Тема. Людське «Я».
Мета. Розширити знання учнів про людське «Я». Вчити розрізняти фізичне,
духовне і соціальне «Я». Розвивати у дітей бажання виховувати власне «Я».
Обладнання. Схема «Людське Я».
Хід уроку
І. Організація класу до уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Перевірка домашнього завдання
Фронтальне опитування
– Хто автор оповідання «Важко бути людиною»?
– Про що сперечалися діти?
– Як на вашу думку, чи справді подяка важлива?
– Чому Роман прошепотів: «Важко бути людиною»?
2. Читання власних висловлювань
«Бути людиною – це означає...»
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1.Повідомлення теми та мети уроку
Для людини немає вибору,
вона повинна бути Людиною.
– Довкола нас живе багато людей: рідних, близьких, знайомих і незнайомих.
Постійне спілкування допомагає нам пізнати людину. Час від часу ми
порівнюємо себе з іншими, знаходимо спільне і відмінне, відкриваємо у людях
і в собі щось нове, бачимо свої чесноти і вади.
Саме це дозволяє зрозуміти, чого від нас чекають оточуючі та чи спроможні
ми це зробити. Сьогодні ми заглибимося у поняття «людське «Я».
2. Розповідь за схемою
людське «Я»
Фізичне Духовне Соціальне
– Наше «Я» складається з трьох тісно пов’язаних між собою компонентів.
1) Фізичне «Я» – це наш організм;
2) Духовне «Я» – це наші почуття (радість, сум, щастя...), думки (про все на
світі), бажання (чого хочеться: іграшки, ласощі);
3) Соціальне «Я» – це людина як невелика частина суспільства.
І лише тоді, коли всі «Я» живуть дружно, у злагоді, ми почуваємося комфортно
і впевнено.
3. Відгадування загадок
Повен хлівець білих овець. (Зуби)
Між двох світил я посередині один. (Ніс)
Носиш їх багато років, а ліку їх не знаєш. (Волосся)
Маленькими, кругленькими до неба дістанеш. (Очі)
Два скельця, три дужки – на ніс і на вушка.
Грамоти не знають, а книжки читають. (Окуляри)
(Діти, які першими відгадали загадки, стають посеред класу.)
4. Робота над поняттям «власне «Я»
– Назвіть слова-відгадки. Що вони означають?
– Подивіться один на одного. Які ви різні! Навіть дуже схожі зовні люди
відрізняються вдачею, силою, голосом...
– Розкажіть про дітей, які біля дошки, чим вони відрізняються від інших,
що їм найкраще вдається? Що вам у них подобається? (Діти висловлюють свою
думку).
– Це і є їх власне «Я». Воно поєднує у собі фізичне, духовне і соціальне.
Не завжди воно буває позитивним. А трапляється і таке, коли людина втрачає
своє обличчя.
5. Загадка
Воно належить мені, але інші вживають його частіше, ніж я. (Ім’я)
6. Ознайомлення із Законом про охорону дитинства.
– В 2001 році в Україні ухвалили Закон про охорону дитинства. У ньому
записані права дітей.
Стаття 7. Кожна дитина відразу після народження має право на власне
ім’я і на отримання громадянства. Для цього немовля реєструють, тобто записують
у державних документах його ім’я, прізвище, дату народження батьків,
місце, де дитина буде жити. Дитина стає справжнім громадянином, і на підтвердження
цього отримує свідоцтво про народження.
– А ви бачили свої свідоцтва про народження?
7. Розповідь учителя
– Історія людства не знала епохи, коли б у людей не було імен. У стародавніх
документах знаходимо імена Рудий, Кривий, Забіяка. Бажаючи мати
сильну, розумну дитину, батьки називали її Лев, Вовк, Веселка; іноді за місцем,
часом та днем народження – Ліс, Берег, День, Ніч, Субота; порою року –
Зима, Літо. Довгоочікуваного сина звали Жданом, неслухняних – Брикунами,
Шумилами. Щоб обдурити злу силу і не дати їй забрати дитину, називали
малят Павук, Кобиляча Голова, Поганка. Суспільна верхівка пишалася своїм
багатством, тому до складу імен можновладців входили корені –слав-, -волод-:
Ярослав, Мстислав, Всеволод, Володимир.
Із прийняттям християнства в 988 р. на Русі відбулася заміна давньоруських
імен християнськими – грецького, латинського, староєврейського походження.
Так, великий князь Володимир під час хрещення отримав ім’я Василій, а
його син Ярослав – Юрій.
8. Опрацювання статті «Дбай про своє добре ім’я» (с. 20)
– Чому деякі племена Нової Гвінеї полювали за іменами?
– Як вони відбирали у жертви ім’я?
– Чому не можна було вимовляти ім’я людини вголос?
– Які імена носили люди в язичницькі часи?
– Чи змінились імена людей у княжі часи Київської Русі?
Фізкультхвилинка.
9. Ознайомлення із походженням деяких сучасних імен, їх значенням.
Вікторина.
1. Назвати стародавні імена, які зустрічаються в Україні.
2. Назвати 10 чоловічих, 10 жіночих імен.
3. Пригадати кінофільми, книги, у назвах яких вжито імена людей.
4. Як називають людей з одинаковими іменами.
5. Які є спільнокореневі жіночі та чоловічі імена?
10. Опрацювання оповідання І. Оні «Де справжнє «Я» (с. 17–19)
– Прочитайте оповідання мовчки.
– Скільки в Миколи «Я»?
– Яке з них справжнє?
– З ким він був ввічливим, а з ким грубим? Чому?
– Що можна порадити Миколі, щоб він знайшов своє обличчя?
– Складіть кінцівку оповідання.
V. Закріплення ЗНУ
1. Робота над висловлюваннями
- Найбільша перемога – це перемога над самим собою.
- Для людини немає вибору – вона повинна бути Людиною.
– Поясніть їх зміст.
2. Опрацювання висловлювання Ф. Достоєвського (завдання 3, зошит)
– Прочитайте висловлювання про людину. Як ви його розумієте?
3. Опрацювання порад для самопізнання і самовдосконалення (завдання 5, зошит)
VІ. Підсумок уроку.
– Назвіть складові людського «Я».
– Коли людина втрачає своє обличчя?
– Яке «Я» ви хотіли б у собі вдосконалити?
– Щоб краще зрозуміти себе, раджу вам щодня виконувати вправу 6, описану
у зошиті на с. 10. Коли людина замислиться над тим, що в ній хороше, а
що погане, тоді можна говорити про її нове народження.
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати статті в підручнику (с. 16-19); виконати в зошиті завдання 1.