27 Приазовський економічний вісник світове господарство І міжнародні економічні відносини удк 336. 65

27
Приазовський економічний вісник
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
УДК 336.65
Коляда О.В.
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри міжнародної економіки
Університету державної фіскальної служби України
Заяць Д.Г.
студентка спеціальності «Міжнародні економічні відносини»
Університету державної фіскальної служби України
Kolyada Olena
Candidate of Economic Sciences, Assistant Professor,
Assistant Professor of the Department of International Economics
University of the State Fiscal Service of Ukraine
Zaiats Diana
student of the third stage
speciality of International Economic Relations
University of the State Fiscal Service of Ukraine
РОЛЬ ОПЕК У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
THE ROLE OF OPEC IN THE WORLD ECONOMY
АНОТАЦІЯ
Сьогодні Організація країн – експортерів нафти виступає колективним монополістом, що контролює значну частину на- фтового ринку. Країни, які входять до її складу, володіють біль- шістю світових запасів нафти. Таким чином, ОПЕК є основним постачальником даного ресурсу на ринок, у результаті чого має змогу впливати на його ціну. Відомо, що за останні десятиліття нафтова ціна стала основним чинником впливу на економіч- ний стан країн світу. Таким чином, ОПЕК відіграє значну роль у світовій економіці. У статті розкрито сутність, передумови ство- рення та головну місію Організації країн – експортерів нафти.
Проаналізовано експортний потенціал країн – членів ОПЕК.
З’ясовано роль країн ОПЕК на світовому ринку нафти та у сві- товій економіці загалом. Визначено проблеми та перспективи розвитку функціонування ОПЕК.
Ключові слова: нафта, нафтопродукти, світовий нафто- вий ринок, Організація країн – експортерів нафти (ОПЕК), екс- портний потенціал, квотування.
АННОТАЦИЯ
Сегодня Организация стран – экспортеров нефти высту- пает коллективным монополистом, контролирующим значи- тельную часть нефтяного рынка. Страны, которые входят ее в состав, владеют большей частью мировых запасов нефти.
Таким образом, ОПЭК является основным поставщиком дан- ного ресурса на рынок, в результате чего имеет возможность влиять на его цену. Известно, что за последние десятилетия нефтяная цена стала главным фактором влияния на экономи- ческое положение стран мира. Таким образом, ОПЭК играет значительную роль в мировой экономике. В статье раскрыты сущность, предпосылки создания и главная миссия Организа- ции стран – экспортеров нефти. Проанализирован экспортный потенциал стран – членов ОПЭК. Выяснена роль стран ОПЕК на мировом рынке нефти и в мировой экономике в целом.
Определены проблемы и перспективы развития функциониро- вания ОПЭК.
Ключевые слова: нефть, нефтепродукты, мировой рынок нефти, Организация стран – экспортеров нефти (ОПЭК), экс- портный потенциал, квотирование.
ANNOTATION
At all times the principal engine of the world economic devel- opment has been energy power. Oil is the principal source of the primary energy in the world. The using of oil is expanding all the time. Countries which consume the most energy resources have always struggled with each other for them. Countries owners of oil have an advantage over other states because they are able to set and control oil prices and as a result make a profit from it.
Other countries must import it from other countries and depends on them. Nowadays countries of the Middle East have control over a major part of world oil reserves. They are members of the Orga- nization of the Petroleum Exporting Countries - OPEC. OPEC is the collective monopolist that controls a large part of oil market. It is a principal supplier of this resource to the market. As a result the
Organization is able to influence oil prices. Therefore, research on its activity is actual and important for nowadays. With the globaliza- tion of economy world oil market has become a global market on which production, sale and purchase of oil and petroleum products take place. Demand and supply on this market reach large scales.
For the last several decades oil price has become a principal fac- tor that affects the economic situation of different countries. Thus,
OPEC plays the great role in the world economy. The article de- fines nature and structure of the Organization. Prerequisite for the establishment and the main goal of OPEC are revealed. The ex- port potential of countries members is analyzed. The role of OPEC in the world oil market and in the world economy is found out. The adjustment mechanism of oil prices by OPEC is explored. The problems and development perspectives of OPEC are determined.
Based on official data from the site of the Organization the activity of OPEC is described and conclusions are made. A lot of scientists and researchers think that the influence of OPEC on the oil market has become less because the usage of unconventional fuel is in- creasing. Thus, quantity of competitors of OPEC is increasing too.
For example, the discovery of a lot of shale oil fields in the USA.
There is still an open issue of the future successful functioning of OPEC. During the analysis next methods were used: systemic analysis and fusion, statistical observation, comparing, systemati- zation and graphical method.
Key words: oil, petroleum products, world oil market, Orga- nization of the Petroleum Exporting Countries (OPEC), export po- tential, quotas.
Постановка проблеми у загальному вигляді
та її зв’язок із важливими науковими чи прак- тичними завданнями. Здавна головною рушій- ною силою розвитку світової економіки є енерге- тичний складник. Нафта вважається основним джерелом первинної енергії в усьому світі, а її використання постійно розширюється. Бороть-

28
Випуск 3(14) 2019
Класичний приватний університет
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
ба за даний ресурс спричиняла великі супер- ечки між країнами, які споживають найбіль- ше енергетичних ресурсів. Відомо, що ціна на нафту завжди впливала на світову економіку.
Країни, які багаті на нафту, мають перевагу над тими, де спостерігається дефіцит цього ресурсу.
Таким чином, одні країни змушені експортувати його з інших, маючи певну залежність від них.
Адже країни – володарі нафти можуть диктува- ти ціни на неї та отримувати значні прибутки.
Сьогодні головними нафтовидобувними дер- жавами є країни Близького Сходу. Це учасни- ці Організації країн – експортерів нафти. Дана організація об’єднала найбільших добувачів та експортерів цього ресурсу для того, щоб впли- вати на формування світових нафтових цін.
У зв’язку із цим дослідження її діяльності є ак- туальним.
Аналіз останніх досліджень і публікацій,
в яких започатковано розв’язання даної про- блеми і на які спираються автори. Проблеми в існуванні світового ринку нафти та органі- зацій, які є його учасниками, в усі часи при- вертали увагу провідних науковців та аналіти- ків. До іноземних та вітчизняних учених, що досліджували цю тему, належать: Ю.Г. Козак,
В.В. Ковалевський, Н.С. Логвінова, Т.В. Андро- сова, В.В. Ратинський, О.І. Когут, П.Б. Юр’єва,
О.Ю. Чигрин, М. Абаас, М.О. Соколов, У.М. Ні- коненко, К. Білий, А.І. Хананова, Г.З. Нізамо- ва, О.Г. Кантор, А. Даніельсен, К. Амадео та багато інших.
Виділення невирішених раніше частин за-
гальної проблеми, котрим присвячується озна- чена стаття.Зважаючи на те, що у світі по- ширюється використання нетрадиційних видів палива та збільшується кількість конкурентів
ОПЕК, залишаються відкритими питання щодо подальшого успішного функціонування даної організації.
Формулювання цілей статті (постановка за-
вдання). Метою статті є дослідження діяльності
Організації країн – експортерів нафти та визна- чення перспектив щодо її подальшого розвитку.
Виклад основного матеріалу дослідження
з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Організація країн – експортерів нафти – ОПЕК (Organization of the Petroleum
Exporting Countries – OPEC) створена в 1960 р.
Її заснували країни, що переважно належать до регіону Перської затоки, який має найбільші розвідані поклади нафти у світі (Іран, Ірак, Ку- вейт, Саудівська Аравія, а також Лівія та Вене- суела). Спочатку штаб-квартира знаходилася у
Женеві, а в 1965 р. була перенесена до Відня [1].
Організація країн – експортерів нафти ство- рювалася на противагу Міжнародному нафто- вому картелю, до якого входили найпотужніші на той час нафтові ТНК: п’ять американських
(Exxon, Socony Mobil oil, Texaco, Galf Oil,
Standard oil of California), одна британська
(British Petroleum) і одна англо-голландська
(Royal Dutch/Shell). Пізніше до них приєдна- лася французька нафтова компанія Compagnie
Francaise des Petroles [2].
У ті часи ці компанії визначали ціни, обся- ги видобутку й продаж нафти. Співпрацюючи, країни – члени ОПЕК перебрали на себе ці мі- сію, почали диктувати розміри видобутку на- фти та її експорту. Вони фактично позбавили дані транснаціональні корпорації статусу мо- гутніх монополістів, перебравши на себе їхню місію. Спроби повернути контроль над наці- ональними природними ресурсами та створи- ти Організацію, яка захищатиме права даних країн, продовжувалися десятиліттями та мали успішне закінчення.
Щодо членства в організації, то воно нео- дноразово змінювалося протягом її існування.
Нині до неї входять 14 членів: Алжир, Ангола,
Демократична Республіка Конго, Еквадор, Ек- ваторіальна Гвінея, Габон, Іран, Ірак, Кувейт,
Лівія, Нігерія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Вене- суела. Колишніми членами організації є Індо- незія (1962–2009 рр., приєдналася і знову ви- йшла в 2016 р.) та Катар (1961–2019 рр.) [3].
Науковець Альберт Даніельсен у своїй праці наводить думки експертів щодо сутності орга- нізації: «Оскільки ОПЕК була охоплена чис- ленними конфліктами протягом усієї своєї іс- торії, деякі експерти дійшли висновку, що це не картель – або принаймні неефективний –
і що він має невеликий, якщо взагалі який-не- будь, вплив на кількість виробленої у світі на- фти або її ціну».
Ті, хто так стверджує, підкреслюють, що іс- нує суверенітет кожної країни-члена, невід’ємні проблеми координації цінової та виробничої по- літики, а також існує тенденція країн до відмо- ви від попередніх угод на міністерських зборах.
Також дослідник наводить думку інших екс- пертів, які вважають, що ОПЕК є ефективним картелем, хоча він не був однаково ефективним у всі часи. Ті, хто стверджує, що ОПЕК – це картель, підкреслюють, що виробничі витрати в Перській затоці становлять, як правило, мен- ше 10% від установленої ціни на нафту, а ціни мають схильність падати за відсутності коорди- нації з боку ОПЕК [4].
Організаційна структура ОПЕК включає в себе такі органи: Конференція – вищий орган
Організації, Рада керуючих – виконавчий орган,
Секретаріат та Економічна комісія ОПЕК [1].
Відповідно до свого Статуту, місія Організа- ції країн–експортерів нафти – координувати та уніфікувати нафтову політику своїх країн-чле- нів і забезпечувати стабілізацію нафтових рин- ків для гарантування ефективного, економічно- го та регулярного постачання нафтопродуктів до споживачів, стійкий дохід для виробників і справедливий прибуток від капіталу для тих, хто інвестує в нафтову промисловість [5].
Розглянемо експортний потенціал учасниць
Організації. Cпочатку проаналізуємо запа- си, якими володіє кожна країна – член ОПЕК
(табл. 1).

29
Приазовський економічний вісник
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
За даними таблиці спостерігаємо, що серед членів ОПЕК найбільшими запасами нафти володіє Венесуела – 302,81 млрд барелів, далі йде Саудівська Аравія – 266,26 млрд барелів, на третьому місці стоїть Іран – 155,60 млрд ба- релів. Останні позиції займають Екваторіаль- на Гвінея та Демократична Республіка Конго, запаси нафти в яких дорівнюють 1,10 млрд та
1,6 млрд барелів відповідно. Розглянемо дина- міку видобутку нафти у країнах – членах ОПЕК за період 2013–2017 рр. (табл. 2).
Із поданих вище даних можемо зробити ви- сновок, що найбільше серед членів ОПЕК ви- добуває нафту Саудівська Аравія, показник ви- добутку якої у 2017 р. становив 9 959,2 тис. барелів на добу. На другому місці стоїть Ірак, видобуток якого становив 4 468,7 тис. барелів на добу. На третьому місці знаходиться Іран –
3 867,3 тис. барелів на добу. Останні позиції займають Габон та Екваторіальна Гвінея, ви- добуток у цих країнах становить 210,1 та
128,6 тис барелів на добу відповідно.
Порівнюючи дві таблиці, можемо зробити висновок, що рівень запасів нафти та рівень її видобування у деяких країнах не співпадають.
Наприклад, Венесуела займає перше місце по запасах, але за видобутком знаходиться на шос- тому місці серед країн – членів ОПЕК. Отже, дана країна економніше відноситься до даного ресурсу, контролює його видобуток.
У Лівії також знаходиться більше запасів, аніж вона використовує. За запасами країна сто-
їть на сьомому місці, за видобутком – на десято- му. Ангола випереджає Алжир за видобутком, хоча має менше запасів. Так само Демократична
Республіка Конго займає вищу сходинку, ніж
Габон, за видобутком, але нижчу за запасами.
Для того щоб дослідити експортний потен- ціал країн ОПЕК, розглянемо та проаналізуємо обсяги їхнього експорту.
За даними рисунка можемо зробити ви- сновок, що серед країн Організації станом на
2017 р. лідером за експортом нафти є Саудів- ська Аравія, яка продає 6 968,30 тис барелів на добу. На другому місці стоїть Ірак, експорт яко- го становить 3 802,0 тис барелів на добу. Третю
Таблиця 1
Запаси нафти країн – членів ОПЕК
(млрд барелів)
№
Країна
Запаси
1.
Венесуела
302,81 2.
Саудівська Аравія
266,26 3.
Іран
155,6 4.
Ірак
147,22 5.
Кувейт
101,5 6.
ОАЕ
97,8 7.
Лівія
48,36 8.
Нігерія
37,45 9.
Алжир
12,2 10. Ангола
8,38 11. Еквадор
8,27 12. Габон
2 13. Демократична Республіка Конго
1,6 14. Екваторіальна Гвінея
1,1
Джерело: розроблено авторами за [6]
Таблиця 2
Видобуток нафти в країнах – членах ОПЕК за період 2013–2017 рр.
(тис барелів на добу)
№
Країна
Роки
2013
2014
2015
2016
2017
2017–2016, %
1
Саудівська Аравія
9,637.0 9,712.7 10,192.6 10,460.2 9,959.2
-4,8 2
Іран
3,575.3 3,117.1 3,151.6 3,651.3 3,867.3 5,9 3
Ірак
2,979.6 3,110.5 3,504.1 4,647.8 4,468.7
-3,9 4
Кувейт
2,924.7 2,866.8 2,858.7 2,954.3 2,704.2
-8,5 5
ОАЕ
2,796.5 2,794.0 2,988.9 3,088.3 2,966.5
-3,9 6
Венесуела
2,789.5 2,682.6 2,653.9 2,372.5 2,034.8
-14,2 7
Нігерія
1,753.7 1,807.0 1,748.2 1,427.3 1,535.6 7,6 8
Ангола
1,701.2 1,653.7 1,767.1 1,721.6 1,632.2
-5,2 9
Алжир
1,202.6 1,192.8 1,157.1 1,146.3 1,058.7
-7,6 10 Лівія
993.3 479.9 404.3 390.2 817.3 109,5 11 Еквадор
526.4 556.6 543.1 549.0 531.3
-3,2 12 Демократична Республіка Конго
280.7 266.2 266.7 300.7 354.0 17,7 13 Габон
213.4 210.9 213.5 220.7 210.1
-4,8 14 Екваторіальна Гвінея
210.0 199.8 185.3 160.1 128.6
-19,7
Джерело: розроблено авторами за [6]
0,00 1 000,00 2 000,00 3 000,00 4 000,00 5 000,00 6 000,00 7 000,00 6 968,30 3 802,00 2 378,70 2 125,00 2 010,00 1 811,10 1 596,40 1 576,70 792,1 632,6 385,4261,2188,4 128,2
Рис. 1. Обсяги експорту країн ОПЕК станом
на 2017 р. (тис барелів на добу)
Джерело: розроблено авторами за [6]

30
Випуск 3(14) 2019
Класичний приватний університет
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
сходинку займає ОАЕ – 2 378,7 тис барелів на добу. Останні позиції займають Габон та Ек- ваторіальна Гвінея, які експортують 188,4 та
128,2 тис барелів на добу відповідно.
Загалом до регіонів, у яких знаходиться найбільше світових запасів нафти, належать
Близькосхідний, Південний та Центральноа- мериканський, Північноамериканський. Варто наголосити, що майже половина цих запасів зберігаються в Близькосхідному регіоні. Саме тут знаходяться основні країни – члени ОПЕК.
Країнами – лідерами запасів нафти вважаються
Венесуела, Саудівська Аравія та Канада.
Рис. 2. Запаси нафти країн – членів ОПЕК
та країн, які не є членами Організації
Джерело: розроблено авторами за [6]
За даними рисунка ми бачимо, що більшіс- тю запасів нафти володіють країни – члени
ОПЕК – 1 214,21 млрд барелів, що становить
81,89% від світових запасів; усі інші запаси, які не належать країнам-членам, дорівнюють
268,56 млрд барелів, або 18,11%.
Отже, ринок нафти країни ОПЕК поділя- ють з іншими країнами, в яких є запаси цього ресурсу. Дані держави також видобувають та експортують нафту у великих масштабах. Роз- глянемо рейтинг 10 країн, які є світовими ліде- рами з видобутку нафти станом на 2018 р.
Рис. 3. Рейтинг країн за видобутком нафти
(млн барелів на добу)
Джерело: розроблено авторами за [7]
Із поданих вище даних робимо висновок, що світовим лідером із видобутку нафти є Саудів- ська Аравія, у якій видобувається 11,75 млн ба- релів на добу. Взагалі ця держава отримує
13,2% від добового видобутку нафти на плане- ті. Багато дослідників кажуть, що Саудівська
Аравія посідає так званий «нафтовий трон» у 260 млрд барелів, немає сумніву в тому, що вона забезпечена нафтою на найближчі кілька десятиліть.
На другому місці знаходяться США, де видобувається 10,59 млн барелів на добу.
За прогнозами, США набирають високого темпу в енергетичній продуктивності і можуть обійти
Саудівську Аравію. Також до трійки лідерів входить Росія, де видобувається 10,3 млн баре- лів нафти на добу.
Серед десятки країн, які видобувають най- більше нафти у світі, знаходяться декілька країн – членів ОПЕК: Саудівська Аравія, Іран,
ОАЕ, Кувейт. Це пояснюється тим, що цей ре- гіон уважається найбагатшим на родовища на- фти. Із цього можна зробити висновок, що кра-
їни Організації займають досить велику частку світового ринку нафти.
Відомо, що в умовах глобалізації світові ціни на нафту перетворилися на один із най- важливіших чинників розвитку економіки.
Вони впливають на товарні та фінансові ринки, національні бюджетні системи й світову еконо- міку загалом.
Динаміка світових цін на нафту призводить до зрушень в економіці як окремих країн світу, так і загалом. Оскільки країни Організації кра-
їн – експортерів нафти володіють найбільши- ми запасами даного ресурсу, вони вважаються основними регуляторами нафтових цін у світі.
Науковці Т.В. Андросова, О.В. Кот, В.О. Ко- зуб, Л.Л. Носач у своїй праці розповідають про механізм регулювання світового ринку нафти
ОПЕК: «Він полягає у встановленні сумарного ліміту видобутку нафти для країн-членів, кори- гуванні цього ліміту з урахуванням рівня цін на світовому ринку нафти, розподіленні загаль- ного ліміту між країнами-членами і контролі над дотриманням установлених квот» [8, с. 99].
Прикладом цього може стати неформальна зустріч в Алжирі 28 вересня 2016 р. членів Ор- ганізації країн – експортерів нафти. Тоді було досягнуто домовленостей про обмеження видо- бутку нафти на рівні 32,5–33 млн барелів на добу. Це призвело до росту цін на нафту: коти- рування марки Brent зросли із 46,5 дол. США за барель до 48,5 дол. США за барель.
У Статуті Організації затверджено систему квот на видобуток нафти країнами – членами
ОПЕК. Із 1982 р. квоти ОПЕК змінювалися
52 рази. Мінімальний показник був зафіксова- ний у листопаді 1986 р. – 14 млн 801 тис ба- релів на добу. Зменшення квот співпадало з па- дінням цін на нафту [5].
Отже, Організація країн – експортерів нафти впливає на світовий ринок нафти та певним чи- ном його регулює. Її рішення щодо зменшення або збільшення видобутку даного ресурсу впли- ває на світові нафтові ціни. Також установлен- ня квот для країн-учасниць зменшує або збіль- шує ними експорт нафти. Від цього змінюються попит та пропозиція, а в результаті – вартість на нафту та нафтопродукти.
Як і будь-яка інша міжнародна організація,
ОПЕК має свої недоліки та проблеми. Вони спричинені тим, що Організація має досить ве-

31
Приазовський економічний вісник
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
ликий склад – 14 країн та займається широким спектром діяльності – видобутком та експортом нафти по всьому світу. Проблеми, які наявні в Організації, стоять на заваді економічному розвитку країн – членів ОПЕК.
За словами експертів, основною проблемою
ОПЕК є те, що вона об’єднує країни з різним рівнем економічного розвитку та протилежни- ми інтересами. Наприклад, Саудівська Аравія та інші країни Аравійського півострова нале- жать до малонаселених, але володіють вели- кими запасами нафти, крупними інвестиція- ми з-за кордону і підтримують тісні відносини
із західними нафтовими компаніями. Ці краї- ни мають широку можливість здійснення ма- ніпуляцій із видобутком та реалізацією нафти.
Падіння квот та скорочення обсягів видобутку, які встановлюються Організацією, не завдають великої шкоди їхній економіці [9].
Проте інші країни – члени ОПЕК, такі як
Венесуела, Нігерія, мають високу чисельність населення і бідність. Для таких країн нафтови- добуток фактично є головним та єдиним дже- релом виживання. В їхніх інтересах добувати і продавати якомога більше нафти, але членство в ОПЕК обмежує їхні права. Вони дуже чутливі до квотування та скорочення допустимих обся- гів видобутку [9].
Також до важливих проблем Організації від- несемо: відсутність дієвих механізмів контролю над дотриманням установлених квот або інших способів впливу на країни, які їх не дотриму- ються; труднощі щодо згоди стосовно встанов- лення квот на видобуток нафти; зростання ролі
США, Росії, Китаю на світовому ринку нафти, які становлять серйозну конкуренцію Організа- ції; неефективне використання доходів від екс- порту нафти країнами-учасницями; зростання видобутку сланцевої нафти у США [10]; недо- статню військову, технологічну та економічну могутність країн ОПЕК, у результаті – залеж- ність їх від конкурентів; залежність нафтових цін від курсу долара США.
Існує багато поглядів експертів щодо визна- чення перспектив подальшого функціонування
Організації країн – експортерів нафти. Незва- жаючи на те що останнім часом роль Органі- зації на світовому ринку нафти зменшилася, вона має великі можливості розвитку в май- бутньому. Країни ОПЕК мають головну перева- гу – величезні запаси нафти. З роками в Європі та Америці нафтові родовища будуть виснажу- ватися, тоді як країни Близького Сходу забез- печені цим ресурсам на багато десятиліть. Від- повідно, частка видобутку країн ОПЕК у світі буде збільшуватися.
До перспектив також відносяться: приєд- нання до Організації інших країн, багатих на дані ресурси; спрямування прибутків від екс- порту на розвиток економіки (створення спеці- альних програм із зазначенням конкретних ці- лей); відкриття нових родовищ нафти та газу; запровадження сучасних технологій та методів у видобутку нафти; поширення обробної галузі, яка дасть змогу експортувати нафтопродукти дорожче, ніж звичайну сировину, та забезпечи- ти робочі місця населенню країн ОПЕК; надан- ня кредитів іншим країнам; вкладення коштів
Організації в міжнародні фінансові органи; здійснення інвестицій у зарубіжні активи; ди- версифікація вкладів в іноземній валюті [10]; дотримання та пропагування ОПЕК захисту на- вколишнього природного середовища.
Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Отже, провівши дослідження, можемо зробити висно- вок, що Організація країн – експортерів нафти
є найголовнішим гравцем на сучасному світово- му ринку нафти. Країни – члени ОПЕК мають найбільші світові запаси нафти та експортують
її в усі регіони світу.
Під час аналізу виявлено, що Організація країн – експортерів нафти впливає на світовий ринок нафти та певним чином його регулює.
Її рішення щодо зменшення або збільшення видобутку даного ресурсу впливає на світо- ві нафтові ціни. Також установлення квот для країн-учасниць зменшує або збільшує ними експорт нафти. Від цього змінюються попит та пропозиція, а в результаті – вартість на нафту та нафтопродукти. Таким чином, ОПЕК впли- ває на стан світової економіки.
У ході дослідження з’ясовано, що ОПЕК має низку проблем, які заважають розвивати- ся її членам, та перспектив, які вдосконалять
її функціонування. Дослідники сходяться на тому, що основна проблема ОПЕК – об’єднання країн із різним економічним розвитком та про- тилежними інтересами.
Щодо перспектив розвитку діяльності Орга- нізації країн – експортерів нафти, то можемо зробити висновок, що головною вважається зна- ходження величезних запасів нафти та газу на території країн – членів Організації. Це означає, що роль ОПЕК на світовій арені буде зростати.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:
1. Міжнародні організації. Кредитно-модульний курс : навчаль- ний посібник / за ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського,
Н.С. Логвінової ; 3-є вид., перероб. та доп. Київ : Центр учбової літератури, 2018. 344 с.
2. Ратинський В.В. Історичні аспекти процесу ціноутворення на ринку нафти та нафтопродуктів в другій половині XX сто- ліття. Гілея. 2016. Вип. 107. С. 113–116.
3. OPEC Fast Facts. 2019. URL: https://edition.cnn.com/
2013/07/30/world/opec-fast-facts/index.html (дата звернення:
25.04.19).
4. Albert L. Danielsen OPEC Multinational organization. Encyclo-
pedia Britannica. 2019. URL: https://www.britannica.com/topic/
OPEC (дата звернення: 01.05.19).
5. Organization of the Petroleum Exporting Countries. 2019.
URL: https://www.opec.org/opec_web/en/index.htm (дата звернення: 01.05.19).
6. OPEC Annual Statistical Bulletin 2018. URL: http://www.thegulfintelligence.com/mediafiles/downloadfile/

32
Випуск 3(14) 2019
Класичний приватний університет
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
4833753a-f159-46f2-8dc0-f2335344ebe6.pdf (дата звер- нення: 28.04.19).
7. 10 стран с самой крупной добычей нефти в мире. 2018.
URL: https://invlab.ru/biznes/kakie-strany-dobyvayut-bolshe- vsego-nefti/ (дата звернення: 02.05.19).
8. Міжнародні організації: кредитно-модульний курс : навчально-методичний посібник / Т.В. Андросова та ін.
Харків : ХДУХТ. 2013. 145 с.
9. Основні проблеми діяльності ОПЕК. 2018. URL: https://studref.com/387845/ekonomika/osnovnye_problemy_
deyatelnosti_opek (дата звернення: 05.05.19).
10. Ніконенко У.М. Роль країн Близького Сходу у форму- ванні світових цін на нафту. Наукові записки. 2015.
№ 2(51). С. 141–149.
REFERENCES:
1. Ed. Kozak Y.G., Kovalevsky V.V, Logvinova N.S. (ed.) (2018).
Mizhnarodni orghanizaciji. Kredytno-moduljnyj kurs.: 3-tje vyd.
pererob. ta dop. Navch. posibn. [International organizations.
Credit-module course: 3rd form. recycling and add Teach- ing manuals]. Kyiv: Center for Educational Literature. Р. 344.
(in Ukrainian).
2. Ratinsky V.V. (2016) Istorychni aspekty procesu cinoutvorennja na rynku nafty ta naftoproduktiv v drughij polovyni XX stolittja
[Historical aspects of market pricing of oil and petroleum prod- ucts in the second half of the twentieth century]. Gilea: scientific
bulletin. no. 107, р. 113-116.
3. OPEC Fast Facts (2019), available at: https://edition.cnn.
com/2013/07/30/world/opec-fast-facts/index.html (accessed:
25 April 2019).
4. Albert L. Danielsen (2019). OPEC Multinational organization.
Encyclopedia Britannica. Available at: https://www.britannica.
com/topic/OPEC (accesed: 1 May 2019).
5. Organization of the Petroleum Exporting Countries (2019), available at: https://www.opec.org/opec_web/en/index.htm
(accessed: 1 May 2019).
6. OPEC Annual Statistical Bulletin 2018, available at: http://www.thegulfintelligence.com/mediafiles/downloadfile/
4833753a-f159-46f2-8dc0-f2335344ebe6.pdf
(accessed:
28 April 2019).
7. 10 stran s samoj krupnoj dobыchej nefty v myre [10 coun- tries with the largest oil production in the world] (2018), available at: https://invlab.ru/biznes/kakie-strany-dobyvayut- bolshe-vsego-nefti/ (accessed: 2 May 2019).
8. T.V. Androsovа and others. (2013). Mizhnarodni orghanizaciji:
kredytno-moduljnyj kurs: navch.-metod. posibnyk [International organizations: credit-module course: teaching method]. Khar- kov: KHDUKT, 145 p. (in Ukrainian).
9. Osnovni problemy dijaljnosti OPEK [Main problems of the
OPEC activity] (2018), available at: https://studref.com/
387845/ekonomika/osnovnye_problemy_deyatelnosti_opek
(accessed: 5 May 2019).
10. Nikonenko U. M. (2015) Rolj krajin Blyzjkogho skhodu v formuvan- ni svitovykh cin na naftu [The role of Middle East countries in world oil prices formation]. Еconomic sciences. No 2(51), р. 141-149.