Ім'я файлу: kursovaya1.docx
Розширення: docx
Розмір: 99кб.
Дата: 13.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
Andriy_Ripalenko_КОМПЛЕКСНАЯ_ОЦЕНКА_ЗДОРОЧЬЯ_НАСЕЛЕНИЯ_1 (2) (2)
Склерома.docx
АВП.docx
Розширення: docx
Розмір: 99кб.
Дата: 13.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
Andriy_Ripalenko_КОМПЛЕКСНАЯ_ОЦЕНКА_ЗДОРОЧЬЯ_НАСЕЛЕНИЯ_1 (2) (2)
Склерома.docx
АВП.docx
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………4
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ.........................................................................................................6
1.2 Формування асортименту товарів на роздрібних торгових підприємствах……......................................................................................................6
1.2 Процес формування асортименту на підприємстві...............................11
1.3 сучасны тенденцыъ збутовоъ дыяльносты та сучасна асортимента полытика.............................................................................................................20
2 АНАЛІЗ збутовоъ дыяльносты В ЧП КІСЛІЦИН «МІРАБЕЛЬ»...............................................29
2.1 Загальна характеристика магазину..........................................................29
2.2 Оцінка фінансово-господарської діяльності магазину та аналіз торгового асортименту меблевої продукції магазину...........................................38
2.3 аналыз збутовоъ дыяльносты………………...44
ВИСНОВКИ.....................................................................................................47
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................49
ВСТУП
На сьогоднішній день на ринку присутня величезна кількість компаній. Кожна з них займається будь - яким видом діяльності - виробництво, торгівля, послуги і т.п. Споживач пред'являє все нові, більш вишукані вимоги до товарів. Покупці хочуть, щоб куплені ними товари були більш практичними, гарними, довговічними. А виробники змушені задовольняти постійно зростаючі запити своїх клієнтів. Ось чому корекція асортименту дуже важлива сьогодні. Сутність планування, формування та управління асортиментом полягає в тому, щоб виробник своєчасно пропонував певну сукупність товарів, які, відповідаючи в цілому профілю його виробничої діяльності, найбільш повно задовольняли вимогам певних категорій покупців.
Формування товарного асортименту - одне з найважливіших у маркетинговій політиці підприємства. У цьому питанні маркетологи торкаються питань вибору найбільш оптимального каналу збуту, методу збуту товару, що при ефективному використанні, безсумнівно, збільшить прибуток компанії.
В умовах ринкових відносин особливе місце займає маркетинг як система управління виробничо - збутовою діяльністю підприємства, націлена на ефективне задоволення споживчого попиту. Саме тут потрібна товарна політика, так як вона є фундаментом всієї маркетингової діяльності. Всі інші функції: встановлення цін на товар, вибір каналу розподілу і руху товару, вибір стратегії комунікації та стимулювання, реклама і пропаганда при своїй реалізації спираються безпосередньо на структуру асортименту і управління ним.
Формування товарного асортименту має економічне і соціальне значення. Економічна важливість полягає в тому, що вміле управління товарною політикою і умовами формування асортименту дозволить підприємству вижити в умовах жорсткої конкуренції і стати знаменитою. З соціального боку управління асортиментом виховує у споживачів смаки, формує потреби, і навпаки, смаки і потреби споживачів дуже впливають на товарну політику.
Управління асортиментом продукції пов'язано з чимось особливим. Розробка нового товару, без якого підприємство зможе прожити лише коротке життя, відкриває можливості для новаторства, просуванню науково-технічного прогресу, і, що важливо, веде до пошуку більш дешевого виду сировини.
Основною метою розгляду теми даної курсової роботи є: вивчення теоретичних основ і практичного досвіду формування товарного асортименту на ЧП КІСЛІЦИН «МІРАБЕЛЬ» та розробка рекомендацій щодо покращення діяльності магазину.
Задачі роботи:
1) охарактеризувати рекламу в системі маркетингових комунікацій;
2) проаналізувати організацію рекламної діяльності магазину «Мірабель»;
3) виявити основні напрями вдосконалення діяльності підприємства.
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ збутовоъ дыяльносты пыдприэмства
1.1 Сутнысть ы основны поняття збутовоъ дыяльносты
аналыз ученых збытовой деятельности:....
Товарний асортимент - це певна сукупність різноманітних товарів, що входять до складу торгівлі. Формування товарного асортименту - це розробка і встановлення в певному порядку номенклатури товарів, утворюючих необхідну сукупність для торгівлі.
До чинників, що впливають на формування асортименту товарів в магазині, відносяться: попит, виробництво, асортиментний профіль магазина; зона діяльності магазина, стан матеріально-технічної бази. [5, С.147]
Забезпечення необхідного рівня обслуговування покупців і зростання основних економічних показників діяльності товарного підприємства в значній мірі залежить від правильного формування асортименту товарів в його магазинах. Формування асортименту це процес підбору для реалізації в магазині різних груп товарів, їх видів і різновидів, диференційованих по всіх відмітних ознаках. Процес формування товарного асортименту в магазині повинен виходити з форми його товарної спеціалізації і розміру торгової площі, і бути направлений на задоволення попиту обслуговуваних контингентів покупців і забезпечення високої прибутковості їх діяльності. [8, С.153]
В процесі підбору для магазина необхідного асортименту товарів слід керуватися поряд загальних принципів. Найважливішим принципом формування асортименту товарів є забезпечення його відповідності характеру попиту, що пред'являється вибраними для обслуговування контингентами покупців. Оскільки успішне проникнення і закріплення торгового підприємства на споживчому ринку пов'язане з пошуком і повнотою освоєння тієї або іншої ніші, формуванню конкретного асортименту товарів, відповідному параметрам цієї ніші, відводиться першорядна роль.
Раціональна побудова асортименту товарів в магазині передбачає комплексне задоволення попиту покупців в рамках вибраного сегменту споживчого ринку. Здійснення цього принципу припускає формування асортименту товарів з урахуванням комплексності їх споживання в рамках певних споживчих комплексів або мікрокомплексів. Такий принцип формування асортименту дозволяє створити великі зручності для покупців, полегшує їм процес ознайомлення з пропонованими до продажу товарами, скорочує витрати часу на здійснення покупок, сприяє здійсненню "імпульсних покупок" [18, С. 241].
Важливим принципом формування асортименту товарів в магазині є забезпечення достатньої його широти і глибини. Під широтою асортименту розуміють число товарних груп і підгруп, що входять у формований асортиментний перелік, а під глибиною - число різновидів товарів по окремих споживчих або якісних ознаках (фасонам, моделям, розмірам і іншим показникам). Ширина і глибина асортименту товарів в магазині залежить від ряду чинників, найважливішими з яких є форма товарної спеціалізації, розмір
торгової площі, а так само перебування пропозиції на споживчому ринку.
Одним з важливих принципів формування асортименту товарів є забезпечення його стійкості. При реалізації товарів повсякденного попиту дотримання цього принципу має першорядне значення.
Стійкий асортимент товарів в магазині обумовлює скорочення витрат часу покупців на пошук товарів, дозволяє стандартизувати всі найважливіші торгово-технологічні процеси і операції, організовувати їх виконання з мінімальними витратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів [11, С.183].
І, нарешті, одним з принципів правильного формування асортименту товарів в магазині є забезпечення умов його рентабельної діяльності. В умовах переходу до ринкової економіки рентабельність є необхідною умовою функціонування будь-якого торгового підприємства. У зв'язку з цим, при побудові асортименту необхідно враховувати витратоємкість і податкоємкість реалізації окремих груп товарів, можливі розміри торгових надбавок, оборотність запасів і інші економічні чинники [10, С.118].
При оцінці стадій життєвого циклу товарів при формуванні асортименту виділяються наступні стадії:
- впровадження - купуються порівняно невеликі партії товару у добре відомих постачальників;
- зростання - закупівля великих партій товару різних різновидів, пошук нових постачальників, забезпечення безперервного завезення, зосередження в магазині великих товарних запасів;
- зрілість - зниження закупівельних цін, відмова від послуг слабких постачальників мінімізація торгових запасів, реклама;
- застарілі - розпродаж залишків товару.
Процес формування асортименту товарів в магазині здійснюється по наступних етапах:
1. Визначається перелік основних груп і підгруп товарів, що реалізовуються в магазинах.
2. Здійснюється розподіл окремих груп і підгруп товарів в розрізі споживчих комплексів і мікрокомплексів.
3. Визначається кількість видів і різновидів товарів в рамках окремих споживчих комплексів і мікрокомплексів.
4. Розробляється конкретний асортиментний перелік товарів для даного магазина, пропонований для реалізації обслуговуваним контингенту покупців. [7, С.203]
Перелік основних груп і підгруп товарів, що реалізовуються в магазині, залежить від форми його товарної спеціалізації і специфіки обслуговуваного контингенту покупців.
В процесі розподілу окремих груп і підгруп товарів в розрізі споживчих комплексів і мікрокомплексів в першу чергу визначається їх кількість і найменування.
Також необхідно враховувати структуру товарообігу підприємства, що склалася, розміщення поблизу інших спеціалізованих типів магазинів по торгівлі окремими групами товарів і деякі інші чинники.
Основою для визначення кількості різновидів товарів в магазинах різних форм товарної спеціалізації є розмір торгової площі торгового залу і стан пропозиції товарів на регіональному споживчому ринку.
Завершальним етапом формування асортименту є розробка конкретного переліку товарів, що реалізовуються в магазині. Основою для розробки конкретного асортиментного переліку товарів в рамках окремих їх груп, підгруп і певної кількості різновидів є матеріали вивчення попиту на товари на даному регіональному споживчому ринку і результати усередині групового аналізу оборотності товарних запасів.
Разом з правильним формуванням асортименту товарів, важливим завданням є забезпечення його стійкості. Одним з показників, що характеризують стійкість асортименту товарів в магазині, є коефіцієнт стійкості.
Широкий і стійкий асортимент товарів в магазинах забезпечується комплексом заходів в області комерційної діяльності по закупівлі товарів.
В роздрібній торгівлі формування асортименту є прерогативою самого торгового підприємства. У основу асортиментних переліків, що діють в магазинах, покладена виробничо-технічна ознака асортименту товарів, яка не дозволяє з достатньою повнотою врахувати комплектність попиту, взаємне доповнення товарів, сезонні особливості розвитку попиту і інші умови.
Для характеристики асортименту роздрібного підприємства і визначення результативності асортиментної політики, аналіз структури асортименту, його широта і частково глибина дозволяють охарактеризувати лише фактичну структуру асортименту товарів в магазинах, оскільки відомостей про переважний асортимент працівники не мають, а вивчення попиту зводиться в основному до елементарного обліку реалізації, причому частіше по груповому асортименту на підприємствах роздрібної торгівлі аналіз асортименту товарів не проводиться.
Фактична повнота асортименту і її динаміка можуть служити свідоцтвом грамотної асортиментної політики. Повнота асортименту залежить не тільки від торгової площі магазина, об'ємів товарообігу. Важливими чинниками, що забезпечують повноту асортименту є фінансова стійкість і авторитет підприємства на ринку товарів і послуг. Великою довірою у постачальників товарів користуються магазини, які приймають товар крупними партіями, своєчасно проводять розрахунки, мають високий ступінь надійності [12, С.152].
Для підвищення соціального рівня торгового обслуговування торгово-оперативні працівники магазинів повинні приділяти особливу увагу стійкості асортименту. З одного боку, цей показник істотно впливає на показник рівня обслуговування, а з іншої - свідчить про ритмічність постачань.
Стійкість асортименту - головний орієнтир для покупця. Для характеристики ефективності комерційної діяльності роздрібного підприємства найбільш важливим показником є ступінь оновлення товарного асортименту, тобто його поповнення новими продуктами і виробами. Цей показник може бути визначений як коефіцієнт оновлення. Він представляється важливим для роботи з непродовольчими товарами. Розрахунки стійкості асортименту дозволяють судити про відсутність перебоїв у продажу окремих товарів. Аналіз стабільності реалізації товару з якістю покупок, що коливається, нерівномірним, протягом дня, допоможе не тільки проаналізувати ефективність організації товаропостачання, але і визначити раціональність асортиментної структури і ефективність асортиментної політики роздрібного підприємства.
Аналіз широти і стійкості асортименту необхідно проводити на базі оперативних даних про стан поточних запасів, виділяючи товари із сповільненою товароспроможністю.[19]
Асортимент товарів постійно оновлюється. Цей процес проходить під впливом науково-технічного прогресу, моди, сезонних коливань у попиті та інших факторів. Тому на роздрібних торгових підприємствах постійно повинна проводитися робота по формуванню попиту шляхом активного включення нових товарів в пропонований асортимент. При цьому покупців необхідно інформувати про появу нових товарів. У період сезонної торгівлі магазинам слід розширювати асортимент супутніх товарів.
Таким чином, формування асортименту товарів в магазинах має бути в першу чергу підпорядковане інтересам найбільш повного задоволення попиту населення, тобто повинна бути забезпечена достатня широта, повнота, стійкість і новизна асортименту товарів. Одночасно повинна бути забезпечена прибуткова робота магазину.
1.2 Процес формування асортименту на підприємстві
В умовах постійного збільшення виробництва товарів, завезення товарів із ближнього і дальнього зарубіжжя, росту роздрібного товарообігу, а також підвищення вимог покупців до асортименту і якості товарів, важливого значення набуває питання формування асортименту товарів для роздрібної торговельної мережі.
Головне завдання роздрібного торгового підприємства - це задоволення потреб населення в товарах по кількості, асортименту і якості у відповідності з попитом.
При формуванні асортименту товарів для кожного торгового підприємства необхідно керуватись загальними принципами, а саме:
- плановість;
- систематичність;
- економічність;
А також функціонально-галузевими принципами:
- відповідність асортименту попиту контингенту покупців, що обслуговуються;
- ув'язка асортименту товарів даного підприємства з асортиментом найближче розташованих магазинів;
- забезпечення повноти і стійкості асортименту.
Меблі належать до непродовольчих товарів, а отже чинники формування їх споживчих властивостей є характерними для непродовольчих товарів взагалі. На відміну від продовольчих, непродовольчі товари мають ряд істотних особливостей.
По-перше, використання непродовольчих товарів при всьому їх різноманітті не може задовольнити потребу людини в продуктах харчування. Деякі з цих товарів лише полегшують приготування їжі і сприяють збереженню і поліпшенню споживчих поживних властивостей продуктів харчування.
По-друге, за допомогою непродовольчих товарів людина має можливість задовольняти свої потреби в різних сферах діяльності (культурна, духовні, в захисті від шкідливого впливу навколишнього середовища, інформаційна, в благоустрої побуту і житла та ін.).
По-третє, непродовольчі товари можна використати тривалий термін здійснювати їх відновний ремонт, модернізувати в процесі експлуатації.
Деякі групи споживчих товарів по асортименту співпадають з товарами виробничо-технічного призначення. Зростаючі потреби людей, підвищення їх культурного рівня, вплив науково-технічного прогресу, збільшення попиту на товари з новими споживчими властивостями і конкуренція на ринку примушують виробників постійно розробляти і налагоджувати випуск нових товарів з унікальними властивостями.
У реальній дійсності дуже мало фірм, які пропонують ринку лише один товар. Як правило, фірма виготовляє і продає кілька товарів, а також може надавати деякі послуги. Всі ці товари і послуги визначають товарну номенклатуру фірми.
Товарна номенклатура - це сукупність всіх вироблених і пропонованих фірмою для продажу товарів і послуг. Розглядаючи таку сукупність, можна виділити окремі групи товарів, схожих за своїми споживчими характеристиками або покликаних задовольняти певну потребу. Ці групи товарів називаються асортиментними групами. Ними, наприклад, для парфюмерно-косметичної фірми можуть бути: одеколон, духи, губна помада і т.д. кожна асортиментна група складається з окремих асортиментних позицій (марок, моделей, різновидів).
Сукупність всіх асортиментних груп товарів, що виготовляються фірмою, визначає так званий товарний асортимент. Товарний асортимент - це група товарів, схожих за своїми функціями, характером споживчих потреб, для задоволення яких їх купують, або за характером їх розподілу. Він характеризується: широтою (кількість виготовлених асортиментних груп); глибиною (кількість асортиментних позицій в асортиментній групі); насиченістю( кількість асортиментних позицій у всіх асортиментних групах); гармонійністю (ступінь близькості товарів різних асортиментних груп з точки зору їх споживача або якихось інших показників).
Важливу роль у маркетинговій стратегії відіграє асортиментна концепція. Вона являє собою спрямовану побудову оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, при цьому за основу приймаються, з одного боку, споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а з іншого, - необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів з тим, щоб виробляти вироби з низькими витратами.
Сутність планування, формування та управління асортиментом полягає в тому, щоб товаровиробник своєчасно пропонував певну сукупність товарів, які найбільш повно задовольняли вимогам певних категорій покупців. При формуванні асортименту виникають проблеми цін, якості, гарантій, сервісу, прогнозується структура асортименту на довгостроковий період, в якому були б враховані такі важливі для споживача ознаки товару, як естетичні характеристики.
Завдання планування і формування асортименту полягають, перш за все, в тому, щоб підготувати «споживчу» специфікацію на товар, передати її проектному відділу, а потім простежити, щоб дослідний зразок був випробуваний і доведений до вимог споживачів.
При оцінюванні якості товарів крім споживчих властивостей враховують також показники технологічності, вдосконалення виконання основної і допоміжної функцій, універсальності, безвідмовності, ремонтопридатності, збереженості, стандартизація і уніфікація, транспортабельності, патентно- правові властивості, інформаційної виразності, раціональності форми, захищеності від підробки, цілісності композиції, хімічної стійкості і стабільності, біологічні, показники економічності і ін. Споживчі властивості товарів характеризуються рядом показників. Наприклад, фізичні властивості меблів можна описати показниками щільності, об'ємної маси і маси виробу загалом; механічні - деформацією, міцністю і твердістю; термічні - теплоємністю, термічним розширенням, теплопровідністю, термічною стійкістю і ін.; оптичні - відображенням, пропущенням, поглинанням, кольором і ін.; біологічні - стійкістю до дії мікроорганізмів, комах, гризунів і т.д.
Формування асортименту товарів в роздрібних торгових підприємствах - складний процес, що базується на урахуванні дії багатьох чинників. Ці чинники можна поділити на загальні (що не залежать від конкретних умов роботи того або іншого торгового підприємства) і специфічні (що відображають конкретні умови роботи даного торгового підприємства). До загальних чинників відносяться купівельний попит і виробництво товарів. До специфічних чинників, що впливають на побудову асортименту товарів в кожному конкретному магазині, відносяться тип і розмір магазину, його технічна оснащеність, умови товаропостачання (передусім наявність стабільних джерел), чисельність і склад населення, що обслуговується, транспортні умови (наявність доріг з твердим покриттям, зупинок громадського транспорту і т.д.), наявність інших роздрібних торгових підприємств в зоні діяльності даного магазину.
Купівельний попит виступає як основний чинник, що впливає на формування асортименту, яке направлене на максимальне задоволення попиту населення і разом з тим на активний вплив розширення попиту.
Формування асортименту і купівельний попит в своєму розвитку взаємопов'язані. Істотні зміни в попиті повинні супроводжуватися змінами в сформованому асортименті. На попит мають також вплив наступні чинники соціального та економічного характеру:
- розміри грошових прибутків населення, його чисельність, соціальний, професійний і статево-віковий склад;
- рівень роздрібних цін і їх співвідношень;
- географічні і кліматичні особливості мешкання населення;
- національні та історичні особливості праці і побуту даного району та ін.
Більшість перерахованих чинників попиту може бути враховано при формуванні асортименту товарів, оскільки багато які з них мають конкретне числове вираження і є постійно діючими для певного району. Їх можна розглядати як елементи, що визначають силу впливу попиту на формування асортименту.[20]
При формуванні асортименту необхідно також враховувати характер попиту, що пред'являється. Розрізнюють попит стійкий, альтернативний та імпульсний.
Стійкий, або твердо сформований попит, пред'являється па певний товар і не допускає його заміни яким-небудь іншим, навіть однорідним товаром.
Альтернативний (нестійкий) попит формується остаточно в магазині в процесі безпосереднього ознайомлення покупців з товаром і його особливостями. Альтернативний попит допускає взаємозамінність товарів в межах групи, підгрупи або різновидів товарів.
Імпульсний попит виникає безпосередньо в торговому підприємстві під впливом реклами, викладення товарів, пропозицій продавця. Це попит частіше за все на маловідомі або невідомі товари. Імпульсний попит часто викликається наявністю в магазинах новинок в товарному асортименті.
Істотним чинником формування асортименту є ціна товару. Покупець частіше за все обов'язково визначає для себе граничну ціну або діапазон цін, в межах якого він має намір сплатити за покупку. Одним з критеріїв раціональної побудови асортименту товарів служить забезпечення правильного поєднання товарів з різною вартістю.
На рівні з купівельним попитом, як основний чинник, що впливає на формування асортименту, виступає виробництво товарів.
На формування торгового асортименту впливає також тип магазину і зон його діяльності. Тип торгового підприємства, що характеризується асортиментним профілем і його торговою площею, визначає напрям у формуванні асортименту.
Формування асортименту не можна вести відірвано від зони діяльності торгових підприємств, в залежності від якої вони поділяються:
- на підприємства, що обслуговують житлову зону в межах пішохідної доступності. В містах пішохідна доступність прийнята в радіусі 0,5 км, в сільській місцевості - 2 км;
- на підприємства, що обслуговують місто і сільський район загалом або його великі складові частини в межах загальноміської транспортної доступності.
Економічно обґрунтована і встановлена для магазинів номенклатура товарів впливає, в кінцевому результаті, позитивним чином на економічні показники торгово-господарської діяльності підприємств. Широта асортименту товарів, закладена в номенклатуру, створює нормальні умови для організації товаропостачання і виконання запланованих показників товарообігу, сприяє тим самим підвищенню середньої вартості покупки, зростанню об'єму товарообігу з 1 м2 площі торгового залу. Закладені в номенклатуру правильні співвідношення між товарами високої і низької оборотності приводять до підтримки оптимального рівня середніх товарних запасів. Крім того, при розрахунках для магазинів рівня витрат обігу в процесі формування асортименту можна досягнути і запланованого рівня рентабельності шляхом правильного поєднання в асортименті товарів з високими і низькими торговими знижками.
Формування асортименту товарів в магазинах з урахуванням перерахованих вище основних чинників дозволяє забезпечити задоволення купівельного попиту, підвищення економічної ефективності підприємства і рівня торгового обслуговування населення.
Товарний асортимент організації повинен відповідати уявленням цільових покупців. Все частіше асортимент стає ключовим елементом конкурентної боротьби між схожими компаніями. Добре продумана асортиментна політика не тільки дозволяє оптимізувати процес оновлення товарного асортименту, але і служить для керівництва підприємства свого роду покажчиком загальної спрямованості. Формування і реалізація асортиментної політики необхідні для визначення умов беззбиткової роботи підприємства, управління обсягом прибутку з метою оптимізації оподаткування та прогнозування власних інвестицій в розвиток бізнесу.
Завдання асортиментної політики:
задоволення запитів споживачів - один з основних принципів маркетингу, який відповідає завданню глибокої сегментації і диференціації ринку і забезпечує тісний зв'язок зі споживачами;
оптимальне використання технологічних знань і досвіду підприємства;
оптимізація фінансових результатів підприємства - формування асортименту ґрунтується на очікуваній рентабельності і величиною прибутку, що частіше зустрічається в практиці роботи підприємств, однак може бути виправдано при важкому фінансовому положенні, відсутності альтернатив та інше;
завоювання нових покупців шляхом розширення сфери застосування існуючої виробничої програми. Цей підхід досить консервативний, тому що розрахований на короткострокові результати і передбачає подовження життєвого циклу застарілих видань за рахунок знаходження нових ринків збуту;
дотримання принципів гнучкості за рахунок диверсифікації сфер діяльності підприємства галузі друку і включення в них нетрадиційних галузей;
дотримання принципу синергізму, який передбачає розширення сфер виробництва і послуг підприємства, пов'язаних між собою певною технологією, єдиної кваліфікацією кадрів та іншої логічної залежністю.
Формування асортименту - це діяльність по складанню набору товару, що дозволяє задовольнити реальні і прогнозовані потреби, а також досягти цілей, визначених керівництвом організації. [1]
При формуванні асортименту проводиться цілий комплекс заходів:
визначаються поточні та перспективні потреби покупців, аналізуються їх поведінку і способи використання продукції;
проводиться ретельна оцінка аналогічної продукції конкурентів;
проводиться критичний аналіз випущених підприємством виробів;
приймаються рішення про включення і виключення з асортименту конкретної продукції, про диверсифікацію виробництва;
вивчається можливість і приймається рішення про створення нової продукції, вдосконалення продукції, що випускається;
проводяться випробування і тестування продукції на ринку;
розробляються спеціальні рекомендації для виробничих підрозділів підприємства щодо якості, упаковки, сервісу, ціни і т.д .;
оцінюється і переглядається весь асортимент.
При формуванні асортименту виникають проблеми цін, якості, гарантій, сервісу.
Асортиментна політика виражається у вигляді системи показників, що характеризують можливості оптимального розвитку виробничого асортименту даного виду товарів. До таких показників відносяться:
різноманітність видів і різновидів товарів (з урахуванням типології споживачів);
рівень і частота оновлення асортименту;
скорочення і розширення АСП;
вдосконалення і гармонізація;
рівень і співвідношення цін на товари даного виду.
Асортиментна політика може розглядатися як свого роду програма з управління розвитком виробництва і реалізацією відповідних товарів.
Цільова її частина включає вимоги до оптимізації структури асортименту, а програмна - систему заходів для її досягнення за певний період. В якості критеріїв оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту і якості товарів, ресурсні можливості, соціальні установки.
Щоб краще зрозуміти проблеми, що постають в процесі вироблення асортиментної політики, слід зупинитися на основних факторах, що визначають формування асортименту продукції компанії.
Формуванню асортименту передує розробка підприємством асортиментної концепції. Це спрямоване побудова оптимальної асортиментної структури, товарного пропозиції, при цьому за основу приймаються, з одного боку, споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а з іншого - необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством сировинних, технологічних, фінансових та інших ресурсів з тим, щоб виробляти вироби з низькими витратами.
Досягнення відповідності між структурно-асортиментним пропозицією товарів підприємством і попитом на них пов'язано з визначенням і прогнозуванням структури асортименту. Прогноз структури асортименту на довгостроковий період, в якому були б враховані такі важливі для споживача ознаки товару, як естетичні характеристики, точні розміри, конкретна ціна, малоймовірний. Справа не в деталізації асортименту по споживчим властивостями (наприклад, по кольорах, розмірам виробів, співвідношенню цін), а, наприклад, в оптимальному розмаїтті асортименту за певними ознаками (типи телевізорів, набори предметів кухонного побуту, доцільні градації цін і т.д .) з розрахунком на конкретні групи (сегменти) споживачів. Прогнозується лише тенденція розвитку асортименту (а точніше - асортиментна структура попиту і товарної пропозиції). Так, можна визначити, яка різноманітність телевізорів буде відповідати вимогам різних груп споживачів, але нереально дати прогноз потреби в конкретних моделях (з набором конкретних властивостей) на перспективу. Зазначені прогнози, враховуючи вплив чинника взаємозамінності товарів, необхідно розглядати у взаємозв'язку. Прогноз тенденції розвитку асортименту повинен показувати таку траєкторію розвитку процесу, що дозволить забезпечити досягнення планованого відповідності товарного пропозиції підприємства мінливій в перспективі асортиментної структурі попиту на ринку.
Отже, суть проблеми формування асортименту складається в плануванні фактично всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутнього виробництва та реалізації на ринку і на приведення характеристик цих продуктів у відповідність до вимог споживачів. Формування на основі планування асортименту продукції - безперервний процес, що триває протягом усього життєвого циклу продукту, починаючи з моменту зародження задуму про створенні і закінчуючи вилученням з товарної програми.
1.3 Планування товарного асортименту і управління товарним асортиментом
больше таблиц
Процеси виробництва, обігу і споживання в суспільстві відбуваються безперервно. Однак, в розвиненому суспільстві ці процеси не співпадають ні в просторі, ні у часі. Тому для забезпечення їх безперервності і необхідні товарні запаси.
Неспівпадання виробництва і споживання в просторі і у часі зумовлюється економічними інтересами суспільства. Так, виробництво може
бути сконцентроване в місцях сировинної бази, де формуються товарні запаси, які потім доставляються в пункти споживання. В економіці країни великий розвиток отримала спеціалізація виробництва. Вона передбачає зосередження діяльності підприємств на випуску певних виробів у вузькому (обмеженому) асортименті. При створенні запасів у сфері обігу вирішується питання задоволення різноманітних потреб людей шляхом надання їм вибору товарів з широкого асортименту. Вирішити це питання без необхідних запасів неможливо.
Взаємозв'язок виробництва і споживання в ринковій економіці виступає в формі попиту і пропозиції. При збільшенні об'єму попиту, що виникає під дією різних, іноді випадкових, чинників, рівно як і скороченні його в зв'язку з різними обставинами або змінами об'ємів пропозиції товарів, відповідність попиту і пропозиції досягається за рахунок товарних запасів. Випадкові порушення відповідності попиту і пропозиції повинні вирівнюватися за рахунок зміни товарних запасів, які в цьому випадку не тільки забезпечують безперебійну торгівлю, але й у моменти змін попиту дають можливість зберегти правильне співвідношення між попитом і пропозицією за рахунок зміни своїх розмірів. Наявність товарних запасів в суспільстві пов'язана також з раціональною організацією руху товарів. Для народного господарства загалом більш економічним є рух товарної маси великими транспортними одиницями, наприклад, цілими вагонами, контейнерами і маршрутами (вагонними складами), оскільки з'являється можливість більш ефективного використання різних видів транспорту. Для цього потрібне утворення певних запасів [17, 184].
Потрібно також зазначити, що доставка товарів до споживачів відбувається з інтервалами у часі. Враховуючи, що потреби в товарах є постійними, а на постачання товарів в місця їх реалізації можуть впливати випадкові чинники, здатні її затримати, утворення товарних запасів є виправданим.
Крім того, умови транспортування товарів спричиняють за собою необхідність попереднього дострокового завезення товарів в деякі райони країни і утворення певних товарних запасів в цих районах.
Раціональне утворення товарних запасів та їх регулювання - найважливіша умова для забезпечення розширеного відтворювання товарів, в тому числі для безперебійного продажу товарів, все більш повного задоволення попиту населення при мінімально можливих витратах виробництва і обігу.
В ринковій економіці важливе значення мають питання, пов'язані з регулюванням товарних запасів в оптових і роздрібних торгових підприємствах.
Основне призначення товарних запасів в оптовому підприємстві - обслуговування потреби в товарах своїх покупців, а в роздрібних торгових підприємствах - забезпечення стійкої пропозиції товарів з урахуванням купівельного попиту. Причому пропозиція товарів повинна бути виражена у вигляді сформованого асортименту для даного типу торгового підприємства.
Отже, асортимент товарів як в оптовому підприємстві, так і в магазині певного типу є початковим, відправним моментом для створення товарних запасів.
Відповідно до асортиментних переліків оптової бази, магазину повинні
утворюватися і товарні запаси, ідентичні за своєю структурою. Їх необхідно поновлювати шляхом регульованого завезення товарів.
Товарні запаси оптом і в роздріб повинні служити реальною пропозицією товарів, що забезпечує їх безперебійний продаж як оптовим покупцям, так і населенню.
У ході реалізації товарні запаси витрачаються і повинні завозитися нові, пропорційні за своєю структурою і кількістю необхідному асортименту. В іншому випадку порушується стійкість сформованого асортименту і створюються несприятливі умови, наслідком яких можуть стати недоотримання прибутку підприємством, погіршення обслуговування оптових покупців і населення.
Управління товарними запасами завжди має на меті їх оптимізацію, тобто забезпечення торгової організації товарами в такому асортименті і в таки кількостях, які максимально відповідають попиту, що передбачується. Отже, і цій найважливішій управлінській функції передує вивчення і прогнозування можливостей ринку.
Управляти товарними запасами - значить планувати певний об'єм і структуру запасів відповідно до поставлених перед торговою організаціє цілей і контролювати, щоб товарні запаси постійно відповідали встановленим критеріям. Управління повинне бути систематичним. Іншими словами, повинен бути передбачений деякий організаційний механізм, який сам по собі забезпечував би підтримку потрібних товарних запасів. Втручання керівника повинно вимагатися лише тоді, коли цей механізм чомусь не спрацьовує, а також у виняткових випадках, які не могли бути завчасно передбачені системою і програмою.
Урахування фізичного руху товарів, збирання інформації про продаж конкретних найменувань товарів є значно складнішим, ніж отримання даних у вартісних показниках. Між тим керівникам торгівлі просто необхідно знати, які фасони, розміри, забарвлення користуються попитом, а які ні. У невеликих магазинах збір подібних даних не складає проблеми, але на великих роздрібних підприємствах і оптових базах з їх надзвичайно широким асортиментом і величезною товарною масою необхідно передбачати спеціальні - іноді вельми складні - системи збору такої інформації.
У будь-якому випадку неодмінна передумова управління товарними запасами - облік реалізації за можливо більш дробовими товарними групами.
Магазини, де асортимент дуже широкий, часто таким способом реєструють реалізацію товарів, що особливо швидко обертаються.
Деталізований облік продажу товарів іншого асортименту здійснюється за допомогою відривних перфорованих та інших спеціалізованих товарних ярликів. Аналогічні системи управління передбачаються і для оптових баз.
Щоб управляти товарними запасами, необхідно в будь-який момент часу точно знати величину поточних товарних запасів у вартісному вираженні. Універсальні магазини, роздрібні та оптові підприємства з переважно продовольчим асортиментом і галантерейні магазини не в стані вести оперативний і докладний облік - їх надзвичайно широкий і різноманітний асортимент зробив би бухгалтерські операції невиправдано трудомісткими і дорогими. Тому вони вимушені час від часу проводити інвентаризацію товарних запасів, тобто фактично перераховувати, переважувати, переміряти запаси наявних товарів. Ця процедура дуже дорога і вимагає багато часу; в результаті інвентаризацію проводять порівняно рідко, а поточні товарні запаси визначають виходячи з даних останньої інвентаризації і даних бухгалтерського обліку за подальший період. За результатами інвентаризації неважко визначити орієнтовний об'єм реалізації за період між двома інвентаризаціями [17, 188]:
Контроль за фізичним рухом товару побудований на тих же основах, що і за рухом товару у вартісному вираженні. Він передбачає наявність списку або переліку всіх товарів, що входять в асортимент. З позиціями цього списку і зіставляються дані про реалізацію тих або інших товарів. У списку приводяться необхідні об'єми запасів за кожною позицією і товарною групою, граничний рівень, терміни постачання, темпи реалізації та інші відомості.
У наш час, наприклад, вже з'явилися продовольчі магазини з розвиненими внутрішньомагазинними АСУ. Ядром такого магазину є електронний касовий термінал у вузлі розрахунку. У контрольно-касовий прилавок вбудований лазерний скануючий пристрій. Касир-контролер одним ковзним рухом проводить упаковку, одиницю товару над вікном, скло якого лежить в площині прилавка. На упаковці, на етикетці, на ярлику є графічний символ універсального товарного коду (УТК), що являє собою поєднання чорних і білих штрихів різної товщини. Це поєднання відображає цифровий код даного найменування товару, а кожному цифровому коду в пам'яті ЕОМ відповідають різноманітні дані про цей товар: ціна, кількість, відомості про постачальника і т.д. ЕОМ видає дані, що вимагаються, і вони - найменування товару (словом) і ціна - друкуються на чеку. На світловому індикаторі також показується ціна і покупець має можливість контролювати правильність розрахунку.
Таким чином, виробник повинен організувати систематичний контроль за поведінкою товару на ринку, за його життєвим циклом. Тільки за такої умови буде отримана повна і достовірна інформація, що дозволяє приймати правильні рішення. Для полегшення вирішення проблеми слід розташовувати методикою оцінки стану товару на різних ринках, де підприємство працює, а методика повинна бути відносно простою.
Прийняття остаточного рішення про вилучення товару з програми або про продовженні його реалізації можна спростити, якщо вже на стадії розробки вироби встановити кількісні вимоги до нього: рівень (норматив) окупності, обсяг продажів і/або прибутку (з урахуванням повних витрат ресурсів). Якщо товар перестає відповідати цим критеріям, то тим самим визначається і характер рішення щодо його вилучення.
Вичерпавши свої ринкові можливості товар, вчасно не вилучений із виробничої програми, приносить великі збитки, вимагаючи непропорційно одержуваним результатам витрат коштів, зусиль і часу. Тому, якщо виробник не матиме чіткої системи критеріїв вилучення товарів з виробничо-збутової програми і не буде систематично проводити аналіз виготовлених і реалізованих товарів, то його асортимент неминуче виявиться «перевантаженим» неефективними виробами з усіма наслідками, що випливають звідси негативними наслідками для виробника.
Товарний асортимент організації повинен відповідати уявленням цільових покупців. Все частіше асортимент стає ключовим елементом конкурентної боротьби між схожими компаніями. Добре продумана асортиментна політика не тільки дозволяє оптимізувати процес оновлення товарного асортименту, але і служить для керівництва підприємства свого роду покажчиком загальної спрямованості. Формування і реалізація асортиментної політики необхідні для визначення умов беззбиткової роботи підприємства, управління обсягом прибутку з метою оптимізації оподаткування та прогнозування власних інвестицій в розвиток бізнесу.
Завдання асортиментної політики:
задоволення запитів споживачів - один з основних принципів маркетингу, який відповідає завданню глибокої сегментації і диференціації ринку і забезпечує тісний зв'язок зі споживачами;
оптимальне використання технологічних знань і досвіду підприємства;
оптимізація фінансових результатів підприємства - формування асортименту ґрунтується на очікуваній рентабельності і величиною прибутку, що частіше зустрічається в практиці роботи підприємств, однак може бути виправдано при важкому фінансовому положенні, відсутності альтернатив та інше;
завоювання нових покупців шляхом розширення сфери застосування існуючої виробничої програми. Цей підхід досить консервативний, тому що розрахований на короткострокові результати і передбачає подовження життєвого циклу застарілих видань за рахунок знаходження нових ринків збуту;
дотримання принципів гнучкості за рахунок диверсифікації сфер діяльності підприємства галузі друку і включення в них нетрадиційних галузей;
дотримання принципу синергізму, який передбачає розширення сфер виробництва і послуг підприємства, пов'язаних між собою певною технологією, єдиної кваліфікацією кадрів та іншої логічної залежністю.
Прогноз тенденції розвитку асортименту повинен показувати таку траєкторію розвитку процесу, що дозволить забезпечити досягнення планованого відповідності товарного пропозиції підприємства мінливою в перспективі асортиментної структурі попиту на ринку. Принципи підбору асортиментних груп товарів демонструють різні точки зору, з яких фірма може підходити до оцінки гармонійності всієї сукупності асортиментних груп. Підходи формування набору асортиментних груп істотно різняться залежно від характеру діяльності фірми (виробництво або торгівля).
Ще один важливий елемент управління асортиментом - вилучення з програми неефективних товарів. Вилучатися можуть товари, морально застарілі й економічно, неефективні, хоч і, можливо, користуються деяким попитом. Ухваленню рішення про вилучення чи застереження товару у програмі підприємства передує оцінка якості показників кожного товару на ринку. При цьому необхідно враховувати об'єднану інформацію з всіх ринків, де вони реалізуються, щоб встановити реальний обсяг продажів і рівень рентабельності (прибутковості) в динаміці, які забезпечує виготовлювачу кожен із його товарів [22, с.211].
Управління товарним асортиментом передбачає координацію взаємозалежних видів діяльності - науково-технічної й проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Складність вирішення даної задачі полягає в складності об'єднання всіх цих елементів для досягнення кінцевої мети оптимізації асортименту з урахуванням поставлених стратегічних ринкових цілей підприємства. Якщо цього досягти не вдається, то може вийти, що в асортимент почнуть включатися вироби, розроблені скоріше для зручності виробничих підрозділів підприємства, ніж для споживача. З погляду концепції маркетингу - це прямо суперечить тому, що необхідно дійсно робити.
Дуже актуальною проблемою в сучасних умовах також є вивчення формуючого попиту населення на нові товари. В процесі вивчення попиту, що формується, виявляють відношення покупців до нових товарів і визначають ту сукупність вимог, які пред’являють покупці до споживчих властивостей, якості, упаковки цих товарів.
Попит, що формується, доцільно вивчати на виставках-продажах нових товарів. Якщо опитування ще не досить освоєні працівниками торгівлі і не отримали широкого розповсюдження, то виставки-продажі проводяться часто.
Добре підготовлена виставка-продаж може служити експериментом для прогнозу попиту на той період, коли в магазині буде широкий асортимент товарів.
Отже, асортимент товарів як в оптовому підприємстві, так і в магазині певного типу є початковим, відправним моментом для створення товарних запасів.
Відповідно до асортиментних переліків оптової бази, магазину повинні утворюватися і товарні запаси, ідентичні за своєю структурою. Їх необхідно поновлювати шляхом регульованого завезення товарів.
Товарні запаси оптом і в роздріб повинні служити реальною пропозицією товарів, що забезпечує їх безперебійний продаж як оптовим покупцям, так і населенню.
У ході реалізації товарні запаси витрачаються і повинні завозитися нові, пропорційні за своєю структурою і кількістю необхідному асортименту. В іншому випадку порушується стійкість сформованого асортименту і створюються несприятливі умови, наслідком яких можуть стати недоотримання прибутку підприємством, погіршення обслуговування оптових покупців і населення.
АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ І ЯКОСТІ МЕБЛЕВИХ ТОВАРІВ, ЩО РЕАЛІЗУЮТЬСЯ В ЧП КІСЛІЦИН «МІРАБЕЛЬ»
Загальна характеристика магазину
В асортименті меблевих товарів, які реалізуються в салоні інтер’єру «Мірабель» представлений широкий ряд корпусних меблів для гостинних та спальних кімнат в класичному та модульному створенні, які відповідають вимогам європейських стандартів, а також фасадні вироби. Моделі розроблені з урахуванням останніх тенденцій в моді сучасного та класичного стилів та багаточисельних уподобань покупців. Даний салон меблів та інтер’єру має свою печатку, з вказанням свого повного найменування, а також штампи, бланки, банківський рахунок, відкритий у ПриватБанк. Юридична адреса ЧП Кісліцин «Мірабель» самостійно здійснює свою діяльність, керує своєю продукцією, отриманням прибутку, залишками в розпорядженні після оплати податків та інших обов’язкових платежів. Джерелом формування фінансових результатів фірми є прибуток, амортизаційні відрахування.
Магазин реалізує меблі оптом та в роздрібну торгівлю. В м. Краматорськ розташований склад – 330 м2. Оптова торгівля – купівля та продаж товарів і послуг у великій кількості. Товари оптом закуповуються у товаровиробників.
Керує магазином – директор. Він самостійно визначає структуру управління магазину та формує штат. За даними статистичної звітності в магазині працює 3 працівники. Що стосується організаційної структури (рис. 2.1), на верхівці підприємства стоїть директор, який координує діяльність всіх працівників, шляхом надання приказів та розпоряджень, стосовно магазину «Мірабель», а також здійснюється контроль економічної діяльності в рамках розширення товарного асортименту, щомісячно переглядає штатний розклад, з метою регулювання робітників. В безпосередньому керуванні директора знаходяться бухгалтер, товарознавець та 2 продавці-консультанти.
В обов’язки товарознавця входить контроль якості продукції, ціни на які були б доступні більшості населення, подача заявок на необхідні меблі, прийняття товару, передача в торговий зал меблів, оформлення документів, їх обробка, зберігання, видача товару з магазину, перевезення меблів.
Рисунок 2.1 - Організаційна структура салону меблів та інтер’єру «Мірабель»
Роздрібна торгівля — купівля і продаж товарів поштучно або в невеликій кількості. Роздрібний вид торгівлі розрахований на окремих покупців, які купують меблі. Салон «Мірабель» працюють з більшістю фабрик, які створюють меблі з масиву дубу, берези, оливи, клену, бука та інших порід деревини. Ці меблі вважаються найкращої якості і тому на них відповідна ціна.
Товарний асортимент салону «Мірабель» в 2020 році зображено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Товарний асортимент салону «Мірабель» в 2020 році
| Найменування | Кількість різновидів |
| Столи журнальні | 170 |
| Столи дитячі | 6 |
| Комоди | 25 |
| Тумби | 27 |
| Дитячі полиці | 5 |
| Ліжка | 160 |
| Стінки | 54 |
| М’які меблі (дивани, крісла) | 64 |
| Офісні меблі | 57 |
| Обідні столи | 50 |
| Кухонні стільці | 27 |
| Кухонні дивани | 5 |
Таким чином, весь обсяг товарної номенклатури - Таким образом, насыщенность номенклатуры – 650 асортиментних позицій.
На сайті www.mebel- HYPERLINK "http://www.mebel-mirabel.com.ua/"mirabel.com.ua дана повна інформація про салон «Мірабель» та весь каталог продукції.
Салон меблів та інтер’єру «Мірабель» - спеціалізований, так як в основу побудови його асортименту покладені товарі однієї товарної групи (вузькоспеціалізовані), в даному випадку це меблі.
Сучасні меблі для житлових і інших приміщень повинні відповідати наступним вимогам: функціональним, ергономічним, гігієнічним, естетичним, технологічним, економічним і вимогам міцності, надійності та довговічності. За ступенем відповідності цим вимогам визначають споживчі властивості і якість меблів. Вимоги, що пред'являються до меблів, можуть бути диференційовані в залежності від її виду та призначення.
Функціональні вимоги передбачають відповідність меблів її призначенням: відповідність її розмірів розмірами приміщень і речей, що визначає зручність користування нею, правильну організацію інтер'єру, економне використання приміщень і можливість вільного переміщення її; взаємозамінність окремих деталей і вузлів, їх уніфікацію з застосуванням нових і традиційних матеріалів. Функціональні вимоги передбачають також доцільність розмірів виробів, взаємозв'язок розмірів різних виробів між собою, комфортабельність. Функціональні вимоги повинні враховувати кліматичні умови, національні особливості, склад сім'ї, цілісність інтер'єру, легкість, стійкість і ін.
Крім цього, салон меблів та інтер’єру «Мірабель» відрізняється від інших мебельних магазинів тим, що реалізує продукцію власного виробництва, а саме займається виготовленням меблів для кухні та шаф з ДСП. Великий попит у покупців мають вироби з фанери берези, які робить сам директор магазину Кісліцин Ігор Вікторович. Великий асортимент різних скарбничок, кофрів, дитячих іграшок, копілок, світильників та інше.
Магазин меблів «Мірабель» вже більше 13 років на українському ринку меблів для житлових будинків та квартир, і давно зарекомендували себе як надійний партнер, виробник високоякісних корпусних меблів для готелів і гуртожитків. Нами розроблений свій фірмовий стиль, пропозиція меблів, повністю пристосованою до вимог сучасної ділової людини.
Більше 10 років салон меблів та інтер’єру працює з такими відомими виробниками, як «Бучинський», «Явір», «Родзин». Ці фабрики виготовляють меблі найвищої якості і тільки з масиву деревини. Вся продукція цих виробників бере за основу для створення меблів з вільхи, дубу та ясеня. Звісно, такі комоди та шафи будуть коштувати недешево.
Крім цього, «Мірабель» працює з такими фірмами по виготовленню обідньої групи, як «Мікс-Меблі» та «Модулю Люкс». Столи та стільці цих фабрик виготовляються з масиву ясеня та бука. Дуже великий асортимент мають ці виробники, є столи різних розмірів, різних форм, різного кольору.
«Мірабель» - є салоном, який також займається продажом матраців, тому працює він з Дніпропетровською фабрикою «МатроЛюкс» та Білоцерківською – «ЕММ». Номенклатура виробників по виготовленню матраців просто неймовірна, налічується понад 500 видів в кожній фабриці. Є матраци п’яти ступенів жорсткості, є понад 40 моделей різної висоти, а також дуже великий асортимент по наповненню матраців.
Ще одним партнером по постачанню меблів є Польська фабрика – «Signal». Достатньо великий вибір має ця фабрика, і займається виготовленням меблів не тільки з деревини, а також з металу та скла. Немала кількість м’яких крісел для вітальної кімнати, обідніх та журнальних столів, стільців для кухні, комп’ютерних крісел та багато іншого.
Основними постачальниками і виробниками меблів для салону «Мірабель» є Житомир (фабрика «Бучинський») та Чернігів (фабрика «Мікс-Меблі»), де частка ринку розподіляється приблизно на рівних з невеликим відставанням Чернігова.
Весь асортимент пропонованих меблів можна розділити на кілька великих груп: побутова, офісна та спеціальні меблі. На ринку побутових меблів домінують корпусні меблі (модульні системи, стінки та ін.), які приносять близько 60% обороту галузі. Ще 30% належать кухонних меблів і спальнях, попит на які тісно пов'язаний з розвитком житлового будівництва. Останнім часом збільшується пропозиція меблів для молоді і підлітків, але на першому місці залишаються меблі для вітальної кімнати, спальні та прихожої.
В Україні ще збереглися уявлення про те, що імпортні меблі краще нашої, і це в більшій мірі відбулося через типового масового підходу до виробництва меблевої продукції, де кількість домінує над різноманітністю і якістю. Пріоритетне положення перед покупцями мають компанії, які виробляють і продають меблі під конкретного замовника. У цьому випадку відзначається більш висока якість і надійність. Але меблі, виконані на замовлення, найчастіше відрізняються більш високою ціною. І все-таки вибір імпортних меблів насамперед на 20% більше ніж вітчизняної. Сьогодні на українському ринку імпортних меблів найяскравіше представлена Італія, приблизно наполовину нижче попит на Польшу, виробники інших країн Європи представлені слабо або взагалі не представлені.
Салон «Мірабель» складається з трьох залів: в першому залі розміщені вітальні і спальні меблі; у другому – м’які та обідні меблі, а також меблі для прихожої; в третьому залі розміщені спальні, дитячі та матраци.
Даний магазин надає наступні послуги споживачам: реалізація меблевої продукції, доставка по м. Краматорськ, м. Слов’янськ - безкоштовно, підйом до квартири та збирання меблів. У магазину «Мірабель» укладено договори на поставку меблів з 12 постачальниками:
1. «Бучинський», м. Житомир;
2. «Явір», Львівська область;
3. «Родзин», м. Біла Церква;
4. «Мікс-Меблі», м. Чернігів;
5. «Тенеро», м. Краматорськ;
6. «МодульЛюкс», м. Дніпропетровськ;
7. «Доміні», м. Київ;
8. «Сигнал», Польща;
9. «ЕММ», м. Біла Церква;
10. «Лівс», м. Черкаси.
Основним з постачальників є «Бучинський» м. Житомир. Всі меблеві товари, які поставляються, мають декларацію про відповідність, де вказано, що меблева продукція відповідає вимогам нормативних документів.
Планування приміщення салону меблів та інтер’єру «Мірабель» зображено на рис. 2.2.
1 2 3