1.1)- Революція Гідності;
2)- Анексія Криму;
3)- Війна на Донбасі;
4)- Мінські угоди;
5)- Декомунізація і «ленінопад»;
6)- Довгоочікуваний безвіз;
7)- Україна отримала Томос і свою помісну церкву;
8)- Пандемія коронавірусу;
9)- Розпочалася нова активна фаза російсько-української війни.
Усі ці події вплинули на історію України в хорошому та в поганому сенсі. Кожен пункт цього списку може передати щастя та горе українського народу.
2.1)-Віктор Янукович: У 2010 році Віктор Янукович уклав з Росією "Харківські угоди" про пролонгацію перебування Чорноморського флоту РФ в Криму з 2017-го до 2042 року в обмін на знижку на газ. За ініціативи Віктора Януковича із законодавства прибрали згадку про прагнення України інтегруватись до НАТО та додали норму про позаблоковий статус України. Найдраматичнішим геополітичним рішенням Віктора Януковича стала відмова підписати Угоду про Асоціацію України з ЄС. Це рішення призвело до початку протестів у Києві, які згодом отримали назву Євромайдан, і в результаті яких він змушений був тікати з країни. У березні 2014 року Янукович написав листа з проханням до Володимира Путіна застосувати збройні сили Росії на території України для відновлення "миру, законності та правопорядку".
2)-Петро Порошенко: Порошенко укладав Мінські угоди, щоб зупинити активні бойові дії на Донбасі. Петро Порошенко підписав Угоду про Асоціацію з ЄС, а за його президентства Україна виконала вимоги для отримання безвізового режиму й він почав діяти. За його ініціативи Україна припинила дію Угоди про дружбу та співробітництво з Росією. Він також ініціював закріплення в Конституції України курсу на вступ до НАТО та ЄС. Петро Порошенко лобіював створення в Україні незалежної від Москви помісної православної церкви та отримання від Вселенського патріарха томосу про автокефалію, в якому навіть згадане його ім'я.
3)- Зеленський Володимир Олександрович: Володимир Зеленський за час перебування на посаді вже виконав 28% обіцянок. Це немало як на третину терміну. 56% обіцянок – у процесі виконання. Тобто ще є потенціал збільшити кількість виконаних обіцянок до 80%. Думаю, це дуже велика цифра для української політики і для українських політиків. Зокрема, це пояснює, чому попередні президенти отримували таку недовіру в кінці терміну, не виконуючи те, що обіцяли.
«Зшивання» країни завдяки програмі «Велике будівництво»: відбудовано майже 6,5 тис. км автошляхів за 2020 рік.
Індексація виплат для понад 8 млн пенсіонерів.
Боротьба проти «агентів» російської пропаганди в Україні.
Постійні зростання розміру прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, що зараз становить 6 тис. грн.
Запуск порталу «Дія», де за рік з’явилося 50 електронних послуг.
Україна стала першою державою в світі, де електронні паспорти прирівняли до «традиційних».
За 2020-й до швидкісного інтернету підключили 3 тис. сіл та понад 6 тис. закладів соцінфраструктури.
За останні пів року за програмою «Доступні кредити 5-7-9» видали кредитів на 20 млрд грн для майже 9 тисяч бізнесів.
Україна стала єдиною у світі державою, чий кредитний рейтинг підвищили під час пандемії коронавірусу.
НАТО визнав Україну партнером розширених можливостей.
Реформа децентралізації визнана Євросоюзом кращою і рекомендована як модель для перетворень в інших країнах.
Запуск іпотек під 7%.
Запуск ринку землі, що забезпечує реальне право власності на свої ділянки.
Виведено з тіні і врегульовано ринок азартних ігор.
3. Основні пріоритети та напрямки зовнішньої політики української держави:
Центральним напрямком зовнішньополітичної державності України є плідна робота в ООН, в и спеціалізованих органах, установах, структурах, та міжнародних організаціях. Україна приймає участь в роботі практично всіх органів та установ ООН.
Наступний напрямок зовнішньої політики України - це зовнішньополітична дипломатична діяльність. Дипломатичні відносини Україна встановлює на засадах рівноправності, невтручання у внутрішні справи одне одного, визнання територіальної цілісності та нерухомості існуючих кордонів.
Важливим напрямом зовнішньої політики сучасної України є встановлення, підтримка та всілякий розвиток економічних, культурних, науково-технічних відносин з усіма країнами світової спільноти, за виключенням країн, котрим за рішенням Ради Безпеки ООН оголошена економічна блокада.
Це участь України у вирішенні глобальних проблем сучасного світу.
Одним з найважливіших напрямків зовнішньої політики України є збереження та подальше зміцнення добросусідських стосунків з колишніми республіками СРСР. Україна дуже зацікавлена у добрих стосунках з усіма країнами колишнього СРСР та особливо з Росією.
Участь України у вирішенні складних та невідкладних військово-політичних проблем.
Включення національного господарства у світову економічну систему для його повноцінного економічного розвитку, забезпечення потреб громадян і підвищення добробуту народу.
Захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном, створення умов для підтримання контактів з зарубіжними українцями і вихідцями з України, подання їм допомоги згідно з міжнародним правом.
Поширення у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера.
4. Україна стала більш демократичною після протестів громадян проти влади. Після таких протестів влада почала прислуховуватись до своїх виборців. Прості люди почали більше довіряти владі, а влада намагається їх не підводити і до сьогоднішнього дня.
5. Українські представники сподівались, що після підписання будуть виконані умови, які так потрібні нашій державі:
забезпечити негайне двостороннє припинення застосування зброї;
забезпечити моніторинг і верифікацію з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї;
здійснити децентралізацію влади, в тому числі шляхом ухвалення закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» (закон про особливий статус);
забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації;
негайно звільнити всіх заручників і незаконно утримуваних осіб;
ухвалити закон про недопущення переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що сталися в окремих районах Донецької і Луганської областей України;
продовжити інклюзивний загальнонаціональний діалог;
вжити заходів для поліпшення гуманітарної ситуації на Донбасі;
забезпечити проведення дострокових місцевих виборів, відповідно до закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» (закон про особливий статус);
вивести незаконні збройні формування, військову техніку, а також бойовиків і найманців із території України;
ухвалити програму економічного відродження Донбасу і відновлення життєдіяльності регіону;
надати гарантії особистої безпеки для учасників консультацій».
Але умови Мінських угод 2014, 2015 рр не виконались і до сьогоднішнього дня.
6. 5 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію Об’єднаної Православної церкви України. Найдорогоцінніше, що було досягнуто завдяки Томосу — це подолання розколу українського православ’я, що 30 років краяв церковне тіло України. На сьогодні немає розколу, є лише певні релігійні групи різних церковних юрисдикцій. Українська церква визнана фактично третиною православного світу, оскільки із 15 православних церков, 5 із них визнають Помісну Українську православну церкву. Важливість Томосу ще й в тому, що в період війни та протистояння із державою-агресором, в якій знаходиться центр Української православної церкви Московського патріархату, не могло бути далі такого існування речей.