Ім'я файлу: Якість освіти.doc
Розширення: doc
Розмір: 104кб.
Дата: 25.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
ессе.doc

1. Яка модель притаманна більшості сучасних шкіл початкової ланки? Як це впливає на якість початкової освіти


Викликом для змін в українській освіті є той факт, що сьогодні, на жаль, початкова школа перестала відповідати сучасним потребам юних громадян, вона стала нецікавою і недостатньо ефективною в порівнянні з європейською початковою освітою. На вимогу часу потрібно змінювати підходи та формат навчання.

Згідно з Державним стандарт початкової освіти від 21 лютого 2018 р. № 87. Початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

Фахівці, що працювали над проектом нова початкова школа, орієнтувалися на західні моделі. У відділі початкової освіти Інституту педагогіки відзначили, що враховували досвід Фінляндії, США, Польщі та Болгарії.

Мистецтву спілкуватися вчать через уміння дискутувати та писати есе (викладати думки щодо певної проблеми). Наприклад, уже найменші записують у зошитах свої погляди на вчинки улюбленого мультгероя. Американські експерти кажуть, що на цьому етапі багато дітей мріють бути письменниками чи журналістами.

Така ж новація - есе - чекає на українських школярів з 3-го класу. А от контрольний переказ зник з програми 2-го класу. У 3-4-му класах менше диктантів і немає перевірки усних творів.

За американською моделлю підійшли й до розвитку усного мовлення: «складання речень за схемами» замінили на вільну розповідь.

Оцінки - приватна справа учня, батьків та вчителя: їх не оприлюднюють ні перед однокласниками, ні перед іншими людьми на батьківських зборах. Відтепер оцінки мають ставити в щоденник учня на перерві. Лише з трьох предметів (мова, математика, природознавство) і лише з 3-го класу.

За думкою експертів з питань оцінювання, оцінки викликають виключно неврози, вони не мотивують, тому в них практично немає потреби. Таким чином, виходить, що, спричиняючи стресові умови в період, навчання, сучасна освітня система, не може виявити дійсного рівня знань учнів. А створена диференціація оцінювання насправді хибна, бо залежить від багатьох суб’єктивних факторів.

Нинішня стресовість учнів початкових класів є наслідком численних освітніх реформ та раннього віку початку навчання в школі. Відміна оцінювання не вирішить проблему.

Останніми роками стали масово брати в школу дітей з 6 років. В цьому віці не всі діти готові інтелектуально та психологічно до шкільного навчання: 6-річні діти швидше втомлюються, нервують та менш посидючі за семирічок. Тому сучасна освітня система зовсім не оцінками завдає перших психологічних травм дитині.

Інтегрований курс «Я досліджую світ», раніше це були сім окремих шкільних предметів. Тепер не зміниться викладання лише іноземної мови, фізкультури та мистецтва. А от математику та українську мову інтегрують частково: деякі теми вивчатимуть на окремих уроках.

Особливість польської початкової освіти — величезна увага до читання. Батькам «задають» читати ввечері книги за додатковою програмою і просять ставити підпис у читацькому щоденнику. Щоб не було обманів, книги навіть вимагають продемонструвати в школі і розповісти про враження.

До української системи тепер додали акцент на розуміння книг, виразність читання, а не його швидкість і темп.

В Болгарії як і в нас, діє чотирирічна початкова школа. Замість оцінок використовують смайлики. Чимало вправ і завдань спрямовані на те, щоб дитина завжди була в доброму гуморі, вчилася розуміти почуття, вміла справлятися з негативними емоціями.

Коли аналізують прочитане, наголошують, що життя не чорно-біле. Отож, навіть у казкових злодіїв школярі намагаються знайти позитивні риси.

Відмовитися від пошуку негативних героїв повинні й українські вчителі. Діти мають аналізувати вчинки, а не осіб. Та розмірковувати про те, що будь-хто може змінитися на краще.

Фінська освіта нині в тренді, бо школярі з цієї країни демонструють дуже високий рівень знань. При цьому вони не відчувають у роки навчання жодного тиску та мають багато вільного часу.

Шестирічна початкова школа задає цей стиль. Вчителі мають бути ще й аніматорами: грати з дітьми на заняттях, розважати на перервах. Домашніх завдань немає, бо учні повинні відпочивати та розважатися.

Навчання не має бути стресом. Писати з цієї причини вчать олівцем, а не ручкою, щоб легше було стерти, якщо зробив помилку. Так дітей привчають до того, що помилка — це не критично.

Чимало часу відводять на технології та мистецтва за вибором: діти освоюють різні музичні інструменти, роблять меблі, прилади та навіть десерти для кафетеріїв.

20% резервного часу з усіх предметів та варіативні предмети у 3-4-х класах тепер введено і в українських школах. Та й домашні завдання скасовано в 1-му класі. Решту регламентовано: у 2-му класі — не більше 45 хвилин, у 3-му — 70 хвилин, у 4-му — 1,5 години. На вихідні, свята та канікули вчителі не мають права щось задавати. Заборонені домашні твори. Не рекомендують задавати зафарбовування малюнків та інші механічні роботи, що займають багато часу.

Шкільні програми в Україні за новими стандартами зробили більш «дитячими», як у Фінляндії: вилучили складні терміни, прибрали теми про господарську діяльність, видобування копалин та інші речі, що не входять у коло інтересів дитини.

Вивчатимуть електронні книги, електронні карти, сучасні гаджети. Навіть стандартні географічні карти планують замінити дитячими: захопливими ілюстрованими мандрівками.

В ідеалі, як у фінській моделі, кожна тема мусить мати конкретне прикладне застосування в житті дитини. Скажімо, математику там вивчають на прикладі покупок, приготування страв, обрахування часу на хобі тощо.

Проектне навчання — звична робота в цій моделі. Проекти готують двічі-тричі на місяць. Новий український стандарт також віддає перевагу проектам і дослідницькій діяльності. Вважається, що дитина має отримувати задоволення від самого процесу навчання.

Для ефективного інформаційного відображення стану освіти, аналітичного узагальнення результатів діяльності, прогнозу розвитку установи розроблена система моніторингу в якості основних критеріїв прийняті:

1. «Критерій потенційних можливостей».

Показники: правове забезпечення (параметри: ліцензія, свідоцтво про акредитацію, статут школи, положення (локальні акти), програма розвитку, матеріально-технічне забезпечення (параметри: функціонування всіх життєзабезпечуючих систем, забезпеченість підручниками та літературою, наявність атестованих навчальних кабінетів, наявність орг. техніки, наявність навчально-методичного комплексу), додаткові освітні послуги (параметри: безкоштовні додаткові освітні послуги, платні додаткові освітні послуги), кадрове забезпечення (параметри: якісний склад педагогічних кадрів, атестація, курсова підготовка), методичне забезпечення (параметри: функціонування методичної мережі, узагальнення педагогічного досвіду індивідуальна науково-дослідна діяльність, участь у конкурсах педагогічної майстерності, організація експериментальної роботи, публікації робіт вчителів).

2. «Організаційно - процесуальний критерій».

Показники: демократичність (параметри: ефективність суспільно-державного управління), диференційованість (параметри: профільність), гуманістичність (параметри: характер взаємодії вчителя з навчаючим)

3. «Зміст освіти».

Показники: єдиний освітній простір (параметри: наступність змісту по вертикалі), оптимізація ринку освітніх послуг в умовах школи(параметри: відповідність освітніх послуг запитам батьків та учнів, ефективність використання варіативної частини навчального плану), профілізація освіти (параметри: рання діагностика, професійне самовизначення).

4. «Якість навчання».

Показники: навченість (параметри: динаміка успішності, рівень сформованості в учнів, пристрій випускників), здатність до навчання (параметри: рівень навченості в порівнянні, розвиток учнів (параметри: творчі досягнення учнів).

Отже, розбудова Нової української школи – це довготермінова реформа, яка вже розпочалася. Шлях її упровадження передбачає суттєві зміни всіх компонентів освіти. Сьогоднішні школярі мають відчути зміни й отримати найкращу якість освіти.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас