Кут. скор w = дj / дt, Лін. швидкість V при рівному. движ. по колу., зуп. постійного. по модулю, непрер. змінюється по напр. і завжди напр. по касатся. до траекту. движ: V = 2pR / T = 2pRn
Завис. тиск. рі. від вис.p = rgh Кількість в-ва n = N / NA = m / M Осн. ур-е МКТ: p = 1/3nmo = 2/3nEк = 1/3r, Eк = m / 2 = 3/2kT. Ур-у сост. ід. газу pV = m / M * RT, де R = kNA необра. тепл. проц-стат. фізика розкривши. прир. необра-і проц. (Газ з 1 половини ...)
ККД тепл. двиг. h = Аполез / | Q1 | = | Q1 | - | Q2 | / | Q1 | Цикл. Карно (верх-ізотерма) Hмакс = T1-T2/T1
Волог. повітря j = p / pн * 100% ь p-тиск. вод. пара, Рн-тиск. насичений. пари при даній темп.
Силою пов. натягу. зв. силу, дійств. вздовж пов. рідини перпенди. до лінії, її обмеж., і прагне скор. її аж до мін. Пов. натягу. s одно отнош. сили пов. нат. до довжини границі пов. шару s = Fн / l
Ел. заряд-фіз. величина, характ. св-ва тіл (або часток) вступати в електромагніт. взаємодій.
Напряж. ел. поля Е-вектора вів., рівна отн. сили, дійств. на заряд, прим. в дану точку поля, до вів. заряду.
Ел. полі точ. заряду: E = q/4pe0r2
Пр. суперпоз. ел. полів-напр. поля системи зоря дорівнює вектора. сумі напр. полів кожного із зарядів системи.
Пров. в ел. поле: e, явл. носіями заряду в незаряж. провіднику, під впливом ел. поля приходять в дв. до тих пір, поки перераспр. зарядів не призведе до того, що виникає доп. полі, повністю компенс. всередині провідн. зовнішнє ел. полі. (Лінії напр). Якщо ж має справу з замкни. ел. ланцюгом, то дв. е не призведе до розпод. зарядів, і указ. ефект відсутній. Усередині пров. напр. і заряд дорівнюють нулю. Весь ел заряд роз. на пов. провідника. Це справ. для заряджений. і незаряж., але знаход. в ел. поле провідників.
Потенціал j = Wp / q; Потенціал точ. заряду j = q/4pj0r;
Різн. потенц. U = A / q; Зв'язок між напр-ма і різн. потенц: E = U / l
Діель. в ел. поле: немає своб. ел. Ніс. зар: неп (при ел поле утворюють диполі), пол.-диполі від природи. Під дійств. ел поля молек. або поляризується., або повер. так, щоб вісь диполя була | | напр-та зовн. поля.В рез. на кінцях Діель. поява. зв. заряди, що призводить до метушня. ел поля в Діель., напр. проти зовнішнього і ОСЛ. його.
Діель. проніц.-отн. модуля напр-й у вакуумі до модуля напр. при нал. Діель. Залежить тільки від виду Діель., Явл. вів. пост.
Електроємність-це не завис. ні від заряду, ні від потенціалу велич., характ. св-во провідника і рівна отнош. вів. заряду до потенц. C = q / j
Ємк. плоск. конденсату. C = ee0S / d; e = Eвак / Едіел-Діель. прон. в-ва
Послід. соед. пров. R = R1 + ... + Rn
Робота струму A = qU = IUt = I2Rt
Потужність струму P = A / t = IU = I2R = U2 / R
Завис. сопр. мет. від t: r (t) = r0 (1 + at), r0-уд. сопр. при 0'C, a-темп. коеф., tt по C
Ел. струм в рі.: молек. кислот, солей та основ. при розчин. у воді роз. на покладе. і негативні. іони за рахунок уменьш. сили їх взаємодій., у воді у 81 разів. Цей проц. на діссоціціей, а подібно. р-ри, облад. ел. провід., зв елетролітамі. При про. через ці розчини ел. струму покладе. іони перемещ. до катода ... На електродах відбувається хім. р-ція з виділ. в-ва, яка зв. електролізом.
Закон електролізу: Маса в-ва, виділ. на електроді при прох. ел. струму силою I за час t, проп. силі струму і часу, т.е.m = Kit, K = (1 / F) * (M / n) K-електрохім. еквів. даного в-ва, М-мол. маса, n-валентної.
Ел струм у газах у звичайному. умовах отсутств. Явл. прох. ел. струму через газ, набл. за умови будь-якого вн. пов. (нагрівання) наз. несамост. розрядом. При ув. напр. ел поля до недо. опред. знач., завис. від природи газу і його тиск., в газі метушня. ел. струм, і такий проц. зв. самостоят. ел. розрядом.
У напівпростих. сопр. при темп. падає.
Магн. полі-це вид матерії, основною осіб. кіт. явл. силову дію на движ. заряджений. част. Воно явл. окремим випадком електромагніт. поля.
Індукція магн. поля-введ. для характ. магн. поля; Модуль вектора магн. інд. дорівнює отнош. макс. моменту сил, дійств на рамку зі струмом, до произв. сілитока в рамці на її площ: B = Mmax / IS; Модуль вектора. магн. інд. дорівнює отнош. модуля сили, дійств. на струм зі стор. магн. поля до произв. сили струму на довжину пров.: B = | F | / Il. Вектор магн. індукції напр. у бік движ. рукоятки свердлика, якщо він движ. по напр. струму. B = [Тл]
Сила, дійств. на провідник зі струмом дл. l в магн. полі I, обч. за законом Ампера: FA = BIlsina (a-кут між напр. струму і B) B опред. за правилом лівої руки.
Дія магн. поля на движ. заряд-двіж. в магн. полі заряд отклон. від прямоліній. движ. Сила, кіт. дійств. на движ. заряд, зв. силою Лоренца: FЛ = | q | VBsina, де a-кут між вектора. B і V.
Магн. св-ва в-ва: Тіла, прим. в магн. полі, намагнічена. У рез. магн поле в загально-ве отлич. від магн. поля у вакуумі. Для одноро. поля мають місце соотн. B = mBвн, де m-магн. проніц. в-ва, ВВН-магн. інд. зовн. поля.
Магн. проніц. середовища-отнош. індукції магн. поля в одноро. середовищі до індукції магн. поля у вакуумі: m = B/B0
Гіпотеза Ампера: коли в-во заповнює простір навколо пров. зі струмом, то магн. поле створюється не тільки цим струмом, а й рухом заряджений. частинок всередині атомів і молекул в-ва-молек. струмами. Ця гіпотеза утв, що магн. взаим. у всіх випадках явл. взаим. струмів. Вона підтвердж. множ. експертів.
Феромагнетики володіють сильними магн. св-вами. У цих в-вах магн. проніц. залежить від індукції зовн. поля, при цьому здатні. намагнічена. падає з ув. темп. і при її опред. знач (темп. Кюрі) зникає зовсім. При викл. зовнішньому полі Феррі. залишається намагнічена.
Магн. потік, або потік магн. індукції, зв. произвед. модуля вектора магн. індукції на площу майданчика, кіт. він перетнув., і на cos кута між нормаллю до майданчика і вектора. магн інд. Ф = BScosa Ф = [Вб]
Закон електромагніт. індукції-ЕРС індукції в замк. контурі дорівнює швидкості ізм. магн. потоку, взятої з обр. знаком: e =- dФ / dt
Правило Ленца-метушня. в індукції. контурі струм напр. таким чином, що його магн. полі преп. зрад. магн. поля, яким викликаний індукції. струм.
Явл. самоіндукції-прі зрад. струму, тек. по провіднику, змінюється і його магн. полі, тому через явл. електромагніт. індукції у провіднику метушня. струм, преп. зрад. струму в провіднику.
Індуктивність-магн. потік, пронізь. замк.контур, по кіт. тече ел. струм, пропорц. силі струму Ф = LI. Коеф. пропорц. L зв. індуктивністю. Індуктивність контуру залежить искл. від його форми і розміру. e =- dФ / dt =- L (dI / dt)
Енергія магн. поля: Wм = LI2 / 2 = mB2 / 2
Гармонійний. коливання-це колебат. процес, при кіт. періодич. зрад. фіз. величин, характ. стан системи в зависнув. від часу, відбувається за законом cos або sin.
Ур-е гармонійний. колеб. має вигляд: x (t) = xmsin (wt + j0), де xm-амплітуда колеб., (wt + j0)-поточна фаза колеб., j0-поч. фаза коливань, w = 2pn-циклічний. частота
Амплітуда-модуль макс. відхилення фіз. величини від її СР значення.
Період Т-час одного повного коливання.
Частота n-число колеб. в од. часу (Гц). n = n / t, n-число колеб. за час t; T = t / n = 1 / n = 2p / w
Вільно. колеб. зв. коливання, що у хутро. системі при одиночному відхиленні її від положення рівноваги, що мають власної. частоту j0, задавши. лише параметрами сист, і затухаючі з часом з-за тертя.
Колеб. вантажу на пружині: тіло маси m також може здійснювати гармонійний. коливання під дійств. сили пружності пружини коеф. жорсткості k: T = 2p * Öm / k
Математ. маятником зв. коливається в гравітації. поле Землі мат. точка, підвішений. на невагомою і нераст. нитки довжиною l; T = 2p * Öl / g
Превр. енергії при гармонійний. колеб.-Eполн = mw2A2 / 2
Вимушені коливання-це незгасаючі коливання, визв. дією зовнішньої періодичної. сили. У випадку, коли частота змушений. сили збігається з власної. частотою колебат системи, відбувається різке зрост. амплітуди змушений. колеб., і це явл. зв. резонансом.
Автоколиваннями зв. незатух. коливання в системі, підтримка. внутр. джерелами енергії при відсутності впливу зовн. змін. сили. На відміну від змушений. коливань, частоти і амплі. автоколеб. опред. св-вами самої колебат системи. Від свободн. коливань автоколеб. отлич. незавіч. амплітуди від часу.
Розпод. хутро. хвиль в пружних середовищах: при розпод. хвилі від якого-небудь джерела в сплошн. середовищі вона післяпотопної. захоплює все більші і Великі області витягну. При цьому енергія, яку несуть з собо хвилі від джерел., З теч. часу розпод. у все більшій області витягну., тому Е, перенос. через од. поверхні за одну сек., уменьш. в міру віддалення від джерела -> уменьш. і амплітуда колеб.
Швидкість розпод. хвилі дорівнює произв. її довжини на частоту колеб.: V = ln
Довжина хвилі l-расст., На кіт. розпод. коливання за один період: l = VT = V / nПопереч. хвилі-хвилі уздовж рез. шнура; чим сильніше натягнутий шнур, тим скор. хвилі більше. Хвиля добіжить. до точки закр, відбив. і побіжить назад. При розпод. хвиль происх. зрад форми шнура. Кожн. уч. вагаючись. відносить. свого неизмен. покладено. рівноваги. При розпод. хвилі вздовж шнура отдельн. ділянки шнура сов. колеб. в напр., перпенди напр. розпод. хвилі.
Подовжньо. хвилі-колеб. проходять вдоь напр. розпод. хвилі. Напр.длінная м'яка пружина-ударивши по кінцю, стиснення біжить по пружині. Колеб. будь-якого витка пружини происх. в напр. розпод. хвилі.
Звукові хвилі-проц. розпод. хутро. колеб. частинок в середовищі. Мех. коливання розпод. тільки в пружних середовищах (у вакуумі немає розпод.). Звук. хвилі в газах і рі. явл. поздовжніми.
Скор. розпод. звуку різна-залежить від щільності і упр. середовища; в пов. скор.-340 мс, у воді 1400 мс, в мет-5000 мс.
Гучність звуку опред. стерпної хвилею енергією, кіт. пропорц. квадрату амплітуди колеб. частинок. Учо людини восприн. звук до част. від 17 до 20000 Гц.
Висота тону опред. частотою колеб. частинок середовища (чим більше колеб. частинок, тим вище звук)
Свободн. електромагніт. колеб. у конт: простий. системою, в кіт. можуть происх. електромагніт. колеб, явл. колебат. контур-система, сост. з плоск. конденсату., замкни. через котушку індуктив. Зарядивши конденсатор, ми розр. його через котушку. У ній метушня. струм самоіндукції., не позвояющій конденсатору розряд. миттєво. Струм в котушці нарости., При цьому в ній ув. магн. полі. Після розряду конд. в кат. продовж. текти струм самоінд., кіт. сущ. поки конденсату. повністю не перезаряд. Після цього відс. йде в обр. сторону і після чергової перезар. конденсатора повториться.
Превр. Е в колеб. контурі: We = q2/2C і Wm = LI2 / 2; W = We + Wm = q2/2C + LI2 / 2 = const
Період власної. колеб. в к.к.: Формула Томпсона: T = 2pÖLC = 2p/n0, L-індуктив.
Змушений. електромагніт. колеб.-це періодич. зміни сили струму і магн. поля в ланцюзі під дійств. змін. ЕРС від зовнішнього джерела.
Змінного с. ел. ток-предст. собою змушений. електромагніт. колеб. Змін. струм низької част. получ. за допомогою індукційного генер., високої част.-за допомогою генерата. на іранзісторе.
Ген. перем. струму-загальне назв. пристроїв, конверт. будь-яку Е в електричну. ак, електромех. індукції. генерата. перет. хутро. Е в ел. Основні частини такого ген.-індуктор (магніт) і якір (обмотка). При відносить. обертанні якоря і індуктив. магн. потік, пронізь. обмотку, пост. змінюється, що і призводить до поява. в якорі ЕРС індукції.
Дійств. знач. сили струму: P = (Im2 / 2) * R, Im2/2-средн. знач. за період знач. кв. сили струму; I2 = Im2 / 2; Iд = ÖI2 = Im/Ö2
Дійств. знач. напр.: Uд = ÖU2 = Um/Ö2
Акт. сопр. в ланцюзі пер. струму-це сопр., на кіт. вся підвід. елетромагн. Е необра. перет. в ін види Є.
Ємнісний. сопр-ем Xc зв. сопр., оказ. змін. току ел. полем конденсату.: Xc = 1/Cw
Індуктив. сопр. XL зв. сопр., оказії. змін. току індукції. ел. полем котушки: XL = Lw. На ємк. і інд. сопр. немає необра. втрат Є.
Резонанс в ланцюзі змін. струму, тобто різке ув. сили струму, метушня, коли індуктив. сопр. одно по велич. ємнісний.
Трансформ.-пристрої. для перет. напр. струму, предст. собою 2 котушки (обмотки) на загальних ферромагн. осерді (зазвичай замкни.). Серд. концентр. магн. полі, так що всі витки перічн. . і вторичн .. обмоток пронізь. практич. одинак. магн. потоком. У рез. у кожному витку наводиться одинак. ЕРС індукції. Отнош. напряж. а обмотках »отнош. числу витків обм. U1/U2 = n1/n2
Ісп. для підвищ. напр. з метою передачі електроен., підвищення U при розподіл. електроен.
Передача електроен.-для передачі Е на більш. расст. необх. використ. струм з якомога більшим напр., тому що в цьому випадку при тій же потужності сила струму менше, а значить менше втрати на дж. тепло. У той же час для використ. електро потрібна велика сила струму при меншому напр. Преобр.-трансформатор.
Повна. внутр. отраж набл. при перех. з оптич. більше плотн. середовища в опт. менш щільну. Воно характ. перед. кутом падіння Іпр, кіт. опред. з соотн. sin Іпр = n2/n1
Перед. кут і. отраж. a0 = arcsin n2/n1
Електромагніт. хвилі-предст. собою сукупно. бистроперем., взаімноперпенд. електричні. E і магн. B полів, співп. по фазі і частоті і розпод. в простр. зі скор. світла в напр., перпенди. площині, образів. векторами E і В. електромагніт. вилни явл. поперечно.
Св-ва електромагніт. хвиль:-випромінюються ускор. заряджений. частинками,-поглинений. і розсіємо. середовищем, в кіт. вони розпод. -Отраж. від кордону разл. середовищ. -Заломлення. в Діель. -Огинати перешкоди., Порівняємо. з їх довжиною хвилі.
Ізлуч.-електромагніт. хвилі випромінювань. зарядами, движ. з прискорений. Це основна умова випромінювань. хвиль. Електромагніт. полі відрив. від заряду і поч. сущ. самостоят. у вигляді електромагніт. хвиль.
Фотоапарат ісп. для получ. на фотоплівці уменьш. дійств. изобр. Для цього предмет роз. на расст. d> 2F, а граф. получ. зворотне і уменьш. на расст. F