ВступАсинхронною машиною називається двообмоткова електрична машина змінного струму,у якій тільки одна обмотка (первина) отримує живлення від електричної мережі з постійною частотою, а друга обмотка (вторинна) замикається на коротко або на електричні опори. Асинхронні двигуни – найбільш поширений вид електричних машин,що споживає в даний час близько 40% усієї електроенергії, яка виробляється. Їх встановлена потужність постійно зростає. При виробництві електричних машин використовуються всі технологічні процеси загального машинобудування: чорне і кольорове лиття, кування, всі види механічної обробки, всі види зварювання, пайка, штампування, термообробка, гальванопокриття, складання, фарбування і т.д. Поряд з цим використовують технологічні процеси, властиві тільки електромашинобуду-ванню: холодне листове штампування електротехнічної сталі, шихтування осердь статора і ротора, лакування листків електротехнічної сталі, намотування секцій і котушок, укладання і просочення обмоток, складання колекторів. Від якості виконання цих процесів залежать технічні показники машин, їх надійність і довговічність. Так від якості штампування листків електротехнічної сталі,шихтовки і пресування сердечників статора і ротора залежать основні магнітні втрати і перевищення температури в машині. Від методу проточки зовнішньої поверхні ротора залежать додаткові втрати, а від методу остаточної обробки валів і отворів під підшипники в щитах залежить зносостійкість поверхонь. До матеріалів, що застосовуються тільки в електротехнічному виробництві, відносяться: обмотувальна електротехнічна мідь, листова електро- технічна сталь, просочувальні лаки і компаунди, покривні емалі і велика номенклатура технічних матеріалів ( папір, картон, лакотканини, т.д.) Асинхронні двигуни широко застосовуються в приводах металообробних, деревообробних та інших верстатів, ткацьких, швейних, вантажопідйомних, землерийних машин, вентиляторів, насосів, компресорів, центрифуг, в ліфтах, в ручному інструменті, т.д. Практично не має галузі техніки і побуту, де не використовувались асинхронні двигуни. Асинхронні електродвигуни малої потужності часто виконують однофазними, що дозволяє використовувати їх у пристроях, що живляться від двопровідної мережі. Ці двигуни широко застосовуються в побутовій техніці. У промисловості широке застосування одержали трифазні електричні двигуни, що живляться від трипровідної промислової мережі. В електропобутових приладах і автоматичних пристроях зазвичай використовують однофазні мікродвигуни, тому що ці пристрої, як правило, одержують живлення від однофазної мережі змінного струму. Однак у ряді випадків застосовують і трифазні мікродвигуни. 1. Магнітний ланцюг двигуна. 1.1 Головні розміриКількість пар полюсів: Висота осі обертання h=315 мм Внутрішній діаметр статора: kH-коефіцієнт, що характеризує відношення внутрішніх і зовнішніх діаметрів осердя статора. = Приймаємо D1=0.4м. Розрахункова потужність: -потужність на валу двигуна, Вт -ККД. а . Попередній вибір електромагнітних навантажень Приймаємо: Обмотувальний коефіцієнт (попередньо для двошарової обмотки) . Коефіцієнт полюсного перекриття і коефіцієнт форми поля . Синхронна кутова частота двигуна: Розрахункова довжина магнітопровода: Конструктивна довжина l1 осердя статора при відсутності в осерді радіальних вентиляційних каналів: Відношення довжини осердя до його діаметру Значення знаходиться в допустимих значеннях . Осердя статораОсердя збирають з окремих відштампованих листів електротехнічної сталі товщиною 0.5 мм, що мають ізоляційні покриття для зменшення втрат в сталі від вихрових струмів. Застосовують сталь 2312. Для даної марки сталі зазвичай використовують ізольовані листки лакуванням. Коефіцієнт заповнення сталі . Кількість пазів осердя статора: - кількість пазів на полюс і фазу. Осердя ротораМарка сталі: 2312; товщина стали: 0.5 мм ізолювання листів; лакування; скіс пазів не потрібно. Коеффіцієнт заповнення стали Скіс пазів: Зовнішній діаметр сердечника ротора: - повітряний зазор між статором і ротором, мм. . мм. δ = 1 мм Внутрішній діаметр листів ротора: Кількість і діаметр вентиляційних каналів Довжина осердя ротора: Кількість пазів в осерді ротора Обмотка статораПриймаємо двошарову обмотку з жорстких котушок. Провід марки ПЕТВП (клас нагрівостійкості B), що укладається в прямокутні напіввідкриті пази. -коефіцієнт розподілу : Двошарову обмотку виконують з укороченим кроком: коефіцієнт укороченя Коефіцієнт укороченя: Обмотувальний коефіцієнт: Попереднє значення магнітного потоку: Попереднє число витків в обмотці фази: Попередня кількість ефективних провідників в пазу: –кількість паралельних гілок обмотки статора Уточнене число витків в обмотці фази: Уточнене значення магнітного потоку: Уточнене значення індукції в повітряному зазорі: Попереднє значення номінального фазного струму: Уточнене лінійне навантаження статора Середнє значення магнітної індукції в спинці статора: . Зубцевий розподіл по внутрішньому діаметру статора: 1.2 Обмотка статора з прямокутними напіввідкритими пазами Попереднє значення магнітної індукції в найбільш вузькому місці зубця статора: Зубцевий розподіл статора в найбільш вузькому місці: висота шліца; - висота клина. Попередня ширина зубця в найбільш вузькому місці: Попередня ширина напіввідчиненого паза в штампі: Ширина шліца напіввідчиненого паза: Кількість ефективних провідників по ширині паза: Допустима ширина ефективного провідника з витковою ізоляцією: – загальна товщина ізоляції по ширині паза (табл. 9-17). припуски на зборку осердя по ширині. Кількість ефективних провідників по висоті паза: Попередня висота спинки статора: Попередня висота паза: Допустима висота ефективного провідника з витковой ізоляцією: -загальна товщина ізоляції по висоті. - припуски на зібрання осердя по висоті. Площа ефективного провідника: Площа і ширина елементарного провідника: Кількість елементарних провідників в ефективному: Кількість елементарних провідників в одному ефективному по ширині: Попередня кількість елементарних провідників в одному ефективному по висоті паза: Менший розмір неізольованого елементарного проводу: - двостороння товщина ізоляції проводу Більший розмір неізольованого елементарного проводу: . Площа поперечного перерізу Розмір по висоті паза в штампі: Розмір по ширині паза в штампі: Уточнена ширина зубця в найбільш вузькій частині: Уточнена ширина зубця в найбільш вузькій частині: Щільність струму в обмотці статора: Питоме теплове навантаження від втрат в обмотці: Середнє допустиме значення навантаження: Тобто, не перевищує допустимого значення. Середній зубцевий розподіл статора: Середня ширина котушки обмотки статора: Середня довжина однієї лобової частини обмотки: Середня довжина витка обмотки: Довжина вильоту лобової частини обмотки: Рис. 1.1 Прямокутні напіввідкриті пази статора 2 Обмотка короткозамкнутого ротора2.1 Пази пляшкоподібної формиРозміри нижньої частини пляшкоподібног паза вибирають так, щоб забезпечити рівний поперечний переріз зубців протягом . висота паза ротора: Розрахункова висота спинки ротора: Магнітна індукція в спинці ротора: Зубцевий розподіл по зовнішньому діаметру ротора: Ширина зубця в нижній частині зубця: – магнітна індукція в зубцях ротора . Менший радіус паза: Великий радіус паза: Відстань між центрами радіусів: Перевірка правильності визначення за умов : Ширина верхньої частини стержня: Площа поперечного перерізу в нижній частині стержня: Площа поперечного перерізу верхньої частини стержня: Загальна площа поперечного перерізу стержня, рівна площі поперечного перерізу паза в штампі: Рисунок 1.1 Пази пляшкової форми 2.2 короткозамикаюче кільце обмотки ротора Рисунок 2.2 короткозамикаюче кільце ротора для литої конструкції клітки Поперечний переріз кільця литої клітки: Висота кільця литої клітки: Довжина кільця: Середній діаметр кільця литої клітки: Виліт лобової частини обмотки – Коефіцієнт, що враховує вигин стержня. - довжина лобової частини стержня. 3 Розрахунок магнітного ланцюга 3.1 МРС для повітряного зазору Кефіцієнт, що враховує збільшення магнітного опору повітряного зазору внаслідок зубчастого будови статора: Коефіцієнт, що враховує збільшення магнітного опору повітряного зазору наслідок зубчастої будови ротора: Коефіцієнт, що враховує зменшення магнітного опору повітряного зазору при наявності радіальних каналів на статорі або на роторі Загальний коефіцієнт повітряного зазору: МРС для повітряного зазору: 3.2 МДС для зубців при прямокутних напіввідкритих пазах статора Зубцевий розподіл на 1/3 висоти зубця: Ширина зубця: Магнітна індукція на 1/3 висоти зубця: Напруженість магнітного поля в зубцях. Середня довжина шляху магнітного потоку: МРС для зубців: 3.3 МДС для зубців при пляшкоподібних закритих пазах ротора Середня ширина верхньої частини зубця: Магнітна індукція в середньому перерізі верхньої частини зубця: Напруженість магнітного поля у верхній частині зубця. Середня довжина шляху магнітного потоку: МРС для верхньої частини зубця: Магнітна індукція в нижній частині зубця: Зубцевий розподіл на 1/3 висоти зубця: Коефіцієнт зубців: Напруженість магнітного поля в нижній частині зубця: Середня довжина шляху магнітного потоку в нижній частині зубця: МРС для нижньої частини зубця: МРС для зубців ротора: МРС для спинки статора. Напруженість магнітного поля.:Середня довжина шляху магнітного потоку: МРС для спинки статора: МРС для спинки ротора. Напруженість магнітного поля.:Середня довжина шляху магнітного потоку: МРС для спинки ротора: 3.4 Параметри магнітного ланцюга Сумарна МРС магнітної ланцюга на один полюс: Коефіцієнт насичення магнітного кола: Намагнічувальний струм: Намагнічуваний струм в відносних одиницях: ЕРС холостого ходу: Головний індуктивний опір: Головний індуктивний опір у відносних одиницях: 4.Активні і індуктивні опори обмоток4.1 Опір обмотки статора Активний опір обмотки фази при 20 ℃: - питома електрична провідність міді при 20 ℃. Активний опір обмотки фази при 20 ℃ в відносних одиницях: Перевірка правильності визначення : Коефіцієнти, що враховують укорочення кроку: Полюсне ділення: Коефіцієнт провідності розсіювання лобових частин обмотки: Коефіцієнт провідності розсіювання обмотки статора: Індуктивний опір обмотки фази статора: Індуктивний опір обмотки фази статора у відносних одиницях: Перевірка правильності визначення : 4.2 Опір обмотки короткозамкнутого ротора з пляшкоподібними закритими пазами Рисунок 4 Схема заміщення ротора з пляшкоподібними пазами Активний опір верхньої частини стрижня при : - питома електрична провідність алюмінію при Опір короткозамкнутих кілець, наведених до струму стрижня, при 20 ℃: – коефіцієнт приведення струму кільця до струму стрижня Активний опір верхньої частини стрижня, наведене до статора, при 20 ℃: - коефіцієнт привидиння опору обмотки ротора до обмотки статора Активний опір нижній частині стержня, при 20 ℃: Активний опір нижній частині стержня, наведений до статора, при 20 ℃: Активний результуючий опір ротора, при 20 ℃: Коефіцієнт провідності розсіювання нижній частині клітки: Коефіцієнт провідності розсіювання взаємної індукції нижнього і верхнього пазів: Коефіцієнт провідності диференціального розсіювання - коефіцієнт диференціального розсіювання ротора: Коефіцієнт провідності розсіювання коротко замикаючих кілець: Коефіцієнт провідності розсіювання загальному ланцюга ротора: Приведений коефіцієнт провідності розсіювання нижній частині клітки Приведений коефіцієнт провідності розсіювання загальному ланцюгу ротора: індуктивний опір у нижній частині клітки, наведеної до статора Індуктивний опір нижньої частини клітки, наведенної до статора: Індуктивний результуючий опір: Активний наведений результуючий опір ротора в відносних одиницях: індуктивний наведений результуючий опір обмотки ротора в відносних одиницях: 4.3 Опір обмоток перетвореної схеми заміщення двигуна Коефіцієнт розсіювання статора: Коефіцієнт опору статора: Перетворені опори обмоток: 5. Режим холостого ходу і номінальний5.1 Розрахунок параметрів режиму холостого ходу Реактивна складова струму статора при синхронному обертанні: Електричні втрати в обмотці статора при синхронному обертанні: Розрахункова маса сталі зубців статора при прямокутних пазах: Магнітні втрати в зубцях статора: Масса сталі спинки статора: Магнітні втрати в спинці статора: Сумарні магнітні втрати в осерді статора, що включають додаткові втрати сталі: Механічн втрати: Активна складова струму х.х .: струм х.х. Коефіцієнт потужності при х.х .: 3.4 Розрахунок параметрів номінального режиму роботи Рисунок 2.1 Змінена схема заміщення АД з еквівалентним опором Rн Активний опір к.з.: Індуктивний опір к.з . Повний опір к.з . Додаткові втрати при номінальному навантаженні: Механічна потужність двигуна: Еквівалентний опір схеми заміщення: Повний опір схеми заміщення: Перевірка правильності розрахунків і : Активна складова струму статора при синхронному обертанні : Струм ротора: Активна складова струму статора: Реактивна складова струму статора: Фазний струм: Коефіцієнт потужності: Лінійне навантаження статора Щільність струму в обмотці статора: Лінійне навантаження ротора: Струм в стрижні короткозамкнутого ротора: Щільність струму в стержні короткозамкнутого ротора: Струм в короткозамикаючому кільці: Струм у верхній частині стрижня ротора з пляшкоподібними пазами: Струм в нижній частині стержня ротора з пляшкоподібними пазами: Електричні втрати в обмотці статора: Електричні втрати в обмотці ротора: Сумарні втрати в електродвигуні: Потужність яка підводиться: Коефіцієнт корисної дії: Потужність яка підводиться: Потужність : Потужність P2 відрізняється від заданої потужності на 0.0625%. результат перевірки вважаємо прийнятним. Список використаної літературиГольдберг О. Д. «Проектирование электрических машин. –М.: Высшая школа» 2001 г. ГОСТ 183-74. Электрические машины вращающиеся. Общие технические требования. Копылов И. П. «проектирование электрических машин. –М.: Издательство Юрайт, 2011 г. |