Ім'я файлу: терапия модуль 2.docx
Розширення: docx
Розмір: 170кб.
Дата: 22.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 5_укр.docx
Лекція №3.(укр) Організація системи ОЗ.pptx
2_5260571176450657634.doc
Розширення: docx
Розмір: 170кб.
Дата: 22.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 5_укр.docx
Лекція №3.(укр) Організація системи ОЗ.pptx
2_5260571176450657634.doc
1.Київська школа терапевтів: внесок видатних вітчизняних клініцистів Образцова, Яновського, Стражеска, Іванова, Василенка, Губергриця в розвиток клінічної медицини
Організаційно київська школа терапевтів була сформована наприкінці XIX ст. Її засновники — всесвітньо відомі клініцисти-терапевти Василь Парменович Образцов, Микола Дмитрович Стражеско, Теофіл Гаврилович Яновський.
Основні досягнення клініцистів Київської терапевтичної школи
Внесок в опрацювання методів безпосереднього обстеження хворих.
Найважливішим досягненням в цій галузі є опрацювання методів фізикального обстеження хворого, насамперед сформовані В.П. Образцовим принципи і методи глибокої ковзної методичної пальпації живота, що стало гідним внеском не тільки у вітчизняну, але й світову медицину.
За своїм значенням розроблена В.П. Образцовим методика пальпації є відкриттям, рівним перкусії та аускультації. Окрім пальпації, В.П. Образцов розробив методику безпосередньої перкусії одним пальцем, запропонував метод аускультації серця безпосередньо вухом для вислуховування тричленних ритмів.
Значний внесок в методику безпосереднього обстеження хворого зробив М.Д. Стражеско. Він систематизував у монографії «Основи фізичної діагностики захворювань черевної порожнини» основні положення і методичні принципи пальпації живота, розроблені В.П. Образцовим, а також запропонував окремі власні методичні прийоми фізичного обстеження органів черевної порожнини.
Важливу роль в опрацюванні безпосереднього обстеження хворих відіграв також інший фундатор київської школи терапевтів — Т.Г. Яновський. Ним розроблений оригінальний метод перкусії грудної клітки «ялинкою», створена оригінальна модель скляного стетоскопа, за використанні якого підвищується якість аускультації. Т.Г. Яновський описав низку нових симптомів, дав глибоку семіологічну оцінку деяким раніше відомим ознакам захворювань. Також ним встановлене діагностичне значення запахів поту при різних захворюваннях, зокрема у туберкульозних хворих він виявив і описав особливість поту, який нагадує запах прілого сіна.
У наступні роки нові покоління київської школи терапевтів широко пропагували і впроваджували в клінічний процес і у фахову підготовку медиків класичні прийоми фізикального обстеження хворих, удосконалювали окремі діагностичні методи. Найбільшу роль у цьому напрямку відіграли представники терапевтичної школи: М.М. Губергриц. Завдяки його зусиллям, в клінічну науку і практику все ширше впроваджувались численні інструментальні й лабораторні методи діагностики: електрокардіографія, ультразвукові, радіоізотопні, магніторезонансні методи, численні біохімічні й мікроскопічні дослідження.
Внесок в клініку захворювань органів кровообігу. Вивченню захворювань кардіологічного профілю була присвячена діяльність В.П. Образцова і М.Д. Стражеска та їх учнів і послідовників.
В.П. Образцов. Ним були вивчені й глибоко проаналізовані механізми порушень серцевої діяльності, зокрема патологічних тричленних ритмів галопу і перепела, описані механізми й аускультативні особливості розщеплення і роздвоєння тонів серця, виявлені семіологічні чинники бісистолії лівого шлуночка при аортальній недостатності, висвітлені патогенетичні механізми болю при неврозах серця. Чимало нового в трактовку означених аускультативних феноменів вніс і М.Д. Стражеско.
Але найвищою сходинкою їх спільних творчих досягнень стала прижиттєва діагностика тромбозу коронарних судин, що ними було озвучено в їх спільній доповіді на І з'їзді російських терапевтів. Поза сумнівом, що основи вивчення сьогоденних проблем ішемічної хвороби серця та її гострого прояву — інфаркту міокарда були закладені цими видатними клініцистами в той далекий період.
М.Д. Стражеско описав низку аускультативних явищ при окремих захворюваннях серця: діагностично значущими є семіологічна оцінка тричленного ритму серця при серцевому неврозі, дикротія пульсу при недостатності клапанів аорти, появи гучного І тону при повній атріовентрикулярній блокаді. Важливим є дослідження з виявлення метаболічних і патофізіологічних механізмів недостатності кровообігу, що значною мірою визначило сучасні погляди на сутність серцевої недостатності. Вінцем цих досліджень стала розробка разом з В.Х. Василенком оригінальної класифікації хронічної недостатності кровообігу, яка була затверджена у 1935 році на ХІІ з'їзді терапевтів і використовується у клінічній практиці й донині.
Механізмам виникнення загрудинного болю при стенокардії, а також клініці безбольової форми інфаркту міокарда були присвячені роботи М.М. Губергрица.
Внесок у клініку захворювань органів травлення.
Окрім зазначеного вище методу глибокої ковзної методичної пальпації, В.П. Образцову належать численні розробки в різних аспектах гастроентерологічної патології. Значну увагу він приділяв дослідженням хворобливих змін сліпої кишки й апендикса. В.П. Образцов розробив діагностичні критерії різних форм апендициту, туберкульозу і раку сліпої кишки, обгрунтував діагностичне значення змін клубової кишки та мезентеріальних залоз при черевному тифі, виявив і описав семіологічне походження численних больових проявів у черевній порожнині.
Значний внесок у діагностику захворювань органів травлення зробили послідовники й учні В.П. Образцова і Т.Г. Яновського — М.Д. Стражеско, М.М. Губергриць, В.М. Іванов.
Фундаментальні праці М.Д. Стражеска, а пізніше В.М. Іванова, з питань фізіології травлення актуальні й сьогодні. Численні дослідження М.Д. Стражеска присвячені патогенезу і лікуванню виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Він обгрунтував погляд на те, що сутність цього захворювання слід розглядати не з локалістичних позицій, а значно ширше — як недугу всього організму. М.Д. Стражеско висвітлив патогенну роль психічних чинників у виникненні й розвитку цього захворювання. Значна роль М.Д. Стражеска й у висвітленні інших захворювань органів травлення, зокрема гепатобіліарної системи. Оригінальні дослідження з вивчення впливу на органи травлення різних харчових продуктів, лікарських засобів, фізіотерапевтичних процедур були проведені в клініці, яку очолював професор В.М. Іванов.
Значний внесок зробив В.М. Іванов у вчення про виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, її патогенез та лікування. Під його науковим керівництвом були виконані дослідження, присвячені дивертикулам шлунка, кардіоспазму, стану екскреторної функції при гастритах і виразковій хворобі.
Внесок у клініку захворювань органів дихання.
Провідне місце в пульмонологічних дослідженнях Т.Г. Яновського займали проблеми туберкульозу. Ученим внесено чимало нових даних щодо етіології й патогенезу туберкульозу легень, його діагностики, клініки, лікування і профілактики. Т.Г. Яновський обгрунтував концепцію про взаємозв'язок між туберкульозом та іншими легеневими захворюваннями. Він дійшов висновку, що такі хвороби, як бронхіт, бронхіальна астма, емфізема легень, нерідко маскують прояви туберкульозу, а туберкульозний процес у таких хворих набуває повільного перебігу.
Серед інших проблем системи дихання Т.Г. Яновський приділяв значну увагу діагностиці раку легень. Клініцистам відомий відкритий ним перкуторний симптом «кам'янистої» тупості.
Інший представник київської школи терапевтів В.М. Іванов вивчав симптоматику раку легень і обгрунтував роль «малих» симптомів у ранній діагностиці цієї недуги.
Рентгенологічним аспектам діагностики захворювань органів дихання присвячені дослідження В.М. Іванова.
Внесок у клініку захворювань нирок. Т.Г. Яновський - У його клініці були розроблені основи діагностики, клініки і класифікації захворювань нирок і сечовидільних шляхів, вивчалися питання дієтичного харчування хворих нефрологічного профілю, які мають актуальне значення і для сучасної нефрології.
В.Х. Василенко - дієтичні питання, діагностика запальних процесів сечовидільної системи та ін.
Слід зазначити, що київська школа терапевтів за весь період свого існування збагатила клінічну науку і практику блискучими досягненнями і здобутками, які ввійшли до золотого фонду української і світової клінічної медицини в чисельних її галузях (кардіології, гастроентерології, пульмонології, нефрології), проявила себе яскравими здобутками в галузі наукових досліджень і підготовці медичних кадрів.
2.Методологічні принципи діагностики внутрішніх захворювань
3.Основні методи діагностики внутрішніх хвороб.
Для ефективного лікування потрібна правильна діагностика, заснована на систематичному огляді пацієнта, аналізі анамнезу, скарг та об’єктивних ознак захворювання (виявлених при фізичному дослідженні — огляді, пальпації, перкусії, аускультації, а також за допомогою рутинних лабораторно-інструментальних методів). Виявленні ознаки (симптоми) захворювання терапевт об’єднує в синдроми (сукупність симптомів, що мають спільний патогенез), на основі яких робить заключений висновок про можливе захворювання. У випадку неможливості зробити однозначний висновок про захворювання, проводиться диференційна діагностика декількох схожих захворювань з додатковими лабораторними та інструментальними дослідженнями. В деяких складних для діагностики клінічних випадках призначається пробне лікування, яке дозволяє поставити так званий лат. diagnosis ex juvantibus (діагноз, заснований на оцінці результатів проведеного лікування). Після постановки діагнозу терапевт призначає лікування. Застосовуються нелікарські методи лікування (дотримання режиму праці та побуту, харчування), медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, санаторно-курортне лікування.
4.Схема розпитування обстежуваного. Основні структурні частини анамнезу.
1.Паспортна частина – П.І.по Б.хворого, вік, професія, місце проживання, дата та час надходження в клініку, дата виписки, діагноз при направленні, діагноз при надходженні, діагноз клінічний.
2.Скарги хворого – спочатку потрібно перелічити скарги, зумовлені тим захворюванням, з приводу якого пацієнт госпіталізований. Необхідно деталізувати кожну скаргу. Після цього записують другорядні скарги (ті, що зумовлені іншими причинами).
3.Опитування по всіх системах та органах
4.Анамнез захворювання – в хронологічному порядку викласти розвиток і перебіг даного захворювання. Звернути увагу на основні етапи його розвитку, появу нових симптомів, методи діагностики та лікування, що були застосовані до госпіталізації.
4.Анамнез життя – починають з загально біографічних данних: час і дата народження, місце проживання, якщо він їх змінював протягом життя.
Соціальний анамнез: сімейний ситуація в якій народився, вік батьків, яким за рахунком народився, матеріальна забезпеченість сім’ї, умови харчування, житлові умови тощо.
Дитинство: розвиток у ранньому дитячому віці, стан здоров’я, не відставав від однолітків у фізичному розвитку, перенесені захворювання. Шкільні роки: коли почав вчитися, як проходило навчання, скільки часу навчався, займася в школі фізкультурою, спортом. Загальна та спеціальна освіта.
Професійний анамнез: початок і характер праці протягом усього життя: важка фізична праця, інтелектуальна праця, праця з психо-емоційним перевантаженням. Професійні шкідливості в минулому: є, немає. Які саме. Умови праці. Характеристика робочого приміщення.
Житлово-побутові умови, живе: в гуртожитку, в приватній квартирі, в приватному будинку. Житлові приміщення: сире, сухе, тепле, холодне, наявність водопроводу, каналізації, вентиляції.
Умови харчування хворого. Скільки разів на день, характер харчування. Чи є перевага в споживаних продуктах: м'ясні, овочеві страви. Споживання свіжих овочів та фруктів: так, ні.
Шкідливі звички, куріння з яких років курить. Скільки в день. Вживання алкогольних напоїв,наркотиків.
Перенесені захворювання, операції, травми. Звернути увагу на венеричні хвороби, туберкульоз, епідемічний гепатит (хвороба Боткіна).
Сімейно-статевий анамнез: одружений, одружена, скільки років. Для жінок, початок менструацій. Цикл: регулярний, не регулярний. Дата останніх місячних. Вагітність, хвороби під час вагітності. Пологи: в строк або передчасні. Скільки їх. Викидні: так, ні. Мертвонародження: так, ні. Аборти, їх кількість. Причини: медичні, соціальні. Ускладнення. Якщо закінчилися менструації, то коли. Перебіг клімаксу. Якщо є діти то скільки. Взаємовідносини у сім'ї між подружжям. Між батьками і дітьми.
Спадковість: необхідно з'ясувати стан здоров'я найближчих родичів: батька, матері, дідів, бабусь, про сестер і братів батька і матері, про сестер і братів хворого, якщо вони померли, то в якому віці і з яких причин.
Необхідно розпитати про дітей і онуків.
Потрібно запитати про стан здоров'я дружини або чоловіка та осіб, що живуть разом з хворими, (у тому числі братів і сестер. Звернути увагу на ті хвороби, які особливо позначаються на потомство: сифіліс, туберкульоз, ендокринні, нервово-психічні захворювання, хвороби обміну речовин, крові, алкоголізм, новоутворення, геморагічний діатез).
Епідеміологічний анамнез: (з'ясувати, чи був контакт з інфекційними хворими, у тому числі хворими на туберкульоз) у сім'ї, школі, серед сусідів, товаришів по службі і т.д.
Не стикався хворий з тваринами. Розпитати, де харчується хворий: в їдальні, в буфеті, вдома. Яку вживає воду: сиру, кип'ячену, з водопроводу або інших джерел. Виїжджав чи в інші міста, не приїжджали чи в сім'ю хворі особи з інших місце проживання.
Трансфузії крові, оперативні втручання, лікування у стоматолога, ін'єкції за останні 6 місяців (де і коли).
Імунологічний статус, перенесені раніше інфекційні захворювання (які, коли).
Профілактичні щеплення (які, коли, скільки разів, інтервали, реакції на щеплення). Введення лікувальних сироваток (яких, коли, спосіб введення та переносимість).
Алергологічний анамнез:
5.Послідовність проведення загального огляду хворого.
Загальний вигляд хворого, відповідає своєму віку: так, ні.
Положення хворого: активне, пасивне, вимушене (сидячі, стоячі, лежачі).
Свідомість: ясна, затьмарена, супорозне, відсутня, марення.
Стан психіки: без змін, збудження, пригнічення, апатія.
Поведінка хворого: адекватна, не адекватна.
Загальний стан хворого: задовільний, тяжкий, середньої тяжкості, вкрай важкий, предагональний, агональний.
Осанка. Хода. Зріст. Статура. Харчування.
Конституціональна тип.
Температура тіла.
Шкірні покриви, колір. Пігментація. Депігментація. Шкірні висипання. Крововиливи. Рубці – є, немає. Вологість шкіри. Еластичність. Тургор.
Слизові оболонки: (порожнини рота, губ, носа, очей (кон'юнктиви)). Колір. Наявність проявів, висипань, плям, розширення судин.
Шкірні придатки, волосяний покрив: оволосіння за чоловічим, жіночим типом (сухість волосся, випадання, облисіння, ламкість). Нігті, колір. Форма. Ламкість- є, немає.
Підшкірно-жирова клітковина, розвиток:. Жировики. Ожиріння.
Набряки. Локалізація. Поширені, обмежені. Пастозність шкіри: є, немає.
Підшкірні вени. Варикозне розширення вен: є, немає. Локалізація. Вираженість. Болючість: є, немає.
Периферичні лімфовузли.
ОГЛЯД ОКРЕМИХ ЧАСТИН ТІЛА
Голова. Обличчя, вираз обличчя: живе, байдуже, перелякане, неспокійне, змучене, страдницьке. Очі, вираз очей: емоційний, спокійний, туга, «життєвий» блиск, «тьмяні». Очна щілина: звужена, розширена. Повіки, колір. Набряклість: є, немає. Птоз: є, немає. Очне яблуко: випинання, западіння. Реакція їх на світло: пряма, співдружня. Тремтіння очей: є, немає. Косоокість: є, немає. Інші особливості.
Ніс, форма його: збільшення і потовщення, западіння (сідлоподібний ніс), деформація м'яких тканин носа, почервоніння або виразки зовнішнього краю ніздрів, герпетична висипка. Симетричність носогубних складок.
Шия, пульсація судин: є, немає «танець каротид», позитивний венозний пульс, набухання шийних вен. Величина шиї: коротка, широка, довга.
Щитовидна залоза, при пальпації: нормальна, збільшена, вся або її частки, перешийок. Консистенція. Болючість. (Визначає також длинник і поперечник щитовидної залози в сантиметрах і її рухливість при акті ковтання.)
Тулуб: огляд грудної клітки і живота, описується докладно у відповідних розділах: дослідження систем органів дихання, кровообігу, травлення.)
М'язова система, ступінь розвитку м'язів: гіпертрофія, хороше, помірне, слабке, атрофія. Наявність болючості м'язів при пальпації: є, немає . М'язова сила, тонус: нормальний, посилений, ослаблений. Судоми: є, немає (тонічні, клонічні).
Кісткова система: наявність деформації та викривлень кінцівок, в тому числі і хребців, ступінь рухливості його в шийному, грудному, поперековому відділі, болісність, симптом навантаження. Наявність зміни пальців по типу «барабанних паличок», розм’якшення кісток, окреме потовщення кісток. Болісність при пальпації кісток.
Суглоби, конфігурація: не змінена, змінена, деформація. Припухлість: є, немає. Гіперемія шкіри: є, немає. Величина суглобів (вимірювання суглобів сантиметровою лінійкою). Болючість при пальпації суглобів :є, немає. Активна і пасивна рухливість в якому обсязі обмежена. Розвиток анкилозів. Крепітація (хруст): є, немає. Флуктуація: є, немає.
ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ДИХАННЯ
Огляд грудної клітки, форма грудної клітини. Деформація грудної клітки внаслідок викривлення хребта: лордоз, сколіоз, кіфосколіоз. Наявність асиметрії. Положення лопаток і ключиць. Деформація: є, немає. Розташування ребер: косе і горизонтальне. Деформація ребер: є, намає. Ширина і рівномірність міжреберних проміжків.
Участь грудної клітини в акті дихання. Рівномірність і симетричність екскурсії обох сторін грудної клітки при диханні: рівномірно, не рівномірно, симетрично, не симетрично. Відставання: лівої половини, правої половини. Типи дихання. Частота дихальних рухів в одну хвилину. Ритм дихання. Глибина дихальних рухів: глибоке, поверхневе. Задишка: експіраторна, інспіраторна, змішана.
Пальпація грудної клітини: еластична, наявність ригідності, млявості м'язів грудної клітки. Болючість: по ходу міжреберних нервів, м'язів, ребер. Наявність підшкірних утворень: набряклості шкіри, підшкірної емфіземи.
Дослідження голосового тремтіння, симетричність: симетричне, не симетричне. Ступінь вираженості: посилення, ослаблення, помірно виражена. Вказати місця зміненого голосового тремтіння. Відчуття тертя плеври при пальпації: є, немає. Вимірювання окружності грудної клітини при спокійному диханні, при глибокому вдиху, при глибокому видиху.
Порівняльна перкусія легень. Якість перкуторного звуку над симетричними ділянками легень: ясний (легеневий) звук, притуплений, тупий, тимпанічний, притупленою-тимпанічний, звук тріснутого горошку, металевий. Де саме.
Топографічна перкусія: висота стояння верхівок легень спереду над ключицями справа, зліва, ззаду справа, зліва; нижні межі по всіх вертикальних лініях з обох сторін: Парастернальна і Серединно-ключична: справа. Переднеаксіллярні, Среднеаксіллярні, Заднеаксіллярні, Лопаткові, Паравертебральні: справа і зліва
Активна рухливість нижнього легеневого краю по середньо пахвовій та лопатковій лініям.
Аускультація легенів. Вказати характер дихальних шумів: везикулярне дихання ослаблене, посилене, з подовженим вдихом, жорстке, бронхіальне, ларінготрахеальное, патологічне бронхіальне дихання амфоричне, металеве, бронховезікулярное, Відсутність дихальних шумів. Поширеність змін дихання: на обмеженій ділянці, над усією поверхнею легень.
Побічні дихальні шуми: сухі хрипи низького тону, вологі хрипи, дрібно-, середньо-, крупнопузирчсті, звучні, незвучние, крепітація, шум тертя плеври. Вказати локалізацію знайдених побічних дихальних шумів. Зміни побічних дихальних шумів після глибокого дихання: є, немає. Кашлю: є, немає.
Бронхофонія: проведення голоса не змінено, посилено, ослаблено, з однієї або з обох сторін. Точна локалізація змін бронхофонії.
ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ
Огляд області серця: без змін, серцевий горб. Серцевий поштовх: є, немає. Систолічне втягнення в місце верхівкового поштовху: є, немає. В інших ділянках серцевої області: є, немає. Епігастральні пульсації: є, немає.
Пальпація серцевої ділянки. Основні властивості верхівкового поштовху: Верхівковий поштовх, його локалізація по відношенню до лівої серединно-ключичній лінії, Висота, Амплітуда, Площа. Поширення. Сила.
Наявність систолічного тремтіння: є, немає. Діастолічного тремтіння: є, немає
Ретростернальная пульсація аорти: є, немає. Пульсація у ІІ міжребер'ї біля грудини зліва: є, немає. Справа: є, немає. Характеристика епігастральної пульсації: правого шлуночка, печінки, аорти.
Перкусія: межі відносної та абсолютної тупості серця.
Конфігурація серцевого притуплення: аортальна, мітральна, трапецевідная, нормальна.
Перкусія та вимірювання судинного пучка в II міжребер'ї:.
Аускультація серця Тони: якість вислуханих І та II тонів. (Наявність ІІІ або IV тонів / нормальних, патологічних). Сила і ясність тонів: гучні, ослаблені, різко ослаблені. Тембр: оксамитовий, плескаючий, металевий. Частота серцевих скорочень (ЧСС). Ритм: правильний, неправильний, (екстрасистолія, миготлива аритмія). Роздвоєння, розщеплення тонів (точка. Ритм галопу: є, немає. Ритм «перепілки»: є, немає.
Шуми, їх характеристика: систолічний, діастолічний. Характер: м'який, дуючий, музичний, грубий, механічний. Сила: різкий, слабкий. Тривалість: короткий, довгий, наростаючий, спадаючий. Тембр: високий, низький, м'який, грубий. Місця максимального вислуховування шумів (точка). Провідність (розповсюдження) шумів. Зміна характеру шумів в залежності від фази дихання, при зміні положення тіла хворого, при фізичному навантаженні.
ДОСЛІДЖЕННЯ СУДИН
Огляд судин області шиї: «танець каротид», позитивний венний пульс. Набухання вен: шиї, грудної клітки, кінцівок. Пульсація великих артерій локалізація. Наявність звивистих або розширення судин в різних областях тіла: є, немає. Ущільнення і болючість вен: є, немає. Локалізація
Пальпація артеріального пульсу на променевих артеріях: симетричний, асиметричний, ритмічний, аритмічний. Частота пульсу. Наповнення. Напруження. Величина. синхронний, асинхронний. Дефіцит пульсу: є, немає.
Капілярний пульс.
Аускультація судин, наявність тонів на ліктьової артерії: є, немає.
Вимірювання артеріального тиску за методом Короткова на верхніх кінцівках і нижніх.
ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ
Язик: вологість сухий, вологий, чистий, обкладений нальотом у центрі, біля кореня, повністю, частково. Колір нальоту. Характер і вираженість сосочків.
Зуби: каріозні, хитаються, відсутні.
Запах з рота: відсутній, аміачний, смердючий, гнильний, тухлих яєць.
Огляд живота у вертикальному та горизонтальному положеннях, форма. Величина. Післяопераційні рубці. Грижі: по білої лінії живота, пахові, стегнові. Участь передньої черевної стінки в акті дихання: є, немає. Симетричність. Наявність перистальтичних і антіперістальтіческіе рухів: є, немає.
Вимірювання окружності живота на рівні пупка в сантиметрах.
Пальпація живота: болючість місцева, розлита. Напруга черевної стінки: є, немає. Дефанс: загальний, місцевий. Наявність пухлинних і жирових утворень в черевній стінці. Грижових отворів: пупкове кільце, по білій лінії, пахвове кільце.
Глибока, ковзаюча, методична пальпація по Образцову-Стражеско, пальпація сигмоподібної кишки, сліпої кишки, термінального відрізка тонкої кишки, червоподібного відростка, висхідний відділ товстого мішечника, нисхідний відділ товстої кишки, нижня межа шлунка, попереково-ободова кишка.
Перкусія живота: перкусія печінки по Курлову. Пальпація печінки, характер. Поверхня. Пульсація печінки при пальпації: є, немає.
Пальпація жовчного міхура, форма. Величина. Рухливість. Консистенція. Болючість: є, немає.
Перкусія селезінки, розміри. Пальпація селезінки.
Підшлункова залоза.
Аускультація живота
ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Огляд поперекової області, почервоніння: є, немає. Припухлість: є, немає. Набряклість шкіри: є, немає. Зміна поверхні: випинання, западіння.
Пальпація нирок, рухливість. Опущення. Розмір. Форма . Консистенція. Болючість нирок.
Визначення болючості / больові точки / в області сечоводів: є, немає.
Перкусія нирок: симптом поколачування: позитивний, негативний.
Перкусія і пальпація сечового міхура.
ДОСЛІДЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Дослідження нервової системи проводиться докладно за спеціальними показаннями. Визначається хода, збереження рівноваги при закритті очей, симетричність обличчя, положення язика. Зіничні симптоми: ширина, реакція на світло. Ширина очної щілини. Наявність або відсутність парезів, паралічів.
6.Типи тілобудови та основні їх критерії.
Конституційний тип визначають з розрахунком статури, окружності грудної клітини, зросту, маси тіла, розміром епігастрального кута. Виділяють 3 конституційні типи: нормостенічний, астенічний тип, гіперстенічний тип.
Нормостенічна грудна клітка характеризується пропорційністю передньо-заднього і поперечного розмірів її, над- і підключичні впадини помірно виражені. Лопатки щільно прилягають до грудної клітки, міжреберні проміжки помірно виражені. Епігастральний кут близький до прямого і дорівнює приблизно 900.
При астенічній формі грудної клітки передньо-задній розмір зменшений по відношенню до поперечного і тому вона є плоскою. Над- і підключичні ямки запалі, міжреберні проміжки виражені, ребра йдуть косіше, лопатки погано прилягають до грудної клітки. Епігастральний кут гострий (менший 900).
При гіперстенічній формі грудної клітки передньо-задній розмір більший, ніж у нормостеніків. Міжреберні проміжки, над- і підключичні ямки виражені погано, хід ребер близькій до горизонтального, епігастральний кут тупий (більший 900) .
7.Послідовність пальпації лімфатичних вузлів та характеристика отриманих даних
периферичні лімфатичні вузли невеликих розмірів, не пальпуються. Пальпацію проводять злегка надавлюючи ми рухами, системно із дотриманням порядку - потиличні, підщелепні, підборідні, шийні, надключичні, підключичні, ліктьові, пахові, підколінні. Параметри: Форма, величина, наявність болючості, рухливість, спаяність один з одним, стан шкіри над вузлами , наявність виразок, свищів.
8.Правила проведення огляду голови та шиї
У здорового чоловіка окружність голови становить 55 см, у жінки 53 см.
При огляді визначають форму, розміри, мимовільне похитування голови (симптом Мюссе). Наявність рубців.
При огляді обличчя звертають увагу на вираз обличчя (живе, байдуже, перелякане, неспокійне, змучене, страдницьке ).
Очі, вираз очей: емоційний, спокійний, туга, «життєвий» блиск, «тьмяні». Очна щілина: звужена, розширена. Повіки, колір. Набряклість: є, немає. Птоз: є, немає. Очне яблуко: випинання, западіння. Реакція їх на світло: пряма, співдружня. Тремтіння очей: є, немає. Косоокість: є, немає.
Ніс, форма його: збільшення і потовщення, западіння (сідлоподібний ніс), деформація м'яких тканин носа, почервоніння або виразки зовнішнього краю ніздрів, герпетична висипка. Симетричність носогубних складок.
При огляді вух можна виявити зміну їх кольору, наявність ущільнень, вузликів.
1 2 3 4 5 6 7 8