![]() | Ім'я файлу: 8.docx Розширення: docx Розмір: 16кб. Дата: 17.06.2021 скачати Пов'язані файли: 1.docx 2.docx 3.docx 4.docx 5.docx 6.docx 7.docx 9.docx 10.docx Висновок.docx Вступ.docx зміст.docx основи рибництва.docx Вівчарство 2.doc 3. Механізми формування інтер′єрно - екстер′єрних показників плідників риб Механізм формування інтер’єрно – екстер’єрних показників плідників риб Сучасна селекційно – племінна робота в рибництві має велику кількість напрямків, орієнтованих на досягнення плідниками відповідних якостей, але поряд з цим домінує в цьому плані формування господарських ознак, орієнтованих на отримання нащадків відповідної кількості і якості, здатних забезпечити ефективне виробництво товарної риби. Саме кількість і якість у поєднанні з мінімальними, але раціональними витратами з господарської позиції, є вирішальними для фінансування відповідних робіт. Поряд з цим провідним положенням в процесі формування інтер’єрно – екстер’єрних параметрів плідників, за умови стійкої передачі господарсько – цінних ознак нащадкам, є вихід їстівних частин з особини, які досягли товарної маси тіла в умовах відповідних технологій, і одночасно демонструють високі відтворні якості. У свою чергу високі відтворні якості передбачають статеве достигання в оптимальному для виробництва віці за умови високої якості статевих продуктів самиць і самців. Керуючись викладеним зрозуміло, що досягнення високих показників, які характеризують плідників, спирається на генетичні передумови і можливості їх реалізації в умовах культивування. Досягнення високих інтер’єрно – екстер’єрних показників плідників передбачає застосування певного механізму, якій базується на відповідній племінній роботі в процесі формування стад плідників в умовах культивування. Важливою проблемою у племінній роботі з рибами в товарних господарствах є уникнення інбридингу, це положення є виключно важливим сьогодні, тому що більшість рибгоспів є дрібними, що суттєво ускладнює роботу. Маточні стада в таких господарствах, як правило, мають невелику кількість плідників чи кілька пар, що й призводить до інбридингу. З метою запобігання інбридингу при закладанні маточного стада і в подальшому при його відтворенні слід використовувати не менш як 20 пар плідників. Для отримання потомства на плем'я рекомендується проводити групове парування, за якого об'єднують ікру і сперму від кількох плідників (поліспермне запліднення). Для уникнення інбридингу можна проводити обмін плідниками (самцями чи самицями), статевими продуктами, заплідненою ікрою між господарствами. 8 |