16
© “ ошкільне виховання”, 2016, № 9
16
© “ ошкільне виховання”, 2016, № 9
Велосипед — неодмінний атрибут ра- дісного дитинства. Водночас він може стати дієвим засобом фізичного й особис- тісного розвитку дитини як у дошкільний період, так і протягом усього життя. Саме на це спрямована авторська технологія, що сприяє не лише оздоровленню малюків, а й об’єднанню родин, формуванню в них активної життєвої позиції та екологічного світогляду. Про особливості технології велоруху та її впровадження шляхом розгор- тання відповідної дослідно-експериментальної роботи читайте нижче.
ÄÈÒß×ÈÉ ÂÅËÎÐÓÕ
ó äèòñàäêó òà â ðîäèí³
Едуард ВІЛЬЧКОВСЬКИЙ,
д-р пед. наук, професор,
член-кореспондент НАПН України;
Антоніна ШЕВЧУК,
канд. пед. наук, доцент,
м. Київ
Д
ошкільний вік — базовий етап фізичного, психічного і соціального становлення осо- бистості дитини. Цілком очевидним у цьому сен- сі є значення фізичного виховання, забезпечення його здоров’язбережувальної та оздоровчо-роз- вивальної функцій. У цьому контексті вчені ви- значили як пріоритетні здоров’язбережувальні та особистісно орієнтовані технології: спеціаль-
ні — медичні, освітні, соціальні, психологічні, коригувальні, реабілітаційні; комплексні — фіз- культурно-оздоровчі та валеологічні, педагогіч- ні; інноваційні оздоровчі технології, до яких на- лежать фітболгімнастика, художня, пальчикова, дихальна, імунна, психологічна гімнастика, гід- роаеробіка; оздоровчі технології терапевтично-
педагогічного та профілактично-лікувального
спрямування, такі як арттерапія, казкотерапія, музикотерапія, ко- льоротерапія, ігротерапія, сміхоте- рапія, ароматерапія, фітотерапія, вітамінотерапія тощо.
Як бачимо, спектр сучасних тех- нологій здо ров’я збереження доволі широкий. Водночас серед них бра- кує таких, які б допомагали дитині набувати руховий досвід пролонго-
ваного впливу, тобто подовжений поза періодом дошкільного дитинства, затребу- ваний упродовж усього життя.
Саме такий вплив на розвиток дитини забез- печує щоденна (крім зимового періоду) їзда на велосипеді.
ВЕЛОСИПЕДНИЙ РУХ ПІДКОРЮЄ СВІТ
У багатьох європейських та східних країнах ве- лосипед у великій пошані. Їх громадяни усвідом- люють користь велосипедного руху для свого фізичного здоров’я, поліпшення екологічної си- туації, розв’язання транспортної проблеми, тому активно використовують велосипед як транс- портний засіб. У свою чергу, керівництво цих країн дбає про поліпшення велосипедного се- редовища — наявність велодоріжок у пішохідних
Доріжка для велосипедистів
Доріжка для пішоходів і велосипедистів
Рух на велосипедах заборонено
Виїзд велосипедистів
Дорожні знаки
Фізичний розвиток
17
© “ ошкільне виховання”, 2016, № 9
17
© “ ошкільне виховання”, 2016, №9
зонах та велосмуг на дорогах, місць паркування, зручний прокат і пропозиції торговельної мережі, прокладання нових веломаршрутів тощо. Так, у
Німеччині кожну десяту дорогу обладнано вело- смугою. Лідером у цій царині вважають Нідерлан- ди, де велосипедами користується близько 45 % населення.
Нині в Україні масовий велосипедний рух пе- реосмислюється з нових позицій. Комфортність і безпечність пересування велосипедистів дедалі більше стають предметом уваги громадськості та міських адміністрацій. Особливо це актуаль- но в малих містах, де дорога від дому до роботи займає 20–30 хвилин пішого пересування. Саме тому вибір велосипеда як зручного та мобільно- го індивідуального транспортного засобу є логіч- ним. У сільській же місцевості немає, як у місті, громадського транспорту, тому пересування на велосипедах традиційно усталилося серед гро- мадян працездатного і навіть поважного віку.
Дещо для популяризації велосипедного руху робиться й у великих містах нашої країни: орга- нізація щорічних весняних та осінніх велопробі- гів за здоровий спосіб життя у столиці, показові
ініціативи працівників держадміністрацій, які в окремі дні дістаються до місця роботи на вело- сипедах, облаштування велостоянок біля деяких навчальних закладів, окремих торговельних центрів, прокладання велодоріжок на окремих маршрутах великих міст тощо.
У Києві, Львові, Харкові та інших містах нашої країни Асоціація велосипедистів здійснює безко- штовне навчання всіх охочих у рамках акції “На- вчаємо безпечної їзди містом”.
Наприкінці травня, у Всеукраїнський велодень, міські адміністрації разом з асоціаціями велоси- педистів влаштовують масові велопробіги в міс- тах по всій країні, у яких беруть участь спортсме- ни, родини з дітьми та всі охочі.
В останні два роки у кількох районах столи- ці облаштовано велодоріжки уздовж тротуарів, або як велодоріжки обладнано частину тротуарів
(роздільна смуга на тротуарі, розмітка велодо- ріжки з правобічним рухом тощо).
Таким чином, велосипед в українських реаліях стає символом насиченого, якісного, мобільного, здорового життя. “Велосипедна” реальність уже не є чимось віддаленим, що свідчить про прак- тичні зміни в ментальності сучасних українців.
Сподіваємося, нинішні діти будуть своєчасно прилучені до велоруху в дитсадку, і ставши до- рослими, не зраджуватимуть велосипедній їзді, бо це здорово, зручно, доступно й корисно.
НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ЇЗДИ НА ВЕЛОСИПЕДІ:
ПРОГРАМОВІ ЗАВДАННЯ
Для педагога навчання дітей їзди на велоси-
педі як вправи спортивного характеру пов’язане з реалізацією основних програмових завдань фізичного виховання дошкільнят, викладених
Е. Вільчковським у віт чизняних програмах комп- лексного типу. Ідеться про набуття таких умінь:
4-й рік життя — сідати на триколісний ве- лосипед, сходити з нього, їздити прямою дорогою, по колу, здійснювати повороти праворуч, ліворуч;
5-й рік життя — їздити на триколісному та двоколісному велосипедах прямою доро- гою, по колу, робити повороти праворуч, ліворуч; грати в ігри та виконувати ігрові вправи, наприклад, “Хто швидше?”, “Проїдь у ворота”, “Потяг”, “Хто проїде останнім?”;
6-й рік життя — їздити на двоколісному ве- лосипеді по прямій, повертати праворуч, лі- воруч; грати в ігри та виконувати ігрові впра- ви, як-от, “Хто швидше?”, “Естафетні гонки”,
“Проїдь по прямій”, “Дістань предмет”;
7-й рік життя — їздити на двоколісному вело- сипеді по колу, “змійкою”, виконувати пово- роти праворуч, ліворуч, гальмувати; керувати велосипедом однією рукою (правою, лівою), сигналити другою; грати в ігри та виконувати
ігрові вправи на зразок “Вісімка”, “Зі склянкою води”, “Влуч у ціль”, “Весела парочка” тощо.
Особливість цих вправ — комплексний вплив на організм дитини (формування та вдосконален- ня рухових навичок, розвиток фізичних якостей та функцій організму), а також сприяння вихованню морально-вольових рис характеру. За оптималь- ного навчання дошкільнята швидко опановують основи техніки цих рухів та на практиці ознайом- люються з “абеткою спорту”. Це має полегшити у майбутньому (в шкільні роки) вибір одного з його видів для систематичних занять.
Мер Києва В. Кличко їде на роботу
на велосипеді
система роботи
здоров’я
Фізичний розвиток
18
© “ ошкільне виховання”, 2016, № 9
18
© “ ошкільне виховання”, 2016, № 9
ТЕХНОЛОГІЯ ВЕЛОРУХУ ЯК УМОВА
ПРОЛОНГОВАНОГО КОМПЛЕКСНОГО
ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ДІТЕЙ
У пропонованій нами технології “Дитячий вело-
рух у дитсадку та в родині” визначаємо їзду дити- ни на велосипеді в суспільних та сімейних умовах
(діти разом з батьками їдуть уранці до дитсадка,
разом з іншими дітьми та вихователями набу-
вають нові навички на майданчику дошкільного
закладу, разом з родиною їдуть на відпочинок)
як педагогічний засіб та умову пролонгованого комплексного впливу на її розвиток: здоров’я, спосіб життя, вольовий, фізичний і особистісний розвиток, вироблення стійкої життєвої позиції щодо користі їзди на велосипеді.
Розроблена нами технологія велоруху відпо- відає європейським реаліям та сучасним викли- кам українського суспільства, ґрунтується на особистісно орієнтованому підході й спрямова- на на оздоровлення та формування здорового способу життя дітей і батьків шляхом залучення
їх до активної велорухової діяльності.
Застосування технології передбачає забез- печення відповідного середовища, що потребує часу, коштів і методичної підтримки. Тому пропо- нуємо спроектувати впровадження технології ве- лоруху у вигляді дослідно-експериментальної
діяльності закладу, розрахованоїнакілька ро- ків, що полегшить створення матеріальної бази і саму роботу.
ЯК ОРГАНІЗУВАТИ
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНУ РОБОТУ
Упроваджуючи дослідно-експериментальну діяльність у дошкільному навчальному закладі, слід керуватися нормативними документами, зокрема Положенням про порядок здійснення
інноваційної освітньої діяльності, затвердженим
наказом МОН України від 07.11.2000 за № 522.
Це передбачає щонайменше таку
послідовність
роботи:
аналіз інноваційного потенціалу педагогіч- ного колективу; забезпечення наукового су- проводу експерименту;
складання та подання заявки на його прове- дення та програми експерименту;
отримання дошкільним навчальним закла- дом статусу експериментального;
звітування про виконання кожного етапу експерименту;
аналіз, оформлення та оприлюднення ре- зультатів роботи.
Фінансування може хоча б частково здійсню- ватися за рахунок коштів державного та місце- вого бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством України.
Спочатку на основі аналізу інноваційно- го потенціалу педагогічного колективу оби- рають експериментальну базу і тему дослід-
но-експериментальної роботи — у нашому випадку це “Дитячий велорух у дитсадку та в родині” або “Технологія велоруху як умова пролонгованого комплексного впливу на роз- виток дітей”. Обирають наукового керівника дослідно-експериментальної роботи, органі- затора роботи, методичного керів ника, бажа- но й відповідального керівника. Встановлюють
терміни про ведення діяльності: наприклад, упровадження технологіїве лоруху розрахо- ване на три календарні роки (або три-чотири навчальні). Визначають щонаймен ше такі ком-
поненти дослідно-експериментальної роботи,
Швидко крутимо педалі —
Всі здобудемо медалі.
(Фото надане А. Шевчук, ДНЗ № 432, м. Київ)
Фізичний розвиток
19
© “ ошкільне виховання”, 2016, № 9
19
© “ ошкільне виховання”, 2016, №9
як науковий апарат (актуальність, об’єкт і пред- мет дослідження, мета і завдання дослідно- експериментальної роботи, наукові методи, теоретичне і практичне значення результатів роботи), етапи планування та реалізації кожно- го етапу, очікувані результати тощо. Розгляне- мо ці компоненти детальніше.
Компоненти
дослідно-експериментальної роботи
У нашому випадку об’єктом дослідно-експе- риментальної роботи є процес розвитку дітей із застосуванням технології здоров’язбереження.
Відповідно, предмет дослідження — техноло- гія здоров’язбереження дошкільників “Дитячий велорух у дитсадку та в родині” як умова про- лонгованого комплексного впливу на розвиток дітей.
Мета дослідно-експериментальної робо-
ти — обґрунтування, розроблення та експери- ментальне впровадження на систематичних за- садах здоров’язбережувальної та особистісно орієнтованої технології навчання дітей і батьків
їзди на велосипеді.
Щоб досягти мети, важливо конкретизувати основні завдання дослідження:
ознайомитися з сучасними здоров’я збе ре- жу вальними та особистісно орієнтованими технологіями навчання дітей;
обґрунтувати технологію збереження здо- ров’я дошкільників з використанням їзди на велосипеді як умову пролонгованого комп- лексного впливу на їхній розвиток;
розробити та експериментально впровади- ти цю технологію на систематичних засадах;
здійснювати моніторинг розвитку дітей на основі особистісно орієнтованого підходу та моніторинг компетентності педагогів з поставленої проблеми.
Доцільними для застосування в дослідно- експериментальній роботі є насамперед такі наукові методи теоретичного та емпіричного характеру.
Теоретичні: аналіз проблеми, вивчення зако- нодавчої бази та науково-методичної літератури; педагогічний аналіз змісту, засобів, методів та форм фізичного виховання і збереження здоров’я дошкільнят; аналітичні методи аналізу, синтезу, узагальнення; графічне унаочнення результатів на різних етапах.
Емпіричні методи: діагностичні та соціоме- тричні (анкетування, опитування, спостережен- ня, оцінювання, рефлексія, моніторинг); кон- статувальний та формувальний експерименти; здоров’язбережувальні та особистісно орієнто- вані технології навчання дітей.
Теоретичне значення дослідно-експеримен- тальної роботи — наукове обґрунтування та розроблення такої технології збереження здо- ров’я дітей, за якої навчання їх їзди на велоси- педі (з батьками, іншими дітьми, вихователями)
є педагогічним засобом та умовою пролонго- ваного комплексного впливу на їхній розвиток
(здоров’я, спосіб життя, фізичний розвиток); ви- знання провідної ролі особистісно орієнтованих технологій у виробленні стійкого переконання малюків у корисності щоденної їзди на велоси- педі; розкриття системи форм і методів роботи з батьками.
Практичне значення дослідно-експеримен- тальної роботи пов’язуємо з апробацією розроб- леної нами здоров’язбережувальної та особис- тісно орієнтованої технології “Дитячий велорух у дитсадку та в родині”, яку можна широко засто- совувати в практиці дошкільної освіти, а також системи роботи із залучення батьків до навчання дітей їзди на велосипеді, з цілеспрямованим на- буттям педагогами компетентності з проблеми, що розглядається, та висвітленням результатів цієї роботи у педагогічних ЗМІ.
У дослідно-експериментальній роботібе-
руть участь науковий керівник (це можуть бути також науковий консультант і науковий керів- ник), представник районного управління освіти та педагогічний колектив дошкільного закладу.
Практичні провідники технології, вони ж ві- део та фотокореспонденти експерименту, — вихователі, батьки, інструктор з фізичного ви- ховання дітей, медичний працівник, психолог.
Матеріально-технічне забезпечення
Стандартне обладнання фізкультурної зали, групових кімнат та фізкультурних майданчиків.
Велостоянка на території та в додаткових при- міщеннях дитячого садка (прості конструкції).
Обладнані велодоріжки з розміткою на тери- торії дошкільного закладу (можливо, коштом міста, району, депутатів, спортивних організа- цій, спонсорів тощо).
Велобіги (по кілька одиниць на групу дітей мо- лодшого дошкільного віку).
Велосипеди триколісні та двоколісні для за- гального користування, придбані коштом міс- та, району (по кілька на групу), та індивідуальні
велобіги і велосипеди, придбані батьками.
Велотренажери у фізкультурній залі та/або в групах (можливо, коштом спортивних меце- натів).
Комп’ютерна техніка.
Методичний ресурс
Авторська технологія “Дитячий велорух у дит- садку та в родині”.
Фізичний розвиток
20
© “ ошкільне виховання”, 2016, № 9
20
© “ ошкільне виховання”, 2016, № 9
Банк навчальних програм, педагогічних прак-
тик, проектів, що складається поступово і може містити такі матеріали:
для батьків — анкети, опитувальники, ко- рисну інформацію (класифікації дитячих ве- лосипедів та шоломів, рекомендації щодо
їх вибору), поради щодо залучення дітей до
їзди на велосипеді у родині, відео, фото;
для батьків, дітей, педагогів — правила по- ведінки велосипедиста-дорослого та вело- сипедиста-дитини на велодоріжці, тротуарі, на дорозі (для дорослих);
для батьків і педагогів — методи, прийоми, форми навчання дітей їзди на велосипеді
(вранці дитина з татом або мамою їдуть до дитсадка, ввечері — додому (кожен на сво-
єму велосипеді або дитина їде, а дорослий супроводжує її); один раз на тиждень у групі проводиться заняття на велодоріжці на май- данчику дошкільного закладу), підготовчі вправи для опанування дітьми різних вікових груп техніки їзди, ігрові вправи та ігри; педа- гогічні практики моніторінгу;
для батьків, громадськості, педагогів — ди- тяча фотодокументація “Традиції велоруху”, батьківські відео на сайті дитячого садка тощо.
Анонс
Орієнтовний ПЛАН УПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВЕЛОРУХУ
в прак- тику роботи дитсадка, а також
матеріали до банку педагогічних практик
будуть опубліковані в журналі
“Палітра педагога” № 5.
Передплатити журнал можна на пошті або на сайті
presa.ua. Індекс 40296.
Щоб замовити випуск у редакції, зателефонуйте:
(044) 486-13-32, (067) 504-50-22, (050) 761-72-59
Очікувані результатироботи
Систематичне використання дітьми та батька- ми навичок їзди на велосипеді.
Сформованість міцних навичок здорового спо- собу життя та подальше застосування дітьми набутих навичок їзди на велосипеді в різних умовах: освітніх, родинних (подорожі, відпочи- нок) і побутових (їзда на велосипеді до місця навчання, роботи, участь у місцевих велопро- бігах тощо).
Сформованість у дітей та батьків цінніс но- го ставлення до їзди на велосипеді як до
європейсь кого і національного здо ров’я збе- режувального засобу та умови пролонгованого комплексного впливу на розвиток особистості.
Створення збагаченого здоров’я збе ре жу валь- ного освітнього простору в дитячому садку (ве- лодоріжка, велостоянка, велосипеди, банк пе- дагогічних практик, фотопанорами досягнень).
Набуття педагогами компетентності з техно- логії велоруху через систематичне навчання дітей та батьків, консультації з науковим керів- ником і взаємонавчання.
Постійний моніторинг розвитку дітей (за кри- теріями благополуччя, залученості) та ком- петентності педагогів (на основі методу ре- флексії).
Фізичний розвиток
Малі й дорослі велосипедисти
Змагаються у велогонці міста.
(Фото Іванни Вернидуб, м. Київ)