Ім'я файлу: 1. Допомога людині , яка знаходиться в стані горя..docx
Розширення: docx
Розмір: 15кб.
Дата: 14.12.2022
скачати

1. Допомога людині , яка знаходиться в стані горя.

У людини, яка втратила рідних чи близьких виникає реакція горя, яка ділиться на три фази:

1. шок і заціпеніння (триває від декількох секунд до декількох тижнів);

2. страждання (триває 6-7 тижнів, можливо і більше часу);

3. прийняття своє втрати (зазвичай завершується через рік після втрати).

Для того, щоб вміти надати ефективну допомогу такій людині слід вирізняти на якій фазі горя вона знаходиться.

Відразу після звістки про смерть близької людини в особистості виникає гострий душевний біль та спроба відкинути реальність ситуації (це буває, навіть, якщо смерть близької людини не була раптовою, а очікувалася тривалий час). Людина може довгий час перебувати у стані ступору, який може змінюватись моментами метушливої активності. Вона може відсторонюватись від навколишніх, бажати бути насамоті та десь подалі від всіх своїх звичайних справ, відчувати оніміння, втрату апетиту та сну.

Слід пам’ятати, що людину, яка знаходиться в першій стадії горя, не можна залишати наодинці. Необхідно проявляти до неї щонайбільше уваги, при цьому:

• частіше доторкайтеся до людини (обіймайте, кладіть руку на плече, беріть її руку у свою);

• допомагайте людині ухвалювати необхідні рішення, залучайте до організації похорону;

• дайте їй можливість відпочити;

• дайте людині можливість поплакати;

• простежте за тим, щоб вона приймала їжу;

• говоріть про померлу людину в минулому часі;

• згадуйте тільки гарне та приємне, що пов’язано з померлою людиною.

Коли проходить перша фаза горя, поведінка людини змінюється. Основними ознаками другої фази горя може бути:

• дратівливість;

• злість;

• ослаблення уваги, неможливість на чому-небудь сконцентруватися;

• порушення пам’яті на поточні події;

• тривога;

• бажання усамітнитися;

• порушення сну;

• млявість;

• відчуття порожнього шлунку, кому в горлі;

• підвищена чутливість до навколишнього;

• почуття провини перед померлим (загиблим);

• відчуття в людини присутності померлого (загиблого);

• ідеалізування померлого (загиблого).

У другій фазі горя, людині необхідно дати можливість побути наодинці, відпочити. Але, слід пам’ятати, що в цей період стан людини полегшується підтримкою рідних і друзів, причому, суттєва не сама їх дійова допомога, а легка доступність упродовж кількох тижнів.

У таких випадках спеціаліст може допомогти такій людині виконуючи роль слухача. Однак не слід намагатися зупиняти людину, якщо вона плаче, адже після того, як дати волю сльозам, на душі стає небагато легше, навпаки, якщо людина стримує сльози емоційної розрядки не відбувається. Внутрішнє напруження може завдати шкоди фізичному та психічному здоров’ю людини.

Не заважайте також проявляти злість, оскільки агресивне поводження – один із способів за допомогою якого організм намагається знизити високу внутрішню напругу. Однак слід контролювати, щоб прояви злості не відбувалися досить тривалий час.

Необхідно ставитися до людини з увагою, старайтесь пояснити, що страждання буде не завжди, втрата – це не покарання, а частина нашого життя, не треба шукати у втраті рації, мети чи плану, а поховати близьку людину – це не те ж саме, що її забути

Намагайтесь сприяти людині отримувати фізичні навантаження та пити побільше води. Зміна помешкання, переїзд на нетривалий час, перепланування чи перестановка меблів теж допомагають у плануванні та перспективі на вихід з кризи. Основним завданням є забезпечення такої допомоги, яка дозволить людині не застрягти на тривалий час у фазі страждання (в людини може спостерігатись апатія, знизитись самооцінка, виникнути почуття власної неповноцінності, або може з’явитися думки про самогубство тощо). Оскільки такий стан може призвести до серцевих, або інфекційних захворювань, нещасних випадків, алкоголізму, депресії та інших розладів (тому, що різко знижується імунітет).

У таких випадках необхідне доброзичливе ставлення до людини, не слід її звинувачувати. Важливо розряджати обстановку та відволікати людину від думок, які завдають їй страждання, адже після пережитого наступає фаза прийняття, коли в людини відновлюється сон та апетит. Втрата перестає бути головною подією в житті, з’являється здатність планувати своє життя. Спеціалісти повинні допомогти людині скорегувати свої подальші дії в житті (скласти план на рік чи два, визначитись з професійною діяльністю, чи зміною вже існуючої професії, закінчити розпочате чи навпаки почати якусь роботу, навчання, відчути захоплення в якійсь дії). Якщо Ви відчуваєте, що потребуєте спілкування з родиною чи друзями людини, яка загубила рідних, зробіть це. Спільно подумайте, яка допомога потрібна цій людині та її родині, можно запропонувати зробити спільний план дій, однак пам’ятайте, що не можна нав’язуватись чи сильно наполягати. Наполягаючи чи примушуючи людину Ви можете зробити ще гірше. Терпіння та доброзичливе ставлення принесуть свої плоди.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас