Як позначити належність до інтернету

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Г. Н. Трофімова

Світ російського слова, завжди характеризувався своєю відвертістю і сприйнятливістю до інших мов, останнім часом почав активно розширюватися у зв'язку з виникненням нової сфери його функціонування - Інтернету.

В даний час для позначення приналежності до інтернету в російській мові з'явився цілий ряд нових синонімів, причому процес їх мовної адаптації протікає досить своєрідно.

Піонером мережевий ксенолексікі в російській мові, природно, стало слово Інтернет. Перша частина цього слова - інтер (inter) - давно вже «обрусела» і не вимагає тлумачення. Друга частина - ні (net) - в англійській мові має кілька значень: 1) мережа, 2) сітка, 3) вузол; 4) павутиння; 5) пастка. У «Сучасному англо-російською словнику з обчислювальної техніки» (1998, + М., Кубка-а) слово net обмежується першими трьома значеннями, а 4-е і 5-е значення відносяться до слова web, яке теж починає функціонувати в російській мові (веб-дизайн, веб-майстер і т. д.). У тому ж словнику з'ясовуємо, що окремо слово web в комп'ютерному мовою не вживається, а існує тільки в складних словах типу Web-page. Офіційне повна назва Інтернету, в словнику перекладається як «всесвітня" павутина ", глобальна гіпертекстова система Internet, система WWW. На сьогоднішній день ми вже практично не зустрічаємо англомовного написання цієї частки. Поняття Веб перестала для нас бути чимось іноземним, воно увійшло в мову нарівні з поняттям ні (не плутати з негативною часткою!) І навіть випередив його за частотою вживання.

У свою чергу, слово мережу (по-англійськи - net) у російській мові до недавнього часу мало такі значення: 1) пристосування, виріб із закріплених на рівних проміжках, перехрещуються ниток, мотузок, дроту; 2) безліч переплетених, схрещених рис, ліній ; 3) система комунікацій, розташованих на якому-небудь просторі; 4) сукупність розташованих де-небудь однорідних установ, організацій. Сьогодні мова Інтернету наполягає на тому, щоб вписати в словники п'яте значення цього слова: «система сполучених між собою комп'ютерів в необмеженому просторі».

Ще одна заплутана сторінка в житті рунета (Runet, що перекладається як «російський інтернет»; цікаво, що в даному випадку значення «об'єднана» inter як би зливається з другою частиною цього слова - net) - це вираз on-line. Його написання і трактування в російській мові дуже неоднозначні. У перекладі з англійської воно означає «на зв'язку». Комп'ютерний словник дає кілька мережевих (!) Значень: працює в системі, неавтономних; в темпі надходження інформації; інтерактивний, діалоговий, оперативний (про це теж поговоримо пізніше); під управлінням основного обладнання; безпосередньо під управлінням центрального процесора. Зрозуміло, що приблизно ці значення ми й маємо на увазі, вживаючи цей вираз, а також утворене від нього прикметник онлайновий в російській мові.

Наступним синонімом в цьому ряду виявилася лексема віртуальний, яка віднедавна стала дуже модною. Дане слово є запозиченням і прийшло в російську мову з англійської, в якій має наступні значення: virtual - фактичний, дійсний Однак у Новому англо-російською словнику за редакцією проф. В. К. Мюллера та ін (М.: «Російська мова», 1994) з позначкою «оптика» до даних значень додається ще одне - «уявний», а вираз virtual image перекладається як «уявне зображення» (тобто , простіше кажучи, оптичний обман або обман зору).

«Сучасний англо-російський словник з обчислювальної техніки» додає до значень «фактичний, дійсний» ще одне - «можливий», що дуже важливо для нашого дослідження. І що ще більш цікаво, той же словник включає в себе величезну (2 сторінки) кількість словосполучень, в яких одне з слів повторюється із завидною постійністю: virtual address, virtual channel і т. д. У перекладі всіх цих словосполучень слово virtual перекладається як віртуальний : віртуальний адресу, віртуальний канал і т. д. Але як розуміти ці висловлювання й, зокрема, слово віртуальний - залишається нез'ясованим. Більш того, в тому ж словнику присутній словосполучення virtual reality, що перекладається як «віртуальна реальність, віртуальна дійсність, штучна дійсність». Словосполучення віртуальні світи в цьому словнику відсутнє, але саме воно стало сьогодні дуже поширене у зв'язку з розвитком інтернету.

Отже, поступове і поступальний розширення лексичного значення слова віртуальний призвело до того, що в «Новому тлумачно-словотвірному словнику російської мови» Т. Є. Єфремової (М., 2000) воно витлумачено наступним чином: «такий, який може або має проявитися, виникнути і т. п. при певних умовах ».

І, нарешті, «Тлумачний словник російської мови кінця XX століття, мовні зміни» (РАН, Інститут лінгвістичних досліджень: Фоліо-прес, СПб., 2000), пропонує нове розуміння і слова віртуальний, і вирази віртуальна дійсність, явно сформований під впливом комп'ютерних реалій. Віртуальний з позначкою «в інформатиці» тлумачиться в словнику як «логічний, не має фізичного втілення чи реалізований тільки в комп'ютері. Наприклад, віртуальний простір ». А віртуальна реальність, на думку словника, - це «імітація реальної обстановки за допомогою комп'ютерних пристроїв - звуком, зоровими образами, тактильними відчуттями і т. п.».

Фіксація в словнику значення, фактично протилежної його початкового англомовному варіанту, свідчить про те, що інформатизація та комп'ютеризація надають вагоме дію на розвиток суспільства.

Слово віртуальщік ми також часто зустрічаємо у сучасній мовній практиці, хоча воно поки що не зафіксовано в жодному словнику. Однак його значення вже устоялося. Віртуальщік - це людина, яка створює імітацію дійсності, званої віртуальної реальністю, тобто спеціаліст, який створює мережний простір.

Таким чином, наочно вибудовується цілий ряд нових ксенолексем-синонімів, що позначають в російській мові приналежність до інтернету: інтернет-(інтернет-версія), мережний, онлайновий, веб-і віртуальний. У кожного з них є своє право на існування. Так, частина складного слова інтернет-є найбільш ємним, мережевий - найбільш ясним, онлайновий - самим однозначним і т. д. Таке одночасне формування цілого синонімічного ряду із запозичених слів - явище досить рідкісне. У даному випадку воно правомірно, так як комп'ютеризація та інформатизація російського суспільства йде семимильними кроками.

Що стосується мережевих видань, зокрема ЗМІ, то зараз в ходу дещо по суті справи рівнозначних синонімів: електронні, мережеві, онлайнові і віртуальні.

Загальновідомо, що останнім часом російська мова зазнає серйозного засмічення іншомовними запозиченнями, необгрунтовано витісняють з мови давно усталені російські слова. Цей процес викликає справедливу тривогу як у мовознавців, так і у громадськості. Але у випадку з інтернетом необхідно визнати, що пов'язані з ним запозичення необхідні не тільки мережевим фахівцям, але і користувачам, яких з кожним днем ​​стає все більше і більше. Тому найперша задача сучасних русистів полягає в тому, щоб відокремити зерна від плевел і нормалізувати ті мовні новації, які необхідні для прогресу російського суспільства.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Твір
15кб. | скачати


Схожі роботи:
Належність і допустимість доказів та зміст судового рішення
Пошукові системи Інтернету
Розвиток Інтернету в Китаї
Можливості Інтернету як рекламоносія
Історія розвитку Інтернету
Наукові проблеми Інтернету
Комунікативні характеристики інтернету
Жюль Верн як першовідкривач Інтернету
Роль Інтернету в житті студента
© Усі права захищені
написати до нас