ПРОГРАМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Методологічний розділ програми
1.1.Формулювання проблеми, визначення об’єкту та предмету дослідження
Формування та реалізації ефективної політики працевлаштування студентів за фахом є важливим і вкрай актуальним завданням держави, яке має вирішуватись у тісній співпраці із роботодавцями, освітніми закладами і
власне молоддю. Ключові проблеми студентів полягають у відсутності практичного досвіду роботи і навичків самопрезентації, невмінні визначати стратегічні пріоритети її пошуку та проводити адекватну оцінку своєї вартості на ринку праці, незнанні ділової етики працевлаштування, що значно ускладнює процес налагодження комунікативних зв’язків із роботодавцями. Ускладнює ситуацію невідповідність потреб ринку праці та системи фахової
освіти, а також диспропорції між попитом і пропозицією на робочу числу.
Студенти – головна рушійна сила сучасного суспільства. Саме вони формують незалежну, суверенну, демократичну державу. Водночас студенти є найбільш вразливою та соціально незахищеною категорією населення. Через відсутність достатнього практичного досвіду, правових та професійних знань, а часто і моральної непідготовленості до конкуренції на ринку праці,реалізувати своє право та бажання працювати, молодим громадянам стає все складніше. Зароки незалежності України кількість молоді, яка здобуває вищу освіту і є студентами збільшилася майже вдвічі, з яких майже кожен стикається з найгострішою проблемою – працевлаштування.
Через несвоєчасне влаштування на роботу безробітні молоді люди втрачають свої професійні навички та кваліфікацію, що ще більшеускладнює процес ефективного пошуку роботи. Безробіття впливає на фізичне та психологічне здоров’я молодих людей.
Питання забезпечення зайнятості молоді є важливим для суспільства і держави. Ігнорування вказаної проблеми може призвести довідсутності кваліфікаційного кадрового потенціалу в країні, підвищення рівня незайнятості, злочинності серед молоді.
Питання працевлаштування молоді регулюються статтею 7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвиткумолоді», відповідно до якої держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю. Однак роботодавці не хочуть брати на роботу початківців, мотивуючи це відсутністю у них досвіду.
Хоча державою передбачено деякі додаткові гарантії зайнятості, надання першого робочого місця, обмеження щодо звільнення, додаткові соціальні гарантії, обов'язкові щорічні профілактичні медичні огляди тощо, їх не можна назвати значними заходами соціального захисту молоді.
Тому важливою складовою для успішного працевлаштування студентів в пошуку роботи є ініціативність, активна позиція, а головне і наявність необхідних фахових якостей.
Однак, досить часто,студенти різних спеціальностей, пройшовши повний курс навчання, не розуміють важливість усвідомлення та формування чіткого переліку фахових якостей потрібних для їх успішного працевлаштування.
Таким чином, проблема систематизації фахових якостей студента, що допоможуть йому знайти гідну, суспільно корисну, добре оплачувану роботу є дуже актуальною.
1.2.Об’єкт соціологічного дослідження – студенти групи ІМ-31, думка яких щодо необхідних якостей фахівця для успішного працевлаштування нас цікавить.
1.3.Предмет соціологічного дослідження – оцінки, судження, орієнтації та установки студентів групи ІМ-31 щодо фахових якостей необхідних для успішного працевлаштування.
2.Мета соціологічного дослідження – побудова ранжованого ряду якостей фахівця, що необхідні для успішного працевлаштування, що базуватиметься на опитуванні студентів, що на пряму зацікавленні в набутті даних якостей та їх практичному використанні.
3.Завдання дослідження передбачають з’ясування:
–Уявлень студентів про головні якості фахівця – еколога;
–Мотивів та установок студентів щодо набуття певних якостей длямайбутнього працевлаштування;
– Самооцінки студентів рівня їх підготовленості до працевлаштування;
– Ефективність та характеру процесу набуття даних якостей;
характеру впливу факторів, що визначають пріоритети студентів щодо якостей фахівця.
4. Логічний аналіз основних понять
4.1 Теоретична інтерпретація
Фахівець– той, хто досконало володіє якимсь фахом, має високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо. [Словник української мови: в 11 томах. — Том 10,1979. — Ст. 570.]
Працевлаштування–це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення. У широкому значенні працевлаштування об'єднує всі форми трудової діяльності, що не суперечать законодавству, включаючи самостійне забезпечення себе роботою, в тому числі індивідуальну трудову діяльність, підприємництво, фермерство тощо. У вузькому значенні під працевлаштуванням розуміють такі форми трудової діяльності, які встановлюються при сприянні органів держави або недержавних організацій на основі ліцензування. Необхідно врахувати, що поняття працевлаштування більш вузьке, ніж поняття зайнятості, а саме працевлаштування передує зайнятості і є його найважливішою гарантією.
Якості фахівця – необхідні навички, знання та уміння, щоздобуваються фахівцем в процесі теоретичного та практично навчання, оцінюються роботодавцем при працевлаштуванні тавикористовуються робітником при виконанні своїх обов’язків.
4. 2. Структурна інтерпретація
В структурі базового поняття «якості фахівця» в контексті окресленої мети та завдань дослідження можна виділити такі структурні компоненти:
–Мотиви та установки щодо майбутнього працевлаштування, пов’язані з якостями фахівця як показниками його конкурентоздатності;
–Рівень опанування фаховими якостями, необхідними для успішного працевлаштування;
–Обізнаність з вимогами роботодавців та умовами, що ставляться перед фахівцем.
4.3. Факторна інтерпретація
На вибір студентів головних якостей фахівця, впливають наступні фактори:
Зовнішні:
–Розвиток і впровадження нових технологій та методів, що потребують конкретних фахових якостей.
–Зайнятість окремих успішнихфахівців, що мали певні фахові якості;
–Наявність реальних завдань (екологічних проблем), вирішення яких потребує певних якостей;
–Роз’яснення роботодавцями своїх вимог до фахівців;
–Інтеграція в базову діяльність фахівця – еколога елементів інших спеціальностей, що підвищують ефективність його роботи;
–Соціальне оточення (одногрупники, викладачі, друзі, батьки)
Внутрішні:
–Індивідуальні властивості, переконання та вподобання особистості (наявність в неї певних рис, що на її думку допоможуть їй успішно працевлаштуватися);
– власний досвід працевлаштування студента;
– матеріальне становище студента;
– наявність знань та навичок, необхідних для успішного працевлаштування.
4. 4. Емпірична інтерпретація
Сутність ознаки об’єкту дослідження, визначені як структурні компоненти базового поняття «якості фахівця», можуть бути заміряні за допомогою наступних показників–індикаторів:
– Мотиви та установки щодо майбутньогопрацевлаштування фахівця, пов’язані з місцем майбутнього благополуччя та професійної реалізації у системі життєвих цінностей студента – ієрархією мотивів процесу працевлаштування;
– Рівень підготовки та наявність знань, необхідних для успішного працевлаштування – самооцінкою рівня фахових якостей;
– Практичний досвід працевлаштування – наявністю (відсутністю) такого досвіду та рівнем задоволеності (незадоволеності) змістом та результатом такої діяльності;
– Вплив зовнішнього середовища оцінкою факторів, що формують уявлення студентів щодо фахових якостей.
5.Формулювання гіпотез
Гіпотеза–підстава. Можна припустити, що значна частина студентів знає та набуває необхідних якостей фахівця еколога для працевлаштування.
Гіпотеза–наслідок. Знання про необхідні фахові якості допоможуть студентам їх набути та ефективно використати при працевлаштуванні.
Гіпотеза–наслідок. На бажання студентів розібратися в питаннях фахових якостей, значний вплив має позитивний досвід старшокурсників та викладачів.
Гіпотеза–наслідок. Під час навчання студенти отримують недостатній фаховий рівень для подальшого успішного працевлаштування.