microsoft Word.docx
курсач економіка.docx

ЗМІСТ

4 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН 13

5 ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТУРИСТСЬКОГО ПРОДУКТУ 16

ВИСНОВКИ 12

РЕЗЮМЕ

Тема є актуальною, оскільки в умовах складного економічного стану населення, відбувається все більша переорієнтація з виїзного туризму на внутрішній, а також, за умов втрати Криму, серед туристів відбувається пошук альтернатив на внутрішньому ринку. Саме в цей момент, коли є попит, маємо нагоду запропонувати споживачу Львівський регіон як варіант для різнопланового відпочинку.

Метою курсового проекту є розробка бізнес-проекту, щодо відкриття міні-готелю у Львівській області . Задля досягнення мети куплено будинки-шалаші, найнято 7 осіб персоналу. Продумано місце розташування готелю. Форма власності ФОП.

Завданнями курсового проекту є: поглиблення, закріплення і розширення знань у галузі проектування, напрацювання умінь і навичок самостійної роботи з джерелами наукової інформації, формування і закріплення досвіду практичного застосування теоретичних знань з проектування.

Об'єктом курсового проекту є – туристичний потенціал Львівської області. Цей об’єкт є актуальним тому, що має багато історичних та архітектурних пам’яток , пізнавальні музеї.

Структура курсового проекту складається зі резюме (вступу), основної частини та висновків. Основна частина вміщує в себе 7 розділів.

1 РЕКРЕАЦІЙНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ОБЛАСТІ , ОЦІНКА ІСНУЮЧИХ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ

За наявністю рекреаційних ресурсів Львівська область займає одне з провідній місць в державі. Природні рекреаційні ресурсиЛьвівщини представлені лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, озокеритом, кліматичними, водними, лісовими. Частка природно-рекреаційного потенціалу Львівщини у сумарному природно-ресурсному потенціалі України складає 5.377%о. Серед карпатських областей за сумарним потенціалом природних рекреаційних ресурсів вона поступається лише Закарпаттю (7,036%о). 9 структурі рекреаційних ресурсів області 70% припадає на ресурси відпочинку і туризму і 30% - на ресурси санаторно-курортного лікування. У сумарному природно-ресурсному потенціалі Львівської області природні рекреаційні ресурси становлять 14 3%, що значно вище відповідного показника по Україні (9,5%)

Провідне місце в структурі рекреаційного потенціалу області займають лікувальні мінеральні води. З восьми типів мінеральних вод, що застосовуються з бальнеології, на Львівщині відомо сім, які виділяються у чотири зони їх поширення.

В зоні поширення мінеральних неспецифічних вод типу "Нафтуся" розташовані курорти Трускавець (добовий дебіт родовища складає 47,2 .м³, добу), Східниця (64,6 м³/добу), Верхньосинєвидненське родовище та близько 40 інших проявів джерел "Нафтусі" із загальними розвіданими та прогнозними ресурсами понад 5000 м³/добу.

Лікувальні торф'яні грязі Львівщини, представлені Немирівським, Велико-Любінським, Моршинським родовищами та родовищем Щкло із загальними запасами 462 тис. м³, повністю забезпечують теперішні і перспективні потреби функціонування на їх базі санаторно-курортних установ.

На Львівщині розташоване найбільше в Україні родовище озокериту - Бориславське. Прояви озокериту є також в смт. Стара Сіль.

Історико-культурні рекреаційні ресурси. Область є найбільшою в Україні за кількістю, різноманітністю і ступенем збереження архітектурно-містобудівної спадщини, яка представлена всіма типами будівель широкого хронологічного періоду — від Княжої доби до середини XX століття.

Пам'ятки архітектури - найбільш цінні туристичні об'єкти. Всього в області взято під охорону 3965 споруд ХІ1-ХХ століть (25 % від усієї кількості в Україні), у тому числі 512 - загальнодержавного значення. Основна частина об'єктів -2313 - зосереджена у Львові, який за їх кількістю та різноманітністю займає перше місце в державі.

На базі комплексів історико-культурної та містобудівної спадщини в області створено 5 заповідників: державні історико-архітектурні заповідники у містах Львові та Жовкві, "Нагуєвичі" в Дрогобицькому районі, "Тустань" у Сколівському районі, державний музей-заповідник "Одеський замок" в Буському районі. На основі збережених архітектурних пам'яток в Старому Селі, Свіржі, Уневі, Золочеві, Підгірцях, Одеську, Жовкві, Крехові створений туристичний маршрут "Золота підкова".

Рисунок 1.1 – Туристична карта Львівської області

Рисунок 1.2 – Умовні позначення

2 АНАЛІЗ РИНКУ
До першого сегмента належать особи з середніми або навіть відносно низькими доходами. Основною метою їхньої подорожі є відпочинок на морі, при цьому вибір місця відпочинку переважно визначається рівнем цін. Туристи цієї категорії не володіють значними коштами, чутливі до цін на послуги і водночас вкрай вимогливі до їх якості. Для цього сегмента туристичного ринку не характерне прагнення до різкої зміни вражень. Їх, навпаки, приваблює обстановка, яка не потребує зміни звичок ні щодо проживання під час подорожі, ні щодо харчування. Вони дотримуються принципу «за свої гроші отримати якнайбільше». Отже, дуже мала вірогідність того, що особи даного сегменту будуть зацікавлені в майбутньому продукті.

До другого сегмента туристичного ринку належать особи, рівень доходів яких перевищує середній. Це найчастіше, туристи, з вищою освітою, іноді – з середньою спеціальною. Основною метою подорожі для них є відпочинок у поєднанні з пізнавальним інтересом (займатися спортом, брати участь в екскурсіях, відвідувати театри й концерти), причому другий мотив у виборі місця відпочинку переважає.

До цього сегмента ринку належать любителі далеких подорожей, які виявляють інтерес до культури та звичаїв країни відвідування. Оскільки пізнавальний мотив у цих туристів переважає, вони можуть до деякої міри примиритися з відсутністю комфорту, однак це не означає, що вони взагалі не вимогливі до якості розміщення і харчування.

Третій сегмент охоплює осіб з високими доходами, серед яких переважають люди з вищою освітою, вони цікавляться пізнавальними поїздками, прагнуть зміни вражень. Тут представлені дві вікові категорії: середнього і «третого» віку. Якщо особи «третього» віку подорожують здебільшого у складі груп, то представники середнього віку надають перевагу індивідуальним поїздкам або поїздкам у невеликих групах друзів чи знайомих. У цьому сегменті переважають далекі подорожі тривалістю 2-3 тижні. Туристи цікавляться дорогими сувенірами, які засвідчують участь у далекій екзотичній мандрівці.

Четвертий сегмент охоплює високоосвічених людей, які виявляють інтерес до пізнання природи, культури, способу життя, традицій і звичаїв інших народів та країн, прагнуть особистого досвіду. Це люди різних вікових категорій і з різними доходами, але на подорож вони готові витрачати значні кошти, часто із заощаджень.

Цей сегмент ринку туристичних послуг не є численним, проте останніми роками він демонструє тенденцію до поступового зростання.

За факторами мотивів і вимог до туристичного продукту розрізняють шість основних типів туристів:

S-тип – типовий відпускник, любить пасивний відпочинок на морських курортах, спокій та комфорт
F-тип – люди, які надають перевагу далеким подорожам із враженнями;
W1-тип – люди, які люблять активний відпочинок, піші походи, фізичну активність на природі незалежно від погоди;
W2-тип – люди, які надають перевагу спорту та максимальним нагрузкам.
А-тип – любителі пригод, ризику, екстріму, небезпеки;
B-тип – допитливі туристи, які вивчають визначні місця, пам’ятки природи та культури, спеціалісти, які поглиблюють свої знання в галузях культури, мистецтва та історії.

Що стосується охоплення сегментів, то найкращим варіантом буде скористатися недиференційованим маркетингом, що дозволить звернутися до всього ринку в цілому, при цьому ігноруючи індивідуальні побажання окремих груп клієнтів. Туристи можуть змінювати свої вподобання і бажання то ж така стратегія є найбільш доречною.

Оскільки Львівська область є популярною серед туристів, нові готелі будуть доволі популярні. Проаналізувавши сегменти ринку можна сказати, що даний продукт буде користуватись попитом у туристів будь-якого віку.Що стосується охоплення сегментів, то найкращим варіантом буде скористатися недиференційованим маркетингом, що дозволить звернутися до всього ринку в цілому, при цьому ігноруючи індивідуальні побажання окремих груп клієнтів. Туристи можуть змінювати свої вподобання і бажання то ж така стратегія є найбільш доречною.

Отже, успіх нового міні-готелю залежить від грамотної рекламної кампанії, яка зможе зацікавити клієнта і спонукати його на обрання саме цього готелю.

Таблиця 2.1 – SWOT – аналіз конкурентів

	Конкурент 1 "Готель Хуторок"	Конкурент 2 "Міні-готель Турист»	Конкурент 3 "Готель Галичанка"
Сильні сторони	Хороша репутація у гостей, зручне розташування, парковка,інтернет, смачна кухня	Постійні клієнти, зручне розташування, дитячий майданчик, басейн	Сучасне обладнання, зручне місце розташування, невисокі ціни, високий рівень обслуговування
Слабкі сторони	Відсутність сайту, немає додаткових послуг	Середні ціни; нестача робочого персоналу,	Відсутність постійних клієнтів, відсутність парковки
Можливості	Поліпшити якість продукції, Створення сайту, проведення рекламної компанії	Обновити ремонт	Будівництво парковки та дитячого майданчику.
Загрози	Можливість появи нових конкурентів, незадоволеність клієнтів якістю надання послуг	Незадоволеність клієнтів якістю послуг, поява конкурентів	Вихід на ринок сильніших конкурентів

1 2 3 4 5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас