Водосховища - штучні водойми, утворені при перекритті русла річок. Багатьом з них властиво добове коливання рівня води, що досягає іноді 1,5-2 м, характерний також режим паводку (збільшення стоку без значної зміни швидкості течії).
Формування рибного населення водосховищ йде трьома шляхами: із заплавних водойм району затоплення; з озер і ставків, пов'язаних з річкою; з річки, в руслі якої утворено водосховище.
Багато риб, що жили у річці до зарегулювання стоку, не зберігаються у водосховищах. У першу чергу це прохідні види (осетрові і ін), а також пристосовані до проживання в річці за наявності течії (жерех, підуст, ялець, форель, харіус та ін.)
Більшість водосховищ у гирлах річок Україна споруджені відносно недавно, тому формування іхтіофауни в них не завершено. Проте вже зараз очевидна тенденція до витіснення цінних видів риб бур'янистими: щука, судак, сом, сазан, язь, головень замінюються тугорослої окунем, бичками, пліткою, карасем і т. д. Цей процес посилюють несприятливі умови для нересту у водосховищах таких риб, як сазан, щука, чехоня й ін Крім того, великої шкоди завдає рибному стаду масове розмноження у водосховищах синьо-зелених водоростей, що спостерігається в літні місяці з-за перегріву води при недостатній швидкості водообміну.
Водосховища Дніпровського каскаду
Найбільші водосховища України розташовані в руслі Дніпра. Загальна площа Київського, Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського, Запорізького і Каховського водосховищ - понад б тис. км 2. Рибна фауна в них однакова, з природним зміщенням теплолюбних видів на південь, а холодноводних на північ.
Найбільш поширені тут лящ, судак, щука, окунь, минь, сом, сазан, плотва, карась, лин, густера. Рідше зустрічаються головень, язь, жерех, краснопірка, синець, підуст, вугор, стерлядь. Порівняно недавно акліматизовані білий амур, товстолобики.
Відносне сталість видового складу Дніпровських водосховищ зберігається завдяки наявності великої кількості не зарегульованих припливом.
В Україні широко поширені штучні водойми - водосховища і ставки, які мають виключно важливе господарське значення. Вони використовуються для гідроенергетики, судноплавства, промислового і побутового водопостачання, риборозведення, зрошення та обводнення регіонів країни.
Водосховища і ставки
Штучні водойми Україні займають площу близько 12 тис. км 2 і містять обсяг води до 60 км 3, який перевищує середній річний стік Дніпра і в цілому водні ресурси країни, що формуються на території країни у середні за водністю роки.
Існує лише кількісне відмінність між ставком і водосховищем - умовно прийнято, що штучна водойма об'ємом до 1 млн. м 3 є ставком, а з більшим - водосховищем. Створення штучних водойм пов'язано з необхідністю регулювання дуже нерівномірного в часі стоку річок. Акумулюючи воду під час повені ставки і водосховища дозволяють використовувати її в меженний період, коли стік річок малий, а потреба у воді найбільша. Створений при цьому напір може використовуватися для виробництва електроенергії та подачі води самопливом на зрошення.
На території Україні ставки і водосховища створювалися ще в давні часи, особливо при заселенні південних маловодних районів. Найбільш інтенсивне зростання їх кількості спостерігається в другій половині XX століття. Якщо в 1950 р. площа водного дзеркала всіх ставків і малих водоймищ становила близько 98 тис. га, а їх повний обсяг - 1,4 км 3, то вже через 10 років площа ставків і малих водоймищ збільшилася вдвічі, а об'єм - майже в 3 рази. В даний час такими водоймами (близько 1100 водосховищ і майже 28000 ставків) зарегульовано близько чверті середнього річного стоку, що формується в межах України.
Розподіл штучних водойм
Із загальної кількості водосховищ Україні 90% водойм мають об'єм не більше 10 млн. м 3, 8% - від 10 до 100 млн. м 3 і лише 2% - понад 100 млн. м 3.
Розподіл штучних водойм по території країни нерівномірно. Найбільшу площу вони займають у лісостеповій та степовій зонах. Тут у середньому на 1 км 2 території припадає 1 га водної поверхні водоймищ і ставків, тобто 1% площі перебуває під водою. Понад 1 га / км 2 площі водного дзеркала ставків і водоймищ мають Вінницька, Донецька, Одеська, Харківська, Хмельницька та Чернігівська області, найменше - 0,1-0,3 га / км 2 - Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська області та Автономна Республіка Крим.
Водойми заповнюються під час повені, але деяка частина (розташованих в посушливих районах) заповнюється частково або повністю за рахунок води з інших територій та річкових басейнів. Серед таких - водойми Донецької, Харківської, Херсонської областей та АР Крим.
Використання водосховищ і ставків
У степових і в центральних маловодних лісостепових районах ставки і водосховища використовуються переважно для водопостачання, зрошення і риборозведення. У північній частині країни (на Поліссі) вони найчастіше є водоприймача осушувальних систем, джерелом водопостачання, використовуються для зволоження, рекреації та рибного господарства. У Карпатському регіоні їх головне призначення - водопостачання, гідроенергетика, риборозведення і як захист від паводків.
У середньому по Україні на 1 км 2 площі доводиться (без урахування великих водосховищ на Дніпрі та Дністрі) 0,8 га водної поверхні штучних водойм, а з ними - майже 2 га. З сумарного обсягу водосховищ і ставків на одного жителя країни відповідно припадає 221 і 1126 м 3 води.
Особливе місце займають найбільші штучні водойми Україна - водосховища Дніпровського каскаду і Дністровське водосховище. Дніпро завжди мав велике значення для розвитку господарства країни - спочатку в якості воднотранспортної магістралі, а потім як джерело дешевої гідроенергії, для водопостачання міст, промислових підприємств, зрошення сільськогосподарських угідь, боротьби з повенями і затопленнями, рекреації, розвитку рибного господарства та ін
Водосховища на Дніпрі
До складу Дніпровського каскаду входять (з півночі на південь - вниз за течією ріки): Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське і Каховське водосховища. Сумарний повний об'єм водосховищ каскаду складає 43,7 млрд. м 3, а корисний проектний обсяг - 18,7 млрд. м 3. Реально ж у силу ряду причин корисний об'єм водосховищ становить до 8 млрд. м 3.
Рівень регульованого стоку штучними водоймами більшості річок Україна досягає 30-70%. Це стосується, перш за все, до річок басейнів Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дніпра, річок півдня країни і Криму, де в більшості річок стік зарегульований ставками та водосховищами на 100%. Найменш всього (1-17%) зарегульований стік річок басейнів Вісли, Прип'яті і Десни.
Київське водосховище, створене у 1964-1966 рр.., Є верхнім ступенем Дніпровського каскаду. Створ його гідровузла розташований вище впадання р.. Десни в Дніпро. Дзеркало водосховища площею 922 км 2 знаходиться на території Київської, Чернігівської областей України та Республіки Білорусь. Довжина водосховища складає 100 км, максимальна ширина - 12 км, а середня глибина - 4 м (максимальна до 14,5 м).
Основним призначенням Київського водосховища є вироблення електроенергії, підтримання необхідних судноплавних глибин та задоволення потреб споживачів води в маловодні періоди. У літньо-осінній період водосховище здійснює сезонне регулювання стоку і потужності ГЕС.
Канівське водосховище - наймолодший штучне водоймище на Дніпрі, створений у 1972-1978 рр.., В районі м. Канева. Площа дзеркала водосховища, розташованого на території Київської та Черкаської областей, складає 675 км 2, його довжина - 123 км, максимальна ширина досягає 8 км, а середня глибина - 3,9 м (максимальна до 21 м).
Основним призначенням водосховища є вироблення електроенергії, підтримання судноплавних глибин і регулювання рівня Дніпра в паводковий період року. Введення в експлуатацію Канівського водосховища забезпечило безперебійний рух суден з осадкою до 3,5 м від м. Києва до гирла Дніпра. У верхів'ї Канівського водосховища розташовані водозабори для господарсько-питного водопостачання м. Києва, київських ТЕЦ, а також великий водозабір (до 40 м 3 / с) Трипільської ГРЕС.
Створ Кременчуцького водосховища, створеного у 1959-1961 рр.., Розташований вище м. Кременчука. Це найбільший за площею (2250 км 2) штучне водоймище Україні. Чаша водосховища розміщена на території Черкаської, Кіровоградської та Полтавської областей. Її довжина становить 149 км, максимальна ширина сягає 28 км, а середня глибина - 6 м (максимальна до 20 м).
Кременчуцьке водосховище є основним регулятором стоку Дніпра. Режим його роботи визначається вимогами всіх учасників водогосподарського комплексу Дніпровського каскаду і міркуваннями економного витрачання водних ресурсів протягом усього літньо-осіннього періоду. Режим роботи водосховища безпосередньо коригується режимом роботи Каховського водосховища, з якого здійснюються найбільші відбори дніпровської води.
Поширення водосховищ по регіонах Україні | |||
Регіон | Кількість водосховищ | Площа водного дзеркала, км 2 | Загальний обсяг, млн. м 3 |
АР Крим | 21 | 35,1 | 336,9 |
Вінницька | 70 | 122,8 | 326,3 |
Волинська | 12 | 8,9 | 20,5 |
Дніпропетровська | 121 | 205,8 | 944,9 |
Донецька | 148 | 195,0 | 866,8 |
Житомирська | 41 | 67,5 | 160,6 |
Закарпатська | 9 | 11,1 | 52,1 |
Запорізька | 28 | 39,1 |