Ім'я файлу: Реферат. Гігієна.docx
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 03.12.2020
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ


РЕФЕРАТ
На тему: ‘’ характеристика здорового способу життя ‘’

Підготував:
Студент 1 курсу 2 групи
Факультету фітнесу та рекреації
Метельний Микола Сергійович

Перевірила:
Путро Людмила Михайлівна

ПЛАН

1. Фізична активність та загартування;


2. Фізична активність;


3. Загартування;


4. Висновок.


Фізична активність та загартування

„Рух як такий може за своєю дією

замінити будь-які ліки , але всі

засоби світу не в змозі замінити

дію руху”.

Тіссо.

В сучасних умовах погіршення стану здоров’я населення, росту смертності, зниження народжуваності, несприятливої екологічної ситуації важливе значення набуває усвідомлення цінностей здоров’я.

ВООЗ визначила, що здоров’я людини – це не тільки відсутність хвороб чи фізичної та психічної ущербності, а й стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя.

Володіння найвищим рівнем здоров’я є одним із основних прав та обов’язків кожної людини незалежно від раси, релігії, політичного переконання, економічного та соціального статусу.

Здоров’я всіх народів є основним фактором досягнень світу і залежить від всестороннього співробітництва окремих осіб та держав. Проблему здоров’я світова спільнота зарахувала до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює навіть подальше існування людства як біологічного виду.

За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я стан здоров’я населення залежить на:

  • 48-53% - від способу життя;

  • 16-20% - від стану довкілля;

  • 18-22% - від генетичних факторів;

  • 8 -10% - від якості медичного обслуговування.

    Бути здоровим та щасливим – природне прагнення людини. Та, нажаль, в сучасному суспільстві ми часто зустрічаємося з надто легковажним відношенням до свого здоров’я. Таке недобре ставлення до себе, як: свідоме паління, алкоголізм, наркоманія, потурання своїм лінощам, неорганізованості, переїдання та недобре агресивне ставлення до навколишнього життя, до людей може бути тільки при несвідомому ставленню до найдорожчого, що має людина – це здоров’я і життя.

Відповідальність за своє здоров’я кожна людина повинна нести сама.

Наша свідомість повинна визначати наше життя.

Людина має стати незалежною від хвороб. В цьому величезну роль відіграє спосіб життя, в якому центральне місце посідає поведінка людей, їх психологічні установки, вчинки, гігієнічна грамотність.Хороше здоров’я неможливо придбати миттєво. Треба постійно працювати над собою, вести здоровий спосіб життя.

ЗСЖ – це перш за все правильно організована побудова часу свого життя, послідовність своїх дій, визначена система праці і відпочинку, характер спілкування з людьми і стиль життя.

Складові ЗСЖ включають різноманітні елементи, що стосуються всіх сфер здоров’я – фізичної, психічної, соціальної і духовної.

В їх числі:

1) фізична (рухова) активність і загартування;

2) збалансоване харчування та контроль за масою тіла;

3) відмова від шкідливих звичок (вживання алкоголю, наркотиків, тютюну) та азартних ігор;

4) створення доброго психологічного клімату в суспільстві (психогігієна і психопрофілактика), духовне самовдосконалення;

5) безпечна сексуальна поведінка (статеве виховання і статева культура).

Крім того, до складових ЗСЖ відносяться: особиста гігієна, режим праці і відпочинку, умови праці, побут, охорона навколишнього середовища, самоконтроль за станом здоров’я, самооздоровлення з використанням різних оздоровчих систем.

Учені Кембриджського університету провели дослідження впливу шкідливих звичок на здоров’я людей і показали, що відмова від тютюнопаління, алкоголю, вживання нездорової їжі, залучення до раціону овочів та фруктів, фізична активність можуть подовжити тривалість життя на 14 років. Зміна способу життя після 45-ти років дає змогу вдвічі знизити ризик серцево-судинних захворювань.

Фізична активність

Фізична активність визначається як „рух тіла за допомогою м’язової сили та витрати енергії” і вимірюється ступенем перевищення витрат енергії над основним обміном речовин.

Регулярна фізична активність підвищує фізичну працездатність або тренованість, що означає спроможність здійснювати фізичні дії, не відчуваючи втоми, і можливість підтримання такої спроможності протягом життя. Потреба руху і активності в загально-біологічному плані є основою життя і здоров’я.

Найважливішим чинником збереження та зміцнення здоров’я населення є оптимальна рухова активність. Відомо, що малорухомий спосіб життя

( гіподинамія) – одна із 10 головних причин смертності та інвалідності людей.

Дослідження показали, що рівень фізичної активності майже у 70% чоловіків та жінок всіх вікових груп населення України нижче мінімально допустимого, що приводить до „м’язового голодування”. Всі ці люди мають підвищений ризик виникнення ІХС та мозкового інсульту. Збільшення частоти порушень постави у школярів (за 20 років з 8 – 9 до 80 – 90%), слабкі м’язи черевного пресу, стегон та спини, а також зниження функціональних резервів у вагітних, що формують відхилення у перебігу вагітності та пологів, прискорення процесів старіння (біологічний вік частини 20-річних студентів – 35-40 років)– ось далеко не повний перелік наслідків дефектів фізичного виховання.

Нездоровий стиль життя властивий переважній більшості населення України. Основні перепони – відсутність у суспільстві моди на здоров’я, не сприйняття багатьма громадянами свого здоров’я як найвищої життєвої цінності, своєрідний імунітет проти пропаганди здорового способу життя і розумної поведінки, які мають сприяти збереженню та зміцненню здоров’я.

Захисний ефект фізичної культури різнобічний і асоціюється насамперед з такими позитивними аспектами у осіб, що регулярно тренуються:

  • на 50% знижується ризик розвитку ІХС, діабету та ожиріння, на 30% артеріальної гіпертензії;

  • поліпшується баланс між надходженням і витратами енергії, що сприяє зменшенню ваги;

  • знижується рівень цукру в крові;

  • підвищується фібринолітична активність;

  • зміцнюється імунна система;

  • знижується ризик або серйозність застудних захворювань (ГРВІ, бронхіту та ін.);

  • знижується ризик виникнення ракових захворювань,

  • зменшується втрата кісткової маси, що захищає від остеопорозу;

  • збільшується сила м’зів, витривалість, гнучкість;

  • поліпшується психологічна тренованість, що допомагає подолати стрес та втому;

  • нормалізується функціонування головного мозку, пам’ять, розумові

здібності;

  • зменшується ризик депресій, хвороби Паркінсона та Альцгеймера;

  • стимулюються виділення ендорфінів ( природних болетамувальних речовин), що заспокоюють організм, дають піднесений настрій – ейфорію, яка виникає після тренувального забігу на протязі від 30 до 60 хвилин:

  • уповільнюються процеси старіння організму.


Загартування.

Одним із випробуваних методів зміцнення здоров’я, підвищення опору організму до різних захворювань, його пристосовуваності до змінюваних факторів зовнішнього середовища є загартування.

Основний принцип загартування базується на тренуванні та зводиться до застосування подразників поступово наростаючої інтенсивності.

Загартування повинно проводитись систематично, безперервно, протягом тривалого часу. В разі перерви поновлення курсу необхідно починати з подразників, інтенсивність яких менша від попередніх.

Найбільш активними факторами впливу на найважливіші фізіологічні системи та обмінні процеси, на здатність організму пристосовуватись до змін умов зовнішнього середовища є холодові та теплові подразники. Недарма кажуть, що сонце, повітря та вода – найкращі ліки.

Загартування повітряними ваннами можна проводити протягом року, але починати краще в теплі місяці. Особам, які чутливі до холоду, на початку потрібно це робити обережно і поступово.

Приймати повітряні ванни краще на майданчику в тіні, в лісі, на березі річки, в саду або навіть на балконі чи в кімнаті, відкривши вікна.

Починати процедури слід тоді, коли температура повітря досягає 20-22С. Тривалість першої ванни – 10 хвилин, кожної наступної - на 10 хвилин більше. Максимальна тривалість – 2 години. Приймати ванни слід щоденно, вранці з 8 до 11 години та ввечері після 17 години, 1-2 рази на день. Приймаючи повітряні ванни в прохолодну погоду, слід виконувати фізичні вправи. Проміжок між їжею та прийняттям повітряних ванн повинен бути не менше 1 години.

В зимовий період повітряні ванни поєднують з ранковою гімнастикою та водними процедурами. Починають з температури повітря в кімнаті не нижче 15С та тривалості 5 хвилин, доводять її до 20 хвилин або , не збільшуючи часу, знижують температуру в приміщенні на 1-2С через кожні 2 дні.

Для сонячних ванн краще вибрати місце, орієнтоване на південь, - берег річки, поляну, терасу. Бажано, щоб це місце було захищене від вітру, але в той же час, щоб не мало перешкод для обміну повітря.

Приймати сонячні ванни потрібно лежачи, голова повинна бути трохи піднятою та прикритою від сонця. В перший день слід загорати не більше 5 хвилин, кожний наступний день час збільшувати на 5 хвилин. Максимальний термін перебування під прямим сонячним промінням для абсолютно здорових людей – 1 година.

Після сонячної ванни бажано прийняти душ з температурою води 20-30С або скупатися в річці, обтертися, переодягнутися в сухе та полежати 20-30 хвилин в тіні або в кімнаті.

Сонячні ванни можна приймати не раніше, ніж через 1 годину після їжі.

Прискорення пульсу, зменшення ваги тіла, неспокійний сон свідчать про несприятливу дію інсоляції. В цьому випадку обов’язково потрібна консультація лікаря.

Відпочиваючи на півдні, потрібно бути особливо обережним. Щоб уникнути опіків, треба повертатися до сонця через кожні 2-3 хвилини, роблячи оберт на 90 градусів.

Краще приймати сонячні ванни вранці з 8 до 11 години та ввечері після 17 години.

Обтирання та обливання – прекрасні та високоефективні методи Обтирання починають при температурі води 34-32С, змочивши губку або рушник, енергійно розтирають кінцівки та тулуб спереду та ззаду. Потім розтирають все тіло знизу вгору сухим рушником, доки шкіра не почервоніє, проводять декілька енергійних прогладжувань руками. Закінчують процедуру ходьбою протягом 2-3 хвилини. Через кожні 2 сеанси температуру води знижують на 1 градус.

Особам, які схильні до застудних захворювань, рекомендується щоденно перед сном протягом всього року обмивати ступні ніг водою, починаючи з температури 18 градусів і поступово знижуючи її. Мокрі ступні обтирають, а потім розтирають обома руками до почервоніння шкіри.

Дуже хорошим методом профілактики застудних захворювань є ходьба по росі босими ногами; починають з 2-3 хвилин, щоденно збільшуючи на 1 хвилину, доводять до 10-15 хвилин. Після цього на мокрі ноги одягають вовняні шкарпетки і ходять ще 10-15 хвилин. Відчуття жару в ногах – ознака позитивного впливу процедури.

Обливання можна проводити, використовуючи душ чи лійку. Обливаються повільно, так, щоб вода текла по всьому тілу. Тривалість процедури 2-3 хвилини. Починають з температури води 30-32С, знижуючи її щоденно на 1-2 градуси та доводячи поступово до 20-15С. Закінчивши процедуру, потрібно насухо обтертися та виконати декілька фізичних вправ.

Ознаками ефективності загартування є хороший настрій, міцний сон, бадьорість, підвищення працездатності, відчуття сили та здоров’я.

Висновок.
Отже, систематичні тренування нормалізують роботу практично всіх органів та систем організму – шлунку, легень, нирок, печінки, кишечнику і, звичайно, серця, регулюють нервові процеси, підвищують психічний тонус та обмін речовин. Не випадково великий лікар древності мудрий Авіценна стверджував, що людині, яка займається фізичною активністю, не потрібне лікування. Її лікування в рухові. Причому особливе значення має свідоме ставлення до занять фізичною культурою, тому що будь-які вправи фіксуються в мозку і такі свідомі заняття значно ефективніші.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас