1   2
Ім'я файлу: РГЗ_БЖД_2018.doc
Розширення: doc
Розмір: 1009кб.
Дата: 17.01.2021
скачати

ВСТУП
Завдання та методичні рекомендації щодо самостійної роботи студентів усіх спеціальностей з виконання розрахунково-графічної роботи розроблено згідно з типовою навчальною програмою нормативної дисципліни “Безпека життєдіяльності”.

Підготовка студентів у межах цієї навчальної дисципліни містить теоретичні питання, спрямовані передусім на формування світогляду, вироблення ідеології поведінки, й забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного виконання різної складності технологічних процесів.

Дисципліна “Безпека життєдіяльності” узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняття і методологію, необхідні для вивчення у подальшому охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони та інших дисциплін, які вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них.

Метою запропонованих методичних вказівок є поглиблення вивчення дисципліни та набуття навичок і вмінь, самостійних кваліфікованих розрахунків, аналізу та обґрунтування висновків у процесі вивчення дисципліни.

1 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
Мета виконання РГР (розрахунково-графічної роботи): поглиблення вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” та набуття навичок і вмінь самостійних кваліфікованих розрахунків, прогнозування обстановки, яка може скластися під час аварій на вибухонебезпечному об’єкті, аналізу та висновків щодо забезпечення захисту інженерно-технічного комплексу та виробничого персоналу, об’єктів господарювання і підвищення стійкості функціонування його в умовах надзвичайних ситуацій.

Роботу студенти виконують за вихідними даними вказаного викладачем варіанта.

Робота повинна містити:

- вихідні дані;

- розрахунки;

- висновки (часткові та загальні);

- підсумкову таблицю результатів розрахунку;

- графічну частину (на аркуші формату А4 у вибраному масштабі).

Текст титульної сторінки повинен бути набраний шрифтом гарнітурою Times New Roman, розміром 14 пунктів (великими літерами) через півтора інтервала. Обсяг контрольної роботи повинен складати 10 – 12 сторінок. Перелік варіантів зазначений у додатку Д. Контрольна робота виконується за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою навчального шифру студента (номера залікової книжки).

Зразок оформлення титульної сторінки наведено у додатку Ж.
2 ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

Завдання 1

Умова:

У промисловій зоні на відстані L від нашого виробничого приміщення (цеху) розташований об'єкт, на якому знаходиться Q тонн вибухонебезпечної речовини (газу пропану). Під час можливої аварії з вибухом цех може опинитись в осередку ураження.

Оцінити можливі наслідки впливу на виробниче приміщення аварії на вибухонебезпечному об'єкті відповідно до вихідних даних заданого варіанта (додаток Д).

Визначити:

1. У яку зону руйнувань може потрапити цех?

2. Які очікуються руйнування елементів цеху?

3. Яка очікується пожежна обстановка в районі розташування цеху?

4. Який ступінь можливого ураження виробничого персоналу?

5. Рекомендації, спрямовані на недопущення або зменшення ураження людей та руйнувань?
Теоретичні відомості для виконання завдання

Найчастіше вибухи відбуваються на вибухонебезпечних об’єктах, тобто на об’єктах, де використовуються, зберігаються, виробляються або транспортуються речовини, призначені для створення вибухів чи такі, що набувають здатності, за визначених умов, вибухати. Насамперед це газо- або пароповітряні суміші вуглеводневих речовин (наприклад, метану, пропану, бутану, бензину та інші) або суміші повітря з борошном на борошномельних підприємствах, з цукровою пудрою на цукрових заводах, з пилом на зернових елеваторах тощо.

Вибух – це швидкоплинний процес хімічного або фізичного перетворення речовини, що супроводжується вивільненням великої кількості енергії в обмеженому просторі, в результаті чого утворюється та розповсюджується ударна хвиля. Вона здатна створювати загрозу життю та здоров’ю людей, завдати збитків економіці та навколишньому середовищу, а також стати джерелом надзвичайної ситуації (НС).

Повітряна ударна хвиля є зоною сильно стисненого повітря, що поширюється у всі сторони від центру вибуху з надзвуковою швидкістю. Параметрами, за якими визначають вражаючу та руйнівну дію ударної хвилі, є надлишковий тиск на фронті ударної хвилі ( ) і швидкісний напір ( ) повітря. Одиницею фізичної величини і швидкісного напору в системі СІ є Паскаль (Па).

Для оцінки характеру руйнувань, обсягу та умов проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку ураження при дії ударної хвилі визначають чотири зони (повні, сильні, середні і слабкі руйнування). Кожна зона характеризується відповідним радіусом та значенням надлишкового тиску (рис. 1).



Рис. 1. Зони руйнувань споруд під дією ударної хвилі
Зона слабких руйнувань із радіусом r1 має максимальний надлишковий тиск у межах від 10 до 20 кПа. В будівлях та спорудах руйнується частина внутрішніх перегородок, двері, вікна. Зберігаються неушкодженими перші поверхи будівель та підвали. Обладнання має незначну деформацію другорядних елементів. На комунально-енергетичних мережах (КЕМ) – незначні руйнування і пошкодження. Для відновлення об’єкта (елемента) необхідний незначний ремонт.

Зона середніх руйнувань із радіусом r2 характеризується надлишковим тиском від 20 до 30 кПа. В будівлях та спорудах зруйновано другорядні конструкції (легкі стіни, перегородки, дахи, вікна, двері). Можливі тріщини в зовнішніх стінах. Більшість несучих конструкцій зберігається. Сховища та більшість ПРУ залишаються неушкодженими. Деформуються окремі вузли обладнання та техніки. На КЕМ деформовано окремі опори повітряних ліній електропередач, пошкоджено технологічні трубопроводи. Для відновлення об’єкта чи його елемента необхідний капітальний ремонт.

Зона сильних руйнувань із радіусом r3 має надлишковий тиск у межах від 30 до 50 кПа. В будівлях та спорудах – значна деформація несучих конструкцій, зруйновано більшу частину перекриттів та стін. Частково залишаються перекриття нижніх поверхів. Утворюються завали. Відновлення можливо, але недоцільно. Обладнання та механізми здебільшого зруйновано. Окремі деталі та вузли обладнання можливо використовувати як запасні частини. На КЕМ та трубопроводах деформація та розриви є тільки на окремих ділянках підземних мереж.

Зона повних руйнувань із радіусом r4 характеризується максимальним надлишковим тиском у фронті ударної хвилі більше ніж 50 кПа і руйнуванням або сильною деформацією всіх несучих конструкцій та елементів споруди, утворенням суцільних завалів. Менше руйнуються підвальні та підземні споруди. Повністю руйнуються житлові та виробничі споруди, протирадіаційні укриття (ПРУ), герметичні сховища поблизу центру вибуху. Обладнання, засоби механізації і техніка відновленню не підлягають. На комунально-енергетичних мережах (КЕМ) та технологічних трубопроводах – пошкодження кабелів, руйнування значних ділянок трубопроводів.

Для графічного визначення радіусів (меж) r1, r2, r3, r4 (м) необхідно знати масу парів бензину Qбенз (т), що вибухає, та значення надмірного тис- ку кожної зони руйнувань ΔР=10; 20; 30; 40, кПа. За допомогою рис. 2 на перетині значення Qбенз (т) та значень надмірного тиску ΔР (кПа) кожної із зон знаходимо відповідні значення радіусів r (м) кожної зони.


Рис. 2. Залежність надлишкового тиску від маси зрідженого вуглеводневого продукту, що перебуває в пароподібному стані та відстань до об’єкта при вибуху пароповітряної суміші
Згідно з цими даними визначають ступінь руйнувань різних об’єктів, а також межі стійкості кожного їх елемента – надлишковий тиск, при якому елемент отримає такий ступінь руйнувань, коли можливе відновлення зруйнованого елемента силами об’єкта і відновлення виробництва запланованої продукції у найкоротші строки. Це може бути у разі, коли елемент зазнає середнього ступеня руйнувань.

Ударна хвиля спричиняє ураження людей в результаті дії надлишкового тиску і швидкісного напору повітря, в результаті виникають травми різного ступеня важкості. За складністю їх поділяють на легкі, середні, важкі і вкрай важкі (табл. 1).
Таблиця 1 – Вплив ударної хвилі на людей

Надлишковий тиск Рф, кПа

Ступінь ураження

Ознака травмування

10 – 20

ушкодження внаслі- док дії швидкісного напору ударної хвилі

можливі рани, кровотечі, забиття, синці, гематоми, спричинені улам- ками споруд та будівель (скло, ка- міння та інше)

20 – 40

Легкі

характеризуються вивихами, син- цями, тимчасовою втратою слуху, контузією, головним болем.

40 – 60

Середні

супроводжуються контузією, вивихами або переломами кісток кі- нцівок, ребер, втратою слуху, кровотечею з носа, вух

60 – 100

Важкі

сильна контузія всього організму, переломи черепа, хребта, таза, кінцівок, ушкодження внутрішніх органів, відкриті кровотечі

Більше 100

вкрай важкі

ураження часто закінчуються загибеллю людей у першу добу після ураження. Ураження часто супроводжуються відкритими переломами кісток, хребта, розривами внутрішніх органів (легенів, селезінки, печінки тощо), серйозними черепно-мозковими травмами


У надзвичайних ситуаціях руйнування й ушкодження споруд, будівель, технологічного обладнання, трубопроводів та ємностей на підприємствах з вибухо- та пожежонебезпечною технологією можуть призвести до витоку газоподібних та стислих вуглеводневих продуктів (метану, пропа- ну, бутану, етилену, пропілену, бутилену тощо). Внаслідок чого при перемішуванні вуглеводневих продуктів із повітрям утворюються вибухо- і пожежонебезпечні суміші.

Так, при вибуху газоповітряної суміші утворюється осередок вибуху з ударною хвилею, що призводить до руйнувань споруд, будівель та обладнання.

В осередку вибуху газоповітряної суміші виділяють три кругові зони (рис. 3).



Рис. 3. Зони осередку вибуху газоповітряної суміші:

1 – зона детонаційної хвилі (r1); 2 – зона дії продуктів вибуху (r2);

3 – зона дії повітряної ударної хвилі (r3)

Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних належать не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини, але й об'єкти, де створюються вибухонебезпечні суміші горючих речовин з повітрям у дрібнодисперсному стані (вугільний пил, деревний пил, борошно, цукрова пудра та ін.). Найчастіше вибухають суміші з повітрям вуглеводневих сполук (метану, пропану, бутану та їх похідних).

Наслідками таких вибухів є: руйнування будівель, споруд, обладнання; пожежі; ураження людей.

Оцінювання наслідків можливого вибуху на вибухонебезпечному об'єкті передбачає такі елементи:

  1. Визначити ступінь руйнування елементів цеху.

  2. Визначити очікуваний характер пожеж.

  3. Оцінити ступінь можливих уражень виробничого персоналу.

4. Зробити висновки і сформулювати рекомендації.
3.1 Визначення ступеня руйнувань під час вибуху

Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (АР) ударної хвилі. Величина надлишкового тиску, у свою чергу, визначається кількістю вибухової речовини <2 і відстанню від досліджуваної точки до центра вибуху Ь.

Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який розділяють на три зони.

Зона І – зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) має радіус , м:

(1)

де кількість вуглеводневого продукту.

У межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху:

Зона 2 – зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R2:

. (2)

Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховують за формулою:

(3)

де відстань від вибуху до вибраної точки в межах зони 2.

Зона 3 зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск у цій зоні може бути розрахований за формулою:

(4)

або визначений за допомогою графіків (рис.2)

Після визначення величини надлишкового тиску вибухової хвилі в районі цеху можна оцінити ступінь можливих руйнувань (див. таблицю додатка А).
ПРИКЛАД 1

Умова.: Визначити можливий ступінь руйнування будівлі цеху зі збірного залізобетону, що знаходиться на відстані 800 м від вибухонебезпечного сховища, де зберігається 300 т зрідженого пропану.

Розв'язок.

1. Визначимо за формулами (1), (2), у яку зону осередку вибуху потрапляє наш об'єкт.
Радіус зони 1:



Радіус зони 2:



тобто наш об’єкт під час можливій аварії потрапить у 3-тю зону осередку вибуху.

2. Для зони 3 за допомогою графіків (рис.2) знаходимо величину надлишкового тиску ударної хвилі на відстані від центра вибуху Q = 300 т пропану. Це буде .

3. З додатка А визначаємо, що будівля зі збірного залізобетону від ударної хвилі з надлишковим тиском 25 кПа отримає середні руйнування. З додатка Б визначаємо, якого характеру руйнування очікуються під час можливої аварії.

Висновок: Під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті з вибухом 300 т пропану будівля цеху може отримати середні руйнування. З додатка Б визначаємо, що це: *руйнування даху, *внутрішніх перегородок, *вибиті двері та вікна, *у капітальних стінах можливі тріщини.
3.2 Визначення очікуваного характеру пожеж

унаслідок вибухів на промислових об'єктах можуть виникати окремі або суцільні пожежі.

Окрема пожежа виникає в окремій будівлі чи споруді.

Суцільна пожежа характеризується тим, що впродовж 1–2 годин вогонь охоплює до 90 % усіх будівель і споруд об'єкта.

Очікуваний характер пожеж з урахуванням наведених чинників можна визначити за допомогою таблиці 2.
Таблиця 2 - Можлива пожежна обстановка після вибуху



пор.

Характер забудови

та категорія пожежної

безпеки

Ступінь

вогне-



кПа

Очікувана пожежна обстановка

стійкості

будівель

Упродовж

перших 30 хв

Через 1-2 год

після вибуху

1

Міська забудова або виробничі приміщен-

ня, будівлі та споруди категорій пожежної безпеки В, Г, Д

IV, V

10 20

Окремі

пожежі

Суцільні

пожежі при

Щ>20 %

>20

Окремі

пожежі

Суцільні

пожежі при

Щ>10 %

III

20…50

Окремі

пожежі

Суцільні

пожежі при

Щ>20 %







I, II

20…50

Окремі

пожежі

Суцільні

пожежі при

Щ>30 %

2

Виробничі об’єкти

категорій пожежної безпеки А і Б

-

10…50

Окремі пожежі, що швидко перетворюються на суцільні й супроводжуються вибухами виробничого устаткування



Примітка

Щільність забудови – це відсоткове співвідношення загальної площі всіх забудов до площі території об'єкта.

Характер виникнення та розповсюдження пожежі залежить від таких чинників:

  • ступеня руйнувань будівель і споруд під час вибуху;

  • категорії пожежної небезпеки виробництва (додаток В);

  • ступеня вогнестійкості будівель і споруд (додаток Г);

  • щільності забудови об'єкта (Щ) та ін.

Приклад 2

Умова: Визначити можливу пожежну обстановку після вибуху, якщо в районі розташування столярного цеху надлишковий тиск ударної хвилі 25 кПа. Будівля цеху має вогнетривкість несучих стін – 2 год, а перекриття - 0,75 год. Щільність забудови об'єкта 23 %.

Розв'язок

1. Визначаємо категорію пожежної небезпеки виробництва.

З додатка В знаходимо, що столярний цех належить до категорії В пожежної небезпеки виробництва.

2. Визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі цеху.

З додатка Г знаходимо, що будівля зі збірного залізобетону (матеріал неспалимий) з наведеним значенням межі вогнетривкості стін та перекриттів має III ступінь вогнестійкості.

3. Оцінюємо можливу пожежну обстановку на дільниці, де розташований столярний цех.

За таблицею 2 визначаємо, що для виробництва категорії В III ступеня вогнестійкості будівель при надлишковому тиску 25 кПа і щільності забудови більше 20 % можна очікувати в перші 30 хв окремі пожежі, які за 1–2 год можуть перерости в суцільну.

Висновок: Після вибуху в районі столярного цеху очікуються окремі пожежі з подальшим переростанням їх у суцільну пожежу.

3.3 Оцінювання ступеня можливих уражень персоналу

Ударна хвиля уражає незахищених людей безпосередньо, а також непрямим шляхом. Безпосередній вплив на людей відбувається через надлишковий тиск ударної хвилі. Залежно від величини надлишкового тиску люди можуть отримати травми, які поділяються на легкі, середні, важкі та надважкі (табл. 1)

Непрямий вплив ударної хвилі виявляється в ураженні людей уламками зруйнованих будівель, розбитим склом та іншими предметами. Радіус непрямого впливу на людей перевищує радіус безпосереднього впливу і досягає зон з надлишковим тиском ударної хвилі.

Приклад З

Умова: Визначити ступінь можливих ушкоджень людей, які працюють у одноповерховій будівлі цеху зі збірного залізобетону, якщо під час вибуху величина надлишкового тиску ударної хвилі в районі цеху становить 25 кПа.

Розв'язок

1. Оцінюємо ступінь ураження людей у будівлі цеху від надлишкового тиску (пряма дія) ударної хвилі. Ударна хвиля проникає в приміщення крізь вибиті вікна і двері.

За таблицею 3 визначаємо, що при 25 кПа люди можуть отримати легкі травми.

2. Оцінюємо ступінь можливого ураження через непряму дію ударної хвилі вибуху.

Раніше (приклад 1) ми встановили, що будівля цеху може отримати середні руйнування. З характеристики цих руйнувань (додаток Б) визначаємо, що вибиття вікон і дверей, руйнування даху і пошкодження внутрішніх перегородок може викликати суттєві ураження персоналу через непрямі дії ударної хвилі вибуху.

Висновок: Через безпосередню (пряму) і непряму дію ударної хвилі виробничий персонал може отримати легкі травми та пошкодження уламками скла і елементами пошкоджених конструкцій і обладнання.

3.4 Графічна частина

Дати характеристику осередку ураження (рис. 2) залежно від потужності вибуху.

На аркуші формату А4 у вибраному масштабі студенти мають відобразити:

- центр (епіцентр) вибуху (місце аварії);

- місце розміщення об’єкта (цеху) відносно місця аварії або центру міста;

- межі зон руйнувань, назви зон, їх радіуси, надмірний тиск на межах зон та розміри радіусів;

- масштаб, у якому виконано графічне відображення (рис.1 та рис.3).

Приклад 4

Характеристика осередку ураження під час вибуху пропану масою Q=500 т

М 1:100000




Рисунок 4 – Характеристика осередку ураження:

1 – місто; 2 – об’єкт господарювання; І – зона слабких руйнувань; ІІ – середніх; ІІІ – сильних; ІV – повних; ЦВ – центр вибуху (місце зберігання пропану)

Радіуси зон руйнувань:

- Rсл = 1600 м;

- Rсер = 1070 м;

- Rсил =850 м;

- Rпов = 650 м.

Аналогічно в масштабі зображається рис. 3 відповідно до вибраного варіанту
3.5 Загальні висновки і рекомендації

Підбиваю підсумки проведеного оцінювання, треба відповісти на такі питання:

1. У яку зону руйнувань може потрапити цех?

2. Які очікуються руйнування елементів цеху?

3. Яка пожежна обстановка може скластися в районі розташування цеху?

4. Який характер можливого ураження виробничого персоналу?

Відповіді на ці питання доцільно звести в підсумкову таблицю (табл. 3):
Таблиця 3 - Підсумки проведеного оцінювання можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об'єкті

Характеристика руйнувань

Пожежна

Обстанов-ка

Ступінь

ураження

людей

Параметри зони руйнувань

Елементи виробничого об’єкта

Ступінь

Руйнува-ння



1.Будівля

середні

Окремі пожежі з

переходом

у суцільні

Легкі ураження, пошкодже-ння уламками скла та еле-ментами зруйнованих конструкцій (обладнання)

2.Верстати

слабкі

3.Трубопроводи

слабкі



4.Кабельні мережі

слабкі



5.Контрольно-

вимірювальні

прилади

сильні


Рекомендації, спрямовані на зменшення наслідків можливого вибуху на наш виробничий об'єкт, можуть бути такими:

  1. передбачити укладання необхідних договорів страхування ризиків (вказати приклад договору) та можливих втрат на випадок вибуху;

  2. укріпити конструкцію будівель установленням додаткових колон, ферм, підкосів тощо;

  3. змінити спосіб прокладання комунікацій. Трубопроводи та кабельні лінії прокласти під землею;

  4. створити резерв контрольно-вимірювальної апаратури;

  5. установити на вікнах захисні металеві сітки, щоб розбите скло не потрапляло в приміщення цеху.


Завдання 2. Розкрити теоретичне питання


  1. Загальна характеристика середовища проживання людини.

  2. Загальна характеристика навколишнього середовища (біосфери).

  3. Загальна характеристика виробничого середовища (техносфери).

  4. Загальна характеристика соціально-політичного середовища (соціосфери).

  5. Сутність проблеми людини в середовищі проживання.

  6. Основні причини, які обумовлюють наявність проблеми безпеки людини в сучасних умовах.

  7. Основні завдання керівного складу в забезпеченні безпеки життєдіяльності людини за місцем проживання та на виробництві.

  8. Загальна характеристика сучасних процесів і явищ, діючих в середовищі проживання людини.

  9. Загальна характеристика джерел забруднення навколишнього середовища.

  10. Загальна характеристика забруднень атмосфери виробничими підприємствами.

  11. Загальна характеристика атмосфери енергетичними установками.

  12. Загальна характеристика гідросфери.

  13. Загальна характеристика забруднень літосфери відходами виробничих підприємств.

  14. Загальна характеристика енергетичних забруднень.

  15. Фізичні характеристики і джерела шуму.

  16. Фізичні характеристики і джерела інфразвукових хвиль.

  17. Фізичні характеристики і джерела вібрацій.

  18. Фізичні характеристики і джерела іонізуючих випромінювань.

  19. Загальна характеристика негативної дії забруднень атмосфери.

  20. Характеристика і вплив на організм людини атмосферного пилу.

  21. Характеристика і вплив на навколишнє середовище “теплового забрудення” атмосфери.

  22. Загальна характеристика негативної дії забруднень гідросфери.

  23. Характеристика наслідків скиду комунальних вод.

  24. Характеристика впливу урбанізації на стан гідросфери.

  25. Характеристика негативної дії меліоративних заходів.

  26. Наслідки побудування водосховищ.

  27. Загальна характеристика негативної дії забруднень літосфери.

  28. Характеристика впливу шуму на людину.

  29. Характеристика впливу ультразвуку на людину.

  30. Характеристика впливу інфразвуку на людину.

  31. Характеристика впливу вібрацій на людину.

  32. Характеристика впливу електромагнітних полів на людину.

  33. Характеристика впливу іонізуючих випромінювань на людину.

  34. Труд – як основний елемент взаємодії з природою в процесі життєдіяльності людини.

  35. Загальна характеристика потенційних джерел небезпеки праці.

  36. Сутність статистичного методу оцінки ризику виробничої діяльності.

  37. Біоритми – потенційне джерело ризику.

  38. Дорожньо-транспортна аварійність і безпека руху.

  39. Загальні відомості про побутовий травматизм.

  40. Попередження побутового травматизму.

  41. Загальна характеристика осередків ураження при аваріях на вибухонебезпечних підприємствах.

  42. Загальна характеристика осередків ураження при аваріях на підприємствах хімічної промисловості.

  43. Стисла характеристика причин виникнення надзвичайних ситуацій.

  44. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій.

  45. Стисла характеристика можливих надзвичайних ситуацій на території області.

  46. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

  47. Характер впливу руйнівних факторів надзвичайних ситуацій на людину.

  48. Характер впливу руйнівних факторів надзвичайних ситуацій на природнє середовище.

  49. Особливості радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на АЕС.

  50. Особливості радіоактивного зараження повітря при аваріях на АЕС.

  51. Характер ураження людей і тварин при аваріях на АЕС.

  52. Характер забруднення сільськогосподарських рослин, продовольства й води при аваріях на АЕС.

  53. Загальна характеристика аварій на комунальних системах життєзабезпечення.

  54. Загальна характеристика аварій на промислових очисних спорудах.

  55. Загальна характеристика гідродинамічних аварій.

  56. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій природнього походження.

  57. Загальна характеристика землетрусів.

  58. Загальна характеристика геологічно небезпечних явищ.

  59. Загальна характеристика метеорологічно небезпечних явищ.

  60. Загальна характеристика гідрологічно небезпечних явищ.

  61. Загальна характеристика інфекційних захворювань.

  62. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій екологічного характеру.

  63. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій, пов’язаних з застосуванням ядерної зброї.

  64. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій, пов’язаних з застосуванням хімічної зброї.

  65. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій, пов’язаних з застосуванням бактеріологічної зброї.

  66. Характеристика осередків ураження при землетрусах.

  67. Характеристика осередків ураження при повенях.

  68. Характеристика осередків ураження при бурях, ураганах, смерчах.

  69. Характеристика осередків ураження при масових лісових і торф’яних пожежах.

  70. Причини дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Поведінка дітей на дорозі.

  71. Засоби безпеки транспортних засобів.

  72. Класифікація надзвичайних ситуацій.

  73. Екологічні фактори та можливий характер їх впливу на людину.

  74. Ризик як оцінка небезпеки.

  75. Правові основи безпеки життєдіяльності.

  76. Безпека життєдіяльності: предмет, мета, задачі, зв’язок з іншими науками.

  77. Актуальність проблем безпеки життєдіяльності.

  78. Біосфера. Енергетичне забруднення біосфери.

  79. Кризове положення в біосфері.

  80. Охорона й оптимізація навколишнього середовища.

  81. Концепція прийнятного (припустимого) ризику. Системний ана-ліз безпеки – методика вивчення ризику.

  82. Людина: основні форми діяльності, психологічні й психофізичні характеристики людини.

  83. Загальна характеристика аналізаторів. Антропометричні характе-ристики. Психічні функції і процеси в діяльності людини.

  84. Працездатність людини та її динаміка. Фази працездатності. Стрес й адаптація. Заходи щодо підтримки оптимальної працездатності.

  85. Психологія безпеки діяльності. Психічні процеси, властивості й стани. Стимулювання безпеки діяльності.

  86. Психологічні процеси створення небезпечних ситуацій і вироб-ничих травм. Поводження людини в аварійних ситуаціях.

  87. Професійний відбір: мета, завдання, методи проведення.

  88. Ергономіка, предмет, завдання, основні визначення. Взаємозв'я-зок людини й машини. Сумісність характеристик людини й виробничого середовища.

  89. Надійність людини як ланки складної технічної системи. Оцінка надійності системи «людина – машина».

  90. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання.

  91. Надзвичайні ситуації: визначення, класифікації, критерії.

  92. Питан-ня безпеки життєдіяльності в законодавчих і нормативно-технічних доку-ментах.

  93. Єдина державна система попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій.



4 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Назвіть причини виникнення на виробництвах технологічних надзвичайних ситуацій.

  2. Які об’єкти належать до пожежонебезпечних (взагалі та у вашій місцевості зокрема)?

  3. Дайте визначення аварії та пожежі.

  4. Які об’єкти можна віднести до вибухонебезпечних?

  5. Що є наслідком вибухів?

  6. Від чого залежить ступінь руйнування під час вибуху?

  7. Назвіть види пожеж, які можуть виникати внаслідок вибухів на промислових об’єктах.

  8. Від яких чинників залежить характер та розповсюдження пожежі?

  9. Назвати ступені ураження людей залежно від надлишкового тиску.

  10. Причини виникнення пожеж.

  11. Види вогнегасних речовин.

  12. Пожежна техніка для захисту об’єктів.

  13. Первинні засоби вогнегасіння.

  14. Види вогнегасників.

  15. Профілактика пожеж.

  16. Пожежна сигналізація і зв'язок.

  17. Різновидності горіння

  18. Дії персоналу у випадку виникнення пожежі.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Бердій Я.І. Безпека життєдіяльності/Я.І. Бердій, В.С. Джигирей, А.І.Кдисюк та ін.- Львів: Афіша, 1999.-275с.

  2. Гайченко В.А. Основи безпеки життєдіяльності людини/В.А. Гайченко, Г.М. Коваль. Київ: МАІП, 2002.-230с.

  3. Голінько В.І. Безпека життєдіяльності/ В.І. Голінько, В.М. Шибка, Г.О.Мірошник, О.В. Безчастний - Дніпропетровськ: НГА України, 1988.-172с.

  4. Джигирей В.С. Безпека життєдіяльності/В.С. Джигирей, В.Н. Жидецький. Львів: Афіша, 2001.-255с.

  5. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності/ Є.П. Желібо, Н.М. Заверуха, В.В. Зацарний. Львів: Новий світ, 2002.-330с.

  6. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності/Є.П. Желібо, В.В. Зацарний. Київ. «Каравела». 2009-279с.

  7. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини/ В.М. Лапін. – Львів: Львівський банківський коледж, 1998 – 192с.

  8. Назарук М.М. основи екології та соціології. Львів: Афіша, 2000-255с.

  9. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності/І.П. Пістун, Ю.П. Кіт. Львов: Афіша, 2000-240с.

  10. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності/З.М. Яремко, Київ: Центр навчальної літератури. 2005-320с.


Додаток А

Ступінь руйнування об'єкта залежно від надлишкового тиску ударної хвилі вибуху ∆Р, кПа



Елементи об’єкта

Ступінь руйнувань

пор.




слабкі

середні

сильні

повні

1 Виробничі, адміністративні будівлі та споруди

1

Бетонні та залізобетонні будинки та споруди, антисейсмічні конструкції

25...35

80...120

150...200

200

2

Споруди з легким металевим каркасом і безкаркасні конструкції

10...20

20...30

30...50

50...70

3

Промислові будівлі з металевим каркасом

10...20

20...30

30...40

40..50

4

Споруди зі збірного залізобетону

10...20

20...30

-

30...60

5

Складські цегляні будівлі

10...20

20...30

30...40

40...50

7

Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом

20...30

30...40

40...50

50...60

8

Цегляні малоповерхові будівлі (один-два поверхи)

8...15

15...25

25...35

35...45

9

Цегляні малоповерхові будівлі (три поверхи)

8...12

12...20

20...30

30...40

2 Деякі види обладнання

1

Верстати важкі

25...40

40...60

60...70

-

2

Верстати середні

15...25

25...35

35...45

-

3

Верстати легкі

6...15

-

15...25

-

4

Підйомні крани та кранове обладнання

20...30

50...70

-

80...90

5

Електродвигуни

30...50

50...70

-

80...90

6

Трансформатори

20...30

30...50

50...60

60

7

Контрольно-вимірювальні прилади

5...10

10...20

20...30

30

3 Комунально-енергетичне обладнання

1

Газгольдери та наземні резервуари хімічних речовин

15...20

20...30

30...40

40

2

Наземні металеві резервуари та ємності

30...40

40..70

70...90

90

3

Кабельні наземні мережі

10...30

30...50

50...60

60

4

Трубопроводи наземні

20

50

130

-

5

Трубопроводи на естакадах

20...30

30...40

40...50

-


Додаток Б

Характеристика руйнувань будівель і обладнання

№ пор.

Ступінь

руйнувань

Виробничі та адміністративні будівлі

Промислове обладнання (верстати, двигуни, прилади та ін.)

1

Слабкі

Руйнування заповнень дверних та віконних прорізів, зривання покрівлі даху.

Пошкодження окремих елементів обладнання, важелів керування, вимірювальних приладів

2

Середні

Руйнування даху, легких внутрішніх перегородок, у капітальних стінах з’являються тріщини

Пошкодження та деформація основних деталей, електропроводки, приладів автоматики, тріщини в трубопроводах

3

Сильні

Значна деформація несучих конструкцій, руйнування більшої частини перекриттів та стін

Зміщення фундаменту і деформація основних деталей, розриви в кабельних мережах і трубопроводах


Додаток В

Категорії пожежної небезпеки виробництв

Категорії

Приклади виробництв

А

Цехи обробки металевого натрію і калію, водневі станції, склади балонів з горючими газами, склади бензину, приміщення стаціонарних кислотних і лужних акумуляторів

Б

Цехи з виготовлення вугільного пилу, цехи обробки синтетичного каучуку, мазутні господарства електростанцій та ін.

В

Деревообробні цехи, цехи текстильної та паперової промисловості, склади паливно-мастильних матеріалів, закриті склади вугілля, гаражі та ін.

Г

Ливарні цехи, кузні, зварювальні цехи, цехи гарячої прокатки металів, термічної обробки металів, головні корпуси електростанцій та ін.

Д

Механічні цехи холодної обробки металів, інструментальні цехи, цехи холодної переробки м’ясо-молочної продукції, насосні та водоприймальні пристрої електростанцій та ін.

  1   2

скачати

© Усі права захищені
написати до нас