1. Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади - передбачає проведення інститутами громадянського суспільства, громадськими радами оцінки діяльності органів виконавчої влади.
Проводити можуть: громадські об’єднання, професійні спілки та їх
об’єднання, творчі спілки, організації роботодавців та їх об’єднання, благодійні і релігійні організації, органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації та інші непідприємницькі товариства і установи.
Погоджує орган виконавчої влади.
Для організації потрібно: 1. Назва організації від якої надходить запит, місцезнаходження та відомості про легалізацію 2. Предмет і мета громадської експертизи 3. Адреса за якою надсилається відповідь, прізвище, ім’я та по батькові, особи яка подає, номер телефону і електронна адреса.
Органи які контролюють: орган виконавчої влади у разі потреби утворює робочу групу із залучення представників інституту громадського суспільства, громадської ради, що ініціює проведення громадської експертизи. Посадові особи органу виконавчої влади не повинні перешкоджати проведенню громадської експертизи та втручатись у діяльність інституту громадянського суспільства, громадської ради, пов'язану з її проведенням.
Санкції за порушення: Відшкодування збитків громадянину у зв'язку з порушенням вимог цього Закону при розгляді його скарги Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
2. Громадська рада
Діяльність громадської ради можлива завдяки Постанові Кабінету Міністрів від 3 листопада 2010 р. № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”.
Створюємо ініціативну групу з підготовки установчих зборів за участю інститутів громадянського суспільства та представників державних органів. Робота ініціативної групи має розпочатись за 60 днів до зборів. При першій же зустрічі обирається голова та відповідальний за ведення протоколів засідань.
Оприлюднюємо деталі проведення установчих зборів.
Збираємо заяви та інші необхідні додаткові документи чи дані від усіх охочих представників громадських інститутів взяти участь в установчих зборах.
Далі справа за владними органами. Їм потрібно оприлюднити на своїх офіційних сайтах усю детальну інформацію про установчі збори та кандидатури до складу громадської ради.
Обираємо членів лічильної комісії, голову зборів, секретаря.
Голосуємо та обираємо кількісний склад громради. Рейтингове електронне голосування відбувається у визначений органом виконавчої влади строк через офіційний вебсайт.
Видаємо наказ керівника органу виконавчої влади про затвердження складу громадської ради на підставі протоколу установчих зборів. Він має бути публічним.
Проводимо перше засідання новообраної громадської ради та обираємо її керівних органів.
Затверджуємо Положення про громадську раду та його погодження з органом виконавчої влади.
3. Проведення консультації з громадськістю
1. Постанова Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики
2. Консультації з громадськістю організовує та проводить орган виконавчої влади. Громадські об’єднання, релігійні, благодійні організації, творчі спілки, професійні спілки та їх об’єднання, асоціації, організації роботодавців та їх об’єднання, органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації, інші непідприємницькі товариства та установи можуть ініціювати проведення консультацій з громадськістю з питань.
Порядок організації зазначаються:
найменування органу виконавчої влади, який проводить обговорення;
питання або назва проекту акта, винесеного на обговорення:
варіанти вирішення питання:
адреса (гіпертекстове посилання) опублікованого на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади тексту проекту акта:
соціальні групи населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія прийнятого рішення, можливі наслідки проведення в життя рішення для різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін;
відомості про місце і час проведення публічних заходів, порядок обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників;
порядок участі в обговоренні представників визначених соціальних груп населення та заінтересованих сторін;
поштова та електронна адреси, строк і форма подання письмових пропозицій та зауважень;
адреса і номер телефону, за якими надаються консультації з питання, що винесено на публічне громадське обговорення;
прізвище, ім'я відповідальної особи органу виконавчої влади;
строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення.
Форми та органи контролю: на всіх засіданнях консультації з громад кість ведеться протокол у якому фіксуються всі пропозиції та зауваження, всі пропозиції та зауваження вивчаються і аналізуються, і узагальнені пропозиції та зауваження подаються робочою групою на розгляд громадської ради та органу виконавчої влади.
4. Проведення загальних зборів
Ст.8 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»
Загальні збори громадян скликаються відповідним головою (міським, селищним, сільським) або виконавчим органом відповідної ради, громадськими комітетами і радами самоврядування.
Збори скликаються за пропозицією не менш як третини від
загальної кількості громадян, які проживають у відповідному
територіальному утворенні, депутатів Ради, членів постійної
комісії, депутатської групи, трудового колективу, об'єднання
громадян. Представники громадян для участі в зборах (конференції)
обираються зборами відповідних територіальних утворень або
визначаються органами територіальної самоорганізації громадян. Рішення про скликання зборів доводиться до відома громадян, які проживають на відповідній території, не пізніш як за 7 днів до їх проведення з зазначенням часу скликання, місця проведення зборів, питань, які передбачається внести на їх обговорення. У випадках особливої необхідності населенню повідомляється про скликання зборів в день їх проведення. Збори відкриває і веде голова відповідної Ради
або його заступник, а в разі коли збори скликано за рішенням
відповідного органу територіальної самоорганізації громадян, -
керівник цього органу.
Для ведення протоколу зборів обирається секретар зборів.
Для ведення зборів може обиратися президія зборів.
Збори можуть обирати також лічильну комісію.
Порядок денний і порядок роботи зборів затверджується
зборами. За результатами зборів складається протокол, який підписується головою і секретарем зборів.
5. Процедура організація мирного зібрання
Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції України
Кожна людина має браво на мирне зібрання.
Для організації потрібно звертатися до Місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради.
Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається до виконавчого органу місцевої ради в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення.
В заяві зазначаються:
мета,
форма,
місце проведення заходу або маршрути руху,
час його початку і закінчення,
передбачувана кількість учасників,
прізвища, імена та по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання),
дата подачі заяви.
Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (стаття 185-1 КпАП України) тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 185-2 Надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів -
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 293 КК України. За групове порушення громадського порядку караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Стаття 294 КК України Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
6. Порядок проведення громадських слухань(на прикладі м. Київ)
Порядок ініціювання, підготовки, проведення громадських слухань та врахування їх результатів регулюється Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян"\
Ініціатором громадських слухань може бути ініціативна група у складі не менше п'яти членів територіальної громади .
Ініціатор не пізніше ніж за 30 календарних днів до запропонованої дати проведення громадських слухань подає до міської ради пакет документів, який має містити:
- прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць та рік народження, домашня адреса, телефон, а також серії та номери паспортів членів ініціативної групи;
- прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць та рік народження, домашня адреса та контактні дані (телефон, електронна пошта) особи, уповноваженої представляти ініціатора;
- рівень громадських слухань
- предмет громадських слухань (проєкт рішення, рішення, звіт та інше), що пропонується до розгляду;
- очікувані наслідки в результаті проведення громадських слухань;
- прізвища та/або посади осіб, яких варто запросити на громадські слухання (якщо вони відомі);
- пропозиція щодо дати, часу та місця запланованих громадських слухань;
- список і контактні дані осіб, які могли б увійти до складу організаційного комітету з підготовки громадських слухань, якщо є необхідність його створення (не більше п'яти).
У ході громадських слухань складається, який підписується головуючим і секретарем громадських слухань не пізніше трьох календарних днів після їх проведення, та невідкладно, але не пізніше ніж через 10 календарних днів після проведення громадських слухань, надсилається до міської ради разом із заявою
7.Процедура місцевої ініціативи(на прикладі м. Київ)
Ініціювати внесення місцевої ініціативи та брати участь у підтримці місцевої ініціативи мають право члени територіальної громади міста Києва, що проживають та зареєстровані на території міста Києва, які є дієздатними та відповідно до статті 70 Конституції України мають право голосу на виборах і референдумах.
Погоджує - Секретаріат Київської міської ради
Ініціатором внесення місцевої ініціативи на розгляд Київської міської ради є ініціативна група членів територіальної громади міста Києва в кількості не менше 5 осіб.
Ініціативна група подає повідомлення на ім'я заступника міського голови - секретаря Київської міської ради за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, яке містить:
Прізвище, ім'я, по батькові членів ініціативної групи.
Серії та номери паспортів членів ініціативної групи.
Прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання та контактні дані (телефон, електронна адреса) члена ініціативної групи, відповідального за організацію роботи ініціативної групи.
Питання, яке ініціюється в порядку місцевої ініціативи.
Згоду членів ініціативної групи на обробку персональних даних.
Місцева ініціатива для її внесення на розгляд Київської міської ради повинна бути підписана не менше ніж 1000 членами територіальної громади міста Києва.
Загальна координація роботи постійних комісій Київської міської ради з розгляду місцевих ініціатив покладається на заступника міського голови - секретаря Київської міської ради.
8. Процедура звернення громадян
Відповідно до Конституції України громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні звернення або особисто звернутися до органів державної влади та місцевого самоврядування, (ст.40).
Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
У зверненні має бути зазначено
прізвище, ім’я, по батькові
місце проживання громадянина
викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
Електронна петиція, порядок
В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції
адресу електронної пошти.
Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.
Стаття 24. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення громадян
Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.