2.Збірне перекриття2.1. Визначення зусиль діючих в плиті Нормативні та розрахункові навантаження наведені в табл. Збір навантажень на покриття
Розподілене по довжині навантаження на плиту перекриття при номінальній ширині плити 1,2м: граничне значення: qm = bпан. ‧ (gm +Vm) = 1,2‧ 14,78 = 17,74 кН/м ; експлуатаційне: qе = bпан. ‧ (gе +Vе ) = 1,2‧ 12,48 = 14,98 кН/м ; довготривале експлуатаційне: qlе = bпан. ‧ (gе +Vp) = 1,2‧ (5,28+1,58) = 8,23 кН/м ; 2.2. Зусилля від розрахункових і нормативних навантажень Від граничного розрахункового значення навантаження: Від експлуатаційного навантаження: Від довготривалого експлуатаційного навантаження: 2.3. Розрахунок плити за граничними станами першої групи ( за міцністю) Встановлення розрахункових розмірів плити і визначення зусиль від зовнішніх навантажень. Розрахунковий проліт плити lo = l-2а-2х20=12000-240-40=11720мм. Поперечний переріз пустотної плити може бути замінений еквівалентним двутавровим перерізом з полицями в стиснутій та розтягнутій зонах. Розрахункова схема плити в цілому являє собою однопролітну балку завантажену рівномірно розподіленим навантаженням. 2.3.2. Розрахунок нормальних перерізів на згинальний момент Для ручного розрахунку використовуємо спрощення, яке можливе за п.3.6.1.2. ДБН, яке заключається у зведенні епюри стискаючих напружень які виникають у бетоні до форми прямокутника. Для даного розрахунку спочатку треба визначити висоту прямокутної епюри стискаючих напруг : . Якщо , та границя нашої епюри бетону знаходиться в межах полки, якщо , то вона переходить у ребро тавру. Отже, визначаємо положення межі стиснутої зони бетону з даної умови : Mf =1,160 ‧ 0,040 ‧ 22 ‧ 103 ‧ (0,280 -0,5 ‧ 0,040) = 265,41 кН‧м < Відповідно межа стиснутої зони знаходиться у ребрі тавру, в такій ситуації тавр для розрахунку ділиться на два прямокутника. В нашому випадку згинальний момент, що виникає буде сприйматися прямокутниками на які ми розділили тавр : . А перерізи армування : . Визначаємо моменти, що сприймають наші прямокутники : Момент другог прямокутника : M2 = (1,160 -0,320) ‧ 0,040 ‧ 22 ‧ 103 ‧ (0,280 -0,5 ‧ 0,040) = 192,2 кН‧м ; Момент першого прямокутника : М1= МЕd – М2 = 319,32 -192,2 = 127,12 кН‧м. Звідси визначаємо мінімально необхідний переріз робочої арматури : . Обчислюємо значення коефіцієнта за формулою : αm = ; За табл. знаходимо значення ξ1 = 0,33; η=0,868. Після знаходження коефіцієнтів обчислюємо переріз необхідної арматури: Приймаємо 14 Ø 12 K1400(K7) Аp=12,68 см2 >11,38 см2. Крім елементів, що наведені, передбачаємо: зварну сітку С-1 з Ø6 А240С 200х200 біля верхньої грані плити, яка розташовується по всій площині плити для сприйняття зусиль які виникають під час монтажу; монтажні петлі М14-150. 2.3.3. Розрахунок міцності перерізів, похилих до поздовжньої осі Перевіряємо умову забезпечення міцності бетону на стиск по похилій смузі між похилими тріщинами при дії поперечної сили VEd = 106,44 кН. Тоді повинна виконуватись наступна умова: –поперечна сила, яка може бути сприйнята лише бетонним перерізом. –розрахункова перерізуюча сила. Несуча здатність перерізу без поперечної арматури визначається за формулою: де ; ; Напруження, що виникають від обтискання в бетонні : = 4,78 Мпа ; не повинно перевищувати (якщо перевищує, то = ); – характеристичне значення кубкової міцності бетону на стиск в МПа; - площа перерізу розтягнутої арматури; – найменша ширина поперечного перерізу в межах розтягнутої зони,мм; Значення дорівнює 0,12. Умова виконується = 106,44 140,0(кН)., отже поперечна арматура за розрахунком не потрібна. Приймаємо конструктивно Ø6 А240С з кроком 100 мм. |