Ім'я файлу: завдання 12.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 06.02.2022
скачати
Пов'язані файли:
Рус я.doc
Філосфскіе і наукові погляди Галена.doc
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 06.02.2022
скачати
Пов'язані файли:
Рус я.doc
Філосфскіе і наукові погляди Галена.doc
Завдання 12
1.Які корисні копалини зосереджені у надрах Азії?
У Західній Азії встановлені родовища багатьох видів мінеральної сировини. За запасами нафти, природного горючого газу і самородної сірки Західна Азія займає 1-е місце у світі. Значні також запаси руд цинку, бариту, боратів, літію, корунду, ртуті, азбесту, фосфоритів, зал. руди, калійних солей, свинцю, вольфраму, міді, піриту, сурми, флюориту, целестину, бірюзи, лазуриту.
2. Назвіть найчисельніші азійські народи.
Найчисленніші народи — китайці, індуси, бенгальці, японці. Більшість країн багатонаціональні. Мононаціональні переважно арабські країни Південно-Західної Азії, Японія, Вірменія, Бангладеш.
3. Які світові релігії Ви знаєте і де вони виникли?
В Азії виникли світові релігії: буддизм, християнство, іслам.
Буддизм переважно поширений у країнах Індокитаю і на Шрі-Ланці. У країнах Східної Азії він співіснує з конфуціанством і даосизмом у Китаї, конфуціанством у Кореї, синтоїзмом у Японії. Християнство сповідує основна частина віруючого населення Філіппін, Кіпру, Грузії, Вірменії, Лівану. Іслам — жителі країн Близького Сходу, Пакистану, Індонезії, Центральної Азії, Малайзії та ін. Іудаїзм найпоширеніший в Ізраїлі, а індуїзм — в Індії.
4. Назвіть сприятливі та несприятливі чинники для господарської діяльності у країнах Азії.
В Азії є багато глобальних міст, які водночас є визначальними центрами національного розвитку. У них розташовані штаб-квартири міжнародних організацій, надається значна кількість фінансових, банківських, медичних послуг. До світових міст Азії належать: Гонконг/Сянган, Сингапур, Токіо, Шанхай, Дубай, Пекін, Нью-Делі та ін. (Покажіть їх на карті.)
У більшості країн Азії головним видом зайнятості залишається сільське господарство. Проте індустріалізація охоплює нові регіони, а поширення новітніх технологій сприяє розвитку сфери послуг. Окремі країни Азії (наприклад, Республіка Корея) досягли вагомих результатів у розвитку високих технологій та є прикладом позитивних змін господарської діяльності за короткий термін.
5. Які країни Азії можна охарактеризувати як „нові індустріальні держави”, „тигри”, „дракони” тощо?
«Азíйські тигри» — нові індустріальні держави Азії — Сінгапур, Сянган (Гонконг), Республіка Корея і Тайвань, що демонструють високі темпи економічного зростання.
«Азійські тигри» спромоглися за останні десятиліття перетворитися з відсталих країн на передові країни Азії. Цьому сприяло декілька чинників, передовсім жорстка економічна політика урядів і допомога розвинених країн.
6. Чи існує єгипетська мова?
Єгипетська мова — мова давніх єгиптян. Є відгалуженням афразійської мовної родини. Найдавніші написи єгипетською мовою датуються 3200-м роком до н. е., таким чином, єгипетська мова є однією з перших мов, що мали писемність. Єгипетську мову використовували до кінця XVII-го століття у вигляді коптської мови. Жителі сучасного Єгипту спілкуються арабською мовою, а точніше єгипетським різновидом арабської мови, що поступово заступив коптську як мову у повсякденному вжитку після арабського завоювання Єгипту. Коптська мова й досі залишається літургійною мовою Коптської православної церкви.
7. Які основні особливості зовнішньої торгівлі Африки?
Зовнішня торгівля відіграє велику роль в економіці країн Африки, що розвиваються, тісно зв'язаних із світовим ринком. У країнах, які йдуть соціалістичним шляхом розвитку, зовнішня торгівля перейшла під контроль держави. В експорті африканських країн на промислову і сільськогосподарську сировину припадає 80%. У більшості з них він складається з однієї-двох сільськогосподарських культур або окремих видів мінеральної сировини.
Наприклад, у Гані 2/3 вивозу становлять какао-боби, у Сенегалі та Гамбії 4/5 його припадає на арахіс, в експорті Замбії і Заїру переважають мінеральна сировина й мідь. Склад імпорту змінюється. Країни, що розвиваються, почали закуповувати товари, які їм необхідні для розвитку національної економіки. Це машини й устаткування, будівельні матеріали, але все ще велику частку становлять товари широкого вжитку й продовольства.
8. Як утворилися острови Океанії?
У минулому ці острови були єдиною сушею, проте в результаті підняття рівня Світового океану значна частина поверхні опинилася під водою. Рельєф цих островів гористий і сильно розчленований. Наприклад, найвищі гори Океанії, в тому числі гора Джая (5029 м), розташовані на острові Нова Гвінея.
Більшість островів Океанії мають вулканічне походження: частина з них є вершинами великих підводних вулканів, деякі з яких до цих проявляють високу вулканічну активність (наприклад, Гавайські острови).
Інші ж острови мають коралове походження, будучи атолами, які сформувалися в результаті утворення коралових споруд навколо занурилися під воду вулканів (наприклад, острова Гілберта, Туамоту).
9. Охарактеризуйте природні ресурси Австралії.
Австралія має значні запаси енергетичної і мінеральної сировини — нафти, газу, вугілля, алмазів, руд урану, заліза, нікелю, кольорових і благородних металів, ільменіт-циркон-рутилових пісків та ін., які забезпечують внутрішні потреби країни. Австралія має великі запаси нафти і природного газу, є одним з найбільших виробників і експортерів вугілля, алюмінію, міді, титанової руди, урану, алмазів, в кінці XX ст. входить у п'ятірку найбільших у світі виробників золота, цинку і свинцю.
10. Охарактеризуйте структуру економіки Австралії та Нової Зеландії.
Австралія — високорозвинена індустріально-аграрна країна з багатогалузевою економікою і високим науково-технічним потенціалом. Посідає 12-е місце серед членів Організації економічного співробітництва і розвитку за основними статистичними показниками, включаючи життєвий рівень населення. Основні галузі промисловості: хімічна, гірнича, електротехнічна, гідроенергетична, сталеплавильна, харчова, текстильна та легка промисловість, машинобудування. Транспорт — залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний (428 летовищ).
Сучасна Австралія є лідером Кернської групи країн-виробників сільськогосподарської продукції (на частку країн цієї групи припадає 20 % світового експорту сільськогосподарської продукції), що об'єднала в 1986 р. 14 країн, які протестували проти дискримінації їхньої продукції на ринку країн ЄС. В Австралії знаходиться 14 % усього світового поголів'я овець (понад 150 млн голів), таким чином країна є найбільшим у світі постачальником вовни: до 30 % усього світового обсягу вовни має австралійське походження. Крім цього, країна — один з головних виробників зернових, цукру, молочних продуктів, фруктів. Австралійські ферми здебільшого займають великі ділянки землі, вони — капіталомісткі, спеціалізуються на виробництві одного з видів сировини й орієнтовані на експорт. Орні території займають менше 10 % від загальної площі країни. Пшеницю вирощують у кожному штаті, при цьому експортується від 70 % до 80 % врожаю. На відміну від країн Північної півкулі, зернові засівають узимку (травень, червень, липень). Велику частину врожаю збирають у Квінсленді у вересні і жовтні, а потім у Вікторії і південних областях Західної Австралії в січні. У районах, що спеціалізуються на виробництві пшениці, вирощують ячмінь, овес, ведуть заготівлю фуражу.
Загальний експорт склав у 2016 році 330 млрд австралійських доларів, а імпорт — 342 млрд. Основні статті експорту: залізні руди та концентрати (16,3 %), кам'яне вугілля (12,8 %), транспортні послуги, пов'язані з освітою (6,7 %), золото (5,7 %), природний газ (5,4 %), транспортні послуги, без урахування освітніх подорожей (5,3 %), яловичина (2,2 %), алюмінієві руди та концентрати (2,0 %), пшениця (1,5 %), професійні послуги (1,4 %). Імпортує Австралія особисті подорожі (8,4 %), пасажирські транспортні засоби (6,3 %), очищені та неочищені нафтопродукти (4,3 % та 2,3 % відповідно), обладнання і деталі для телекомунікаційних систем (3,5 %), медикаменти (2,2 %), золото (2,2 %), комп'ютери (2,1 %).
Нова Зеландія — індустріально-аграрна країна з високорозвиненим сільським господарством. Основні галузі промисловості: харчова, легка, деревообробна та паперова, чорна та кольорова металургія, машинобудування, текстильна, нафтохімічна, виробництво транспортного обладнання; виробництво і ремонт електротехнічного і механічного обладнання; меблева, поліграфічна промисловість і видавнича справа. Транспорт — автомобільний, залізничний, морський. Головні морські порти — Веллінгтон, Окленд, Літтельтон. Нова Зеландія має одну з найгустіших у світі мереж внутрішніх авіаліній, які обслуговуються державними і приватними авіакомпаніями. Air New Zealand та іноземні авіакомпанії з'єднують країну з Австралією і забезпечують зв'язок з південною частиною Тихого океану, Східною Азією, Великою Британією і західним узбережжям США. Головні міжнародні аеропорти знаходяться в Окленді, Крайстчерчі і Веллінгтоні.
Сільськогосподарська продукція становить понад 50 % обсягу новозеландського експорту. Сільське господарство і промисловість розвинені як на Північному, так і на Південному островах. Бл. 51 % території Нової Зеландії займають пасовища і орні землі. Сільське господарство, особливо молочне тваринництво, механізоване і вельми ефективне. Прогресу в цій області сприяло впровадження наукових методів у землеробство і тваринництво. Останнє відіграє найважливішу роль в економіці Нової Зеландії. Головними видами продукції, що експортується є м'ясні і молочні продукти і вовна. За виробництвом шерстяного волокна Нова Зеландія стоїть на 2-у місці у світі (після Австралії). Основна частина валютної виручки виходить за рахунок експорту м'ясопродуктів та продукції молочного тваринництва. Головні сільськогосподарські культури: пшениця, овес, ячмінь, кукурудза (маїс), горох і картопля. Всі ці культури, за винятком картоплі, вирощуються г.ч. на Південному острові. Нова Зеландія повністю забезпечує себе пшеницею, а також виробляє достатню кількість овочів і фруктів для задоволення внутрішнього попиту. Яблука, груші і ківі вирощуються на експорт. Прибережні води Нової Зеландії багаті на цінні види риби і їстівних молюсків. Обсяг експорту морепродуктів зростає. Введення в 1978 200-мильної особливої економічної зони зробило Нову Зеландію власницею однією з найбільших акваторій у світі.
Головною галуззю промисловості залишається харчова, в основному м'ясомолочна. Велике значення мають також деревообробна, целюлозно-паперова галузі і виробництво виробів з металу і пластмас. Велика частина промислового виробництва зосереджена на о. Північний, де головним індустріальним центром є Окленд. На о. Південний промислові підприємства розміщені переважно в районі Крайстчерча.
ВВП — $ 62,3 млрд. Темп зростання ВВП — (-0,8 %). ВВП на душу населення — $ 16427. Імпорт — $ 15,2 млрд (г.ч. Австралія — 22,3 %; США — 19,5 %; Японія — 11,2 %; Велика Британія — 5,1 %). Експорт — $ 15,3 млрд (г.ч. Австралія — 20,2 %; Японія — 13 %; США — 12 %; Велика Британія — 5,9 %). Структура експорту в кінці ХХ ст.: 17 % — молочні продукти, 13 % — м'ясо, 11 % — лісоматеріали і продукція деревообробної промисловості, 11 % — інші лісопродукти, 5 % — вовна.
11. Яка галузь сільського господарства є провідною в Австралії — рослинництво чи тваринництво?
Австралія є найбільшим світовим виробником овечої вовни, постачаючи на світовий ринок 30 % її обсягу, а також зернових, м'яса, цукру, молочних продуктів та фруктів.
Провідною галуззю сільського господарства є пасовищне тваринництво м'ясного напрямку, зокрема вівчарство. Приблизно три чверті стада - це мериноси, які дають якісну вовну. Найбільша концентрація овець припадає на західні схили Східно-Австралійських гір.
Австралія входить у десятку найбільших країн світу за кількістю ВРХ. Території вирощування худоби досить обширні. М'ясні породи ВРХ добре переносять спеку і вологий клімат. Тому стада ВРХ можна зустріти на значних територіях Австралії і навіть у її центральних районах.