1.3. Вплив параметрів мікроклімату на здоров’я працюючого.
Усі параметри мікроклімату по одному, а також у комплексі впливають на самопочуття людини та його працездатність. Так, тривала дія високої температури повітря при одночасному підвищенні його вологості призводить до гіпертермії та різноманітних фізіологічних змін в роботі організму людини – порушення обміну речовин та роботи серцево-судинної системи, порушення функціонування внутрішніх органів (печінки, шлунка, жовчного мixypa, нирок) і роботи системи дихання, центральної та периферійної нервових систем.
Гіпертермія – це стан організму людини, при якому температура тіла підвищується до 38 – 40 °С. При гіпертермії, як наслідок тепловому ударі, спостерігається головний біль, запаморочення, загальна слабкість, спотворення кольорового сприйняття, сухість у роті, нудота, блювання, потовиділення. Пульс та частота дихання прискорюються, в крові зростає вміст азоту та молочної кислоти. Спостерігається блідість, посиніння шкіри, зіниці розширені, часом виникають судоми, втрата свідомості.
Також встановлено, при підвищенні температури значно збільшується потовиділення і, як наслідок, відбувається різке порушення водно-сольового обміну. При повітря понад З0°С працездатність людини починає падати. За такої високої температури та вологості практично все тепло, що виділяється, віддається у навколишнє середовище при випаровуванні поту.
Суттєві фізіологічні зміни в організмі відбуваються також при переохолоджені організму (гіпотермія). Тривала дія знижених температур призводить до появи таких захворювань як невралгія, суглобного та м’язового ревматизму, інфекційних запалювань дихального тракту тощо.
На початковому етапі впливу помірного холоду спостерігається зниження частоти дихання, збільшення об'єму вдиху. За тривалого впливу холоду дихання стає неритмічним, частота та об'єм вдиху зростають, змінюється вуглеводний обмін. З'являється м'язове тремтіння, при котрому зовнішня робота не виконується і вся енергія тремтіння перетворюється в теплоту. Це дозволяє протягом деякого часу затримувати зниження температури внутрішніх органів. Наслідком дії низьких температур є холодові травми. За тривалого впливу холоду дихання стає неритмічним, частота та об’єм вдиху зростають, змінюється вуглеводний обмін.
Значний вплив на терморегуляцію організму людини має вологість повітря. Підвищення відносної вологості до 85% ускладнює терморегуляцію людини. Недостатня вологість до 20% призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами, викликає дискомфортні явища, пов'язані з пересиханням слизових оболонок та шкіри. Оптимальне значення відносної вологості складає 40 – 60%.
Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту.
Вода та солі, котрі виносяться з організму з потом, повинні заміщуватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності серцево-судинної системи. Зневоднення організму на 6% викликає порушення розумової діяльності, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15.209 призводить до смертельного наслідку.
Втрата солі позбавляє кров здатності утримувати воду та викликає порушення діяльності серцево-судинної системи. За високої температурі повітря і при дефіциті води в організмі посилено витрачаються: вуглеводи, жири, руйнуються білки. Для відновлення водяного балансу рекомендується вживати підсолену (0,5% NaCl) воду (4.5 л на людину за зміну), білково-вітамінний напій. У жарких кліматичних умовах рекомендується пити охолоджену питну воду або чай.