Содержание
1. Раціональне харчування 2
2. Алергійні реакції, види алергічних реакцій 8
Поняття алергії та алергійних реакцій 8
Причини алергії 8
Подібні реферати з розділу "Медицина" 12
Холодова алергія: як зменшити відчуття дискомфорту? 12
1. Раціональне харчування
Раціональне харчування Важлива роль у забезпеченні високого рівня здоров’я, збільшення тривалості життя, збереженні працездатності людини належить харчуванні. Воно має бути раціональним (розумним). Раціональне харчування - це фізіологічне повноцінне харчування з урахуванням особливостей кожної людини, яке забезпечує постійний стан внутрішнього середовища організму, підтримує його життєві прояви, (ріст, розвиток, діяльність різних органів і систем), сприяє зміцненню здоров’я, підвищенню опору організму людини інфекціям.
Універсальних раціональних режимів харчування не існує. Для кожної людини воно специфічне. При цьому враховуються індивідуальні особливості обміну речовин, стать, вік, характер праці.
Звички та ігнорування наукових рекомендацій при складанні денного раціону провокують в багатьох випадках розвиток важких захворювань.
Раціональне харчування базується на таких законах: енергетична цінність – це:
І. Дотримання рівноваги між енергією, яка надходить з їжею та енергетичними затратами організму. Користуються для виміру енергетичної цінності їжі - калоріями, а роботи організму (затрат) - джоулями. Навіть в умовах спокою і в комфортних температурних умовах рівень енергетичних затрат дорослої людини складає 1300-1900 ккал. (1 ккал * 80 кг. * 24 год.) Всяка фізична, або розумова робота вимагає додаткових затрат енергії. Якщо у людей, зайнятих малорухомою, „сидячою” працею, добова потреба в енергії дорівнює 2500-2800 ккал., то у осіб зайнятих важкою фізичною працею ці величини досягають 4000-5000 ккал. (таб) Основний енергетичний матеріал дають організму вуглеводи і жири. Білки використовуються головним чином як пластичні матеріали (будівельні), але їх надлишок також йде для отримання енергії. При чому енергетичний матеріал різного походження використовується організмом тільки по потребам. Якщо добова калорійність їжі перевищує енергозатрати організму, то надлишки жирів та вуглеводів відкладається в депо. Поступово це приводить до збільшення маси тіла. При короткочасній нестачі енергетичного матеріалу, пов’язаному з обмеженням харчового раціону витрачаються запасні речовини організму (глікоген, жири). В умовах тривалої нестачі їжі (голодування) на покриття енергозатрат йдуть не тільки жири й вуглеводи але й білки організму. Тому для енергетичної рівноваги потрібна оптимальні кількість харчових речовин. Всяке відхилення від цієї рівноваги небайдуже для організму.
Енергетична цінність деяких продуктів харчування визначаємо по таблиці.
При згоранні в організмі 1 г. білків і вуглеводів 4,0 ккал. Енергії при згоранні 1 г. жирів - 9,0 ккал.
Енергозатрати чоловіків вищі, ніж у жінок. Якщо жінка їсть на рівні з чоловіком, вона обов’язково почне повніти.
Таким чином ми розглянули перший закон раціонального харчування. Висновок цьому: дотримуватися помірності у їжі. Це основа збереження здоров’я і краси.
2 закон - збалансованість між поступаючими в організм білками, жирами і вуглеводами, вітамінами, мінеральними речовинами і баластними компонентами.
Згідно цього закону, щоб зберегти здоров’я і вести повноцінне життя, людина потребує не конкретних продуктів, а в повному співвідношенні харчових речовин, що в них знаходяться.
Для нормального розвитку організм людини потребує систематичного надходження майже 70 харчових компонентів, тобто сам організм людини їх не утворює, він отримує їх тільки з їжею. Таку кількість цінних харчових компонентів мають різні продукти харчування: м’ясні, рибні, зернові, овочеві, фрукти, ягоди та інші. Для різних груп населення існують спеціально розроблені норми фізіологічних потреб в харчових речовинах і енергії.
Так, для працівників зайнятих легкою працею (сфери обслуговування, торгівлі, медичних працівників, агрономів, швей) потреба енергії складає 2500-2800 ккал. за добу. Людям слід вживати їжу щоденно, яка містить 72-80 г. Білків, 83-93 г. Жирів і 366-411 г вуглеводів. Коливання цифр залежать від віку і статі.
ІІ закон раціонального харчування диктує слідуючи правило: різноманітність. Щоб бути гарним і здоровим, слід харчуватися різноманітною їжею.
ІІІ закон - дотримання режиму харчування. Це регулярність і оптимальний розподіл їжі протягом дня Тепер слід розглянути такі питання.
І питання: що їсти? Перевагу надавати свіжо приготовленій їжі. Необхідно організувати свій спосіб життя і роботи так, щоб був час для щоденного приготування їжі. На жаль, у більшості господарок є звичка готувати їжу на декілька днів вперед. Таку їжу треба декілька разів нагрівати, смажити, внаслідок чого руйнується цінні харчові речовини. Псуються продукти і з-за тривалого зберігання не допомагає і холодильник. Навіть якісні свіжі продукти приготовлені так, втрачають свою біологічну цінність.
Слід обмежувати по можливості час теплової обробки продуктів. Наприклад, важко говорити про корисні якості такого продукту харчування, як згущене молоко. При тривалій обробці теплом в згущеному молоці утворюються шкідливі для організму речовини. При руйнуванні молочного білка і цукру. Не виключається виникнення канцерогенних речовин (тих, що викликають рак). Свіжо приготовленими найкраще їсти м’ясо, рибу, птицю. Їх слід вживати з зеленими овочами і травами (петрушкою, селерою, кропом, салатом, солодким перцем, зеленою цибулею, капустою), які значно полегшують перетравлення м’ясних продуктів, сприяють швидкій появі втамування голоду, знижують вміст холестерину в крові. Крім того зелені овочі - прекрасне джерело вітамінів і мінеральних речовин.
Не слід захоплюватися м’ясними, риб’ячими та курячими бульйонами. М’ясо і м’ясні продукти належать до кислої їжі, при перетравлення якої в організмі утворюється багато шлаків. Лужна їжа дає мало відходів, кисла їжа дає велике навантаження для організму і поряд з іншими причинами сприяє розвитку атеросклерозу, остеохондроза, подагри, які дуже поширені.
До продуктів, які містять лужні радикали належать: свіжі огірки, чай, яблука, цитрусові, слива, вишня, персики, зелений горошок, кавуни квасоля, дині, кабачки, свіжі помідори, редис, морква, молоко, та кисломолочні продукти. Вони також містять багато натрію, калію, кальцію, магнію.
До „кислої" їжі належать: м’ясо, риба, яйця сир, ковбаси, кондитерські вироби, хлібобулочні, жири тваринного походження, горіхи, круп’яні і макаронні страви, цукор, брусника. В них досить багато іонів фосфору, сірки і хлору.
Для кислотно-лужної рівноваги в організмі слід вживати на одну частину „кислої" їжі - 6 частин - „лужної”.
Жири - це важливе джерело енергії і будівельний матеріал. Це також основа кулінарної обробки продуктів. Однак слід пам’ятати, що не слід повторно їх нагрівати. Для кулінарної обробки продуктів краще вживати рослинну олію.
Овочі слід краще їсти сирими або запікати в духовці. Якщо овочі потрібно варити, то робити це краще на пару, не чистячи їх (у шкірці), щоб максимально зберегти вітаміни і мінеральні речовини. Овочеві страви готувати безпосередньо перед їдою. Овочеві соки також слід пити відразу після приготування. Не бажано обробляти фрукти теплом, виключення може бути для людей, що страждають хворобами органів травлення.
Консервовані фрукти великої користі організмові не приносять. Краще їх заготовляти сушеними. Ягоди найкраще вживати свіжим особливо, коли їх небагато. Важливе значення має правильне поєднання страв. Наприклад, вживати одночасно продукти, які сприяють посиленому газоутворенню (молоко, бобові, капусту). Не поєднувати одночасно дуже гарячі і холодні страви. Невдале поєднання страв сприяє виникненню здуття живота, появи відчуття важкості, біль в животі, проносу та інших порушень травлення.
Найкращим поєднанням слід вважати хліб з маслом, картоплю з жиром, капусти, буряка з крохмалистою їжею. Дині, кавуни, фрукти і ягоди слід їсти окремо, через годину - дві після основної їжі, або до їжі. Це сприяє більш ефективному травленню їх і кращому всмоктуванні цінних харчових речовин.
Необхідно обмежувати по можливості ті продукти харчування, які не містять корисних харчових компонентів. Це такі як цукор і все, що готується на його основі, соління і копченості всіх видів, страви смажені, жирну свинину, вироби здобного тіста, консерви і консервовані продукти, в тому числі згущене молоко, напої типу „Кола”, морозиво, штучний мед.
Кожен з нас з роками звикає до певної їжі. Багато залежить від того як людина почуває себе яка у неї професія. На жаль, серед людей середнього та похилого віку абсолютно здорових немає. Поширеним є серед цих категорій населення атеросклероз.
Дослідження показали, що змінивши звичний раціон харчування, можна загальмувати розвиток атеросклерозу шляхом нормалізації жирового обміну в організмі. Відомий класичний вираз Поля Брега, що атеросклероз приходить не з віком, а з харчуванням.
Тому сформульоване 7 „золотих” правил дієти, дотримання яких необхідне для того, щоб усунути порушення обміну речовин в організмі:
Зменшити на 10 % загальне вживання жирів.
Різко зменшити в раціоні насичені жирні кислоти (тваринні жири, масло, вершки, сир, яйця, м’ясо).
Збільшити вживання продуктів багатих поліненасиченими жирними кислотами (рослинна олія, риба, птиця, продукти моря.
Замінити в домашньому використанні при приготуванні їжі масло і маргарин на рослинну олію.
Збільшити в раціоні клітковини і складних вуглеводів.
Різко зменшити вживання продуктів багатих холестерином.
Значно знизити кількість повареної солі в раціоні харчування.
Дотримуватися „золотих” правил повинні люди не тільки ті, що страждають проявами атеросклерозу, або ожиріння, але й зовсім здорові, оскільки атеросклеротичний процес у багатьох починається змолоду і має тривалий прихований перебіг.
ІІ. Не менш важливе питання: скільки їсти? З дитинства слід виховувати в собі розумне почуття міри. Слід звикнути вставати з-за столу до настання повного насичення. При підвищеному апетиті можна їсти часто, але невеликими порціями. Коден шматочок треба ретельно пережовувати протягом 15-18 секунд.
Переїдання - одна з головних бід сучасної людини. З цією звичкою важко боротися, та знання законів раціонального харчування допоможе в цьому. Протягом століть люди виробили способи періодичного обмеження кількості їжі, особливо тваринного походження. Для цього могли бути різні причини: релігійні, медичні, соціальні, економічні.
Обмеження їжі під час посту переноситься значно легше ніж звичайне голодування. Під час посту організм має можливість очиститись від шлаків, отримати додаткову кількість лужних валентностей, відновити потенціал ферментних систем органів травлення.
Їжа повинна бути різноманітною. Природою створений спосіб боротьби з одноманітною їжею. Це втрата апетиту.
ІІІ. Третє питання: коли їсти? Режим харчування, що виробляється в процесі життя і відіграє важливу роль у підтримці здоров’я.
Відхилення від встановленого режиму ламає фізіологічний режим життєдіяльності людини. Кількість прийомів їжі впливає на обмін речовин і функціональний стан організму. Самопочуття людини буває найкращим при 3-4 разовому харчуванні в день. Такий режим харчування є оптимальним.
раціональне харчування алергічна реакція
2. Алергійні реакції, види алергічних реакцій
Поняття алергії та алергійних реакцій
Алергія - це підвищена чутливість ("гіперчутливість") змінена реакція організму людини на вплив визначених факторів (алергенів). Гіперчутливість (алергія) означає, що імунна система організму, яка захищає від інфекцій, хвороб і чужорідних тіл, реагує на алерген бурхливою реакцією і надмірним захистом на цілком необразливі речовини. У розвитку алергії беруть участь імуноглобуліни, клітки крові, що циркулюють імунні комплекси, біологічно активні речовини.
Розрізняють алергійні реакції, обумовлені імунними патохімічними механізмами, і псевдоалергійні, які протікають без імунної стадії.
Термін "алергія" був введений австрійським педіатром К. Пірке в 1906 р. і походить від двох грецьких слів: allos - інший і ergon - дія.
Алергія є глобальною медичною проблемою, тому що близько 25% населення деяких індустріальних районів страждає яким-небудь алергійним захворюванням.
Число випадків алергії неухильно зростає в усьому світі, збільшилося число не тільки алергійних реакцій, з'явилася велика кількість важких станів з ураженням органів дихання, шкірних і слизуватих покривів, суглобів, лімфатичної системи і т.д.
Алергійні реакції й анафілаксія - це дуже складні процеси, властивим тільки високоорганізованим організмам, що володіє властивістю реактивності.
Причини алергії
Викликати алергію може усе, що нас оточує: побутова хімія, вовна тварин, харчові продукти, пилок рослин, цвіль, комахи, латекс, ліки, домашній пил, пера, косметика, алкоголь, морепродукти, навіть холод і сонячні промені. Розвиток алергії починається з викиду гістаміну в кров. Це викликає роздратування слизуватої оболонки носоглотки, починаються нежить і пчихання, з'являється набряклість. Природа алергії багато в чому залишається загадкою.
Алергія може зненацька виникнути і так само зненацька пройти. Але в основному, природа алергії - імунологічна, і ховається в порушенні регуляції імунної відповіді. Крім того, схильність до того чи іншого виду алергії передається в спадщину (атопія), так що якщо один з батьків страждає від алергії, існує 25% імовірності того, що в його дитини розвинеться алергія. Шанс роздобути алергію збільшується до 80%, якщо алергією страждають обоє батьків.
В даний час є тенденція до самостійного прийому великої кількості медикаментів одночасно з різних фармако-терапевтичних груп, що призводить до розвитку алергії. Це послужило причиною розвитку багатьох нових захворювань і ускладнень (алергія, дисбактеріоз, токсичні реакції, нефрит, гепатит та ін.). Також сюди відносяться захворювання, які розвиваються на імунологічній основі (анафілактичний шок, кропивниця, бронхіальна астма, атопічний дерматит, екзема й інші).
Харчові алергени. Ними можуть бути продукти харчування або речовини, що утворюються при їхньому переварюванні, кулінарній обробці, тривалому зберіганні. Вважають, що найбільш вираженою алергенною активністю володіють харчові продукти білкового походження (тваринні і рослинні білки). Жири, вуглеводи, мікроелементи частіше викликають хибноалергічні реакції. До найбільш поширених харчових алергенів відносяться: кава, какао, шоколад, цитрусові, полуниця, суниця, яйця, м’ясо тварин і птахів, мед, риба, ікра, краби, раки, молоко, морква, буряк, томати, гречана крупа, злаки (жито, пшениця, пшоно, рис, кукурудза), бобові, горіхи.
В Україні випускається 51 найменування харчових алергенів, і ми вважаємо, що для практичних потреб наших алергологів цього досить. Для науковців ми готові випускати розширений набір харчових алергенів.
Побутові алергени. До них відносяться, головним чином, алергени домашнього пилу, пір’я подушок, бібліотечного пилу. Провідним побутовим алергеном є алерген домашнього пилу. Є дані, що пил, який зібрано з різних регіонів і навіть з різних домівок може суттєво відрізнятися за своїми антигенними властивостями. Як вказує B. Guerun (1994), у складі домашнього пилу щодо виникнення побутової сенсибілізації має місце такий розподіл: кліщі домашнього пилу, епідерміс хатніх тварин, плісньові гриби і комахи.
Основна роль в алергізуючій активності домашнього пилу належить мікрокліщам роду Dermatophagoides pteronyssinus. Вони одержали назву "постільних" кліщів. Відомо також, що до складу домашнього пилу часто входять шерсть та лупа хатніх тварин, а також гризунів. Доведено важливу роль тарганів у розвитку алергічних реакцій.
В Україні випускається 8 серій алергенів домашнього пилу, 3 види алергенів кліщів, алергени дафній, пір’я подушок.
Епідермальні алергени. Вони можуть входити до складу домашнього пилу і мати самостійне значення в розвитку клінічної картини АЗ. До них відносяться: лупа людини, коня, свині; вовна собаки, кішки, кроля, морської свинки, миші, вівці, кози тощо. Частота алергії до епідермісу домашніх тварин коливається від 1 до 4% у дорослих і до 11% у дітей. Частіше за все зустрічається підвищена чутливість до вовни собак і кішок. Хутро овець, кіз, тканини з вовни - усе це робить важливим питання алергії до них. Миші та щурі мають значення у домівках, де вільно живуть ці тварини.
Загалом в Україні випускається 6 найменувань епідермальних алергенів, що недостатньо.
Інсектні алергени - це алергени комах, що знаходяться в їхній слині, отруті і тілі. Алергічна реакція виникає при укусах перепончатокрилих, двокрилих і клопів, а також при контакті з виділеннями і частками тіла комах або при вдиханні цих часток.
Сенсибiлiзацiя до яду перепончатокрилих комах зустрiчається у 0,3-5% населення, алергiя до яду бджоли вiдмiчена у 22-43% пасiчникiв. Смертнiсть вiд ужалень комах в Англії становить 4-5 випадкiв на рiк. У США з тiєї ж причини щорiчно гинуть понад 50 людей. Серед мільйонів випадкiв укусів павуками, ужалень скорпiонами щорічно (переважно токсичнi реакції) та бджолами (переважно алергiчнi реакції) смертельнi випадки внаслідок укусів комах зустрiчаються в 3 рази частiше, нiж вiд укусiв гримучих змiй.
У нас випускається 5 видів інсектних алергенів, що відповідає запитам алергологів. На жаль, не всі хворі та лікарі загальної практики знають, що тільки СІТ алергенами бджіл, ос можуть врятувати від фатальної перспективи хворих на інсектну алергію.
Хiмiчнi алергени. До них можна віднести переважну більшість хімічних речовин, з якими людина контактує на виробництві і в побуті. Серед хімічних речовин алергенами є метали і їхні солі, пестициди, синтетичні полімери. Вони викликають професійні АЗ. Солі металів (хрому, нікелю, платини), каніфолi тощо, також можуть викликати АЗ.
Слід пам’ятати, що близько 4 млн. хімічних речовин отримують з природних продуктів чи синтезують штучно, причому до 60 тисяч із них використовується щоденно. Близько 1500 діючих речовин входить до складу пестицидів, 4000 - до складу лікарських препаратів, 2000 - використовується як ексцепієнти. Понад 5000 речовин використовується як харчові домішки. Практично всі вони можуть виступати потенційними алергенами. Зараз розпочато апробацію алергенів з латексу (на алергію до латексу страждає 6-8% медичних працівників), косметичних та миючих речовин. Це досить складна і фінансово ємна процедура, тому без допомоги держави ці алергени з’являться дуже не скоро.
Різновидом хімічних алергенів є лікарські алергени. До них відносяться хімічні, ферментні препарати і продукти синтезу грибів і бактерій. Лікарські препарати - це, в основному, гаптени, які стають прямими алергенами тільки при кон’югації з білком-носієм. В Україні випускаються стандартні набори для діагностики лікарської алергії. Але, незважаючи на наказ МОЗ за №127/18 від 02.04.2002 року, діагностика лікарської алергії майже в усіх установах продовжує проводитися за допомогою рутинних шкірних проб, які є і небезпечними, і малоінформативними.
Подібні реферати з розділу "Медицина"
Атопічний дерматит: патогенез, діагностика, лікування
Дихальний апарат. Механізм дихання. Вікові, статеві та індивідуальні особливості дихального апарату
Стовбурні клітини
Хронічна серцева недостатність
Холодова алергія: як зменшити відчуття дискомфорту?
З настанням холодної пори року нагадує про себе ще один вид алергії - холодова (холодова кропивниця).
Асоціація молодих медиків України продовжує інформувати молоде населення України про проблему алергічних реакцій організму та про засоби боротьби з ними. Наступає зима, а з нею і пора алергії на холод.
Кропивниця - поширене алергічне захворювання шкіри, що викликається впливом зовнішніх (у тому числі й холодових) та внутрішніх (вогнища інфекції, інтоксикації, нервово-вегетативні дисфункції) факторів. Улюбленою локалізацією холодової алергії є місця, що безпосередньо контактують з навколишнім середовищем. Передусім, це шкіра обличчя, рук, вух, слизова губ, шкіра ніг, а згодом і решта ділянок тіла.
Здебільшого появі висипань передує виражена сверблячка шкіри, відчуття болю або печії від дії холоду. Самі ж зміни схожі на аналогічні від опіку кропивою, коли раптово з’являються червоні плями або пухирці на поверхні шкіри. Іноді вони можуть зливатись, утворюючи велику площу ураження.
Серед дорослих на холодову алергію частіше страждають люди із системними захворюваннями (кріофібриногенемія, кріоглобулінемія), гемолітичними анеміями, вторинними формами сифілісу. Серед дітей групу ризику складають особи з обтяженим алергологічним анамнезом та вогнищами хронічної інфекції (карієс, хронічні тонзиліти, глистяні інвазії та інші). Тобто, малюки, з підвищеною схильністю до алергічних реакцій організму.
Профілактика загострень холодової алергії передбачає:
перед тим, як вийти на вулицю (при низьких температурах навколишнього середовища), необхідно нанести на відкриті ділянки тіла шар дитячого крему або перекип’яченої олії;
використовувати білизну та одяг лише з природних волокон, асортимент яких відповідає порі року;
з метою запобігання тяжким реакціям не рекомендується купання дітей в річці, озері, морі;
не бажане тривале перебування на повітрі в холодну пору року.
Що це таке? Під терміном діатез найчастіше мають на увазі харчову алергію в маленьких дітей, тобто підвищену чутливість організму до деяких продуктів.
Перші типові прояви діатезу звичайно відзначаються в дітей у віці 2-3 місяців, хоча нерідко вони можуть проявлятися й раніше.
Розвитку діатезу сприяють багато факторів: здоров'я матері під час вагітності, спадковість, штучне вигодовування, навколишнє середовище.
Від чого це буває? Причинами, що сприяють посиленню проявів діатезу, є білки коров'ячого молока, особливо коли молоко й молочні продукти вживаються в більших кількостях, а також яйця, цитрусові, полуниця, суниця.
Провокувати діатез можуть також неправильне харчування, переохолодження, недостача вітамінів, вірусні захворювання, щеплення.
У дітей раннього віку в кишечнику не вистачає речовин, що розщеплюють їжу. Залишки цих речовин попадають у кров і викликають алергійну реакцію.
До того ж у таких дітей звичайно знижена опірність до різних захворювань і вони частіше хворіють.
Що відбувається? На третьому місяці життя на щоках дитини можуть з'явитися обмежені яскраві червоні плями, які згодом покриваються тонкою скоринкою. У цих місцях відчуваються сверблячка й хворобливість.
Перші ознаки його могли проявлятися й раніше у вигляді завзятих попрілостей, що не проходять навіть при ретельному відході, рясної пітниці при легкому перегріванні й, нарешті, сіро-жовтих сальних скоринок на волосистій частині голови й бровах.
До одного року основні алергени: коров'яче молоко, а точніше, білок коров'ячого молока або молочний цукор (лактоза), пюре й соки з жовтогарячих або червоних плодів.
Ознаки діатезу: частий і рідкий стілець із піною або зеленуватим відтінком, болю в животику, висипка, почервоніння на щічках.
Від року до трьох років основні алергени: цитрусові, фрукти із червоним фарбуванням (полуниця, малина, вишня та ін.), злакові культури.
Ознаки діатезу: порушення стільця, першение в горлі, що захлинається кашель, сверблячка шкіри або сип, діатез.
Старше трьох років основні алергени: шоколад, какао, арахіс, краби, креветки, раки, риба, соління, маринади й приправи.
Прояву: висипка або сверблячка шкіри. Після 3-4 років, як правило, діатез безвісти зникає, але іноді, особливо якщо алергійні реакції протікали важко, довгостроково й не було потрібного лікування, переходить у більше серйозні алергійні захворювання, такі як бронхіальна астма, астматичний бронхіт.
Діагноз установлює педіатр або дитячий аллерголог при огляді. Він повинен докладно розпитати батьків про хаарктере харчування дитини, умовах проживання, проявах хвороби.
Надалі, якщо в дитини є схильність до виникнення діатезу, необхідно постійно спостерігатися в лікаря для корекції харчування й запобігання тих захворювань, до яких може приводити діатез.
Терапія діатезу починається з paціонального вигодовування. Дитина повинен одержувати відповідному своєму віку кількості білків, жирів і вуглеводів. Для дітей з надлишком маси тіла варто обмежити калорійність харчування за рахунок легко засвоюваних вуглеводів (каші, киселі, цукор). Доцільно частина жирів уводити за рахунок рослинних. Рекомендується обмеження солі.
З раціону матерів, що годують, необхідно виключити яйця, полуницю, цитрусові, шоколад, міцний чай, кава, гострі сири, пряності, копченості. Дітям, що перебувають на змішаному штучному вигодовуванні, краще споживати адаптовані суміші, при вираженій реакції на молоко - спеціальні суміші для дітей алергією до білок коров'ячого молока або суміші, рекомендовані при полівалентній алергії. Прикорм цим дітям уводять із особливою обережністю, фіксуючи реакцію на кожний новий продукт у спеціальному "харчовому" щоденнику.
У кожному конкретному випадку лікування включають і певні вітаміни. Використають, чергуючи через 7-10 днів, курси противоалергенних препаратів.
Також не треба забувати про те, що одяг дитини не варто стирати порошками, залишок мийних засобів, у тканині може підтримувати зміни на шкірі.