Міністерство науки і освіти України
ХНАМГ
Кафедра: Водопостачання та водовідведення
Курсовий проект
на уроках: «Водопостачання і водовідведення місто ов»
на тему: «Водопостачання та водовідведення міста»
Виконав: Перевірив
студент 3-го курсу доцент Гуцал І.А
гр. ТВ2003-4
Шабельник Д.Н
Харків 2005
Вихідні дані
1. Щільність населення, осіб / га
2 5 0
2. Норма водоспоживання, л / год їв. добу
300
3. Поверховість забудови, поверх
6
4. Характер пром. підприємства
Льонокомбінат
5. Продуктивність промислового підприємства, т
50
6. Виробниче водоспоживання, м 3 / т
2 0
7. Число робочих місць: а) загальне
2 0 00
б) максимальну зміну
800
в) у гарячих цехах
43%
8. Режим роботи підприємства, зміна
3
ЗМІСТ
Введення
1. Розрахунок площ житлової забудови, зелених насаджень, тротуарів, доріг; кількість населення на розрахунковий період
1.1 Розрахунок населення міста
2. Розрахунок витрат води на потреби населення району міста і промисловості в години максимального водоспоживання
2.1 Визначення витрати води на господарсько - питні потреби населення міста
2.2 Визначити витрату води на комунальні потреби міста
2.3 Визначення витрати води на пожежогасіння
2.4 Визначення витрат для промислових підприємств
2.4.1 Визначення витрати води на господарсько - питні потреби робітників і службовців
2.4.2 Витрата води на прийом душу
2.4.3 Витрата води на продуктивні потреби
3. Трасування водопровідної мережі
3.1 Визначення дорожніх витрат
3.2 Визначення вузлових витрат
4. Гідравлічний розрахунок водопровідної мережі
5. Побудова лінії п'єзометричного тиску
6. Монтажна схема водопровідної мережі
7. Специфікація труб і фасонних частин
8. Розрахунок витрат стічних вод
8.1 Р о сходи стічних вод від населення
8.2 Витрата стічних вод від пром. підприємств
8.3 Витрата води душу для максимальної зміни за кількістю душових сіток
8.4 Розрахункову витрату виробничих стічних вод
8.5 Модуль стоку на 1 га
8.6 Визначення розрахункових витрат по ділянках головного колектора
8.7 Гідравлічний розрахунок головного колектора
9. Гідравлічний розрахунок головного колектора
10 Побудова профілю головного колектора
11 Специфікація каналізаційних труб
В даний час основн им регламентуючим документом у сфері санітарного контролю води є ГОСТ2874-82, ГОСТ 2761-84.
Про якість води можна судити з її органолептичними властивостями (ми можемо визначити ці властивості за допомогою наших органів почуттів), хімічному складу і характеру мікрофлори.
Органолептично ми встановлюємо прозорість води, її колір, запах, смак і температуру.
Прозорість визначається по здатності води пропускати світло. Вода вважається досить прозорою, якщо через 30-сантиметровий його шар можна прочитати звичайний шрифт.
Запах і смак підземних вод залежать від розчинення в них мінеральних солей, газів. Вони визначаються у балах:
1 - дуже слабкий запах і смак, виявити який може тільки дегустатор;
2 - також слабкий запах і присмак; людина відчує їх, якщо звернути на це його увагу;
3 - вже помітний запах і присмак, який викликає у споживача несхвалення;
4 - ясно виражається запах і присмак;
5 - запах і присмак дуже сильні.
Інтенсивність запаху і присмаку в питній воді не повинна перевищувати 2 балів.
Температура води впливає на втамування спраги. Найкращий ефект викликає вода з температурою 8-12 0 С: діє освіжаюче, стимулює функції кишечника.
Уявлення про доброякісної і забрудненій воді склалися в давні часи. Багато відкриття, зроблені більше 100 років тому, вважаються вірними і до сьогоднішнього дня. Так, відповідно до державного стандарту вода вважається безпечною в епідеміологічному відношенні, якщо в 1 см 3 води знаходиться не більше 100 неболезнетворних бактерій, а в 1 дм 3 води - не більше 3 бактерій групи кишкової палички. Таке співвідношення називається колі-індексом.
Жорсткість води повинна бути не вище 20 0 і не нижче 6 0.
Про органічне забруднення питної води говорять у тих випадках, коли в ній виявляють хлориди, сульфати, аміак, нітрити та нітрати, оскільки хлориди і сульфати є складовою частиною виділень тварин і людини. Аміак, нітрати і нітрити є важливими показниками чистої води, при цьому присутність аміаку і нітритів говорить про свіже, а нітратів - про давнє забруднення. Вміст у воді всіх трьох компонентів вказує на давно почалося і триваюче забруднення.
Вода не повинна містити хімічних, радіоактивних речовин та інших небезпечних для організму елементів.
В даний час проводиться знезараження води містять хлор реагентами, озоном або фізико-хімічними методами.
У расчітуемом місті (див. генеральний план міста на рис. 1) щільність населення на розрахунковий період - 210 осіб / га (за завданням). Відомість площ кварталів складаю наступним чином: кожен сельбищної квартал нумерують і визначаю його площа з урахуванням масштабу 10000. Результати замірів заношу в табл. 1,1 і знаходжу загальну площу забудови міста.
Таблиця 1.1 - Площа забудови міста
№ кварталу
Площа забудови, га
1
5
16
4,5
31
3,5
46
6,19
2
17
3,75
32
47
6,75
3,15
18
2,25
33
48
4
19 - З.З
0,75
34
5,63
49
20
35
4,38
21
36
51
3,78
7
22
3,66
37
52
4,81
8
23
38
53
9
24
39
4,78
54
10
27,5
25
40
55
3,94
11
26 - З.З
2,63
41
56
12
27
1,69
42
57-п.п
15,38
13
28
43 - З.З
14
29
44
15
30
45
Всього
302,28
Зелені насадження
12,38
Пром. підприємство
Дороги
10,22
Кількість населення району:
(1.1)
де Р - щільність населення, чол / га;
F - площа території міста, га.
N = 250 * 274,5 = 68625 чол.
У населеному пункті воду витрачають на задоволення господарсько питних потреб населення, поливання та миття територій населених пунктів та гасіння пожеж.
Добова витрата води на господарсько - питні потреби населення знаходяться в залежності від розрахункового числа жителів і норм водоспоживання:
., (2.1)
де q - норма водоспоживання, л / чел.суткі;
N - розрахункове населення міста, чол ..
Q сут.ср = 300 * 68625/1000 = 20 588 м 3 / доб.
Протягом року витрата води по окремих добі змінюється в залежності від сезону і днів тижня. Водопровід розраховують на максимальний добовий витрата:
, (2.2)
де К макс.сут. - коефіцієнт добової нерівномірності (враховуючи уклад життя населення, режим роботи підприємств, ступінь благоустрою будівель, приймають рівним 1,1-1,3);
Q ср.сут. - Добовий витрата води на господарсько - питні потреби населення, м 3 / доб.
Q мах.сут = 1,3 * 20588 = 26764 м 3 / доб.
При визначенні максимальної годинної витрати потрібно знайти значення коефіцієнта нерівномірності із залежності:
(2.3)
де α макс. - коефіцієнт, що враховує ступінь благоустрою будівель і інші місцеві умови, приймають рівним 1,2-1,4;
β макс. - коефіцієнт, що враховує число жителів у населеному пункті (таблиця 2.1).
До мах.час = 1,4 * 4,5 = 6,3
Таблиця 2.1-Значення коефіцієнта β макс.
Число жителів, чол.
Коефіцієнт, β макс.
До 100
4000
1,5
150
6000
1,4
200
10000
1,3
3,0
20000
1,2
500
2,5
50000
1,15
750
2,2
100000
1,1
1000
2,0
300000
1,05
1500
1,8
1000000
1,0
2500
1,6
і більше
, (2.4)
Q мах.ч = 26764 * 6,3 / 24 = 7025,55 м 3 / ч.
Добова витрата води на господарсько - питні потреби визначають за максимальною годинною витратою:
, (2.5)
Q мах.с = 7025,55 / 3,6 = 1951,54 л / сек.
До комунальним потребам міста відносяться: поливання зелених насаджень та механізована мийка покриттів проїздів.
Розрахунковий витрата на поливання знаходимо за формулою:
, (2.6)
де F зел. - площа зелених насаджень, га;
q зел. - норма витрати води на одну поливання (таблиця 2.2), л / м 2;
F тер. - Площа удосконалених покриттів площ, проїздів, га;
q тер. - норма витрати води на одну поливання проїздів і площ (таблиця 2.2), л / м 2;
n - число полівок на добу;
К - коефіцієнт нерівномірності.
Q підлогу = 1000 * (12,38 * 4 +10,22 * 0,35) * 1 * 4 / 86400 = 24,58 м 3 / доб.
Таблиця 2.2-Витрата води на поливання
№
Найменування процесу
Одиниця виміру
Витрата води на поливання, л / м 2
Механізована мийка удосконалених покриттів проїздів і площ
1 мийка
1,2 - 1,5
Механізована поливання удосконалених покриттів проїздів і площ
1 поливання
0,3 - 0,4
Поливання вручну (зі шланга) вдосконалює
ванних покриттів тротуарів і проїздів
0,4 - 0,5
Поливання міських зелених насаджень
3 - 4
Поливання газонів
4 - 6
Розрахунковий витрата води для пожеж у населеному пункті і на підприємства визначаємо виходячи з чисельності населення та характеру забудови.
, (2.7)
де m - розрахункова кількість одночасних пожеж (таблиця 2.3);
q пож. - розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння для однієї пожежі (таблиця 2.3);
q, пож. - 2,5 л / с для населеного пункту і для підприємства;
n - число струменів (для населеного пункту і для підприємства беруть n = 2).
Q пож = 2 * (30 +2 * 2,5) = 70 л / с.
Таблиця 2.3 - Витрата води на зовнішнє пожежогасіння та розрахункову кількість одночасних пожеж
Кількість жителів, тис.чол.
Розрахункова кількість одночасних пожеж
Витрати води на зовнішнє пожежогасіння в населеному пункті, л / с
Забудова будинків заввишки до двох поверхів включно незалежно від ступеня вогнестійкості
Забудова будівлями заввишки три поверхи і вище незалежно від ступеня вогнестійкості
100
-
400
70
80
600
85
700
90
95
2000
Для пром. підприємства витрата для пожежогасіння дорівнює
Q пож.пром пр .= 35 л / сек .. (2.8)
2.4 Визначення витрат для промислових підприємств.
Витрати води на підприємстві складаються з побутового водопостачання (душові) та на виробничі потреби.
Підприємство (молочний завод) працює у три зміни. Загальна кількість робочих 900 осіб, з них в максимальну зміну - 800 осіб.
На підприємстві є холодні, і гарячі цехи. Умовно приймаємо, що в гарячих цехах працює 35% працівників, в холодних - 65%:
N роб.гц = 2000 * 43/100 = 860 роб, (2.9)
N роб.х.ц = 2000 * 57/100 = 1140 роб. (2.10)
Кількість працюючих душових сіток на добу:
З р, ц = 860 * 15/100 = 273 / 5 = 26 (2.11)
З х.ц = 1140 * 15/100 = 507 / 7 = 12 (2.12)
З добу = 26 +12 = 38 душових сіток на добу (2.13)
де 65 - відсоткове відношення користуються душем;
5 - кількість робітників, які користуються однією душовою сіткою в гарячих цехах (таблиця 5);
7 - кількість робітників і службовців, які користуються однією душовою сіткою в холодних цехах (таблиця 2.5).
Таблиця 2.5 - Розрахунок кількості чоловік на одну душову сітку
Групи виробничих процесів
Санітарні характеристики виробничих процесів
Кількість людей на душову сітку
а) не викликають забруднення одягу та рук;
б) що викликають забруднення одягу та рук;
в) з застосуванням води;
г) з виділенням великих кількостей пилу, або особливо забруднюючих речовин.
Кількість працюючих у максимальну зміну в гарячих і холодних цехах:
N роб.г.ц.мах.см = 800 * 43 / 100 = 344 (2.14)
N роб.х.ц.мах.см = 800 * 57 / 100 = 456 (2.15)
Кількість працюючих душових сіток в максимальну зміну:
З 'г.ц = 344 * 15 / 100 = 51,6 / 5 = 11 (2.16)
З 'г.ц = 456 * 15 / 100 = 68,4 / 15 = 5 (2.17)
З мах.см = 11 +5 = 16 душові сітки в макс. зміну (2.18)
2.4.1Определеніе витрати води на господарсько - питні потреби робітників і службовців
Середньодобова витрата води промисловим підприємствам на господарсько - питні потреби робітників і службовців:
(2.19)
де N г.ц. - кількість робітників, які працюють у гарячих цехах, раб.;
N х.ц. - кількість робітників, що працюють в холодних цехах, раб.;
q г.ц. - норма витрати води на одну людину, що працює в гарячому цеху, приймаємо 45 л на одну людину в зміну;
q х.ц. - норма витрати води на одну людину за зміну для працюючих в холодних цехах, приймаємо 25 л на одну людину за зміну.
Q р.сут = (860 * 45 + 1140 * 25) / 1000 = 67,2 м 3 / доб.
Для гідравлічного розрахунку мережі визначаємо секундний витрата води в максимальну зміну:
(2.20)
де N р.г.ц.макс.см. - кількість робітників у максимальну зміну в гарячих цехах, раб.;
N р.х.ц.макс.см. - кількість робітників у максимальну зміну в холодних цехах, раб.;
До г.ц. - коефіцієнт годинної нерівномірності для гарячих цехів, рівний 2,5;
До х.ц. - коефіцієнт годинної нерівномірності для холодних цехів, рівний 3;
8 - тривалість зміни.
.
Витрата води на приймання душа приймаємо з розрахунку 500 л / чол. На душову сітку протягом 45 хв. після зміни.
(2.21)
де С на добу. - кількість душових сіток на добу, шт.
Витрата води душу для максимальної зміни за кількістю душових сіток.
(2.22)
де С макс.см - кількість душових сіток в максимальну зміну, шт.
2.4.3 Витрата води на продуктивні потреби.
Витрата води на виробничі потреби промислових підприємств знаходимо за формулою:
(2.23)
де q т - норма витрати води на одиницю продукції, м 3 / доб.;
N т - обсяг продукції, що випускається підприємстві, т.
Максимальний секундний витрата:
Q сек.мах = Q сут.пр / (24 * 3,6), л / с (2.24)
,
Q сут.душ = , (2.25)
де С добу - кількість душових сіток на добу (см.формулу (13))
Витрата води душу для максимальних систем за кількістю душових сіток
Q мах.см.душ = (2.26)
Результати розрахунку витрат зводимо в таблицю водоспоживання.
Таблиця 2.6 - Зведені дані водоспоживання
Вид водоспоживання
Добова витрата, м 3 / доб.
Розрахунковий витрата води на годину максимального водоспоживання, л / с
Подорожній
Зосереджений
На господарсько - питні потреби міста
26764
1951,5
Невраховані витрати
2676
195
Полив вулиць, площ, зелених насаджень
4804
Пром. Підприємство:
- Господарсько - побутові потреби
67,2
2,53
- Прийом душу
14,3
2,22
- Технологічні потреби
1,16
Разом по пром. Підприємству і зосереджений
181,5
5,91
Пожежні витрати:
- Населений пункт
- Промислове підприємство
Разом:
34425,5
2146,5
110,91
Водопровідна мережа складається з магістральних та розподільчих ліній. Магістральні лінії призначені для транспортування основної кількості води до найбільш віддаленим її споживачам. Розподільні - для безпосередньої подачі води до будинковим відгалуженням і водорозбірних колонок, пожежних гідрантів.
Розрахунку підлягає тільки магістральні лінії. При трасуванні слід враховувати:
головні магістральні лінії необхідно направляти по найкоротшій відстані до найбільш великих водоспоживачів;
з метою забезпечення безперебійної подачі води основних магістралей повинно бути не менше двох, їх слід з'єднувати перемичками, що дозволяють в разі аварії вимикати на ремонт якої-небудь ділянку;
водопровідні лінії повинні бути розташовані рівномірно по всій території об'єкта водопостачання;
для забезпечення достатнього напору в розподільній мережі магістральні лінії слід прокладати на найбільш піднесених позначках місцевості;
водопровідні лінії слід розташовувати по проїздів або узбіччях доріг паралельно лініям забудови поза асфальтовими або бетонних покриттів;
автомобільні або залізні дороги, трубопроводи повинні перетинати під прямим кутом;
водопровідну мережу слід проектувати кільцевої. Тупикові лінії дозволяється влаштовувати тільки в господарсько - питне водопроводі при діаметрі не більше 100 мм, у протипожежних водопроводах при довжині лінії
200 м і у виробничих водоводах, при можливості перерви водопостачання на час ліквідації аварії.
Трасування водопровідної мережі розміщена на аркуші графічної частини.
Питома витрата:
(3.1)
де Q сек. - розрахункова витрата, л / с;
Σ l - сума довжини розрахункових ділянок, км.
Витрата води по окремих ділянках називається колійним витратою. Подорожній витрата розраховуємо за формулою:
(3.2)
де q уд. - питома витрата, л / с;
l уч. - довжина ділянки, км.
l 1-2 = 0,835 км Q 1-2 = 310,19 * 0,835 = 259,001 л / с
l 2-3 = 0,81 км Q 2-3 = 310,19 * 0,81 = 251,252 л / с
l 3-4 = 0,475 км Q 3-4 = 310,19 * 0,475 = 147,339 л / с
l 4-5 = 0,49 км Q 4-5 = 310,19 * 0,49 = 151,992 л / с
l 5-6 = 0,3 км Q 5-6 = 310,19 * 0,3 = 93,056 л / с
l 6-7 = 0,675 км Q 6-7 = 310,19 * 0,675 = 209,377 л / с
l 7-8 = 0,705 км Q 7-8 = 310,19 * 0,705 = 218,682 л / с
l 8-9 = 0,905 км Q 8-9 = 310,19 * 0,905 = 280,727 л / с
l 9-1 = 0,9 км Q 9-1 = 310,19 * 0,9 = 279,169 л / с
l 9-4 = 0,825 км Q 9-4 = 310,19 * 0,825 = 255,905 л / с
Σ l = 6,92 км Σ Q = 2146,5 л / с
На підставі значень дорожніх витрат визначають вузлові витрати в розрахункових точках мережі. Вузловий витрата дорівнює підлозі сумі дорожніх витрат ділянок, прилеглих до даного вузла, плюс зосереджений витрата:
(3.3)
Q 1 = (Q 1-2 + Q 1-9) / 2 + Q СОСР. = 274,995 л / с;
Q 2 = (Q 1-2 + Q 2-3) / 2 = 255,1265 л / с;
Q 3 = (Q 2-3 + Q 3-4) / 2 = 199,2955 л / с;
Q 4 = (Q 3-4 + Q 9-4 + Q 4-5) / 2 = 277,618 л / с;
Q 5 = (Q 4-5 + Q 5-6) / 2 = 122,524 л / с;
Q 6 = (Q 5-6 + Q 6-7) / 2 = 151,2165 л / с;
Q 7 = (Q 6-7 + Q 7-8) / 2 = 214,0295 л / с;
Q 8 = (Q 7-8 + Q 9-8) / 2 = 249,7045 л / с;
Q 9 = (Q 8-9 + Q 9-4 + Q 1-9) / 2 = 407,9005 л / с.
Σ Q вузл = 2152,41 л / с;
Метою розрахунку є визначення діаметра труб і втрати напору в мережі. Одночасно входять швидкість руху води по трубах, величина якої може служити показником правильності вибору їх діаметрів.
Мережа розраховують на секундний витрата, визначається для години найбільшого водоспоживання, і перевіряють на пропуск максимального господарсько - питного витрати (плюс пожежа).
Існуючий метод розрахунку мережі заснований на припущенні, що водозабір з мережі на господарсько - питні потреби відбувається рівномірно по довжині трубопроводів, винятком є зосереджені витрати.
Таблиця 4.1 - Орієнтовна визначення діаметра труб для середніх економічних швидкостей
Діаметр, мм
Граничні економічні витрати, л / с
Граничні економічні швидкості, м / с
найменшу
найбільшу
5,4
0,71
125
9,0
0,45
0,73
15,0
0,51
0,85
28,5
0,48
0,91
250
45,0
0,53
0,92
68,0
0,64
0,96
350
96,0
130,0
0,76
1,04
450
168,0
0,82
1,06
237,0
0,86
1,21
355,0
0,84
1,26
490,0
0,93
1,27
685,0
0,98
1,36
900
882,0
1,07
1,38
1120,0
1,12
1,46
1100
1390,0
1,22
1,48
1200
1744,0
1,53
Таблиця 4.2 - Розрахункові значення питомих опорів для чавунних водопровідних труб класу А
Величина питомого опору А при q, л / с
13360х10 -6
2,638 х10 -6
0,026 х10 -6
1044х10 -6
0,986 х10 -6
0,012 х10 -6
399х10 -6
0,437 х10 -6
0,0057 х10 -6
103,5 х10 -6
0,219 х10 -6
0,0031 х10 -6
39,54 х10 -6
0,119 х10 -6
0,0018 х10 -6
8,608 х10 -6
0,068 х10 -6
0,00066 х10 -6
Таблиця 4.3 - Таблиця поправочних коефіцієнтів К до розрахункових значень А для сталевих і чавунних труб та різних швидкостей
V, м / с
Значення К
0,20
1,462
0,80
1,047
1,9
0,891
0,25
1,380
1,034
0,884
0,30
1,317
0,90
1,021
2,1
0,878
0,35
1,267
0,871
0,40
1,226
0,988
2,3
0,866
1,192
0,965
2,4
0,861
0,50
1,163
0,951
0,856
0,55
1,138
0,938
2,6
0,851
0,60
1,115
0,927
2,7
0,847
0,65
1,096
0,917
2,8
0,843
0,70
1,078
1,7
0,907
2,9
0,839
1,062
0,899
0,836
Номер кілець
Номер ділянки
Довжина ділянки, м
Питомий опір А при q, л / с
* 10 -6
Попереднє потоку розподіл
1-е виправлення
2-е виправлення
Витрата q, л / с
Швидкість V, м / с
Поправочний коефіцієнт, с / м 2
S = AKL, з 2 / м 5
Sq, с / м 2
h = Sq 2, м
Δ q, л / с
q, л / с
h 1 = Sq 2, м
h 2 = Sq 2, м
19
1-2
835
0,0018
929,4
1,188
0,968
1,455
0,0014
1,257 -
60,89 -
868,51
0,0013
1,098 -
19,12 -
849,39
0,0012
1,05 -
2-3
810
0,0057
674,3
1,339
0,946
4,368
0,029
1,986 -
613,41
0,0027
1,644 -
594,29
0,0026
1,543 -
3-4
475
0,012
475,0
1,232
0,961
5,478
1,236 -
414,11
0,0023
0,939
394,99
0,0022
0,855 -
9-4
825
400,4
1,044
0,995
9,851
0,0039
1,579 +
7,28 +
407,68
0,004
1,637 +
11,75 +
418,75
0,0041
1,727 +
1-9
947,99
1,214
0,963
1,56
0,0015
1,402 +
60,89 +
1008,88
0,0016
1,588 +
19,12 +
1027,9
1,648 +
Σ = 0,0123 Δh = -1,498 Δ q = - 1,498 / (2 + 0. 1 23) = + 60,89 Δh = -0,455 Δh = -0,073
1,579 -
11,75 -
1,727 -
4-5
490
597,8
1,19
0,967
2,701
0,965 -
53,61 -
544,19
0,8 -
30,87 +
575,06
0,893 +
5-6
475,2
1,233
3,456
1,78 -
421,59
0,614 -
452,06
0,708 +
6-7
675
0,026
324,0
0,977
17,146
0,0056
1,8 -
270,39
0,0046
1,254 -
301,26
0,0052
1,556 +
7-8
705
0,219
110,0
0,875
1,028
158,718
0,0175
1,921 -
56,39
0,009
0,505 -
87,26
0,0139
1,209 +
8-9
905
0,119
139,7
0,881
1,026
110,495
0,0154
2,156 +
53,61 +
193,31
0,0214
4,129 +
30,87 -
162,44
0,018
2,916 -
Σ = 0,0456 Δ h =- 4,889 Δ q 1 =- 4,889 / (2 * 0.0456) = +53,61 Δ h = +2,593 Δ h =- 0,277 Σпо контуру =- 0,35
Таблиця 4.4 - Гідравлічний розрахунок кільцевої водопровідної це5.Побудова лінії п'єзометричного тиску
У будь-якій точці зовнішньої мережі напір повинен бути достатнім для того, щоб вода під його дією могла надходити з зовнішньої по внутрішній водопровідній мережі до самого верхнього і найбільш віддаленого водорозбірного приладу під необхідним напором.
Величина вільного напору залежить від поверховості будинків і визначається за формулою:
(5.1)
де 10 - мінімальний вільний напір при одноповерхової забудови, м.вод.ст.
n - кількість поверхів у будинку.
Таблиця 5.1 - Побудова п'єзометричного профілю
Номер точки
Відмітки землі
Втрати напору на ділянці
П'єзометричного відмітка
Вільний напір
Z 7 = 318,5
h n-7 = 348,5
Н св. 7 = 30
H 7-6 = 2,92
Z 6 = 316,7
h n-6 = 351,42
Н св. 6 = 34,72
H 6-5 = 1,65
Z 5 = 317,5
h n-5 = 353,07
Н св. 5 = 35,57
Монтажну схему магістральної водопровідної мережі складають за схемою водопостачання після гідравлічного розрахунку і встановлення типу труб, арматури і з'єднань на мережі. Трубопроводи позначають однією суцільною лінією, а інші елементи мережі - умовними графічними позначеннями. На схемі показують труби з позначенням діаметрів і довжин, фасонні частини, арматура, опори, відводи внутрішньоквартальної мережі, а також колодязі з розмірами в плані і прив'язкою осі труби до внутрішніх кордонів колодязя.
Всім елементам мережі присвоюють порядковий номер. Однаковим елементам одного діаметра присвоюють однакові номери позицій.
На всіх місцях мережі, де намітили установку арматури, призначають пристрій колодязів відповідних розмірів.
Таблиця 1 - Специфікація труб і фасонних частин
№ позиції
Позначення ГОСТ
Найменування
Кількість
Примі - примітку
9583-75
Труби чавунні напірні d = 1000
1735 пм
-----
d = 450
905 пм
d = 800
1300 пм
d = 700
1125 пм
d = 600
675 пм
d = 400
705 пм
18599-83
КФ 1200х1200
1 шт.
1000х800
800х700
2 шт.
800х400
1 шт
600х400
1000х700
ТФ 1200х1200
700х700
500х500
12822-75
Засувка клинова з нев идвіжним шпинделем Р р = 10кг/см 2 d у = 1200
3 шт.
10926-75
Засувка клинова з нев идвіжним шпинделем Р р = 16-64 кг / см 2 d у = 1000
4 шт.
d у = 700
8 шт.
d y = серпня 2000
d у = 600
5 шт.
10194-78
Засувка паралельна з висувним шпинделем Р р = 10кг/см 2 d у = 400
9 шт.
d у = 300
8599-83
ПФ 1200х1000
1200х700
700х600
1000х400
30.
700х400
31.
400х300
32.
600х450
33.
34.
700х450
35.
600х квітня 2000
36.
500х450
37.
500х400
38.
ПФГ d у = 1000
39.
d у = 800
40.
41.
42.
d у = 400
43.
d y = 450
44.
ПФР d у = 1200
45.
d у = 1000
46.
d у = серпня 2000
47.
d у = липня 2000
48.
d у = червень 2000
49.
d у = 450
50.
ОРГ d у = 1000 10 0
51.
15 0
52.
d y = 800 10 0
53.
54.
d y = 400 10 0
55.
Проектується повна роздільна система каналізації, включаючи роздільні мережі для відведення побутових, виробничих і поверхневих стоків.
Приймається пересічена схема каналізування. Головний колектор проектується на зниженій межі території міста уздовж водного об'єкта. Скидання стічних вод після очищення намічений у водойму нижче міста, за течією. Очисні споруди розташовуються на більш високих відмітках, чому головний колектор, тому для перекачування стічних вод передбачається насосна станція (ДПС).
Ухил поверхні землі в усіх кварталах ~ 0,009, тому трасування вуличних мереж проводять за зниженою стороні кварталу.
Для гідравлічного розрахунку каналізаційної мережі при визначенні розрахункових витрат беруть середньо - добову норму водовідведення, рівну нормі водоспоживання.
8.1 Витрати стічних вод від населення
Середньодобова витрата:
(8.1)
де q - питомий водовідведення від одного, л / чол. добу;
Середній секундний витрата:
(8.2)
Питомий водовідведення одно питомій водоспоживанню, залежить від впорядкування житла.
Каналізаційну мережу розраховують на пропуск максимального секундного витрати.
(8.3)
де К заг. - загальний коефіцієнт нерівномірності притоку стічних вод.
Q макс.сек = 238,28 * 1,59 = 378,87 л / с.
8.2 Витрата стічних вод від пром. Підприємств
а) середній добовий витрата, м 3 / рік
Q сут.ср = (25 * N 1 +45 N 2) / 1000 м 3 / добу, (8.4)
Q сут.ср = (25 * 1140 +45 * 860) / 1000 = 67,2 м 3 / добу,
б) максимальний секундний витрата, л / с
q мах.сек = (25 * N 3 * 3 +45 * N 4 * 2,5) / (Т * 3600) л / с (8.5)
q мах.сек = (25 * 800 * 0,57 * 3 +45 * 800 * 0,43 * 2,5) / (8 * 3600) = 2, 53 л / с
де N 1, N 2-число працюючих на добу з питомою водоспоживанням 25 і 45 л / сну год;
N 3, N 4 - число працюючих у мах зміну з питомою водоспоживанням 25 і 45 л / с на год;
Т-тривалість зміни, (8 год)
Розрахунковий витрата душових сіток
(8. 6)
8.3 Витрата води душу для максимальної зміни за кількістю душових сіток.
(8. 7)
8.4 Розрахункову витрату виробничих стічних вод:
(8. 8)
Q сек.мах = Q сут.пр / (24 * 3,6), л / с
, (8. 9)
8.5 Модуль стоку на 1 га:
(8.10)
де q ж - норма водопостачання, л люд. / Добу (по заду нію);
Р - щільність населення люд. / га (по завданню);
Розрахунковим ділянкою називають каналізаційну мережу між двома точками, де розрахункова витрата умовно приймається постійним. Розрахунковий витрата, що надходить у кожну ділянку мережі, являє собою суму витрат: попутного, бокового, транзитного та зосередженого.
Дорожня витрата на ділянці прямо пропорційна добутку модулю стоку на площу кварталу
, Л * га / с (8.11)
де q о - модуль стоку, л / с;
F - площа кварталу, га.
Дорожня витрата бічного колектора пропорційна добутку модулю стоку на площі кварталів.
q б.к, = q * Σ F кв л * га / с (8.12)
F - площа кварталів, га.
Таблиця 8.1 - Визначення розрахункових витрат стічних вод по ділянках головного колектора
Попутний витрата
Бічний витрата q 0 × F бік., Л / с
Транзитний витрата, л / с
Загальний середній витрата, л / с
До заг.
Розрахунковий витрата від житлових кварталів q макс.с., л / с
Зосереджений витрата, л / с
Загальний розрахунковий витрата по ділянці, л / с
Номер кварталу
Площа кварталу га
Питома витрата q 0
Величина попутного витрати q п, л / с
Попутний
Транзитний
0,87
4,34
10,85
50,41
59,09
99,86
5,37
64,46
1,68
108,29
5,86
70,32
1,67
117,43
74,66
124,68
54,16
133,16
213,06
3,8
136,96
219,14
8-ДПС
3,28
140,24
1,59
222,98
10 - ДПС
84,48
13.89
98.37
1.65
160.37
9 - 10
13,89
2,05
28,48
34,39
Гідравлічний розрахунок виконано методом підбору діаметрів з урахуванням нормативного наповнення і швидкостей. При цьому потрібно пам'ятати, що наповнення повинно бути не більше нормативного і не менше 0,5 d.
Швидкість же навпаки, нормують по мінімуму з урахуванням попередження заливання мережі, тому вони можуть бути прийняті більше нормальної (але не менше).
При розрахунку мережі необхідно:
прагнути до зростання швидкості течії стічної рідини від дільниці до дільниці; при зміні рельєфу допускаються зменшення швидкості на всіх ділянках, але не нижче критичних;
дотримуватися наповнення в трубах, що допускаються при розрахункових витратах, близькими за величиною, але не більше нормативних, наповнення менше 0,5 приймати неекономічно;
надавати ухил трубах, що наближається до похилу природного рельєфу місцевості по осі трубопроводу, при максимально допустимому-наповненні;
приймати ухил при плоскому рельєфі відповідно до нормативних швидкостями;
вдаватися до пристрою перепадних колодязів при крутому рельєфі місцевості, коли швидкості можуть перевищувати максимально-допустимі.
Гідравлічний розрахунок необхідно робити для кожної ділянки головного колектора.
Таблиця 15 - Розрахункові швидкості і наповнення труб
Швидкість V хв. При наповненні H / D
0,6
0,7
0,8
150-250
300-400
450-500
0,9
600-800
1000-1200
> 1500
Табліца16 - Гідравлічний розрахунок колектора
Номер розрахункового ділянки
Розрахунковий витрата, л / с
Ухил колектора
Швидкість, м / с
Ступінь наповнення
0,007
0,78
0,5
225
0,003
325
0,0025
0,94
0,69
0,95
550
1,09
0,79
10-ДПС
0.0025
0.96
0.76
9-10
Серпень 2000
0,0035
0,59
10. Побудова профілю головного колектора
Поздовжній профіль головного колектора будується в горизонтальному (1: 5 000) і вертикальному (1:100) масштабах. Будується профіль поверхні землі по трасі головного колектора. Відмітки землі визначаються за генеральним планом у відповідності з горизонталями.
Проводять розрахунок відміток лотка трубопроводів на розрахункових ділянках. Глибину закладення в першій розрахунковій точці приймаємо рівною 2,5 м.
При зміні діаметра колектора необхідно на профілі вказати дві позначки: лотка вищерозміщеного колектора і лотка приєднується колектора.
11. Специфікація каналізаційних труб
Таблиця 17 - Специфікація каналізаційних труб
Примітка
6482-71
Труби залізобетонні, безнапірні d = 55 0
600 пм.
286-82
Керамічні труби d = 200
200 пм.
d = 300
Серпень 2000 пм.
Лютий 1925 пм.
Вересень 1950 пм.
Література
Будівельні норми і правила. Норми проектування. СНиП 2.04.02-84. Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди. - М.: Стройиздат, 1985.
Будівельні норми і правила. Норми проектування СНиП 2.04.03 85. Каналізація. Зовнішні мережі і споруди. - М.: Стройиздат, 1986.
Шевельов Ф.А. Таблиці для гідравлічного розрахунку водопровідних труб. - М.: Стройиздат, 1973.
Лукіних А.А., Лукіних Н.А. Таблиці для гідравлічного розрахунку каналізаційних мереж і дюкерів за формулою акад. Н.І. Павловського. - М.: Стройиздат, 1967.
Курганов А.М., Федоров Н.Ф. Гідравлічні розрахунки систем водопостачання та водовідведення: Довідник. - Л.: Стройиздат, 1986.
Абрамов М.М., Поспєлова М.М. та ін Розрахунок водопровідних мереж. - М.: Стройиздат, 1976.
Богун В.О., Федоров Н.Ф. Каналізаційні мережі. - М.: Стройиздат, 1977.