Система змагань в легкій атлетиці В останні десятиліття Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (ІААФ) взяла курс на комерціалізацію і професіоналізацію. Окрім, національних, регіональних і світових чемпіонатів та Олімпійських ігор вона щорічно проводить серію змагань під загальною назвою "Гран-прі ІААФ".
Система комерційних змагань включає шість етапів "Золотої ліги", дев'ять етапів "Гран-прі ІААФ-1", 13-ть етапів "Гран-прі ІААФ-2" та фінал "Гран-прі ІААФ". До фіналу "Гран-прі" відбираються за рейтингом по вісім спортсменів у бігових видах та по 10-ть - в метаннях і стрибках. Відбір здійснюється за сумою очок, яку спортсмен набрав у конкретному виді легкої атлетики у восьми найкращих виступах серії змагань "Гран-прі" 33 (табл. 7.7). За участі більше, ніж у восьми турах, гірші показники анулюються.
Таблиця 7.7. Система нарахування очок у комерційних змаганнях IAAF та розподілу призових у фінальних змаганнях серії “Гран-прі”
Примітки: 1. Бонусні очки нараховуються: а) за встановлення рекорду світу - 6 очок, б) за повторення рекорду світу - 3 очки.
2. До заліку ідуть 8-м найкращих результатів (включаючи бонусні очки) на етапах та очки, що завойовані у фіналі.
3. Загальний призовий фонд – 3 338 000 дол.
4. Призові за рекорд світу у фіналі “Гран-прі” 100 000 дол.
Додатково нараховуються очки за встановлення світового рекорду – шість і за повторення світового рекорду – три. Завойовані у фіналі "Гранпрі" очки входять до загальної суми для визначення абсолютних переможців серії серед жінок і чоловіків.
До участі в серії змагань "Гран-прі ІААФ-1" запрошуються спортсмени, котрі входять до числа 50-ти кращих у певному виді легкої атлетики. За успішні виступи на етапах "Гран-прі" спортсмени отримують грошові винагороди і коштовні призи. Так, наприклад, на етапі "Гран-прі" в Стокгольмі спортсмени, котрі встановили рекорд стадіону, нагороджуються діамантами вартістю 10 000 доларів. За успішні виступи у фіналі „Гран-прі” (1-8 місця у кожному виді серед жінок і чоловіків) IAAF вручає грошові призи від 50 до 5 тис. доларів (табл.. 7.7.).
За 1-8 місця у загальному заліку (8 найліпших виступів на етапах „Гран-прі” та у фіналі) грошові призи складають суму від 200 до 10 тис. доларів. 34 Серію змагань під назвою "Золота ліга" ІААФ започаткувала у 1998 році. До неї входять 6 найбільш престижних турнірів. До участі у турнірах "Золотої ліги" запрошуються спортсмени, котрі входять до 35 найкращих у світі у відповідному виді легкої атлетики. За успішні виступи у кожному з видів легкої атлетики на етапах „Золотої ліги” (1-8 місця) виплачуються грошові призи від 15 до 1,5 тис. доларів. Окрім призового фонду для кожного з етапів "Золотої ліги" ІААФ встановила джек-пот у сумі 1 млн доларів, що розподіляється порівно між спортсменами, які отримали перемоги у своїх дисциплінах на всіх шести етапах. За підсумками сезону 2005 р. джек-пот отримала російська легкоатлетка Т.Лєбєдєва, яка одна серед всіх легкоатлетів добилась перемог на всіх етапах „Золотої ліги”. З метою стимулювання спортсменів до напруженої боротьби IAAF виплачує гонорари в сумі 100 000 доларів за встановлення світового рекорду (Маевский, 2002). З 1996 р. IAAF проводить чемпіонат світу. У кожному з 46 видів легкої атлетики розігрується 150 000 доларів призових (1 місце – 60, 2 – 30, 3 – 20 тис. доларів, решта 40 тис. регресивно розподіляється між тими, що посіли місця з 4 по 8). У Х ювілейному чемпіонаті світу в Хельсінкі (2005 р.) змагалися 1 890 учасників. Телетрансляції велися на 180 країн світу. Турнір зібрав чотирьохмільярдну телеаудиторію. Система змагань в легкій атлетиці включає національні, регіональні і світові чемпіонати, Ігри Олімпіад та серію комерційних змагань під загальною назвою „Гран-прі IAAF” і „Золота ліга”. У комерційних змаганнях та на чемпіонатах світу за успішні виступи (1-8 місця у кожному виді змагань) IAAF виплачує легкоатлетам призові гонорари сума яких залежить від рейтингу змагань і зайнятого місця. З метою заохочення спортсменів до напруженої боротьби і, як наслідок, залучення до перегляду змагань великої кількості вболівальників та телеглядачів IAAF встановила джек-пот у сумі 1 млн доларів для тих, хто переможе на всіх етапах „Золото] ліги” та премію 100 000 доларів – за встановлення світового рекорду.
Стимулювати цілорічні заняття легкою атлетикою; давати можливість часто виступати спорт-сменам різної кваліфікації, від новачка до майстра спорту; бути зручним для спортсменів різних категорій, тобто передбачати проведення переважної більшості змагань у вихідні дні, шкільні й студентські канікули; передбачати матчеві зустрічі й інші змагання за участю відомих українських і закордонних спортсменів для пропаганди легкої атлетики й залучення глядачів.
У кожному положенні про змагання повинні бути зазначені: мета і завдання; місце і час проведення; хто здійснює керівництво; програма змагань; склад ко-манди й вимоги до учасників; порядок і умови визначення особистої й командної першості; нагородження переможців; умови участі організацій і учасників; стро-ки й умови подання заявок.
У календарі загальноосвітньої школи повинні бути передбачені змагання з різних видів спорту. З легкої атлетики доцільно включити в календар: першість школи з легкої атлетики, що починається із першостей класів між учнями, що закінчується першістю між класами, осінній і весняний кроси, дні бігуна, стри-буна й метальника.
Планувати проведення шкільних змагань необхідно на квітень – травень або вересень – жовтень. Однак при наявності в школі досить великого спортивного залу, гумової доріжки, достатньої кількості гімнастичних матів, то 2–3 змагання можна організувати й узимку, у дні шкільних канікул.
Календар у дитячій спортивній школі, де змагання повинні стати неодмінним елементом тренувального процесу дещо відрізняється. Він може включати літні й зимові першості як навчальних груп, так і ДЮСШ у цілому, першості з окремих видів легкої атлетики, матчеві зустрічі з іншими спортивни-ми школами, першості ДЮСШ району, міста, області, спортивної організації.
Для того щоб змагання пройшли цікаво й організовано необхідно створити максимальні зручності для учасників і глядачів, провести певну підготовчу робо-ту. Вона складається з підготовки місць для проведення змагань, обладнання й інвентарю, формування суддівської колегії.
Важливе місце в підготовці до змагань займає розробка програми й графіка. Головний суддя й організатори змагань попередньо повинні ознайомитися зі станом бігової доріжки, місць для стрибків і метань, визначити їхню пропускну здатність.
Користуючись цими даними й знаючи кількість учасників змагань, неважко підрахувати, скільки часу буде потрібно для проведення того або іншого виду. При цьому треба мати на увазі, що кількість забігів на короткі дистанції (до 400 м) обчислюється залежно від кількості наявних на стадіоні доріжок. При бігу по загальній доріжці кількість бігунів в одному забігу не повинна перевищувати: у жінок і дівчат з бігу від 500 до 1000 м – 8–10 осіб; у жінок і дівчат з бігу на 1500–3000 м – 20 осіб; у чоловіків, юнаків і хлопчиків з бігу на 600–1000 м – 10 осіб; у чоловіків і юнаків з бігу на 1500–3000 м, 2000 м з/п – 15 осіб, а з бігу й ходьби на 5000 м і більше – 25 осіб.
Час, необхідний для одного забігу на коротких дистанціях і в бар’єрному бігу, рівняється приблизно 3–5 хв., на середніх дистанціях – 6–8 хв., на довгих дистанціях – 20–40 хв. За цими даними, можна скласти графік змагань. Програма змагань для учасників і глядачів орієнтовно розписується так
1-й день. Початок в 18.00 год.
18.00–18.15 – 100 м жінки (забіги).
18.00–18.42 – метання диска жінки (північний сектор).
18.30–18.48 – 100 м чоловіки (забіги) і т. д.
Ці основні правила проведення змагань повинні бути покладені й в основу змагань для школярів, але вони мають свою специфіку. Так, необхідно уникати занадто тривалих змагань, що стомлює учасників і глядачів. Розподіляти щоден-ну програму на один, максимум дві години, не перевантажувати змагання занад-то великою кількістю видів, які проводяться одночасно.
При складанні програми першості школи (для старших класів) необхідно, щоб у ній, були представлені й біг, і стрибки, і метання. Для юнаків це може бу-ти біг на 100 і 1500 м, для дівчат – на 60 і 800 м. Із стрибкових видів у програму слід включити найбільш доступні в умовах школи стрибки в довжину й висоту; з метань – метання гранати. Закінчити змагання можна естафетним бігом 4×60 м або 4×100 м.
Згідно з правилами, місця для проведення змагань повинні відповідати пев-ним вимогам. У першу чергу необхідно звернути увагу на стан бігової доріжки. На доріжці повинні бути нанесені, крім ліній окремих доріжок, лінія загального фінішу всіх дистанцій, лінії на останніх 5 м, границі зон передачі в естафетному бігу.
У секторах для стрибків і метань потрібно перевірити стан ґрунту, особливо в місцях для відштовхування й приземлення (у стрибках), а також для метань і правильність розмітки секторів для приземлення снарядів.
Для змагань з кожного виду програми необхідно підготувати відповідне об-ладнання й інвентар: достатня кількість стартових колодок, бар’єрів і т. д. Необхідно подбати про створення зручностей для учасників і глядачів: роздягальні, душові, туалети, місця для розминки. Для роботи суддів і секретаріату підготувати спеціальні приміщення. Для інформації глядачів на стадіоні потрібно встановити спеціальні щити, де розмістити програму змагань і результат, відвести спеціальне місце судді-інформаторові, звідки він міг би повідомляти необхідні відомості про хід змагань.
Змагання проводяться спеціальною суддівською колегією в яку входять: го-ловний суддя і його заступники, секретар, стартери, судді на фініші й секундомет-ристи, бригади суддів за видами, суддя при учасниках і т. д. Кількість суддів і суддівських бригад визначається залежно від програми змагань, кількості учасників. На шкільних змаганнях головним суддею, зазвичай буває вчитель фізичної культури, а членами суддівської колегії – фізкультурний актив учнів. Необхідно відмітити, що вчитель повинен заздалегідь подбати про підготовку суддівського активу, провести семінар, де розповісти про правила суддівства й обов’язки суддів.
Для того, щоб змагання пройшли чітко, організовано й були цікавими для глядачів, рекомендується починати змагання церемонією підняття прапора, ши-кування параду, коротких вітань. Порядок під час змагань забезпечується суддя-ми, які вчасно викликають учасників до місця збору, стежать за правильністю старту, бігу по дистанції й фінішування, правильністю виконання спроб у стриб-ках і метаннях і фіксують результати у протоколах.