[ Чорна металургія Російської Федерації ] | 16 | 17 | 15 | 15 | 5 |
Динаміка виробництва в підгалузях чорної металургії в серпні 2000 року
Підгалузь | 08.2000 | 08.2000 / 08.1999,% | 08.2000 / 07.2000,% | 01 - 08.2000 / 01 - 08.1999,% | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Видобуток і збагачення рудної сировини | 104.9 | 99.1 | 107.2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Залізна руда, млн. т | 7.4 | 105.4 | 97.7 | 108.2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Залізорудні окатиші, млн. т | 2.7 | 104.2 | 101.6 | 105.2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виробництво чорних металів | 110.8 | 100.1 | 118.7 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Сталь, млн. т | 5.1 | 112.8 | 100.4 | 119.5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
в тому числі киснево-конвертерна | 2.9 | 111.6 | 96.3 | 117.5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
електросталь | 0.7 | 117.1 | 101.6 | 133.4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
годна лита заготівля, одержувана з машин безперервного лиття, млн. т | 2.5 | 110.2 | 97.0 | 120.1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Готовий прокат чорних металів, млн. т | 4.0 | 111.4 | 100.4 | 118.5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
в тому числі сортовий прокат | 2.3 | 112.0 | 102.6 | 113.2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
листовий прокат | 1.7 | 110.8 | 97.8 | 125.7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
із загального кількість листового прокату - холоднокатаний лист, тис. т | 558 | 112.0 | 98.8 | 118.8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
лист і жерсть з покриттями, тис. т | 122 | 100.8 | 102.0 | 104.7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
гнуті профілі сталеві, тис. т | 40.4 | 104.0 | 100.5 | 122.6 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
із загальної кількості готового прокату - прокат з зміцнюючої термічної обробкою, тис. т | 183 | 124.2 | 95.2 | 158.9 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
прокат з низьколегованої сталі, тис. т | 300 | 144.9 | 97.2 | 143.6 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виробництво труб | 129.7 | 101.9 | 165.4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Сталеві труби, тис. т | 434 | 130.5 | 102.0 | 166.2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Безшовні труби, тис. т | 207 | 120.6 | 100.1 | 156.9 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Зварні, тис. т | 14.0 | 136.1 | 115.4 | 133.3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Електрозварні | 213 | 141.3 | 103.0 | 180.0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
із загальної кількості сталевих труб обсадні | 55.0 | в 2.4 р. | 108.9 | у 2.3 р. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
бурильні | 2.9 | в 3.7 р. | 136.8 | 193.8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
насосно-компресорні | 23.9 | 116.2 | 102.0 | 178.2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коксохімічна промисловість | 108.6 | 102.6 | 109.8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Кокс, млн. т | 2.6 | 108.6 | 102.6 | 109.8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виробництво вогнетривів | 103.1 | 100.0 | 116.0 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Вироби вогнетривкі, тис. т | 197 | 103.1 | 100.0 | 116.0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виробництво метизів | 125.1 | 99.0 | 142.9 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Стрічка сталева холоднокатана, тис. т | 70.6 | 129.9 | 94.3 | 159.5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Дріт сталевий, тис. т | 29.8 | 119.3 | 103.2 | 131.5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Дріт звичайної якості, тис. т | 57.2 | 134.7 | 99.2 | 140.6 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Металокорд, тис. т | 1.5 | 141.6 | 96.9 | 142.8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Сітка сталева, млн. м 2 | 2.6 | 111.2
Уральська металургія У середині 90-х рр.. на неї припадала більша частина вітчизняного видобутку марганцевих і хромітових руд, близько 1 / 5 - руд залізних, близько половини - чавуну, сталі, готового прокату і сталевих труб, вироблених в країні, а також більша частина феросплавів, виплавлюваних в Росії. Якісний профіль уральської металургії залежить від специфіки місцевих сировинних ресурсів. Урал - єдине місце в країні, де отримують особливо якісний метал (природно-легований, з деревно-вугільного чавуну і т.д.). Уральська металургія (2 / 5 виробництва прокату) частково користується власною залізною рудою, частково рудою КМА і Казахстану і повністю привізним технологічним і енергетичним паливом (ковальський і Карагандинський вугілля і західно-сибірський газ). Зміцнення місцевої сировинної бази відбувається розпочатим освоєнням нових рудних родовищ. Переважну частину металу дають Магнітогорський, Ново - Тагільський, та інші комбінати-гіганти, побудовані в роки перших п'ятирічок (Урало-Кузнецький комплекс). Виробництво основних видів металургійної продукції на Уралі (тис. т)
До важливих переваг Уральської бази можна віднести:
До основних недоліків слід віднести:
За наявними прогнозами, і в перспективі Уральська база залишиться основною базою чорної металургії Росії з переважною спеціалізацією на виробництві масових марок металу, феросплавів і труб для магістральних газопроводів. Металургія Центру Центральна база чорної металургії знаходиться на території Центрального, Центрально-Чорноземного і Волго-Вятського економічного районів. У Центральній економічній зоні видобувається 45% загальноросійського видобутку залізної руди (Новолипецький, Новотульский заводи, переробні заводи), ця зона заснована на головній у Росії (1 / 2 видобутку) залізорудної базі - Курської магнітної аномалії. У великих кількостях використовується металевий брухт (скрап) Внаслідок дефіциту палива і води, поширення цінних земельних угідь (чорноземи) спорудження і розширення комбінатів-гігантів тут протипоказані. Масштаби розвитку металургійного переділу в Центральному районі значно скромніше уральських (22% чавуну, 16% сталі, 17% готового прокату і 15% труб загальноросійського виробництва). Основні переваги цього району:
Головні недоліки Центральної бази:
Найбільш перспективними напрямками подальшого розвитку цього району є форсування залізорудної промисловості як з метою більш повного покриття вітчизняних потреб в її продукції, так і для розширення експортних поставок, а також збільшення потужності металургійного переділу на основі передової технології Старо-Оскольського металургійного заводу та розвиток малої металургії. Сибір і Далекий Схід Сибірська база чорної металургії - наймолодша база (1 / 6 виробництва), що сформувалася на території Західно-Сибірського та Східно-Сибірського економічних районів. Сировинна база - залізна руда Пріангарья, Хакасії і Гірської Шорії (Кемеровська область), паливна - вугілля Кузбасу і природний газ Томської області. Стільки ж металу припадає на частку Європейського Півночі (Череповецький комбінат), використовує власні залізну руду і коксівне вугілля. Комплексні техніко-економічні розрахунки показують, що в Центральному Сибіру може бути отриманий самий дешевий метал. Тим часом понад 4 / 5 чорної металургії розміщується в європейських районах, що зазнають дефіцит палива і води. Тому завантажувати недоіспользуемие нині металургійні підприємства треба перш за все на Сході і там же вводити у разі необхідності, нові потужності, враховуючи втрату металургії Півдня після розпаду СРСР. Сибірська база найкраще забезпечена всім, що потрібно галузі. Тут в надлишку сировину, і високоякісне паливо, і прісна вода, але велика віддаленість від основних центрів споживання металу, розплодженим в європейській частині країни, стримує розвиток цієї бази. ВИСНОВОК Перспективи розвитку металургійної промисловості. Великі компанії будуть реструктурувати своє виробництво, одночасно дедалі більшого поширення отримають так звані міні-заводи, які виконують одну - дві виробничі функції, така світова тенденція. Спочатку на Заході, як і в нас, зводилися металургійні гіганти - заводи, які плавили чавун, потім варили з нього сталь, розливали цю сталь, робили з неї заготовки. Проте масштабний розвиток автомобілебудування в середині століття переломило цю тенденцію. Виявилося, що набагато дешевше переробити в сталь лом у вигляді старих автомобілів, ніж витрачатися на покупку дорогого рудного концентрату і коксу, необхідних для доменного виробництва. Тому більшу популярність отримали міні-заводи, на яких, по суті, проводилися дві операції: плавка брухту в електропечах і розливання сталі на машинах безперервного лиття заготовок (МБЛЗ). Сталеві заготовки з таких міні-заводів коштували в півтора рази дешевше від продукції металургійних комбінатів, які стали закривати свої доменні і мартенівські виробництва. Тепер саме такі міні-заводи і роблять погоду на американському сталевому ринку. Чи приживуться в Росії подібні металургійні підприємства - питання складне. Принаймні, всі передумови для їх появи в наявності. Є громіздкі металургійні комбінати, що займають кілька десятків квадратних кілометрів площі і нездатні гнучко реагувати на мінливу кон'юнктуру ринку. Є величезні природні ландшафти, отруєні викидами з цих комбінатів. А головне - є сировина для ломопереработкі. На вулицях великих російських міст повно старих покинутих автомобілів. Це у нас вони нікому не потрібні, а в країнах з розвиненою металургійною промисловістю такі знахідки прирівнюються до національного багатства. Сьогодні середня дальність перевезень чорних металів по залізницях перевищує 2,3 тис. км. Щоб уникнути надмірно далеких і зустрічних вантажопотоків масових видів прокату в умовах спільного ринку металу доцільно виділити бажані зони економічного тяжіння головних металургійних баз, відкоригувавши районні баланси металу і ввівши заохочувально-заборонні транспортні тарифи. Великі партії прокату чорних металів реалізуються в районах їх виробництва: Кемеровській, Челябінській, Вологодської, Липецької, Свердловській областях; сталевих труб - Нижегородської, Волгоградській, Ростовській, Свердловській і Челябінській. Список використаних джерел 1. Вавілова, Є.В. Економічна географія і регіоналістика: Навчальний посібник / Є.В. Вавілова. - М.: Гардаріки. 1999. - 441 с. 2. Гладкий, Ю.М. Економічна географія Росії: Підручник / Ю.М. Гладкий. В.А. Доброскок. С.П. Семенов. - М.: Кафедра - М. 1999 .- 578 с. 3. Гребцова, В.Є. Економічна та соціальна географія Росії: основи теорії і практики (Навчальний посібник для вузів) / В.Є. Гребцова. - Ростов н / Д.: Фенікс.1997. - 300 с. 4. Кістанов, В.В. Регіональна економіка Росії: підручник / В.В. Кістанов. Н.В. Копилов. - М.: Фінанси і статистика. 2002. - 584 с. Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |