1) Зв’язки з громадськістю як атрибут демократичної держави.
Однією з передумов сталого демократичного розвитку суспільства є інформаційна відкритість органів державної влади. Саме прозорість дій влади є головною запорукою здійснення ефективної політики, уможливлення громадського контролю і зміцнення довіри до себе з боку людей. У всіх демократичних країнах влада зобов’язана виконувати чіткі процедури інформування громадян про свою діяльність і використовувати механізми залучення громадськості до формування державної політики та до оцінювання якості її реалізації.
Основним завданням діяльності державних підрозділів зв’язків з громадськістю є створення позитивної репутації (позитивного іміджу), доброзичливого ставлення громадськості до нових в Україні державних, громадсько-політичних, господарсько-економічних та інших інститутів суспільства.
2) Види діяльності які охоплюють зв’язки з громадськістю.
ПРЕС-ПОСЕРЕДНИЦТВО
Прес-посередництво - це написання матеріалів або організація спеціальних заходів з метою залучення уваги засобів інформації і забезпечення громадської помітності. Воно передбачає планування і проведення таких заходів (іноді просто трюків), які заслуговують на те, щоб стати новиною або привернути увагу до окремої людини, організації, ідеї або товару.
ПРОСУВАННЯ (ПРОМОУШН)
Це функція паблік рілейшнз, що передбачає спеціальні зусилля (активність або організовані події), розраховані на формування і стимулювання інтересу до особистості, товару, організації або напрямку діяльності.
ГРОМАДСЬКІ СПРАВИ
Робота служб або відділів державних установ у справах громадськості - особливий вид паблік рилейшнз, пов'язаний з налагодженням і підтримкою доброзичливих відносин між урядовими установами, органами самоврядування і широкою громадськістю.
ПАБЛІСІТІ
паблісіті - це інформація з незалежного джерела, використовувана засобами інформації тому, що вона має цінність новини. Це неконтрольований метод розміщення повідомлень в засобах інформації, оскільки джерело повідомлення нічого не платить пресі за розміщення. Інформація, яка заслуговує бути новиною, може передаватися по телебаченню або розміщуватися в газетах, а також в спеціалізованих засобах інформації - відомчих журналах, бюлетенях і навіть брошурах і квартальних звітах, що видаються корпораціями і асоціаціями для того, щоб зацікавлювати громадську аудиторію.
РЕКЛАМА
Стратегічним покликанням паблік рілейшнз є формування довіри, на основі чого тільки і може виникнути позитивне ставлення до організації як соціального інституту.
МАРКЕТИНГ
Аналіз ринку має величезне значення для ПР-працівників, оскільки надає інформацію про споживачів як найважливішої групі ПР-громадськості.
ТОРГІВЛЯ
Дослідника в галузі торгівлі цікавить, які саме приховані емоції впливають на сприйняття продукції, яка форма упаковки найзручніша споживачам, який колір швидше за все приверне увагу, яка демонстрація товару викличе реакцію у людей.
3) Функції ПР
Аналітично-прогностична функція ЗЗГ— це вироблення інформаційної політики, її стратегії й тактики, які визначають події в динаміці. Ця функція забезпечує ретельне вивчення партнерів і громадськості, аналіз конкретних ситуацій при формуванні напрямів діяльності, оцінку громадської думки, підготовку масиву аналітичних даних для прийняття та реалізації ефективних рішень.
Організаційно-технологічна функція включає сукупні підходи і заходи з організації і проведення різних РR-кампаній (виборчих, торговельних тощо), акцій, різного рівня ділових зустрічей, круглих столів, виставок, конференцій з використанням засобів масової інформації, аудіо- і відеотехніки.
Управлінська функція системи ЗЗГ є центральною, інтегруючою. Поєднуючи всі інші функції, вона забезпечує формування громадської думки, регулювання й управління нею в інтересах організації та громадськості. Найскладнішим завданням цієї функції є досягнення консенсусу у визначенні та розумінні інтересів організації і громадськості та компромісу в їх реалізації, тобто забезпечення гармонії, взаєморозуміння між організацією і громадськістю з метою досягнення якнайоптимальніших результатів.
Інформаційно-комунікативна функція передбачає і забезпечує продукування, тиражування інформації в межах виконання інформаційно-пояснювальної, пропагандистської та рекламної роботи, необхідної для формування і підтримки клімату всередині організації і в громадському середовищі, дотримання норм етики, моралі, досконалого стилю.
Консультативно-методична функція передбачає проведення консультацій з організації, налагодження і здійснення відносин суб’єкта управління (фірми, закладу) з громадськістю. Розробка концептуальних моделей співпраці і соціального партнерства, програм, акцій і ПР-кампаній (політичних, господарських, духовно-культурних та ін.).
4) Основні принципи ПР
1. Паблік рілейшнз мають справу з реальною, а не уявною дійсністю, з фактами, а не фікцією. Тому основою їх успішної політики є абсолютна правдивість, ретельне планування і виконання програм, головною метою яких виступає задоволення суспільних інтересів.
2. Паблік рілейшнз - професія, орієнтована на таке надання послуг, де основне значення мають інтереси громадськості, а не власна вигода Інакше кажучи, паблік рилейшнз - це абсолютно віддане служіння громадськості.
3. Оскільки піармен зобов'язаний звертатися до громадськості і шукати у неї підтримки програм і політики організації, головним критерієм вибору цих програм і напрямків політики повинен бути суспільний інтерес. Тому піармену необхідно бути мужнім, щоб не побоятися сказати НІ своєму клієнту або відмовитися від виконання програми, що вводить громадськість в оману.
4. З огляду на те, що піармен звертається до різних груп громадськості через засоби масової інформації, що є за своїм характером громадськими каналами комунікації, він зобов'язаний зберігати чистоту цих каналів. Він ніколи не повинен навмисно або ненавмисно вводити в оману засоби масової інформації.
5. Перебуваючи між організацією і навколишньою її громадськістю, піермени зобов'язані бути ефективними комунікаторами, передавати інформацію в обох напрямках до тих пір, поки не буде досягнуто взаєморозуміння.
6. Щоб сприяти комунікації в обох напрямках і бути ефективними комунікаторами, працівники паблік рилейшнз повинні добре знати думки і настрої різних груп громадськості, широко застосовуючи наукові методи вивчення громадської думки. Система паблік рилейшнз не може задовольнятися домислами.
7. Щоб глибше зрозуміти хвилюючі громадськість організації проблеми і відшукати найкращі шляхи виходу на них, працівники паблік рілейшнз не повинні сподіватися виключно на інтуїцію, вони повинні спиратися на висновки таких соціальних наук, як психологія, соціологія, соціальна психологія, широко користуватися їх методологією вивчення громадської думки, процесів комунікації і семантики.
8. Оскільки науковими дослідженнями паблік рілейшнз займаються багато фахівців, практики цієї сфери повинні постійно залучати і адаптувати до своїх умов розробки суміжних дисциплін, включаючи теорію пізнання, психологію людини, соціологічні, політологічні, економічні та історичні теорії. Словом, до сфери паблік рилейшнз необхідний міждисциплінарний підхід.
9. Працівники паблік рілейшнз зобов'язані вирішувати питання інформування громадськості суттю проблем завчасно, ще до того, як вони переростуть в кризу. Це означає, що піармени покликані бити тривогу і давати поради своєчасно, щоб люди не опинилися захопленими зненацька.
10. Діяльність працівників паблік рилейшнз слід оцінювати на підставі єдиного критерію - етики поведінки. Особистісні риси піармена визначаються виключно тим, якою репутацією він користується.
5). Вимоги до особистих якостей фахівця з паблик рілейшнз.
1. Сильний характер, чесність і прямота.
2. Здоровий глузд і логічність суджень.
3. Здатність творчо і нестандартно мислити.
4. Правдивість і розважливість.
5. Об'єктивність.
6. Глибока зацікавленість у вирішенні проблеми.
7. Широка культурна підготовка.
8. Інтелектуальна допитливість.
9. Здатність до аналізу і синтезу.
10. Інтуїція.
11. Знання соціальних наук і технологій зв'язків з громад ськістю.
6) Глобалізація ПР
Невід'ємною складовою частиною розвитку системи паблік рилейшнз стала організація асоціацій та об'єднань фахівців зі зв'язків з громадськістю (США) з 1936 року, що і є місцем народження ПР. У порівнянні зі США розвиток професійної системи паблик рілейшнз в інших країнах Заходу активізувалося дещо пізніше. У 1933 році вперше у Великобританії в Міністерство поштового зв'язку було створено відділ паблік рілейшнз, який очолив відомий фахівець цієї справи Стефан Таллентс. У 1984 році у Великобританії почав свою діяльність Інститут паблік рілейшнз, що заклав фундамент цієї професії в країні і почав підготовку фахівців-професіоналів зв'язків з громадськістю. Подібні процеси становлення і розвитку національних систем паблік рілейшнз спостерігалися і в інших країнах Заходу, зокрема в Канаді, Франції, Голландії, Німеччини, Австрії, Греції, Іспанії, а в цілому більш ніж в 60 країнах світу, де також створені національні асоціації паблік рілейшнз. І в таких умовах очевидною стала потреба координації діяльності національних асоціацій на міжнародному рівні - 1 травня 1955 року в Лондоні була заснована Міжнародна асоціація паблік рілейшнз (International Public Relations Association). Тоді ж був схвалений офіційний Статут МАПР (IPRA), а також обрана її Рада.
Серед країн світу з професійною системою паблік рилейшнз найбільш розвиненою вона як і раніше залишається в Сполучених Штатах Америки - місці свого зародження.
Незважаючи на труднощі, пережиті американською та світовою економікою і вимушене подекуди скорочення числа працюючих у сфері паблік рілейшнз, роль і значення інституту зв'язків з громадськістю продовжують зростати.
7) ПР в Україні
Зв’язки з громадськістю в Україні ще не стали тією системою взаємозв’язку, яка виконує комунікативні функції взаємодії держави й громадянського суспільства. Світова практика свідчить, що зв’язки з громадськістю – це невід’ємна частина будь-якої сучасної управлінської діяльності. Область, у якій функціонують зв’язки з громадськістю, можна визначити як сферу суспільних комунікацій, а практика зв’язків з громадськістю – це практика комунікативного менеджменту.
На жаль, сьогодні в Україні, у представників державної влади незалежна позиція преси викликає роздратування й бажання відновити колишній контроль над інформацією. Причиною цього є не тільки успадкування “радянського” стилю управління, але й незнання та невміння користуватися демократичними політичними технологіями. Сучасний чиновник розуміє сутність зв’язків із громадськістю перекручено, сприймаючи їх винятково як іміджмейкерську діяльність у засобах масової інформації.
Українські політики все далі розширюють сферу застосування зв’язків з громадськістю. Для них практика зв’язків з громадськістю стала свого роду полем бою в інформаційному просторі. Українська громадськість (електорат, інші представники громадянського суспільства) у даному разі виступає як споживач продукту зв’язків з громадськістю й об’єкт впливу зв’язків з громадськістю. В умовах, що склались, сутність і функції зв’язків з громадськістю виявилися вихолощеними. Суспільні зв’язки, набираючи односпрямований характер, були зведені до виконання однієї єдиної функції – маніпулювання суспільною свідомістю.