Основи академічного письма
Питання 1-3
1.Абзац як структурний елемент академічного тексту і засіб реалізації категорій зв’язності й цілісності.
Абзац - це група взаємопов'язаних пропозицій, в яких обговорюється одна основна думка. Число пропозицій в абзаці не має принципового значення, однак їх повинно бути досить, щоб цю думку ясно висловити
Абзац має свою структуру з трьох елементів: заголовної пропозицію , що підтримують пропозиції , а також заключне пропозиція.
Заголовне пропозицію передає основну думку абзацу. Воно не тільки називає тему абзацу (про що в ньому піде мова), а й обмежує цю тему рамками того специфічного аспекту або аргументу, який може бути повністю розглянуто в одному абзаці. Та частина заголовного пропозиції, в якій формулюється цей специфічний аспект, називається контрольної думкою. наприклад:
Підтримують пропозиції розвивають тему, тобто пояснюють або підтверджують заголовної пропозицію, пропонуючи більш детальну інформацію в напрямку, заданому контрольної думкою. Ось приклад підтримують пропозицій до наведеного вище заголовному пропозицією:
Заключне пропозиція вказує на кінець абзацу і залишає читачеві важливі моменти для запам'ятовування або підводить підсумок, перефразовуючи заголовної пропозицію:
Заключне пропозиція пишеться не завжди, проте буває особливо корисно в тих випадках, коли абзац насичений деталями, текст складний за змістом або перехід від однієї думки до іншої вимагає особливої уваги. Воно також необхідно, коли абзац представляє собою окремий текст
Заголовне пропозицію є корисним навігаційним засобом як для письменника, так і для читача. Письменникові видно, яку інформацію потрібно включити в даний абзац (і яку, відповідно, виключити), а читачеві видно, про що піде мова в даному абзаці, і він краще підготовлений до сприйняття даної інформації. Більш того, це заощадить час читача, оскільки підтримують пропозиції можна і не читати
Заключне пропозиція і зв'язок між абзацами
Ми приділили достатньо уваги заголовних пропозицій і тому, як завдяки добре сформульованої контрольної думки абзац організовується і вбирає в себе необхідну і впорядковану відповідним чином інформацію. Останні пропозиції, можливо, не так важливі і помітні, проте в грамотному тексті і у них є певні функції. Виробивши навик починати абзац з заголовного пропозиції, корисно пам'ятати і про те, як закінчити абзац і зв'язати його з наступною пропозицією.
Останні речення абзацу можуть виконувати дві функції: по-перше, підводити підсумок того, про що йшла мова в абзаці, перефразовуючи заголовної пропозицію; по-друге, пов'язувати цей абзац з наступним, не розкриваючи його тему, але натякаючи на те, як буде розвиватися текст далі. В цьому відношенні функції заключного пропозиції схожі з функціями укладення до тексту, особливо якщо це висновок не до статті, а до рубрики статті або до глави в книзі. Крім того, абзац у тексті може починатися (і часто починається) з пропозиції, що зв'язує його з попереднім абзацом.
Цілісність наукового тексту – це внутрішня організованість й оформленість змісту, цілісне оформлення початку і кінця твору, зв’язки і переходи між частинами тексту, що забезпечується визначеними принципами відбору мовних одиниць. Цілісність тексту виявляється також й у визначеній логіко-смисловій структурі, компонентами якої є тематика, проблематика, ідеї тексту.
2.Структура абзацу. Роль першого речення в абзаці.
Архітектонічною одиницею наукового тексту виступає абзац, більш або менш закінчена одиниця як у комунікативному, так і в структурному відношенні, відзначається єдністю змісту і логічною послідовністю викладу. Кожний наступний абзац розвиває думку попереднього, випливає з нього і пов’язаний з наступним.
В абзаці достатньо важлива роль першого речення. Щоб головна думка, сформульована в першому реченні абзацу, прослідковувалася і далі, в наступних реченнях, варто застосувати повтор одного й того ж слова, словосполучення, вживання відповідних займенників тощо. Іноді абзац може складатися з одного речення, якщо йому надають особливого значення. Перехід від одного абзацу до іншого часто означає перехід до нової думки.
Абзац (нім. букв. -- перерва, пауза) -- відступ управо на початку першого рядка кожної частини тексту.
Абзаци окреслюють послідовність думок автора, їх завершений характер. Кожний абзац розвиває думку попереднього, випливає з нього і пов'язаний із наступним. В абзаці важливу роль відіграє перше речення. Щоб головна думка, сформульована в ньому, розвивалася й далі, в наступних реченнях варто застосувати повтор одного й того самого слова, словосполучення, відповідних займенників тощо. Грамотне членування тексту на абзаци допомагає осмислити прочитане.
Абзац може складатися з одного речення, якщо йому надають особливого значення. Перехід від одного абзацу до іншого часто означає перехід до нової думки зважаючи на типовість, кожний науковий текст індивідуальний. Це залежить від автора і його досвіду текстотворення.
3.Логіко-смисловий аналіз побудови речень та абзаців. Типи зв’язків речень в абзаці.
Смисловий аналіз тексту є основою його розуміння, опорою для відомого виразного читання. За вимогами програми з читання випускники початкової школи мають усвідомлено і достатньо повно сприймати і розуміти фактичний зміст, основний смисл прочитаного тексту, розповіді вчителя або однокласників.
поглиблений смисловий аналіз тексту, метою якого є досягнення розуміння істотних зв'язків, відношень, головних ознак
Смисловий аналіз відбувається після цілісного емоційного сприймання твору, тобто він є вторинним процесом, який коригує, поглиблює первинне сприймання прочитаного.
Речення в тексті поєднуються ланцюговим, паралельним або комбінованим способами.
Ланцюговий (послідовний). Речення послідовно зв’язуються одне з одним (цей спосіб подібний до зв’язку ланцюгової підрядності у складнопідрядному реченні).
При ланцюговому способі повторюються одні й ті самі слова, вживаються синоніми, використовуються слова з просторовим значенням.
Паралельний. Речення співставляються або протиставляються; вони рівноправні, часто однотипні за будовою; при паралельному зв’язку розвиток думки йде через співставлення ознак, що приписується спільному предмету висловлювання.
При паралельному способі використовуються слова з просторовим значенням, контекстуальні синоніми. Паралельний спосіб використовується в творах-описах.
Вправа 4 стор. 82
Текст 1:
Заголовкові речення: Саме комунікативна спрямованість наукового тексту
визначає його діалогічний характер( узагальню вальне речення; ідея – привернути увагу на головний чинник « комунікативна спрямованість» в даному випадку).
Тема: Діалогічний характер наукового тексту ( абзац 1 );
Заголовкові речення пояснюють про що йдеться мова в тексті , а якщо заголовку немає читач повинен сам зрозуміти, за допомогою інших речень.
Узагальнювальні речення можуть підштовхнути ближче до теми або можуть зробити висновок.
Чи достатньо їх для підтримки заявлених тем?
- Ні, не достатньо, в першому абзаці можна було б навести цитати праць таких діячів: М. Бахтін, Л. Якубинський, Е. Поліванов,
В.Виноградов та ін.
Тема: Діалогічність тексту
Ключова думка: Діалогічність – найважливіша характеристика тексту, модель взаємодії автора і читача (абзац 2);
Заголовкові речення : Спрямованість на адресата –
неодмінна властивість наукового тексту.
Тема: Спрямованість на адресата і спроби пояснення цього поняття( абзац 3). (Достатньо речень для підтримки теми)
Тема: Адресованість наукового тексту
Ключова думка: Адресованість наукового тексту розглядають як
найважливіший параметр текстовості наукових творів( абзац 4)
Тема: Мовні засоби ,які забезпечують діалогічність наукового тексту
Ключова думка: Діалогічна природа наукового тексту найчастіше може бути актуалізована за допомогою таких мовних засобів: 1) питальних речень
( зокрема риторичних запитань) і комплексів питання- відповідь ; 2) чужої
мови у формі безпосередніх цитувань; 3) непрямої мови як переказу чужої
думки; 4) імперативів як звертання до читача ( наприклад: зауважте, пригадаймо, погляньмо, візьмемо, звернімо та ін.);
5) експресивних засобів, зокрема емоційної та оцінної лексики,
розмовної лексики, образних засобів (метафори, епітети, порівняння,
фразеологізми), модальних слів, інтонаційно-синтаксичних засобів,
наприклад, окличних речень; 6) вставних і вставлених слів, конструкцій
у різних функціях – уточнювальній, пояснювальній, вказівній, оцінній,
додаткового повідомлення( абзац 5)
Тема: Мовні засоби для наукового тексту
Ключова думка: Сучасні мовознавці (Г. Дядюра,
М. Котюрова) стверджують, що у формуванні наукової думки бере
участь і логічне, й образне мислення, лише в науковому тексті
образність спрямована насамперед на інтелект читача, а вже потім – на
його емоційну сферу, й інформує не тільки про об’єкт, але й суб’єкт
пізнання( абзац 6)
Текст 2
Абзац 1 – заголовок.
Тема: Зміни, які відбуваються в тексті ,у процесі розвитку наукового стилю.
Абзац 2 – заголовкове речення: «Нині головним і єдиним показником абзацу в писемному мовленні є новий рядок.»
Узагальнювальне речення: «Абзацу властиві три значення – типографічне, синтаксичне і літературно-композиційне,( тобто значення певного завершеного відрізка) -узагальнення, його ідея- пояснення вище сказаного речення.»
Тема : новий рядок в писемному мовленні- абзац. Властивості абзацу.
Ключова думка: «Він(абзац) нібито попереджує, що починається нова
тема, думка, яка важлива і на яку в результаті варто звернути особливу
увагу.»
Абзац 3 – узагальнення : «тобто «вибірковість» поданого матеріалу,
представлена більшою чи меншою мірою.» Узагальнення аналогічне як у абзаці 2.
Абзац 4- не має заголовку і узагальнених речень, в ньому міститься ключові думки: «Абзац характеризується смисловою завершеністю. Смисл однієї фрази в абзаці пов’язаний зі смислом інших фраз»
Тема: Особливості абзацу.
Абзац 5- речення – заголовок: «Класичною формою абзацу є абзац-тема.»
Тема : Класична форма абзацу.
Абзац 6- узагальнені речення: « У такій класичній формі на абзац-тему натрапляємо, щоправда, дуже рідко. Зазвичай завершальна « теза» відсутня і абзац функціонує в « усіченій » формі.» ( Перше речення робить висновок з абзацу 5 , а друге речення додає до теми 5абзацу свої пояснення.)
Ключова думка: «Зазвичай завершальна « теза» відсутня і абзац функціонує в « усіченій » формі.»
Абзац 7 - узагальнене речення: «Інакше кажучи, у класичному абзаці наукового тексту головну головну думку висловлює перше і друге речення.» ( Узагальнене речення містить у собі висновок).
Тема : Класичний абзац і його особливості.
Ключова думка: «У класичному абзаці наукового тексту головну
думку висловлює перше і друге речення.» ( Дане речення може також бути заголовком)
Абзац 8 – узагальнене речення , містить у собі висновок.
Тема : Інформативний центр абзацу в наукових текстах.
Ключова думка: «На відміну від речення інформативний центр абзацу
в наукових текстах здебільшого знаходиться на початку абзацу»