Ім'я файлу: курсова робота Менеджмент.docx
Розширення: docx
Розмір: 139кб.
Дата: 13.05.2022
скачати

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………… 5 Розділ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБУТУ ТОВАРІВ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

1.1.Сутність концепції політики розподілу у маркетинговій діяльності фірми

1.2.Чинники розвитку збутової діяльності фірми у трансформаційній економіці України

1.3.Оптимізація процесів організації учасників каналів товароруху в управління збутом фірми на зовнішніх ринках

Розділ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИКИ МАРКЕТИНГОВОЇ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК ЦЕМЕНТ»

2.1. Особливості моніторингу організації збуту товарів на прикладі підприємства ВАТ «Івано-Франківськ цемент»

2.2. Оцінка стану ринку будівельної галузі в Україні ..................................

2.3. . Дослідження ефективності організації збуту виробів підприємства ВАТ «Івано-Франківськ цемент» на зовнішніх ринках ................................

Розділ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБУТУ ТОВАРІВ БУДІВЕЛЬНО-ПОКРІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАРУБІЖНИХ РИНКАХ

3.1. Покращення діючого порядку збуту будівельно-покрівельних виробів на зарубіжних ринках ....................................................................................... 65

3.2. Вдосконалення рекомендацій з впровадженя сучасної політики розподілу на підприємствах, які виробляють єврошифер ..........................70

3.3. Розробка програми дистрибуції учасників каналів товароруху в управлінні збутом будівельно-покрівельних продуктів фірми на зовнішніх ринках 76

Висновки та пропозиції…………………………………………………….. 84

Список використаних джерел……………………………………………… Додатки……………………………………………………………………….

ВСТУП

В умовах переорієнтації підприємств до потреб ринку найважливішим питанням є формування політики збуту відносно мінливих вимог споживачів та високого рівня конкуренції. Економічні показники збутової політики впливають на процес функціонування підприємства в цілому, а їх аналіз дозволяє виявити проблеми, що виникають у його діяльності. Для усунення цих проблем необхідним є використання стратегічно спрямованого комплексу заходів щодо формування збутової політики, а також треба застосовувати сучасні моделі і методи удосконалення етапів організації, планування та контролю за збутовою діяльністю підприємства. Правильно підлаштовуватися під платоспроможний попит покупців допомагає ринково - орієнтована служба збуту, точніше кажучи, збутова діяльність, орієнтована на ринок. Ринок зміщує підприємницькі акценти, а разом з ним і витрати товаровиробників з проблем суто виробничо - технічного характеру на проблеми збуту. Цю закономірність ринкової економіки досить виразно сформулював П.Драккер: «Збут завжди є одним з основних центрів витрат. І як такої зазвичай знаходиться в напівзанедбане стані. Однією з причин такого стану є те, що витрати на збут, розподіляються на весь економічний процес. Ще одна причина полягає в тому, що ці витрати є швидше скритними, ніж показуються зведеними воєдино, як витрати при здійсненні важливої економічної діяльності. Переміщення товарів та їх складування є компонентами тієї ж самої діяльності по збуту » [13, с. 185]. Мабуть, ніщо так не переконує у важливості збуту для товаровиробників, як постійне зростання витрат на цей вид діяльності. У наведеній цитаті смислове навантаження зосереджена не тільки на збутових витратах, але й на всепроникною збутової (точніше, ринкової) спрямованості підприємництва, на важливості вибору раціональних форм розподілу товарів і каналів руху товару.

Інакше кажучи, збутова діяльність - це не тільки і не стільки продаж готової продукції, але це і орієнтація виробництва на задоволення платоспроможного попиту покупців, і активна робота на ринку по підтриманню та формування попиту на продукцію підприємства, і організація ефективних каналів розподілу і просування товарів. Актуальність дослідження даної теми набуває особливого значення при ситуації яка склалася в Україні в даний час. В нашій державі не створені необхідні умови для ефективного збуту продукції на закордонні ринки. Причинами даного стану, на нашу думку, є недосконала законодавча база, обмежений доступ до інформації, нерозвинена державна система підтримки малих та середніх підприємств, політичні ризики, корупція, низький рівень показників банківських послуг, незначнні темпи реформування адміністративної системи, недостатні обсяги фінансування науково-технічної та іноваційної діяльності. Метою дослідження є аналіз збутової діяльності підприємства на зарубіжних ринках, оцінки стану та проблем ПАТ «Івано-Франківськцемент» з виходу на нові ринки збуту. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: - поглиблення та систематизація теоретичних знань з організації збуту товарів в маркетинговій діяльності підприємства; - обгрунтування чинників розвитку збутової діяльності фірми в економіці України; - визначити особливості оптимізації процесів організації учасників каналів товароруху в управлінні збутом фірми на зовнішніх ринках; - встановити визначальні фактори збуту товарів на підприємстві; - проаналізувати стан ринку будівельної галузі України; - дослідити організацію збуту виробів підприємства на зовнішніх ринках; - запропонувати пропозиції щодо покращення збуту будівельнопокрівельних товарів на зарубіжних ринках; - розробити рекомендації з впровадження сучасної політики розподілу на підприємствах з виготовлення єврошиферу;

- розробити програму дистрибуції учасників каналів товароруху в управлінні збутом будівельно-покрівельних продуктів фірми на зовнішніх ринах. Об'єктом дослідження є ПАТ «Івано-Франківськцемент» та організація збуту його продукції на підприємстві на зарубіжних ринках. Предметом дослідження є процеси формування збутової політики підприємства. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці методики обгрунтування витрат на розміщення збуту у формулюванні рекомендацій щодо поліпшення збуту будівельно-покрівельних товарів на зовнішніх ринках. До методів дослідження, які використано в роботі, належать такі: логікотеоретичного узагальнення й порівняння показників збуту продукції уна зарубіжні ринки; графічного аналізу для вивчення динаміки збуту та структури збуту підприємства; аналогії та абстракції, індукції та дедукції – для визначення сутності поняття «збуту», «збутової політики» тощо. Робота складається з вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі розглянуто теоретичні основи сутності збуту та його організації на підприємстві. В другому розділі досліджено організацію збуту ВАТ «Івано-Франківськцемент» та його основні показники діяльності, проведена оцінка стану будівельної галузі України, також розглянуті основні зовнішні ринки збуту продукції підприємства і представлені загальні показники експоту будівельних матеріалів у ці країни. У третьому розділі сформульовані пропозиції та рекомендації щодо покращення діючого порядку збуту продукції, вдосконалення політики розподілу, також розроблена програма дистрибуції каналів товароруху в управлінні збутом будівельно-покрівельної продукції на зарубжних ринках. У висновках підведено підсумки дипломного дослідження, які дали обгрунтувати формуваня організації збуту товарів на зарубіжних ринках.

У дослідженні було використано дані з офіційних наукових, бібліографічних, літературних видань, періодичні видання, власні дослідження, закони України та різного виду нормативні акти за тематикою дипломної роботи, а також дані та матеріли про діяльність підприємства ПАТ «Івано-Франківськцемент».

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБУТУ ТОВАРІВ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

1.1.Сутність концепції політики розподілу у маркетинговій діяльності фірми

Виходячи із системного підходу до визначення поставленої проблеми, вважаємо за необхідне розглянути та обґрунтувати зміст визначення «маркетингова політика розподілу». Маркетингова політика розподілу — це діяльність підприємства з організації, планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням виробленої продукції від місць її видобутку чи виробництва до місць використання чи споживання з метою задоволення потреб споживачів і досягнення власних цілей. Якщо виробництво є «серцем» промисловості, то система розподілу — це її «кровоносна система». Завдяки їй купують і продають, зберігають і трансформують товари, здійснюють сервісне обслуговування споживачів, вивчають, генерують і задовольняють попит, компенсують витрати, які мали місце у процесі виробництва товарів. Корисність маркетингової політики розподілу полягає в забезпеченні: своєчасного пропонування товару (корисність часу), надходження товарів до місць попиту (корисність місця), змін форми і вигляду товарів з метою досягнення їх більшої привабливості для споживачів (корисність форми), можливості придбання товарів (корисність власності)[7, с.325 ].

Ключовий момент маркетингової політики розподілу — конструювання каналів розподілу.

Канали розподілу — це маршрути, за якими продукція переміщується від місць виробництва чи видобутку до місць споживання чи використання, зупиняючись у певних пунктах, переходячи від одного власника до іншого, це сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе обов’язок чи допомагають передати комусь іншому право власності на товари (послуги) на їхньому шляху від виробника до споживача [23, с.147 ].

Функції каналів розподілу можна об’єднати в такі групи:

а) функції, пов’язані з угодами:

 закупівля чи отримання продукції для відповідного, перепродажу або передання її споживачам;

 продаж продукції, тобто контактування з потенційними покупцями, просування продукції, отримання і виконання замовлень;

 взяття на себе ділового ризику (за наявності права власності на продукцію);

б) логістичні функції:

 підбір продукції, тобто створення необхідного асортименту для належного обслуговування споживачів;

 збереження отриманої продукції, її якісних характеристик;

 сортування, комплектування, поділ великих партій продукції відповідно до потреб споживачів;

 транспортування продукції.

в) функції обслуговування:

 торговельне кредитування покупців;

 огляд, перевірка, оцінка продукції, визначення її ґатунку та якості;

 проведення маркетингових досліджень;

 планування продукції, тобто консультування товаровиробників стосовно потреб споживачів, динаміки попиту, місця товарів на ринку на підставі з умов конкуренції, стадій життєвого циклу товарів тощо;

 визначення цін, націнок, знижок, інших умов продажу товарів;

 надання інформаційних, виробничих, комерційних та інших послуг.

Основні критерії, які визначають ефективність діяльності каналів розподілу, наведено в табл. 1.1.
Критерії ефективності каналів розподілу

Таблиця 1.1

Критерії

Суть критерію

1. Термін поставки

Час з моменту замовлення до моменту його виконання, тобто отримання замовлених товарів покупцем

2. Надійність поставки

Здатність підтримувати необхідні запаси товарів для швидкого і повного задоволення потреб споживачі

3. Точність виконання замовлень

Міра відповідності отриманого споживачем замовлення умовам угод, специфікацій тощо

4. Доступність інформації

Здатність створити і зробити доступною для споживача інформацію стосовно наявності товару, умов і стану виконання замовлень

5. Брак ушкоджень

Відповідність фізичного стану товарів, які доставлені споживачу, чинним стандартам

6. Процедура налагоджування ділових відносин

Зручність процедур замовлень, повернення товарів, оформлення кредитів, платіжних документів тощ

7. Обслуговування

Наявість системи надання відповідних послуг споживачам (централізована доставка, упаковка, комплектування партій товарів, інформування тощо)


Розрізняють два базисні типи каналів розподілу — прямі та опосередковані [ 15, с. 203]. Прямі (без використання посередників) канали розподілу використовують підприємства, які бажають контролювати всю свою маркетингову програму, підтримувати тісний контакт зі споживачами, мають обмежену кількість цільових ринків, достатні засоби і досвід для організації збуту.

Опосередковані (переміщення товарів через посередників) канали розподілу підприємства використовують для розширення ринків збуту, ширшого їх охоплення, нарощування обсягів продажу товарів. Існують канали розподілу прямого (від виробників до споживачів) і зворотного (від споживачів до виробників) ходу. Останні використовуються для розподілу ділових відходів, зворотної тари, некондиційної продукції та ін. Приклади каналів розподілу товарів промислового і споживчого призначення показано на рисунках 1, 2.



Рис. 1. Канали розподілу на ринку промислових товарів



Рис. 2. Канали розподілу на ринку споживчих товарів

Основними характеристиками каналів розподілу є їхня довжина, ширина та типи суб’єктів [15, с. 208 ].

Довжина каналу розподілу — це кількість наявних у ньому проміжних рівнів. Рівень каналу розподілу — це будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу для наближення товарів і права власності на них до кінцевого споживача. Наприклад, довжина каналу, в якому товаровиробника і споживача зв’язують оптовик і роздрібний торговець, дорівнює двом. Так званий канал нульового рівня (довжина каналу дорівнює нулю), це канал, який зв’язує товаровиробника і споживача безпосередньо (неопосередковано).

Ширина каналу розподілу або його напруженість — це кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу. Так, якщо продукція підприємства на першому етапі її розподілу надходить до трьох оптовиків, а на другому — до п’ятнадцяти роздрібних торговців, то ширина каналу розподілу відповідно дорівнюватиме 3 і 15 (Рис. 3).



Рис. 3 Напруженість (ширина) каналу розподілу

Типи суб’єктів каналів розподілу ми можемо розглянути на рис. 4.

Рис. 4. Суб’єкти каналів розподілу

Вибираючи канали збуту, або формуючи нові, підприємство виходить з того, що кожен з них має свою економічно виправдану область застосування, свою структуру і спеціалізацію, своє призначення. Ефективність каналів збуту багато в чому залежить від взаємодії з посередниками, що можна називати основою управління збутом.
1.2.Чинники розвитку збутової діяльності фірми у трансформаційній економіці України

Сьогодні для більшості ринків фізична і/або психологічна відстань між виробниками і кінцевими користувачем така, що ефективне узгодження попиту та пропозиції вимагає наявності посередників. Необхідність збутової мережі обумовлена тим, що виробник нездатний прийняти на себе всі обов'язки і функції, що випливають з вимог вільного обміну відповідно до чекань потенційних споживачів. Звертання до посередників означає для фірм втрату контролю над визначеними елементами процесу комерціалізації.

Тому для фірми вибір збутової мережі (каналів розподілу) — це стратегічне рішення, що повинно бути сумісне не тільки з чеканнями в цільовому сегменті, але і з її власними цілями. Збутова мережа може бути визначена як структура, сформована партнерами, що беруть участь у процесі конкурентного обміну, з метою надання продуктів і послуг у розпорядження індивідуальних споживачів чи індустріальних користувачів. Цими партнерами є виробники, посередники і кінцеві покупці. Любий збутовий канал виконує визначений набір функцій, необхідних для здійснення обміну [11, с. 101].

Функції збуту:

 вивчення результатів сегментації ринку і планування реклами;

 підписання договорів зі споживачами або посередниками;

 облік і контроль виконання договорів;

 розробка плану відвантаження продуктів клієнтам;

 визначення каналів збуту;

 організація прийому, збереження, упакування, сортування і відвантаження продуктів клієнтам;

 інформаційне, ресурсне і технічне забезпечення збуту продуктів;

 стимулювання збуту;

 установлення зворотного зв'язку з споживачами і регулювання.
Виконання розглянутих функцій веде до виникнення комерційних потоків розподілу між учасниками процесу обміну, спрямованих у взаємнопротилежних напрямках. Усього в каналі збуту можна виділити п’ять типів потоків:

- потік прав власності: перехід прав власності на продукти від одних власників до інших;

- фізичний потік: послідовне фізичне переміщення продуктів від виробника через посередників до кінцевого споживача;

- потік замовлень: замовлення, що надходять від покупців і посередників;

- фінансовий потік: різні виплати, рахунки, комісійні, котрі рухаються від кінцевого споживача до виробника і посередників;

- потік інформації: цей потік поширюється в двох напрямках — інформація про ринок рухаються у бік виробника, інформація про пропоновані продукти з ініціативи виробника і посередників направляються у бік ринку [26, с. 358].

Високий рівень витрат постійно спонукає підприємства до пошуку нових методів збуту. При цьому очевидно, що функції збуту можна передати, але їх не можна виключити. З погляду фірми, передача зазначених функцій посередникам виправдана в тій мірі, у якій вони завдяки своїй спеціалізації здатні виконувати їх більш ефективно і з меншими витратами, чим сам виробник. Привілейоване положення дистриб’юторів стосовно виробників обумовлено п'ятьма факторами: - скорочення числа контактів; - економія на масштабі; - зменшення функціональної невідповідності; - поліпшення асортименту; - поліпшення обслуговування.

Економія на масштабі збутових операцій виходить за рахунок угруповання пропозицій багатьох виробників. Посередник здатний виконувати визначені функції в більшому обсязі, ніж окремий виробник. Наприклад, витрати торгового представника оптової фірми можуть бути розподілені по декількох виробниках. У результаті витрати на виконання функції продажу зменшуються в порівнянні з варіантом, коли кожен виробник повинний мати свій торговий персонал. Зменшення функціональної невідповідності між постачальниками і замовниками теж забезпечується організацією збуту через посередників. Закуповуючи велику кількість продуктів, забезпечуючи їх збереження і розбивку на дрібні партії, оптові і роздрібні торговці дають можливість виробникам і споживачам мати справу з більш зручними для них масштабами постачань. Під час відсутності посередників виробник повинен випускати продукти дрібними партіями, щоб адаптуватися до обсягу замовлень, що надходять від окремих покупців. Крім того, він був би змушений створювати великі запаси. Якщо одна організація приймає на себе два різних види діяльності, наприклад виробництво і збут, оптимальні масштаби для яких різні, вона змушена здійснити принаймні один з цих видів у масштабі, що більше чи менше оптимального. Наслідком цього буде підвищення витрат у порівнянні з випадком, коли обидві дії виконуються роздільно на своєму оптимальному рівні. Поліпшення асортименту продуктів — одна з вимог споживачів. Асортимент, пропонований виробником, у більшій мірі визначається вимогами однорідності у виробництві, застосовуваними сировинними матеріалами, технологічними знаннями та. ін., тоді як асортимент, що цікавить покупця, диктується ситуацією споживання і взаємозамінністю продуктів. Звичайно споживачам потрібні різноманітні продукти в невеликих кількостях, тоді як виробники роблять обмежений набір продуктів у великих обсягах. Отже, роль посередників складається в забезпеченні розмаїтості продуктів, щоб покупці могли в одній угоді придбати кілька продуктів, заощадивши на цьому свій час і необхідні зусилля. Аналогічна економія створюється і для виробника. Наприклад, фірма, що спеціалізується на інструментах визначеного виду, не зможе відкрити власні магазини, якщо не почне пропонувати в них різноманітний асортимент продуктів, що звичайно маються в магазинах цього типу. Очевидно, що торговцю легше забезпечити цей асортимент, звернувшись до декількох виробників, особливо якщо вони є конкурентами [28, с.219].

Поліпшення обслуговування покупця забезпечується, коли цим займається посередник, тому що він ближче до покупця, краще знає місцеві умови й умови застосування продукту. Посереднику легше пристосуватися до місцевих умов, забезпечити краще обслуговування після збуту й інші послуги. Однак ця перевага посередників не є непохитною. В умовах конкуренції посередникам постійно приходиться підвищувати якість послуг і знижувати витрати.

Розділ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИКИ МАРКЕТИНГОВОЇ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК ЦЕМЕНТ»

2.1. Особливості моніторингу організації збуту товарів на прикладі підприємства ПАТ «Івано-Франківськ цемент»

Публічне Акціонерне Товариство «Івано-Франківськцемент» створене у 1964 р. на околиці с.Ямниця, на базі колективного підприємства «ІваноФранківський цементно-шиферний комбінат».

ПАТ “Івано-Франківськцемент” – одне з провідних підприємств України в будівельній галузі.

Метою діяльності товариства всебічний розвиток виробництва будівельних матеріалів, товарів народного споживання, продукції сільськогосподарського виробництва та її переробки, надання різних видів послуг, а також організація взаємовигідного співтовариства між зацікавленими товаровиробниками України, фірмами та організаціями іноземних держав з метою збуту продукції, виконання робіт та надання послуг на внутрішньому та зовнішньому ринках, забезпечивши при цьому отримання прибутків.

Предметом діяльності ПАТ «Івано-Франківськцемент» є :

 заготівля сировини, виробництво та реалізація цементу, шиферу, труб азбестоцементних, гіпсу будівельного та медичного, породи карбонат-ної, азбестоцементних екструзійних виробів, блоків стінових, бетонних та гіпсових, цегли вапняно-цементної, сумішей бетонних та розчинів вапняних і цементних, бинтів медичних гіпсових, широкого асортимен-ту залізобетонних виробів та конструкцій для цивільного і промислово-го будівництва та водного господарства, сільськогосподарської продукції рослинництва та тваринництва;

 виробництво та реалізація товарів народного вжитку;

 переробка сільськогосподарської продукції і виробництва продуктів харчування, м’ясо-молочних, хлібобулочних тощо;

 ведення будівельно-монтажних робіт власними силами по будівниц-тву об’єктів промислового та цивільного призначення;

 технічне переоснащення капітальних ремонтів будівель і споруд, проектних та пусконалагоджувальних робіт;

 проведення комплексу робіт по ремонту і налагодженню ваговимірювальних пристроїв.

ПАТ «Івано-Франківськцемент» є найбільшим в Україні виробником азбестоцементних труб (47,8%) та шиферу (48,9%), а також займає досить значне місце у виробництві цементу (7%) та клінкеру (7,3%) в галузі. ПАТ «Івано-Франківськцемент» використовувало в 2010 році власні потужності на 83,2%, що є досить високим показником в порівнянні з іншими підприємствами цементної галузі в Україні.

Слід також додати, що дане підприємство займає вигідне стратегічне положення. Зокрема, знаходиться в 7 км від обласного центру ІваноФранківська. ПАТ «Івано-Франківськцемент» розташований майже в центрі умовного півкола з відстанню в 150 км до кордону Польщі, 200 км – до словацького та угорського кордонів, 150 км – до румунського та молдовського кордонів, а це дає змогу активно співпрацювати з даними країнами. Крім того, разом з інтеграцією України в Європу ПАТ «Івано-Франківськцемент» все частіше почало звертатися за новими технологіями і обладнанням до західних партнерів – виробників з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Данії. Також підприємство намагається залучати з Європи новітні технології з точки зору енергозбереження та захисту навколишнього середовища.

Слід відмітити, що на ринку україни діють 8 підприємств по випуску азбестоцементних листів та більше 15 підприємств по випуску цементу. Це створює умови для серйозної конкуренції.

Цілі підприємства – збільшення своєї ринкової частки через внутрішнє зростання. Конкурентна стратегія – лідерство у зменшенні витрат на виготовлення продукції, тобто зменшення її собівартості. Ціни реалізації та підвищення якості продукції, а також розширення збуту продукції.

Частка ПАТ «Івано-Франківськцемент» у виробництві цементу серед підприємств України невелика (7%), а частка виробництва шиферу ПАТ «ІваноФранківськцемент» серед підприємств становить 48,9%. Основними конкурентами ПАТ «Івано-Франківськцемент» є : ВАТ «Балцем», ВАТ «Дніпроцемент», ВАТ «Донцемент», ВАТ «Єнакіївський цементний завод», ВАТ «Краматорський цементно-шиферний комбінат», ВАТ «Криворізький цементно-гірний комбінат», ВАТ «Миколаївцемент», ЗАТ «Одесацемент», ВАТ «Подільський цемент», ВАТ «Волинь цемент».

Отже, як бачимо, ПАТ «Івано-Франківськцемент» займає досить вигідні позиції на ринку будівельних матеріалів України, і не зважаючи на ситуацію, що склалася в державі, впевнено крокує в ногу з часом.

ПАТ «Івано-Франківськцемент» виготовляє:

- 5 видів цементу на основі портландцементного клінкеру. Цемент відвантажують насипом і тарованим у 4-шарові мішки по 50 або 25 кг як автомобільним, так і залізничним транспортом.

- листи азбестоцементний хвилясті. Це недорогий, надійний та довговічний покрівельний матеріал, що надасть вашій покрівлі завершений вигляд та надійний захист. Для забезпечення певних естетичних вимог пропонуються листи, пофарбовані у різні кольори, а також фасонні деталі та елементи кріплення.

- листи волокнистоцементні хвилясті, виготовлені за технологією NT (без вмісту азбесту). Пропонуються листи нефарбовані та пофарбовані, а також фасонні деталі та елементи кріплення. Волокнистоцементний шифер відповідає вимогам нормативів Європейського Союзу.

- листи азбестоцементні плоскі (ДСТУ БВ. 2.7-53-96), призначені для виготовлення і облицювання будівельних конструкцій, зокрема для облаштування стінових огороджень будівель і споруд, для перегородок та різноманітних конструкцій, для внутрішнього та зовнішнього облицювання будівель, тощо.

- азбестоцементні труби для прокладання різноманітних трубопроводів. В залежності від потреб пропонуємо напірні труби (ГОСТ 539-80) 6 і 9 атм., діаметром від 100 до 500 мм, L=5 м, та безнапірні (ГОСТ 1839-80) діаметром 100-200 мм, L=5 м.

- гіпс виробництва ПАТ “Івано-Франківськцемент” – екологічно чистий будівельний матеріал. Сировиною для його виробництва є природний високоякісний фракційний камінь з найкращих родовищ. Завдяки цьому наш гіпс має високий ступінь білизни (більше 90 %) та нейтральний рН.

- бинти гіпсові медичні, які відповідають усім сучасним вимогам медицини й вирізняються високою міцністю та хорошою білизною.

- сухі будівельні суміші «Полімікс», призначені для виконання певного виду будівельно-ремонтних та оздоблювальних робіт.

- фігурні елементи мощення, а саме: плитка тротуарна, поребрик, бордюр дорожній, які нададуть довершеного вигляду ландшафту біля вашої оселі, офісу, тощо.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас