Методрозробка
практичного заняття з латинської мови
І. Тема практичного заняття.
а) Граматична тема: Substanbirem. Граматичні категорії іменника. Значення відмінків в латинські мові. Відміни. Declinatio І. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom, i gen i Pl. Вживання іменників І відміни з прийменниками in, cum, ex. Неузгоджене означення.
б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.
ІІ. Мета практичного заняття.
а) Навчальна мета: навчити студентів відмінювати іменники І відміни, правильно перекладати медичні терміни, всклад яких входять іменники даної відміни, вірно перекладати неузгоджене означення на рідну мову.
б) Виховна мета: Інтерпретуючи афоризми Summum bonum medicinae sanitas найвище благо медицини – здоров'я. Провести бесіду про те, що для кожного медика найбільшим щастям є бачити кожного з нас здоровим.
в) Професійне спрямування заняття.
Навчити студентів грамотно перекладати медичні терміни та рецепти, в склад яких входять іменники І відміни.
ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.
| № п/п | Основні учбові елементи | Рівень засвоєння |
| 1 | Засвоїти відмінкові закінчення іменників І відміни | 2 |
| 2 | Навчити студентів відмінювати іменники І відміни | 2 |
| 3 | Виробити навики правильно перекладати мед.терміни, в склад яких входять іменники І відміни | 2 |
| 4 | Засвоїти лексичний мінімум до І відміни | 2 |
IV. Методичні рекомендації студентам.
V. План і організаційна структура практичного заняття.
| № п/п | Етапи і основні питання заняття | хв | Оснащу. уроку | Рівень засв. | Кількість оп.студ |
| І | Оргмомент | 2 | Кабінет лат.мови |
|
|
| ІІ | Перевірка дом.завдання | 20 |
| 2 | 1 |
|
| а) перевірка лексично-граматичних структур |
|
|
|
|
|
| 1) відмінювання дієслів у Praesens ind. acbivi ctpassir |
| конспект | 2 | 2 |
|
| 2) Відмінювання дієслів у Praesens coniunctir activi et passivi |
| Підручник таблиці | 2 | 3 |
|
| б) читання і переклад вправи №3, ІІ |
| Підручник ст.56, 86 | 2 | 2 |
|
| в) переклад рецептів |
| Підручник ст.57, ст. 87 | 2 | 2 |
|
| 2) текстовий контроль |
| карточки | 2 | 2 |
| ІІІ | Подача нового матеріалу |
|
|
|
|
|
| 1. Пояснення нового матеріалу | 43 |
| 2 |
|
|
| 2. Роботи над новою лексикою І відміни |
| Табл. | 1 | 10 |
|
| 3. Ознайомлення з терміноелементами та дублетами |
|
| 1 | 10 |
| IV | Переклад рецептів лексичних груп, термінів (робота з розд.матеріалом) | 10 | Карточки, підручник |
| 12 |
| V | Підведення підсумків | 5 |
|
|
|
VI. Подача нового матеріалу.
І. Підготовчий етап.
Повторити вживання стандартних рецептурних формул.
Пояснення нового граматичного матеріалу: Substantium. Відміни. Declinatio I. Неузгоджене означення.
Опрацювання лексики І відміни.
Опрацювання рецептурної лексики.
Завдання для контролю вихідного рівня.
| № п/п | Питання | Еталон відповіді | Рівень засв. |
| 1. | Як визначається відміна іменників? | 1. Відміна іменників визначається за закінченням родового відмінка однини. Ів. – ае, ІІІв. – i, ІІ –is, IV-us, V-ei. |
| 2 | |||
| 2 | Які закінчення мають іменники І відміни у Наз. і Родовому відмінках? | 2. Nom. sing – a gen. sing - al | 2 |
| 3 | Назвати винятки щодо іменників І відміни | 3. Іменники чоловічого роду з закінченням – а зі значенням професії collega, al, m poeta, ae, m pkarmacopola, ae, m oculista, ae, m | 2 |
| 4 | Навести приклади вживання іменників з неузгодженими означеннями | 4. aqua mentral – м’ятна вода columna vertebrarum – хребетний стовп massa pilularum – пілюльна маса tinctura Belladonnal настойка красавки | 2 |
| 5 | Провідміняти в Pl. Mixtura, al, f | 5. N. mixtural g. mixturarum D. mixturis Acc. misturas Abl. mixturis |
|
ІІ. Основний етап.
а) Аналітичне читання рецептів з іменниками І відміни
б) Переклад лат.речень, рецептів.
VII. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.
| № п/п | Питання | Еталон відповіді | Рівень засв. |
| 1 | Перекласти а) перелом ключиці б) настойка валер’янки в) приготуй мікстуру | а) fractura claviculae б) tinctura Valerianae в) Prepara mixturam | 2 |
| 2 | Провідміняти у Sing. Costa, al, f | 2. N. costa g. costae D. costae Ase. costam Abl. costa | 2 |
V. Пояснення домашнього завдання:
1) И.Я. Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка §9-§12; §22-§24. Впр. VI стор. 48, впр. VII, стор.48.
2) Є.М. Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. §29-§37.
Методичні вказівки для студентів по темі:
Перша відміна іменників. Неузгоджене означення.
Рекомендована література:
И.А. Козовик, Р.И.Малец. Учебник латинського язика. К. 1988 г.
Теорія: §9, §10, §11, §12; §22, §23, §24.
Вправи: ст.27; ст.47-48.
Лат. прислів'я: ст. 48.
Є.М. Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. К. 1997 р.
Теорія: §29, §33, §34, §35; §36.
Вправи: §31, §38.
Лат. прислів'я: ст. 28.
Контрольні питання.
Назвати основні ознаки іменників в лат. мові?
Як змінюються іменники?
Як визначається основа іменників?
Які іменники належать до І відміни?
Утворити називний і родовий відмінки множинні від таких іменників: verfebra, as, f; guffa, ae, f; scatula, as, f?
Назвати грецькі дублети до таких лат. іменників: tela, ae, f; aqua, ae, f; lingua, ae, f; mamma, ae, f?
Латинсько-грецькі дублети іменників І відміни.
1. aqua, ae, f hydor, hydr – вода
2. cellula, ae, f cytos, cyt - клітина
3. cornea, ae, f keras, kerat – рогівка
4. femina, ae, f dyne, dynaec - жінка
5. glandula, ae, f aden, aden - залоза
6. lingua, ae, f glossa, gloss – язик
7. mamma, ae, f mas tos, mast – молочна залоза
8. medulla, ae, f myelos, myel - кістковий мозок
9. urina, ae, f uron, ur – сеча
10. vena, ae, f phleps, phleb – вена
11. vertebra, ae, f spondyl, spondyl – хребець
12. tela, ae, f his tos, hist – тканина
Substantirum. Граматичні категорії іменників. Відміни. Declinatio I. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom. Igen. Sing i Pl., вживання інших відмінків (Асс. І Abl.) в рецептах. Грецькі іменники І відміни. Неузгоджене означення. Переклад його на рідну мову.
Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів. Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою прикметника – назви роду:
m (genus masculinum)
f (genus femininum)
n (genus neutrum)
Рід іменників у лат. і укр. мові співпадає рідко, наприклад: caput (голова) в лат. мові – с.р., в укр. мові – ж.р.
N.B. Назви міст, країн, островів, дерев, кущів у лат. мові жіночого роду, назви місяців і річок – чоловічого роду.
Іменники в лат. мові вживаються в одн. (numerus singularis), у множині (numerus pluralis).
У лат. мові є 6 відмінків (Casus):
Nominabivus (Nov.) хто? що?
Genibivus (Gen.) кого? чого?
Dabivus (Dab.) кому? чому?
Accusativus (Ace.) кого? що? куди?
Ablabivus (Abl.) ким? чим? де? коли?
Vocabivus (Voc.) клична форма
У лат. мові є 5 відмін. У словинках іменник записується у 2-х відмінках: повна форма Називний відмінок і закінчення Родового відмінка та приголосна літера, яка вказує на рід цього іменника costa, ae, f – ребро apex, icis, m – верхівка facies, ei, f – лице.
Належність іменників до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням його родового відмінка
| Відміна | Genet. sing. | Рід | Приклади |
| І | - ae - | f | cjsta, ae,f - ребро |
| ІІ | -і- | m, n | musculus, m – мяз snpusum, i, n – настій |
| ІІІ | -is- | m, f, n | apex, icis, m – верхівка pars, rtis, f – частина os, ossis, n - кістка |
| IV | -us- | m, n | рrocessus, us, m -відросток cornu, us, n – ріг |
| V | -ei- | f | facies, ei, f – лице |
Іменники пишуться і завчаються в Наз. і Род. відм. одн з вказівкою роду:
Incisura, ae, f - вирізка
facies, ei, f – лице
pulmo, onis, m – легеня
ala, ae, f – крило.
Замість повної форми родового відм.одн. пишеться тільки його закінчення, а в ІІІ в. – частина основи: homo, inis, m – людина (основа homin)
radix, icis, f – корінь (основа radic).
Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника одн. N.В. визначаючи основу іменників ІІІ відм., не слід відкидати всі літери, які стоять у словнику після коми, а лише закінчення –is-, наприклад: musculus, I, m – muscul-
apex, ieis, m – apic
corpus, oris, n – corpor –
До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing закінчуються на –а, а в Gen.Sing приймають закінчення ае.
Наприклад costa, ae, f mixtura, ae, f
vena, ae, f angina, ae, f
gutta, ae, f fractura, ae, f
Відмінкові закінчення.
-
Sing
Pl
Nom
a
ae
Gen
ae
arum
Dat
ae
is
Ace
am
as
Abl
a
is
Voc
a
ae
Відмінники, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою запитань.
До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченням –а- зі значенням професії: oculista, ae, m – окуліст
pharmacopola, ae, m – аптекар
poeta, ae, m – поет
collega, ae, m – друг
agricola, ae, m – селянин
pharmacenta, ae, m – фармацевт
Грецькі іменники І відміни
За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду, як у Наз.відм.одн. закінчуються на –е-, в Gen.Sing – es, Abl.Sing – e, а також іменники чоловічого роду на –еs- , Gen- ае. В Abl.Sing іменники жіночого роду і чоловічого роду закінчуються на –еn-.
Іменники жіночого роду грецького походження.
aloe, es, f – алое
diastole, es, f – розширення серця
dyspnoe, es, f - задишка
haemoptoe, es, f - кровохаркання
phlegmone, es, f - флегмона
rhaphe, es, f - шов
systole, es, f - скорочення серця
Іменники чоловічого роду гр. походження
diabetes, ae, m - діабет
ascites, ae, m - асцит, черевна водянка
Відмінювання
-
Sing.
Pf.
f
m
f
m
Nom.
systole
ascites
systolae
ascitae
Gen.
systoles
ascitae
systolarym
ascitarum
Dat.
systolae
asciyae
systolis
ascitis
Ace.
systolen
asciten
systolas
ascitas
Abl.
systole
ascite
systolis
ascitis
Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками:
Acc. і Abl. Наприклад:
per – через (Асс.) per horam – протягом години
ex – із (Abl.) ex agua – з води
Прийменники in (в, на, у), sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в залежності від питання.
куди? – Асс. sub linguam (під язик)
де? – Abl. in agua (у воді)
Якщо йдеться про поділ на чатсини, то прийменники in вживається з Асс.
cum з (ким? чим?) вживається Abl.
cum collega (з товаришем)
-
Acc
Abl
аd – до, при в, для
соntra – прото
inter - між
infra – під, нижче
untra - всередині
per - через
post - після
super, supra - над, понад
ante - перед, до
а (перед приг.) - від
ab (перед гол. ih) – від
e – (перед.пригл.) – з (кого, чого)
ex – (перд гол. ih) - з (кого, чого)
de – про, за
cum - з
sine - без
pro – для, за
Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметниками; дієприслівниками) та неузгоджені.
Неузгоджене означення вираж. імен у Род.відмін. одн. або множини. Наприклад: crista costae – гребінь ребра
tinctura valerianae – настойка валеріани
auqa menthae – м’ятна вода
Неузгоджене означення можна перекладати укр.мовою іменником або прикметником.
При відмінювання словосполучень, у які входять неузгоджене означення, відміняються лише означальні іменники, а неузгоджене означення (імен.) не змінюється.
massa pilularum
massae pilularum
massae pilularum
massam pilularum
Винятки: aqua Amygdalarum вода мигдалів
massa pilularum пілюльна маса
oleum olivarum оливкове масло
Неузгоджене означення, яке вказує на назву рослин, а також хім. елемента або лікарського засобу, пишеться з великої літери.
Tabuletta Bromcamphorae
Рекомендована література:
М.М.За калюжний, А.В.Янков, В.В.Чогал. Лат.мова і основи медичної термінології. – Т., 1999 р. §17-§19; §30-§38.
И.А.Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка. – К., 1988 г. §9-§12; §22-§26.
Є.М.Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. – К., 1999 р. §28-§29; §33-§36.