План 1.Біографія a- б-війна в-життя г-після війни 2.Творчість а-про збірки та книги б-усі твори 3.Відзнаки а-відзнаки СРСР б- Народна Республіка Болгарія і Болгарія в-відзнаки Україна 4.цікаві факти а-6 цікавих фактів 5.Використана література а- силки на матеріали БілоусДмитроГригорович ДмитроБілоус–цетеунікальнеявище, колижиттяітворчістьішлинедвомарізними, навітьнепаралельнимидорогами, аначебтоневід’ємно, органічнозлиті. Українськийпоет, перекладачзболгарськоїмови, літературнийкритик, громадськийдіяч. Біографія Народився 24 квітня 1920 рокувселіКурманах (ниніРоменськийрайонСумськоїобласті, Україна) вселянськійбагатодітнійсім'їГанниДавидівниіГригоріяМиколайовичаБілоусів (бувдесятоюдитиною). ПіслязакінченнясемирічноїшколипоїхавдоХаркова, девчивсянаробітничомуфакультетіпридитячійтрудовійкомунііменіФеліксаДзержинськоготапрацювавнаелектрозаводі. 1938 рокувступивнафілологічнийфакультетХарківськогоуніверситету. ЙогооднокурсникамибулиОлесьГончаріГригорійТютюнник. МогилаД. …Війнабезжальнопоруйнувалаусіплани, сподівання, надії. ДобровольцемускладістудентськогобатальйонуідеД. Білоуснафронт. ПотімвиснажливібоїпідКиєвом, важкепоранення, госпітальуКрасноярську. Згодомурік 40-річчяПеремогиОлесьТерентійовичГончарзгадуватимепропобратимів-студбатівців: «Середнебагатьох, котрілишилисяживими, нашихстудбатівців–ДмитроБілоус, поетіперекладач, зякиммивзимку 1942 року, виявляється, лежаливодномуевакогоспіталі, вКрасноярську, вприміщеннішколинаберезіЄнісею, хочлишезгодомдізналися, щопідспільнимдахомбулинашігоспітальніпалати». Життя–найвинахідливішийсюжетотворець. ОдразупіслявійниД. Білоуспрацювавлітконсультантомужурналі«Вітчизна». Пощастилойомупершомупрочитатиіоцінитирукопис (справдівідрукиписаний) першоїчастинитепервсесвітньовідомих«Прапороносців». Цевидноздарчогонаписунапершомувиданнікниги: «Першомучитачевіічесномуоборонцеві«Альп»ДмитровіБілоусузлюбов’ю. ОлесьГончар. 23.11.1948». Тацетрапитьсязгодом. Війнатривала. ПісляодужанняД. Білоуспрацюєнарадіостанції«РадянськаУкраїна», щовелапередачідлянароднихмесників-партизанів. УщоденномуспілкуваннізПетромПанчем, ОлександромКопиленком, ЯрославомГаланомформуваласьтворчаіндивідуальністьпоета-сатирика. Однимізпершихсатиричнихвіршів, схваленихПетромПанчемдопередачівефір, сталагумореска«Розв’язанасуперечка». НавимогуПетраЙосиповичапоетупокілька разівдоводилосяперероблятисвоїсатири, іцепривчилодопошуківвлучногослова. НеоціненнимиурокамибулитодішнізустрічізОстапомВишнею, якийзсимпатієюіприхильністюставивсядоБілоуса. Згодом, напочатку 50-х, Вишнязахиститьсвогомолодшогопобратимаоднеобґрунтованихнападокголобельноїкритики. Отже, першийтворчийгартмолодийсатирикздобувавурокивійни. Умирнийчасйогообдарованнястрімкорозвивалося. Привернулиувагуічитачів, іпрофесійноїкритикизбіркигуморуйсатири«Осколочним!» (доречі, редагувавїїАндрійМалишко), «Веселіобличчя», «Зигзаг», «Колосікукіль», «Сатиричнеіліричне», «Критичниймомент», «Тарасовіжарти», «Хтоначерзі», «Альфи—неомеги», «Хліб-сільїж, аправдуріж». ДмитроБілоуснадійноувійшовусатиричнийцехукраїнськоїлітератури. Одразуповійні 1945 рокузакінчивфілологічнийфакультетКиївськогоуніверситету. Згодом, усьоголишезатрироки, 1948 рокузакінчиваспірантурунакафедріукраїнськоїлітератури. Івцьомуж 1948 роціставчленомСпілкиписьменниківУкраїни. КнигиДмитраБілоусазавждивражаютьбагатствомритміки. Поетдужетонкопроникаєвтему, відповіднопідбираючидонеїритмічнийключ. Томурізнівіршованірозміривньогозвучатьневимушено, природно. Навітьодинізнайскладнішихрозмірівдактиль, якийвзагаліпритаманнийтворчійманеріБілоуса, відзначаєтьсяпростотоюілегкістю. Молодийдушею, Д. Білоусувесьпоривавсяувиртворчостіігромадськоїдіяльності. Вінбувходячоюенциклопедією, живимсловникомрозгаданихприказокіприслів’їв, крилатихвисловів, загадковихназвнаселенихпунктів. Білоус–майстерперекладацькоїсправи. ТурбуючисьпрозбагаченнярепертуарутеатрівУкраїниздобуткамизарубіжноїдраматургії, поетздійснивперекладитворівВільямаШекспіра, ЛопедеВеги, П’єраКальдерона, ЖанаОффенбаха, ІванаБазова, ІванаКрилова, ОлександраПушкіна, МиколиНекрасова, ЯнаРайніса. Поприкультівсько-застійнеглухоліття, поприбудь-якікон’юнктурніперепадивінзавждибезхитріснойцілеспрямованослуживрідномуукраїнськомуСлову. Згаданакнижкаляглавосновуоднойменноїнадзвичайнопопулярноїрадіопередачі. 1990 рокуДмитроБілоусставлауреатомНаціональноїпреміїУкраїниіменіТарасаШевченка (закнижку«Дивокалинове»). Згодомвийшлосвоєріднепродовженнязбірки–«Чарибарвінкові». Помер 13 жовтня 2004 рокувКиєві. ПохованийвКиєвінаБайковомукладовищі. Творчість Одназізбірокпоетатакіназивалася–«Обережно: слово!». Крадькомащезалиукраїнськішколи, якосьнесподіваноупалитиражіукраїнськихвидань. Мабуть, утупорутакілюди, якДмитроБілоус, видавалисябагатьомфілологічнимидиваками, надокучливимифанатиками. Таприйшовчас, іпитаннямовисягнулорівняглобальноїполітики. Нагромаджуванідесятиліттямиенергія, знання, спрагаконкретноїроботиврешті-рештзнайшлиблагодатнийвихід. Поетвидаєзбіркувіршівдлядітеймолодшогоісередньогошкільноговіку «Дивокалинове». Тиражу 108 тисячпримірниківмиттєвощезізполицькнигарень. Книжкасталасправжнімпомічникомучителям-словесникам. Вонаобразноюпоетичноюформоюпробуджуєінтересюнихчитачівдо«механіки», структуринашоїмови, доїїтаємничихглибин. Ні, автораніскількинепрагневивищитисвоюмовузарахунокінших. Навпаки, віншануєбагатство, своєрідністьбудь-якоїмови. Йдетьсяжбопроморальнийобов’язокнезабувати, знатиматеринськумову, аколиширшебрати—пронеобхідністькожномунестиусвоїйдушісвятепочуттялюбовіішанидорідноїземлітаїїісторії. Увірші«Колизабувтиріднумову»розповідаєтьсяпроповерненнядодомутакогособісучасногостихійного (аможе, свідомого) національногонігіліста Авторзбірокгуморутасатири, книжокдлядітей, статей, літературнихрозвідокпротворчістьукраїнськихписьменників, понад 20 поетичнихзбірок. Середних: «Осколочним!» (1948, збіркагуморутасатири); «Будьмоздорові» (1951); «Добримлюдямназдоров'я, ворогам—набезголов'я» (1953); «Веселіобличчя» (1953, збіркагуморутасатири); «Декомуназгадку» (1953); «Українськарадянськасатиравборотьбізпережиткамикапіталізму» (1955, дослідицькапраця); «Пташиніголоси» (1956, книгадлядітей); «Зигзаг» (1956); «ЖиттяОдаркиПалегечі» (1956, ліро-епічнапоема; 2-гевидання«Поліськабувальщина», 1961); «Прочотириногих, рогатихібезрогих» (1959, книгадлядітей); «УпертийГриць» (1959, книгадлядітей); «Колосікукіль» (1960); «Сатиричнеіліричне» (1961); «Лікарнявзоопарку» (1962, книгадлядітей); «Критичниймомент» (1963); «Тарасовіжарти» (1964, збіркапроТарасаШевченка); «ІдеТараспоУкраїні» (1964, збіркапроТарасаШевченка); «Альфи—неомеги» (1967); «Хліб-сільїж, аправдуріж» (1971); «СаднаЛисійгорі» (1972); «Веселийкут» (1979, книгадлядітей); «Вибране» (1980); «Обережно: слово!» (1984); «ГрицьГачок» (1986, книгадлядітей); «Дивокалинове» (1988, збірка); «Вибране: Лірика, гумор, сатира, переклади» (1990); «Вкласіівлісі» (1990); «Дивокалинове. Чарибарвінкові» (1994); «Хтоподбаєпроплем'ямолоде, незнайоме?» («Урядовийкур'єр», 1995, № 171—172); «Чарибарвінкові: Вірші» (1996, збіркадлядітей). «РоменхібанеродичРима?» (1999); «ЗаУкраїнумолюся» (2000); «Даруйсловамодвічнусилу» (2000). Відзнаки СРСР медаль«Завідвагу» (6 листопада 1947 медаль«ЗаперемогунадНімеччиною» медаль«ПартизановіВітчизняноївійни»І-гоступеня орденДружбинародів (1980) орденВітчизняноївійниІ-гоступеня (6 листопада 1985 НароднаРеспублікаБолгаріяіБолгарія орденКирилаіМефодіяІ-гоступеня (1966); орден«Мадарськийвершник»І-гоступеня (1995); Україна орденкнязяЯрославаМудрого V-гоступеня (жовтень 2001); орден«Замужність»ІІІ-гоступеня (2002). премії ПреміяіменіМаксимаРильського (1976, заперекладиболгарськихпоетів); ПреміяіменіОлександраКопиленка (1989); ДержавнапреміяУРСРіменіТарасаШевченка (1990, закнижку«Дивокалинове»)[4]; ЛітературнапреміяіменіЛесіУкраїнки (1997); Літературно-мистецькапреміяіменіОлениПчілки (2001) Цікавіфакти -Своїпершівіршінаписаву 10 років. -ДитинствоДмитраБілоусабулощасливим, хочажилабагатодітнасім’ябідно. Дмитрозавжди допомагавбатьковіпогосподарству: паскорову, ходивдолісупогрибитаягоди, поравсянагороді. Щобчимосьзайнятисьухолоднимизимами, дітискладаливірші, пісні, вигадувалиціліспектаклі, уякихрозігрувалисценизвласногожиттятажиттяодносельців. -НафілологічномуфакультетіХарківськогоуніверситетуоднокурсникамиД. Білоусабулитакімайбутнівидатніписьменники, якОлесьГончаріГригорійТютюнник; -Зберезня 1994 рокуД. Білоус–Член-кореспондентАкадеміїпедагогічнихнаукУкраїни; -ПисьменникзалишивспогадипроП. Тичину, М. Рильського, ОстапаВишню, П. Панча, В. Сосюру, ГригоріяТютюнника, С. Олійника, В. Ткаченко, Б. Тена. -Найвідомішійогозбірки«Дивокалинове»і«Чарибарвінкові», щомістятьвіршіпромовуталюбовдорідногослова. Використаналітература -https://uk.wikipedia.org/wiki -http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40882 -https://nubip.edu.ua/node/75621 https://dovidka.biz.ua/dmitro-b-lous-b-ograf-ya-skorocheno-ta-ts-kav-fakti/ |