[ Вплив згодовування білково-мінеральних добавок на обмін речовин та продуктивність курей ] | 1 | 2 | 3 | 4 | |
Для курей несучок | |||||
Сірчанокисле залізо, г / т | 1000 | 6000 | 6000 | 6000 | |
Сірчанокисла мідь, м / т | 250 | 600 | 600 | 600 | |
Окис цинку, м / т | 4000 | 5000 | 5000 | 5000 | |
Окис марганцю, г / т | 6000 | 7000 | 7000 | 7000 | |
Вуглекислий кобальт, м / т | 50 | 50 | 50 | 50 | |
Селеністокіслий натрій, м / т | 10 | 15 | 15 | 15 | |
Йодистий калій, р / т | 70 | - | 100 | - | |
Стабілізований йод, м / т | - | 120 | - | 120 | |
Соєвий білок, кг / т | - | - | 150,00 | 150,00 | |
Борошно рибне, кг / т | 60,00 | 60,00 | - | - | |
Для курчат | |||||
Сірчанокисле залізо, г | 2500 | 7000 | 7000 | 7000 | |
Сірчанокисла мідь, м | 250 | 600 | 600 | 600 | |
Окис цинку, м | 4000 | 5000 | 5000 | 5000 | |
Окис марганцю, м | 6000 | 7000 | 7000 | 7000 | |
Вуглекислий кобальт, м | 75 | 100 | 100 | 100 | |
Селеністокіслий натрій, м | 10 | 10 | 10 | 10 | |
Йодистий калій, р | 70 | - | 100 | - | |
Стабілізований йод, м | - | 120 | - | 120 | |
Соєвий білок, кг | - | - | 220,00 | 220,00 | |
Борошно рибне, кг | 80,00 | 80,00 | - | - |
У дослідах на курях несучкам враховували щодня: збереженість - шляхом обліку вибулих курей, живу масу - перед постановкою на досвід і в кінці досліду, яйценосність - шляхом щодня обліку кількості знесених яєць за групами, масу яєць - шляхом групового зважування протягом п'яти днів. Крім цього щодня проводили вибракування яєць за показниками відсотка бою, насічки і шорсткості шкаралупи яєць.
Морфологічні властивості яєць (питому масу, товщину шкаралупи, відносну масу шкаралупи, білка та жовтка, якість білка (в одиницях Хау)) визначали за методикою М. В. Орлова (1972); вміст кальцію і фосфору в яйці і шкаралупі - за методикою П . Т. Лебедєва і А. Т. Усович (1969); вміст вітаміну А і каротиноїдів у яйці - по О.І. Масліевой (1967).
Оцінка результатів дослідів на курчатах проводилася за показниками росту та розвитку, засвоєнню та обміну органічних речовин, фізіологічного стану організму, м'ясної продуктивності. Жива маса курчат враховувалася подекадно шляхом зважування кожного курчати, обчислювалися абсолютні прирости і коефіцієнт приросту за місяць. Споживання кормів визначали щодекадно протягом двох суміжних днів за різниці заданих кормів та їх залишків. Оцінка екстер'єру проводилася шляхом вивчення лінійного росту окремих частин за загальноприйнятою методикою (Е. Е. Пеніонжкевіч 1962).
У кінці досліду проводили вимірювання основних промірів (ширину тазу, довжину тулуба, кіля, гомілки і плесна). Для вивчення м'ясної продуктивності в кінці кожного місяця забивали по 4-6 голів курчат з кожної групи.
З метою вивчення перетравності поживних речовин проведено фізіологічний досвід на курчатах і курях несучкам. Для цього з кожної групи методом випадкової вибірки відбирали по 3 голови, яких утримували в індивідуальних клітках, де забезпечувався індивідуальний облік споживання корму, виділеного посліду та знесених яєць. У сироватці крові визначали вміст загального кальцію і неорганічного фосфору. Повний зоотехнічний аналіз кормів, екскрементів, продукції проведено за загальноприйнятими методиками (ВИЖ, 1976).
Результати першого науково-господарського досліду на курях несучкам
В результаті досвіду встановлено, що збагачення повнораціонного комбікорми ПК-1-1П експериментальної БМД, рецепт якої розроблений з урахуванням зональних особливостей у хімічному складі кормів, позитивно вплинуло на продуктивність курей (табл. 3).
Так, несучість курей в перший місяць яйцекладки на початок досліду у всіх групах була практично однакова. У другій, третій, четвертий, п'ятий місяці яйцекладки несучість курей у всіх групах підвищувалася і була в першій і в третій дослідних групах вище, ніж у контрольній та другої дослідної групах. У другій місяць інтенсивність яйцекладки несучість була вище в першій і третій дослідних групах на 5,0% - 5,7% в порівнянні з контрольною і першої дослідної групи, в третьому місяці яйцекладки несучість курей дослідних груп була вищою відповідно на 12,7% - 13,3%.
Таблиця 3 - Яйценосність і її інтенсивність у піддослідних курей за період досвіду.
Вік птиці | Групи | |||||||
контрольна | I досвідчена | II дослідна | III досвідчена | |||||
шт. | % | шт. | % | шт. | % | шт. | % | |
21 тиждень | 14,0 | 46,66 | 14,2 | 47,33 | 14,1 | 47,0 | 14,0 | 46,66 |
25 тиждень | 25,3 | 84,33 | 26,8 | 89,33 | 25,2 | 84,0 | 27,0 | 90,0 |
29 тиждень | 25,3 | 84,33 | 29,1 | 97,00 | 25,4 | 84,66 | 29,3 | 97,66 |
33 тиждень | 26,2 | 87,33 | 29,4 | 98,00 | 26,3 | 87,66 | 29,5 | 98,33 |
37 тиждень | 25,4 | 84,6 | 28,4 | 94,66 | 25,2 | 84,00 | 28,4 | 94,66 |
41 тиждень | 24,2 | 80,66 | 28,0 | 93,33 | 24,3 | 81,00 | 28,1 | 93,66 |
Разом: | 140,4 | 78,0 | 155,9 | 86,6 | 140,6 | 78,05 | 156,3 | 86,83 |
Підвищення несучості курей у всіх групах спостерігалася в четвертому місяці яйцекладки, але значно вище в порівнянні з контролем вона була в першій і третій дослідних групах в середньому на 10,7 - 11,0%. Починаючи з 6 місяця яйцекладки, інтенсивність несучості стала у всіх курей знижуватися і особливо в контрольній і в другій дослідній групах, а в цілому за період досвіду у всіх дослідних групах вона була вищою, ніж у контролі: першою на 8,6% і в третій - на 8,8%.
Інтенсивність яйцекладки на початку несучості склала в контрольній групі 78,0%, у першої дослідної -86,6%, у другої дослідної -78,05%, у третій -86,8%. Найбільшою несучість була в першій на 8,60% і в третій - на 8,8%. У пік яйцекладки у віці 9 місяців інтенсивність несучості в першій і третій дослідних групах була приблизно однаковою і на 10,7 - 11,0% вище, ніж у контрольній та другої дослідної групах.
Малюнок 1 - Маса яєць за період досвіду
Як показали дослідження, з віком несучок збільшується маса яєць у всіх групах (рис. 1), але найбільш високою вона була в першій і третій дослідних групах у всі вікові періоди і знаходилась в межах від 47,5 до 63,4 г: У 48-тижневому віці різниця за масою яєць між контрольною та дослідними групами склала в першій групі - 2,68%, у другій - 0,08%, в третій - 2,85% на користь досвідчених. У наших дослідженнях встановлено позитивний вплив згодовування курям експериментальної білково-мінеральної добавки на товщину шкаралупи. З 21 і до 38-тижневого віку несучості товщина шкаралупи яєць у курей дослідних груп достовірно підвищилася, а з 48-тижневого дещо знизилася у всіх групах. При вивченні співвідношення складових частин яйця визначена питома маса жовтка, яка в усіх групах в середньому становила 50% від маси білка, але у дослідних групах вона була трохи вищою. У віці 34-х тижнів в період їх найбільш інтенсивної несучості був проведений балансовий досвід (табл. 4).
Таблиця 4 - Перетравність поживних речовин,%
Показники | Групи | |||
контрольна | I досвідчена | II дослідна | II I досвідчена | |
Протеїн | 77,72 ± 0,18 | 84,71 ± 0,28 | 78,02 ± 0,32 | 85,31 ± 0,22 |
Жир | 66,24 ± 0,98 | 72,64 ± 1,38 | 67,65 ± 0,68 | 72,82 ± 1,26 |
Клітковина | 12,25 ± 1,32 | 15,12 ± 2,54 | 12,45 ± 3,22 | 15,15 ± 1,25 |
З таблиці видно, що кури з досвідчених груп мали значно вище в порівнянні з контролем коефіцієнти перетравності по всіх органічних речовин.
При вивченні балансу азоту послід піддавали хімічній обробці з метою видалення з нього сечової кислоти. Таким чином ми мали можливість визначити коефіцієнт використання азоту на яйце (табл. 5).
Таблиця 5 - Засвоєння і баланс азоту у курей, (М ± m)
Показники | Групи | |||
контрольна | I. досвідчена | II. досвідчена | III. Досвідчена | |
Прийнято з кормом, г | 3,01 ± 0,02 | 3,02 ± 0,02 | 3,0 ± 0,01 | 3,01 ± 0,03 |
Виділено з послідом, м | 0,95 ± 0,01 | 0,71 ± 0,01 | 0,90 ± 0,02 | 0,69 ± 0,02 |
Засвоєно, м | 2,06 ± 0,01 | 2,31 ± 0,03 | 2,10 ± 0,02 | 2,32 ± 0,03 |
Коефіцієнт засвоєння,% | 68,44 | 76,49 | 70,0 | 77,1 |
Виділено азоту з яйцем, м | 1,29 ± 0,01 | 1,56 ± 0,02 | 1,32 ± 0,02 | 1,58 ± 0,03 |
Коефіцієнт використання азоту на яйце від усього засвоєного,% | 62,62 | 67,53 | 62,90 | 68,10 |
При вивченні балансу азоту встановлено зв'язок між інтенсивністю несучості і коефіцієнтом використання азоту на яйце.
Так, у третій дослідній групі коефіцієнт використання азоту в порівнянні з контролем підвищився з 68,44% до 77,1%, а інтенсивність яйцекладки у серпні відповідно з - 87,33% до 98,33%.
Таблиця 6 - Засвоєння і баланс кальцію і фосфору у курей, (М ± m)
Показники | Групи | |||
контрольна | I досвідчена | II дослідна | III досвідчена | |
Баланс кальцію | ||||
Прийнято з кормом, г | 3,31 ± 0,01 | 3,32 ± 0,03 | 3,30 ± 0,02 | 3,31 ± 0,02 |
Виділено з послідом, м | 1,46 ± 0,01 | 1,22 ± 0,03 | 1,42 ± 0,03 | 1,2 ± 0,02 |
Засвоєно, м | 1,85 ± 0,02 | 2,1 ± 0,04 | 1,88 ± 0,01 | 2,11 ± 0,01 |
Коефіцієнт засвоєння,% | 55,89 | 63,25 | 56,96 | 63,76 |
Виділено кальцію з яйцем, м | 1,52 ± 0,02 | 2,01 ± 0,04 | 1,59 ± 0,02 | 2,02 ± 0,01 |
Коефіцієнт використання кальцію на яйце від усього засвоєного,% | 82,16 | 95,71 | 84,57 | 95,73 |
Баланс фосфору | ||||
Прийнято з кормом, г | 0,81 ± 0,03 | 0,80 ± 0,02 | 0,80 ± 0,03 | 0,80 ± 0,03 |
Виділено з послідом, м | 0,452 ± 0,02 | 0,423 ± 0,02 | 0,446 ± 0,01 | 0,421 ± 0,02 |
Засвоєно, м | 0,358 ± 0,02 | 0,377 ± 0,03 | 0,354 ± 0,01 | 0,379 ± 0,03 |
Коефіцієнт засвоєння,% | 44,19 | 47,12 | 44,25 | 47,41 |
Виділено фосфору з яйцем, м | 0,222 ± 0,01 | 0,268 ± 0,03 | 0,237 ± 0,02 | 0,272 ± 0,01 |
Коефіцієнт використання фосфору на яйце від усього засвоєного,% | 62,0 | 71,08 | 66,94 | 71,8 |
При вивченні балансу кальцію і фосфору встановлено, що коефіцієнт засвоєння кальцію у контрольних курей склав 55,89%, у третій дослідній групі - 63,76% (табл. 6).
Вивчення гематологічного складу крові показало, що введення до складу комбікорму БМД зробило позитивний вплив на кровотворну функцію. Так, кількість еритроцитів, гемоглобіну була більш високим у курей з першої і третьої дослідних груп. Ці показники не виходили за межі фізіологічної норми. Аналогічна карта спостерігалася і при вивченні вмісту кальцію і фосфору в сироватці крові.
Результати другого науково-господарського досвіду на курчатах
При вивченні дії на організм курчат експериментальної БМД встановлено, що з віком курчат збільшуються прирости у всіх групах, але найбільш високою вони були в першій і третій дослідних групах у всі вікові періоди (табл. 7)
Таблиця 7 - Ваговий зростання курчат, м
Група | Вік, тижнів | |
9 | 14 | |
Контрольна | 470,2 ± 1,53 | 724,0 ± 2,28 |
I. Досвідчена | 566,6 ± 1,95 | 834,8 ± 1,48 |
II. Досвідчена | 470,4 ± 2,04 | 724,6 ± 1,65 |
III. Досвідчена | 567,6 ± 2,71 | 857,7 ± 3,05 |
У 14-тижневому віці ваговій зростання в третій дослідній групі перевищував ваговій зростання контрольної групи на 18,40%, першої дослідної - на 15,3%. По розвитку перевага також залишилося за третин дослідної групою, де в БМД вводився соєвий білок і стабілізований йод . Так, у віці 10 тижнів у курчат з третьої дослідної групи довжина тулуба становила - 201,8 мм, кіля - 88,7 мм, а у курчат з контрольної групи ці показники відповідно були рівні 160,5 мм, і 89,3 мм. Те ж саме спостерігалося і щодо зростання таких промірів, як ширина тазу, передня глибина тулуба, довжина гомілки і довжина плесна. Краще розвиток внутрішніх органів у ході досвіду спостерігалося у піддослідних курчат. Найбільшу вагу внутрішніх органів відзначений у курчат з першої і з третьої дослідних груп, які отримували БМД з соєвим білком і стабілізованою йодом.
У балансовому досвіді встановлено, що курчата з досвідчених груп мали значно вище в порівнянні з контролем коефіцієнти перетравності по органічних речовин (табл. 8).
Таблиця 8 - Перетравність поживних речовин у курчат,%
Показники | Групи | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
контрольна | I досвідчена | II дослідна | III досвідчена | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Протеїн | 76,21 ± 0,22 | 81,25 ± 0,28 | 79,5 ± 0,20 | 83,0 ± 0,18 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жир | 82,39 ± 0,88 | 88,22 ± 1,46 | 85,64 ± 0,92
Найвищим показником по перетравності протеїну, жиру і клітковини були в третій дослідній групі. При вивченні балансу і використання азоту у курчат в період зростання найкраще показники були в першій і третій групах (табл. 9). Таблиця 9 - Засвоєння і баланс азоту у курчат (М ± m)
Так, курчата з третьої групи, які отримували в складі БМД соєвий білок і стабілізований йод, мали більш високий коефіцієнт засвоєння азоту (82,7%). Поряд з цим коефіцієнт засвоєння кальцію у контрольних курчат склав 26,7%, фосфору - 26,5%, а найвищий коефіцієнт засвоєння цих елементів спостерігався у третій дослідній групі і склав по кальцію - 34,6%, по фосфору - 35,7 %. При гематологічному дослідженні крові встановлено позитивний вплив БМД на кровотворну функцію. Кращі результати були у другій і третій дослідних груп. Аналогічна картина спостерігалася і при вивченні вмісту кальцію і фосфору в сироватці крові. У період проведення досліду курчата з третьої групи, які отримували в БМД соєвий білок і стабілізований йод, мали кращі дані з м'ясної продуктивності (табл. 10). Таблиця 10 - М'ясні якості курчат у віці 14 тижнів
При вивченні хімічного складу м'яса було встановлено, що у м'ясі курчат з досвідчених груп більше в порівнянні з контролем міститься сухої речовини, зольних елементів, білка. Виробнича перевірка показала ефективність використання білково-мінеральної добавки в годівлі курей несучок (табл. 11). Таблиця 11 - Економічна ефективність використання БМД
Економічний ефект за період досвіду склав 6040 рубля, а в розрахунку на одну голову на добу - 0,40 рубля. Висновки 1. Заповнення характерного для Амурської області дефіциту йоду, кобальту, заліза, марганцю, цинку, міді, селену в раціонах курчат і курей несучок за рахунок збагачення комбікормів експериментальної кормовою добавкою надає позитивний вплив на їх продуктивність, обмін речовин та гематологічні показники. 2. Введення соєвого білка до складу комбікорму замість рибного борошна не зробило негативного впливу на фізіологічний стан та продуктивні якості курей несучок, а так само на ріст і розвиток курчат. 3. Заміна у складі комбікорму йодистого калію на стабілізований йод сприяла збільшенню несучості курей на 8,60%, вагового росту курчат на 15,30%. 4. Використання соєвого білка спільно з комплексом мінеральних добавок у формі БМД максимально в порівнянні з роздільним згодовуванням мінеральних солей підвищило несучість курей на 8,83%, перетравність поживних речовин і ваговій зростання курчат на 15,40%. 5. Збагачення комбікормів марки ПК-1-1П і ПК-4П експериментальної білково-мінеральною добавкою дозволило значно підвищити у курей несучок і курчат перетравність поживних речовин, засвоєння кальцію і фосфору, поліпшити гематологічні показники крові до оптимальної фізіологічної норми. 6. Економічний аналіз, отриманих у виробничому досвіді даних, показав ефективність введення дослідної БМД, що знаходиться у складі комбікорму ПК-1-1П. Економічний ефект за період досвіду склав 6040 рублів, або в добу 0,40 руб. на одну курку несучку. Пропозиція виробництва З метою поліпшення росту і розвитку курчат, підвищення кількості та якості яєчної продуктивності і зниження її собівартості рекомендуємо при виробництві комбікормів для курей використовувати експериментальну БМД в умовах всіх птахівничих господарствах Амурської області. Список робіт, опублікованих за темою дисертації 1. Туаева Є.В. Полножірновая соя в годівлі курчат бройлерів / Є.В. Туаева, В.А. Рижков, О.Ю. Бабинець / / Аграрна наука у вирішенні проблем АПК і екології регіону: матеріали науково-практичної конференції. Великий Новгород, 2004 .- С. 90-93. 2. Краснощекова Т.А. Вплив мінерального преміксу на продуктивність курей / Т.А. Краснощекова, Є.В. Туаева / / Молодь ХХ I століття: крок у майбутнє: матеріали шостий регіональної науково-практичної конференції. Том 3. Благовєщенськ, 2005 .- С. 52-54. 3. Туаева Є.В. Вплив згодовування експериментального преміксу на перетравність поживних речовин курей несучок / / Молоді вчені агропромисловому комплексу Далекосхідного Федерального округу: матеріали науково-практичної конференції. Благовєщенськ, 2005 .- С. 107-110. 4. Туєва Є.В. Вплив згодовування БМД на обмін речовин та продуктивність курей / Є.В. Туєва, М.В. Шупіком / / Зоотехнія, 2006. - № 8. С. 30-31. Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |