1 характеристика мікроклімату приміщення 2

Ім'я файлу: мікроклімат робочої зони. вентиляція виробничих приміщень рефера
Розширення: docx
Розмір: 149кб.
Дата: 12.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
referatrev6_0_0.doc
Учителі початкових класів.docx
2.ПЗ_УЧ Том2_ПОС_КБМТ-2,1 ДЮСШ.doc

1 ХАРАКТЕРИСТИКА МІКРОКЛІМАТУ ПРИМІЩЕННЯ 2

2 Нормування мікроклімату 3

2 Вплив мікроклімату на працездатність людини 6

3 Системи кондиціювання 8

4 Системи вентиляції 10

Для життєдіяльності людини, технологічних процесів у приміщенні, а також її роботоспроможності потрібно підтримувати параметри мікроклімату приміщення в межах допустимих норм. Строк експлуатації систем кондиціювання, опалення та вентиляції в залежності від виду та призначення становить від 10 до 20 років. Проте потрібно враховувати те що зовнішні конструкції будівлі дозволяють формувати мікроклімат в приміщенні. Нормативний строк експлуатації приміщень різного призначення становить від 50 до 60 років а в деяких випадках і більше. Підтримання нормативних параметрів мікроклімату системами кондиціювання, опалення та вентиляції в приміщеннях будівлі за умов багатофакторного впливу на них достатньо складна задача, яку треба вирішувати на всіх етапах експлуатації. Норми параметрів мікроклімату які приймають на стадії проектування приміщень не враховують старіння, дефекти та руйнування. Як конструкцій приміщень так і систем кондиціювання, опалення та вентиляції. В такому випадку дана ситуація може призвести до погіршення якості мікроклімату в приміщенні, та негативно впливати на роботоспроможність та самопочуття людини. Підтримання стандартів з охорони праці за рахунок забезпечення параметрів мікроклімату в приміщеннях, які мають ознаки старіння, руйнування та дефектів в межах норм, зараз актуальні для України.

1 ХАРАКТЕРИСТИКА МІКРОКЛІМАТУ ПРИМІЩЕННЯ

Мікрокліматом вважають поєднання різних факторів середовища приміщення, таких як вологості, температури, та стану повітря. Мікроклімат залежить від суми різних факторів. Таких як кліматичні умови місцевості в якій знаходиться будівля, рівень захисту приміщення від впливу зовнішніх чинників (вітру, температур, вологості) внутрішні фактори, а саме виділення вологи, тепла від джерел в приміщенні та повітряні потоки. Окрім тепла, вуглекислого газу, вологості, продуктів побутової і діяльності людини можуть бути гази, пил та аерозолі. Негативно впливає на якість мікроклімату в приміщенні, і відповідно на здоров’я та самопочуття людей які в ньому знаходяться підвищення концентрації шкідливих речовин в повітрі приміщення.

Максимально захищаючись від навколишнього середовища, з його забрудненим повітрям, шумом, аномальною спекою, та холодами ущільнюючись і утеплюючи будинки з метою заощадити на витраті таких недешевих сьогодні енергоресурсів ми все робимо вірно але ми ризикуємо стати заручниками своєї власної життєдіяльності.

Якщо підійти до цієї теми раціонально, вихід є, і він достатньо простий. Існує багато систем для створення мікроклімату в приміщенні. А саме кондиціювання, опалення та вентиляція.

Насправді, якщо підійти до цієї ситуації раціонально, вихід є, і він досить простий. З давніх давен існують системи, які і є інструментами для створення в приміщенні оптимального мікроклімату. Звичайно ж це опалення, вентиляція та кондиціювання. Випробувані та модернізовані часом, в поєднанні з сучacними енергозберігаючими технологіями у будівництві, техніці та елементами автоматики ці системи дозволяють створити в приміщенні будь-якого типу здорове середовище, сприятливе для роботи та відпочинку людини.

Стан здоров'я людини, його працездатність в значній мірі залежать від мікроклімату на робочому місці.

Метеорологічні умови, або мікроклімат, залежать від теплофізичних особливостей технологічного процесу, клімату, сезону року, умов опалення та вентиляції. Мікроклімат, надаючи безпосередній вплив на один з найважливіших фізіологічних процесів - терморегуляцію, має величезне значення підтримки комфортного стану організму.

Продуктивність праці підвищується за рахунок збереження здоров'я людини, підвищення рівня використання робочого часу, продовження періоду активної трудової діяльності людини.

Однією з необхідних умов здорової і високопродуктивної праці є забезпечення оптимального мікроклімату.

2 Нормування мікроклімату

Норми виробничого мікроклімату встановлені системою безпеки праці ГОСТ 12.1.005-88, а також СанПіН 2.2.4.548-96. За ступенем впливу на самопочуття людини, його працездатність мікрокліматичні умови підрозділяються на оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні.

Оптимальні мікрокліматичні умови характеризуються такими параметрами показників мікроклімату, які при їх одночасному впливі на людину протягом робочої зміни забезпечують збереження теплового стану організму. У цих умовах напруга терморегуляції мінімально, загальні та/або локальні дискомфортні тепловідчуття відсутні, що є передумовою збереження високої працездатності. В оптимальному мікрокліматі забезпечується оптимальне тепловий стан організму людини.

Допустимі мікрокліматичні умови характеризуються такими параметрами показників мікроклімату, які при їх одночасному впливі на людину протягом робочої зміни можуть викликати зміну теплового стану. Це призводить до помірного напрузі механізмів терморегуляції, незначним дискомфортним загальним і/або локальним Тепловідчуття. При цьому зберігається відносна термостабільність, може мати місце тимчасове (протягом робочої зміни) зниження працездатності, але не порушується здоров'я (протягом усього періоду трудової діяльності). Допустимі такі параметри мікроклімату, які при їх спільній дії на людину забезпечують допустимий тепловий стан організму.

Шкідливі мікрокліматичні умови - параметри мікроклімату, які при їх одночасному впливі на людину протягом робочої зміни викликають зміни теплового стану організму: виражені загальні та/або локальні дискомфортні тепловідчуття, значне напруження механізмів терморегуляції, зниження працездатності. При цьому не гарантується термостабільність організму людини і збереження його здоров'я в період трудової діяльності, і після її закінчення. При цьому ступінь шкідливості мікроклімату визначається як величинами його складових, так і тривалістю їх впливу на працюючих (безперервно і сумарно за робочу зміну, за період трудової діяльності).

Екстремальні (небезпечні) мікрокліматичні умови - параметри мікроклімату, які при їх одночасному дії на людину навіть протягом нетривалого часу (менше 1 год) викликають зміну теплового стану, що характеризується надмірним напруженням механізмів терморегуляції, що може призвести до порушення стану здоров'я і виникнення ризику смерті.

При тривалому і систематичному перебуванні людини в оптимальних мікрокліматичних умовах зберігається нормальний функціональний і тепловий стан організму без напруги механізмів терморегуляції. При цьому відчувається тепловий комфорт (стан задоволення зовнішнім середовищем), забезпечується високий рівень працездатності. Такі умови переважні на робочих місцях.

Допустимі мікрокліматичні умови при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати минущі і швидко нормалізуються зміни функціонального і теплового стану організму, що напруга механізмів терморегуляції, що не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. При цьому не порушується стан здоров'я, але можливі дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття і зниження працездатності.

Оптимальні параметри мікроклімату поширюються на всю робочу зону виробничих приміщень без поділу робочих місць на постійні й непостійні.

Якщо за технологічними вимогами, технічно і економічно обґрунтованих причин оптимальні параметри мікроклімату не можуть бути забезпечені, то встановлюють межі їх допустимих значень. Визначаючи характеристику приміщення по категорії виконуваних робіт (рівню енерговитрат), орієнтуються на ті з них, які виконуються 50% (і більше) працюючими. Забезпечення комфортних умов для трудової діяльності дозволяє підвищити якість і продуктивність праці, забезпечити гарне самопочуття і найкращі для збереження здоров'я параметри середовища проживання і характеристики трудового процесу.

Метеорологічні параметри, такі як температура, швидкість руху повітря і відносна вологість визначають теплообмін людини з навколишнім середовищем і, отже, самопочуття людини. Сукупність зазначених параметрів називається мікрокліматом.

Тривалий вплив на людину несприятливих метеорологічних умов різко погіршує його самопочуття, знижує продуктивність праці і призводить до захворювань.

Фактори, що впливають на мікроклімат, можна розділити на дві групи:

— нерегульовані (комплекс факторів які створюють клімат даної місцевості);

— регульовані (особливості і якість будівництва будівель і споруд, інтенсивність теплового випромінювання від нагрівальних

За ступенем впливу на самопочуття людини, його працездатність мікрокліматичні умови підрозділяються на оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні. Нормування мікроклімату виробничих приміщень проводиться згідно Сан-ПиН 2.2.4.548-96.

Для створення нормальних умов праці у виробничих приміщеннях забезпечують нормативні значення параметрів мікроклімату, температури повітря, його відносної вологості і швидкості руху, а також інтенсивності теплового випромінювання.

Основним методом забезпечення необхідних параметрів мікроклімату і складу повітряного середовища є застосування систем вентиляції, опалення та кондиціонування повітря.

Не маючи можливості ефективно впливати на явища які відбуваються в атмосфері процеси які створюють клімат, люди розташовують якісними системами управління факторами повітряного середовища всередині виробничих приміщень.

2 Вплив мікроклімату на працездатність людини

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) виробничого приміщення, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цього приміщення, який визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря та тепловим випромінюванням нагрітих поверхонь, що в сукупності впливають на тепловий стан організму людини.

В процесі трудової діяльності людина перебуває у постійній тепловій взаємодії з виробничим середовищем. За нормальних мікрокліматичних умов в організмі працівника, завдяки терморегуляції, підтримується постійна температура тіла (36,6 °С).

Кількість тепла, що утворюється в організмі, залежить від фізичного навантаження працівника, а рівень тепловіддачі – від мікрокліматичних умов виробничого приміщення. Віддача тепла організмом людини здійснюється, в основному, за рахунок випромінювання і випаровування вологи з поверхні шкіри.

Чим нижча температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла віддається випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту.

Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через високу вологість випаровування утруднюється і віддача тепла зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровуванням. Однак надто низька вологість викликає висихання слизових оболонок дихальних шляхів.

Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. У жарких виробничих приміщеннях при температурі рухомого повітря до 35 °С рух повітря сприяє збільшенню віддачі тепла організмом. З підвищенням температури рухоме гаряче повітря саме буде віддавати своє тепло тілу людини, викликаючи його нагрівання.

Рухоме повітря при низькій температурі викликає переохолодження організму. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (протягом), значно порушують терморегуляцію організму і можуть викликати простудні захворювання.

Можливості організму пристосовуватись до метеорологічних умов значні, однак небезмежні. Верхньою межею терморегуляції людини, що знаходиться у стані спокою, прийнято вважати 30–31 °С при відносній вологості 85% чи 40 °С при відносній вологості 30%. При виконанні фізичної роботи ця межа значно нижча. Так, при виконанні важкої роботи теплова рівновага зберігається при температурі повітря 12–14 °С.

Таким чином, для нормального теплового самопочуття людини важливе певне співвідношення температури, відносної вологості і швидкості руху повітря. На сьогодні основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99. В таблиці 4.2 наведені оптимальні та допустимі параметри мікроклімату у робочій зоні виробничих приміщень для різних категорій важкості робіт в теплий та холодний періоди року. Період року визначається за середньодобовою температурою зовнішнього середовища

. При

< +10°С – холодний період року, а якщо

+10°С – теплий.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють комплекс мікрокліматичних чинників, які в умовах тривалої та систематичної дії на людину створюють комфортні теплові відчуття та збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції.

Допустимі мікрокліматичні умови – комплекс мікрокліматичних чинників, які в умовах тривалої та систематичної дії на людину можуть викликати дискомфортні відчуття та зміни теплового стану організму, однак вони швидко минають і нормалізуються за рахунок напруження механізмів терморегуляції в межах фізіологічних пристосувальних можливостей.

Рисунок 2.1 - Оптимальні та допустимі норми мікроклімату у робочій зоні виробничих приміщень

3 Системи кондиціювання

Завданням кондиціювання повітря є підтримання стану повітряного середовища в приміщеннях у відповідності з потребами людей або іноді технологією виробництва. В деякій мірі це завдання вирішує система вентиляції, яка розрахована на асиміляцію і видалення шкідливих речовин, які знаходяться в приміщенні. Однак вентиляція, якщо вона не має спеціальних пристроїв, не може забезпечити підтримання заданого стану повітря в приміщеннях під час зміни умов навколишнього повітря. Таким чином, кондиціювання повітря – це автоматичне підтримання параметрів повітря в приміщенні.

Підтримання необхідного газового складу і чистоти повітря в приміщеннях забезпечується наявністю відповідного повітряного обміну і очищенням вентиляційного повітря, підтримання необхідних параметрів температури та вологості.

Приготування припливного повітря в системах кондиціювання здійснюється в спеціальних пристроях – кондиціонерах. В кондиціонерах може здійснюватися нагрівання повітря, охолодження, зволоження, осушення або комбінацію деяких з цих процесів. Тому в кондиціонерах можуть встановлюватись нагрівачі повітря, охолоджувачі повітря, камери зрошення повітря водою та інші пристрої.

Кондиціювання повітря здійснюється комплексом технічних засобів, який називається системою кондиціювання повітря (СКП). До складу СКП входять технічні засоби забору повітря, підготовки, тобто надання необхідних властивостей (фільтри, теплообмінники зволожувачі чи осушувачі повітря), переміщення (вентилятори) та його розподілу, а також засоби холодо- та теплопостачання, автоматики, дистанційного керування та контролю. СКП великих громадських, адміністративних та виробничих будівель обслуговуються, як правило, комплексними автоматизованими системами керування.

Автоматизована система кондиціювання підтримує заданий стан повітря в приміщенні, незалежно від коливань параметрів навколишнього середовища (атмосферних умов). Основне обладнання системи кондиціювання для підготовки та переміщення повітря агрегується (компонується в єдиному корпусі) у пристрої, який називається кондиціонером. У багатьох випадках усі технічні засоби для кондиціювання повітря скомпоновані в одному блоці або двох блоках, і тоді поняття «СКП» та «кондиціонер» є однозначними.

Сучасні системи кондиціювання можуть бути класифіковані за:

основним призначенням (об’єктом застосування) — комфортні та технологічні;
принципом розташування кондиціонера по відношенню до приміщення, що обслуговується, — центральні та місцеві;
наявністю власного (тобто такого, що входить до конструкції кондиціонера) джерела тепла та холоду – автономні та неавтономні;
принципом дії — прямоточні, рециркуляційні та комбіновані;
способом регулювання вихідних параметрів кондиційованого повітря — з якісним (однотрубним) та кількісним (двотрубним) регулюванням;
ступенем забезпечення метеорологічних умов у приміщенні, що обслуговується — I-го, II-го та III-го класу;
кількістю приміщень, що обслуговуються (локальних зон) — однозональні та багатозональні;
тиском, який розвивається вентиляторами кондиціонерів: низького, середнього та високого тиску.

Також існують різноманітні системи кондиціювання, що обслуговують спеціальні технологічні процеси, включаючи системи зі змінними в часі (за певною програмою) метеорологічними параметрами.

4 Системи вентиляції

Найбільш простий спосіб підтримувати параметри мікроклімату – організувати вентиляцію приміщення.За визначенням ДБН: вентиляція – обмін повітря в приміщеннях для видалення надлишків теплоти, вологи, шкідливих та інших речовин з метою забезпечення допустимих метеорологічних умов і чистоти повітря.

Подаючи більш холодне повітря, можна зняти надлишки теплоти в приміщенні. Також, подаючи свіже повітря, можна прибрати надлишки вологи. При цьому повітря не обов'язково осушувати – адже, якщо відносна вологість зовнішнього повітря лежить в допустимих межах, то його подачею і видаленням більш вологого повітря ми вирішуємо проблему вологості.

Крім того, подача свіжого повітря – єдиний спосіб забезпечити ГДК (гранично допустимі концентрації) різних технологічних факторів, які можуть виділятися в приміщенні. І, нарешті, свіже повітря – без вуглекислого газу – необхідний для дихання людей. Найпростіший спосіб вентиляції – провітрювання (наприклад, шляхом відкривання вікон).

Наступний етап – природна вентиляція. Саме вона проектується в звичайних квартирах (решітки у ванних кімнатах і кухнях, приплив – через нещільності у вікнах, дверях і при їх відкриванні). Природна вентиляція заснована на різниці густин теплого і холодного повітря, що видаляється, завжди тепліше, а більш тепле повітря завжди легше – отже, воно прагне вгору).

Найефективніший спосіб вентиляції – механічна вентиляція, тобто повітря приводиться в рух за допомогою вентилятора.

Вентиляційні системи поділяються на припливні та витяжні. Припливні вентиляційні системи служать для подачі свіжого, попередньо обробленого повітря в приміщення, що обслуговуються. Відповідно, витяжні вентиляційні системи служать для видалення відпрацьованого повітря з приміщень. При цьому зовсім не обов'язково ці системи будуть поєднуватися. Досить часто мають місце випадки встановлення механічних припливних систем без механічного видалення.

Припливні вентиляційні системи містять у своєму складі припливну камеру для попередньої обробки повітря, повітроводи для транспортування повітря до місця призначення, фурнітуру ( у місцях випуску повітря у приміщення ). Витяжні системи мають у своєму складі повітроводи, фурнітуру і витяжні вентилятори.
скачати