Ноткер Заика. Деяния Карла Великого / История средних веков в ее писателях и исследованиях новейших ученых. Том II. СПб. 1864.
Посилання:
https://www.vostlit.info/Texts/rus/Notker_2/text1.phtml?id=12510
Керимов А.Д. Парламентское право Франции. М.: Норма, 1998. 176 с.
Посилання:
https://www.twirpx.com/file/3051764/
Рекомендації до написання короткого екстракту прочитаного:
1. Робиться виписка вихідних даних публікації, її формату, розміру, місця і року видання.
2. Подається коротка біографічна довідка про автора мемуарів (іншого твору), а також довідка про автора наукового дослідження (відомий, чи менш відомий вчений, у якому навчальному, чи академічному інституті тощо).
3. Загальна оцінка авторського замислу. Мемуаристи як правило про це прямо пишуть (подорож, подія, наприкінці життя тощо). Так само в анотації до монографії часто вказуються мотиви, актуальність тощо.
4. Структура публікації.
5. Короткий виклад прочитаного, за принципом, автор розкрив, автор відзначив.
6. Вказання на моменти, котрі особливо звернули на себе увагу.
7. Якщо помітний суб’єктивізм, неточності, то відзначити їх і пояснити.
8. Загальний висновок.
9. Загальний обсяг екстракту 4-5 сторінок.
10.
У супровідному листі ОБОВ’ЯЗКОВО зазначати тему листа:
Самостійна з Основ джерелознавства № 1.
Приймання самостійної до 15 листопада 2022 р. включно.
Тема:
1.Ноткер Заика. Деяния Карла Великого / История средних веков в ее писателях и исследованиях новейших ученых. Том II. СПб. 1864.
2.Керимов А.Д. Парламентское право Франции. М.: Норма, 1998. 176 с.
1. Монах Сангалленський (Monachus Sangallensis) жив і писав за правління Карла IIІ Толстого, у форматі 3-х книг перша присвячувалась справам церкви та освіти, друга — військовим підприємствам і третя — приватному життю Карла Великого. Але передмова, кінець другої книги та вся третя втрачено. Перша і друга книга сумарно мають 21 главу. Твір написаний у 884-887 роках у Санкт-галленському монастирі ченцем Ноткером Заїкою на прохання франкського імператора Карла III Товстого.
2. Нотер Заїка Народився поблизу Санкт-Галлена (на території нинішньої Швейцарії), за іншими відомостями у Швабії. Більшість його життя тісно пов'язані з Санкт-Галленским монастирем, де він був учителем і бібліотекарем. Ноткеру, зокрема, належить Житіє Св. Галла, що вважається засновником цього монастиря, написане в незвичайній формі діалогу, з чергуванням віршів і прози. -х роках, можливо, на замовлення Карла III, який відвідав Санкт-Галлен у 883 році. Помер 6 квітня 912 року у своєму монастирі.
Текст Діянь Карла Великого зявляється в документах німецької історії у серії «Monumenta Germaniae Historica» в авторстві Георга Генріха Перца, Народився в Ганновері в родині палітурників Крістіана Августа Пертца та Генрієти Юстини Деппен. У 1813-1818 роках навчався в Геттінгенському університеті. У цей час почав цікавитись історією європейського середньовіччя. В 1820 барон фон Штейн залучив його до роботи з каролінгськими хроніками. Збираючи матеріали для цієї роботи, Перц багато їздив Німеччиною та Італією. Одночасно, в 1821 він був призначений секретарем державних архівів Ганновера, а в 1827 - головним хранителем Ганноверской бібліотеки. До 1874 випустив 24 великоформатних томи, що заклали основу історії середньовічної Німеччини. Помер 7 жовтня 1876 у Мюнхені, Німецька імперія.
3. Цей твір не може бути розглядається суворо, як історичне джерело, тому що автор не звертає уваги на хронологію і навіть рідко називає на ім'я особи, про яку говорить; але за те автор дає нам живе поняття про те, як уявлявся Карл в уяві найближчих до нього потомств, і малює чудову картину вдач своєї епохи. Тому монах Сангалленський може бути доповненням до праці Егінгарда, що носить чисто-історичний характер. До найхрестовіших походів «Дії Карла Великого» були улюбленим читанням середньовічного суспільства; але наприкінці XI та на початку ХII ст. цей твір здавалося сучасникам незадовільним для уяви: віддаленість часу дозволяла більший розгул для фантазії, і тому потрібна була нова збірка для легенд, що ходили в народі, про Карла Великого. Але ця історія життя Карла Великого та Роланда, його племінника, не може мати жодного значення для IX століття, тому що, належачи до циклу лицарської поезії хрестової епохи, вона малює лицарські звичаї та обирає ім'я Карла Великого та Роланда для визначення ними сучасного собі ідеалу, а не того часу, якому вони справді належали.
4. Структура основних публікації Monumenta Germaniae Historica розділені на п'ять частин:
Scriptores (лат. "письменники", MGH SS). Наративні джерела, такі як житія, хроніки, аннали, історії, res gestae, трактати та ін.
Leges (лат. "Закони", MGH LL). «Правди», капітулярії, постанови церковних соборів, формули та ін.
Diplomata (лат. "документи", MGH DD). Документи V-XIII ст.
Epistolae (лат. "Листи"). Листи римських пап, ченців, королів VI-XIII ст.
Antiquitates (лат. «Стародавства»). Середньовічна латинська поезія, некрологи, поминальні книжки.
5.Монах тобто автор розкриває, велику і добру душу імператора, його мудрість, його правильні рішення, творець роботи розкриває його геніальні ідеї та воєнний геній. Автор відзначає що імператор робить тільки справедливі та позитивні рішення він розкриває його як ідеального правителя.
6.Особисто на мене ця книга не справила великого враження, але момент коли двоє скота з Ірландії продавали мудрість, їм Карл дав в учні знатних, і не знатних учнів, коли після тривалої відсутності він провідав учні,в то судив їх по знаннях а не по знатності, тим самим він міг накликати на себе злість знатних родів, але він поступає правильно не дивлячись на труднощі. Ця думка мені і сподобалась, роби так як ти вважаєш правильно не дивлячись на перешкоди.
7.Звісно якщо родич імператора просить написати твір про свого поважаймого предка, написати твір, з негативної точки зору просто неможливо. Образ Карла Великого в «Діяннях» надзвичайно героїзовано та ідеалізовано: це вже не історична особа, а персонаж народної легенди, ідеальний правитель, справедливий, мудрий, добросердий і грізний для ворогів, осереддя всіх чеснот, як християнських, так і військових. Тому робота шанованого монаха пропитаний однією думкою, Карл Великий просто не міг поступити неправильно або корисливо або необдумано, він на диво завжди знаходив правильне рішення, що майже неможливо, нам потрібно розуміти які звершення він не робив він тільки людина яка не могла ніколи не помилятися, він не святий він звичайний смертний.
8. Підбиваючи підсумок, можна прийти до висновків, Ноткер Заїка був поетом, композитором, богословом, істориком, агіографом і у всіх цих жанрах міг виділятися з одноманітної маси монастирської літератури свого часу. Він написав, цікаві «Діяння Карла Великого» для дослідників: не як історичне джерело, а як відображення народного уявлення про Карла Великого, як відгомін усного переказу IX століття. Ноткер дає нам чудову картину культури й побуту своєї епохи, зображує Карла за уявленнями його найближчих нащадків. Склад твору живий і легкий, зберігає явні сліди усного просторіччя і дуже несхожий на вчену мову інших творів Ноткера. Часто, особливо в першій книзі, розповіді мають сатиричний відтінок, в цілому можна сказати що цей твір має право на життя навіть дивлячись на не історичний зміст.