ЗМІСТ
Теоретична частина
Вступ
1. Сутність акцій та їх роль.
2. Види акцій.
3. Права власників акцій.
Практична частина
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Для того щоб зрозуміти, що таке акції, треба чітко уявляти, що таке цінні папери, так як акції є одним з їх видів. Далі будуть розглянуті такі поняття, як цінні папери, види цінних паперів, акції, види акцій, ринок акцій, курс і позичковий відсоток акцій, без яких неможливо отримати необхідний обсяг інформації про акції. У структурі ринкової економіки особливо виділяється ринок цінних паперів. Він так іменується тому, що об'єктом купівлі-продажу на ньому є вельми специфічний товар, який і названий цінними паперами. Цінний папір-це своєрідний аналог грошей у вигляді грошового документа, що дає власнику гарантоване право на отримання певної суми коштів або засвідчує його право майнового володіння у встановленому стосовно даному виду документа порядку. У цьому, власне, і полягає його цінність.
Цінні папери з'явилися кілька сот років тому. Перша в світі фондова біржа, створена для торгівлі ними, насамперед облігаціями, з'явилася в Лондоні в 1773 році. Потім виникли американські фондові біржі, а за ними німецькі та французькі.У нашій колишньої економіці цінні папери не користувалися популярністю, не рахуючи примусового насадження облігацій державних позик, які ніхто не називав і не вважав цінними паперами. Отримання відсотків, дивідендів на цінні папери вважалося нетрудовими доходами, виключення представляли виграші по облігаціях і лотерейними квитками.
1.Сутність акцій та їх роль.
Акція - це пайовий цінний папір, породжений розвитком акціонерних товариств, що свідчить про внесення вкладу в капітал акціонерного товариства і, що дає права на одержання частини прибули у вигляді дивіденду. Державними органами акції не випускаються, вони емітуються тільки різними промисловими, торговими і фінансовими компаніями, що виступають у формі акціонерних товариств.
Акціонерні товариства, і закриті, і відкриті випускають акції, і зібрані за рахунок реалізації акцій кошти складають власний або статутний капітал акціонерного товариства. Цей капітал може бути збільшений двома методами: або шляхом накопичення частини прибули, що не розподіляється як прибуток серед акціонерів; або шляхом випуску нових додаткових акцій.
Акція як цінний папір має цілий ряд специфічних властивостей, що властиві саме їй. Ними є: споживальна вартість, курсова вартість, оборотність і ліквідність. Тільки якщо акція дійсно являє собою сукупність цих чотирьох властивостей, вона може виступати на ринку цінних паперів як інвестиційний товар, що свідчить про здійснення інвестицій у реально функціонуюче акціонерне товариство.
Слід при цьому зазначити те, що ідеальних акцій, що мали би всі розглянуті вище чотири властивості на високому рівні, не існує. Ризик завжди в більшому або меншому ступені має місце.
Акціонерні товариства випускають акції двох типів: звичайні і привілейовані.
Звичайний тип акцій переважає. Всі власники звичайних акцій є повноправними акціонерами, оскільки кожний із них має, у принципі, право голосу на загальних зборах акціонерів, що дає формальну можливість брати участь у виборах правління, ревізійної комісії, визначати напрямок діяльності акціонерного товариства. Як і в будь-якого власника, що управляє справою, відповідальність міститися у можливості загубити свої гроші.
Звичайні акції не гарантують розмір дивіденду і навіть взагалі одержання дивіденду власником акцій. Вони можуть приносити і великі дивіденди, і взагалі не приносити їх. Усе визначається масою прибутку, одержуваного акціонерним товариством, і рішенням його керівництва, яка частина прибутку повинна накопичуватися, а яка може бути направлена на виплату дивідендів. Насамперед розподіляються дивіденди по привілейованих акціях, а частина, що залишилася - по звичайних акціях. Звичайні акції не викуповуються підприємством після якогось терміна. Підприємство викуповувати назад акції не зобов'язано за умовами, і якщо на вільному ринку ці акції перестануть кого-небудь цікавити, те вони перетворяться в нікчемні, нічого не варті папірці.
Як свідчить практика, саме інвестиції в звичайні акції є в цілому найбільше дохідними з погляду одержання дивідендів, якщо розглядати цю прибутковість не за один випадковий рік, а за ряд років. Але привабливість звичайних акцій для інвесторів обумовлена не стільки розмірами дивідендів, скільки збільшенням ринкової курсової вартості акцій або так називаним приростом капіталу.
Привілейовані акції - це акції, які за своїми характеристиками займають проміжне становище між облігаціями і звичайними акціями. З одного боку, привілейовані акції, також як і облігації, приносять інвестору фіксований прибуток і не дають йому право голосу на загальних зборах акціонерів. З іншого боку, тримач привілейованої акції є власником акціонерного товариства, тобто акціонером, і свій прибуток одержує у формі дивіденду при розподілі прибули. При цьому розподіл дивідендів по привілейованих акціях повинен відбуватися раніше, ніж по звичайних акціях, а при банкрутстві акціонерного товариства власники цих акцій мають переваги у відшкодуванні своїх втрат у порівнянні з власниками звичайних акцій. У цьому полягає привілейованість акцій.
Інвестиції в привілейовані акції менше ризиковані, ніж у звичайні. Тому дивіденди, виплачуванні на рівновеликі інвестиції в привілейовані акції, по своїй сумі менше, і іноді дуже значно, ніж середньорічний прибуток, принесений звичайними акціями.
Обидва типи акцій можуть мати дві основні форми: акція на пред'явника й іменну акцію. Акція на пред'явника означає, що ім'я її власника не фіксується в жодному документі, який має відношення до випуску, продажу і перепродажу акцій. У цьому випадку керівники акціонерного товариства не знають, хто й у яких частках є власником цінних паперів. Емісія іменних акцій означає, що при їхньому розміщенні фіксуються імена інвесторів, відбувається і реєстрація перепродажів. Емісія іменних цінних паперів дає можливість керівництву акціонерного товариства вже точно знати, хто й у яких частках володіє акціями цього товариства.
Придбана при емісії акція може бути перепродана на вторинному ринку. Цінний папір виступає на цьому ринку вже як власне інвестиційний товар, ціна якого регулюється пропозицією і попитом цього товару.
В Україні незважаючи на існування законодавчої бази щодо регулювання діяльності акціонерного товариства зазвичай не сплачуються дивіденди, що викликає недовіру від населення. Тому потенційні клієнти кладуть свої кошти на депозит. Таким чином підприємство втрачає кошти на переплаті кредитів, а власник капіталу на процентах від депозитів.
2. Основні види акцій.
Коли власник капіталу вирішує почати вкладати гроші в акції, він звертається до брокера. Без посередника на біржі не обійтися, так як приватні особи не вправі безпосередньо здійснювати угоди з цінними паперами.
Брокерські компанії часто пропонують своїм клієнтам пройти навчальні курси. Однак подібна програма нерідко коштує чималих грошей, яких у новачка може не виявитися. Крім того, навчання потребує чималої кількості часу, а більшість новачків мають основну роботу, відмовлятися від якої їм недоцільно.
У підсумку доводиться навчатися основам інвестування в акції самостійно. Почати слід з вивчення різновидів акцій, торгівля якими здійснюється на фондовій біржі.
1. Звичайні та привілейовані акції
Акція є окремим видом цінного паперу, який підтверджує вкладення грошей в АТ (акціонерне товариство) і дозволяє претендувати на частину прибутку емітента. Саме за принципами нарахування доходу їх ділять на 2 групи:
Звичайна підтверджує такі права її власника:
на отримання дивідендів;
на частину майна компанії, якщо вона буде ліквідована;
брати участь у зборах акціонерів;
голосувати за прийняття або відхилення різних рішень.
Привілейована є цінним папером, за яким встановлено фіксований дохід. Вона надає своєму власникові спеціальні права. Але водночас накладає на власника і певні обмеження.
Виходить, що дивіденди за звичайними акціями знаходяться в залежності від результату діяльності компанії. Водночас прибутковість привілейованих акцій не залежить від прибутку, отриманого емітентом у звітному періоді.
Однак у більшості випадків останні не дозволяють власникам брати участь в загальних зборах акціонерів.
При визначенні вартості привілейованих акцій може використовуватися 2 класичних способи оцінки:
вартість звичайних акцій на коригуючий коефіцієнт;
з вартості звичайних акцій віднімається певний дисконт.
2.Розміщені та оголошені
Розміщеними називають такі акції, які були емітовані і придбані акціонерами. Виходить, що їх сукупна вартість визначає розмір статутного капіталу АТ.
Оголошеними називають акції, які АТ може розмістити додатково до вже розміщені. За рахунок них збільшується↑ наявний у компанії статутний капітал. Перш ніж випустити оголошені акції, приймається відповідне рішення на зборах акціонерів.
3. Казначейські та квазіказначейські
Якщо вивчати інвестиції глибше, необхідно розглянути відмітні особливості казначейських та квазіказначейських акцій.
Казначейськими називають ті з них, які були розміщеними раніше належали акціонерам, але згодом були викуплені емітентом. Вони не беруть участь у голосуванні і не надають право отримувати дивідендні виплати.
Квазіказначейські – це казначейські акції, переміщені юридичною особою на баланс власної дочірньої організації. Такі акції дозволяють контролювати материнську організацію за допомогою права голосу на зборах акціонерів.
4. Кумулятивні
Особлива сплата дивідендів передбачена для кумулятивних акцій. Під ними розуміють акції, які в деяких випадках використовуються для виплати дивідендів власникам звичайних акцій.
Найчастіше кумулятивні акції випускаються компаніями, коли у них настає період серйозних фінансових труднощів.
Кумулятивні привілейовані акції гарантують виплату дивідендів своїм власникам навіть у тих випадках, коли виплати не здійснювалися в даному періоді. Таким чином, компанія зобов'язується компенсувати власнику таких цінних паперів дивіденди в наступні роки, якщо вони не були виплачені в поточному через фінансові труднощі в організації.
5. Портфель і портфельні акції
Кожен грамотний інвестор розуміє, що основним правилом будь-яких вкладень є диверсифікація. Вона дозволяє максимально скоротити↓ рівень ризику. Для цього слід формувати так званий портфель цінних паперів, який є сукупністю всіх акцій, які знаходяться у власності конкретного інвестора.
Портфельними акціями називають будь-які з розглянутих видів, включені в портфель інвестора. Ними не можуть бути Казначейські та квазіказначейські акції, так як вони перебувають у власності у емітента або його дочірньої компанії.
При цьому інвестор самостійно визначає для себе портфельні акції. Він розраховує їх загальну прибутковість. Якщо грамотно розподілити капітал, акції в рамках портфеля допомагають уникнути величезної кількості ризиків. Пояснюється це просто: навіть у тих випадках, коли одні акції не принесуть прибутковості, інвестор заробить на інших цінних паперах.
6. Інші різновиди
Також на ринку торгуються ще кілька різновидів. Їх не можна ігнорувати, розглядаючи класифікації.
Конвертованими акціями називають особливий вид привілейованих, які при виявлені бажання їх власників можуть бути конвертовані (обміняні на звичайні акції емітента або його облігації). Курс, по якому здійснюється такий обмін, фіксується в так званих умовах конверсійних привілеїв.
Голосуючими називають всі види акцій, що надають власнику право голосу на зборах акціонерів. Щоб розуміти, хто може мати найбільший вплив на підсумки голосування, важливо знати про пакети цінних паперів.
Іменними акціями називають голосуючі, за якими вказується особа їх власника. Вони не можуть перепродуватися між акціонерами, так як емітент по них несе відповідальність виключно перед власником, який фіксується в спеціальних документах. Вони бувають анонімними або публічно оголошеними. Також вони бувають звичайними і привілейованими. Однак важливо знати, що привілейовані Іменні не повинні випускатися в кількості, що перевищує ¼ числа звичайних.
Золоті акції надають власнику особливі права на управління компанією. У класичному розумінні такі акції можуть належати тільки державним органам або муніципальним утворенням. Найчастіше золоті акції випускають, коли держава спочатку повністю контролював компанію, але згодом було вирішено провести її приватизацію, тобто передачу в приватну власність.
Коли акціонерне суспільство вийде на ринок і буде продано, тобто акції будуть розміщені, нові власники рано чи пізно можуть вирішити ліквідувати організацію.
Однак держава, яка раніше була власником, може бути зацікавлена в продовженні її існування. У такій ситуації перш ніж приступити до продажу, держава може випустити для себе золоту акцію. З її допомогою в подальшому можна буде надавати принциповий вплив на розвиток компанії.
Перш ніж вкладати кошти в акції, інвестор повинен уважно ознайомитися з усіма їх видами. Це допоможе зробити правильний вибір для покупок.
3.Права власників акцій.
Права акціонерів - власників простих акцій
1. Кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:
1) участь в управлінні акціонерним товариством;
2) отримання дивідендів;
3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості;
4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.
Права акціонерів - власників привілейованих акцій
1. Кожною привілейованою акцією одного класу її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав.
2. У статуті акціонерного товариства визначається обсяг прав, які надаються акціонеру - власнику кожного класу привілейованих акцій, у тому числі:
1) розмір і черговість виплати дивідендів;
2) ліквідаційна вартість і черговість виплат у разі ліквідації товариства;
3) випадки та умови конвертації привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;
4) порядок отримання інформації.
3. Акціонерне товариство виплачує дивіденди за привілейованими акціями, крім випадків, передбачених частиною другою статті 30 цього Закону, в установленому статутом розмірі.
4. Акціонери - власники привілейованих акцій товариства мають право голосу тільки у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті та статутом акціонерного товариства.
Одна привілейована акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання. Статутом акціонерного товариства може передбачатися спеціальний порядок підрахунку голосів - разом чи окремо від голосів за простими та/або іншими класами привілейованих акцій.
5. Акціонери - власники привілейованих акцій певного класу мають право голосу під час вирішення загальними зборами акціонерного товариства таких питань:
1) припинення товариства, що передбачає конвертацію привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;
2) внесення змін до статуту товариства, що передбачають обмеження прав акціонерів - власників цього класу привілейованих акцій;
3) внесення змін до статуту товариства, що передбачають розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, або збільшення обсягу прав акціонерів - власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства.
Статутом приватного товариства акціонеру - власнику привілейованих акцій може бути надано право голосу також з інших питань.
6. Рішення загальних зборів акціонерного товариства, що приймається за участю акціонерів - власників привілейованих акцій, які відповідно до частини п'ятої цієї статті мають право голосу, вважається прийнятим у разі, якщо за нього віддано три чверті голосів акціонерів - власників привілейованих акцій, які брали участь у голосуванні з цього питання, якщо статутом товариства з кількістю акціонерів 25 і менше не встановлюється вимога стосовно більшої кількості голосів власників привілейованих акцій, необхідної для прийняття рішення.
Під час голосування акціонерів - власників кількох класів привілейованих акцій відповідно до частини п'ятої цієї статті голоси за такими акціями підраховуються разом, якщо інше не передбачено статутом товариства.
7. У разі зміни типу акціонерного товариства з приватного на публічне надання прав, не передбачених цим Законом для акціонерів - власників привілейованих акцій публічного товариства, припиняється.
Переважне право акціонерів при додатковій емісії акцій
1. Переважним правом акціонерів визнається:
право акціонера - власника простих акцій придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;
право акціонера - власника привілейованих акцій придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу.
2. Переважне право надається акціонеру - власнику простих акцій у процесі приватного розміщення обов'язково, в порядку, встановленому законодавством.
Переважне право надається акціонеру - власнику привілейованих акцій, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.
Не пізніше ніж за 30 днів до початку розміщення акцій з наданням акціонерам переважного права товариство письмово повідомляє кожного акціонера, який має таке право, про можливість його реалізації та публікує повідомлення про це в офіційному друкованому органі.
Повідомлення має містити дані про загальну кількість розміщуваних товариством акцій, ціну розміщення, правила визначення кількості цінних паперів, на придбання яких акціонер має переважне право, строк і порядок реалізації зазначеного права. У разі розміщення привілейованих акцій повідомлення має містити інформацію про права, які надаються власникам зазначених цінних паперів.
4. Акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право, подає акціонерному товариству в установлений строк письмову заяву про придбання акцій та перераховує на відповідний рахунок кошти в сумі, яка дорівнює вартості цінних паперів, що ним придбаваються. У заяві акціонера повинно бути зазначено його ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість цінних паперів, що ним придбаваються. Заява та перераховані кошти приймаються товариством не пізніше дня, що передує дню початку розміщення цінних паперів. Товариство видає акціонеру письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості цінних паперів.
5. У разі порушення акціонерним товариством порядку реалізації акціонерами переважного права Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може прийняти рішення про визнання емісії недобросовісною та зупинення розміщення акцій цього випуску.
Тестові завдання
Акціонерний капітал поділяється на:
а) власний та резервний
б) власний та залучений
в) резервний та залучений
Не існує акціонерних товариств:
а) вільних
б) зачинених
в) відкритих
Акція - це ціний папір, який:
а) має термін обороту
б) не має терміну обороту
в) за рішенням засновників термін обороту може бути чи може бути відсутнім
Власник акцій має право:
а) отримувати прибуток
б) отримувати дохід
в) отримувати дівіденди
Акції бувають:
а) 3 видів
б) 4 видів
в) 5 видів
Акції, на яких не указано ім’я власника, називаються:
а) на пред′явника
б) прості
в) іменні
Акціонерні товариства. акції яких не можна купувати, звуться:
а) відкритими
б) вільними
в) зачиненими
Власники яких акцій не приймають участі в управлінні АТ:
а) імених
б) привелійованих
в) простих
Резервний капітал будується:
а) за рахунок відрахувань від прибутку
б) за рахунок коштів від продажу акцій
в) за рахунок коштів від продажу облігацій
За кошти банківського кредиту поповнюється:
а) залучений капіта
б) власний капітал
в) резервний капітал
| | |
Словничок
Акція – це документ (цінний папір), що встановлює право на володіння часткою майна компанії-емітента.
Акція - емісійний цінний папір, що закріплює права її власника (акціонера) на одержання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивидендів, на участь у керуванні акціонерним товариством і на частину майна, що залишається після його ліквідації. Акція є іменним цінним папером.
Дивіденд – це дохід, що може одержати власник акції за рахунок частини НП АТ поточного року, що розподіляється між власниками акцій у вигляді певного % від їхньої номінальної вартості
Номінал – умовна величина, що виражається звичайно в грошовій формі й визначальній частці майна в АТ, що доводиться на 1 акцію. Це те, що зазначено на її особовій стороні, тому іноді його називають особовою або номінальною вартістю.
Емісійна вартість - вартість, за якою акція реалізується (продається) на первинному ринку. Вона може відрізнятися від номіналу.
Балансова вартість - це розмір власного капіталу, що доводиться на одну акцію. Якщо емітовані лише прості акції, то ця вартість визначається діленням власного капіталу на їх кількість. Якщо також випущено привілейовані акції, то власний капітал зменшується на їхню сукупну вартість за номіналом або за викупною ціною (для відкличних акцій).
Ринкова вартість (курсова вартість) - це ціна, за якою акції продаються та купуються на ринку; саме за цією ціною вони котируються на вторинному ринку цінних паперів.
Курс акції - відношення ринкової вартості до номіналу, що виражається в процентах.
Ліквідаційна вартість- визначається в момент ліквідації акціонерного товариства. Вона показує, яка вартість його майна, яке підлягає реалізації у фактичних цінах після розрахунку з кредиторами, припадає на одну акцію.
Капіталізація - це показник, що характеризує обсяг капіталу компанії в ринковій оцінці, втілений в акціях.
Спекулятивний дохід – різниця між курсом продажу і покупки акції.
Облігація – цінний папір, який підтверджує, що її власник вніс гроші в капітал емітента. Компанія зобов'язується відшкодувати ці кошти в обумовлений термін. Крім номіналу облігації її власнику виплачується дохід у вигляді певного відсотка від її вартості.
Практична частина
На валютному ринку України здійснюються операції з купівлі/продажу безготівкової та готівкової іноземної валюти, а також банківських металів. Учасниками валютного ринку України є банки та небанківські установи, клієнти банків, а також Національний банк. Регулятор здійснює операції на валютному ринку з метою згладжування надмірних коливань та накопичення міжнародних резервів. Національний банк розраховує офіційний курс гривні до іноземних валют та курс банківських металів.
Криптовалют (тобто цифрових валют, що функціонують завдяки механізму асиметричного шифрування) у світі налічується близько тисячі, але найвідомішою є bitcoin (біткойн). В Україні останнім часом підвищилася увага до біткойнів через стрімке зростання їхніх цін.
«Це такий новий вид активів, який відрізняється від звичайних для нас грошей або інших фінансових активів. Від грошей відрізняється тим, що ви володієте валютою безпосередньо і для цього непотрібний банк чи якийсь дозвільний орган. Зберігається в особистому електронному гаманці», – пояснює Вадим Попов.
Одиниця криптовалюти – це код, який народжується в результаті складних комп’ютерних математичних обчислень.
Ф'ючерс, він же ф'ючерсний контракт (англ. Futures, futures contract) — це цінний папір, що закріплює зобов'язання вчинити купівлю-продаж певного товару в майбутньому за заздалегідь обумовленою ціною. Це т. зв. похідний фінансовий інструмент. Той, хто його купує, — купує не саме актив (акції, валюту, нафту, енергію, зерно, метал і т.д.), а можливість купити або продати його в майбутньому за фіксованою ціною. Тобто це страховка від непередбачуваної зміни вартості активу.
Починати свій похід на фондовий ринок потрібно з відкриття рахунку у брокера. Брокер — це посередник, через якого ви купуєте акції, він же забезпечує їхнє збереження. За потреби через нього ж ви продаєте акції і виводите гроші на свій банківський рахунок.В одному з перших матеріалів серії «Мінфін» розповів про власний досвід вибору брокера
Навіщо потрібен брокер
Фактично брокер — це посередник між продавцем і покупцем. Його участь у придбанні акцій обов’язкова і обійтися без нього неможливо. Ви подаєте йому заявку на придбання цінних паперів, він її виконує, забезпечує зберігання акцій, нарахування дивідендів, а коли ви вирішуєте продати актив, виконує і цю задачу.
Мінімальна і максимальна сума інвестиції
Для того, щоб купувати акції іноземних компаній, не обов’язково мати в розпорядженні великі суми. Деякі брокерські компанії дозволяють відкрити рахунок, розмістивши на ньому лише $100, або взагалі не встановлюють жодного обов’язкового мінімального депозиту.
Брокер і субброкер: в чому відмінність
Для придбання акцій за кордоном українці можуть відкрити рахунок не лише у міжнародних брокерів, але й у вітчизняних посередників між трейдером і брокером. Вони називаються субброкери.
«Мінфін» проаналізував тарифи та ключові умови обслуговування 10 брокерів та субброкерів, серед яких можна обрати оптимальний варіант за різних потреб.
Interactive Brokers
Це один із найбільших онлайн-брокерів США, який активно працює на глобальному ринку. Компанія заснована ще в 1978 році і вважається однією із найстабільніших.
Exante
Цей міжнародний брокер зареєстрований на Мальті. Компанія почала діяльність у 2011 році.
Серед всіх брокерів, яких розглядає «Мінфін», Exante має найнижчу комісію за операцію — 2 центи за кожну акцію. Тобто, якщо ви купуєте чи продаєте, приміром, 5 акцій, заплатити потрібно 10 центів. Ще один плюс — відсутність плати за обслуговування рахунку.
Фрідом Фінанс
Брокер входить до складу холдингу Freedom Holding Corp, що є однією з найбільших роздрібних брокерських компаній на пострадянському просторі. Компанія має мережу офісів в 12 містах України, що спрощує комунікацію.
Ключова перевага Фрідом Фінанс — відсутність мінімальної суми входу та плати за обслуговування рахунку. Завдяки цьому брокер підійде тим, хто не готовий інвестувати значні кошти.
just2trade
Компанія менш відома в Україні, ніж попередні. Водночас, як заявляють у just2trade, в нього наразі 155 тис. клієнтів із 130 країн світу.
Перевага цієї компанії у низькому порозі входу — рахунок можна відкрити на суму від $100. Також брокер не бере плату за обслуговування рахунку і дозволяє без комісії виводити євро (якщо ж рахунок у доларах, заплатити доведеться від $20 до $40).
SaxoBank
Датський інвестиційний банк надає брокерські послуги з 1992 року і вважається одним з найбільших гравців на світовому ринку. Відкривати у нього рахунок варто, якщо плануєте інвестувати значну суму. Адже комісії SaxoBank найвищі серед усіх брокерів, яких розглянув «Мінфін».
Плата за операцію становить не менше $10. Також брокер бере плату за обслуговування рахунку — 0,25% річних від вартості активів, але не менше 5 євро на місяць. Серед фінансових переваг — лише відсутність плати за виведення коштів.
Універ (субброкер Exante)
Ті, хто слідкує за проектом «Мінфіну» про власні інвестиції, знають, що редакція обрала саме цього субброкера. Однією з переваг для нас стала можливість відкрити рахунок на суму від 2 тис. євро. Всі інші тарифи при торгівлі через Універ були такими ж, як і в Exante.
І-нвест (субброкер Exante)
Це ще один субброкер, який з осені минулого року підвищив суму мінімального депозиту, хоча не так суттєво, як Універ. Раніше достатнього було покласти на рахунок 35 тис. грн, зараз — щонайменше 50 тис. грн.
Арт Капітал (субброкер Interactive Brokers)
Єдиний з українських субброкерів, який співпрацює з IB. Головна перевага, порівняно з торгівлею безпосередньо через Interactive Brokers, — значно нижча щомісячна комісія за обслуговування рахунку — лише $1 та й то, лише в тому випадку, якщо ви не зробите жодної операції, або на рахунку знаходитиметься менше $1 тис. Ще одна перевага — відсутність плати за зняття коштів з рахунку.
БТС Брокер (субброкер Exante)
Це єдина компанія із нашого списку, яка не дозволяє самостійну інтернет-торгівлю. Хоча, як пояснили «Мінфіну» в БТС, планує налагодити її в майбутньому.
Комісія за придбання активів доволі висока: стандартні для Exante 2 цента за акцію «плюс» 2% від вартості придбаних активів. Тобто, якщо інвестор купує активи на $10 тис., комісія складе $200, не враховуючи додаткову плату за кожну акцію.
eToro
На своєму сайті ця міжнародна компанія не називає себе брокером, використовуючи замість цього визначення «платформа для соціального трейдингу». Є суттєва відмінність і в придбанні акцій через eToro.
Якщо ви купуєте активи через будь-кого із згаданих вище брокерів, то можете їх перевести на рахунок до іншого. Тут же такої можливості немає. Придбані eToro акції продати можна лише через сервіс цієї ж компанії.
Висновок
Таким чином, акції є одним з ключових понять ринку цінних паперів. Важливо уважно вивчити всі їх особливості, перш ніж приймати рішення про вкладення. Чим краще інвестор розбирається в теоретичних основах, тим більше шансів досягти успіхів при покупці акцій.
Список використаних джерел
1.Головко А. Коментарі до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" [Електронний ресурс] / А. Головко. – 2009. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/rzp/045.htm.
2.Класифікація цінних паперів. // Електронний ресурс].- - Режим доступу:http://www.biglib.com/book/5_Civilne_pravo_Ykraini_Zagalna_ch astina/381__2_Klasifikaciya_cinnih_paperiv 26
3.Кологойда О. Поняття та юридична природа цінних паперів / О. Кологойда. // Вісник Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. – 2010. – С. 36–39
4.Коструба А.В. Коносамент як цінний папір: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.03. – Х., 2004. -21 с.
5. Кравченко Ю.Я. Ринок цінних паперів: навч. посібник. – 2-ге вид., змін. та доп. – К.:Дакор, КНТ, 2009. – С.18-21
6. Краснова І. В. Фондовий ринок в Україні: стан та перспективи розвитку / І. В. Краснова. // Економіка та управління національним господарством. – 2014. – №6. – С. 129–134.
7.Кузнецова Н.С., Назарчук LP, Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — С.14 8.Кудряшов В.П. Курс фінансів: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 431 с. 9..Курс экономики / Под ред. Б.А. Райзберга. - М.: Инфра-М, 1997. - 720с. 10.Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua
11.Остапенко В.В. Акционерное дело и ценные бумаги. - М.: Экономика, 1992. - 127 с.
12.Рынок ценных бумаг / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 352с.