Ім'я файлу: Фінанси підприємств.docx
Розширення: docx
Розмір: 214кб.
Дата: 01.02.2024
скачати
Пов'язані файли:
есе, психологія.docx
Kursov.doc

1. Дайте визначення терміну „фінанси підприємства”.

Фінанси підприємств– це економічні відносини, що виникають в процесі формування основного і обігового капіталу, фондів грошових засобів підприємств та їх розподілу і використання. Ці фінанси складають основну частину фінансової системи країни, її вихідну ланку, так як обслуговують сферу матеріального виробництва, де створюються валовий національний продукт і національний доход – джерело фінансових ресурсів для інших ланок фінансової системи.

Фінанси підприємств являють собою сукупність економічних відносин, що виникають у процесі виробництва, розподілу і використання суспільного продукту, національного доходу, національного багатства і пов’язані з утворенням, розподілом і використанням фінансових ресурсів для забезпечення ефективного розвитку підприємства на всіх стадіях життєвого циклу.
2. Які основні функції виконують фінанси підприємства?

Фінанси підприємств як економічна категорія проявляються у виконанні ними таких основних функцій: відтворювальної; розподільчої; контрольної.

Відтворювальна функція заключається в систематичному формуванні фінансових ресурсів із різних джерел для забезпечення поточної господарської діяльності підприємства і реалізації стратегічної мети його розвитку.

Розподільча функція проявляється через розподіл і перерозподіл загальної суми сформованих фінансових ресурсів. Вона заснована на тому, що фінансові ресурси підприємства підлягають розподілу з метою виконання грошових зобов’язань перед бюджетом, кредиторами, контрагентами. Її результатом є формування і використання цільових фондів грошових засобів, підтримання ефективної структури капіталу.

Реалізацію відтворювальної і розподільчої функцій необхідно розглядати як єдиний процес у суспільному виробництві, оскільки утворення фінансових ресурсів завжди передбачає розподіл валових доходів.

Контрольна функція передбачає здійснення фінансового контролю за результатами виробничо-фінансової діяльності підприємства, а також за процесом формування, розподілу і використання фінансових ресурсів у відповідності з поточними і оперативними планами. Таким чином, контрольна функція є похідною від розподільчої.
3. Що включає в себе сфера фінансових відносин підприємства?

Фінансові відносини на підприємстві та поза його межами виникають між:

  • підприємством і його засновниками (власниками) з приводу формування статутного фонду (наприклад, одержання коштів з державного бюджету, емісія акцій, надходження пайових внесків тощо);

  • підприємством і державою у межах законодавства про оподаткування, соціальне страхування, формування загальнодержавних цільових грошових фондів (бюджетних та позабюджетних);

  • підприємством і вищою організацією, всередині фінансово-промислових груп, холдингу, з асоціаціями і спілками, членом яких є підприємство. Ці відносини виникають при формуванні, розподілі і використанні централізованих цільових грошових фондів і резервів на фінансування цільових галузевих програм, проведення маркетингових досліджень, науково-дослідних робіт, організацію виставок та ін.;

  • підприємством і банками з приводу розрахунково-касового обслуговування, одержання і повернення кредитів, а також сплати відсотків за користування ними;

  • підприємством і страховими компаніями та організаціями з приводу страхування майна, окремих категорій працівників, комерційних та підприємницьких ризиків;

  • підприємством та його постачальниками і покупцями з приводу виконання господарських договорів і зобов’язань;

  • окремими підрозділами підприємства з приводу розподілу прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати податків і обов’язкових платежів;

  • підприємством в цілому та його підрозділами з приводу розподілу коштів на формування фондів основних і оборотних засобів;

  • підприємством і його працівниками з приводу створення фонду оплати праці, матеріального заохочення та ін.

Організація всіх вищезгаданих відносин базується на формуванні і русі фінансових ресурсів підприємств, їх ефективному використанні.
4. Сформулюйте визначення „фінансові ресурси підприємства”.

Фінансові ресурси підприємства – це грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту, національного доходу і використовуються у статутних цілях підприємств.
5. З яких елементів складається загальна сума фінансових ресурсів підприємства?

Загальна сума фінансових ресурсів підприємства складається з таких елементів:

  • статутний фонд (основний капітал);

  • додатковий капітал (в тому числі доход у вигляді фонду індексації основних засобів і нематеріальних активів);

  • резервний фонд;

  • централізовані кошти для фінансування капітальних вкладень;

  • спеціальні фонди і цільове фінансування;

  • амортизаційний фонд на повне відновлення основних засобів і фонд зносу нематеріальних активів;

  • відстрочена податкова заборгованість;

  • резерви наступних витрат і платежів;

  • нерозподілений прибуток у господарському обігу;

  • довготермінові і короткотермінові кредити комерційних банків;

  • позикові кошти від реалізації власних цінних паперів (облігацій та ін.);

  • кредиторська заборгованість усіх видів, включаючи заборгованість із бюджетних платежів, із відрахувань на соціальні заходи держави, по оплаті праці, по виданих векселях, по одержаних авансах;

  • інші кошти, які знаходять відображення в пасиві бухгалтерського сальдового балансу підприємства.


6. Що розуміється під організацією фінансів підприємства, на яких принципах вона базується?

Під організацією фінансів підприємств розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їх кругообігом для досягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами.

В основу організації фінансів підприємств покладено повний господарський (комерційний) розрахунок, який ґрунтується на таких принципах: господарської самостійності, самофінансування, матеріальної відповідальності, зацікавленості у результатах діяльності, забезпечення фінансових резервів.

Принцип господарської самостійності передбачає, що підприємства самостійно, незалежно від організаційно-правової форми господарювання, визначають свою економічну діяльність, напрями вкладень грошових засобів з метою одержання прибутку. Держава тільки визначає окремі сторони діяльності підприємств, наприклад амортизаційну політику.

Принцип самофінансування означає повну окупність витрат на виробництво і реалізацію продукції, інвестування в розвиток виробництва за рахунок власних грошових засобів і за необхідності банківських і комерційних кредитів. Реалізація цього принципу – одна із основних умов підприємницької діяльності, що забезпечує конкурентоспроможність підприємства.

Принцип матеріальної відповідальності означає наявність певної системи відповідальності за ведення і результати господарської діяльності. Фінансові методи реалізації цього принципу різні для окремих підприємств, їх керівників і працівників підприємства. У відповідності з українським законодавством підприємства, що порушують договірні зобов’язання (терміни, якість продукції), розрахункову дисципліну, ті, що допускають несвоєчасне повернення короткострокових і довгострокових кредитів, погашення векселів, порушення податкового законодавства сплачують пеню, неустойки, штрафи. У випадку неефективної діяльності до підприємства може бути застосована процедура банкрутства. До керівників підприємств цей принцип реалізується через систему штрафів у випадках порушення підприємством податкового законодавства. До окремих працівників підприємства застосовується система штрафів, позбавлення премій, звільнення з роботи у випадках порушення трудової дисципліни, допущення браку.

Принцип зацікавленості у результатах діяльності. Використання цього принципу визначається основною метою підприємницької діяльності – отриманням прибутку. Зацікавленість у результатах господарської діяльності в рівній мірі властива самому підприємству, його працівникам і державі в цілому. На рівні окремих працівників реалізація цього принципу повинна бути забезпечена належною оплатою праці та іншими стимулюючими виплатами. Для підприємства цей принцип може бути реалізований шляхом проведення державою оптимальної податкової політики і дотримання економічно обґрунтованих пропорцій у розподілі чистого прибутку. Інтереси держави забезпечуються рентабельною діяльністю підприємств.

Принцип забезпечення фінансових резервів пов’язаний з необхідністю формування фінансових резервів для забезпечення підприємницької діяльності, яка пов’язана з ризиком внаслідок можливих коливань ринкової кон’юнктури. Наслідки ризику лягають безпосередньо на підприємця, який самостійно приймає рішення, реалізує розроблені програми з ризиком неповернення вкладених грошових засобів. Фінансові вкладення підприємства також пов’язані з ризиком одержання недостатнього доходу у порівняні з темпами інфляції або доходними сферами вкладення капіталу. Крім того, можуть мати місце прямі прорахунки у розробленні виробничої програми.
7. Розкрийте структуру фінансової служби підприємства.


8. Що відноситься до функцій фінансової служби підприємства?

До функцій фінансової служби відносяться:

  • здійснення необхідних розрахунків і на їх основі внесення обґрунтованих пропозицій керівництву підприємства щодо розподілу наявних фінансових ресурсів між виробничими структурними підрозділами, функціональними службами;

  • розроблення поточних і оперативних фінансових планів та інших планових фінансових документів з метою знаходження резервів збільшення прибутку та надходження інших фінансових ресурсів для забезпечення потреб підприємства в коштах;

  • здійснення контролю за виконанням показників фінансового плану підрозділами і підприємством у цілому, а також за недопущенням використання фінансових ресурсів на непродуктивні витрати;

  • організація оперативного контролю за надходженням грошових коштів від реалізації підприємством своєї продукції, послуг, за своєчасним розв’язанням суперечок у сфері розрахунків з покупцями і постачальниками;

  • забезпечення всієї роботи щодо виконання фінансових зобов’язань підприємства перед державним бюджетом, сплати податків та інших (неподаткових) платежів перед позабюджетними фондами, банками, постачальниками сировини, матеріалів і послуг, робітниками і службовцями (щодо заробітної плати, виплат за соціальним страхуванням тощо);

  • проведення разом з іншими економічними, виробничими й технічними підрозділами комплексного аналізу господарської діяльності підприємства і окремих його структурних підрозділів, виявлення причин невиконання планів і завдань з виробництва продукції, її собівартості та прибутку;

  • вивчення стану фінансового ринку країни та окремих регіонів для планування і прийняття рішень в інвестиційній сфері;

  • управління ліквідністю активів підприємства;

  • управління фінансовими ризиками;

  • пошук нових джерел фінансування;

  • контроль за валютними операціями;

  • проведення операцій з цінними паперами і формування портфеля цінних паперів, здатних забезпечити фінансову стійкість і стабільність підприємства;

  • проведення обґрунтованої дивідендної політики;

  • регулювання грошового обігу;

  • облік витрат і результатів виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності;

  • забезпечення правової законності і захищеності господарських операцій з капіталом і фінансовими ресурсами;

  • визначення рейтингу підприємства та його основних конкурентів;

  • аналіз фінансових результатів і фінансового стану підприємства і його клієнтів.


9. Розкрийте сутність державного регулювання фінансів підприємств. За якими напрямами воно проводиться?

Фінанси підприємств – невід’ємна частина фінансової системи держави. Держава формує фінансову політику на макрорівні та здійснює законодавче регулювання фінансів мікрорівня, визначає порядок створення, розподілу та використання засобів централізованих фондів фінансових ресурсів, які слугують одним із джерел фінансування підприємств.

Державне регулювання в ринкових умовах являє собою законодавчо оформлену систему зовнішнього впливу на фінанси підприємств. На сучасному етапі державне регулювання фінансів підприємств проводиться за двома напрямами:

  1. Проведення бюджетно-податкової та кредитно-грошової політики;

  2. Створення системи державної підтримки розвитку підприємств з метою стимулювання їх фінансової діяльності.

Державне регулювання фінансової діяльності за цими напрямами має бути узгоджене і не заперечувати одне одного, оскільки через податкову політику створюється можливість наповнення переважної частини бюджету, а не вивірені заходи щодо стимулювання у фінансовій сфері підприємництва можуть призвести до бюджетного дефіциту.

Державне регулювання створює певне середовище господарювання, у якому окремо взяте підприємство може почувати себе краще або гірше в залежності від його можливості адаптуватися до змін, які відбуваються.
10. Що відносять до основних сфер державного регулювання підприємств?

До основних сфер державного регулювання фінансової діяльності підприємств відносять:

  • податкову систему;

  • ціноутворення;

  • зовнішньоекономічну діяльність;

  • грошовий обіг;

  • кредитування;

  • форми платежів та розрахунків;

  • організацію обігу цінних паперів;

  • бюджетне фінансування;

  • склад та компетенцію органів державного управління у розв’язанні фінансових питань;

  • державні гарантії;

  • ліцензування окремих видів діяльності.

Всі напрямки державного регулювання взаємопов’язані та впливають один на одного. Виявлення цих взаємозв’язків має велике значення для функціонування підприємницьких структур та фінансів підприємств.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас