• КИТАЙ у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

1. ПРОГОЛОШЕННЯ КНР

• 1. ПРОГОЛОШЕННЯ КНР
• 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ КИТАЙСЬКИХ КОМУНІСТІВ
• 3. КИТАЙ ПІСЛЯ МАО ЦЗЕДУНА
• 4. КУРС РЕФОРМ ДЕНА СЯОПІНА
• 5. КИТАЙ на зламі ХХ–ХХІ ст.

1. ПРОГОЛОШЕННЯ КНР Громадянська війна в Китаї (1927-1936; 1945-1950)

Лідери

Результати громадянської війни

• 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ КИТАЙСЬКИХ КОМУНІСТІВ

Становлення комуністичної влади в Китаї (радянська модель)

• передача землі селянам (згодом початок колективізації);
• Націоналізація великих промислових об’єктів, залізниць, банків та власності іноземних капіталів.
• державна монополія на зовнішню торгівлю;
• поступове перетворення приватного сектора в державний

• 1950 р.було підписано Договір про дружбу, союз і взаємну допомогу між СРСР і КНР.
• Мао не шкодував компліментів на адресу Сталіна попри те, що радянський диктатор досить скептично ставився до «революційної теорії» та діяльності Мао Цзедуна. Головою КНР обрали Мао Цзедуна
• Після ХХ з’їзду КПРС і критики культу особи Сталіна відносини із СРСР різко погіршилися

Соціальні експерименти ( курс на політику “трьох червоних прапорів” (1958)

• “Генеральна лінія” – курс на форсовану побудову соціалізму.
• “Великий стрибок” – прискорена індустріалізація. (1958-1960)
• “Народні комуни” – колективізація. (з серпня 1958)

“Великий стрибок” (1958-1960)

ІІ п’ятирічка (1958 – 1963)

• народні комуни;
• мала металургія;
• аграрні експерименти.

Мала металургія (700 тис. доменних печей та мобілізовано 100 млн. людей)

• Поставивши завдання збільшити сільськогосподарське виробництво у 1958–1963 рр. у 2,5 раза, китайські комуністи планували створити масові селянські комуни (по 20 тис. осіб у кожній), де майно кожного члена буде передане в загальне користування
• До «народних комун» на селі увійшло 90 % населення країни. У власність комун перейшли всі засоби виробництва, усуспільнювалися навіть домашня птиця, посуд тощо

• була кампанія проти сільськогосподарських «чотирьох шкідників»: щурів, комарів, мух і горобців.
• Пропаганда пояснювала, що горобці масово поїдають зерна врожаю, завдаючи національному господарству збитків.

Знищення горобців (1958-1962)

• Рік потому врожаї справді стали ліпшими. Але не забарилися й наслідки відсутності горобців — гусениці та саранча, які зжирали все, що посходило.
• Унаслідок нашестя сарани врожаї зменшилися настільки, що в країні настав голод, який забрав близько 30 млн людських життів.
• Проте найважливішою причиною голоду була колективізація, що призвела до зменшення врожаїв. Стало очевидним, що курс на «великий стрибок до соціалізму» зазнав краху.
• Мао Цзедун визнав, що реформи «великого стрибка» були помилковими.

Культурна революція (1966-1976)

• хунвейбіни (“червоні вартові”) - члени створених у 1966–1967 роках войовничих груп та загонів студентської і шкільної молоді в Китаї, за допомогою яких Мао Цзедуну вдалося провести «Культурну революцію».
• цзаофані («бутівники») -  учасники загонів, що створювалися у Китаї для допомоги комуністичному урядові в здійсненні так званої культурної революції у другій половині 60-х років ХХ ст. (робітники і селяни).

• Усунувши за допомогою молодіжних бандитських формувань своїх ворогів, Мао Цзедун наприкінці 1967 р. віддав наказ мініструт оборони Ліню Бяо взяти ситуацію в країні під контроль армії. Близько 10 млн хунвейбінів та цзаофанів відправили в села на «перевиховання»

Наслідки “культурної революції”

Культ особи Мао Цзедуна

• Культ особи Мао Цзедуна
• Режим особистої влади Мао Цзедуна спирався на партійно-державну бюрократію — партійних, військових і господарських функціонерів, яких налічувалося близько 30 млн осіб. Вони мали певні пільги й міцно за них трималися.
• Ідеологічним стрижнем комуністичного режиму в Китаї був культ особи Мао Цзедуна. Мао називали не інакше, як «Червоне сонце» і «Великий керманич». Портрети Мао обов’язково були в будинках китайців, вони заполонили вулиці міст і сіл.
• Усе доросле населення Китаю мало при собі червоні книжечки з висловами «Великого керманича» та вказівками великого Мао Цзедуна з усіх питань життя — «Цитатник Мао»

• Робота з підручником стр.153

• посилювалась група реформаторів прагматиків на чолі з Деном Сяопіном. Прагматичний Ден критикував політиків, які понад усе переймалися збереженням «чистоти ідей соціалізму». Йому належить вислів: «Не має значення, якого кольору кішка — чорного чи білого. Аби вона ловила мишей».

Курс “Чотирьох модернізацій” (1978)

• Із середини 1980-х років розпочалося здійснення реформ у науковотехнічній сфері й освіті, що включали: передачу відповідальності за початкову освіту на місцеву владу; сприяння розвиткові професійнотехнічної освіти; впровадження 9-річного обов’язкового навчання в школах; значне збільшення державного фінансування освіти; розширення самостійності вишів.

1989 – виступ студентів протестувальників на площі Тяньаньмень

Сі Цзіньпін (2012 - …) – Генеральний секретар ЦК КПК

Зовнішньополітичний курс КНР

1) Союзні відносини з СРСР (до 1960-х рр.)

2) Протистояння з СРСР (до 1989)

• Острів Даманський (13 червня 1969
• В’єтнамо-китайський конфлікт
• З 1964 р. Китай став ядерною державою

• У 1971 р. були відновлені права країни в ООН. КНР стала постійним членом Ради Безпеки ООН. Після 1985 р. відбулася нормалізація відносин між КНР і СРСР.
• На початку ХХІ ст. КНР дотримується нейтральної зовнішньої політики. Однією з ключових проблем для КНР є відносини з Тайванем. Ден Сяопін ще у 1983 р. висунув концепцію мирного об’єднання континентального Китаю і Тайваню на основі концепції «одна держава — два суспільні лади»
• За обсягом експорту Китай стабільно входить до п’ятірки основних торговельних партнерів України.

3) Зближення з США

Дом. завд.§21 пов.20