Ім'я файлу: Тема 1 задача.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 12.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
Сечовий сондром укр.pdf
Всі задачі.docx
f8893.doc


Хвора 45 років захворіла, приблизно, 2 –3 тижні тому: загальна слабкість, порушення працездатності, поступове підвищення температури. В кінці 1 тижня  хвороби  температура досягла 38,8 – 39,50С, у наступні дні мала постійний характер, головний біль іноді був нестерпним, погіршився сон, з’явився помірний кашель. Лікувалася амбулаторно з диагнозом  „бронхопневмонія”. Призначений пеніцилін  був неефективним.  Стан різко погіршився  напередодні госпіталізації:  виражена загальна слабкість, запаморочення, хвора знепритомніла.   Під час огляду: шкіра бліда, холодний піт на обличчі; температура 37,20С. АТ 80/50мм рт ст.  Пульс 130/хв., слабкий. Живіт дещо здутий, безболісний. Випорожнення рідкуваті, мають вигляд дьогтю. Гепатолієнальний синдром. Позитивний симптом Філіповича.                    

  1. Попередній діагноз

Черевний тиф, типова форма, тяжкий стан. Кишкова кровотеча

  1. План обстеження

1) Бактеріологічний метод (до початку етіотропної терапії)

Матеріал: з 1-го дня хвороби та протягом усього періоду лихоманки – кров (краще на тлі підйому температури, але не на піку), протягом усієї хвороби – випорожнення (одразу після дефекації, не менше 2 г, за наявності домішок необхідно вибрати ці ділянки (слиз, пластівці, гній, але не кров!), сеча (повторне дослідження з інтервалом в 5-7днів, так як сальмонели виділяються не завжди, а періодично), жовч (дуоденальний вміст; в 3 пробірки по порціях А, В, С; ПРОВОДИТЬСЯ НЕ РАНІШЕ 10 ДНЯ НОРМАЛЬНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ, В гостру фазу НЕ МОЖНА) Сальмонели також можуть бути виділені з розеол, кісткового мозку і грудного молока.

2) Бак посів крові, калу, сечі, жовчі на визначення S.Тyphi.

  • експрес-діагностика черевного тифу




  • ПЛР об'єктів довкілля, випорожнень, сечі, крові для виявлення ДНК S.Тyphi

  • РІФ фекалій для визначення антигену S.Тyphi. Має обмежене застосування.

  • Для виявлення сальмонел у змивах з об'єктів навколишнього середовища, у харчових продуктах (у яловичині, м'ясі індички, спеціях, молочних продуктах, горіхах, морепродуктах та ін.) та кормах використовують високочутливий та специфічний (99%) експрес-тест Singlepath, заснований на метод візуальної імунохроматографії та дозволяє отримати остаточний результат через 20 хв (+ визначення концентрації).

  • У світі широко використовується тест-система, заснована на методі ІФА - Typhi Dot IgM або IgG Test *, CTC BIOTECH (чутливість - 79%, специфічність - 89%). Результат оцінюють за 1 годину.

3) Серологічний метод – РПГА та РА

Серодіагностика черевного тифу дозволяє виявити специфічні

антитіла до різних О-антигенів S.Typhi (1, 9, 12) та Vi-антигену.

! Спостерігаються серонегативні випадки черевного тифу, коли протягомвсього періоду хвороби антитіла не виявляють. З серологічних тестів використовують:

1. РПГА із застосуванням еритроцитарних О9, Vi- та Н-антигенів для визначення Ig М та G.

2. реакцію Відаля (використовують рідко; чутливість та специфічність, низькі, не рекомендовані ВООЗ);

3. РА (використовується рідко і має допоміжне значення у зв'язку з меншою чутливістю та специфічністю порівняно з РПГА). Дозволяють виявити антитіла до Н-d антигену S.Typhi, що дозволяє диференціювати черевний тиф від інших сальмонельозів, обумовлених сальмонелами серогрупи D, що клінічно протікають у генералізованій формі за тифоподібним варіантом.

Також: Загальний аналіз крові з гематокритом, аналіз калу на приховану кров

ЗАС, аналіз калу на яйця гельмінтів, біохімічний аналіз крові (сечовина, креатинін, залишковий азот, глюкоза, заг.білок і фракції, білірубін та фракції, АСТ, АЛТ, електроліти К, Cl, КОС), коагулограма,група крові, резус-фактор

  1. План лікування

1) Постільний режим у період лихоманки та в перші 7 днів нормальної температури. З 6 дня нормальної температури можна сидітиме, а з 10-12-го - ходити. Заборонені різкі рухи, підйом

тяжких предметів та напруження під час дефекації.

Розширення режиму проводиться дуже обережно, поступово під контролем клініко-лабораторних показників.

2) Дієта (дієти 4 та 13), прийом рідини – до 1,5-2 л/добу (чай, морс, настій шипшини).

З 11-го дня нормальної температури хворого переводять на дієту в межах столу 2 за Певзнер, яка рекомендується хворому протягом місяця після виписки.

Важливо! догляд за хворим (щоденний догляд ротової порожнини, слизової губ, профілактика утворення пролежнів) та контроль за станом випорожнень.

3) Етіотропна терапія

1. Фторхінолони:

  • Ципрофлоксацин по 500 мг двічі на день;

  • Офлоксоцин 0,2 г 2р/с;

2. Цефалоспорини III покоління:

  • Цефтріаксон по 1-2 г/добу внутрішньом'язово або внутрішньовенно 7-14 днів.

3. Цефалоспорини II покоління: цефамандол

4. Макроліди: азитроміцин

5. Хлорамфеніколи: хлорамфенікол

6. Аміноглікозиди: гентаміцин (важкий перебіг)

7. Сульфаніламіди (при бактеріоносійстві та при резистентності)

4) Стимулятори моторики шлунково-кишкового тракту: - домперидон, метоклопрамід.

5) Ентеросорбенти:

6) Антидоти:

- дімеркапрол

7) Вітаміни

- токоферол, аскорбінова кислота

8) Дезінтоксикаційна, регідратаційна терапія: - Трісоль, Ацесоль, Квартасоль

9) Стероїдні гормони:

- Преднізолон, Дексаметазон (при ІТШ, алергічній реакції або кишковому)

кровотечі)

10) НПЗЗ

- індометацин

11) імуномодулятори, індуктори інтерферону (у період реконвалесценції з метою запобігання бактеріоносійству)

12) Діуретики:

- манітол, фуросемід (ІТШ, ГНН)

13) Інгібітори протеаз:

- апротинін (ІТШ, кишкова кровотеча, перфорація кишки)

14) Гемостатична терапія:

- переливання крові та її компонентів, кровозамінники, амінокапронова кислота (кишкова кровотеча)

15) препарати для відновлення кишкової мікрофлори (для профілактики дисбіозу на фоні антибіотикотерапії) (хілак-форте, біфідобактерін, лактобіф)


скачати

© Усі права захищені
написати до нас