Міністерство сільського господарства РФ
Оренбурзький державний аграрний університет
Кафедра економіки агробізнесу та ВЕС
Курсова робота

Шляхи підвищення ефективності використання

трудових ресурсів підприємства
(ТОВ «Кумертаускій електродний завод»)
Економіка організації
__________Абсалямова А.З.____
Прізвище, ім'я, по батькові студента
______Нікуліна Н.П.______
Керівник (викладач)
______________________________
Рецензент
Оренбург 2006

Зміст

Вступ 3

1. Роль трудових ресурсів у підвищенні економічної ефективності на підприємстві 5
1.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Кумертаускій електродний завод» 5
1.2 Поняття трудових ресурсів і класифікація працівників підприємства 8
2. Аналіз ефективності використання робочої сили в ТОВ «Кумертаускій електродний завод» 13
2.1 Аналіз забезпеченості і використання трудових ресурсів 13
2.2 Рівень продуктивності праці і трудомісткості продукції 19
3. Фактори зростання продуктивності праці в ТОВ «Кумертаускій електродний завод» 25
Висновки і пропозиції 27
Список літератури 29
Додаток А Баланс ТОВ «КЕЗ» за 2003 рік 30
Додаток Б Баланс ТОВ «КЕЗ» за 2004 рік 31

Введення

Обгрунтування актуальності теми курсової роботи «Шляхи підвищення ефективності використання трудових ресурсів підприємства» визначається тим, що в умовах формування ринкових відносин і загострення конкурентної боротьби перемагають ті товаровиробники, які можуть ефективно використовувати всі види наявних ресурсів. Формування ринку поставило господарюючі суб'єкти в жорсткі економічні умови, які об'єктивно зумовлюють проведення ними збалансованої політики з підтримки і зміцнення фінансового стану його платоспроможності та фінансової стійкості.

Фінансовий стан господарюючих суб'єктів визначається ефективністю використання всіх елементів процесу праці: засобів праці, предметів праці і самої праці. Ефективність застосування знаходить відображення в рівні витрат на один карбованець товарної продукції, а отже, і рівні рентабельності виробництва, що визначає фінансову стійкість господарюючого суб'єкта.
Стан виробничого потенціалу - найважливіший фактор ефективності основної діяльності господарюючих суб'єктів, а отже, і фінансової стійкості. Формування ринкових відносин, умови переходу до ринку спонукають трудові колективи до постійного пошуку резервів підвищення ефективності використання всіх факторів виробництва. Виявити та практично використовувати ці резерви можна тільки на основі аналітичних досліджень.
Об'єктом дослідження в даній курсовій роботі виступає товариство з обмеженою відповідальністю «Кумертаускій електродний завод».

Предметом дослідження є пошук шляхів підвищення ефективності використання трудових ресурсів підприємства.

Основна мета роботи полягає в дослідженні впливу трудових ресурсів на ефективність діяльності підприємства і пошук шляхів зростання ефективності їх використання.
Основні завдання дослідження вивчити роль трудових ресурсів у підвищенні економічної ефективності на підприємстві; скласти організаційно-економічну характеристику ТОВ «Кумертаускій електродний завод»; розглянути теорію поняття трудових ресурсів і класифікації працівників підприємства; проаналізувати ефективність використання робочої сили в ТОВ «Кумертаускій електродний завод» і забезпеченості і використання трудових ресурсів; розрахувати рівень продуктивності праці та трудомісткості продукції; знайти чинники зростання продуктивності праці в ТОВ «Кумертаускій електродний завод»
Методологічною основою дослідження є метод спостереження, групування та аналізу статистичної та бухгалтерської інформації.
Інформаційною основою є навчальна література з дисципліни «Економіка організації», «Фінансовий менеджмент», а також статистична та бухгалтерська звітність підприємства.

1. Роль трудових ресурсів у підвищенні економічної ефективності на підприємстві
1.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Кумертаускій електродний завод»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кумертаускій електродний завод» (скорочена назва ТОВ «КЕЗ») створений на базі реструктуризованого державного унітарного підприємства «Кумертаускій ремонто-механічний завод» в1995 році. Юридична адреса: Башкортостан, місто Кумертау вулиця К. Маркса 1 «а».
З моменту створення дане підприємство не зазнало яких лібор значних змін в структурі асортименту продукції, що випускається, організаційної структури або виробничої.
Засновниками ТОВ «КЕЗ» є фізичні особи, участь яких в управлінні і розподілі прибутку визначається Установчим договором, який є невід'ємною частиною Статуту цього підприємства.
ТОВ «КЕЗ» в момент приватизації був забезпечений виробничими площами в достатній кількості. Виробничі та управлінські приміщення мають всі необхідні комунікації, що дозволяє організувати роботу персоналу в нормальних санітарно-гігієнічних умовах.
ТОВ «КЕЗ» розташований в промисловій зоні міста Кумертау, однак у безпосередній близькості від великих мікрорайонів цього міста. Поряд з прохідною заводу розташована автобусна зупинка, на якій зупиняються автобуси ГУП Кумертауского АТП і приватних транспортних підприємств. Підприємство розташоване в безпосередній близькості від автомобільної траси Уфа-Оренбург. Це дозволяє полегшити пошук підприємства новими партнерами і прискорити відвантаження продукції.
Основним видом діяльності ТОВ «КЕЗ» є виробництво зварювальних електродів діаметром 3-5 мм типу Е-46 марки МР-3 або інших аналогічних, призначених для ручного зварювання найбільш відповідальних металевих конструкцій. Випуском цієї продукції не займається ні одне з підприємств Башкортостану, тому значущість ТОВ «КЕЗ» для економіки республіки та прилеглих регіонів дуже висока.
У Російській федерації випуском аналогічної продукції займаються ВО «Промсталькострукція» міста Челябінськ, Раменський механічний завод, заводи корпорації «Монтажспецстрой», ТОВ «Мезон» і ВАТ «Ерлікон».
Особливість виробленої продукції та відсутність видимої конкуренції пояснює широку географію комерційних зв'язків ТОВ «КЕЗ». У підприємства сформувалися постійні зв'язки з партнерами. Це дозволяє впевнено проводити планування виробничо-господарської діяльності та забезпечує хорошу (але не повну) завантаження виробничих потужностей.
Покупцями є як державні, так і приватні будівельні та виробничі підприємства республіки і Оренбурзької області. Основними покупцями виступають ГУП КумАПП, Кумертаускій «Машинобудівний завод», МУП «Будівництво, ВАТ« Атлас », ТОВ« Сталлекс », МУП« Будівництво », комунальні організації.
За чисельністю персоналу і ТОВ «КЕЗ» відноситься до категорії малого підприємства. Механізація і автоматизація праці на підприємстві дозволило нарощувати обсяги виробництва, не збільшуючи значно число працівників. Зростання продуктивності праці забезпечується і за рахунок хорошої організації та розподілу обов'язків, кооперації та підвищення кваліфікації працівників.
Виробничо-технологічний процес з виготовлення електродів в ТОВ »КЕЗ» передбачає такі технологічні операції:
-Доставку матеріалів ж / д і автотранспортом;
- Розвантаження та складування матеріалів;
-Вхідний контроль і запуск у виробництво;
- Виготовлення стрижнів;
- Підготовка рідкого скла;
- Приготування шихти;
- Приготування обмазувальної маси;
- Нанесення покриття на стрижні;
- Сушіння і прокалки електродів;
- Сортування, маркування електродів;
- Приймально-здавальні випробування електродів;
- Упаковку і зберігання електродів.
Виробнича структура підприємства побудована за технологічним принципом. Кожен структурний підрозділ спеціалізується на виконанні певних технологічних операцій з вище поданого списку.
Виробництво в ТОВ «КЕЗ» вузькоспеціалізоване. Дане підприємство виробляє продукції тільки двох модифікацій.
Основні економічні показники цього підприємства представлені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1. -Аналіз основних економічних показників

Показники	2003	2004	2005	2005 р. до 2003 р. у%
Середньорічна чисельність працівників, чол.	51	54	52	102,0
Вартість товарної продукції, тис. руб.	11008,0	11824,0	12070,0	109,6
Вартість основних виробничих фондів, тис. руб.	9084,0	10062,0	9816,0	108,1
Собівартість проданих товарів, тис. руб.	10396,0	11235,0	113612,0	109,3

Продовження таблиці 1.1

Фондоозброєність, руб.	178,1	186,3	188,8	106,0
Фондомісткість, руб.	0,0056	0,0054	0,0053	94,6
Прибуток від продажів (+), збиток (-), тис. руб.	612,2	588,9	708,4	115,7
Рівень рентабельності (+), збитковості (-),%	5,9	5,2	6,2	+0,3

Аналіз основних виробничих показників підприємства показав, що підприємство працює прибутково. Обсяги виробництва і реалізації продукції зросли. Збільшилася і величина основних виробничих фондів. Тому, незважаючи на збільшення середньооблікової чисельності працівників на 2% на даному підприємстві збільшилася фондоозброєність праці.
У результаті збільшилася виробіток на одного працівника. Як наслідок цього відбувся і зростання рентабельності. Виробничу діяльність підприємства можна охарактеризувати як позитивну.
1.2 Поняття трудових ресурсів та класифікація працівників підприємства
Відомо, що основними чинниками виробництва на підприємстві є: засоби праці, предмети праці і кадри.
Основна роль належить кадрового потенціалу на підприємстві. Саме кадри грають першу скрипку у виробничому процесі, саме від них залежить, наскільки ефективно використовуються на підприємстві засоби виробництва і наскільки успішно працює підприємство в цілому. Тому на кожному підприємстві повинна розроблятися і здійснюватися кадрова політика, яка повинна бути спрямована на досягнення наступних цілей:
• створення здорового і працездатного колективу;
• підвищення рівня кваліфікації працівників підприємства;
• створення трудового колективу, оптимального за статевої та вікової структури, а також за рівнем кваліфікації;
• створення високопрофесійного керівної ланки, здатного гнучко реагувати на обставини, що змінюються, відчувати і впроваджувати все нове і передове і вміє дивитися далеко вперед.
Кадрова політика на підприємстві включає в себе:
- Відбір і просування кадрів;
- Підготовку кадрів і їх безперервне навчання;
- Найм працівників в умовах неповної зайнятості;
- Розстановку працівників у відповідності зі сформованою системою виробництва;
- Стимулювання праці;
- Удосконалення організації праці;
- Створення сприятливих умов праці для працівників підприємства та ін
Необхідно відзначити, що управління персоналом є складовою частиною управління підприємством у цілому.
Процес управління підприємством можна розбити на такі складові: управління технікою, економікою, кадрами.
Якщо перші дві складові процесу управління для фахівця не представляють особливої ​​труднощі, то найбільш складним є управління кадрами. Це пов'язано з тим, що кожен член трудового колективу має свої потенційні трудові можливості, свої риси характеру, у своєму плані він неповторний. Тому керівники різного рівня зобов'язані знати психологію кожного підлеглого їм працівника і на цій основі так впливати на нього, щоб повністю розкрилися і реалізувалися його потенційні можливості на роботі.
Для аналізу, планування, обліку і управління персоналом всі працівники підприємства класифікуються по ряду ознак. Залежно від участі у виробничому процесі весь персонал підприємства поділяється на дві категорії: промислово-виробничий персонал (ППП) і непромисловий.
До промислово-виробничого персоналу належать працівники, які безпосередньо пов'язані з виробництвом і його обслуговуванням.
До непромисловому персоналу належать працівники, які безпосередньо не пов'язані з виробництвом і його обслуговуванням. В основному це працівники житлово-комунального господарства, дитячих і лікарсько-санітарних установ, що належать підприємству.
У свою чергу, промислово-виробничий персонал в залежності від виконуваних ним функцій класифікується на такі категорії: робітники; керівники; спеціалісти; службовці.
До робітників належать працівники підприємства, безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей чи наданням виробничих і транспортних послуг. Робітники, у свою чергу, поділяються на основних і допоміжних. До основних відносяться робітники, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, до допоміжним - обслуговуванням виробництва. Цей поділ суто умовний, і на практиці іноді їх важко розмежувати.
До фахівців на підприємстві належать: бухгалтери, економісти, техніки, механіки, психологи, соціологи, художники, товарознавці, технологи та ін
До службовців на підприємстві належать: агенти з постачання, друкарки, секретарі-друкарки, касири, діловоди, табельщики, експедитори та ін
Крім загальноприйнятої класифікації ППП за категоріями існують класифікації і всередині кожної категорії. Наприклад, керівників на виробництві в залежності від очолюваних ними колективів прийнято підрозділяти на лінійних і функціональних. До лінійним належать керівники, які очолюють колективи виробничих підрозділів, підприємств, об'єднань, галузей, та їх заступники; до функціональним - керівники, які очолюють колективи функціональних служб (відділів, управлінь), та їх заступники.
За рівнем, займаному в загальній системі управління народним господарством, всі керівники поділяються на: керівників низової ланки, середньої та вищої ланки.
До керівників низової ланки прийнято відносити майстрів, старших майстрів, виконробів, начальників невеликих цехів, а також керівників підрозділів усередині функціональних відділів і служб.
Керівниками середньої ланки вважаються директори підприємств, генеральні директори всіляких об'єднань та їх заступники, начальники великих цехів.
До керівним працівникам вищої ланки зазвичай ставляться керівники ФПГ, генеральні директори великих об'єднань, керівники функціональних управлінь міністерств, відомств та їх заступники.
Наукою і практикою вже давно встановлено, що ефективність роботи підприємства на 70-80% залежить від його керівника. Саме керівник підбирає для себе команду і визначає кадрову політику на підприємстві. Від того, як він це робить, залежить дуже багато чого. Якщо на підприємстві немає перспективного плану розвитку підприємства, якщо немає стратегії на далеку і ближню перспективу, значить, немає всього цього і в голові керівника. У цьому випадку вважайте, що у підприємства погане майбутнє. Тому на кожному підприємстві основним стрижнем в кадровій політиці повинні бути підбір і розстановка в першу чергу керівників різних ланок.

Наибольшее распространение получил стоимостный метод определения выработки. В денежном выражении выработку можно рассчитывать как по товарной и валовой продукции, так и по нормативной чистой продукции. Выработка в стоимостном выражении, рассчитанная по товарной или валовой продукции, зависит не только от результатов работы данного коллектива, но и от стоимости применяемого сырья и материалов, объемов кооперирования поставок и др. Этот недостаток устраняется при исчислении выработки на основе нормативной чистой продукции. В ряде отраслей промышленности производительность труда определяется по нормативной стоимости обработки. Она включает в себя нормативы затрат на основную заработную плату с начислениями, общехозяйственные и общепроизводственные расходы (по нормативам).
Показатели выработки зависят не только от метода измерения объема производства, но и от единицы измерения рабочего времени. Выработка может быть определена на один отработанный человеко-час (часовая выработка), на один отработанный человеко-день (дневная выработка) или на одного среднесписочного работника в год, квартал или месяц (годовая, квартальная или месячная выработка). На предприятиях России основным показателем является годовая выработка, в ряде зарубежных стран - часовая.
Трудовой метод определения выработки называют еще методом нормированного рабочего времени. Вироблення при цьому визначається в нормо-годинах. Даний метод застосовується переважно на окремих робочих місцях, у бригадах, на ділянках, а також у цехах при випуску різнорідної і не завершеної виробництвом продукції.
Преимущество показателя трудоемкости состоит в том, что он позволяет судить об эффективности затрат живого труда на разных стадиях изготовления конкретного вида продукции не только по предприятию в целом, но и в цехе, на участке, рабочем месте, т.е. проникнуть в глубину выполнения того или иного вида работ, чего нельзя сделать с помощью показателя выработки, исчисленного в стоимостном выражении. Трудовой метод позволяет планировать и учитывать производительность труда на всех стадиях производственного процесса, увязывать и сопоставлять трудозатраты отдельных участков (цехов) и рабочих мест с показателями производительности труда в целом по предприятию, а также уровни трудовых затрат на разных предприятиях при производстве одинаковой продукции.
Трудоемкость - это затраты рабочего времени на производство единицы продукции. В зависимости от состава включаемых в нее трудовых затрат различают технологическую трудоемкость, трудоемкость обслуживания производства, производственную трудоемкость и трудоемкость управления производством.
Производственная трудоемкость (Тр) представляет собой затраты труда рабочих (основных и вспомогательных) и рассчитывается по формуле
Т _р = Т _техн + Т _об (2)
где Т _техн - технологическая трудоемкость, в которую входят все затраты труда основных рабочих, как сдельщиков, так и повременщиков;
Т _об — трудоемкость обслуживания производства, определяемая затратами труда вспомогательных рабочих.
Полная трудоемкость (Т _п ) представляет собой затраты труда всех категорий ППП и определяется по формуле:
Т _п = Т _техн + Т _об + Т _у (3)
где Т _у — трудоемкость управления производством, включающая затраты труда ИТР, служащих, МОП и охраны.
Под полной трудоемкостью единицы продукции (Т _п ) понимается сумма всех затрат живого труда на изготовление единицы продукции, измеряемая в человеко-часах: .
Т _{п =} Количество отработанного времени, человеко-ч./ Объем произведенной продукции (4)
Анализ показателей выработки и трудоёмкости представлен в таблице 2.8.

Таблица 2.8 –Анализ выработки и трудоёмкости

Показники	2003	2004	2005	2005 г. к 2003 г. в %
Объём производства, тис. руб.	11008	11824	12070	109,6
Объём производства, тыс. шт.	3300	3200	3093	93,7
Середньооблікова чисельність персоналу, чол.	51	54	52	102,0
Выработка в тыс. руб.	215,8	219,0	232,1	107,6
Выработка в тыс. шт.	64,7	59,3	59,5	92,0
Технологическая трудоёмкость	31,4	29,8	28,7	91,4
Трудоёмкость обслуживания производства	2,4	2,6	2,6	108,3
Полная трудоёмкость	33,8	32,4	31,3	92,6

Анализ показателей таблицы 2.8. показал, что несмотря на рост объёмов производства в сумме, выработка в натуральном выражении снизилась. Снизилась и трудоёмкость продукции. Следовательно рост выработки в стоимостном выражении произошёл в результате изменения отпускных цен на продукцию.
3. Факторы роста производительности труда в ООО «Кумертауский электродный завод»
Для роста производительности труда на предприятии оказывают влияние следующие факторы ее роста:
1. Технический прогресс, включающий механизацию и автоматизацию производственных процессов и внедрение передовой технологии на базе нового оборудования и на действующем оборудовании; модернизацию действующего оборудования; изменение конструкции изделий, качества сырья, применение новых видов материалов и топлива; повышение качества продукции.
2. Улучшение организации производства, труда и управления, в том числе: увеличение норм и зон обслуживания; изменение специализации производства; совершенствование управления производством (укрупнение цехов, переход на бесцеховую структуру и т.п.); сокращение потерь рабочего времени; снижение брака и отклонений от нормативных условий работы.
3. Изменение объема производства и относительное уменьшение численности ППП (рабочих, руководителей, специалистов и служащих).
4. Изменение структуры производства и прочие факторы, в том числе: изменение удельного веса полуфабрикатов и кооперированных поставок; изменение доли продукции разной трудоемкости; изменение доли различных методов производства, способов добычи полезных ископаемых; изменение доли вновь осваиваемой продукции.
В ООО «Кумертауский электродный завод» необходимо пересмотреть кадровую политику. Она должна быть направлена на подбор работников высокой квалификации и достаточно молодых по возрасту.
Руководству данного предприятия необходимо проводить повышение квалификации работников, стимулировать их самостоятельно повышать свой образовательный и квалификационный уровень. Более квалифицированные работников будут производить продукцию не только быстрее, но и качественнее. Это позволит улучшить результаты деятельности данного предприятия и его финансовое состояние.
Внутри всего комплекса факторов рота производительности труда необходимо выделить ведущее звено – таким звеном является научно-технический прогресс. Именно освоение новой техники и технологий позволит ООО «Кумертауский электродный завод» интенсифицировать своё производство.

Висновки і пропозиції

В условиях формирования рыночных отношений и обострения конкурентной борьбы побеждают те товаропроизводители, которые могут эффективно использовать все виды имеющихся ресурсов. Формирование рынка поставило хозяйствующие субъекты в жесткие экономические условия, которые объективно обусловливают проведение ими сбалансированной политики по поддержанию и укреплению финансового состояния его платежеспособности и финансовой устойчивости.

Финансовое состояние хозяйствующих субъектов определяется эффективностью использования всех элементов процесса труда: средств труда, предметов труда и самого труда. Эффективность применения находит отражение в уровне затрат на один рубль товарной продукции, а следовательно, и уровне рентабельности производства, что определяет финансовую устойчивость хозяйствующего субъекта.
Исследование путей повышения эффективности использования трудовых ресурсов предприятия проведено на примере действующего производственного предприятия ООО «Кумертауский электродный завод».
Персонал данного предприятия делится на непромышленный и промышленно-производственный. Кроме этого персонал данного предприятия делится по категориям, возрасту, квалификации, уровню образования и по другим показателям.
Анализ основных производственных показателей предприятия показал, что ООО «Кумертауский электродный завод» работает прибыльно. Объёмы производства и реализации продукции выросли. Увеличилась и величина основных производственных фондов. Поэтому выросла и фондовооружённость труда. В результате увеличилась выработка на одного работника.
На состояние кадрового потенциала и его производственные показатели огромное влияние оказывает постоянство его состава. Анализ показал, что в целом на данном предприятии сложился стабильный коллектив. Однако в 2005 году наметилась тенденция к росту текучести кадров. Это может привести к снижению производительности труда и прибыльности предприятия.
Анализ обеспеченности кадрами показал, что на данном предприятии недоукомплектованность кадров. Необходимо не только планировать общую численность персонала, но планировать мероприятия по привлечению на предприятие работников нужных профессий и квалификации.
За период 2003-2005 годы в ООО «Кумертауский электродный завод» выработка в натуральном выражении и трудоёмкость снизились. Это говорит о том, что рост выработки в стоимостном выражении произошёл из-за роста отпускных цен.
В ООО «Кумертауский электродный завод» необходимо пересмотреть кадровую политику. Она должна быть направлена на подбор работников высокой квалификации и достаточно молодых по возрасту.
Для устранения отмеченных недостатков руководству данного предприятия необходимо проводить повышение квалификации работников, стимулировать их самостоятельно повышать свой образовательный и квалификационный уровень. Более квалифицированные работников будут производить продукцию не только быстрее, но и качественнее. Это позволит улучшить результаты деятельности данного предприятия и его финансовое состояние.
Внутри всего комплекса факторов рота производительности труда необходимо выделить ведущее звено – таким звеном является научно-технический прогресс. Именно освоение новой техники и технологий позволит ООО «Кумертауский электродный завод» интенсифицировать своё производство.

Список літератури

1. Виханский О.С., Наумов А.І. Менеджмент: Підручник. – 3-е изд. - М.: Гардаріки, 2001. - 528 с.
2. Галенко В.П., Страхова О.А., Файбушевіч С.І. Как эффективно управлять организацией? – М.: Бератор-Пресс, 2003. - 160 с.
3. Грибов В.Д., Грузинів В.П. Економіка підприємства: Підручник. Практикум. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 336 с.
4. Ломакин А.Л., Морошкин В.А. Практикум по экономике и управлению. Компьютерные деловые игры. – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2004. – 144 с.
5. Овсейчук М.В. Финансовый менеджмент. - М.: ИНФРА-М, 2005. – 457 с.
6. Пястолов С.М. Економічний аналіз діяльності підприємств. – М.: Академический проект, 2003. – 573 с.
7. Сергєєв І.В. Економіка підприємства: Учеб. Посібник. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 304 с.
8. Сорокина М.В. Менеджмент в торговле: Учеб. Посібник. – СПб.: Издательский дом «Бизнес-пресса», 2004. - 480 с.
9. Сорокина М.В. Менеджмент торгового предприятия. – СПб.: Питер, 2003. - 528 с.
10. Фатхутдінов Р.А. Управленческие решения: Учебник. – 5-е изд, перераб. і доп. – М.: ИНФРА-М. - 2004. – 314 с.
11. Шеремет А.Д., Сайфуллин Р.С. Фінанси підприємств. - 2-е вид. - М.: ИНФРА-М, 2005. – 343 с.
12. Економіка і соціологія праці. Под редакцией Б.Ю. Сербиновского и В.А. Чуланова. Ростов-на-Дону, «Феникс», 1999. - 512 с.
13. Економіка підприємства: Підручник для вузів / Під ред. П.П. Табурчака и В.М. Тумина. Ростов-н/Д: «Феникс», 2002. - 320 с.
14. Виханский О.С., Наумов А.І. Менеджмент: Підручник. – 3-е изд. - М.: Гардаріки, 2001. - 528 с.
15. Галенко В.П., Страхова О.А., Файбушевіч С.І. Как эффективно управлять организацией? – М.: Бератор-Пресс, 2003. - 160 с.
16. Грибов В.Д., Грузинів В.П. Економіка підприємства: Підручник. Практикум. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 336 с.
17. Ломакин А.Л., Морошкин В.А. Практикум по экономике и управлению. Компьютерные деловые игры. – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2004. – 144 с.
18. Овсейчук М.В. Финансовый менеджмент. - М.: ИНФРА-М, 2005. – 457 с.
19. Пястолов С.М. Економічний аналіз діяльності підприємств. – М.: Академический проект, 2003. – 573 с.
20. Сергєєв І.В. Економіка підприємства: Учеб. Посібник. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 304 с.
21. Сорокина М.В. Менеджмент в торговле: Учеб. Посібник. – СПб.: Издательский дом «Бизнес-пресса», 2004. - 480 с.
22. Сорокина М.В. Менеджмент торгового предприятия. – СПб.: Питер, 2003. - 528 с.
23. Фатхутдінов Р.А. Управленческие решения: Учебник. – 5-е изд, перераб. і доп. – М.: ИНФРА-М. - 2004. – 314 с.
24. Шеремет А.Д., Сайфуллин Р.С. Фінанси підприємств. - 2-е вид. - М.: ИНФРА-М, 2005. – 343 с.
25. Економіка і соціологія праці. Под редакцией Б.Ю. Сербиновского и В.А. Чуланова. Ростов-на-Дону, «Феникс», 1999. - 512 с.
26. Економіка підприємства: Підручник для вузів / Під ред. П.П. Табурчака и В.М. Тумина. Ростов-н/Д: «Феникс», 2002. - 320 с.