Ім'я файлу: Міжнародне регулювання інвестицій (ООН, СБ).docx
Розширення: docx
Розмір: 98кб.
Дата: 19.03.2021


14 грудня 1962 р. прийнята резолюція Генеральної Асамблеї ООН 1803 (XVIII) «Про постійний суверенітет над національними природними багатствами». В ній міститься вимога необхідності поваги угод між іноземними інвесторами та національними урядами. 

12 грудня 1967 р. Радою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) було ухвалено проект конвенції ОЕСР «Про захист іноземної власності».

12 грудня 1974 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Хартію економічних прав і обов’язків держав (Резолюція 3281). В ній сказано, що кожна держава має право регулювати іноземні інвестиції в межах своєї національної юрисдикції згідно зі своїми законами та іншими нормативними актами й у відповідності з національними цілями і першочерговими завданнями. Ні одна держава не може бути примушеною до надання пільгового режиму іноземним інвестиціям.

В 1979 р. в рамках Андського угруповання прийнято Кодекс іноземних інвестицій. Він регулює основні протиріччя, що існують між розвинутими країнами і країнами, які розвиваються, у питаннях про міжнародно-правове регулювання діяльності ТНК. Ці протиріччя зумовлені тим що: 1) країни, які розвиваються, надають перевагу міжнародно- равовим актам, які мають бути обов’язковими для країн-учасниць. Промислово розвинуті країни — задля врегулювання протиріч між глобальною стратегією ТНК в цілому та інтересами їх окремих підрозділів — надають перевагу актам «добровільного характеру»; 2) країни, що розвиваються, прагнуть підкорити ТНК законам приймаючих країн. (Мається на увазі виключна юрисдикція судів приймаючих країн, тобто, що в разі вибору судом того чи іншого права для застосування, вибір робиться на користь права приймаючої держави). Промислово розвинуті країни визнають і певні права в юрисдикції за державою походження ТНК, і свободу вибору застосовуваного права; 3) країни, що розвиваються, виступають проти прямого допуску ТНК в міжнародні суди: спори з приводу ТНК повинні розглядатися між державами, а не між ТНК і державою.

На вимогу країн, що розвиваються, Генеральний Секретар ООН створив групу видатних діячів, котра в 1974 р. подала доповідь, у відповідності з якою для подальшого вивчення проблем регулювання діяльності ТНК і прийняття відповідних рекомендацій були створені Міжурядова Комісія ООН з ТНК і Центр з ТНК. Наголошувалося, що ТНК повинні виходити в своїй діяльності з наступних положень: 1) поважати суверенітет країн, в яких вони діють; 2) підкорятися законам цих країн; 3) виходити з економічних цілей і завдань політики, яка проводиться в цих країнах; 4) поважати соціально-культурні цілі, цінності і традиції країн, в яких вони діють; 5) не втручатися у внутрішні справи країн; 6) не займатися діяльністю політичного характеру; 7) утримуватися від практики корупції; 8) дотримуватися законів і постанов, які торкаються обмежувальної ділової практики, дотримуватися прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН у 1980 р. документа з цього питання, який має назву «Комплекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою практикою». Кодекс поведінки ТНК прийнято у лютому 1988 р.

 У ході роботи по встановленню нового міжнародного економічного порядку значне місце було приділено питанню контролю та регулювання діяльності ТНК. Були розроблені механізми контролю допуску прямих іноземних інвестицій. Зразком встановлених правил і процедур такого роду на регіональному рівні може стати рішення №24 Андського пакту від 1971 р., яке встановлює жорсткий контроль над прямими іноземними інвестиціями. Одним із заходів по регламентації діяльності ТНК було прийняття в 1977 р. Міжнародною організацією праці (МОП) Декларації про принципи щодо транснаціональних корпорацій і соціальної політики, а також схвалення в 1980 р. Генеральною Асамблей ООН Зводу багатосторонніх погоджених справедливих правил і принципів з контролю за певними видами господарської діяльності, робота над яким йшла під патронажем Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). Міжнародним співтовариством були вироблені спільні підходи до проблеми належної поведінки ТНК, а також знайдені рішення з багатьох питань регламентації їх діяльності. 

 І проте створити надійну систему захисту інвестицій досі не вдалося. Конвенція 1967 р. по захисту іноземної власності так і не була відкрита для підписання, хоча деякі її положення часто зустрічаються в двосторонніх угодах з захисту інвестицій. Практично тільки на двосторонній основі західні країни змогли добитися від великого числа країн, що розвиваються прийняття бажаних умов режиму своїх інвестицій. 

До складу Групи Світового банку входять:

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) надає допомогу країнам з середнім рівнем доходу. Більшість своїх коштів МБРР одержує шляхом продажу облігацій на міжнародних ринках капіталу.

  • Міжнародна асоціація розвитку (МАР) підтримує найбідніші країни з доходом на душу населення не більше, ніж $885, яким вона надає безвідсоткові позики, технічну допомогу та консультації з питань політики.

  • Міжнародна фінансова корпорація (МФК) сприяє розвитку країн-клієнтів шляхом фінансування інвестицій у приватний сектор.

  • Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) заохочує іноземні інвестиції шляхом надання гарантій іноземним інвесторам на покриття збитків, спричинених некомерційними ризиками у країнах, що розвиваються, створюючи, таким чином, сприятливі можливості для інвестицій у цих країнах.

  • Міжнародний центр врегулювання спірних питань щодо інвестицій (МЦВСПІ) забезпечує інструменти для врегулювання шляхом погоджувальних або арбітражних процедур спірних питань щодо інвестицій між іноземними інвесторами та країнами-одержувачами інвестицій. Він був створений в 1966 р відповідно до Конвенції про врегулювання інвестиційних спорів між державами та громадянами інших держав. Звернення в МЦВІС робиться на добровільній основі, але, погодившись на арбітражний розгляд, жодна зі сторін не може відмовитися від нього в односторонньому порядку.


Картинки стр. 29-30 https://shron1.chtyvo.org.ua/Zadoia_Anatolii/Mizhnarodna_investytsiina_diialnist.pdf
Група Світового банку співпрацює з країнами із середнім рівнем доходу, які є одночасно її клієнтами та акціонерами. Всесвітній банк - один з найважливіших партнерів країн із середнім рівнем доходу, на частку яких припадає понад 60% портфеля проектів МБРР.

МБРР працює у співробітництві з ООН спочатку з метою допомоги у фінансуванні повоєнного відновлення господарства та підвищення рівня життя в країнах, що розвиваються, шляхом надання позик урядам чи шляхом гарантій позик, які отримані з інших джерел. Банк надає позики на комерційній основі для спеціалізованих проектів чи більш загальних цілей соціального розвитку. У 50-і роки МБРР почав спеціалізуватися на фінансуванні «проектів розвитку» в галузі сільського господарства, будівництва і промисловості. Збільшується кількість кредитів, що надаються для здійснення програм «структурного регулювання», тобто на повну перебудову економіки.

На сьогодні його функції включають:

  • надання фінансових ресурсів в поєднанні з аналітичними і технічними послугами;

  • надання урядам рекомендацій зі стратегічних питань, допомагаючи їм в проведенні реформ, спрямованих на вдосконалення послуг, залучення додаткових приватних інвестицій, а також у впровадженні інновацій та обміні досвідом;

  • розвиток партнерських відносин з країнами в міру виникнення нових проблем і зміни їх характеру, надаючи їм інноваційні фінансові продукти і беручи участь в різноманітних глобальних форумах.


Послуги (по суті інструменти)

В рамках партнерства з країнами із середнім рівнем доходу і біднішими кредитоспроможними країнами МБРР пропонує урядам національного і субнаціонального рівня інноваційні фінансові рішення, включаючи фінансові продукти (позики, гарантії та продукти управління ризиками), а також аналітичні та консультаційні послуги (в тому числі на оплатній основі).

МБРР фінансує проекти у всіх секторах і надає технічну допомогу і експертну підтримку на кожному етапі проекту. Можливості МБРР дозволяють не тільки задовольняти потреби країн-кредиторів в необхідних їм засобах, але і забезпечити передачу накопиченого міжнародного досвіду і знань, а також надання технічної допомоги.

Консультаційні послуги в області державного боргу та управління активами допомагають урядам, державним установам та організаціям, які займаються питаннями розвитку, зміцнювати інституційний потенціал, необхідний для збереження і нарощування фінансових ресурсів.

МБРР підтримує зусилля урядів не тільки в області вдосконалення управління державними фінансами, але і в сфері поліпшення інвестиційного клімату, усунення недоліків в сфері надання послуг, а також вдосконалення заходів політики та зміцнення інститутів.


  • Стратегії по країнах

Стратегія партнерства визначає порядок взаємодії МБРР та інших установ Групи Світового банку з країною, спрямованого на сталий досягнення двох взаємопов'язаних цілей - викорінення крайньої бідності і підвищення загального добробуту.

  • Продукти та послуги

Кредитні та консультаційні послуги МБРР доповнюють заходи Групи Світового банку з надання урядам допомоги в зниженні рівня бідності та стимулювання сталого економічного зростання. Крім країн із середнім рівнем доходу, МБРР кредитує і бідніші кредитоспроможні країни, відповідні також критеріям отримання допомоги по лінії МАР.

  • Фінансування та управління ризиками

МБРР і інші установи Групи Світового банку впроваджують інноваційні рішення, що дозволяють пропонувати країнам-клієнтам широкий спектр послуг страхування, підвищення якості кредитів і хеджингових послуг з метою допомоги в управлінні фінансовими ризиками при вирішенні проблем в галузі розвитку.
МАР также является одним из важнейших партнеров, приходящих на помощь в кризисных и чрезвычайных ситуациях, – для этого Ассоциация располагает такими инструментами, как Механизм финансирования на цели преодоления кризиса (CRW). Механизм CRW использовался для оказания поддержки странам, переживавшим серьезные кризисы, – например, странам Восточной Африки и Йемену во время голода, Гаити после землетрясения 2010 года, западноафриканским странам, пострадавшим от вспышки лихорадки Эбола, и Непалу после землетрясения 2015 года. С момента введения CRW в действие в период МАР-16 в рамках этого механизма было предоставлено 3 млрд долл. США для преодоления последствий кризисных и чрезвычайных ситуаций в 26 отвечающих критериям кредитования МАР странах из пяти регионов. Средства CRW предоставлялись сверх тех средств, которые МАР предоставляла этим странам в обычном порядке.
МФК

Ми допомагаємо країнам розвивати свій приватний сектор різними способами:

  • Інвестування в компанії через позики, інвестиції в акціонерний капітал, боргові цінні папери та гарантії.

  • Мобілізація капіталу від інших позикодавців та інвесторів шляхом участі в позиках, паралельних позик та інших засобів.

  • Консультування підприємств та урядів щодо заохочення приватних інвестицій та покращення інвестиційного клімату.



Наші продукти та послуги (інструменти)


Наші продукти та послуги розроблені для задоволення потреб клієнтів у різних галузях, включаючи інфраструктуру, виробництво, агробізнес, послуги та фінансові ринки.

Наші фінансові продукти дозволяють компаніям управляти ризиками та розширювати доступ до зовнішніх та внутрішніх ринків капіталу. Продуктові лінії інвестиційних послуг включають позики , інвестиції в акціонерний капітал , торгівлю та товарне фінансування , деривативи та структуроване фінансування та змішане фінансування .

Ми також відіграємо каталітичну роль у мобілізації додаткового фінансування за рахунок паралельних позик, участі в позиках, часткових кредитних гарантій, сек'юритизації, продажу позик, механізмів розподілу ризиків та інвестицій у фонди. Залучаючи нових інвесторів, ми знайомимо наших клієнтів з новими джерелами капіталу та кращими способами ведення бізнесу.

У 20 фінансовому році ми зробили 22 мільярди доларів довгострокових інвестицій у 282 проекти з підтримки приватного сектору в країнах, що розвиваються. Сюди входить 10,9 млрд доларів, залучених іншими інвесторами.

О кремий інструмент - діагностична оцінка стану приватного сектора на рівні країн (CPSD) - спільний інструмент IFC та Світового банку - дозволяє виявляти обмеження, що перешкоджають інвестиціям приватного сектора, і рекомендувати конкретні заходи щодо подолання цих обмежень в пріоритетних областях дій. Крім того, цей інструмент дозволяє визначати галузі, в яких є найбільш широкі можливості для співпраці з приватним сектором і здійснення впливу на розвиток.

Картинка стр. 88

https://www.ifc.org/wps/wcm/connect/78c93edc-0871-4fa5-91d2-bbb9bf670cda/IFC-AR19-Full-Report-Russian.pdf?MOD=AJPERES&CVID=m-GBCA.

БАГІ

Присутність БАГІ може стати вирішальним, - ми служимо тим сполучною ланкою, завдяки якому приймаються рішення про проведення складних операцій. БАГІ пропонує нові підходи до покриттю нетрадиційних ризиків на регіональному рівні, які часто присутні в проектах, пов'язаних з водопостачанням та іншими інфраструктурними системами. Відвідувачі можуть замовити хеджингові інструменти щодо ризику процентної ставки і надавати гарантії при роботі на ринку капіталу.

БАГІ доповнює дії інших страховиків інвестицій і працює з партнерами в рамках своїх програм спільного страхування і перестрахування. При цьому розширюється можливості структур, що займаються страхуванням від політичних ризиків, і забезпечується страхування інвестицій, а також зацікавити приватних страховиків в участі в таких проектах, які в іншому випадку ними б не розглядалися.

З моменту свого створення в 1988 році, БАГІ було надано майже 800 гарантій на загальну суму понад 14,7 млрд. Дол. США за проектами в 91 країні, що розвивається. БАГІ готова сприяти здійсненню соціально, економічно і екологічно стійких проектів, які, перш за все, відповідають інтересам розвитку. Такі проекти забезпечують широкі вигоди: вони дають робочі місця і податкові надходження, передають знання і ноу-хау.

БАГІ спеціалізується в сприянні інвестиціям в високо ризиковані країни з низьким рівнем доходу (напр., Країни Африки і країни, схильні до конфліктів), - операції в таких країнах складають 42% відсотка портфеля. Завдяки партнерству зі Світовим банком та іншими структурами, БАГІ може залучати кошти для гарантійних цільових фондів, що знаходяться в довірчому управлінні, для роботи на цих непростих, «прикордонних» ринках. Агентство також підтримує складні інфраструктурні проекти і стимулює інвестиції між країнами, що розвиваються.

Агентство залучає свою юридичну службу, що дозволяє усувати можливі перешкоди для інвестицій. В рамках своєї програми посередництва при розгляді суперечок БАГІ допомагає урядам країн і інвесторам вирішити протиріччя і, в кінцевому підсумку, покращувати інвестиційний клімат в країнах.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас