[ Особливості емоційних реакцій в ранньому юнацькому віці ]! | 26, 30, 56, 72, 74, 90, 109, 110, 126, 138, 146, 148. | |
Контрольна шкала (КШ) | 29, 34, 42*, 86*, 121*, 150* | |
Примітка: зірочкою (*) відзначені пункти, що вимагають перекодування (1 = 4) (2 = 3) (3 = 2) (4 = 1). |
Контрольна шкала (КШ)
Контрольна шкала варіює від 6 до 24 балів. При значеннях від 6 до 17 балів випробувані характеризуються більш-менш адекватним сприйняттям своєї поведінки. Випробувані з високими значеннями по даній шкалі (18-24 бала) з обробки виключаються, оскільки в них спостерігається явно неадекватна оцінка поведінки. У своїх відповідях вони прагнуть виглядати краще, ніж є насправді.
Індекси і Типи
Для рішення ряду наукових і науково-практичних завдань необхідно враховувати не тільки значення тієї або іншої окремої формально-динамічної властивості, але й індекси й темпераментні типи, що відображають різний ступінь інтеграції формально-динамічних властивостей індивідуальності. Виходячи зі змісту кореляційних і факторних зв'язків між шкалами ОФДСІ, запропоновані наступні 6 найбільш важливих індексів формально-динамічних властивостей людини.
Індекси активності
Індекс психомоторної активності (ІПА) дорівнює сумі балів активних шкал у психомоторній сфері. ІПА = ЕРМ + ПМ + ШМ. ІПА варіює від 36 до 144. Середнє значення (норма) дорівнює 90 +/-12, тобто від 78 до 102.
Індекс інтелектуальної активності (ІІА) дорівнює сумі балів активних шкал в інтелектуальній сфері. ІІА = ЕРІ + ПІ + ШІ. ІІА варіює від 36 до 144. Середнє значення (норма) дорівнює 90 +/-12, тобто від 78 до 102.
Індекс комунікативної активності (ІКА) дорівнює сумі балів активних шкал у комунікативній сфері. ІКА = ЕРК + ПК + ШК. ІКА варіює від 36 до 144. Середнє значення (норма) дорівнює 90 +/-12, тобто від 78 до 102.
Індекс загальної активності (ІЗА) дорівнює сумі балів всіх активних шкал у всіх трьох сферах. ІЗА = ІПА + ІІА + ІКА. ІЗА варіює від 108 до 432. Середнє значення (норма) дорівнює 270+/-36, тобто від 234 до 306.
Індекс загальної емоційності
Індекс загальної емоційності (ІЗЕ) дорівнює сумі всіх емоційних шкал у трьох сферах. ІЗЕ= ЕМ + ЕІ + ЕК. Середнє значення (норма) дорівнює 90 +/-12, тобто від 78 до 102.
Індекс загальної адаптивності
Індекс загальної адаптивності (ІЗАД) дорівнює різниці балів між індексом загальної активності й індексом загальної емоційності. ІЗАД = ІЗА - ІЗЕ. Індекс варіює в межах від -36 до 432. Середнє значення (норма) дорівнює 180 +/-48.
На підставі вищенаведених індексів, У принципі, можна виділити досить велику кількість варіантів темпераменту. Класифікація цих типів — справа майбутніх наукових досліджень, однак уже зараз орієнтовно можна говорити про 9 найбільш типових варіантів (типів) формально-динамічних властивостей.
Диференціальні типи
Для обчислення диференціального типу темпераменту в певній сфері поведінки необхідно на осі ординат відкласти значення індексу активності в даній сфері, а на осі абсцис значення відповідної емоційної шкали.
Тип 1. Якщо значення по обох шкалах вище норми, тобто активність вище 102, а емоційність вище 34, даний випробуваний відноситься до категорії «холерик» у відповідній сфері.
Тип 2. Якщо значення по обох шкалах менше норми, тобто
активність менше 70, а емоційність — менше 26, То
даний випробуваний — «флегматик».
Тип 3. Якщо в даного випробуваного активність вище норми
(тобто вище 102), а емоційність — нижче норми (тобто нижче
26), то цей випробуваний — «сангвінік».
Тип 4. Якщо активність менше норми (тобто менше 78), а
емоційність більше норми, тобто (більше 34), то випробуваний — «меланхолік» у відповідній сфері.
Тип 5. Якщо випробуваний має «нормальне» значення по
шкалі активності, а по шкалі емоційності його значення
нижче норми (тобто менше 26), даний випробуваний належить до «змішаного низько емоційного» типу.
Тип 6. Якщо випробуваний має «нормальне» значення по
шкалі активності, а по шкалі емоційності його значення вище норми (тобто більше 34), даний випробуваний належить до «змішаного високоемоційного» типу.
Тип 7. Якщо випробуваний по шкалі активності має значення вище норми (тобто вище 102), а по шкалі емоційності його значення перебувають у межах норми, то даний випробуваний належить до «змішаного високоактивного» типу.
Тип 8. Якщо випробуваний по шкалі активності має значення нижче норми, а по шкалі емоційності його значення перебувають у межах норми, то даний випробуваний належить до «змішаного низько-активного» типу.
Тип 9. Якщо значення й активності й емоційності перебувають у межах норми, то випробуваний належить до «невизначеного» типу.
Загальний тип темпераменту
Обчислення загального типу проводяться аналогічно обчисленню диференціального типу. Для цього на осі ординат відкласти значення ІЗА (індексу загальної активності), а на осі абсцис значення індексу ІЗЕ (індексу загальної емоційності). Назви типів ті ж, що й у випадку диференціальних типів.
Якщо обидва значення вище норми — «холерик», якщо обидва значення менше норми — «флегматик». Якщо по шкалі загальної активності значення вище норми, а по шкалі загальної емоційності нижче норми — «сангвінік». Якщо загальна активність нижче норми, а загальна емоційність вище норми — «меланхолік». Якщо обидва значення в межах норми — «невизначений» тип. Якщо по активності значення в межах норми, а по загальній емоційності вище норми, то — «змішаний високоемоційний» тип. Якщо по активності значення в межах норми, а по загальній емоційності нижче норми, то — «змішаний низько емоційний» тип. Якщо по шкалі загальної активності значення вище норми, а по загальній емоційності в межах норми, то — «змішаний високоактивний» тип. Якщо по шкалі загальної активності значення нижче норми, а по загальній емоційності в межах норми, то — «змішаний низько-активний» тип.
Психомоторна сфера
Низькі значення (12-25 балів) | Середні значення (26-34 бала) | Високі значення (35-48) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ергичність (ЕРМ). | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вузька сфера психомоторної діяльності, низький м'язовий тонус, небажання фізичної напруги, низька задіяність у процес діяльності, уникання роботи, рухова пасивність. | Нормальний м'язовий тонус, звичайна рухова активність; середньо-виражене прагнення до фізичної напруги, середня м'язова працездатність. | Висока потреба в русі, «широка» сфера психомоторної активності, спрага психомоторної діяльності, постійне прагнення до фізичної праці, надлишок фізичних сил, висока м'язова працездатність. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пластичність (ПМ). | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Підвищена схильність до монотонної фізичної роботи, острах, уникання різноманітних форм ручної праці, прагнення до шаблонових способів фізичної діяльності, в'язкість рухів. | Типова для людини гнучкість при перемиканні з однієї фізичної роботи на іншу, середньо-виражена схильність до різноманітних форм рухової активності й різних видів ручної праці. | Висока гнучкість при перемиканні з одних форм рухової активності на інші, високе прагнення до різноманітних способів фізичної діяльності, плавність рухів. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Швидкість (ШМ). | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Загальмованість психомоторики, низька швидкість рухових операцій при виконанні ручної праці. | Загальмованість психомоторики, низька швидкість рухових операцій при виконанні ручної праці. | Високий темп психомоторного поводження, висока швидкість у різних видах рухової активності. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Емоційність (ЕМ). | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Низька чутливість (байдужність) до розбіжності між задуманою моторною дією й реальним результатом цієї дії; відчуття спокою, впевненості в собі при виконанні фізичної роботи, відсутність занепокоєння у випадку невиконання або поганого виконання фізичної роботи. | Середньо-виражена чутливість до невдач у ручній праці, можливі розбіжності задуманої й реальної моторної дії; звичайна інтенсивність емоційного переживання у випадку невдач у фізичній роботі. | Висока чутливість (сильне емоційне переживання) із приводу розбіжності між очікуваним і реальним результатом ручної праці, постійне відчуття неповноцінності продукту фізичної роботи. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інтелектуальна сфера | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ергичність (ЕРІ). | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Низький рівень інтелектуальних можливостей, небажання розумової напруги, низька залученість у процес, пов'язаний з розумовою діяльністю, вузьке коло інтелектуальних інтересів.
Дослідження темпераменту проводилося по Опитувальнику формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДВІ) В.М.Русалова. Результати представлені у зведеній таблиці (Див Додаток 6). Два хлопчики відразу вийшли з досліджуваної групи, тому що набрали занадто велику кількість балів по контрольній шкалі. Їхні результати при підрахунку враховуватися не будуть. Результати дослідження міжстатевих розходжень загального типу темпераменту представлені на рис.1. Рис.1. Розподіл загального типу темпераменту та його між статеві розходження (учні 11 класу) На підставі результатів дослідження типу темпераменту учнів 28 класу, можна зробити наступні висновки:
Діагностика домінуючої емоційної модальності підлітків (Л.А.Рабинович в модифікації Т.Г.Сирицо)(Див. Додаток 3) Для визначення модальної структури емоційності при спілкуванні з однолітками в групі в повсякденному житті ми скористалися «Чотиримодальним тестом-опитувальником» Л.А. Рабинович. Опитувальник вимірює частоту й інтенсивність переживання суб'єктом основних чотирьох емоцій, але в різних умовах. При роботі з запитальником випробувані відзначали в стандартних бланках найбільш підходящі для себе варіанти наявних відповідей або оцінювали по 4-бальній шкалі інтенсивність своїх переживань у розглянутих навчальних ситуаціях. [Див. Додаток 3.] Обробка даних Обробка результатів проводилася для визначення модальної структури емоційності юнаків: для кожної із чотирьох основних емоцій підсумувалися набрані бали, що характеризують рівень переживання даної емоції, властивій суб'єкту в різних умовах. Відповідно до кількості балів емоції розміщалися в ранговій послідовності від домінуючої до вираженої мінімально. У такий спосіб складалися формули індивідуальної модальної структури емоційності в буквеному вираженні, типу РГСП, ГСРП, СГПР (радість, гнів, страх, печаль і т.д. (по початкових буквах назв основних емоцій).
Таблиця2. 1. Домінування емоцій у модальній структурі емоціональності у учнів раннього юнацького віку (%) Результати та їх обговорення Загальна картина домінування основних емоцій у різних видах активності представлена в табл. 2.1. З 30 учнів 11 класу у 14 юнаків виявилася домінуючою емоція радості, у 7 учнів – домінуюча емоція гнів, у 5 учнів – страх виявився домінуючою емоцією, і, відповідно, у 4 учнів домінуючої емоцією є печаль. Рис.2. Розподіл учнів 11 класу по приналежності до домінуючої емоції Юнаків, що характеризуються стійкою схильністю до радісних переживань, більше половини всієї вибірки. Найбільш вираженою рисою для осіб з переважаючою модальністю «радість» виступає емоційна стійкість у спілкуванні, яка характеризується здатністю до мобілізації, до керування своїм емоційним станом, до контролю над власною експресією та поведінкою. У представників даного типу емоційна стійкість у спілкуванні поєднується з вмінням захоплювати спілкуванням інших людей, створювати легку, невимушену атмосферу навколо себе. Їх виразність у спілкуванні заразлива за рахунок багатого жестикулювання, міміки, різноманітного інтонаційного репертуару. Вони приязні, здатні до співробітництва, розумних поступків. В цілому вони легко спілкуються, прагнуть до виграшного самоподання, вільні у визначенні лінії своєї поведінки. Представникам групи з домінуванням емоційної модальності «радість» властиві конформність, сміливість, чуттєвість, самовпевненість, залежність від групи, підозрілість. Отримані дані свідчать, що домінування радості мають досить стійкі позитивні зв'язки із проявом гніву й негативні зв'язки із проявом печалі. Тобто, якщо у юнака радість виявилася домінуючою емоцією, то гнів майже у всіх випробуваних визначається, як друга емоція по величині після радості, і, навпаки, печаль виступає останньої або ж передостанньою по впливу на юнаків. Домінування гніву до деякої міри пов'язане зі зниженим проявом страху. Особи з домінуванням емоційної модальності «гнів» характеризуються, в першу чергу, свободою думок та вчинків, вони прагнуть до незалежності від оцінок оточуючих, мало звертають увагу на враження, яке вони справляють на інших людей. Відстоюючи свою позицію, вони часто не приховують свої емоційні переживання, при цьому енергійно жестикулюють, виявляють невитриманість, нетерплячість. Вони схильні до конфліктності і не завжди вміють конструктивно спілкуватися, що періодично спричиняє труднощі у спілкуванні. Представники групи з домінуванням емоційної модальності «гнів» відрізняються слабкістю «Я», залежністю від групи, суворістю, жорстокістю, тривожністю, афектотимією, екстраверсією, підозрілістю, фрустрованістю. Домінування страху супроводжується незначною схильністю до підвищеного переживання гніву. Домінування страху виявляється самим стійким із всіх базальних емоцій. Особи, у яких мають перевагу емоції патерну «страх», у спілкуванні переважно характеризуються вираженою покірливістю та поступливістю, вони схильні керуватися думкою оточуючих; та незважаючи на це, їх визначає високий рівень знань про способи та особливості комунікації, при необхідності вони можуть використовувати ці знання в своїх інтересах у спілкуванні. У спілкуванні у них можливі труднощі, вони виявляють деяку скутість. Представникам групи з домінуванням емоційної модальності «страх» властиві конформність, інтроверсія, імпульсивність, стурбованість, покірливість, консерватизм, практичність, нерішучість. Представників груп з домінуванням емоційної модальності «печаль» характеризує деяка скупість міміки та жестів, вони в цілому стримані в зовнішній прояві своїх емоційних переживань. При цьому вони демонструють високу компетентність стосовно нюансів спілкування, здатні позиціонувати себе та свої інтереси в поєднанні з підпорядкованістю у взаємодії з іншими людьми, прийняттям норм, меж спілкування. Представникам групи з домінуванням емоційної модальності «печаль» властиві нерішучість, стурбованість, відчуженість, інтроверсія, схильність до почуття провини, конформність, довірливість. Діагностики типу емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища ( В. В. Бойко (1996). (Див. Додаток 4) Методика діагностики емоціональної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища В.В. Бойко – дозволяє визначити тип емоційної реакції юнака на зовнішні стимули. За емоційними реакціями на зовнішні стимули (позитивні, амбівалентні, негативні) можна визначити рівень загальної емоційності та її особливості (за переважанням того або іншого типу реакції на даний вид стимулів). Визначаються три чисті види емоційних реакцій: Ейфорична – яка свідчить, про домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули. Рефрактерна – свідчить про те, що емоційна система сприйняття пасує перед різними впливами: позитивними, негативними й амбівалентними. У навколишній дійсності вона вибирає переважно амбівалентні стимули. При цьому вони «застряють» в особистості, залишаються у вигляді переживань неприємного осаду, міркувань, затаєного смутку, злості. Дисфорична – позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, а емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули. Дані показують, що «чисті» формули емоційних реакцій на впливи стимулів навколишнього середовища зустрічаються рідко і зазвичай їх демонструють особистості з акцентуаціями в характері, з ознаками невротичности. Найбільш характерною для нашої вибірки досліджуваних учнів виявився ейфорично-рефрактерний вид емоційних реакцій (12 учнів), ейфорично-рефрактерно-дисфоричний тип емоційних реакцій стоїть на другому місці по кількості приналежних до нього учнів (6 учнів), рефрактерний тип виявився у 5 учнів, рефрактерно-дисфоричний тип – 3 учня, ейфоричний та ейфорично-дисфоричний тип емоційних реакцій визначився у рівній кількості учнів – по 2 відповідно до одного і другого. Стосовно дисфоричного типу емоційних реакцій, то у чистому вигляді він не виявився у жодного учня.
Таблиця 2.2. Розподіл кількості осіб (%) з різними видами емоційних реакцій на впливи стимулів зовнішнього середовища
Рис.3. Розподіл учнів 11 класу по приналежності до різних видів емоційних реакцій на впливи стимулів зовнішнього середовища Самооціночний тест «Характеристики емоційності» (Див. Додаток 5) Тест розроблений Є. П. Ільїним і призначений для самооцінки виразності різних характеристик емоцій: емоційної збудливості, інтенсивності емоцій, стабільності, впливу на ефективність діяльності. Емоційна збудливість, емоційна імпульсивність, емоційна стабільність, сила, тривалість емоційних реакцій, емоційний тонус відносяться до емоційних особливостей. В свою чергу емоційні особливості обумовлені типом нервової діяльності. Саме вони в першу чергу виступають у поведінці і їх можна помітити без особливої напруги. Якщо у відносинах і почуттях людей розібратися нелегко, то емоційні особливості проявляються в поведінці більш-менш безпосередньо й тому відносно легко фіксуються. Наприклад, легко помітити, наскільки людина емоційно збудлива або який настрій у неї панує. Ступінь виразності емоційних особливостей досить варіативна й коливається від легкої емоційної збудливості в одних до емоційної інертності в інших, від яскраво вираженої імпульсивності й ефективності до чітко вираженої стриманості. Сила, темп і ритм емоційних реакцій також варіюються й індивідуальні в кожної людини. Індивідуальні особливості емоційних реакцій проявляються при зіставленні емоційної збудливості й стабільності. Типові випадки їхнього співвідношення наступні: а) інтенсивна емоційна збудливість сполучається з інтенсивною емоційною стабільністю; б) інтенсивна емоційна збудливість сполучається зі слабкою емоційною стабільністю; в) слабка емоційна збудливість сполучена з інтенсивною емоційною стабільністю; г) слабка емоційна збудливість сполучена зі слабкою емоційною стабільністю. Самооціночний тест «Характеристики емоційності» дозволяє дослідити як сама особистість визначає свою емоційну сферу та її особливості – наскільки вона є емоційно збудливою, або стійкою, скільки тривають емоційні реакції, чи чинять емоційні реакції негативний вплив на ефективність діяльності та спілкування Результати тестування учнів 11 класу виявили такі результати: Емоційна збудливість/ тривалість емоцій притаманні 6 учням, інтенсивність емоцій переважає серед емоційних особливостей у 8 учнів, емоції тривалі і чинять негативний вплив на спілкування та діяльність у 6 одиннадцятикласників. Ще 10 юнаків не виявили домінування певних емоційних особливостей. Ці результати графічно можна відобразити наступним чином:
Рис.4. Поділ учнів 11 класу на переважаючі у них емоційні особливості Наступним етапом дослідження було простеження кореляції між типами темпераменту юнаків і визначеними показниками їх емоційної сфери та емоційними реакціями. Відповідно до результатів дослідження виявлено, що представники змішаного високоемоційного типу характеру, в переважній більшості мають змішану формулу емоційних реакцій – ейфорично-рефрактерно-дисфоричну та ейфорично-рефрактерну, але для представників цього типу характеру в основному притаманне домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули, з деякими вкрапленями рефлекторної та дисфоричної сфери. Стосовно розподілу особливостей емоційної системи (відповідно до самооцінного тесту «Характеристики емоційності»), то взаємозв`язок з типом характеру та емоційними реакціями на впливи стимулів зовнішнього середовища не був виявлений, так як у нашій вибірці учням зі змішаним типом характером і з домінуванням ейфоричної формули емоційних реакцій були притаманні різні прояви особливостей емоційної сфери: інтенсивність емоцій, певні емоційні реакції не домінують, тривалість емоцій з негативним впливом на спілкування та діяльність, емоційна збудливість у сполученні з тривалістю емоцій. Представникам невизначеного типу темпераменту, для яких характерні показники активності й емоційності, які перебувають у межах норми, притаманні такі типи емоційних реакцій на стимули зовнішнього оточення: ейфорично-рефрактерна (4 учня), ейфорично-рефрактерно-дисфорична (3 учня). Відповідно до отриманих результатів дослідження представникам цього типу темпераменту характерні емоційна стійкість, тривалість та інтенсивність емоцій. Представники цього типу характеризуються однаковою виразністю всіх компонентів емоційної зрілості, при досить високій загальній адекватності емоційного реагування. Їм притаманні врівноваженість, емоційна стабільність, не агресивність, спрямованість на соціальні об’єкти, адекватність оцінки власних можливостей та свого місця серед інших людей. У учнів яким притаманний змішаний низько емоційний та змішаний високоактивний тип виявляють в переважній більшості рефлекторно-дисфоричні емоційні реакції на стимули навколишнього середовища, серед емоційних особливостей у таких учнів домінують емоційна збудливість, тривалість емоцій та негативний вплив емоційних проявів на спілкування та діяльність. За результатами дослідження домінування емоцій у модальній структурі емоціональності у учнів раннього юнацького віку можна узагальнити, що домінування патерну «радість» виявили 46,6% досліджуваних, провідна емоція «гнів» проявилася у 23,4% учнів, «страх» – 16,6% , емоційний патерн «Печаль» виявився у 13,4 % учнів. При аналізі результатів дослідження та їх співставленні виявилось, що учням, яким притаманна домінуюча емоція «радість» та «страх» відповідає ейфорично-рефракторний та ейфоричний напрям емоційних реакцій. Представники цього типу характеризуються високою активністю та врівноваженістю, що виражається в екстравертованості, емоційній стабільності, товариськості, упевненості в собі, оптимістичності. Одиннадцятикласникам, які проявили домінуючу емоцію «гнів» та «печаль» відповідає переважання рефректорної та дисфоричної формули, тобто позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, і емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули. Таких учнів виявилось шестеро. Представникам цього типу притаманна емоційна лабільність, тривожність, схильність до стресового реагування; разом з тим – екстравертність та товариськість. З другого боку, виявилось 6 одиннадцятикласників, які мають явно виражений домінуючий патерн «радість», але їхня емоційна система характеризується емоційною збудливістю, тривалістю емоцій, а також має негативний вплив на спілкування та діяльність. Представникам цієї групи учнів властиві емоційна нестабільність (часті коливання настрою, підвищена збудливість, недостатня саморегуляція) спрямованість активності назовні (екстравертованість, потреба у спілкуванні, прагнення до домінування). Тому для цих емоційно нестійких особистостей варто провести практичну корекцію емоційного реагування, та емоційної сфери взагалі.
З метою корекції нестійкої емоційної сфери, та для контролю емоційних реакцій у учнів раннього юнацького віку, які виявили підвищену емоційну збудливість нестабільність, бурхливі емоційні реакції, або ж, навпаки, виявили знижене емоційне реагування, подібне апатії, варто проводити програми-тренінги спрямовані на регуляцію та саморозвиток емоційної сфери, та вміння контролювати свої емоційні реакції. Наведене нижче заняття-тренінг знімає емоційну напругу у учнів раннього юнацького віку, нівелює небажані негативні емоційні реакції, та замінює їх на врівноважені. Тренінгові заняття «Регуляція психічних станів» Ціль: формування вмінь саморегуляції й саморозвитку емоційної сфери особистості Завдання:
Вік: від 15 років і більше (без обмежень) Тривалість заняття: 45 хвилин План заняття: 1. Вступне слово 2. Вправа «Знайомство» 3. Вправа «День буває» 4. Діагностика схильності до стресу 6. Способи уникнення негативних емоцій 7. Вправа «Дощ у джунглях» 8. Релаксаційна вправа «Сонце» 9. Рефлексія заняття 1. Вступне слово Я не хотів би стати грозою – У ній занадто багато грому. Я б краще зробився росою, Їй щастя тихе знайоме. Я б краще зробився квіткою, Як цвіт розцвів би найменший. Йому не потрібний шум і грім, Щоб бути щасливим у мрії червоній. К. Бальмонт …Вони називаються по-різному: розчулення, солодке томління, дивовижний спокій, радість, яка п'янить, тихий смуток, сумна тривога, безтурботне блаженство, сумовитий розпач, неспроможна злість. Про що це я? Звичайно, про почуття. Емоції, настрої, переживання, почуття – все це «звуки нашої душі». Вони грають у нашому житті величезну роль. Ми сумуємо, радуємося, засмучуємося, захоплюємося, тужимо, сердимося, тривожимося або веселимося – все це прояви емоцій – емоційні реакції, «звуки» нашої душі. Емоційні реакції бувають позитивні й негативні. Позитивні емоції офарблюють наше життя в яскраві, ошатні кольори; негативні викликають стан депресії й стресу. Про те, як позбуватися від негативних емоцій і стимулювати позитивні й піде сьогодні мова. Але спочатку ми познайомимося. 2. Вправа «Знайомство» Ціль: зняття напруженості, встановлення контакту, довірчих відносин Кожен учасник заняття по колу представляється в такий спосіб: «Мене звуть... Найбільше я люблю...» 3. Вправа «День буває» Мета: розширення емоційного поля особистості, формування вміння усвідомлювати пережиті почуття Відомо, що ті самі події в різних людей викликають різні почуття. Я пропоную вам продовжити початі мною фрази першим, що прийде вам у голову. Працюємо по колу. Отже: День буває… Друг буває… Урок буває… Людина буває… Мрія буває… Життя буває... Діагностика схильності до стресу Життя не завжди буває таким, яким ми малюємо його у своїх фантазіях. Воно повне неприємних подій, які можуть викликати в нас негативні переживання. Коли ці переживання накопичуються, вони починають давити на психіку людини, викликаючи стан стресу. Наскільки кожний з нас підвладний стресу? З'ясувати це допоможе тест «Знервований чи спокійний» Отже, чи дратує вас:
Підрахуйте суму балів: кожна відповідь «дуже» – 3, «не дуже» – 2, «ніколи» – 0. 40 і більше. Ви запальні, легко виходите із себе, вас дратують навіть незначні події, а це розхитує нервову систему, приносить незручність навколишнім. Від 12 до 39. Ви не робите драму з повсякденного безладу. Вас дратують тільки найбільш неприємні речі, але ви вміє повертатися до них спиною. 11 і менше. Ви дуже спокійна людина, реально дивитесь на життя, вас нелегко вивести з рівноваги. Правда, може бути, ваші найбільш уразливі сторони не виявилися в цьому тесті. Стрес не небезпечний для організму, якщо він знаходить доцільний вихід, компенсується розслабленням, виступає як фактор, що активізує життєдіяльності організму. Причинами стресової напруги можуть бути: Постійний поспіх Недосипання Конфлікти Невдоволення собою Коли вам доводиться робити те, що вам потрібно, а не то, що ви хочете Коли ви бачите надто багато снів, особливо коли ви втомилися Коли немає з ким поговорити про свої проблеми Всі ці причини викликають негативні емоції, впоратися з якими вам дуже важко. Найкраще, звичайно, усунути причину стресу – виспатися, відпочити, усунути конфлікти. Однак не все в житті залежить від нас самих, і ми часто не в змозі уникнути тих ситуацій, які викликають стрес і пов'язані з ним негативні переживання. Тому дуже важливо вміти управляти своїми емоціями. А для цього необхідно навчитися розрізняти емоційні стани. 5. Робота з таблицею емоцій
Навчившись розпізнавати свої емоції й оцінювати їхню силу, ми можемо навчитися управляти ними. Як приручити свої емоції? Дуже прості способи, які кожен може випробувати на власному досвіді: Спортивні заняття: саме повне розвантаження дають заняття якимсь видом спорту. Тому спортсмени володіють не тільки фізичним, але й психічним здоров'ям. Фізична праця: прання білизни, миття посуду, прибирання квартири й т.п. Природа: прогулянка по лісі, споглядання руху ріки або спокійної гладі озера, лісові звуки й аромати здатні повернути щиросердечну рівновагу й працездатність навіть у самих важких ситуаціях. Споглядання вогню: говорять, що людина нескінченно довго може дивитися на три стихії – вогонь, воду, що біжить й пливучі по небу хмари. Контрастний душ: змушує м'язи поперемінно розслаблюватися й напружуватися, а м'язове розслаблення, як відомо, гарний спосіб зняти психічну напругу. Проекція негативних емоцій на сторонні предмети: виразити свій гнів, зім'явши або порвавши в дрібні клаптики газету, побивши подушку, вичавлюючи рушник, навіть якщо він сухий. Більша частина енергії гніву збирається в м'язах плечей, у верхній частині рук й у пальцях. Потанцювати під музику, причому як спокійну, так і енергійну. Покричати то голосно, то тихо, проспівати голосно улюблену пісню. Висловитися, озвучити свої емоції в колі друзів, які зрозуміють і поспівчувають. Сміх і плач – відмінні засоби захисту нашого організму від (психічних перевантажень. Сміх є своєрідним захистом нервової системи. Його можна розглядати як серію коротких видихів. Ці видихи дроблять небезпечний потік імпульсів. 6. Способи порятунку або уникнення негативних емоцій Для рятування від негативних емоцій психологи рекомендують кілька простих спеціальних вправ: • Подих уступами: три-чотири коротких вдихи підряд, потім стільки ж коротких видихів (заміняє сміх, якщо вам не хочеться сміятися) • Порахувати зуби язиком із внутрішньої сторони • Злегка промасажувати кінчик мізинця • Стиснути пальці в кулак із загнутим усередину великим пальцем. Як відновити бадьорість, зняти втому за невеликий проміжок часу? Є кілька простих способів м'язової релаксації: 1. Швидко потріть пальці долоні – 5 сек. 2. Швидко потріть теплими пальцями щоки вниз-вниз – 5 сек. 3. Стисніть руку в розслаблений кулак. Енергійно погладжуйте внутрішню й зовнішню сторони передпліччя – 3 рази. Вправа «Дощ у джунглях» Ціль: досягнення м'язового розслаблення, зняття внутрішнього напруження Стаємо в тісне коло один за одним. Представте, що ви виявилися в джунглях. Погода спочатку була чудова, світило сонце, була спека. Але от подув легкий вітерець. Доторкніться до спини людини, яка стоїть поперед й робіть легкі рухи руками. Вітер підсилюється (тиск на спину збільшується). Почався ураган (сильні рухи). Потім пішов дрібний дощик. А от почалася злива (руху пальцями долоні вниз). Пішов град (сильні рухи, ніби стукіт, всіма пальцями). Снову пішла злива, застукав дрібний дощ, пронісся ураган, подув сильний вітер, потім він став слабким, і все в природі заспокоїлося. Знову виглянуло сонце. 8. Релаксаційна вправа «Сонце» Ціль: зняття втоми, напруги, досягнення психоемоційної рівноваги Представте себе на пляжі на світанку. Море майже нерухоме, гаснуть останні яскраві зірки. Відчуйте свіжість і чистоту повітря. Подивіться на воду, зірки, темне небо. Якийсь час вслухуйтеся в досвітню тишу, у нерухомість, просочену майбутнім рухом. Темрява повільно відступає й кольори міняються. Небо над обрієм червоніє, потім стає золотим. Потім вас торкаються перші промені сонця. І ви бачите, як воно повільно піднімається з води. Відкриваємо очі. 9. Рефлексія заняття Кожен учасник заняття по колу завершує фразу: «Мої почуття…» Висновки З 30 учнів 11 класу у 14 юнаків виявилася домінуючою емоція радості, у 7 учнів – домінуюча емоція гнів, у 5 учнів – страх виявився домінуючою емоцією, і, відповідно, у 4 учнів домінуючої емоцією є печаль. Найбільш вираженою рисою для осіб з переважаючою модальністю «радість» виступає емоційна стійкість у спілкуванні, яка характеризується здатністю до мобілізації, до керування своїм емоційним станом, до контролю над власною експресією та поведінкою. Особи з домінуванням емоційної модальності «гнів» характеризуються, в першу чергу, свободою думок та вчинків, вони прагнуть до незалежності від оцінок оточуючих, мало звертають увагу на враження, яке вони справляють на інших людей. Особи, у яких мають перевагу емоції патерну «страх», у спілкуванні переважно характеризуються вираженою покірливістю та поступливістю, вони схильні керуватися думкою оточуючих; та незважаючи на це, їх визначає високий рівень знань про способи та особливості комунікації, при необхідності вони можуть використовувати ці знання в своїх інтересах у спілкуванні. Представників груп з домінуванням емоційної модальності «печаль» характеризує деяка скупість міміки та жестів, вони в цілому стримані в зовнішній прояві своїх емоційних переживань. Емоційна збудливість притаманна 6 учням, інтенсивність емоцій переважає серед емоційних особливостей у 8 учнів, емоції тривалі і чинять негативний вплив на спілкування та діяльність у 6 одиннадцятикласників. Відповідно до результатів дослідження виявлено, що представники змішаного високоемоційного типу характеру, в переважній більшості мають змішану формулу емоційних реакцій – ейфорично-рефрактерно-дисфоричну та ейфорично-рефрактерну, але для представників цього типу характеру в основному притаманне домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули, з деякими вкрапленями рефлекторної та дисфоричної сфери. З метою корекції нестійкої емоційної сфери, та для контролю емоційних реакцій у учнів раннього юнацького віку, які виявили підвищену емоційну збудливість нестабільність, бурхливі емоційні реакції, або ж, навпаки, виявили знижене емоційне реагування, подібне апатії, варто проводити програми-тренінги спрямовані на регуляцію та саморозвиток емоційної сфери, та вміння контролювати свої емоційні реакції. Висновки Результати проведеного теоретико-емпіричного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
У підлітковому віці емоційність також виявляється в стійкій схильності до переживань емоцій певного знака і модальності, комбінація яких характеризує тип емоційності підлітка (емоційну диспозицію). Якісні характеристики емоційності у підлітковому віці представлені не тільки патернами емоцій «радість», «гнів», «страх», «печаль», а й такими емоційними модальностями, як «гумор», «спокій», «байдужість».
Між показниками емоційності юнаків та індивідуально-психологічними особливостями їх характерів існують значущі взаємозв’язки. Відповідно до результатів дослідження виявлено, що представники змішаного високоемоційного типу характеру, в переважній більшості мають змішану формулу емоційних реакцій – ейфорично-рефрактерно-дисфоричну та ейфорично-рефрактерну, але для представників цього типу характеру в основному притаманне домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули. Представникам невизначеного типу темпераменту, для яких характерні показники активності й емоційності, які перебувають у межах норми, притаманні такі типи емоційних реакцій на стимули зовнішнього оточення: ейфорично-рефрактерна, ейфорично-рефрактерно-дисфорична. Представникам цього типу темпераменту характерні емоційна стійкість, тривалість та інтенсивність емоцій. У учнів яким притаманний змішаний низько емоційний та змішаний високоактивний тип характеру виявляють в переважній більшості рефлекторно-дисфоричні емоційні реакції на стимули навколишнього середовища, серед емоційних особливостей у таких учнів домінують емоційна збудливість, тривалість емоцій та негативний вплив емоційних проявів на спілкування та діяльність.
Учням, яким притаманна домінуюча емоція «радість» та «страх» відповідає ейфорично-рефракторний та ейфоричний напрям емоційних реакцій. Представники цього типу характеризуються високою активністю та врівноваженістю, що виражається в екстравертності, емоційній стабільності, товариськості, упевненості в собі, оптимістичності. Юнаки, які проявили домінуючу емоцію «гнів» та «печаль» відповідає переважання рефректорної та дисфоричної формули, тобто позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, і емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули. Стосовно розподілу особливостей емоційної системи (відповідно до самооцінного тесту «Характеристики емоційності»), то взаємозв`язок з типом характеру та емоційними реакціями на впливи стимулів зовнішнього середовища не був виявлений. У ході дослідження виявилось декілька учнів, які мають явно виражений домінуючий патерн «радість», але їхня емоційна система характеризується емоційною збудливістю, тривалістю емоцій, а також має негативний вплив на спілкування та діяльність. Одиннадцятикласникам, які проявили домінуючу емоцію «гнів» та «печаль» відповідає переважання рефректорної та дисфоричної формули, тобто позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, і емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули. Для таких емоційно нестійких особистостей варто провести практичну корекцію емоційного реагування, та емоційної сфери взагалі.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми і потребує подальшого вивчення. Перспективами подальшого дослідження є: а) розробка конкретних психологічних рекомендацій та програм, призначених для корекції підвищеного емоційного фону у учнів раннього юнацького віку; б) вивчення емоційності на різних етапах онтогенезу; в) вивчення не тільки якісних, а й змістовних характеристик емоційності. Список використаної літератури:
Кошлань И.Г. Сочетания индивидуальных типов эмоциональности юношей: попытка классификации / Психологія сучасності: наука і практика (тези). ІІ частина. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2004. — С. 41 – 43. Крайг Г. Психология развития. 7-е межд. Издание: Пер. с англ. - СПб.: 2000. - 987с. Кузикова С.Б. Основы возрастной психокоррекции: Учебно-методическое пособие. Часть первая. — Суми: ВВП "Мрiя-1" ЛТД, 1996.— 168с. Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие. 5-е изд. — М.: Изд-во УРАО, 1999.
Леонтьев А. Н Потребности, мотивы и эмоции: Конспект лекций. – М., 1971.
Малімон Л.Я. До проблеми діагностики емоційності як властивості особистості. // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. — №7. – С. 59-65. Малімон Л.Я. Теоретико-методологічні аспекти вивчення емоційності особистості // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Наук.-метод. ж-л Інституту педагогіки та психології професійної освіти АПН України. – К., 2002. – Вип. 4. – С. 125-132. Мельничук І.В. Генеза емоційних особливостей у сучасних дітей. //Наука і освіта. – Одеса, 2002. –№5. – С. 42-44. Мельничук І.В. Особливості емоційного розвитку дітей різного віку та статі. //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського \ Зб.наук.пр. – 2002. – № 11-12. – С. 149-154. Методика диагностики типа эмоциональной реакции на воздействие стимулов окружающей среды В.В.Бойко / Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Ред. и сост. Райгородский Д.Я. - Самара, 2001. – C.184-192. Небиліцин В. Д., Психофізіологічні дослідження індивідуальних розходжень, – М., 1976. – С. 185. Ольшаникова А.Е. Соотношение некоторых особенностей эмоциональной сферы подростка с физиологическими показателями. // Проблемы дифференциальной психофизиологии.— М., 1977. — Т.9. Ольшанникова А. Е. Эмоции и воспитание. — М., 1983. — 80 с. Ольшанникова А. Е., Рабинович Л. А. Опыт исследования некоторых индивидуальных характеристик эмоциональности // Вопр. психол. — 1974. — № 3. — С. 65—73. Ольшанникова А.Е., Семенов В.В., Смирнов Л.М. О методах, диагностирующих некоторые параметры эмоциональности, связанные с детерминацией эмоциональной устойчивости. // Спорт, психофизическое развитие и генетика. — М., 1976. Ольшанникова А.Е., Ямпольский Л.Т. О структуре качественных характеристик эмоциональности. (Оценка гипотезы средствами факторного анализа). // Психология и психофизиология индивидуальных различий. — М., 1977. Павлов И. П. Полное собр. соч. – М., 1951.
Походенко С.В. Особливості соціалізації юнаків у мікросередовищі. //Проблеми соціалізації сучасних підлітків. — Запоріжжя. —1998. — С.6-56. Плоткин А. А.Структура качественных индивидуальных особенностей эмоциональности // Вопр. психол. — 1982. — № 5. — С. 114—118.
Проблемы дифференциальной психофизиологии. — М., 1977. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. 8-е издание. — СПб.: Питер, 2000.
Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. — M.,1979. Рубинштейн С. Л Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 1999. Санникова О. П.Эмоциональность и регуляция активности общения // Вопр. психол. —1984. — № 3. — С. 123—128. Смирнов В. М. Трохачев А. И. О психологии, психопатологии и физиологии эмоций // Чувства, влечения, эмоции / Под ред. В. С. Дерябина. – Л., 1974. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. — М., 1982.
Тихомиров О. К. Эмоции в структуре мыслительной деятельности // Тезисы докладов к XX международному психологическому конгрессу. – М., 1972. – С. 183-186. Фетискин Н. П. Влияние мотивации на устойчивость к однотипной деятельности // Ананьевские чтения-99: Тезисы научно-практической конференции. – СПб., 1999. – С. 127-128. Чебыкин А. Я. Об эмоциях, детерминирующих познавательную активность // Психологический журнал. – 1989. – № 4. – С. 135-141. Чебыкин А. Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности. – Одесса, 1992. Якобсон П.М. Проблема психологии эмоций. // Психологическая наука в СССР. — М., 1960 — Т.2. Додатки Опитувальник формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДВІ) В.М.Русалова. Інструкція: Вам пропонується відповісти на 150 питань, спрямованих на з'ясування Вашого звичайного способу поводження. Постарайтеся представити найтиповіші ситуації й дайте першу природну відповідь, що спаде Вам на думку. Відповідайте швидко й точно. Пам¢ятайте, що немає «поганих» і «гарних» відповідей. Поставте «хрестик» або «галочку» у тій графі, що відповідає твердженню, що найбільше правильно описує Вашу поведінку:
Я утомлююся від тривалої розумової роботи. Я легко перемикаюся з рішення однієї проблеми на іншу. Я віддаю перевагу швидкій ходьбі. Моя мова повільна й некваплива. Я часто висловлюю свою думку, не подумавши. Я засмучуюся, якщо мені не вдається щось змайструвати самому(ой). Я люблю інтелектуальні ігри, у яких потрібне швидке прийняття рішення. Я відчуваю незручність через те, що в мене поганий почерк. Я часто відчуваю побоювання того, що можу не впоратися з роботою, яку вимагає розумової напруги. Я ранима людина. Я неохоче виконую термінову розумову роботу. Я часто не можу заснути тому, що мені не вдається знайти рішення якоїсь проблеми. Я завжди виконую свої обіцянки незалежно від того, зручно мені це чи ні. Я засмучуюся, посперечавшись із друзями. У мене псується настрій, коли я довго не можу вирішити якусь проблему. |Мені легко займатися фізичною працею тривалий час. Я почував(а) би себе дискомфортно, якби на тривалий час був(а) би позбавлений(а) можливості спілкування з людьми. Я ніколи не спізнювався(а) на побачення або на роботу. У мене багато друзів і знайомих. Я регулярно читаю про нові досягнення науки й техніки. Я сильно хвилююся перед майбутнім іспитом. Зазвичай я думаю неквапливо. Мені подобається майструвати речі своїми руками. Я успішно виконую роботу, що вимагає тонких і скоординованих рухів. Мені легко готуватися до декількох іспитів одночасно. Буває, що я говорю про речі, у яких не розбираюся. Моя мова часто випереджає мої думки. Я схильний(на) перебільшувати свої невдачі, пов'язані з розумовою діяльністю. Я люблю брати участь у спортивних іграх, що вимагають швидких рухів. Під час бесіди мої думки часто перескакують із однієї теми на іншу. Мені легко було б здати два іспити в один день. Я почуваю в собі надлишок інтелектуальної енергії. Мені подобаються ігри, що вимагають швидкості й спритності рухів. Мені важко говорити швидко. Мені легко зав'язувати знайомства першим. Я відчуваю досаду, коли у мене не вистачає спритності для участі в спортивних іграх на відпочинку. Я швидко думаю, перебуваючи в будь-якій ситуації. Робота, що вимагає повної віддачі розумових сил, відштовхує мене. Я засмучуюся від того, що пишу повільно й іноді не встигаю записувати необхідну інформацію. Я переживаю, коли мене не розуміють у розмові. Я говорю вільно, без запинок. Я охоче виконую фізичну роботу. Мені легко виконувати одночасно кілька завдань, що вимагають розумової напруги. Я волію займатися роботою, що не вимагає великого фізичного навантаження. Я сильно хвилююся під час іспиту. Мені потрібно багато часу, щоб розібратися в тій або іншій проблемі. Як правило, я не вступаю в спілкування з малознайомими людьми. Я легко навчаюся ремеслу (рукоділлю). Мені подобаються завдання на «кмітливість». Я віддаю перевагу одноманітній фізичній роботі. Нерідко я конфліктую із друзями через те, що говорю, не подумавши. Я волію постійно перебувати серед людей. Я пишу швидко. Я швидко утомлююся від фізичної роботи. Я говірка людина. Іноді я перебільшую негативне відношення до себе з боку своїх близьких. У мене часто псується настрій через те, що зроблена мною річ виявляється не зовсім удалою. Я легко ображаюся, якщо мені вказують на мої недоліки. Під час фізичної роботи я часто роблю перерви для відпочинку. Мені подобається різноманітна ручна праця. Мені легко внести пожвавлення в компанію. Я відчуваю тривогу, переходячи вулицю перед транспортом, що рухається. Мені легко провести пряму лінію від руки (без лінійки). Я можу, не роздумуючи, поставити запитання незнайомій людині. Мене дратує швидка мова співрозмовника. Я із задоволенням виконую розумову роботу. Я вважаю свої рухи повільними й неквапливими. Багато хто вважає мене фізично сильним. Коли я жваво розповідаю про щось, я прибігаю до міміки й жестів. У мене бувають думки, які мені не хотілося б повідомляти навколишнім. Для підготовки до іспитів я витрачаю часу менше, ніж інші. У моїй мові багато тривалих пауз. Мене засмучує те, що я фізично менш розвинений(а), ніж хотілося б. Я сильно хвилююся перед відповідальною розмовою. Я утомлююся, коли доводиться довго говорити. Я почуваю в собі надлишок фізичних сил. Рухи моїх рук швидкі й стрімкі. Я вільно почуваю себе у великій компанії. Мені подобаються завдання, що вимагають постійного перемикання уваги. Я віддаю перевагу завданням, не пов'язаним з великим розумовим навантаженням. Я волію вирішити завдання до кінця, перш ніж узятися за іншу.
ІІ. Бланк для відповідей
2 40 78 116
3 41 79 117
4 42 80 118
5 43 81 119
6 44 82 120
7 45 83 121
8 46 84 122
9 47 85 123
10 48 86 124
11 49 87 125
12 50 88 126
13 51 89 127
14 52 90 128
15 53 91 129
16 54 92 130
17 55 93 131
18 56 94 132
19 57 95 133
20 58 96 134
21 59 97 135
22 60 98 136
23 61 99 137
24 62 100 138
25 63 101 139
26 64 102 140
27 65 103 141
28 66 104 142
29 67 105 143
30 68 106 144
31 69 107 145
32 70 108 146
33 71 109 147
34 72 110 148
35 73 111 149
36 74 112 150
37 75 113
38 76 114
|
ІІІ.
Тест-опитувадльник — «Діагностика домінуючої емоційної модальності юнаків» (Л.А.Рабинович в модифікації Т.Г.Сирицо)
Для визначення модальної структури емоційних реакцій, можна скористатися «Чотиримодальним тестом-опитувальником» Л.А. Рабинович, в модифікації Т.Г.Сирицо. Опитувальник вимірює частоту й інтенсивність переживання суб'єктом основних чотирьох емоційних реакцій (радість, гнів, страх, печаль), але в різних умовах.
Ця методика являє собою запитальник, що включає 42 питання, на які випробувані можуть дати чотири варіанти відповідей: «безумовно, так», «мабуть, так», «мабуть, ні» і «безумовно, ні». За першу відповідь випробуваний одержував 4 бали, за другу - 3 бали, за третю - 1 бал і за четверту - 0 балів. Процедура анкетування й обчислення індивідуальних оцінок по кожній з модальностей така. Перед анкетуванням кожному випробуваному вручається письмова інструкція, запитальник і бланк для відповідей, що має 4 графи, які відповідають 4 варіантам відповідей.
Відповідно до інструкції, випробувані повинні заносити номера питань у ті графи бланка відповідей, які їм найбільше підходять. Відповіді випробуваних оцінюються експериментатором по чотирибальній системі. Процедура обчислення індивідуальних оцінок по кожній з модальностей розуміється в підсумовуванні кількості відповідей кожного із зазначених варіантів, множенні їх на кількість балів, яким даний варіант відповіді оцінюється, і підсумовуванні балів всіх варіантів відповідей.
Через складність розуміння того, як підраховувати суму балів, зараховуваних при відповідях «ні», всі питання подібного типу перероблені з негативних відповідей на стверджувальні.
Бланк для відповідей
П. І. П.............................................................
Вік...........................................................
Номер п/п | Безумовно, да | Мабуть, да | Мабуть, ні | Безумовно, ні | Номер п/п | Безумовно, да | Мабуть, да | Мабуть, ні | Безумовно, ні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | | | | | 22 | | | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | | | | | 23 | | | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | | | | | 24 | | | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 | | | | | 25 | | | |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5 | | | | | 26 | | | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 | | | | | 27 | | | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 | | | | | 28 | | | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8 | | | | | 29 | | | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9 | | | | | 30 | | | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 | | | | | 31 | | | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 | | | | | 32 | | | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 | | | | | 33 | | | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13 | | | | | 34 | | | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14 | | | | | 35 |
Інструкція до тесту Перед вами запитальник, що містить 42 питання, і аркуш паперу, на якому зазначені 4 варіанти відповідей на зазначені питання. Ваше завдання - відповісти на кожне питання. Це робиться так: ви читаєте питання, вибираєте один з 4 запропонованих варіантів відповіді («безумовно так», «мабуть, так», «мабуть, ні», «безумовно ні»), що відображає вашу думку. Поставте хрестик у відповідній графі в аркуші для відповідей. Відповідаючи на кожне питання, перевіряйте, щоб номер питання збігався з таким же номером у листку для відповідей. Оскільки в різні періоди життя ви, можливо, відповідали б на те саме питання по-різному, відповідайте виходячи з того, що характерно для вас зараз, у цей час. Основна умова опитування - ваша сумлінність і щирість. Якщо вам незрозуміла інструкція, прочитайте її ще раз. Отже, починайте роботу! Тестовий матеріал (Для визначення домінуючої емоційної модальності юнаків.)
Ключ до тесту
Кількість балів за кожну відповідь:
IV. Методика діагностики типу емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища ( В. В. Бойко (1996). Інструкція. Вам пропонується оцінити свою поведінку в ряді ситуацій. Виберіть підходящий для вас варіант відповіді - «а», «б» або «в». Будьте щирі. Текст опитувальника 1. Коли я втомлений приходжу додому, то втома: а) швидко проходить; б) залишається якийсь час, але я її не показую; в) негативно позначається на спілкуванні з домашніми. 2. Життя показує, що я схильний(а): а) усе бачити в основному оптимістично, б) сприймати все переважно в спокійних, нейтральних тонах; в) ставитися до всього по більшій мірі песимістично. 3. Коли на вулиці гарна погода, то найчастіше: а) у мене поліпшується настрій або підвищується активність; б) мені хочеться розслабитися, відкласти справи, і ледарювати; в) я на це ніяк не реагую або почуваю себе нещасним, подавленим. 4. Якби мені запропонували пройти тест на визначення рівня інтелекту, то я: а) охоче погодився б, б) постарався б не проходити, в) категорично відмовився б. 5. У спілкуванні з новим однокласником або знайомим я зазвичай: а) легко й швидко вступаю в контакт; б) спочатку якийсь час придивляюся й проявляю обережність; в) намагаюся взагалі особливо не зближатися. 6. Коли буває радісно на душі, то зазвичай мені хочеться: а) щоб це побачили, відчули всі, б) щоб це побачили, відчули тільки близькі мені люди; в) щоб цього ніхто не помітив. 7. Чергову важку обставину в житті частіше сприймаю: а) з бажанням успішно перебороти; б) з деякою тривогою, занепокоєнням; в) з почуттям досади або роздратування. 8. Написати лист на телебачення мене могла б спонукати швидше за все: а) передача, що дуже сподобалася; б) передача, що містила питання, яке вимагає відповіді; в) передача, що викликала протест, незадоволення. 9. Коли виникають ніжні почуття до близьких, я зазвичай: а) проявляю їх відкрито; б) соромлюся своєї сентиментальності; в) намагаюся не показувати. 10. Необхідність приймати відповідальні рішення в особистому житті зазвичай: а) мобілізує мене, б) викликає розгубленість, ставить у тупик; в) засмучує або розбудовує. 11. Сумнівні, але цікаві ідеї, знання, факти я зазвичай: а) включаю в багаж своїх знань; б) ретельно обмірковую, зважую; в) рішуче відриваю або спростовую. 12. Коли представники протилежної статі говорять мені компліменти, я зазвичай: а) не приховую свого задоволення; б) бентежуся, почуваю незручність; в) сумніваюся в їхній щирості. 13. Якщо моя пропозиція буде відкинута співбесідником, то я швидше за все: а) зроблю нову пропозицію або внесу виправлення в колишню, б) буду переживати в собі цю обставину; в) висловлю своє невдоволення або не стану надалі вносити пропозиції. 14. Я людина: а) дуже довірлива; б) обачна, насторожена; в) дуже недовірлива. 15. На гумор і жарти в основному реагую так: а) відкрито сміюся, радуюся; б) сприймаю стримано; в) ставлюся критично або реагую рідко. 16. Якщо хтось зі членів родини знову робить не то і не так, я найчастіше: а) терпляче й спокійно пояснюю, як треба зробити; б) починаю бурчати; в) шумлю, лаюся, влаштовую скандал. 17. Життя частіше: а) радує; б) не викликає певних емоцій; в) засмучує або розчаровує. 18. Анекдоти я: а) обожнюю; б) сприймаю без особливого захвату; в) не люблю. 19. Неприємні обов'язки я здебільшого виконую: а) настільки ж терпляче, як й інші; б) знехотя; в) з невдоволенням або з досадою, роздратуванням. 20. Для мого стилю життя більш характерно: а) активне планомірне просування до наміченої мети, б) стабільність, сталість; в) бажання періодично багато чого або щось різко змінювати. 21. Якби мені запропонували відзначити день народження у великій компанії, я б найімовірніше відповів: а) приймаю пропозицію; б) мені не дуже хочеться або ніяково виявитися в центрі уваги; в) я не люблю подібні заходи. 22. На справедливі, але образливі за формою зауваження в мою адресу я зазвичай в перший момент реагую так: а) приймаю із вдячністю, визнанням; б) ображаюся, але не показую це; в) захищаюся або втрачаю самовладання, «заводжуся». 23. Я хотів би, щоб моя професійна діяльність: а) була пов'язана з активним спілкуванням з людьми; б) не вимагала активного спілкування; в) по можливості виключала спілкування. 24. Дружні жарти в мою адресу: а) цілком приймаю; б) не схвалюю, але терплю; в) не виношу, не допускаю. 25. Недоліки особистості однокласників, знайомих я найчастіше: а) приймаю як обставину, яку треба переборювати; б) намагаюся мовчачи терпіти; в) змушують нервувати, засмучуватися. 26. Будь я керівником, то для завоювання авторитету в колег віддав перевагу би таким засобам: а) надання допомоги й підтримки; б) терпіння і витримці; в)строгості і вимогливості. 27. Якби на зборах колективу мене похвалили за гарну роботу, то по всій ймовірності: а) я не приховував би свого задоволення; б) зніяковів би або постарався сховати свої почуття; в) не відчував би особливих почуттів або це мене не порадувало б. 28. Якщо мене хто-небудь розлютить, то я: а) швидко відходжу, забуваю про те, що трапилося; б) заспокоюю себе, переконую, що треба вміти прощати, і в мене це виходить; в) злюся довго й нічого із цим не можу поробити. 29. Коли ввечері лунає несподіваний стукіт у двері, то я як зазвичай: а) очікую щось приємне; б) насторожуюся, але не подаю виду; в) явно нервую, чекаю чогось неприємного. 30. Коли в дружній компанії мене просять співати або танцювати, то я: а) відразу відгукуюся; б) якийсь час бентежуся й не наважуюся; в) хотів би, щоб мене не просили. 31. Життєві дрібниці я сприймаю: а) як тонізуючий фактор; б) як обставину, яка мене турбує; в) як прикрі неприємності. 32. Моє життя в цілому: а) наповнене яскравими подіями, які я найчастіше сам собі організую; б) розмірене й спокійне; в) нудне й одноманітне. 33. Якби хтось з однолітків, з яким не було особливих відносин, раптом став би показувати своє дружнє ставлення до мене, то я: а) я відразу відповів би взаємністю; б) спочатку постарався б зрозуміти причину, а потім вирішив би, як поводитися; в) утримався б від дружніх відносин. 34. Якщо однокласник або одноліток нанесе мені якусь образу, то я швидше за все: а) швидко зможу простити його, б) буду переживати, намагаючись не показувати цього, в) коли-небудь відповім йому тим же. 35. Обстановка в школі найчастіше викликає: а) гарний або бадьорий, піднятий настрій; б) внутрішнє напруження, занепокоєння; в) роздратування або поганий, знижений настрій. 36. Корисні поради з боку знайомих я зазвичай: а) відразу приймаю із вдячністю; б) ретельно обмірковую й перевіряю на надійність; в) не візьму до уваги, намагаюся жити своїм розумом. 37. Якщо хтось з однокласників або однолітків виявить невдоволення безладдям в нашому навчанні, я швидше за все: а) постараюся своєю участю влагодити конфлікт; б) буду спостерігати за розвитком дій; в) приму сторону незадоволених або скривджених. 38. Більшість людей у моєму оточенні (у навчальному закладі): а) викликають довіру; б) змушують триматися насторожено; в) викликають недовіру. 39. Останнім часом свята я зазвичай зустрічаю: а) з підйомом і радістю; б) з деяким смутком, тривогою, розчаруванням або байдужністю; в) з явною досадою, роздратуванням або відчуттям порожнечі, самітності. Обробка даних. Враховуються: 1) «ейфорична активність зовні» (а), «рефрактерна активність усередині» (б), «дисфорична активність зовні» (в); 2) характер стимулів: позитивні мають позитивний особистісний зміст або соціальне значення (гарна погода, радість на душі, комплімент навколишніх, жарт); амбівалентні (або нейтральні) – вони двоїсті по своїй природі, у них можна, виявити або позитивний, або негативний зміст – все залежить від установок самої особистості, від її тенденцій приписувати речам, явищам, людям гарні або погані якості; негативні мають негативний зміст і значення (відчуття утоми, треба пройти інтелектуальне випробування, важка обставина в житті). Підвести підсумки дозволяє таблиця, у яку треба перенести дані відповідей – ставте одинички в потрібній графі. Підрахуйте загальну кількість відповідей «а», «б», «в» – по стовпчиках таблиці. Бланк
| | | |
Інтерпретація результатів
Якщо частіше за все фігурує відповідь “а”, то це свідчить, про домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули.
Найбільша кількість відповідей типу «б» говорить про те, що ваша емоційна система сприйняття пасує перед різними впливами: позитивними, негативними й амбівалентними. У навколишній дійсності вона вибирає переважно амбівалентні стимули. При цьому вони «застряють» в особистості, залишаються у вигляді переживань неприємного осаду, міркувань, затаєного смутку, злості.
При домінуванні дисфоричної формули (найбільше відповідей «в») позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, а ваша емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули.
Додатково можна відзначити, які саме стимули – негативні, амбівалентні або позитивні – частіше викликають конкретний тип перетворення енергії – «а», «б» або «в».
V.
Самооціночний тест «Характеристики емоційності»
Тест розроблений Є. П. Ільїним і призначений для самооцінки виразності різних характеристик емоцій: емоційної збудливості, інтенсивності емоцій, стабільності, впливу на ефективність діяльності.
Інструкція. На кожне із заданих питань відповідайте «так», якщо згодні з тим, про що вас запитують, або «ні» при відсутності згоди.
1. У розмові ви легко ображаєтеся по дрібницях?
2. Чи сильно ви переживаєте, коли здаєте іспит менш успішно, ніж очікували?
3. Чи часто ви не можете заснути від того, що в голову лізуть хвилюючі вас думки?
4. Коли ви сильно хвилюєтеся, у вас усе валиться з рук?
5. Ви запальні і легко ранимі натяками й жартами над вами?
6. Чи виходите ви із себе, сердячись не на жарт?
7. Чи швидко ви відходите після того, як розлютитеся?
8. Вам допомагає хвилювання зібратися з думками на іспиті?
9. Вас можна швидко розсердити?
10. Чи охоплює вас лють, коли з вами чинять несправедливо? 11. І чи довго ви не прощаєте нанесену вам образу?
12. Ви від страху «губили голову»?
13. Чи легко ви можете заплакати при зворушливих сценах у театрі або кіно?
14. Чи сильно ви хвилюєтеся перед відповідальною справою або розмовою?
15. Ви дійсно довго переживаєте через дрібниці?
16. Чи можете ви від сильного хвилювання зробити яку-небудь дурість?
17. Ви легко відгукуєтеся на горі інших?
18. Ви здатні захоплюватися чим- або ким-небудь?
19. Чи довго ви переживаєте від того, що сказали таке, що не варто було б?
20. Ви не втрачаєте контроль над собою, навіть якщо дуже хвилюєтеся?
21. Чи легко ви ображаєтесь, якщо вас критикують?
22. Ви вдаєтесь в глибокий відчай при яких-небудь розчаруваннях?
23. Чи правда, що ви недовго переживаєте свої розчарування?
24. Чи буває, що від обурення ви не можете вимовити й слова, начебто у вас язик до горла прилип?
25. Ви швидко починаєте злитися або впадаєте в гнів?
26. Ви сильно хвилюєтеся на іспиті?
27. Ви довго дуєтеся на кривдника?
28. Чи часто на контрольних, тестуваннях та іспитах ви через сильне хвилювання не можете показати всі, на що здатні?
29. Чи хвилюєтеся ви через дрібниці?
30. Ви дійсно приймаєте все близько до серця?
31. Вам дійсно властиво швидко забувати свої невдачі?
32. Це правда, що під час сварки ви «не лізете за словом у кишеню»? Обробка даних опитування
За кожну відповідь відповідно до ключа нараховується по 1 балу. Підраховується сума балів по кожній із чотирьох шкал.
Ключ до розшифровки даних опитування
«Емоційна збудливість» – відповіді «так» по пунктах 1, 5,9,13,17,21,25, 29.
«Інтенсивність емоцій» – відповіді «так» по пунктах 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30.
«Тривалість емоцій» – відповіді «так» по пунктах 3, 11, 15, 19, 27, відповіді «ні» по пунктах 7, 23, 31.
Негативний вплив емоцій на ефективність діяльності й спілкування відповіді «так» по пунктах 4,12, 16, 24, 28, відповіді «ні» по пунктах 8, 20, 32.
VI.
Таблиця результатів дослідження формально-динамічних властивостей індивідуальності учнів 11 класу, за опитувальником В.М.Русалова.
ПІП | КШ | ЕРМ | ПМ | ШМ | ЕМ | ЕРІ | ПІ | ШІ | ЕІ | ЕРК | ПК | ШК | ЕК | ІПА | ІІА | ІКА | ІЗА | ІЗЕ | ІЗАД | Тип М | ТИП И | ТИП К | ТИП Заг. |
Желябин Михайло | 23 | Виключається з обробки | |||||||||||||||||||||
Ізмайлова Валерія | 12 | 33 | 32 | 35 | 18 | 30 | 28 | 37 | 21 | 47 | 26 | 37 | 27 | 100 | 95 | 110 | 305 | 66 | 239 вс | 5 | 5 | 7 | 9 |
Касимов Сергій | 7 | 26 | 29 | 22 | 17 | 20 | 28 | 27 | 26 | 33 | 31 | 27 | 23 | 77 | 75 | 91 | 243 | 66 | 177 сер | 2 | 8 | 5 | 5 |
Кокшарова Галина | 6 | 27 | 31 | 30 | 35 | 25 | 27 | 27 | 39 | 37 | 31 | 41 | 32 | 88 | 79 | 109 | 276 | 91 | 185 сер | 6 | 9 | 7 | 9 |
Коробов Євгеній | 7 | 32 | 33 | 31 | 28 | 35 | 30 | 33 | 32 | 33 | 30 | 30 | 31 | 96 | 98 | 93 | 287 | 91 | 196 сер | 9 | 9 | 9 | 9 |
Глечиков Олексій | 13 | 27 | 35 | 35 | 34 | 24 | 35 | 23 | 33 | 37 | 29 | 34 | 39 | 97 | 82 | 100 | 279 | 106 | 173 сер | 9 | 9 | 6 | 6 |
Маракулін Христина | 15 | 30 | 32 | 26 | 36 | 26 | 30 | 25 | 39 | 40 | 35 | 27 | 36 | 88 | 78 | 102 | 268 | 111 | 157 сер | 6 | 6 | 6 | 6 |
Петошина Зоя | 7 | 22 | 28 | 27 | 28 | 21 | 29 | 28 | 28 | 27 | 22 | 33 | 32 | 77 | 78 | 82 | 237 | 88 | 149 сер | 8 | 8 | 9 | 9 |
Поповичук Олег | 15 | 33 | 33 | 30 | 32 | 27 | 29 | 27 | 27 | 37 | 30 | 32 | 27 | 96 | 83 | 99 | 278 | 86 | 192 сер | 9 | 9 | 9 | 9 |
П'ятаков Євгеній | 10 | 32 | 35 | 38 | 23 | 29 | 37 | 33 | 19 | 39 | 29 | 34 | 18 | 105 | 99 | 102 | 306 | 60 | 246 вс | 7 | 9 | 5 | 5 |
Рахімова Каміла | 17 | 29 | 26 | 32 | 26 | 26 | 29 | 36 | 41 | 43 | 40 | 42 | 34 | 87 | 91 | 125 | 303 | 101 | 202 сер | 9 | 6 | 7 | 6 |
Сергєєва Марія | 6 | 37 | 31 | 43 | 28 | 26 | 26 | 26 | 24 | 41 | 45 | 36 | 31 | 111 | 78 | 122 | 311 | 83 | 228 сер | 7 | 9 | 7 | 7 |
Сіголаєв Віктор | 10 | 22 | 21 | 39 | 21 | 18 | 31 | 34 | 26 | 43 | 30 | 37 | 24 | 82 | 83 | 110 | 175 | 71 | 104 Сер | 5 | 9 | 7 | 2 |
Смирнов Євгеній | 19 | Виключається з обробки | |||||||||||||||||||||
Ткачук Марія | 16 | 39 | 39 | 44 | 26 | 34 | 35 | 33 | 42 | 39 | 32 | 38 | 32 | 122 | 102 | 109 | 333 | 100 | 233 Вс | 7 | 6 | 7 | 7 |
Шандровська Катерина | 12 | 32 | 42 | 33 | 28 | 40 | 26 | 36 | 29 | 34 | 30 | 34 | 32 | 107 | 102 | 98 | 307 | 89 | 218 Сер | 7 | 9 | 9 | 7 |
Ясинський Кирило | 8 | 32 | 32 | 36 | 26 | 32 | 35 | 35 | 27 | 37 | 31 | 36 | 27 | 100 | 102 | 104 | 306 | 80 | 226 Сер | 9 | 9 | 7 | 9 |
Цвєтохіна Марина | 7 | 26 | 29 | 22 | 17 | 20 | 28 | 27 | 26 | 33 | 31 | 27 | 23 | 77 | 75 | 91 | 243 | 66 | 177 сер | 2 | 8 | 5 | 9 |
Грицан Олексій | 6 | 27 | 31 | 30 | 35 | 25 | 27 | 27 | 39 | 37 | 31 | 41 | 32 | 88 | 79 | 109 | 276 | 91 | 185 сер | 6 | 9 | 7 | 6 |
Ващенко Олеся | 7 | 32 | 33 | 31 | 28 | 35 | 30 | 33 | 32 | 33 | 30 | 30 | 31 | 96 | 98 | 93 | 287 | 91 | 196 сер | 9 | 9 | 9 | 9 |
Авдєєва Катерина | 13 | 27 | 35 | 34 | 34 | 24 | 32 | 23 | 33 | 37 | 29 | 34 | 39 | 97 | 82 | 100 | 279 | 106 | 173 сер | 9 | 9 | 6 | 6 |
Салатова Анна | 15 | 30 | 32 | 26 | 36 | 26 | 30 | 25 | 39 | 40 | 35 | 27 | 36 | 88 | 78 | 101 | 268 | 113 | 157 сер | 6 | 6 | 6 | 6 |
Хаврук Іван | 7 | 21 | 29 | 27 | 28 | 23 | 29 | 28 | 28 | 27 | 22 | 33 | 32 | 72 | 78 | 80 | 237 | 88 | 149 сер | 8 | 8 | 9 | 6 |
Сороченюк Володимир | 15 | 37 | 33 | 30 | 32 | 27 | 29 | 27 | 27 | 37 | 30 | 32 | 27 | 96 | 83 | 99 | 278 | 87 | 190 сер | 9 | 9 | 9 | 9 |
Даценюк Матвій | 10 | 32 | 35 | 38 | 23 | 29 | 37 | 33 | 19 | 39 | 29 | 34 | 18 | 105 | 99 | 102 | 306 | 60 | 241 вс | 7 | 9 | 5 | 5 |
Пташенюк Ілона | 19 | 27 | 26 | 32 | 25 | 26 | 30 | 36 | 42 | 43 | 40 | 42 | 34 | 87 | 91 | 125 | 303 | 101 | 206 сер | 9 | 6 | 7 | 6 |
Слободан Наталія | 16 | 33 | 33 | 30 | 32 | 27 | 29 | 27 | 27 | 37 | 30 | 32 | 27 | 96 | 83 | 99 | 278 | 86 | 192 сер | 9 | 9 | 9 | 9 |
Мазур Юрій | 12 | 30 | 32 | 38 | 23 | 29 | 37 | 33 | 19 | 39 | 29 | 34 | 18 | 105 | 99 | 102 | 306 | 60 | 246 вс | 7 | 9 | 5 | 5 |
Гулак Дмитро | 17 | 29 | 26 | 32 | 26 | 26 | 29 | 36 | 41 | 43 | 40 | 42 | 34 | 87 | 91 | 125 | 303 | 108 | 202 сер | 9 | 6 | 7 | 6 |
Кухарук Євгеній | 10 | 32 | 35 | 38 | 23 | 29 | 37 | 33 | 19 | 39 | 29 | 34 | 18 | 105 | 99 | 102 | 306 | 60 | 246 вс | 7 | 9 | 5 | 5 |
Умовні позначки (власні):
Тип М — диференціальний тип темпераменту в психомоторній сфері;
Тип — в інтелектуальній сфері;
Тип К — у комунікативній сфері;
Тип Заг. — загальний тип темпераменту.
У стовпці ІЗАД позначки «сер» — середній рівень загальної адаптивності; «вс» — високий рівень.
VII.
Зведена таблиця результатів застосованих психологічних досліджень
ПІП | Тип характеру | Домінуюча емоційна модальність | Тип емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища | Характеристики емоційності | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Желябин Михайло | | РГПС | Ейфорично-рефрактерна | Емоційна збудливість/ тривалість емоцій | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ізмайлова Валерія | 9 | ГСРП | Рефрактерна | Тривалість емоцій/ негативний вплив на спілкування | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Касимов Сергій | 5 | ГРСП | Ейфорично-рефрактерна | Певні емоційні реакції не домінують – | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кокшарова Галина | 9 | РСГП | Ейфорично-рефрактерна | Інтенсивність емоцій | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коробов Євгеній | 9 | РСГП | Ейфорично-рефрактерно-дисфорична | Певні емоційні реакції не домінують – | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Глечиков Олексій | 6 | ПСРГ | Рефрактерна | Інтенсивність емоцій | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
МаракулінХристина | 6 | СРГП | Ейфорично-рефрактерно-дисфорична | Певні емоційні реакції не домінують – | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Петошина Зоя | 9 | РГСП | Ейфорично-рефрактерна | Інтенсивність емоцій | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поповичук Олег | 9 | РГПС | Ейфорична | Певні емоційні реакції не домінують – | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
П'ятаков Євгеній | 5 | СПРГ | Рефрактерна | Тривалість емоцій/ негативний вплив на спілкування | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рахімова Каміла | 6 | ГСРП | Рефрактерно-дисфорична | Певні емоційні реакції не домінують – | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сергєєва Марія | 7 | РСПГ | Ейфорично-рефрактерна | Емоційна збудливість/ тривалість емоцій | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сіголаєв Віктор | 2
|