[
Захист прав споживачів в Україні та система розподілу товарів
]
<div style="font-size:16px;text-align:justify;"> <div > <h1 style='text-indent:35.45pt;line-height:150%;page-break-after:auto; tab-stops:2.0cm 467.8pt'>Кафедра менеджменту </h1> <h2 style='text-indent:35.45pt;line-height:150%;page-break-after:auto; tab-stops:2.0cm 467.8pt'>Контрольна робота </h2> з дисципліни “Маркетинг” <br /> <b style='mso-bidi-font-weight:normal'><br clear=all style='page-break-before:always'> </b> <b style='mso-bidi-font-weight:normal'>Зміст </b><br /> 1. Громадський рух споживачів. <a href="Захист_прав_споживачів_в_Україні" title="Захист прав споживачів в Україні">Захист <a href="Прав_споживачів" title="Прав споживачів">прав споживачів</a> в Україні</a> <br /> 2. Договірні системи розподілу товарів та послуг <br /> 3адача <br /> Список літератури <br /> <br clear=all style='page-break-before:always'> <b style='mso-bidi-font-weight:normal'>ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ </b><br /> <b style='mso-bidi-font-weight:normal'>1.</b><b style='mso-bidi-font-weight:normal'> </b><b style='mso-bidi-font-weight:normal'>Громадський рух споживачів. <a href="Захист_прав_споживачів" title="Захист прав споживачів">Захист прав споживачів</a> в Україні </b><br /> Батьківщиною споживчого руху є США. Починаючи з 60-х років ХХ століття цей рух поширився в багатьох <a href="Країна" title="Країна">країнах</a> Європи і зараз має величезне значення у всіх сферах суспільного і політичного <a href="Життя" title="Життя">життя</a>, економіки. А починалося воно ще в 60-80 роках ХІХ століття, коли в США пройшли перші компанії з захисту прав споживачів від залізничних монополій, що завищували ціни на перевезення пасажирів і вантажів. У результаті вдалося добитися <a href="Того" title="Того">того</a>, щоб <a href="Держава" title="Держава">держава</a> контролювала залізничні тарифи, створивши спеціальний <a href="Орган" title="Орган">орган</a> - сенатську Комісію з торгівлі між штатами. У 1899 році була організована Національна ліга споживачів. <br /> На початку ХХ століття боротьба за права споживачів розгорілася навколо законодавства про <a href="Контроль" title="Контроль">контроль</a> за якістю харчових продуктів і медикаментів. У 1935 році був створений Союз споживачів, що нараховує сьогодні у своїх рядах понад п'ять <a href="Мільйони" title="Мільйони">мільйонів</a> чоловік. <a href="Саме" title="Саме">Саме</a> діячі цієї організації першими призвали до бойкоту товарів з фашистської Німеччини в 30-і роки. <br /> У 1966 році відомий суспільний діяч Р. Нейдер створив Центр з досліджень якості продукції різних виробників, вірогідності реклами, <a href="Стандарт" title="Стандарт">стандартів</a> рівня життя, безпеки промислових підприємств для екології. У цей же період з'явилося декілька "однопроблемних" груп: Центр безпеки автомобіля, Дослідницька група з охорони здоров'я, Центр дослідження телекомунікацій та ін. Ці групи займалися заявленими в їх назвах проблемами, збором і публікацією <a href="Матеріали" title="Матеріали">матеріалів</a>, що стосуються інтересів і прав споживачів. Підсумки досліджень публікувалися в спеціальних споживацьких виданнях "Multinational monitor" і "Consumer Report". Стратегія Р.Нейдера передбачає пряме урядове регулювання тих областей економіки і соціальної сфери, де ринкові сили не мають можливості забезпечувати, зокрема <a href="Охорону_навколишнього_середовища" title="Охорону навколишнього середовища">охорону навколишнього середовища</a>, безпеку працівників на робочих місцях. Разом зі своїми численними послідовниками, прозваними "десантом Нейдера", він домігся прийняття федеральних законів про безпеку газопроводів, упакування харчових продуктів, контроль за радіаційною обстановкою і заборону використання ДДТ як пестициду. <br /> У 1968 році багато розрізнених загальнонаціональних і місцевих суспільств об'єдналися в <a href="Американец" title="Американец">Американську</a> федерацію споживачів зі штаб-квартирою у Вашингтоні. Її основні цілі - координація програм захисту споживачів від низької якості товарів, високих цін на продукти <a href="Харчування" title="Харчування">харчування</a>, медичні препарати, медичне обслуговування, електроенергію і паливо. <br /> Поступово споживчий рух став ще активніше впливати на політичне життя держави. 15 березня 1962 року президент США Дж. Кеннеді направив Конгресу США "Спеціальне послання про захист інтересів споживачів", у якому проголошувалися основні права споживача: <a href="Право" title="Право">право</a> на <a href="Вибір" title="Вибір">вибір</a>, право на безпеку, право бути вислуханим, право на інформацію. У посланні говорилося про значну роль споживача в економіці: без збільшення здатності громадян споживати і купувати <a href="Товари" title="Товари">товари</a> і послуги, немає економічного розвитку і неможливий збалансований економічний ріст. <a href="Організація" title="Організація">Організація</a> Об'єднаних Націй згодом оголосила 15 березня Всесвітнім днем прав споживачів. Улітку 1962 року за вказівкою Дж. Кеннеді була заснована Консультативна рада у справах споживачів, перетворена у 1971 році в <a href="Управління" title="Управління">Управління</a> у справах споживачів. У деяких комітетах Конгресу США (з торгівлі, банків і <a href="Фінанси" title="Фінанси">фінансів</a>, науці і <a href="Транспорт" title="Транспорт">транспорту</a> й ін.) працюють підкомітети з проблем споживачів, їхні засідання проводяться за участю зацікавлених осіб і представників споживацьких організацій. За підсумками слухань окремими виданнями публікуються стенографічні звіти. <br /> У США був покладений початок масовому руху споживачів, що нині поєднує більш 180 суспільних і державних організацій у 72 країнах світу. <br /> Після 1945 року споживчий рух одержав широке розповсюдження в багатьох західноєвропейських <a href="Держава" title="Держава">державах</a>. <br /> У Швеції з 1971 року заснована посада омбудсмена з захисту прав споживачів. Він призначається на певний строк законодавчою владою держави. Інститут омбудсмена вперше був створений у 1810 році <a href="Саме" title="Саме">саме</a> у Швеції і є службою, передбаченою актами законодавчої влади й очолюваною незалежною посадовою особою високого рангу. Він приймає скарги на <a href="Державні_органи" title="Державні органи">державні органи</a>, чиновників, наймачів чи діє за власним розсудом й уповноважений проводити розслідування, рекомендувати коригувальні дії і представляти інформацію владі про свою діяльність. Тільки після другої світової війни багато держав визнали інститут омбудсмена. <br /> На сьогоднішній день у багатьох державах світу інститут омбудсмена став незамінною частиною правової системи. Існує безліч його модифікованих законодавчих форм, серед яких і спеціальні служби для захисту прав споживачів. Інститут омбудсмена дає можливість переборювати протиріччя між <a href="Держава" title="Держава">державою</a> й особистістю, що, сприяє формуванню цивільного суспільства. <br /> <a href="Відповідь" title="Відповідь"> Відповідно</a> до статистики, у <a href="Державне_управління" title="Державне управління">Державне управління</a> у справах споживачів щорічно надходить біля чотирьох тисяч справ. Однак лише близько 20 з них передаються на слухання в Комерційний суд. Це свідчить про те, що більшість юридичних <a href="Конфлікт" title="Конфлікт">конфліктів</a> вирішується на основі <a href="Переговори" title="Переговори">переговорів</a> за допомогою такого посередника, як омбудсмен, і їхні результати задовольняють усі сторони конфлікту <br /> <b style='mso-bidi-font-weight:normal'>Споживчий рух у Росії </b><br /> У 80-х роках ХХ століття в колишньому <a href="СРСР" title="СРСР">СРСР</a> почали зароджуватися об'єднання, клуби й асоціації з захисту прав споживачів. У 1987-1988 роки вони об'єдналися у Федерацію об'єднань споживачів, президентом якої став Анатолію Собчак. До початку 1992 року Федерація перетворилися в Міжнародну конфедерацію об'єднань споживачів (Конфоп). У її <a href="Склад" title="Склад">склад</a> увійшли об'єднання споживачів з колишніх союзних республік СРСР - Росії, Беларусі, <a href="України" title="України">України</a>, <a href="Казахстан" title="Казахстан">Казахстану</a>, <a href="Туркменістан" title="Туркменістан">Туркменістану</a>, <a href="Таджикистан" title="Таджикистан">Таджикистану</a> й ін. Представники споживчих організацій утворили Координаційну раду. На початку 1992 року пройшов перший конгрес Конфедерації. Базою Конфопа є численні суспільні споживчі організації, створені цивільними ініціативами. Громадські організації з захисту прав споживачів тісно співробітничають з іншими об'єднаннями, наприклад, з радами ветеранів Великої Вітчизняної війни, <a href="Організація" title="Організація">організаціями</a> інвалідів, клубами автолюбителів, регіональними центрами стандартизації, метрології і сертифікації, незалежними експертами, державними органами з захисту прав споживачів. <br /> Однією з основних цілей Конфоп є надання правдивої інформації про товари, <a href="Роботи" title="Роботи">роботи</a> і послуги, реалізовані на російському ринку; формування споживчої культури в населення, безупинне споживацька <a href="Освіта" title="Освіта">освіта</a>, що охоплює всі рівні системи освіти учнів і ін. Восени 1992 року разом з <a href="Організація" title="Організація">організацією</a> з <a href="Тестування" title="Тестування">тестування</a> товарів ФРН "Штифтунг Варентест" Конфоп організував випуск спеціалізованого споживчого журналу "Попит", що є популярним виданням у Росії. <br /> З 1994 року Конфоп проводить порівняльні споживчі іспити, є членом міжнародної організації "International Testing" ("Міжнародні організації"). Її члени постійно обмінюються результатами іспитів, а деякі з них проводять спільно. Конфедерація веде активну роз'яснювальну політику, видає велику кількість матеріалів (статті, <a href="Книги" title="Книги">книги</a>, брошури, буклети, методичну літературу і т.д.), що сприяють споживчій освіті громадян і допомагають суспільним об'єднанням з захисту прав споживачів. <br /> Зараз споживацьким <a href="Організація" title="Організація">організаціям</a> належить ведуча роль у справі пропаганди споживацьких знань у суспільстві, захисті населення від <a href="Монополії" title="Монополії">монополістів</a> і несумлінних виробників, у рішенні проблеми безпечного виробництва, пропаганді ідей раціонального споживання і пошуках рішень проблем взаємодії людини і навколишнього середовища. <br /> <b style='mso-bidi-font-weight:normal'>Державна споживча <a href="Політика" title="Політика">політика</a> України. </b><br /> Законодавча основа для <a href="Здійснення" title="Здійснення">здійснення</a> споживацької політики в Україні була закладена ще з моменту прийняття в 1991 році Закону "Про захист прав споживачів". Посилення захисту прав споживачів відбувалося поступово, з прийняттям <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідних</a> законодавчих актів і втіленням їх у життя. 28 липня 1996 року була прийнята <a href="Конституція_України" title="Конституція України">Конституція України</a>, <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідно</a> до якої <a href="Людина" title="Людина">людина</a>, її життя і здоров'я, <a href="Честь_і_гідність" title="Честь і гідність">честь і гідність</a>, недоторканність і безпека визначені як найвища соціальна цінність. Так, у статті 42 Конституції України говориться: "<a href="Держава" title="Держава">Держава</a> захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпекою продукції усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів". <br /> У січні 2002 року Президент України Л.Кучма підписав Указ "Про заходи для посилення державного захисту прав споживачів", у якому визначив цей напрямок як пріоритетне в державній політиці. Указ став могутнім імпульсом для всієї державної діяльності і надійною основою для продовження складної і необхідної роботи з захисту прав споживачів на якісно новому рівні. Його реалізація дала можливість кожному споживачу відчути турботу і захист держави. <br /> Наступним важливим етапом стало підписання в жовтні 2002 року Президентом України Л. Кучмою Указу "Про Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживацької політики", що змінив вектор державної діяльності й усунув дисбаланс пріоритетів за рахунок значного підвищення уваги до проблем споживачів. Метою реорганізації став перехід до наступної фази реформування, вдосконалення і розвитку технічного регулювання в державі, що повинна бути орієнтована саме на людей, на забезпечення якості і безпеки їхнього життя. Створення умов для захисту прав споживачів, підтримка споживчого руху стала важливою складовою частиною державної політики. <br /> Діяльність Державного Комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики, визначається його основними задачами. Вони сформульовані таким чином: участь у формуванні державної споживацької політики в сфері якості, стандартизації і метрології, забезпечення її реалізації; координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаних з підготовкою і забезпеченням виконання програм у сфері споживацької політики за рахунок залучення державних засобів; здійснення контролю за дотриманням законодавства України <a href="Про_захист_прав_споживачів" title="Про захист прав споживачів">про захист прав споживачів</a> і рекламу; сприяння розвитку суспільного руху споживачів і співробітництво з громадськими організаціями споживачів у побудові загальнодержавної системи захисту прав споживачів і сумлінної реклами; здійснення держнагляду за дотриманням законодавства в сфері стандартизації, метрологічного контролю і нагляду, багато іншого.<br> 11 грудня 2002 року Президент України Л. Кучма підписав Указ " Про Програму захисту прав споживачів на 2003 - 2005 роки". З метою підвищення ефективності реалізації державної політики в сфері захисту прав споживачів у рамках Указу затверджена Програма захисту прав споживачів. <br /> Програма є унікальною у своїй <a href="Концептуалізм" title="Концептуалізм">концептуальній</a> спрямованості, активну особисту участь у її створенні приймав Голова Державного Комітету України з питань технічного регулювання і споживацької політики Леонід Школьник. <br /> Задоволення потреб споживачів у продовольчих і промислових товарах, побутових і комунальних послугах, говориться в цьому необхідному для кожного громадянина України документі, повинне здійснюватися на основі неухильного дотримання вимог щодо їхньої якості і безпеки, постійного контролю за цією сферою з боку держави. В умовах збільшення обсягів споживання і насичення ринку непродовольчими товарами, переважно іноземного виробництва, проблема забезпечення їхньої відповідності вимогам якості і безпеки усе більш загострюється. А зі збільшенням обсягів реклами викликає занепокоєння і низький рівень об'єктивності і вірогідності інформації про реальні споживчі характеристики продовольчих товарів, робіт і послуг. Сформована <a href="Ситуація" title="Ситуація">ситуація</a> свідчить про необхідність підвищення рівня захисту прав споживачів, що повинний знаходитися в центрі постійної уваги органів виконавчої влади і місцевого <a href="Самоврядування" title="Самоврядування">самоврядування</a>. <br /> Метою Програми є рішення комплексу проблем у сфері захисту прав споживачів, зокрема шляхом удосконалення самої системи захисту; створення відповідних умов для насичення споживацького ринку якісними і безпечними товарами, <a href="робота" title="робота">роботами</a> і послугами; підвищення рівня захисту здоров'я і безпеки споживачів; удосконалення законодавства України в сфері захисту прав споживачів, його адаптація до законодавства Європейського Союзу; створення відповідних умов для реалізації громадянами - споживачами своїх законних інтересів і прав на території України. Реалізація заходів щодо забезпечення виконання Програми буде здійснюватися за рахунок засобів державного і місцевого <a href="Бюджет" title="Бюджет">бюджетів</a>. Її виконання дає реальну можливість значно активізувати діяльність органів виконавчої влади з забезпечення захисту прав споживачів; підвищити рівень захисту споживацького ринку України від насичення його неякісними товарами чи товарами, небезпечними для здоров'я споживачів; розширити можливості доступу споживачів до корисної для них інформації, підвищити рівень споживацьких знань. <br /> У розділу третьому ЗУ „Про <a href="Захист_прав_споживачів" title="Захист прав споживачів">захист прав споживачів”</a> (статті 25-26) визначено значеня громадських організаційспоживачів. <br /> З метою захисту своїх законних прав та інтересів громадяни мають право об'єднуватися на добровільній основі у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). <br /> Об'єднання споживачів є громадськими організаціями, що здійснюють свою діяльність <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідно</a> до Закону України "Про об'єднання громадян" . <br /> <a href="Держава" title="Держава"> Держава</a> підтримує діяльність об'єднань споживачів. <br /> Об'єднання споживачів мають право: <br /> - вивчати споживчі властивості продукції, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якість товарів, що випускаються і реалізуються, та ціни на них; <br /> - проводити експертизу та <a href="Випробування" title="Випробування">випробування</a> товарів (робіт, послуг); <br /> - одержувати від органів державної влади і <a href="Управління" title="Управління">управління</a>, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань; <br /> - сприяти державним органам у здійсненні контролю за якістю товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування; <br /> - організовувати юридичну і консультаційну допомогу споживачам відповідно до законодавства; <br /> - вносити пропозиції щодо розробки нормативних документів, що встановлюють вимоги до якості товарів (робіт, послуг); <br /> - представляти і захищати інтереси споживачів в органах державної влади та управління та місцевого самоврядування відповідно до законодавства; <br /> - вносити в органи державного управління і суб'єктам господарської діяльності пропозиції про заходи щодо підвищення якості товарів (робіт, послуг), про тимчасове зупинення випуску та реалізації товарів (робіт, послуг), які не <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідають</a> встановленим вимогам щодо якості, про припинення виробництва, вилучення з реалізації та продажу товарів (робіт, послуг), що становлять небезпеку для життя, здоров'я та майна громадян або завдають шкоди навколишньому природному середовищу, а також про скасування цін, встановлених з порушенням чинного законодавства; <br /> - звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх <a href="Функції" title="Функції">функції</a>), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій. При задоволенні такого позову суд зобов'язує порушника довести рішення суду у встановлений ним строк через <a href="Засоби_масової_інформації" title="Засоби масової інформації">засоби масової інформації</a> або іншим способом до відома споживачів. Рішення суду, що набрало законної сили, про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів є обов'язковим для суду, що розглядає <a href="Позов" title="Позов">позов</a> споживача щодо цивільно-правових наслідків їх дій з питань, чи мали місце ці дії і чи були здійснені вони цими особами; <br /> - відповідно до законодавства захищати в судовому порядку права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів); <br /> - звертатись до правоохоронних органів та органів державного управління про притягнення до відповідальності осіб, винних у випуску та реалізації неякісних товарів (робіт, послуг); <br /> - інформувати громадськість про права споживачів; <br /> - сприяти розвитку міжнародного співробітництва у галузі захисту прав та інтересів споживачів. <br /> <b style='mso-bidi-font-weight:normal'>2. Договірні системи розподілу товарів та послуг </b><br /> Система <a href="Маркетинг" title="Маркетинг">маркетингова</a> договірна - різновид вертикальної <a href="Маркетинг" title="Маркетинг">маркетингової</a> системи, у якій учасники розподілу товару - виробники, <a href="Посередники" title="Посередники">посередники</a>, оптові і роздрібні продавці утворять ланцюг незалежних фірм, підприємців, зв'язаних між собою договірними відносинами, на основі яких досягається координація їхньої спільної діяльності.( <a href="Маркетинг" title="Маркетинг">Маркетинг</a>: <a href="Словник" title="Словник">Словник</a> / Азоев Г.Л. і ін.-М., 2000). У залежності від можливостей каналів розподілу і частки займаних ринкових сегментів підприємства можуть використовувати наступні системи розподілу: одноканальну, багатоканальну, комбіновану. <br /> Одноканальна система розподілу - для виходу на визначений сегмент (сегменти) ринку використовується тільки один канал розподілу. Багатоканальна система розподілу - для виходу на один чи кілька сегментів ринку використовуються два і більше каналів розподілу. Комбінована система розподілу - багатоканальна система розподілу, при якій підприємство з метою охоплення двох і більше сегментів ринку формує або один, або кілька каналів розподілу для кожного сегмента. Крім того, системи розподілу можуть класифікуватися по числу торгових місць. Тоді говорять про екстенсивний, інтенсивний, ексклюзивний чи селективний розподіл. <br /> Екстенсивний розподіл - продукція розміщається і продається в тих торгових крапках, <br /> Інтенсивний розподіл - виробник прагне забезпечити своєю продукцією максимально можливе число торгових місць. Даний метод ефективний у тому випадку, якщо споживач надає особливого значення зручності розташування торгових місць і застосовується в системах розподілу продукції повсякденного попиту (тютюнові вироби, мило, продукти харчування, солодощі, <a href="Напої" title="Напої">напої</a>, батарейки, фотоплівки). Метод дозволяє найбільш інтенсивно покрити <a href="Ринок" title="Ринок">ринок</a> збуту. <br /> Ексклюзивний (винятковий) розподіл - виробник надає ексклюзивні права на розподіл продукції на визначеній території обмеженому числу торгових підприємств, а іноді і єдиному продавцю. Застосовується даний метод у тому випадку, якщо виробник <a href="Встанови" title="Встанови">встановлює</a> контроль над діяльністю продавців і рівнем обслуговування споживачів і реалізується шляхом заключення ексклюзивних дилерських (дистрибуторських) угод, однією з умов яких може бути зобов'язання виключення зі свого асортименту конкуруючих виробників. <br /> Селективний (вибірковий) розподіл - виробник співробітничає з обмеженим числом торгових підприємств, що бажають здійснювати продаж даного виду продукції. Метод розрахований на задоволення особливих потреб окремих споживачів. Постачальник вибирає з можливих місць продажів найбільш наближені до споживачів. <br /> Крім зазначених, виділяють також горизонтальні і вертикальні системи розподілу. <br /> Горизонтальна система розподілу - схема побудови каналу розподілу, у якій два і більше незалежних підприємства поєднують свої <a href="Ресурси" title="Ресурси">ресурси</a> для <a href="Просування_продукції" title="Просування продукції">просування продукції</a>. Кожне підприємство окремо не має можливості скористатися каналами розподілу, тому що не має достатні ресурси, технічними і технологічними <a href="Інновації" title="Інновації">інноваціями</a>, виробничим чи <a href="Маркетинг" title="Маркетинг">маркетинговим</a> потенціалом, або керівництво підприємства не бере на себе ризики. <br /> Вертикальна система розподілу - це така структура каналу розподілу, у якій виробники, торгові підприємства (оптові і роздрібні) функціонують як єдина система. У такій системі один з учасників каналу є власником інших підприємств - учасників каналу розподілу, укладає з іншими учасниками договір і, крім того, має вплив, достатній для об'єднання учасників каналу в єдину систему з метою забезпечення ефективних продажів продукції. <br /> Розрізняють корпоративні і договірні вертикальні системи розподілу. <br /> Корпоративна вертикальна система розподілу - підприємства, що функціонують на послідовних стадіях руху продукції, знаходяться в єдиному володінні. <br /> Договірна вертикальна система розподілу - незалежні підприємства, що виконують функції по виробництву і розподілу продукції, поєднують свої зусилля на основі <a href="Договор" title="Договор">договору</a> для спільного досягнення економії і/чи великих результатів продажів, чим вони могли б досягти поодинці . <br /> Зустрічаються наступні форми вертикальних договірних систем розподілу: <br /> - добровільні <a href="Мережі" title="Мережі">мережі</a> роздрібних торговців під егідою оптових продавців - оптові підприємства організують добровільне об'єднання підприємств роздрібної торгівлі, щоб допомогти їм у <a href="Конкуренція" title="Конкуренція">конкурентній</a> боротьбі з великими роздрібними <a href="Мережа" title="Мережа">мережами</a>. Оптове підприємство розробляє програму стандартизації діяльності підприємства роздрібної торгівлі і зниження витрат на здійснення закупівель продукції; <br /> - кооперативи підприємств роздрібної торгівлі. У даній системі підприємства роздрібної торгівлі створюють самостійні підприємства (кооперативи), що виконують операції, зв'язані з оптовою <a href="Торгівля" title="Торгівля">торгівлею</a>, а в ряді випадків і з <a href="Виробництво" title="Виробництво">виробництвом</a>. Закупівлі продукції здійснюються через кооператив, спільно планується <a href="Рекламна_компанія" title="Рекламна компанія">рекламна компанія</a>. <a href="Прибуток" title="Прибуток">Прибуток</a> поділяється між учасниками пропорційно обсягу зроблених закупівель. Роздрібні торгові підприємства, що не є членами кооперативу, можуть користатися його послугами, але не беруть участь у розподілі прибутку; <br /> - керована вертикальна система розподілу. У ній здійснюються координація послідовних етапів <a href="Процес" title="Процес">процесів</a> виробництва і розподіли продукції. Звичайно це найбільший учасник системи розподілу, як правило, виробник продукції під відомою торговою маркою. <br /> Крім того, існує поділ каналів розподілу по ступеню усвідомленої взаємозалежності учасників. Така класифікація виявляє розходження між структурами, обумовленими потребами конкретних угод і ділових зв'язків. У структурах першого типу взаємозалежність учасників мінімальна чи зовсім відсутня. Учасники таких каналів не відповідають <a href="Друг" title="Друг">друг</a> за друга. Єдиною <a href="Підстави" title="Підстави">підставою</a> для передачі власності тут є закони і зобов'язання, що регулюють <a href="Процес" title="Процес">процес</a> купівлі-продажу. У каналах другого типу маються більш широкі можливості для розвитку співробітництва між учасниками. <br /> Багато компаній воліють закріплювати свої <a href="Господар" title="Господар">господарські</a> зв'язки документально оформленими угодами (контрактами). Найбільш типові форми таких контрактів у логістичних відношеннях - франшизи, дилерські (представницькі) угоди, контракти між постачальниками спеціалізованих послуг і їхніх клієнтів. У контрактних системах на місце кооперації приходять узаконені взаємні зобов'язання. Така формалізація забезпечує деяку стабільність, тому багато фірм віддають <a href="Перевал" title="Перевал">перевагу</a> саме цій формі взаємин. <br /> Найпоширеніша форма добровільних об'єднань на контрактній основі - наймання <a href="Транспорт" title="Транспорт">транспортних</a> фірм для вантажоперевезень. Контрактні відносини також широко поширені в галузі складських послуг. Оскільки багато коли <a href="Логістика" title="Логістика">логістичні</a> взаємодії вимагають великих капіталовкладень, акціонери компаній, що беруть участь, і постачальники фінансових <a href="Ресурси" title="Ресурси">ресурсів</a> для підстрахування від ризиків воліють покладатися на офіційні угоди. Таким чином, деякі риси контрактних відносин присутні практично у всіх формах добровільних об'єднань. <br /> Деякі логістичні взаємодії відрізняються занадто великою капіталомісткістю, щоб їх міг забезпечувати єдиний постачальник послуг. З цієї причини окремі <a href="Фірми" title="Фірми">фірми</a>, зв'язані такими взаєминами, іноді воліють інвестувати в них спільно. Найбільш міцні <a href="Спільні_підприємства" title="Спільні підприємства">спільні підприємства</a> являють собою таке <a href="Економіка" title="Економіка">економічне</a> об'єднання декількох фірм, що зрештою привело до утворення єдиного господарського організму. Подібна форма не занадто <a href="Характер" title="Характер">характерна</a> для логістики, однак існують прогнози по її активному поширенню в майбутньому. Найбільш ймовірний <a href="Сценарій" title="Сценарій">сценарій</a> створення спільного підприємства в логістиці: відправник вантажу приймає рішення передати всі логістичні функції і потужності посереднику - контрактній сервісній фірмі. У такому випадку одним із природних шляхів для відправника вантажу є створення партнерства із сервісною фірмою. Подібна форма господарських відносин, у керівництві якої беруть участь представники всіх причетних сторін, сприяє зниженню ризику, особливо якщо <a href="Мова" title="Мова">мова</a> йде про довгострокові виняткові зв'язки. <br /> <b style='mso-bidi-font-weight:normal'><br clear=all style='page-break-before:always'> </b> <b style='mso-bidi-font-weight: normal'>3адача </b><br /> Шосткінське ВО „Імпульс", яке випускає дитячі іграшки, має наступну структуру витрат: <br /> постійні <a href="Витрати" title="Витрати">витрати</a> - 100 грн. на тиждень; <br /> нормальний обсяг виробництва - 100 іграшок на тиждень; <br /> <a href="Змінні" title="Змінні"> змінні</a> витрати: <br /> сировина та <a href="Матеріали" title="Матеріали">матеріали</a> - 7 грн. <br /> <a href="Заробітна_плата" title="Заробітна плата">заробітна плата</a> - 4 грн. <br /> торгові витрати - 3 грн. Завдання: <br /> 1. За якою ціною з економічної точки зору неможливо більше продовжувати <a href="Виробництво" title="Виробництво">виробництво</a> та збут дитячих іграшок? <br /> 2. 3а яких умов ціна 14 грн. може розглядатися як мінімальна? <br /> 3. 3а яких умов може виявитися: <br /> а) економічна; <br /> б) маркетингова доцільність продавати одну іграшку за ціною 10 грн.? <br /> Поясніть суть отриманого результату. <br /> <b style='mso-bidi-font-weight: normal'>Рішення: </b><br /> 1) Постійні витрати (С<sub>пос</sub>)_ 100 грн. у тиждень <br /> Нормальний обсяг виробництва (К) - 100 іграшок у тиждень <br /> <a href="Змінні" title="Змінні">Змінні</a> витрати (С<sub>змін</sub>) - 14 грн. <br /> Ц-? Ц = С<sub>змін</sub> + С<sub>пос</sub>/К <br /> Ц = 14 + 100/100 = 15 грн. <br /> З економічної точки зору неможливо продовжувати виробництво дитячих іграшок і діставати <a href="Прибуток" title="Прибуток">прибуток</a> при ціні, нижче 15 грн. за одну іграшку. <br /> 2) Мінімальна ціна, що може установити Шосткінське ВО "Імпульс" на свою продукцію, дорівнює змінним <a href="Витрати" title="Витрати">витратам</a> підприємства (С<sub>змін</sub>) = 14 грн. <br /> 3) Постійні витрати (С<sub>пос</sub>) - 100 грн. у тиждень. Нормальний обсяг виробництва (К) - 100 іграшок у тиждень. Ціна однієї іграшки (Ц) - 10 грн. <br /> <a href="Змінні" title="Змінні"> Змінні</a> витрати (С<sub>змін</sub>) - ? <br /> Ц = С<sub>змін</sub> + С<sub>пос</sub>/К <br /> С<sub>змін</sub> = Ц - С<sub>пос</sub>/К <br /> С<sub>змін</sub>= 10 - 100/100 = 9 грн. <br /> а) З економічної точки зору ціна 10 грн. за одну іграшку можлива за умови, що перемінні <a href="Витрати_підприємства" title="Витрати підприємства">витрати підприємства</a> в цьому випадку рівні приблизно 9 грн. <br /> б) <a href="з_маркетингу" title="з маркетингу">З маркетингової</a> точки зору ціна 10 грн. за одну іграшку можлива за умови сильного затоварення ринку, коли підприємству, щоб одержати хоч якийсь прибуток і реалізувати свою продукцію необхідно знизити ціну на свій <a href="Товар" title="Товар">товар</a> до 10 грн. <br /> <br clear=all style='page-break-before:always'> <b style='mso-bidi-font-weight:normal'>Список літератури </b><br /> 1. Армстронг, Г. <a href="Маркетинг" title="Маркетинг">Маркетинг</a>. Загальний курс [Текст] : : пер. с англ / Гарі Армстронг, Ф. Котлер ; Ун-т Північної Кароліни, Північно-Західний ун-т. - 5-те вид. - М., СПб. :<a href="Діалектика" title="Діалектика"> Діалектика</a>, 2007. - 608 с. <br /> 2. Багиев Г.Л. Маркетинг: учебник для студ. вузов, обучающихся по экон. спец. / Георгий Леонидович Багиев (общ.ред.). – 3-е изд., перераб. и доп. – СПб.; М.; Нижний <a href="Новгород" title="Новгород">Новгород</a>; <a href="Воронеж" title="Воронеж">Воронеж </a>: Питер, 2007. – 733с. <br /> 3. Бєлявцев, М. І. Маркетинг [Текст] : навчальний посібник / М. І. Бєлявцев, Л. М. Іваненко ; Мін-во освіти і <a href="Науки" title="Науки">науки</a> України, Донецький національний університет. - К. : ЦНЛ, 2005. - 328 с. <br /> 4. Котлер, Ф. Основы <a href="Маркетинг" title="Маркетинг">маркетинга</a> [Текст] : краткий курс : пер. с англ / Ф. Котлер. - новое изд. - М.-СПб.-К. : Вильямс, 2007. - 656 с. <br /> 5. Маркетинг для магістрів [Текст] : навчальний посібник / ред. Ілляшенко. - Суми : Університетська <a href="Книга" title="Книга">книга</a>, 2007. - 928 с. <br /> 6. Маркетинг у прикладах і завданнях [Текст] : навчальний посібник / ред. Ілляшенко. - Суми : Університетська книга, 2006. - 400 с. <br /> 7. Маркетинг: Стратегии, с которыми побеждают / Алена Мальцева (сост.). – К. : Издательский Дом "Максимум", 2006. – 314с. <br /> 8. Новітній маркетинг [Текст] : навчальний посібник / ред. Є. В. Савельєв. - К. :<a href="Знання" title="Знання"> Знання</a>, 2008. - 420 с. <br /> 9. Іванілов О.С. Маркетинг: навч. посіб. для студ. ВНЗ. – [2-ге вид., доп. і перероб.]. – Донецьк : [Східний видавничий дім], 2009. – 311с. <br /> 10. Павленко А. Ф., Решетнікова Ірина Леонідівна, Войчак Анатолій Володимирович, Куденко Н. В., Бєляєв О. О., Оболенська Т. Є. Маркетинг: <a href="Підручник" title="Підручник">підручник</a> / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана" / А.Ф. Павленко (наук.ред.). – К. : КНЕУ, 2008. – 600с. <br /> 11. Парсяк В.Н. Маркетинг: від теорії до практики: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. – К. : Наукова <a href="Думка" title="Думка">думка</a>, 2007. – 256с. <br /> 12. Шубин А.А., Бритченко И.Г. Маркетинг <a href="Менеджмент" title="Менеджмент">менеджмент</a>: новые решения: моногр. / Донецкий национальный ун-т экономики и торговли им. Михаила Туган-Барановского / Александр <a href="Александр_1" title="Александр 1">Александрович</a> Шубин (ред.). – Донецк : ДонНУЭТ, 2007. – 326c. <br /> </div> </div>
Будь ласка, не зберігайте тестовий текст.
Ваш ip: 3.144.226.199 буде збережений.
категорії
за типом
за алфавітом
завантажені
© Усі права захищені
написати до нас
