[ Територіальна диференціація народонаселення ] | 13829 | 9.72 | |
ТЕРНОПІЛЬСЬКА | 1180.3 | 15086 | 12.86 |
ХАРЬКІВСЬКА | 3182.1 | 28270 | 8.97 |
ХЕРСОНСЬКА | 1281.2 | 15433 | 12.14 |
ХМЕЛЬНИЦЬКА | 1527.2 | 17876 | 11.76 |
ЧЕРКАСЬКА | 1536.2 | 16432 | 10.76 |
ЧЕРНІВЕЦЬКА | 945.8 | 12430 | 13.21 |
ЧЕРНІГОВСЬКА | 1393.9 | 12990 | 9.39 |
Тепер нам слід згрупувати області за такими критеріям:
а) з низькою народжуваністю (до 10 чололвік на 1000 жителів);
б) з помірною народжуваністю (10-12 чоловік);
в) з високою народжуваністю (понад 12 чоловік).
Ми отримаємо такі групи:
а) Республіка Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська області;
б) Вінницька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Хмельницкая, Черкаська області;
в) Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька області.
Отже, проаналізувавши ці групи, ми можемо зробити висновок про те, що найменша народжуваність спостерігається в основному в областях, що зосередили на своїй території головні промислові центри нашої країни. Очевидно, що забруднення навколишнього середовища негативно впливає на здоров'я людей, що проживають в цих областях, що, в свою чергу призводить до підвищення кількості різноманітних паталогій, що можуть стати причиною беспліддя, мертвонароджених і так далі. Слід також вказати на те, що в цих областях відсоток міського населення значно перевищує відсоток сільського населення, а в міських поселеннях кількість народжених значно менша, ніж в сільській місцевості.
В цей же час області на Заході України характеризуються високим показником народжуваності, що я б пояснив силою моральних традицій та настанов, що склалися здавна на цій території, згідно яких родини, що мають велику кількість дітей, користуються повагою у спільноті. Крім того, як вже зазначалося вище на Західній Україні проживає великий (в порівнянні з іншими областями України) відсоток сільського населення, а сільській місцевості притаманна висока потреба в більшій кількості працездатного населення для ведення сільського господарства. Цей факт є другою причиною високого коефіціента народжуваності в даному регіоні.
Тепер давайте перейдемо до аналізу показників смертності.
2.2 СМЕРТНІСТЬ.
Таблиця смертності населення в 1993 році виглядає так:
ОБЛАСТЬ | КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ тис. чол. | КІЛЬКІСТЬ ПОМЕРЛИХ, чол. | КОЕФІЦІЕНТСМЕРТНОСТІ на 1000 жителів |
УКРАЇНА | 52244.1 | 741662 | 14.32 |
КРИМ | 2638.8 | 32544 | 12.50 |
ВІННИЦЬКА | 1911.9 | 31617 | 16.65 |
ВОЛИНСЬКА | 1077.6 | 14042 | 13.10 |
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА | 3936.4 | 56372 | 14.44 |
ДОНЕЦЬКА | 5365.8 | 79619 | 15.00 |
ЖИТОМИРСЬКА | 1510.8 | 22876 | 15.24 |
ЗАКАРПАТСЬКА | 1281.4 | 13675 | 10.75 |
ЗАПОРІЗЬКА | 2116.1 | 29568 | 14.12 |
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА | 1461.0 | 16681 | 11.51 |
КИЇВСЬКА | 4592.5 | 57621 | 13.09 |
КІРОВОГРАДСЬКА | 1251.2 | 20996 | 16.99 |
ЛУГАНСЬКА | 2886.0 | 43953 | 15.36 |
ЛЬВІВСЬКА | 2776.9 | 31645 | 11.51 |
МИКОЛАЇВСЬКА | 1360.3 | 18519 | 13.69 |
ОДЕСЬКА | 2639.2 | 36730 | 14.08 |
ПОЛТАВСЬКА | 1770.1 | 29466 | 16.69 |
РІВНЕНСЬКА | 1189.2 | 14516 | 12.28 |
СУМСЬКА | 1432.2 | 24489 | 17.21 |
ТЕРНОПІЛЬСЬКА | 1180.3 | 16478 | 14.07 |
ХАРЬКІВСЬКА | 3182.1 | 47788 | 15.19 |
ХЕРСОНСЬКА | 1281.2 | 16914 | 13.29 |
ХМЕЛЬНИЦЬКА | 1527.2 | 23392 | 15.39 |
ЧЕРКАСЬКА | 1536.2 | 25893 | 16.91 |
ЧЕРНІВЕЦЬКА | 945.8 | 11527 | 12.18 |
ЧЕРНІГОВСЬКА | 1393.9 | 24744 | 17.84 |
Згрупуємо області так же, як ми робили це при розрахунку показників народжуваності, по таким критеріям:
а) області з низькою смертністю (до 13 чоловік на 1000 жителів);
б) області зі середнім показником смертності (13-15 померлих на 1000 жителів);
в) області з високим рівнем смертності (коефіціент смертності перевищує 15 чоловік на 1000 жителів).
Ось, що ми отримали:
а) Республіка Крим, Закарпатська, Івано-франківська, Львівська, Рівненська, Чернівецька області;
б) Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська, Херсонська області;
в) Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Черніговська області.
Остаточно нам висвітлить ситуацію територіальної диференціації демографічних процесів на Україні показник природного приросту населення.
2.3 ПРИРОДНИЙ ПРИРІСТ.
Отже, обчисливши коефіціенти народжуваності і смертності, ми переходимо до розрахунку показника природного приросту. Таблиця даних выглядає так:
ОБЛАСТЬ | КОЕФІЦІННАРОДЖУВА- НОСТІ,на 1000 жителів | КОЕФІЦІЕТ СМЕРТНОСТІ, на 1000 жителів | КОЕФІЦІЕНТПРИРОДНОГО ПРИРОСТУ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
УКРАЇНА | 10.78 | 14.32 | -3.54 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КРИМ | 9.66 | 12.50 | -2.84 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ВІННИЦЬКА | 11.17 | 16.65 | -5.48 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ВОЛИНСЬКА | 14.51 | 13.10 | 1.41 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА | 9.97 | 14.44 | -4.47 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ДОНЕЦЬКА | 8.68 | 15.00 | -6.32 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ЖИТОМИРСЬКА | 12.47 | 15.24 | -2.77 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ЗАКАРПАТСЬКА | 15.15 | 10.75 | 4.40 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ЗАПОРІЗЬКА | 9.94 | 14.12 | -4.18 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА | 13.97 | 11.51 | 2.46 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КИЇВСЬКА | 9.48 | 13.09
Знову ж, розподілимо коефіціенти по групам. Цього разу проведемо розподіл за таким критеріємю: а) області з високим коефіціентом природного приросту населення (значення коефіціента більше нуля); б) області з середнім коефіціентом (значення лежить в межах 0 --4); в) області з низьким коефіціентом (менше-4). Ми отримаємо такі три групи: а) Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Чернівецька області б) Республіка Крим, Житомирська, Київська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницка області. в) Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Чернігівська. Лідерами за показниками природного приросту стали ті самі західноукраїнські області, що займали ведучі позиції по показнику народжуваності і, в той же час, мали найменші показники смертності населення, а саме Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Чернівецька області. Найнижчий показник природного приросту населення спостерігається в східних областях- найважливішому промисловому регіоні нашої країни. На території областей даного району (Донецької, Запорізької, Луганської) низький рівень коефіціента викликаний низькою народжуваністю, причини якої розглянуто вище. 3. ПРОГНОЗ ПРИРОДНОГО ВІДТВОРЕННЯ І ПРОБЛЕМИ ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ Прогноз населення, або демографічний прогноз, має особливе значення для ведення народного господарства. Засоби демографічного прогнозу почали розроблятися ще на початку сторіччя і удосконалювалися в подальшому. Прогноз визначає майбутні трудові ресурси, потреби і їх структуру, розміри будівництва шкіл, медичних і інших установ, житлового будівництва. Але ступінь задоволення потреб, засоби і форми його здійснення, як і характер використання трудових ресурсів, виявляють вплив на рух населення. Таким чином, рух населення потрібно знати для соціально-економічного планування, але саме воно відтворюється під впливом соціально-економічних умов. Більше того, у взаємодії “економіка – населення” саме економіка є ведучим ланцюжком. Плани ведення народного господарства і демографічний прогноз повинні бути взаємно погоджені: школи повинні бути там (і стільки), де (і скільки) вони потрібні, щоб всі діти навчалися, а число дітей повинно бути визначено в прогнозі, який враховує по можливості правильно все серед інших чинників, які впливають на населення, зростання культури. Розрахунок доцільно починати з менш динамічної ланки. Екстримальні події виявляють негайний і сильний вплив на населення. Яскравий тому приклад - війни. Але вплив на нього поступального руху економіки наштовхується на інертність природного руху населення, на порівняно повільну зміну його характеристик. Тому прийнято до розрахунку плану робити демографічні прогнози. До цього часу мова йшла про природний рух населення. Його механічний рух, або міграція, у всякому випадку в працездатних віках, є прямою функцією зрушень в розміщенні виробництва. Не тому розгорнулося будівництво на Сході України, що туди з незрозумілих причин поїхали переселенці. Навпаки, рішення створити промисловий комплекс на Донбасі викликали потоки населення. Починати розрахунок міграції без уяви про те, де і що намічається зробити, безглуздо. Таким чином, більш докладно даний цикл можна уявити у наступному вигляді: природний рух-економіка - міграція - природний рух. Нажаль, в умовах нинішнього дефіциту бюджету, задоволення всіх потреб населення, що обгрунтовані демографічним прогнозом, є проблематичним. Але це ані трохи не зменшує його значення для ведення народного господарства в цілому. В наш час при виробленні стратегії і тактики економічного розвитку країни одним з основних вхідних даних є дані демографічного характеру. Без глибоких накових знань про сучасну демографічну ситуацію, про її прогнозовані на майбутнє зміни неможливо ефективно керувати розвитком суспільства, визначати його мету і задачі. І в першу чергу важливо знати все про народжуваність, тому, що на неї можна впливати як в бік підвищення, так і в бік зниження, в той час як підвищення рівня смертності негуманно і проведення такої демографічної політики на сучасному етапі розвитку світового співтовариства просто неприйнятно. При відносній стабілізації смертності саме народжуваність – провідний чинник формування чисельності і статевовікової структури населення.По всій видимості, тенденція до зменшення кількості жителів на Україні буде відчуватися і в подальшому. Звужене відтворення населення на Україні відбувається як наслідок перехідного періоду від соціалістичних засобів ведення господарства до капіталістичних - процесу повільного і болісного (особливо в умовах нашої країни), що, напевне, продовжиться ще не один рік. Одне можна говорити з впевненістю - якщо показники демографічних процесів будуть розвиватися пропорційно тому, як вони розвивалися на протязі 1989-1993 рр. і розвиваються на протязі 1993-1999 рр., то на початок до XXI-го століття ми будемо мати негативний показник природного приросту рівний біля 500 тисяч чоловік в рік, а його брутто-коефіціент, знов таки, близько рівний -11. 4 чоловіка на 1000 жителів. При всій некоректності даного розрахунку, навіть зменшивши його результати наполовину ми отримаємо надто неприємні результати. Але, пам'ятаючи про те, що прогнози – справа, за яку не подякують, краще більше розповісти про проблеми, що пов’язані з засобами регулювання природного відтворення. Слід зупинитися на тому, який же спосіб відтворення найбільш прийнятний. Більшість демографів схиляються до думки, що для нормального розвитку суспільства небхідно трохи розширене відтворення, завдяки якому буде здійснюватися зміна генерацій, а отже, трудови ресурсів (працездатного населення). При цьому та кількість населення, що буде перевищувати кількість померлих буде сприяти утворенню додаткового продукту - необхідної умови прогресивного розвитку людства. Але тут постає, так звана ”проблема перенаселення”, пов'язана з надлишковим населенням на Землі. Але абсолютного перенаселення на Планеті не варто боятися, адже можна довести, що людина за своє життя виробляє значно більше матеріальних благ, ніж споживає, тому питання не в рівні народжуваності, не в чисельності населення і кількості продовольства, енергії, інших благ, а в більш справедливому розподілі даних благ. Про це дуже добре сказали на Всесвітній конференції ООН з питань народонаселення відомий демограф А. Я. Боярський: “П'ять мільярдів ротів? Так, але і три мільярдів робітників! І якщо озброїти їх досягненнями сучасної науки і техніки, позбавивши від безглуздої роботи на війну, то немає жодного сумніви в тому, що можна не тільки добре накормить всі ці роти, але і забезпечити при правильному розподілі богатств всім людям на Землі добробут і щасливе життя.” Отже, якими же засобами можна вплинути на демографічну ситуацію на Україні. Передусім потрібно збільшити соціальний захист малозабезпечених населення України, бо при теперішній відсутності медичних засобів в лікувальних закладах, більш того – навіть в службі швидкої допомоги, і при високих цінах на них в різноманітного роду комерційних структурах - як тут не підвищитися рівню смертності! Забезпечення безкоштовним медичним обслуговуванням можна досягти шляхом вдосконалення системи соціального страхування. Також необхідно всіма можливими методами стимулювати населення до підвищення рівня народжуваності. Адже в сучасній науці існує істотний резерв підвищення показника народжуваності тільки за рахунок суб'єктивних факторів поведінки - зміни структури заходів регулювання народжуваності, оптимізації дітородного віку. Сумарний ефект запропонованих заходів інтенсифікації процесу відтворення дозволить підтримувати його на рівні не нижче простого, відсуне прояви негативних наслідків сьогодняшньої демографічної ситуації, дозволить виграти час для розробки заходів впливу на цінностні орієнтири сім'ї та індивіда. На формування демографічної мети сім'ї, згідно думки А. Г. Вишневского, впливають будь-які зміни в житті суспільства, навіть якщо вони не усвідомляться і не спрямовані прямо на створення певних демографічних настанов, належать до далекої від демографії галузі. В зв'язку з цим заходом, наприклад, в галузі охорони навколишнього середовища, житлового будівництва, політики цін, зайнятості і т. п. можуть вплинути на рішення родини мати або не мати ще одну дитину. Багато відомих демографів, економістів, соціологів писали про необхідність зробити процес відтворення більш економічним. Той же Вишневский говорить про те, що якість функціонування демографічної системи визначається передусім тим, якою ціною досягається той або інший рівень відтворення населення, яке співвідношення в ньому народжуваності і смертності. Інтенсіфікація відтворення за рахунок зменшення компоненти “даремної народжуваності” (смертність дітей першого року життя, мертвонароджуваність, недоношеність), а також у зв'язку з поліпшенням умов реалізації репродуктивеых настанов (а до них можна віднести конкретні умови життя родини, здоров’я подружжя, і передусім – “репродуктивне” здоров’я) допоможе пов’язати відтворення кількісне з якісним. Під останнім ми маємо на увазі передусім відтворення здорових Ґенерацій. Адже зміна характеру відтворення не головна мета, а лише засіб досягнення найбільш повного задоволення всіх потреб особистості - матеріальних і духовних. І хоча потреба здоров’я ніде і ніколи не проголошувалася, та й навряд чи усвідомлюється особистістю до певного моменту, вона - основа нормальної життєдіяльності, нічим незамінна, цінність. ВИСНОВОК Отже, роблячи висновок, потрібно відзначити, що якщо суспільство визначило глобальні цілі демографічного розвитку, то, виходячи з них і враховуючи глибокий взаємозв'язок і взаємообумовленість соціально-економічних, культурних, демографічних змін, воно повинно: По-перше, усунути перешкоди матеріального, житлового, оздоровчого, юридичного та іншого характеру до більш повному досягненню демографічної мети родини (тобто по суті покращити умови реалізації репродуктивных настанов, усунути перешкоди на їх шляху); По-друге, впливати на самі демографічні цілі, заздалегідь враховуючи демографічні наслідки всіх рішень в соціальній, економічній, культурній сфері, що приймаються на рівні суспільства і змінюючи їх, якщо вони не відповідають демографічним інтересам або переслідують менш важливі для суспільства цілі. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Боярский А.Я. "Курс демографии" М., "Финансы и статистика" 1985г. 2. Вишневский А.Г. "Воспроизводство населения и общество" М., "Финансы и статистика" 1982 г. 3. "Демографический ежегодник СССР" М., "Финансы и статистика" 1990 г. 4. “Демографічний розвиток УРСР” К., “Наукова Думка” - 1987 р. 5. "Естественное движение населения современного мира" М., издательство МГУ 1974 г. 6. “Населення України 1993” К., Міністерство статистики України - 1994 р. 7. Переведенцев В.И. "Какие мы? Сколько нас?" М., "Мысль" 1989 г. 8. Шнейдерман И.А. "Откровенный разговор: рождаемость и меры ее регулирования" М., "Мысль" 1991 г. 9. Прибиткова І.М. “Основи демографії” К., - 1997 р. Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |