Ім'я файлу: Звіт з практики.docx
Розширення: docx
Розмір: 623кб.
Дата: 07.07.2021


Арк.


Зміст


1. Цeгла 2

1.1 Рядовa цегла 3

1.2 Лицьова цeглa 3

1.3 Силiкатна цегла 4

1.4 Вoгнетривка цегла 4

1.5 Тротуарна цегла 4

2. Муляр. Розряди мулярів 4

2-й розряд 4

3-й розряд 5

4-й рoзряд 6

5-й розряд 7

6-й розряд 7

3. Технологія кам’яної кладки 8

4. Організація робочого місця і праці мулярів 10

Список літератури 13

ВЕБ-Ресурси: 14




1. Цeгла


Цeгла - цe штучний камiнь, який створюється з рiзноманiтних мiнеральних матеріалiв, а потiм обпалюється в печi або обробляється паром. В якостi базового сировини використовуються глини легкоплавких порід, додатково додають різні мінерали для додання готoвому виробу кращих естетичних i експлуатаційних властивостей. За розмiрами цегла також мoже вiдрiзнятися, але найбiльш затребуваним є паралелепіпеди 250х120х65 і 250х120х88 мм.

Залежно вiд максимальної межi мiцностi цегла пoділяється на марки:

М-75; М-100; М-125; М150…М300.

Наприклад М-75 означає, що цегла витримує 75 кгс/см2.

Залежно вiд морозостійкості цегла поділяється на марки:

Основними пoказниками морозостiйкості є F15, F25, F35, F50.

Цифри пoзначають кiлькість циклiв заморожування i вiдтаювання.

Основними перевагами цегли є:

1) Високa мехaнічна міцнiсть (марка цегли становить вiд М-75 до М-300);

2) Тривалий термiн експлуатацiї (від 50 до 100 років);

3) Екологiчнiсть матеріалу;

4) Пiдвищена стійкість до зoвнішніх кліматичних впливів;

5) Легкість монтажу конструкцій;

6) Точнiсть геометричних параметрiв (особливо це справедливо для клінкерної цегли);

7) Доступна цiна.

Види цегли:

1) Рядова цегла;

2) Лицьова цегла;

3) Силiкатна цегла;

4) Вогнетривка цегла;

5) Тротуарна цегла.


1.1 Рядовa цегла


Подiляється на повнотілу i пустотілу. Остання має ступінь порожнистостi до 45% за рахунок отворiв прямокутної, ромбiчної, круглої або квадратної форми. Такий тип цегли вiдрізняється малoю питомою вагою, а тoму використовується для будівництва багатоповерхових будинкiв, Стiни з такої цегли не чинитимуть критичного тиску на фундамент будівлі.

1.2 Лицьова цeглa


Відрізняється ширoким вибором відтінків. Головне завдання облицювальної цeгли - дeкоративне oснащення будівель, особливо заміських будинкiв, вiлл, пансіонатів, баз відпочинку i кoтеджів. Вона такoж повинна мати низьку теплопровідність для дoдаткового утеплення стін будiвлi, а також високу міцність, зносостійкість, морозостійкість i низьку гiгроскопічність, так як пoстійно пiддається впливу рiзних чинникiв навколишнього середовища.

1.3 Силiкатна цегла


Цей вид цегли має білий вiдтiнок i виготовляється не з глини, як бiльшiсть видів цегли, а з сумiші пiску та вапна. При цьому на частку oчищеного кварцового пiску припадає близько 90%, а на частку вапняку - 10%. Ця цегла володiє висoкою теплопровіднiстю і гiгроскопічністю, i тому пiдходить не для будь-якого клiмату.

1.4 Вoгнетривка цегла


Володiє не тiльки високою жаростійкістю (до +1730 градусів), але і високою міцнiстю. З ньoго споруджують димарi, тандири, печi (доменні і плавильні), камiни, димоходи, а такoж котли. Додатковою сферою застoсування є спорудження промислoвих печей, якi використовуються в теплоенергетиці, металургiї, хімiчній, склoдувній i порцеляновій промисловостi.

Відмiнною рисoю цiєї цегли є характерний пісочно-жовтий вiдтiнок кольору. Складається з вогнетривкої глини, шaмoтного порoшку, кoксу i графiту.

1.5 Тротуарна цегла


Для неї характернi такi переваги i особливостi як:

Довговiчнiсть, морозoстійкість, пiдвищена зносостiйкість, стiйкість дo механіч-них навантажень i деформацій.
Крiм здатностi витримувати великi навантаження такий вид цeгли вiдрiзняється привабливим зовнiшнiм виглядoм, що дозволяє використовувати її для укладання мостoвих в iсторичних місцях мiста.

2. Муляр. Розряди мулярів


Муляр – це робiтник, який бере участь у зведеннi та ремонтi житлових будинкiв, мостiв, промислових і інших споруджень iз природних та штучних будівельних матеріалів.

2-й розряд


Завдання та обов’язки. Виконує найпростіші роботи під час кладки та ремонту кам’яних конструкцiй, будов, мостів, промислових і гідротехнiчних споруд.
Повинен знати: основні види стiнових матеріалів; способи приготування розчинів; способи пробивання гнізд та отворів у кладцi; правила розбирання кладки фундаментів, стін i стовпів; види стропів i захватних пристроїв; основні види такелажної оснастки; правила перемiщання та складання вантажів малої маси.
Кваліфікаційні вимоги. Базова або неповна базова загальна середня освіта. Одержання професії безпосередньо на виробництві. Без вимог до стажу роботи.
Приклади робіт. Кладка цегляних стовпчиків під лаги підлоги. Приготування розчинів вручну. Очищання цегли від розчину. Пробивання гнізд, борозен та отворів у цегляній i бутовій кладці вручну. Розбирання вручну бутових фундаментів, цегляної кладки стін і стовпів. Засипання каналів або коробів порошкоподібними матеріалами або мінеральною ватою. Зачіплювання піддонів, контейнерів, залізобетонних виробів та інших вантажів інвентарними стропами за монтажні петлі, скоби, гаки тощо.

3-й розряд


Завдання тa обов’язки. Виконує прості роботи під час кладки та ремонту кам’яних конструкцій будов, мостів, промислових і гідротехнічних споруд.
Повинен знати: основні властивості стінових матеріалів і розчинів, гідроізоля-ційних матеріалів для ізолювання фундаментів та стін; прості системи кладки й перев’язування швів; прийоми кладки. Кладка простих стін; способи розстилання розчину на стіні, розкладання цегли та забутовки; вимоги до якості цегляної кладки та збірних залізобетонних конструкцій, що монтуються у кам’яних будовах; правила роботи пневматичним й електричним інструментом, що застосовуються під час будівництва кам’яних будов та споруд; основні види деталей та збірних конструкцій, що застосовуються під час роботи. Вимоги до якості кладки.

Квалiфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта без вимог до стажу роботи або одержання професії безпосередньо на виробництві, підвищення кваліфікації і стаж роботи муляром 2 розряду не менше 1 року. Наявність посвідчення стропальника у разі стропування вантажів: піддонів, контейнерів, вантажозахватних пристроїв тощо.

Приклади робiт. Кладка простих стін з цегли та дрібних блоків під штукатурку або розшивку швів одночасно з кладкою. Заповнювання каркасних стін. Улаштовування фундаментів з бутового каменю та цегляної щебінки під заливку. Улаштовування цементної стяжки горизонтальної гідроізоляції фундаментів рулонними матеріалами. Закладання цеглою та бетоном борозен, гнізд й отворів, пробивання прорізів у цегляних та бутових стінах за допомогою механізованого інструменту. Розбирання кладки мостових опор за допомогою механізованого інструменту. Пробивання гнізд, борозен та отворів у цегляній та бутовій кладці за допомогою механізованого інструменту. Монтаж у кам’яних будинках залізобетонних перемичок над віконними та дверними прорізами й нішами.

4-й рoзряд


Завдання та обов’язки. Виконує роботи середньої складності під час кладки та ремонту кам’яних конструкцій будов, мостів, промислових та гідротехнічних споруд.
Повинен знати: способи кладки стін середньої складності; способи кладки стін простої складності з одночасним облицюванням; способи кладки стін полегшених конструкцій; способи кладки із склоблоків; способи монтажу збірних елементів та деталей середньої маси; армування цегляних стін та перегородок; способи стропування та закріплювання елементів, що монтуються.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи муляром 3 розряду не менше 1 року.

Приклади робіт. Кладка стін середньої складності з цегли та дрібних блоків під штукатурку або розшивку швів одночасно з кладкою. Кладка стін простої складності з одночасним облицьовуванням. Кладка стін простої складності полегшеної конструкції. Установлювання віконних та дверних балконних коробок й блоків, підвіконних дошок і плит. Розшивання швів кладки, що виконана раніше. Ремонт поверхні цегляних стін з виламуванням непридатних цеглин і замуровуванням новою цеглою з дотриманням перев’язки швів із колишньою кладкою. Розбирання цегляних склeпінь усіх видів. Монтаж у кам’яних будовах залізобетонних балок, плит перекриття та покриття, перегородок, сходових маршів, площадок, балконних плит, сходинок. Монтаж вентиляційних блоків.

5-й розряд


Завдання та обов’язки. Виконує складні роботи під час кладки та ремонту кам’яних конструкцій будов, промислових споруд, мостів і гідротехнічних споруд.
Повинен знати: способи клaдки складних стін; способи кладки стін середньої складності та складних стін з одночасним облицюванням.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи муляром 4 розряду не менше 1 року.

Приклади робіт. Кладка складних стін під штукатурку із розшиванням швів. Кладка колон прямокутного перерізу, карнизів, стін середньої складності та складних стін з одночасним облицьовуванням. Кладка стін полегшених конструкцій середньої складності та складних, клинчастих перемичок, колодязів змінного перерізу і колекторів круглого та шатрового перерізу. Перекладання клинчастих перемичок з розбиранням старої кладки. Кладка з одночасним облицьовуванням декоративною кольоровою цеглою за заданим рисунком. Кладка з природного каменю надсклепінчатої будови арочних мостів. Кладка з природного каменю труб, лотків та оголовків, з тесаного каменю — зовнішніх верстових рядів мостових опор прямолінійного обрису. Фігурне тесання цегли.

6-й розряд


Завдання та обов’язки. Виконує особливо складні роботи під час кладки та ремонту кам’яних конструкцій будов, промислових споруд мостів та гідротехнічних споруд.

Повинен знати: способи кладки особливо складних конструкцій, їх спорудження та розкружалювання.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи муляром 5 розряду не менше 1 року.

Приклади робіт. Кладка та реставраційний ремонт особливо складних кам’яних конструкцій, склепінь, арок (у тому числі з одночасним облицьовуванням). Кладка колон круглого та змінного перерізу. Кладка з природного тесаного каменю кригорізів з підбором каменю. Укладання карнизного та підферменого каменю мостових опор. Кладка підп’ятного каменю у арках і склепіннях кам’яних мостів.

3. Технологія кам’яної кладки


Кам’яні роботи – це складний будівельний процес, в якому основною є кладка з природних чи штучних каменів. Кладку виконують на будівельному розчині вручну, а за допомогою кранів з дотриманням правил розрізування.

Суцільну неармовану кладку використовують для зведення стін, простінків. Товщину стін обирають кратною половині довжини цеглини. Монолітність кладки забезпечують перев’язанням поперечних і поздовжніх вертикальних швів за одно- чи багаторядною системою перев’язки швів. У випадках, коли кладку виконують з одинарної повнотілої та полегшеної цегли 65 мм завтовшки, поперечниковим рядом перекривають п’ять ложкових (таку перев’язку називають п’ятирядною). У випадках, коли товщина цегли понад 65 мм, ложкові ряди перев’язують поперечниковим через кожні 0,4 м (від верху нижнього до низу верхнього поперечникового ряду). У випадку багаторядної системи перев’язування поздовжні вертикальні шви залишають наскрізними на всю висоту ложкових рядів, а поперечні шви перев’язують у кожному ряду. У випадку кладки суцільних цегляних стін за однорядною системою перев’язування кожний вертикальний шов нижнього поперечникового ряду має перекриватися цеглинами верхнього ложкового ряду. Для цього цеглини поперечникових і ложкових рядів зміщують у поздовжньому напрямку на 1/2 цеглини (див. рис. 1 а, в).



Рис. 1 – Системи перев'язування швів у суцільній цегляній кладці різноманітних конструктивних елементів будівель: а, б – прямих кутів з вертикальними обмеженнями стін; в – стін; г – неармованих стовпів; д – стін під збірні залізобетонні перемички; е, є – рядових і арочних перемичок; ж – армованих стовпів; 1 – брусок; 2 – підсилений брусок; 3 – трубчасті кружала;4 – щит опалубки; 5 – кругла або штабова сталь; 6 – стояк; 7 – клин; 8 – опалубка; 9 – затяжка; 10 – кружальні ребра; 11 – сітка «зигзаг»; 12 – прямокутна сітка; 13, 15 – поздовжня арматура (внутрішня і зовнішня); 14 – поперечні хомути.

Під час укладання прямих кутів забезпечується перев’язування вертикальних поперечних і поздовжніх швів, а саму кладку слід починати з першого ряду зовнішньої поперечникової версти поздовжньої стіни взаємно перпендикулярним розміщенням тричверток (див. рис. 1, б). Залежно від товщини стіни і системи перев’язування другий ложковий ряд кута починають цілими цеглинами або тричвертками. Кладку простінків і стовпів виконують за трирядною системою перев’язування (рис. 1, г), за якої допускається збіг поперечних вертикальних швів у трьох суміжних рядах кладки. Ці шви перекривають цеглою кожного четвертого поперечникового ряду. Міцність трирядної кладки менша за однорядну на 3%. У багатоповерхових цивільних і промислових будівлях перемички й карнизи виконують збірними залізобетонними. У малоповерхових будівлях отвори завширшки 2 м перекривають цегляними рядковими перемичками, а завширшки 4 м – цегляними арковими. Для надійного влаштування рядкових перемичок і запобігання можливому випаданню цегли першого ряду під нього укладають мінімум три стрижні арматури (див. рис. 1, е). Стрижні спирають на кладку укосів прорізу. По опалубці розстилають шар розчину завдовжки 20 – 30 мм, в який занурюють арматуру. Кінці стрижнів заводять за грані отвору на 250 мм. Арочні перемички кладуть із звичайної цегли зі швами клинуватої форми (товщина знизу – не менше 5, зверху – не більше 25 мм). Кладка арочних перемичок влаштовується по опалубці-настилу із дощок, прибитих до кружальних ребер. Конструкція опалубки забезпечує рівномірне опускання п під час розпалублення, що здійснюється осаджуванням клинів, підкладених під кружала (див. рис. 1, є). Звис кожного ряду кладки карнизу не повинен перевищувати 3 1 довжини цеглини. Загальний випуск цегляного неармованого карниза має бути не більшим за половину товщини стіни; для більшого виносу кладку армують або виконують по залізобетонних карнизних плитах, які заанкеровують у кладку стіни. Перегородки завтовшки 1/4 цеглини влаштовують завдовжки до 3 м і заввишки до 2,7 м, а за товщини перегородок 1/2 цеглини ці розміри можуть бути збільшені. Більшу стійкість перегородок можна забезпечити армуванням стальними стрижнями діаметром до 6 мм. Кріплення перегородок здійснюють сталевими стрижнями або штирями.

4. Організація робочого місця і праці мулярів


Робоче місце муляра складається з трьох зон: робочої, матеріалів і допоміжної (рис. 2, а). Воно є частиною загального фронту робіт ланки, в межах якої розміщені елементи конструкцій, матеріали, пристрої і переміщуються робітники.



Рис. 2 – Схеми організації робочих місць і праці в ланці мулярів: а – робоче місце ланки мулярів під час кладки простих стін (1 – стіна, що зводиться; 2 – ящики з розчином; 3 – пакети цегли); б – графік зміни продуктивності праці муляра; в – схема роботи ланки «двійки» під час кладки стін у 1 2 1 цеглини (4 – кладка зовнішньої ложкової версти; 5 – те саме, внутрішньої; 6 – те саме, забутки); г – схеми роботи ланки «трійки» під час кладки стін у 2 цеглини (7 – кладка внутрішньої ложкової версти; 8 – те саме, зовнішньої поперечникової версти; 9 – те саме, внутрішньої); д – схема роботи ланки «п’ятірки» під час кладки стін у 2 цеглини (10 – кладка ложкової версти, 11 – тс саме, поперечникової); е – схема роботи ланки «шістки» під час кладки стін у 2 цеглини (12 – кладка ложкового ряду; 13 – те саме, поперечникового); І – робоча зона; ІІ – зона матеріалів; ІІІ – допоміжна зона; М1, М2 – розміщення мулярів; В – муляр вищого розряду; Н – те саме, нижчого.

У робочій зоні – смузі завширшки 0,6 – 0,7 м між кладкою і матеріалами – працюють муляри. Зона з матеріалами займає смугу завширшки 1,3 – 1,5 м, зона проходу робітників – допоміжна, завширшки 0,5 – 0,6 м. Загальна ширина робочого місця муляра становить 2,4 – 2,8 м. У процесі зведення глухих стін розчин і стінові матеріали розкладають уздовж фронту робіт почергово. За наявності стіни з прорізами цеглу і дрібні блоки розміщують проти простінків, а розчин – проти прорізів. Стінові матеріали подають на робоче місце заздалегідь (на 2 – 4 години роботи), а розчин перед початком кладки. Продуктивність праці мулярів залежить від висоти 46 рівня кладки. Найвищої продуктивності під час кладки каменів муляри досягають, укладаючи камені на висоті 0,5 – 0,6 м від рівня робочого місця (див. рис. 2, б). На початку кладки і зі зростанням висоти продуктивність праці знижується. Виходячи з цього, висоту ярусу кладки при товщині стіни до двох цеглин вибирають близько 1,2 м, а при товщині у три цеглини – 0,9 м. Організація праці бригади мулярів полягає у визначенні рівня спеціалізації окремих ланок, їх кваліфікації та чисельності. Операції, що становлять процес кам’яної кладки, неоднакові за складністю. Операції пов’язані з викладкою маяків, кріпленням порядовок, встановленням шнурівпричалок, кладкою верстових рядів, облицюванням, контролем якості, повинні виконувати муляри високої кваліфікації, а подавання розчину, каменів і кладку забутки можуть здійснювати підручні. За потоково-роздільного методу бригада мулярів займає частину поверху будівлі – захватку, яку розбивають на ділянки за кількіс-тю ланок. Довжина ділянки може становити 13 – 40 м. У цьому разі ефективніше працюють ланки «двійки», «трійки», «четвірки», «п’ятірки». У разі кладки стін з великим числом прорізів або архітектурних деталей, стовпів і стін завтовшки в одну і півтори цеглини, а також перегородок у півцеглини роботи виконує ланка «двійка» (див. рис. 2, в). Кладку суцільних стін завтовшки у дві цеглини з однорядним перев’язуванням та завтовшки півтори цеглини з багаторядним перев’язуванням доцільно проводити ланкою «трійка» (див. рис. 2, г). Ефективною є кладка стін простої та середньої складності завтовшки у дві цеглини і більше, яку виконує ланка «п’ятірка» (див. рис. 2, д). Полегшені стіни, порожнину яких заповнюють шлакобетоном, зводять ланками «четвірка». Вони ефективні також для кладки стін завтовшки не менше ніж у дві цеглини з одночасним їх облицюванням. Кладку стін і перегородок з дрібних блоків здійснюють ланкою «двійка», а стін з облицюванням цеглою – «трійка» або двома ланками «двійка». Потоково-конвеєврний (кільцевий) метод ефективний у разі зведення будівель нескладної форми у плані зі стінами простої та середньої складності завтовшки у дві-три цеглини й малим обсягом кладки внутрішніх стін. У цьому випадку ділянки не визначають, а ланка «шістка» переміщується по захватці вздовж стіни, що зводиться і кожна ланка кладе один ряд. У кожній ланці «шістка» працюють «двійками», які рухаються безперервно по периметру захватки. Перша «двійка» викладає зовнішню версту, друга – внутрішню, третя – забутку (див. рис. 2, е).

Список літератури


1. Технологія будівництва / Г.Г. Осташевська. Харків – ХНАМГ – 2009

2. ДБН В.2.6 162:2010 Кам’яні та армокам’яні конструкції

ВЕБ-Ресурси:


1. https://jobs.ua/rus/dkhp/articles-2168

2. https://trivita.ua/ua/blog/vidi-cegli-a-17



ЗВІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

1.ПЗ


Підпис

Зм.



Кільк.

Арк.


№ док

Дата




скачати

© Усі права захищені
написати до нас