20 стр основного і 5 висновок
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 6
Теоретичні аспекти визначення поняття та особливостей договору про надання медичних послуг 6
1.1 Поняття договору про надання медичних послуг 6
1.2 Особливості договору про надання медичних послуг 7
РОЗДІЛ 2 11
Правила та способи складання договору про надання платних медичних послуг 11
2.1 Правила складання договору про надання платних медичних послуг 11
2.2 Способи укладання договорів про надання медичних послуг 18
2.3 Помилки в практиці укладення та виконання договорів 19
РОЗДІЛ 3 21
Реалізація прав пацієнтів на медичну допомогу в Україні 21
3.1 Пацієнт як учасник договору про надання медичних послуг 21
3.2 Проблеми реалізації прав пацієнтів на медичну допомогу в Україні 28
ВИСНОВКИ 34
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ 36
ВСТУП
Актуальність теми. Правовідносини у сфері надання медичних послуг займають одне з найважливіших місць у цивільному праві. Це обумовлюється великою кількістю населення, які потребують медичних послуг, у зв’язку з погіршенням здоров’я. З кожним роком збільшується число скарг і позовів про неякісну медичну допомогу, які найчастіше викликані неналежним виконанням своїх обов’язків медичними працівниками.
Найважливішими і основоположними благами для будь-якої людини є його життя і здоров’я. Значимість відносин у сфері надання медичних послуг в загальній системі суспільних відносин безсумнівна, так як кожен член суспільства, так чи інакше, є їх потенційним учасником.
Забезпечення захисту саме цих особистих немайнових прав має стояти на чолі кута функціонування будь-якого державного апарату та його правової системи.
Крім інших важливих факторів, підтримка і збереження здоров’я громадян забезпечується наданням їм працівниками медичних організацій (медичними працівниками) відповідно до вимог чинного законодавства своєчасних і якісних медичних послуг.
Особливості правового режиму договору на надання медичних послуг зумовлюють актуальність цього дослідження.
У юридичній науці окремі аспекти договору про надання медичних послуг, а також правовий статус пацієнта як учасника такого договору досліджувалися у працях таких науковців, як С. Антонов, Н. Болотіна, А. Зелінський, Р. Майданик, М. Савицька, О. Смотров, С. Стеценко, Р. Стефанчук та ін. Загальне розуміння прав пацієнта як немайнових прав фізичної особи вивчали Л. Красавчикова, Л. Красицька, Н. Кузнєцова, В. Луць, М. Малєіна, З. Ромовська та ін.
Предметом дослідження є: норми українського законодавства; матеріали правозастосовчої практики; наукові дослідження по темі дослідження.
Об’єктом даної курсової роботи виступають суспільні відносини з приводу правового регулювання договору на надання медичних послуг.
Мета даного дослідження полягає в аналізі правового регулювання договору на надання медичних послуг.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
Здійснити аналіз поняття та особливостей договору про надання медичних послуг.
Виокремити правила та способи складання договору про надання платних медичних послуг.
Визначити проблеми реалізації прав пацієнтів на медичну допомогу в Україні.
Методи дослідження складає сукупність теоретико-методологічних засобів і прийомів пізнання суспільних явищ і процесів. У ході дослідження застосовувалися загальнонаукові методи пізнання, такі як діалектичний метод, метод комплексного підходу, вивчення явищ у динаміці їх розвитку, а також суто юридичні прийоми та методи і, зокрема, історико-порівняльний, системно-структурний, аналізу й узагальнення законодавства і практики його застосування.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та використаних джерел інформації.
РОЗДІЛ 1
Теоретичні аспекти визначення поняття та особливостей договору про надання медичних послуг
1.1 Поняття договору про надання медичних послуг
Договір про надання медичних послуг є однією з найпоширеніших підстав виникнення правовідносин з надання медичних послуг.
Цей правочин виконує роль основного правового механізму реалізації прав і законних інтересів його учасників і стимулювання економічної доцільності приватної медичної діяльності [2].
За договором про надання медичних послуг одна сторона зобов’язується надати, а інша сторона (пацієнт) ‒ прийняти та оплатити оплатні послуги, спрямовані на покращення здоров’я пацієнта, відповідно до умов договору.
Вітчизняне цивільне законодавство не містить норм, які визначають правову модель для регулювання відносин щодо оплатного надання медичних послуг.
До джерел договірного регулювання правовідносин щодо оплатного надання медичних послуг належить ЦК України, Основи законодавства України про охорону здоров’я, Закон України «Про захист прав споживачів», оскільки предметом його регулювання є відносини між послугодавцями та їх споживачами. Споживачем послуги у даному випадку виступає пацієнт клініки ‒ фізична особа, а послугодавцем ‒ медичний заклад, сам же лікар виступає уповноваженою особою, яка безпосередньо надає послугу під час виконання своїх трудових обов’язків.
Визначальні особливості цих відносин знайшли відображення в ознаках договору про надання медичних послуг і порядку укладення його.
За своїми ознаками цей договір є консенсуальним, оплатним, строковим, двостороннім правочином з надання медичних послуг. Цей договір є консенсуальним і вважається укладеним за умови досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.
Оплатний характер цього правочину полягає в наданні грошового еквівалента в обмін за надану медичну послугу.
Договір про надання медичних послуг укладається на визначений або невизначений строк, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору [13].
Такий правочин є двостороннім, оскільки правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. За будь-яких умов лікар має право вимагати від пацієнта дотримання обов’язку сприяти лікареві при здійсненні лікувального процесу, дотримуватися режиму лікування та реабілітації.
За своїм предметом цей договір є договором про надання послуги (медичної послуги), яка споживається в процесі вчинення дій або здійснення медичної діяльності.
До договору про надання медичних послуг застосовуються положення глави 63 ЦК України «Послуги. Загальні положення» (статті 901-907), якщо це не суперечить суті цього зобов’язання.
Отже, договір про надання медичних послуг є консенсуальним, оплатним, двостороннім, строковим або безстроковим правочином з надання медичною організацією (лікарем) послуг, спрямованих на покращення здоров’я пацієнта, згідно з умовами договору.
1 2 3 4 5 6 7