1 сечовий синдром: гематурія, олігоурія, протеїнурія, епітеліальні клітини, зменшення клубочкової фільтрації

Клінічні критерії ГГН:
1) сечовий синдром: гематурія, олігоурія, протеїнурія, епітеліальні клітини, зменшення клубочкової фільтрації;
2) набряковий синдром: набряки обличчя та повік виникають вранці, можливі анасарка, гідроторакс, асцит, гідроперикард, селективна або неселективна протеїнурія (до 60–90 г/л);
3) синдром СН (ціаноз, задишка, набряки, збільшення печінки);
4) мозковий синдром: головний біль, погіршення зору, підвищена м’язова та психічна збудливість, зниження слуху, безсоння, ангіоспастична енцефалопатія (еклампсія) з розвитком тонічних та клонічних судом;
5) синдром запального ураження клубочків: біль у попереку, гарячка, лейкоцитоз, прискорена ШОЕ, гіпо- та гіперглобулінемія.
ІІ. Клінічні критерії ХГН:
1) сечовий синдром: протеїнурія (до 3 г/добу), циліндрурія (гіалінові, зернисті циліндри), еритроцитурія, рідко — лейкоцитурія (зумовлена ексудацією капсули клубочка та реактивним інтерстиціальним запаленням);
2) нефротичний синдром супроводжується протеїнурією більше 3 г/добу з розвитком набряків на ногах, під очима, анасарки, гіпоальбумінемії, зі збільшенням α2-глобулінів, виникненням диспротеїнемії, гіперхолестеринемії, гіперкоагуляції; перебіг прогресуючий та рецидивуючий;
3) гіпертензивний синдром з розвитком ознак ГЛШ, розладів мозкового кровообігу, гіпертензивної ретинопатії, коронарної недостатності (нині доведено, що протеїнурія та
АГ є клінічними маркерами прогресування захворювань нирок);
4) астенічний синдром: загальна слабкість, швидка втомлюваність, безсоння;
5) анемічний синдром: зниження рівня гемоглобіну та еритроцитів;
6) синдром ДВЗ: високий рівень продуктів деградації фібрину в плазмі крові, зниження рівня антитромбіну ІІІ та фібринолітичної активності, зниження протромбінового
індексу, підвищення агрегації тромбоцитів; спочатку гіпер-, а потім гіпофібринемія;
Антигіпертензивна терапія незлоякісної АГ повинна включати лікарські засоби, які зменшують внутрішньоклубочкову гіпертензію і гіперфільтрацію і сповільнюють прогресування ХНН (нефропротективний ефект).
Інгібітори АПФ (крім антигіпертензивного ефекту і на відміну від інших

антигіпертензивних лкарських засобів) здійснюють нефропротективну дію, так як, знижуючи внутрішньоклубочкову гіперфільтрацію і протеїнурію, сповільнюють темпи прогресування ХНН і настання термінального наслідку: еналаприл 5-40 мг/добу, каптоприл 75-100 мг/добу, лізіноприл 10-100 мг/добу, беназеприл 10 мг/добу, раміприл
2,5-5 мг/добу, периндоприл 2-4 мг/добу, фозіноприл 10-20 мг 1-2 рази на добу.
Блокатори кальцієвих каналів недигідропіридинового ряду: верапаміл 120-320 мг/добу, дилтіазем 160-360 мг/добу, амлодипін.
Селективні β-адреноблокатори: атенолол 100-300 мг/добу, метопролол 50-100 мг/добу, пропранолол, соталол, карведілол.
Антикоагулянти (у поєднанні з глюкокортикоїдами та цитостатиками): гепарин по 5000
ОД 4 рази на добу п/ш не менше 1-2 міс, перед відміною дозу знижують за 2-3 дні.
Надропарин кальцію по 0,3-0,6 мл 1-2 рази на добу п/ш, сулодексид в/м 600 ОД (1 ампула) 1 раз на добу 20 днів, далі всередину у капсулах 250 ОД 2 рази на добу.
Антиагреганти: дипіридамол по 400-600 мг/добу; пентоксифілін по 0,2-0,3 г/добу; тіклопідин по 0,25 г 2 рази на добу; ацетилсаліцилова кислота по 0,25-0,5 г/добу.
Діуретики (при набряках, АГ) – гідрохлоротіазид, фуросемід, спіронолактон.
Гіполіпідемічні лікарські засоби сповільнюють прогресування у ХНН, зменшують протеїнурію. Призначають при гіперліпідемії (нефротичний синдром, хронічний ГН з
ХНН). Найбільш вираженим гіполіпідемічним ефектом володіють статини: симвастатин, ловастатин, флувастатин, аторвастатин по 10-60 мг/добу протягом 4-6 тижнів з наступним зниженням дози до мінімально ефективної, яка дозволяє контролювати гіперліпідемію.
Антиоксидантна терапія (вітамін Е, риб’ячий жир).
Похідні амінохіноліну: хлорохін, гідроксихлорохін при склерозуючих формах по 0,25-
0,2 г всередину 2 рази на добу протягом 2 тижнів, далі 1 раз у день.
Плазмаферез у поєднанні з пульс-терапією преднізолоном і/або циклофосфамідом при високоактивних ГН і відсутності ефекту від лікування преднізолоном і циклофосфамідом, ультрафільтрація, гемодіаліз (швидкопрогресуючий ГН, ХНН).
Крок 1. Дієтичне лікування та режим
1. Середньодобове навантаження білком не повинно перевищувати 80–90 г.
Шкідливі м’ясні, рибні відвари. Такі продукти, як оселедці, соління, сичужні гострі сири тощо, слід вилучити з раціону. Вміст солі у стравах потрібно обмежити до 6–8 г/добу. Дозволяється вживати яйця, молочні продукти, олію, багато овочів і фруктів, багатих на вітаміни С і Р (лимони, апельсини, смородина). Обсяг рідини має відповідати кількості виділеної сечі за добу.
Згубно впливають на нирки алкогольні напої, тютюнопаління (підвищує синтез ендотеліну-1).
2. Рекомендується дотримуватися щадного режиму з виключенням значних фізичних та розумових навантажень, виключаються роботи у вечірні та нічні

години, переохолодження, перегрів, тривале перебування у вертикальному положенні, тривала ходьба, купання у відкритих водоймах.
3. Обов’язковими є санація вогнищ інфекції при загостренні тонзиліту
(пеніциліни, макроліди чи цефалоспорини, яким не властива нефротоксичність, упродовж 7–10 діб) та диспансерне спостереження.
Крок 2. Патогенетичне лікування (після біопсії нирок)
Проліферативний тип захворювання:
А. При стероїдчутливому варіанті: преднізолон 1 мг/кг маси тіла 6–8 тиж (дозу знижують протягом 1–2 тиж до 0,5 мг/кг маси тіла щоденно, надалі відміняють по 5 мг/міс) + хлорамбуцил по 0,15 мг/кг маси тіла (6 міс) або циклофосфамід по
1,5 мг/кг.
Б. Немає ефекту або рецидив захворювання: циклоспорин-А 100–150 мг/м2 на добу (до 6 міс) + преднізолон по 0,5 мг/кг маси тіла через день.
Мезангіопроліферативний тип захворювання:
А. При стероїдчутливому варіанті: преднізолон 1 мг/кг маси тіла через день
(8–12 тиж), далі по 0,5 мг/кг маси тіла через день (9–11 міс) + хлорамбуцил по
0,15 мг/кг маси тіла (6 міс) або циклофосфамід по 1,5 мг/кг маси протягом 6 міс.
Відміняють препарат по 5 мг/міс.
Б. Немає ефекту: мофетилу мікофенолат 60 мг/м2 поверхні тіла, або 2–3 мг/кг/добу протягом 8–12 міс.
Мембранозний тип захворювання:
А. Преднізолон по 2 мг/кг маси тіла через день 8 тиж. Через 8 тиж від початку прийому преднізолону — хлорамбуцил по 0,15 мг/кг маси тіла, застосування якого закінчується разом з преднізолоном.
Б. Немає ефекту: циклоспорин-А по 100–150 мг/м2 на добу (до 6 міс); преднізолон по 0,5 мг/кг маси тіла через день.
Мезангіокапілярний (глобулярний) тип захворювання:
● плазмаферез — 6–8 сеансів;
● преднізолон по 1 мг/кг маси тіла через день;
● дипіридамол по 15 мг/кг маси тіла;
● АСК по 100 мг/добу або клопідогрель 75 мг/добу;